СУДОМ, -и. Мимовільне скорочення м’язів. Синоніми: судорога, корч. СУЗДАЛЬ, -я, ор. -ем, місц. (у) -і. Назва міста.

СУЗІР’Я, -р’я, ор. -р’ям, род. мн. -р*ів СУКНО, -а, мн. -а, -кон СУКНЯ, -і, ор. -ею, мн. -і, -конь і СУКеНКА, -и, місц. (у) -ці, мн. -и, -нок

СУКниНИЙ і СУКОННИЙ. Сукняний (суконний) кашкет.

СУМ, -у. Синоніми: смуток, журба. СУМИ, Сум, місц. (в) Сумах [не Сумах].

СУМІСНИЦТВО, -а. Одночасне виконання кількох службових обов’язків. Працювати за сумісництвом [не по сумісництву].

СУМШІ, -і, ор. -шило, род. мн. -шей СУМКА, -и, місц. (у) -ці, мн. -и, -мок, ор. -ами, місц. (у) -ах і сумки, -мок, дав. -ам, ор. -ами, місц. (у) -ах, але дві сумки, п’ять сумок СУМСЬкиЙ [не Сумський] СУМЧАНИ, -ан, мн. (одн. сумча-нин, -а, дав. -ові, ч.; сумчанка, -и, дав. -нці, род. мн. -нок, ж.) СУМЩИНА [не Сумщина] СУМ’ЯТТЯ, -я, ор. -ТТЯМ, род. мн. -Л ІТІВ і -ять

СУПЕРеЧИТИ, -чу, -чиш, -чить, -чимо, -чите, -чать. Суперечить програмі [не протирічить програмі].

СУПЕРеЧКА

307

схожий

СУПЕРеЧКА див. СПІР СУПЕР… Перша частина складних слів, яка надає значення «головний», «вищої якості», «вторинний, повторний», «найбільш сучасний». З наступною частиною пишеться разом: суперлайнер, супермаркет, супермбдний, супернатуралізм, суперобгдртка, супертанкер, супертурнір, супер’Ахта. СУПРОВІДНИЙ і СУПРОВІДНИЙ. Написати супровідного (су-провідндго) листа.

СУРГУЧ, -у, ор. -ем. Забарвлена смола, що легко топиться і застигає. СУРГУЧ еВИЙ. Сургучева печатка. СУРМА, -и, ор. -ою, ми. -и, сурем і СУРМА, -й, мн. сурми, сурем, але дві сурми. Духовий інструмент. СУРМАЧ, -а, дав. -еві, ор. -чем, мн. -і, -ів

СУРМ’ЯНИЙ. Властивий металу сурмі; який має у своєму складі сурму. Сурм’яні руди.

СУСІД, -а мн. -и, -ів і СУСІДА, -и, род. мн. -ід, ч. і ж. Добрий сусід (сусіда). Добра сусіда.

СУСІДИШ, -я, -є

СУСПІЛЬНО… 1. Перша частина складних прикметників, що відповідає за значенням слову «суспільний». З наступною частиною пишеться через дефіс: суспільно-економічний, суспільно-ідеалістичний, суспільно-історичний, суспільно-політичний, суспільно-продуктивний, суспільно-трудовий. 2. присл., який можна замінити сполукою «для суспільства». Суспільно важлива проблема. Суспільно необхідний робочий час. Суспільно корисна праця. Суспільно небезпечна людина.

СУФІКСАЛЬНО-ПРЕФІКСАЛЬ

НИЙ

СУХАР, -я, ор. -ем, мн. -і, -ів, дав. -ям СУХОПУТНИЙ, -а, -е [не сухопутній]

СУХУМІ, невідм., с. Зелене Сухумі. СУЦІЛЬНО… Перша частина складних прикметників, що відповідає за

20*

значенням слову «суцільний». З наступною частиною пишеться разом: суцільногумовий, суцільнозварний, суцільнокрійний, суцільнометалевий, суцільнотканинний, суцільноштам-пдваний.

СУШ, -і, ор. -шило СУША, -і, ор. -ею, місц (на) -і СУШЕНИЙ — СУШеНИЙ. Сушеній, дісприкм. Сушений на сонці Сушен!, прикм. Сушені гриби. Сушений липовий цвіт.

