ТЕЧІЙ, -ї, ор. -єю, мн. течії, течій, але дві течії

ТИ, тебе (у тебе), дав. тобі, ор. тобою, місц. (на) тобі ТИБеТ, -у, місц. (на) -і. Вершина Тибету.

ТИГЕЛЬ, -гля, ор. -глем, місц. (у) -глі. Посудина з вогнетривких матеріалів для плавлення і нагрівання металів.

тиГРОВИЙ — ТИГРЯЧИЙ. Збігаються у знач, «який належить тигрові; такий, як у тигра; властивий тигрові». Тигрова (тигряча) шкура. Тигрова (тигряча) кров. Тигрова (тигряча) злість.

Тільки тигровий ужив, у значеннях: 1. Який має колір шкури тигра. Тигрова накидка. 2. У складі деяких зоологічних і ботанічних назв, термінів. Тигровий пітон. Тигрова лілія. Тигрова акула.

ТИЖДЕНЬ — НЕДІЛЯ. Розрізна-ються значенням.

Тиждень, -жня, ор. -жнем, місц. (на) -жні, мн. -жні, -жнів. Проміжок часу в сім діб. Працювати цілий тиждень. Тиждень книжки [не неділя книжки]. Неділя, -і, род. мн. -діль. Сьомий день тижня. З суботи на неділю. ТИЖНеВИЙ. Тижневий графік. ТИЖНеВИК, -а, ор. -ом, місц. (у) -у, мн. -и, -ів. Тижневик «Україна». тиКАТИ1, -аю, -аєш, -ає. Звертатися до когось на «ти». Він йому тикає. тиКАТИ2, тичу, тичеш, тиче, тичемо, тичете, тичуть і -каю, -каєш, -кає, -каємо, -касте, -кають. Встромляти, впихати, засовувати в глиб чого; колоти когось; торкатися кого-не-будь; показувати на кого-, що-небудь, кудись; подавати комусь що-небудь. Тикати в землю горох. Тикати пальцем у небо. Тикати в руку гроші.

тиловий

31

ТИРе

ТИЛОвиЙ — тиЛЬНИЙ. Розріз-няються значенням.

Тиловий, -а, -е. Який знаходиться, відбувається далі від лінії фронту. Тилове місто. Тилові роботи. Тильний. Задній, зворотний. Тильна сторона. Тильний бік.

тиМ-ТО, спол.

ТИМЧАСОВОЗОБОВ’ЯЗАНИЙ ТИМЧАСОМ — ТИМ ЧАСОМ Тиичисом, спол., часовий і протиставний. Уживається переважно у сполученні з як. Складений сполучник тимчасом як можна замінити словами тоді як, але, проте, однак. Концерт не розпочинали, тимчасом як зал був уже переповнений.

Тим чисом, займ. з ім. Пишеться окремо. Можна замінити сполученням за той час. Поки мати готувала обід, батько тим часом полагодив рибальські снасті.

ТИН, -у, ор. -ом, місц. (на) -у, мн. -й, -ів, але два тини

ТИНЬКУВАТИ — ШТУКАТУРИТИ. Збігаються у знач, «покривати поверхню стіни, стелі шаром штукатурки». Тинькувати (штукатурити) хату.

ТИП. 1. род. -у. Зразок, модель, форма, яким відповідає певна група предметів, явищ. Розробка нового типу машин. 2. род. -у. Сукупність споріднених класів у систематиці тварин і рослин. Належати до типу членистоногих. 3. род. -у. Характерна будова тіла, зовнішність людини. Людина класичного типу. 4. род. -у. Художній образ. Створення позитивного типу. 5. род. у. Категорія людей, об’єднаних якимись характерними рисами, її яскравий представник. Трудівник нового типу. 6. род. -а. Людина, що відрізняється від інших якимись характерними особливостями; хтось невідомий. Стережіться цього типа.

ТИПОВИЙ — ТИЛОвиЙ. Розріз-няються значенням.

Тнпбвни. 1. Який відзначається ознаками, властивими якій-небудь сукупності осіб, явищ, предметів. Типовий гуцул. 2. Який часто зустрічається; характерний для кого-, чого-небудь. Типова помилка. Типове для міста будівництво. 3. Який виявляє загальне в індивідуальному. Типовий характер [не типічний]. Типовий. Стандартний, зразковий; прийнятний для всіх установ, підприємств. Типовий проект. Типові меблі. Типові норми виробітку й розцінки.

тирАж, -у, ор. -ем ТИРАНА, -и. Населення Тирани. ТИРАНІЯ — ТИРАНСТВО. Збігаються у значеннях: 1. Правління, влада, що ґрунтується на свавіллі та насильстві. Нестерпні роки тиранії (тиранства). 2. Деспотизм, жорстокість, свавілля стосовно ко-го-небудь. Тиранія (тиранство) вельмож.

Тільки тиранія ужив, у знач, «одноособове правління тирана у Стародавній Греції та в Римі, а також у містах-республіках Італії ХІП— XVI ст.».

ТИРе — ДЕФІС. Розрізняються значенням.

Тнре, невідм., с. Розділовий знак, що має форму прямої горизонтальної риски. Пунктуація: Тире ставиться: 1. Між підметом і присудком, коли: а) присудок виражений іменником або кількісним числівником у наз. відм., а дієслівна зв’язка опущена. Книги — морська глибина (Франко). Два на два — чотири; б) обидва головні члени або один із них виражені інфінітивом. Життя прожить — не поле перейти (Олійник). Згоріть в житті — єдине щастя (Олесь); в) до складу присудка входять слова це, то, ось, з^шчить. Поезія — це завжди неповторність (Костенко). Лиш боротись — значить жить (Франко). Якщо підмет

ТИРе

316

ТИРе

виражений займенником, а присудок — прикметником чи співвідносним із ним займенником або коли до складу присудка входять слова як, ніби, мов, мовби, немовби, наче, неначе, що, не, то тире між підметом і присудком здебільшого не ставиться. У справедливих армій доля завжди прекрасна (Гончар). Я син свого часу і весь належу сучасникам своїм (Довженко). В чужих краях і хліб неначе вата (Тар-новський). Але в художній літературі і в цих випадках можливе тире при потребі логічно виділити підмет або присудок: Люди — прекрасні. Земля — мов казка (Симоненко). Ми — широкі душею. В нас кожен спів а на своїй у братерському колі (Олійник).

2. На місці пропущеного члена речення: Три явори посадила сестра при долині… А дівчина заручена — червону калину (Шевченко).

3. Перед узагальнюючим словом, що стоїть після однорідних членів речення: Тихо. І земля, і вода, і повітря — все поснуло (Коцюбинський).

4. Після однорідних членів, які розташовані за узагальнюючим словом і якими речення не закінчується: Тут все: і повітря, і тиша, і дерева — сповнене такої сили, що й сам мимоволі стаєш сильнішим (Гончар).

5. Для виділення прикладки, якщо вона стоїть у кінці речення і має уточнююче значення: Тихо-тихо стікає т землю зерно — перестиглі сльози степів (Стельмах).

6. Для виділення вставних слів, словосполучень і речень, якщо вони передають додаткову інформацію, попутні зауваження до висловленого. А Ярема — страшно глянуть — по три, по чотири так і кладе! (Шевченко) Є люди на землі — а то б не варто й жити — що крізь щоденний труд уміють і любити, і усміхатися, і мислити, й шукать… (Рильський)

7. Між частинами складного безсполучникового речення, якщо: а) друга частина вказує на швидку зміну подій або виражає наслідок чи висновок з того, про що говорилося в першій частині: Вдарив революціонер — захитався світ (Тичина); б) зміст другої частини протиставляється першій: Думав, доля зустрінеться — спіткалося горе (Шевченко); в) у першій частині вказується на час або умову, при якій відбувається дія в другій частині: У товаристві лад — усяк тому радіє (Глібов); г) друга частина містить порівняння: Гляне — холодною водою обіллє (Вовчок).

8. Між частинами складносурядного речення, якщо вони виражають швидку зміну подій чи різке протиставлення: Ударив гучію стріл огненний — і цілий світ нараз потух (Рильський). Якщо друга частина виражає наслідок того, про що говориться в першій частині, то між ними може ставитися кома і тире: Всім серцем любіть Україну свою,— і вічні ми будемо з нею (Сосюра).

9. Між частинами складнопідрядного речення для сильнішого їх інтонаційного виділення: Раз вночі прокинувсь вітер і угледіть захотів — чи ніхто не порушає тиші мертвої гаїв (Олесь). Якщо підрядна частина передує головній, а головна містить висновок із того, про що говориться у попередній, то перед головною частиною ставиться кома і тире: Коли вже народився ти поетом,— за все відповідай у цім житті (Олійник).

10. Між двома словами на означення просторових, часових, кількісних меж: Авіарейс Львів—Київ. Словник староукраїнської мови XIV—XV cm. Озеро глибиною два—три метри.

11. Між двома чи кількома власними іменами, яким названо вчення, теорію, науковий закон тощо: Закон Бойля—Маріотта.

ТИРлиЧ

317

ТІРбЛЬ

12. Між будь-якими компонентами речення для їх смислового вид ілення: Говорила ти мало. Робила багато. І — гарно (Олійник). Він міг би стерпіть все. Але — не це! (Олійник) В братських могилах лежать тільки брати. Тільки — брати… (Олійник). Дефіс, -а. Коротка риска, яка сполучає слова або їх основи в одне ціле чи прикладку з підрядковуючим словом. Торгово-економічний. Кіт-вор-кіт. Дніпро-ріка. Синоніми: риска, знак переносу.

ТИРЛИЧ див. ТЕРлиЧ ТИРбЛЬКА — ТІРбЛЬКА. Розріз-няються значенням.

Тнрблька, -и, род. мн. -льок. 1. Сорт яблуні, а також її плід. 2. Капелюх. Тірблька, -и, род. мн. -льок. Жителька Тіролю.

ТИС. 1. род. -а. Хвойне вічнозелене дерево. Зарості тиса. 2. род. -у. Деревина такого дерева. Меблі з тису.

ТИСНУТИ, -ну, -неш, -не, -немо, -неге, -нуть; мин. тис і тиснув, тисла і тиснула, тисли і тиснули ТИСОВИЙ див. ТЕСОВИЙ тиСЯЧА, -і, ор. -ею, мн. тисячі і тисячі, род. тисяч, дав. тисячам і тисячам. У тисяча дев’ятсот дев’яносто п’ятому році [не в тисячу]. ТИСЯЧО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «тисяча». З наступною частиною пишеться разом: тися-човерстий і тисячоверстовий, ти-сячоголдсий, тисячоградусний, тисячокілограмовий , тисячокіломет-рдвий, тисячорічний і тисячолітній, тисячоріччя і тисячоліття, тися-чотднний.