СУШЙЛЬНЯ, -і, ор. -ею, мн. -і, -лень. Занести мокру білизну в сушильню [не в сушилку]. СФОРМУВАТИ, -ую, -усш, -ує, -ує-мо, -уєте, -ують

СХИТРУВАТИ, -ую, -уєш, -ує, -ує-мо, -уєте, -ують

СХІД, сходу, місц. (на) сході. У знач, «країни, розташовані в східному напрямку», пишеться з великої літери. Культура Сходу. У сполученнях Далекий Схід, Близький Схід з великої літери пишуться обидва слова. СХІДНО… Перша частина складних прикметників, що відповідає за значенням слову «східний». З наступною частиною пишеться разом: східноєвропейський, східноказахстанський, східнонімецький, східносибірський, східнослов’янський, східноукраїнський. Аналогічно: Східноєвропейська рівнина, Східнокитайське море, Східносибірська залшниця.

СХЛИПНУТИ, -ну, -неш, -не, -немо, -нете, -нуть

СХОДИТИ — ВИХОДИТИ Схбдитн. Спускатися вниз (сходами, трапом); припиняти рух, досягнувши кінцевої мети шляху; висаджуватися. Сходити з трибуни. Сходити з корабля. Сходити з поЬда.

Внхбднти. Рухатися зсередини назовні. Виходити з трамвая [не сходити з трамвая]. Виходити з вагона [не сходити з вагона].

СХОЖИЙ — ПОДІБНИЙ. Збіга-ються у знач, «який має спільні або

схопйти

308

ТАЄМНО

подібні риси з ким-, чим-небудь». Схожі (подібні) між собою [не по-хожі між собою].

Тільки иодібшгії ужив, у значеннях; 1. Такий самий; такий, як той, про кого йде мова. Де ще красу подібну знайти? 2. Математичний термін. Подібні многогранники.

СХОПЙТИ, -плю, -пиш, -пить, -пи-мо, -пите, -плять; нак. -пй, -пім(о), -піть

СХУДНУТИ див. ЗМАРНІТИ СЦЕНАРІЙ, -ю, ор. -см, місц. (у) -ї СЦІЛЛА і ХАРІБДА. Стійке словосполучення. Обидва слова пишуться з великої літери. Ужив, у знач, «загроза одночасно двох однаково сериозних небезпек».

СЬЄРРА-ЛЕОНЕ, невідм., ж. Назва держави. Сьєрра-Леоне населена народами мовної групи нігер-конго. СЬОГОДЕННЯ, -я, ор. -нням СЬОРБАТИ, -аю, -аєш, -ає, -аємо, -аєте, -ають і СЬОРБАТИ, -ію, -ієш, -іє, -іємо, -ієте, -ають СЬОРБНУТИ, -ну, -неш, -не, -немб, -неге, -нуть; нак. сьорбни, сьорбніть СЮЖеТ, -у. Розвиток сюжету. СЮРКОТАТИ, -очу, -бчеш, -бче, -бчемо, -бчете, -бчуть; нак. -кочи, -очіть і СЮРКОТІТИ, -очу, -отиш, -отить, -отимб, -отите, -отять; нак. -оти, -отіть

СЮРРЕАЛІЗМ, -у. Літературний напрям, який шукає джерела творчості у сфері підсвідомого, інтуїтивного. Твори сюрреалізму. СЮРРЕАЛІСТИЧНИЙ СЯЙВО, -а, ор. -ом, місц. (у) -і, мн. -а, сяйв і сиЄВО, -а СЯкиЙ-ТАкиЙ, сяка-така, сяке-таке

СЯК-ТАК, присл.

сиЯТИ, сяю, сяєш, сяють і СІЯТИ, сійю, сіяєш, сіяють, уроч.

т

Т [те], невідм. Як назва літери вжив, у с. р. Початкове т. Як назва звука вжив, у ч. р. Глухий т.