ТИТАН1, -а. 1. Міфологічне божество. 2. Людина, що відзначається величезною силою розуму, таланту; винятково видатна, героїчна особа. Титан поетичного слова.

ТИТАН2, -у. Хімічний елемент. Сплави титану.

ТИТАН3, -а. Великий кип’ятильник. Вода з титана.

тиТУЛЬНИЙ. Титульна сторінка. тиХШ, -хона, дав. -хонові, ор. -ом, кл. Тихоне! Зменш.-пестл.: Тишко! Тихонович, -а, дав. -у, ор. -ем; Тнхо-нівна, -и [не Тихівної], дав. -і [не Тихівній]. Два Тихона [не два Тихона]. Іване Тихоновичу! Катерино тихо-нівно!

ТИХОВОДИЙ і ТИХОВОДНИЙ ТИХООКЕАНСЬКИЙ тиХО-тиХО, присл. ТИчиНКОВИЙ

ТИЧКОвиЙ, -а, -е. Тичкова квасоля. тиША, -і, ор. -ею. Настала тиша

[ідо тшпігайї

тиШКОМ-ниШКОМ, присл.

ТПС, току, ор. током, місц. (на) току, мн. токи, -ів, але два токи ТІЛЬКИ див. ЛИШе ТІЛЬКИ-НО ТІЛЬКИ-ТІЛЬКИ, присл.

ТІЛЬКИ ЩО

ТТЛЬЦе, -я і ТІЛЬЦЕ, -я, мн. тільця і тільця, тілець і тілець. Червоні кров’яні тільцА (тільця).

ТІМ’Я, тім’я і тімені, ор. тім’ям і ті- менем

ТІНЬ, -і, ор. -нню, місц. (в) тіні, род. мн. тіней. Не рекомендується вживати вислів немає і тіні сумніву. Треба: немає найменшого сумніву, немає ні крихти сумніву. ТІНЬОВИТРИВАЛИЙ ТІПАТИ — ТІПАТИ. Розрізняються значенням.

Тіпати, -аю, -аєш, -ає. 1. Хитати, трясти, махати чим-небудь; здригатися від чогось. Тіпати головою. Нестримне ридання тіпає її тіло. 2. Викликати сильне тремтіння, дрижання, озноб, нервове збудження тощо. Ним тіпала лихоманка. Тіпбтн, -аю, -ієш, -ає. Очищати волокно конопель, льону. Тіпати коноплі.

ТІРОЛЬ, Тірбля, ор. Тіролем. Назва місцевості.

ТІРОЛЬКА

318

ТОЙ

ТІРОЛЬКА див. ТИРОЛЬКА ТТРРеНСЬКЕ МОРЕ. Перше слово пишеться з великої літери.

ТІСниЙ див. ЩІЛЬНИЙ ТІСНОТА, -и, місц. (в) -і і ТІСНОТА, -й, місц. (в) -і

ТІСТЕЧКО, -а, мн. -а, -чок. Купити тістечко [ие пирожене].

ТІТКА, -и, дав. -тці, мн. -тки, -ток. Провідати тітку [не тьотю]. ТКАЛЯ, -і, ор. -ею. Працює ткалею [не ткачихою].

ТКАННЯ, -я, ор. -нням ТКАТИ, тчу, тчеш, тче, тчемо, тчете, тчуть; нак. тчи, тчіть ТКАЦЬКО-ПРЯДИЛЬНИЙ ТКАЧ, -а, дав. -еві, ор. -ем , кл. -у; мн. -і, -ів

ТМИН, -у і КМИН, -у [не кмін]. ТО, част. Пишеться через дефіс, якщо вона підсилює значення попереднього слова: отам-то, скільки-то, як-то, отак-то. Якщо між часткою та словом, якого вона стосується, стоїть інша частка, то всі три слова пишуться окремо: скільки ж то, як же то, отак би то.

ТОВАРИСТВО, -а. У власних назвах пишеться з великої літери: Товариство об єднаних українських канадців. Якщо власна назва береться в лапки, слово товариство пишеться з малої літери: товариство «Україна — Фінляндія». ТОВАРИШ, -а, дав. -еві, ор. -ем, кл. -у; мн. -і, -ів, але два товариші [не два товариша].

ТОВАРНО-ГРОПІОвиЙ, -а, -е товАрно-пасажирський

ТОВАРО… Перша частина складних слів, що відповідає за зна^чням слову «товар». З наступною частиною пишеться разом: товаровиробник, товаровласник, товарозабезпі-чення, товар оббіг, товародбмін, товаротранспортний.

ТОВКти, -вчу, -вчеш, -вче, -вчемо, -вчете, -вчуть

ТОВКтиСЯ, -вчуся, -вчешся, -вчеться, -вчемося, -вчетеся, -вчуться

ТбВПИТИСЯ, -питься, -пляться ТОВСтиЙ, -а, -е

ТОВСТОШКІРИЙ і ТОВСТОШКУРИЙ

ТОВЧЕНИЙ — ТОВЧеНИЙ Тбвченни, дісприкм. Товчене з цибулею і часником сало.

Товчений, прикм. Товчена картопля. ТОГА, тоги, місц. (у) тозі, род. мн. тог

ТОГОРІЧНИЙ — ЦЬОГОРІЧНИЙ. Розрізняються значенням. Тогорічний. Який стосується минулого року. Тогорічна трава.