ТАБЕЛЬ, -я, ор. -ем, мн. -і, -ів, але два тібелі, сім тібелів ТАБЕЛЬ-КАЛЕНДАР, тібеля-ка-лендаря

ТАБЕЛЬНИЦЯ, -і, ор. -ею [не табельщица]

ТАБІР, -бору, місц. (у) -і; мн. -бори, -борів, але два табори, п’ять тіборів ТАБлиЦЯ, -і, ор. -ею. Таблиця множення.

ТАБЛО, невідм., с. Електричне табло. ТАБУ, невідм., с. Заборона. Накласти табу.

ТАБУРеТ, -і і ТАБУРЕТКА, -и, місц. (на) -тці, мн. -тки, -ток ТАВрядСЬКИЙ. Прикм. до Таврида.

ТАВРІЙСЬКИЙ. Прикм. до Тіврія. ТАВРО, -і, мн. тавра, тавр, але два таврі. Синонім: клеймб. ТАГАНРОГ, -а, місц. (у) -бзі і -бгу ТАГАНРОЗЬКИЙ. Прикм. до Та-ганрбг

ТАДеЙ,-я, дав. -єві, ор. -єм, кл. Тадею! Зменш.-пестл.: Тадику! Таде-йку! Тадейовт [не Тадеєвич], -а, ор. -ем; ТадЄївиа, -и [не Тадеївної], дав. -і [не Тадеївній]. Співають два Тадеї [не два Тадея]. Любомире Тадейовичу! Оксино ТадеТвно!

ТАДЖИКИСТАН [не Таджикістан],

ТАДЖИЦЬКИЙ [не таджикський] ТАЄМНИЙ і ТАЄМНИЧИЙ. Таємна (таємнича) розмова [не тайна розмова].

ТАЄМНИЦЯ, -і, ор. -ею. Військова таємниця [не воєнна тайна]. ТАЄМНИЧО і ТАЄМНИЧЕ, присл. Таємничо (таємниче) посміхатися. ТАЄМниЧО-ЗАГ АДКОВИЙ ТАЄМНО, присл. Таємно повінчатися [не тайно повінчатися].

ТАЖ

309

ТАНКО,

ТАЖ —ТАЖ

Таж, наст. Таж ми і до завтра не встигнемо цього зробити.

Та ж, займ. з наст. Підійшла та ж сама дівчина.

ТАЗ, -а, місц. (у) -і і -у, мн. -й, -їв, але два тизи, п’ять тазів ТАЗОСТЕГНОВИЙ, -а, -е ТАЇНА, -й, мн. -їни, -їн ТАЇТИ, таю, таїш, таїть, таїмо, таїтб, таять

ТА Й, спол. Дивлюсь я на небо та й думку гадаю (Петренко). ТАЙВАНСЬКИЙ ТАЙВАНЬ, -ю, ор. -ем, місц. (на) -і ТАЙМ-АУТ, -у [аут]

ТАЙМИР, -у, місц. (на) -і ТАЙФУН, -у. Ураган величезної руйнівної сили.

ТАК ЖЕ, присл. і част. Працювали так же, як і вчора.

ТАки, част. 1. У постпозиції до слова, значення якого вона підсилює, пишеться через дефіс: знову-таки, прийшов-таки, все-таки, невже-таки. Якщо між часткою і словом, до якого вона приєднується, стоїть інша частка, всі три слова пишуться окремо: все ж таки, знову ж таки, прийшов же таки, невже ж таки. 2. У препозиції до слова, якого вона стосується, пишеться окремо: таки прийшов, таки нема, таки він. ТАкиЙЖЕ

ТАкиЙ-СЯкиЙ, такі-сякі, таке-сяке

ТАкиЙ-ТО, такі-то, таке-то ТАКОЖ і ТАКОЖ, присл. Він також прийшов [не тоже, также] ТАК-ОТ ТАК САМО ТАКсиСТ, -а

ТАКСІ, невідм., с. Нове таксі

ТАК-сиК

ТАКТ, -у

ТАКтиЧНИЙ — ТАКТОВНИЙ. Розрізняються значенням. Таїегіпииш. Який стосується тактики. Тактичні заняття. Тактичний

прийом. Тактичні міркування. Тактичні ракети.

Тактбвини. Який володіє почуттям міри, такту, який здійснюється з тактом. Тактовна людина. Тактовна поведінка. Тактовне пояснення.

тАк-то

ТАЛАН — ТАЛАНТ. Розрізняються значенням.

Талин, -у. Ужив, у знач, «доля, життєвий шлях; успіх, удача». Ой, світе мій ясний, світе мій прекрасний, який мій талан нещаснийІ (Нар. пісня). Талиит, -у. Ужив, у знач, «людина з видатними природними здібностями». Молоді таланти. Видатний талант.

ТАЛМУД, -у. Збірка релігійних, правових і побутових правил іудаїзму, що ґрунтується на тлумаченні книг Старого Заповіту.

ТАЛМУДИСТСЬКИЙ — ТАЛМУДИЧНИЙ. Розрізняються значенням.

Талмудистський. Властивий талмудистові — тлумачеві талмуду. Талмудистські міркування. Талмудичний. Який стосується талмуду — збірки релігійних, правових і побутових правил іудаїзму. Талмудичні істини.

ТАМАДА, -й, ч. і ж. Розпорядник товариської вечері, бенкету.

ТАМПЕРЕ, невідм., с. Назва міста в Фінляндії. Широкі вулиці Тампере. TAM-ТАКИ, присл.

ТАМТАМ, -а. Ударний музичний інструмент.

ТАМ-ТО, присл.

ТАНГЕНС, -а

ТАНГО, невідм., с. Танець. Чудове танго.

ТАНЕЦЬ, -нцю, ор. -нцем, місц. (у) -нці і ТАНеЦЬ, -нцю. Теорія танцю. Піти в танець ( в танець).

ТАНК, -а, ор. -ом, місц. (у) -у ТАНКО…Перша частина складних прикметників, що відповідає за значенням слову «танк». З наступною

ТАНКОВИЙ

ТВЕР

з о

частиною пишеться: 1. Разом, коли прикметник означає підпорядковані одне одному поняття: танкобудівний, танкодесантний, танкоремд-нтний. 2. Через дефіс, якщо прикметник означає не підпорядковані одне одному поняття: т&нко-техні-чний.

ТАНКОВИЙ — ТАНКОВИЙ і ТАНКОВИЙ. Розрізняються зна-ченням.

Т&нковн. Який стосуєтьтся танка або танкістів. Танковий мотор. Танкова колона. Танкова промисловість. Танкове училище.

Танкбвн і танкові». Властивий танкові, призначений для танку. Танк дві (танкові) рухи. Танковий (танковий) ритм. Танкдва (танкова) музика. ТАНОК, танку, мн. танки, -їв ТАНТАЛОВІ М^КИ. Стійке сполучення. Ужив, у знач, «важкі, непомірні страждання». Пишеться з малої літери.

ТАНУТИ, -ну, -непі, -не, -немо, -нете, -нуть; мин. тав і танув, тала і танула, тали і танули. Починає танути сніг [не таяти].

ТАНЦ…Перша частина складних слів, що відповідає за значенням словам «танцювальний», «танець». З наступною частиною пишеться разом: танцзал, танцклас, танцмайданчик, танцмейстер.

ТАРАНТеЛА, -и. Швидкий італійський народний танець.

ТАРАНЯ, -і, ор. -ею. Сушена риба. ТАРАС, -аса, дав. -асові, ор. -асом, кл. Тг.рксе\3менш.-пестл.: Тарасику! Тарасович, -а, дав. -у, ор. -ем; Тарасівна, -и [не Тарасівно!], дав. -і [не Тарасівній]. Два Tapdcu [не два Тараса]. Євгіне Тардсовичу! Надіє Tapd-сівної

ТАРАХКОТАТИ, -кочу, -кочеш, -коче, -кочемо, -кочете, -кочуть; нак. -кочи, -кочіть і ТАРАХКОТІТИ, -кочу, -котиш, -котить, -котимо, -котите, -котять; нак. -коти, -котіть

ТАРГАН, -а, мн. -й, -ів. Повзе тарган [не таракан].