Цьогорічний. Який стосується цього року. Цьогорічні жнива.

ТОДІ Ж ТОДІ-ТО, присл.

ТОДІШНІЙ, -я, -є ТОЖ. 1. спол. Коли вживається на початку речення, в якому підсумовується щось, робиться висновок з попереднього сказаного, то за значенням наближається до спол. таким чином, отже. Тож як мудрості доходиш,— хочеться і жить, і жить! (Тичина). Коли уживається для приєднання речення, яке служить поясненням думки, висловленої в попередньому, то за значенням відповідає спол. тому, через те. Сьогодні гарна погода, тож необхідно провести змагання. 2. част. Уживається для логічного виділення певного слова або для підсилення загального змісту всього висловлювання. Тож треба зуміти так зробитиІ Тож воно і є! Тож тільки подумати! Якщо частка то має у складі речення значення вка-зівності, частка ж пишеться з нею окремо. Народна пісня — то ж вона Усій землі окраса (Рильський). А навкруги — то ж рідна земля! ТО Й, спол.

ТОЙ, того, дав. тому, ор. тим, місц. (на) тому і тім; ж. та, тієї і тої, дав. тій, ор. тією і тою, місц. (на) тій; с. те, того, дав. тому, ор. тим, місц.

ТбЙ-ТАки

9

ТОНКО…

(на) тому і тім; мн. ті, тих, дав. тим, ор. тими, місц. (на) тих. ТОЙ-ТАки, того-таки, дав. тому-таки, ор. тим-таки, місц. (на) тому-таки і тім-таки; ж. та-таки, тієї-таки і тої-таки, дав. тій-таки, ор. тією-таки і тою-таки, місц. (на) тій-таки; с. те-таки, того-таки; ми. ті-таки, тих-таки.

ТбКАР, -я, дав. -еві, ор. -ем, кл. -ю; мн. токарі, -ів, дав. -ям, ор. -ями, місц. (на) -ях і токарі, -ів, дав. -ям, ор. -ями, місц. (на) -ях ТОКАРНИЙ — ТОКАРСЬКИЙ. Розрізняються значенням.

Токирини. Пов’язаний з обточуванням металу, дерева й інших матеріалів на верстаті; призначений для такого обточування матеріалів. Токарна обробка металів. Токарний верстат. Токарна справа. Токирськни. Який стосується токарства. Токарський інструмент. Токарська майстерність.

ТОКАРНО… Перша частина складних прикметників, що відповідає за значенням слову «токарний». З наступною частиною пишеться через дефіс: токдрно-гвинторізний, токарно-карусельний, токарно-копіювальний, токарно-револьверний, токар-но-фрезерний, токарно-центровий. ТбКАР-РЕВОЛЬВеРНИК, тока-ря-револьверника, ор. токарем-ре-вольверником

Т6КАР-УНЕВЕРСАЛ, токаря-уні-версала, ор. токарем-універсалом ТОКАР-ШвиДКІСНИК, токаря-швидкісника, ор. токарем-швидкі-сником

ТОКАРСЬКИЙ див. ТОКАРНИЙ ТОКАТА, -и. Віртуозна музична п’єса.

ТОКІЙСЬКИЙ

ТОКІО, невідм., с. Назва міста. ТОКМАК, -а, місц. (у) -ці і -ку. Назва міста.

тиКСИКО-АЛЕРГІЧНИЙ ТОКСИКО-ШФЕКЦІЙНИЙ

ТОЛЕВИЙ — ТОЛОВИЙ. Розрізняються значенням.

Тблевяй. Зроблений із толю; призначений для виробництва толю. Толева покрівля. Толевий завод. Тбловни. Який стосується толу; виготовлений із толу. Толова шашка. ТОЛЕРАНТНИЙ. Терпимий до чиїхось думок, поглядів, вірувань. Толерантна людина.

ТОЛОВИЙ див. ТОЛЕВИЙ ТОЛОКА1, -и. 1. Залишене під пар поле, що служить пасовищем для худоби. 2. діал. Вільна ділянка біля села, де збиралася молодь гуляти. ТОЛОКА2, -и і ТОЛОКА, -и. Гуртова допомога; робота громадою. ТОЛОЧИТИ, -очу, -6чиш, -бчить, -очимо, -очите, -очать; нак. -оч, -очте і ТОЛОчиТИ, -очу, -очиш, -очить, -очимо, -очите, -очать; нак. -очи, -очіть

ТОЛЬ, -ю, ор. -ем, ч. Покрити дах толем.

ТОМ, -у, мн. -й, -ів, місц. (у) томах. Два тдми [не два тома].

ТОМАТ. 1. род. -а. Помідор. Плід томата. 2. род. -у. Соус, паста з помідорів. Слоїк томату. ТОМАТ-ПЮРе, томату-пюре ТОМЙТИ, томлю, томиш, томить, тбмимо, томите, томлять ТОМЙТИСЯ, томлюся, томишся, томиться, томимося, томитеся, томляться

ТОМ^-ТАки, присл.

ТОМ^-ТО, присл.

ТОМ9 ЩО ТОН, -у, мн. -й, -ів ТОНАЛЬНО-ЧАСТбТНИЙ ТОНКО… Перша частина складних прикметників, що відповідає за значенням слову «тонкий». З наступною частиною пишеться разом: тонковолокнистий, тонкоголдсий, тонкогубий, тонкондгий, тонкоподрібнений, тонкоельдзий, тонкостінний, тон-косукднний і тонкосукнАний, тонко-хвдетий, тонкошкірий.