ТАРИФ, -у, ор. -ом, мн. -и, -ів. Оплата за тарифом [не по тарифу]. ТАриФНО-КВАЛІФПСАЦІЙНИИ ТАРІЛКА, -и, місц. (у) -лці, мн. -лки, -лок, дав. -лкам, але дві тарілки, сім тарілок

ТАРІЛОЧКА, -и, місц. (у) -чці, мн. -чки, -чок, дав. -чкам, але дві тарілочки, п’ять тарілочок ТАРІЛЬ, -реля, ор. -релем, місц. (у) -релі, мн. -релі, -релів ТАРТУ, невідм., с. Назва міста. Гостинне Тарту.

ТАРТУСЬКИЙ

ТАСЬМА, -й, місц. (на) -і, мн. тасьми, тасьм і ТАСЬМА, -и. Вузька стрічка, що використовується для оздоблення одягу; облямівка.

ТАТАРЕНЯ СГАТАРЧЕНЯ), -яти, дав. -яті, ор. -ям, мн. -ята, -ят і ТАТАРЧА, -ати, дав. -аті, ор. -ам, мн. -ата, -ат

ТАТАРЗІЛЛЯ, -я, ор. -ллям ТАТАРИ, -ар, мн. (<одн. татарин, -а,

ч.; татарка, -и, дав. -рці, род. мн. -рок, ж.)

ТАТАРСТАН, -у

ТАТО, -а, дав. -ові, місц. (на) -ові, кл. -у, мн. тати [не тата], татів [не тат]. Пестл.: татко, татусьо, татуньо, таточко, татонько, татусик. ТАТУСЬ, -я, дав. -еві, ор. -ем і -уся, дав. -еві, ор. -ем

ТАФТА — ТАХТА. Розрізняються значенням.

Тафти, -й. Назва тканини.

Тахті, -й. Широкий низький диван без спинки.

ТАФТЯниЙ, -а, е і ТАФТОВИЙ.

Тафтянд (тафтдва) фіранка. ТАЦЯ, -і, ор. -ею, місц. (на) -і, мн. таці, таць

ТАШКеНТ, -а, місц. (у) -і ТБІЛІСІ, невідм., с. Зелене Тбілісі. ТВАНЬ, -і, ор. -нню, місц. (у) -і ТВЕР, -і, ор. -р’ю, місц. (у) -і. Назва міста в Росії.

ТВеРДЖЕННЯ

31

ТЕЛЕФОНІЗУВАТИ

ТВЕРДЖЕННЯ, -я, ор. -нням [не тверже ни flj

ТВЕРДИТИ — ТВЕРДИТИ. Роз-різняються значенням.

Тверднтя, -джу, -диш, -дать, -дамо, -дате, -дать; пак. твердь. Запевняти. Твердити, -джу, -дані, -дать, -дамо, -дате, -дать; пак. тверда. Повторювати.

ТВеРДНУТИ, мин. тверд і тверднув, твердла і тверднула, твердли і тверднули

ТВЕРДО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «твердий». З наступною частиною пишеться разом: твердокамінний і твердокам’яний, твердоголдвий, твердолдбий, твердоп&ливний, твердопіднебінний, твердосердий, твердошкірий.

ТВеРДЯЧИ — ТВЕРДЯчи. Розрізняються значенням.

Твердачн, дісприсл. Запевняючи. Твердячи, дісприсл. Повторюючи. ТВЕРЕЗІТИ, -ію, -ієш і ТВЕРЕЗІШАТИ

ТВЕРЕЗІШИЙ

ТВЕРСЬКИЙ. Прикм. до Твер. ТВІЙ, твого, дав. твоєму, ор. твоїм, місц. (на) твоєму і твоїм; ж. твоя, твоєї, дав. твоїй, знах. твою, ор. твоєю, місц. (на) твоїй; с. твоє, твого; мн. твої, твоїх

ТВОриТИ, -орю, -брилі, -брить, -оримо, -брите, -брять; пак. твори, творім(о), творіть ТЕАТР, -у, ор. -ом, місц. (у) -і ТЕАТР-СТ^ДІЯ, театру-студії ТЕВТбНИ — ТЕВТОНЦІ. Розрізняються значенням.

Тевтбнн, -ів, мн. (іодн. тевтон, -а, ч.; тевтонка, -и, дав. -нці, род. мн. -нок, ж.). Стародавні германські племена.

Тевтбній, -ів, мн. (одн. тевтонець, -нця, ор. -нцем). Рицарі Тевтонського ордену.

ТЕГЕРАН, -а, місц. (у) -L Вулиці Тегерана.

ТЕЖ — ТЕ Ж

Теж. 1. присл. Я теж прийду. 2. част. Теж мені рибалкаІ Те ж, займ. з част. Пишуться окремо. Я сказав те ж, що й товариш.

ТеЗА, -и, ор. -ою, мн. тези, тез. Тези доповіді [не тезиси доповіді]. ТЕЗАУРУС, -а. Словник, що подає лексику певної мови в повному її обсязі.

ТЕЗКО, -а, мн. тезки, -ів ТеЗОВИЙ. Тезовий виклад доповіді [не тезисний виклад доповіді]. ТЕКСТ, -у, мн. -и, -ів. За текстом [не по тексту].

ТЕКСТОВИЙ, -і, -е. Текстовий варіант пісні.

ТЕЛЕ… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «телевізійний». З наступною частиною пишеться разом: телеабонент, телеінтерв’ю, телеательє, тележурналіст, телеканал, телекоментатор, телекомунікація, телемайстер, теленарис, телепрограма, телереклама, теле реп ортдж, телесеріал, телеспектакль, телестудія, телефільм, телешду. ТЕЛЕВІЗІЙНИЙ — ТЕЛЕВІЗОРНИЙ. Розрізняються значенням. Телевізіший. Який стосується телебачення, призначений для нього або здійснюється за його допомогою. Телевізішш передача. Телевізійна програма.

Телевізорний. Який стосується телевізора як предмета, приладу; який виготовляє телевізори, призначений для них. Телевізорний завод. Телевізорна упаковка.

ТЕЛЕФОН, -у. Підійти до телефону. Говорити по телефону. ТЕЛЕФбН-АВТОМАТ, телефону-

ЯВТОМЕТЯ

ТЕЛЕФОНІЗУВАТИ — ТЕЛЕФОНУВАТИ. Розрізняються значенням. Телефошзуветн, -ую, -уєш. Встановлювати телефонний зв’язок.

ТЕЛЕФОНІЯ

312

ТЕПЛО…

Телефонув&тн, -ую, -уєш. Говорити по телефону, передавати по телефону. Зателефонуй мені [не подзвони мені].

ТЕЛЕФОНІЯ, -ї, ор. -єю. Галузь техніки, що займається прийманням і передаванням мовлення, музики тощо на відстань

ТЕЛЕФОНОГРАМА, -и, мн. -я, -грім

ТЕЛЕЦЕНТР, -у, ор. -ОМ ТЕЛеЦЬ, Тельця, ор. Тельцем. Назва сузір’я. Пишеться з великої літери.

ТЕЛЕШбУ, невідм., с. Велика телевізійна музична програма. Цікаве телешоу.

ТЕлиЧКА, -и, дав. -чці, ор. -чкою, мн. -чки, -чок, дав. -чкам, місц. (на) -чках

ТЕЛЬ-АВІВ, -а. Музеї Тель-Авіва. ТЕЛЯ, -яти, дав. -яті, ор. -ям, мн. -ята, -ят

ТЕЛІПАТИ, -паю, -паєш, -пає, -пй-ємо, -паєте, -пають ТЕЛІПАТИСЯ, -пається, -паються ТеМА — ТЕМАТИКА. Розрізняються значенням.

Тема, -и, род. мн. тем. Предмет розповіді, розмови, зображення, дослідження, навчального або контрольного завдання; основний мотив будь-якого музичного твору. Тема екзаменаційної роботи. Тема роману. Тема сонати.

Темітнса, и, род. мн. -тик. Сукупність тем. Тематика конференції. Тематика твору.

ТЕМБР, -у, ор. -ом, мн. -и, -ів. Звук надзвичайного тембру. ТЕМНО…Перша частина складних прикметників, що відповідає за значенням слову «темний». З наступною частиною пишеться: 1. Через дефіс, якщо прикметники означають поєднання кольору з додатковим відтінком: темно-вишневый, тімно-каш-тітовий, темно-коричневий, тім-но-рожівий, темно-синій, темно-

сірий, темно-русЛвий, темно-фЬле-товий, темно-шоколадний. 2. Разом, коли прикметники означають підпорядковані одне одному поняття: темнобрдвий, темноеддий і темно-вддний, темноволдсий, темнолиций, темношкірий.