тонколистий

320

ТОРОЧИТИ

ТОНКОЛИСТИЙ — ТОНКОЛИСТОВИЙ. Розрізняються значенням. Тонколистий. Який має тонке листя. Тонколистий ясен.

Тонколистовий, спец. Який складається з тонких листів; призначений для виготовлення тонких листів. Зварювання тонколистових конструкцій. Тонколистовий цех.

ТОННА, -и, род. мн. тонн. 15 J тонни [не тонн].

ТОННАЖНІСТЬ, -ності, ор. -ністю ТОННАЖО-ДОБА, -й ТОННАЖО-РЕЙС, -у ТОННО-КІЛОМЕТР, -а ТОНУТИ, -ну, -неш, -не, -немо, -нете, -нуть

ТОНПІЕ, приел, [не тоньше] ТОНШИЙ [не тоньший].

ТОПАЗ. 1. род. -у. Мінерал із класу силікатів. Поклади топазу. 2. род. -а. Один камінь, кристал цього мінералу. Поверхня топаза. ТОПИТИ, -плю, -пиш, -пить, -пимо, -пите, -плять

ТОПЙТИСЯ, -плюся, -пишся, -питься, -пимося, -питеся, -пляться ТОПОЛеВИЙ — ТОПОлиНИЙ. Збігаються у знач, «який належить тополі (тополині); який складається з тополь». Тополеве (тополине) листя. Тополева (тополина) алея. Тільки тополиний ужив, у знач, «який своєю будовою, стрункістю схожий на тополю». Тополиний стан. ТОПОЛЯ, -і, ор. -ею, род. мн. -оль ТОПОНІМІКА — ТОПОНІМІЯ. Розрізняться значенням.

Топоніміка, -и, місц. (у) -ці. Розділ мовознавства, що вивчає географічні назви. Вивчення проблем топоніміки.

Топонімія, -ї, ор. -єю. Сукупність власних географічних назв певної території. Топонімія Волині. ТОПТАТИ, -пчу, -пчеш, -пче, -пчемо, -пчете, -пчуть

ТОРАКАЛЬНИЙ. Торакальна (грудна) хірургія.

ТОРГ, -у, місц. (на) торгу і торзі;

мн. -й, -ів, місц. (на) -ах. Ведення торгівлі, прицілювання; площа для торгівлі, аукціон.

ТОРГІВЛЯ, -і, ор. -ею [не торговля]. ТОРГОВЕЛЬНИЙ і ТОРГОВИЙ ТОРГОВЕЛЬНО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «торговельний». З наступною частиною пишеться через дефіс: торговельно-економічний, тор-говільно-заготівільний, торговель-но-збутовий, торговельно-промислб-вий, торговельно-ко оперативний, тор-говельно-фЫбнсовий.

ТОРГОВО… Перша частина складних прикметників, що відповідає за значенням слову «торгбвий». З наступною частиною пишеться через дефіс: торгбво-заготЬвельний, тор-гдво-закупівільний, торгово-збутовий, торгбво-кооперативний, торгдво-про-мислдвий.

ТОРеРО, невідм., ч. Учасник кориди — бою з розлюченим биком. Відважний тореро.

ТОРІЧЕЛІЄВА ПОРОЖНЕЧА. Стійке словосполучення. Ужив, у знач, «безповітряний простір над поверхнею рідини в закритому зверху посуді». Обидва слова пишуться з малої літери.

ТОРІШНІЙ, -я, -є ТОРКНУТИ, -ну, -неш, -не, -немб, -нете, -нуть

ТОРКНУТИСЯ, -нуся, -нешся, -не-ться, -нембся, -нетеся, -нуться ТОРНАДО, невідм., ч. Ураган у Центральній і Північній Америці Налетів торнадо.

ТОРОХКОТАТИ, -кочу, -кбчеш, -кбче, -кбчемо, -кочете, -кбчуть; нак. -кочи, -кочіть і ТОРОХКОТІТИ, -очу, -котиш, -котить, -котимб, -котите, -котять; нак. -коти, -котіть ТОРОЧИТИ — ТОРОчиТИ. Розрізняються значенням.

Торбчипі, -очу, -б чиш, -бчить, -бчи-

мо, -бчите, -бчать, розм. 1. Говорити

ТОРТ

321

ТРАНСПОРТНО.

одне й те саме, повторювати щось по кілька разів. Одне й те ж торочіть. 2. зневажл. Говорити нісенітниці, вести несериозну розмову; базікати. Що ти торочиш?

Торочити, -очу, -очиш, -очить. 1. Висмикувати нитки з країв тканини, роблячи торочки. Торочити рушники. 2. Обшивати облямівкою краї одягу і т. ін. для оздоби.

ТОРТ, -а, мн. -й, -ів, але два торти [не два торта].

ТОРТУРИ, -ур, мн.

ТОРФО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням словам «торф», «торфбвий». З наступною частиною пишеться разом: торфоагрегйт, торфобрикіт, торфовидобування, торфозаготівільний, торфозбиральний, торфокомпост, торфоперегній, торфороддви-ще, торфофосфатний.