ТЕМНОТА, -и і ТЕМНОТА, -й ТеМНО-ТЕМНО, присл. ТЕМПЕРАТУРА, -и, ор. -ою. Температура повітря плюс п ‘ять градусів або Температура повітря п ‘ять градусів тепла [не температура повітря плюс п’ять градусів тепла]. ТЕНДЕНЦІЙНО, присл. Тенденційно настроєний. Тенденційно викладені відомості.

ТЕНДеНЦ1Я. Керуванн я: чого і до чого. Тенденція твору. Тенденція до вирівнювання граматичних форм. ТеН1С, -у. Змагання з тенісу [не по тенісу].

ТеНОР, -а, ор. -ом, мн. -й, -ів, але два тенори [не два тенора], сім тбнорів

ТЕНОРОВИЙ. Тенорова партія. ТЕОДОР, -а, дав. -ові, ор. -ом, кл. Теодоре! Зменш.-пестл.: Теодбрчику! Теодброшп, -а, дав. -у, ор. -ем; Теодб-рівна, -и [не Теодорівної], дав. -і [не Теодорівній]. Співають два Теодори [не два Теодора]. Петре Теодоровичу! Оксіто Теоддрівно/

ТЕОЛОГІЯ, -ї, ор. -єю. Синонім: богослов’я. Сукупність релігійних учень про Бога і догмати церкви.

теоретико-пвнавАльний

ТЕПеР див. ЗАРАЗ ТЕПЛО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням словам «тепл6», «тепловий». З наступною частиною пишеться разом: тепловиділення, тепловипромінювання, тепловитрата, тепловіддача, теплоемкий і теплоемкий, теплозахисний, теплозбірний, теплоізолЛція, тепломагістраль, тепломеханічний, теплонепроникний, теплодбмін, теплопостачання, теплопровідний, men-

ТЕРАПІЯ

ТЕРОРИСТИЧНО…

З з

лопроникний, теплорегуляція, теплостійкий, теплотіхнік, теплотраса, теплофізика, теплоцентраль. ТЕРАПІЯ, -ї, ор.-сю ТЕРАРІЙ, -ю, ор. -єм, місц. (у) -ї і ТЕРАРІУМ,-у, ор. -ом, місц. (у) -і. Приміщення або скринька, в яких тримають різних земноводних тварин і плазунів.

ТЕРАСА, -и, ор. -ою, місц. (на) -і,

мн. -и, -рас

ТЕРЕБИТИ, -блю, -бйш, -бить, -би-

мо, -бите, -блять

ТЕРЕЗИ, -ів, мн. Як назва сузір’я пишеться з великої літери. Під знаком Терезів.

ТеРЕН — ТЕРеН. Розрізняються значенням.

Терен, -рну. Рослина; плоди цієї рослини; окрема її колючка. Кущі терну. Чорний терен. Вийняти терен з ноги.

Терея, -у. Місцевість, територія. Стародавній слов’янський терен. ТЕРеНТ1Й, -я, дав. -єві, ор. -єм, кл. Терентїю! Зменш.-пестл.: Тере-шку! Тереню! Терешечку! Тереитшо-вп [не Терентієвич], -а, дав. -у, ор. -ем; Терентшна [не Терентієвна], -и [не Терентіївної], дав. -і [не Те-рентіївній]. У класі два Терентії [не Терентія]. Ів&не Терінтійовичу! М&ріс Терінтіївно!

ТЕР’ЄР, -а. Порода собаки. ТЕРИТОРІАЛЬНО… Перша частина складних прикметників, що відповідає за значенням слову «територіальний». З наступною частиною пишеться через дефіс: територі&ль-но-адміністративний, територійль-но-виробничий, територіально-галузевий, територідльно-географічний, територіально-економічний.

ТЕРЛИЧ, -у, ор. -ем і ТИРлиЧ. Багаторічна рослина. Квіти терличу (тирличу).