ТОРФбВИЙ і ТОРФ’ЯНИЙ, -а, -е. Торфові (торф’яні) ґрунти. Торфовий (торф’яний) компост. Торфові (торф’яні) розробки. ТОРФ-СИРеЦЬ, торфу-сирцю ТОРФ’ЯниСТИЙ. Який містить у собі торф. Торф ‘янистий ґрунт. ТОТАЛІТАРНИЙ — ТОТАЛЬНИЙ. Розрізняються значенням. ТоталМршн. Який характеризується насильством, повним придушенням демократичних свобод і прав особи. Тоталітарні порядки.

Тот&льшгіі. Який стосується всіх, охоплює все, всіх, який поширюється на всіх; загальний, всеосяжний. Тотальна мобілиація. Тотальна війна. тО-то, част. То-то іс. То-то ж хороший!

ТОТбЖНИЙ. Керування: з чим. Незгода з концепцією певного літературного твору не тотожна з його повним запереченням.

точильно-ікшрувАльний

ТОчиТИ, -чу, -чиш, -чить, -чимо, -чите, -чать

ТОЧКА див. КРАПКА

ТРАВЕСТІ. 1. невідм., с. Одне з театральних амплуа, яке виконує переодягнена жінка. У п ‘ссі с одне травесті. 2. невідм., ж. Артистка, яка виконує таку роль. Юна травесті.

3. У знач, прикм., незмін. Паж травесті.

ТРАВЕСТІЯ, -ї, ор. -єю ТРАвиТИ, -влю, -виш, -вить, -вимо, -вите, -влять ТРАВниЙ, -А, -е

ТРАВОЇДНИЙ. Травоїдна тварина [не травоядна тварина]. ТРАГІКОМЕДІЯ, -ї, ор. -ЄЮ ТРАЙЛЕР, -а і ТРеЙЛЕР, техн. Тягач із візком-платформою для перевезення великих, громіздких предметів.

ТРАЛЕР — ТРАЛЬНИК — ТРАУЛЕР. Збігаються у знач, «риболовецьке судно, оснащене тралами». Тр&лер, трильннк ужив, у знач, «військове судно для виловлювання та знищення підводних мін тралами». Трелынпс ужив, у знач, «фахівець, який керує траловим ловленням риби; військовий мінер на судні, який займається виявленням та знищенням підводних мін». ТРАМБУВАННЯ, -я, ор. -нням. Трамбування землі [не трамбовка землі].

ТРАНСКРИБУВАТИ, -бую, -буєш, -бує

ТРАНСКриПЦІЯ, -ї, ор. -єю. Точне передавання на письмі звуків якоїсь мови.

ТРАНСЛІТЕРАЦІЯ, -ї, ор. -єю. За-міна літер однієї писемності літерами іншої писемності, незалежно від їхньої вимови.

ТРАНСПОРТеР — ТРАНСПОР-тиР. Розрізняються значенням. Транспортер. 1. Конвеєр. 2. Багато-осьова залізнична платформа для перевезення великовагових вантажів. Транспортир. Креслярський прилад. ТРАНСПОРТНО… Перша частина складних прикметників, що відпові-

21 -5-2180

ТРАНССИБІРСЬКИЙ

322

ТриПЛЕКС

дає за значенням слову «транспортний». З наступною частиною пишеться через дефіс: транспортно-експедиційний, трднспортно-вантджний, тринспортно-енергетичний. ТРАНССИБІРСЬКИЙ. Пов’язаний із сполученням через Сибір. Транс-сибірська магістраль. ТРАНСЦЕНДЕНТАЛЬНИЙ — ТРАНСЦЕНДЕНТНИЙ. Розрізни-ються значенням.

Трансцендент&льніш. Який одвічно притаманний розуму і зумовлює досвід; не набутий із досвіду.

Трансцендентний. 1. Непізнаваний, неприступний для людського пізнання. 2. мат. Який не може бути обчислений алгебраїчним способом або бути вираженим алгебраїчно. Трансцендентне число. Трансцендентні функції.

ТРАП, -а, ор. -ом, місц. (по) трапу ТРАПЕЗА, -и, род. мн. -пез і ТРА-ПеЗА, -и, род. мн. -пез ТРАСА, -и, місц. (на) -і ТРАУЛЕР див. ТРАЛЕР ТРАФАРеТ, -у. 1. Платівка картону, металу тощо, в якій прорвано малюнки, літери або цифри для їх швидкого відтворення на якійсь поверхні. 2. Шаблон, штамп. ТРеЙЛЕР див. ТРАЙЛЕР ТРЕМБІТАР, -я, дав. -еві, ор. -ем, місц. (на) -еві, кл. -арю; мн. -і, -ів, дав. -ям

ТРеМОЛО, невідм., с., муз. Швидке багаторазове повторення одного звука або швидке чергування двох не-суміжних звуків.

ТРЕНУВАННЯ, -я, ор. -нням. Ходити на тренування [не на треніровку]. ТРЕПЕТАТИ, -печу, -печеш, -пече, -печемо, -печете, -печуть ТРЕтиННИЙ. Третинний період [не третичний період].

ТРИ, трьох, дав. трьом, ор. трьома, місц. (на) трьох

ТРИ… Перша частина складних прикметників. З наступною частиною

пишеться разом. Числівник три має форму називного відмінка, коли друга частина складного слова починається з приголосного: тригодинний, триденний, тризмінний, тризначний, трикілометрдвий, трикласний, триколірний, трикомпонентний, трикратний, трилінійний, трирічний, трилітровий, триметровий, тримісячний, триМовний, тримотдрний, триповерховий, трипроцентний, трираздвий, трискладдвий, триструнний, триступеневий, тритдмний, трифйзний, трихвилинний, триАрусний. Тригодинна перерва [не трьохгодинна перерва]. Але: трисдтий і трьохсотий, три-мільйднний і трьохмільйднний, тритисячний і трьохтисячний, тримільярдний і трьохмільярдний. ТРИДЦЯТЕРО, -тьбх, дав. -тьбм, ор. -тьма і -тьома, місц. (на) -тьох ТРИДЦЯТИРІЧНИЙ і ТРИДЦЯТИЛІТНІЙ

ТРИДЦЯТИРІЧЧЯ, -я, ор. -ччям, род. мн. -іч і ТРИДЦЯТИЛІТТЯ, -я, ор. -ттям, род. мн. -іть ТРИДЦЯТЬ, -ти і -тьбх, дав. -ти і -тьбм, ор. -тьмй і -тьомі, місцева) -ти і -тьбх

ТриЗНА, -и, уроч. Поминки. ТРИКО, невідм., с. ТРИКОТАЖНО-ПАНЧІШНИЙ ТРИНАДЦЯТЕРО, -тьбх, дав. -тьбм, ор. -тьма і -тьома, місц. (на) -тьбх

ТРИНАДЦЯТИРІЧНИЙ і ТРИНАДЦЯТИЛІТНІЙ

ТРИНАДЦЯТЬ, -ти і -тьбх, дав. -ти і -тьбм, ор. -тьма і -тьомй, місц. (на) -ти і -тьбх

ТриПЛЕКС. 1. род. -у. Органічне скло, яке не дає при руйнуванні осколків. 2. род. -а. Засклені таким склом віконця-щілини в танку тощо. 3. невідм. Ужив, як складова частина назв різного роду пристроїв, сполук і т. ін., які складаються з трьох самостійних частин, елементів. Три-плекс-процес.

ТРИСТА

323

ТРУтиЗНА

ТриСТА, трьохсот, дав. трьомстам, op. трьомастами, місц. (на) трьохстах ТРІО, певідм., с.

ТРІОД — ТРІОДЬ. Розрізняються значенням.

Трібд, -а. 1. Трьохелектродна електронна лампа. 2. Трьохелектродний напівпровідниковий прилад (транзистор).

Трібдь, -і, ор. -ддю, род. ми. -дей. Книга церковних пісень і молитов. ТРІЙКА, -и, дав. -ці. Одержати трійку [не тройку].

ТРІПНУТИ, -ну, -непі, -не, -немо, -неге, -нуть і ТРІПНУТИ, -ну, -непі ТРІПНУТИСЯ, -нуся, -нешся, -не-ться, -нембся, -нетеся, -нуться і ТРІПНУТИСЯ, -нуся, -нешся, -нуться ТРІПОТАТИ, -почу, -почепі, -пбче, -пбчемо, -почете, -пбчуть; нак. -почи, -почіть і ТРІПОТІТИ, -почу, -потиш, -потать, -потимб, -потите, -потять; нак. -поти, -потіть ТРІСКА — ТРІСКА. Розрізняються значенням.

Тріска, -и. Тонкий шматок деревини, який відколовся від стовбура. Синонім: скіпка.

Тріскі, -и. Промислова риба. ТРІСКОВИЙ. Тріскова печінка. ТРІСКОТАТИ, -кочу, -кочеш, -коче, -кбчемо, -кочете, -кочуть; нак. -кочи, -кочіть і ТРІСКОТГГИ, -кочу, -котиш, -котить, -котимо, -котите, -котять; нак. -коти, -котіть ТРІШКИ див. ТРОПІКИ ТРОЄ, трьох, дав. трьом, ор. трьома, місц. (на) трьох

ТРОПИ — ТРУЇТИ. Розрізняються значенням.

Троїш, трою, троїш, троїть, троїмо, троїте, троять. Ужив, у значеннях: 1. Ділити натроє. 2. Збільшувати втроє; потроювати.

Труїш, трую, труїш, труїть, труїмо, труїте, труять. Ужив, у значеннях: 1. Умертвляти отрутою. 2. Спричиняти страждання, позбавляти когось ду-21*

шевного спокою. 3. Робити неприємним, безрадісним.

ТРОЙЦЯ. Релігійне свято. Пишеться з великої літери. Синонім: Зелені свята.

ТРОФеЙ, -я, ор. -єм, мн. -ї, -їв ТРОХИ, присл. Трохи не впав [не чуть не впав].

ТРОХИ-ПОТРОХУ, присл. ТРОШКИ і рідко ТРІШКИ ТРОЩЙТИ, -ощу, -ощиш, -ощить, -бщимо, -бщите, -ощать і зрідка -ощиш, -ощить, -ощимб, -ощите, -ощать

ТРОЙНДА, -и. Дарувати троянди [не рози].

ТРОЯНСЬКИЙ КІНЬ. Стійке словосполучення. Ужив, у знач, «підступний дарунок ворогам, який полегшує перемогу над ними». Обидва слова пишуться з малої літери.