ТеРМШ1, -у. Проміжок часу. Продовжити термін навчання. До встановленого терміну.

ТеРМШ2, -а. Слово або словосполучення, що означає чітко окреслене поняття певної галузі науки, техніки, мистецтва, суспільного життя. Вживання терміна.

ТЕРМІТНИЙ — ТЕРМІЧНИЙ.

Розрізняються значенням. Термггшн. Який містить речовину терміт, здійснюється за допомогою терміту. Термітна суміш. Термітне зварювання.

Термічшн. Тепловий; призначений для теплової обробки металів. Термічна переробка кам’яного вугілля. Термічна піч.

ТЕРМО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «термічний». З наступною частиною пишеться разом: термобард-метр, термогенератор, термодинаміка, термоелемент, термоізолЛція, термоіндикатор, термокомпресор, термофЬика, термоядерний, термореле, термолюмінесценція, термотерапія.

ТЕРМОС, -а, ор. -ом, місц. (у) -і ТЕРМОсиТИ, -ошу, -осиш, -бсить, -осимо, -осите, -осять ТЕРНОШЛЬЦІ, -ів, мн. (одн. тер-нопілець, -льця, ор. -льцем, ч.; тер-нопілька, -и, род. мн. -льок, дав. -лькам, ж.) і ТЕРНОПІЛЬЧАНИ, -ан, мн. (одн. тернопільчанин, -а, ч.; тернопільчаяка, -и, род. мн -нок, дав. -нкам, ж.). ТЕРНОПІЛЬЩИНА, -и ТЕРНОСлиВ, -у і ТЕРНОСЛИВА, -и

ТЕРОРИСТИЧНИЙ — ТЕРО-риСТСЬКИЙ. Розрізняються значенням.

Терористичшн. Який стосується терору, тероризму. Терористичний акт. Терористична діяльність. Терористичні методи боротьби. Терористський. Який стосується терористів. Терористська група. ТЕРОРИСТИЧНО-ДИВЕРСІЙНИЙ

ТЕРПІТИ

4

тиКАТИ

ТЕРПІТИ, терплю, терпиш, терпить, терпимо, терпите, терплять і -плю, -пилі, -пить, -пимо, -пите, -плять ТЕРПлиЧИЙ. Терпляча людина [не терпелива людина].

ТЕРПНУТИ, мин. терп і терпнув, терпла і терпнула, терпли і терпнули Терти, тру, треш, тре, тремо, трете, труть

ТеРТКА і ТЕРТУШКА. Збігаються у знач, «кухонний предмет». Терти на тертці (тертушці) картоплю. Тільки тертка вжив, у знач, «укритий сіркою бік сірникової коробки». Відламати шматок тертки.

ТЕРЦеТ 1 .род. -а. Трирядкова строфа в сонеті. Рядки терцета. 2. род. -у. Ансамбль із трьох виконавців; музичний твір для трьох виконавців. Учасники терцету. Автор терцету. ТЕРциНА, -и. Віршова форма з трирядкових строф.

ТЕСАТИ, тешу, тешеш, теше, тешемо, тешете, тешуть; пак. теши, те- шпь

ТеСЛЯ, -і, ор. -ею, мн. теслі, тесль і ТЕСлиР, -а, дав. -еві, ор. -ем, кл. -яре, мн. -і, -ів, дав. -ам

теслирсько-столирний

ТЕСОВИЙ — ТИСОВИЙ. Розрізняються значенням.

Тесбвни. Придатний д ля виготовлення тесу — тонких дощок; зроблений із тесу; обшитий тесом. Тесовий ліс. Тесові ворота. Тесовий дах.

Тнсбвнн. Який стосується тиса — вічнозеленого хвойного дерева; зроблений з тису. Тисова деревина. Тисові двері.

ТЕТ-А-ТеТ, присл. Синоніми: віч-на-віч, сам на сам.

технпс-електромехАнис,

техшка-електромеханіка ТЕХНІКО… Перша частина складних прикметників, що відповідає за значенням слову «технічний». З наступною частиною пишеться через дефіс: техніко-виробничий, техні-ко-економічний.

ТЕХНО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «технічний». З наступною частиною пишеться разом: техногенез, технократ, технохімічний.