ТРУБЙТИ, -блю, -биш, -бить, -бимо, -бите, -блять ТРУБКОвиЙ, -а, -є

трУбно-кАбельний

ТРУБО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «труба». З наступною частиною пишеться разом: трубоелектрозварювальний, труболиварний, трубонарізний, трубоочисний, трубопровідний, трубопрокатний, трубоукладач, трубопрбвід. ТРУБЧАСТО… Перша частина складних прикметників, що відповідає за значенням слову «трубчастий». З наступною частиною пишеться через дефіс: трубчасто-кільцевий, трубчисто-пружинний.

ТРУНА, -й, ор. -6ю, місц. (в) -і, мн. труни, трун, але дві труни. ТРУсиТИ, -ушу, -усиш, -усить, -усимо, -усите, -усять ТРУсиТИСЯ, -шуся, -усишся, -уситься, -усимося, -уситеся, -усяться і ТРЯСтиСЯ, -суся, -сешся, -сеться, -сембся, -сетеся, -суться ТРУТИЗНА, -и, ор. -ою

ТРЬОХ…

324

ТУРЧА

ТРЬОХ… Перша частина складних прикметників. З наступною частиною пишеться разом. Числівник три вживається у формі род. відм., коли: 1. Друга частина складного слова починається з голосного: трьохактний, трьохатомний, трьохелектрддний, трьохелементний, трьохопдрний, трьохосьовий. 2. Другою частиною є порядкові числівники сотий, тисячний, мільйонний, мільярдний: трьох-мільйднний (і тримільйонний), трьохмільярдний ( і тримільярдний), трьохтисячний (і тритисячний), трьохсд-тий (і трисдтий). ТРЬОХСОТРІЧНИЙ і ТРЬОХСОТЛІТНІЙ

ТРЬОХСОТРІЧЧЯ, -я, ор. -ччям і ТРЬОХСОТЛІТТЯ, -я, ор. -ТТЯМ ТРЮМ б, невідм., с. Велике дзеркало, яке стоїть на підлозі. ТРЮФЕЛЬ, -я. 1. Назва гриба. 2. лише мн. трюфелі, -ів. Назва шоколадних цукерок.

ТРЯСОВИНА, -й, місц. (в) -і, род. мн. -вин.

ТРЯСти, -су, -сбш, -се, -семб, -сете, -суть

ТРЯСУчи, дісприсл. ТУДЙ-СЮДЙ, присл.

ТУжиТИ, тужу, тужиш, тужить, тужимо, тужите, тужать ТУлиТИ, тулю, тулиш, тулить, тулимо, тулите, тулять ТУлиТИСЯ, тулюся, тулишся, тулиться, тулимося, тулитеся, туляться

ТУЛЬчиН, -і, ор. -ом, місц. (у) -і ТУМАНИТИ, -міню, -міниш, -мінить, -манимо, -міните, -мінять і ТУМАниТИ, -маню, -маниш, -манить, -манимб, -маните, -манять ТУМАНИТИСЯ, -ниться, -няться і ТУМАниТИ СЯ, -маниться, -маняться

ТУНеЛЬНО-ПРОХЩниЦЬКИЙ ТУНІС. 1. род. -а. Назва міста. Жителі Туніса. 2. род. -у. Назва країни. Площа Тунісу.

ТУПЙТИ, туплю, тупиш, тупимо, тупите, туплять

ТУПОТАТИ, -почу, -почеш, -пбче, -пбчемо, -почете, -почуть; нак. -почи, -почіть і ТУПОТІТИ, -почу, -потиш, -потить, -потимб, -потите, -потять; нак. -поти, -потіть ТУР1, -у. 1. Один оберт по колу в танці. Кінець другого туру. 2. Етап чогось. Початок першого туру конкурсу.

ТУР2, -а. 1. Вимерлий дикий бик. Зображення тура. 2. Гірський кавказький козел. Роги тура.

ТУРБО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «турбінний». З наступною частиною пишеться разом: турбоагрегат, турбобудівний, турбовентилятор, турбогвинтовий, турбогенератор, турбодвигун, турбоелектричний, турбокомпресор, турбомашина, тур-бопоршнЯвий, турбореактивний, турбореактор.

ТУРИСтиЧНИЙ — ТУРИСТСЬКИЙ. Розрізняються значенням. Туристични. Який стосується туризму. Туристичне бюро. Туристичний довідник. Туристичний журнал.

Туристський. Який стосується туриста, туристів. Туристський поЬд. Туристський намет. Туристський сезон. Туристська група. Туристський одяг. Туристська поЬдка. ТУриСТСЬКО-ЕКСКУРСІЙНИЙ ТУРКИ див. ТЮРКИ ТУРКМЕНИСТАН, -у [не Турине-ністан, -а]

ТУРКОТАТИ, -кочу, -кбчеш, -кбче, -кбчемо, -кочете, -кочуть; нак. -кочи, -кочіть і ТУРКОТІТИ, -кочу, -котиш, -котить, -котимо, -котитб, -котять; нак. -коти, -котіть

ТУРНе, невідм., с. Подорож, поїздка за певним маршрутом. Гастрольне турне.

ТУРНеПС, -у. Кормова ріпа. ТУРЧА, -іти і ТУРЧЕНЯ, -яти

ТИХНУТИ

325

УБІК

ТУХНУТИ -не, мин. тух і тухнув, тухла і тухнула, тухли і тухнули ТУШ1, -і, ор. -шшю. Фарба.

ТУШ2, -у, ор. -ем. Урочисте музичне привітання. Пролунали звуки тушу. ТУШ3, -у, ор, -ем. У грі в більярд — ненавмисне торкання до шару, що вважається ударом.