ТУШКУВАТИ. Варити м’ясо, овочі в закритому посуді, в дуже малій кількості рідини на слабому вогні. Тушкувати капусту [не жарити капусту].

ТЬМА-ТЬМУЩА, тьмй-тьмущої ТЬМЯНИЙ

ТЬМЯНІТИ, -іє, -іють. Тьмяніє срібло [не тускніє срібло].

ТЬМЯНО… Перша частина складних прикметників, що відповідає за значенням слову «тьмяний». З наступною частиною пишеться через дефіс: тьмАно-зелений, тьмяно-синій, тьмА-но-червдний.

ТЬХУ, виг. [не тьфу]

ТЮЛеНЬ, -я, ор. -ем, мн. -і, -ів. Два тюлені [не два тюленя]. ТЮЛеНЯЧИЙ. Тюленячий жир. ТЮЛЬПАННИЙ і ТЮЛЬПАНОВИЙ. Тюльпанне (тюльпанове) дерево.

ТЮРКИ — ТУРКИ. Розрізняються значенням.

Тюркя, -ів, мн. (одн. тюрк, -а, ч.\ тюрчанка, -и, дав. -нці, род. мн. -нок, ж.). Група споріднених за мовою народів (татар, узбеків, азербайджанців, казахів, киргизів, якутів, турків).

Турки, -ів, мн. (одн. турок, -рка, ч.; туркеня, -і, ор. -ею, род. мн. -ень, ж.). Народ, що становить основне населення Туреччини. ТЮРКО-ТАТАРСЬКИЙ ТЮРКСЬКИЙ

ТЮРМА, -и, мн. -и, -рем, але дві тюрми

ТЮТЮНОВИЙ ТЮТЮНОРІЗАЛЬНИЙ ТЮФТеЛЬКА, -и, мн. -и, -льох.

Підсмажена або тушкована кулька з м’ясного чи риб’ячого фаршу. тиГА, -и, місц. (в) -зі ТЯГАР, -я, дав. -еві, ор. -ем, мн. -і, -ів, дав. -ям

ТЯГАТИ, -аю, -ієш, -ає, -іємо, -іє-те, -ають. Тягати мішки [не таскати мішки].

ТЯГАТИСЯ, -&юся, -&ЄШСЯ, -йється, -іємося, -йєтеся, -іються ТЯГНУТИ, -ну, -неш, -не, -немо, -няте, -нуть і ТЯГти, -ну, -неш ТЯГНУТИСЯ, -нуся, -нешся, -неться, -немося, -нетеся, -нуться і ТЯГтиСЯ, -нуся, -нешся ТЯГОвиЙ, -а, -6

ТЯЖІТИ,-жію, -жієш, -жіє, -жіємо, -жієте, -жіють і -жу, -жиш, -жить, -жимо, -жите, жіть ТЯНЬ-ШАНСЬКИЙ. Прикм. до Тянь-Шань

ТЯНЬ-ПіАНЬ, Тянь-Шаню, ор. Тянь-Шйнем

тиТИ, тну, тнеш, тне, тнемб, тнетб, тнуть; мин. тяв, тяли, тялб, тяли ТЯТИВА, -й, мн. -йви, -йв, але дві тятиви

у

У1, невідм. Як назва літери вжив, у с. р. Велике у. Як назва звука вжив, у ч. р. Голосний у.

У2, прийм. Може вступати в синонімічні відношення з прийменниками для, до, з, на, но, при, через (див. в).

УБЕРЕГти, -ежу, -ежеш, -еже, -ежемо, -ежетб, -ежуть; мин. уберіг, убереглі, убереглб, уберегли; нак. -ежи, -ежім(о), -ежіть і ВБЕРЕГти УБИВЦЯ, -і, ор. -ею, род. мн. -йць і ВБИВЦЯ, ч. і ж.

УБІК (ВБІК) — У БІК (В БІК) Убік (вбік), присл. Звернути вбік.

У бік (в бік), ім. з прийм. Іти в бік школи.

УБОЖІННЯ

326

УДАЛЕЧИНІ

УБОЖІННЯ, -я, ор. -нням і ВБО-ЖІННЯ

УБОЗТВО, -а, ор. -ом і ВБбЗТВО,

лише одн.

УБОЛІВАЛЬНИК і вболівАль-НИК. Ужив, у знач, «пристрасний любитель спортивних змагань». Уболівальники футболу [не болільники футболу].

УБОЛІВАТИ і ВБОЛІВАТИ. Ужив.

у знач, «гостро переживати за успіхи в спортивних змаганнях». Уболівають за улюблену футбольну команду [не боліють за улюблену футбольну команду].

УБРАННЯ (ВБРАННЯ), -я, ор. -нням, род.мн. -рань і УБРАННЯ (ВБРАННЯ)

УБРІД і ВБРІД, присл.

УВАЖАТИ див. ВВАЖАТИ УВеРХ і ВВЕРХ, присл. Уверх по Дніпру.

УВЕСЬ, усього, дав. усьому, ор. усім, місц. (на) усьому і усім; ж. уся, усієї, дав. усій, ор. усією, місц. (на) усій; с. усе, усього і ВВЕСЬ (ВЕСЬ)

УВеЧЕР1 і ВВеЧЕР1, присл. Зустрілися ввечері.

УВІГНУТИЙ (ВВІГНУТИЙ) і УВІГНУТИЙ (ВВІГНУТИЙ)

УВІК див. ВВІК

УВІЧНИТИ, -ню, -ниш, -нить, -ни-мо, -ните, -нять; пак. -ічни, -ічнім(о), -ічніть. Увічнити пам’ять [не увіковічити пам’ять].

УВІМКНЕНИЙ (ВВІМКНЕНИЙ) і УВІМКНУТИЙ (ВВІМКНУТИЙ).

Увімкнений (увімкнутий) телевізор [не включений телевізор]. УВІМКНУТИ і ВВІМКНУТИ — ВКЛЮчиТИ. Розрізняються зна-ченням.

Увімкнути (ввімкнута) ужив, у знач, «ввести в дію електричний струм, радіо, телефонну мережу, мотор чи інший механізм машини». Увімкнути світло. Увімкнути рубильник. Увімкнути радіо. Увімкнути вентилятор.

Увімкнути мотор. Увімкнути третю швидкість. Не рекомендується вживати в цьому значенні слово включити.

Включити вжив, у знач, «увести до складу, приєднати до кого-, чого-небудь». Включити до списків. Включити до складу команди. УВІНЧАННЯ, -я, ор. -нням УВІСЬМОХ див. ВВІСЬМОХ УВІТКНУТИ, -ну, -непі, -не, -немо, -нете, -нуть і -ну, -іткнеш, -іткне, -іткнемо, -іткнете, -іткнуть і ВВІТКНУТИ

У ВІЧІ і В ВІЧІ. Дивитися в вічі [не в упор].

УВОЛЮ і ВВОЛЮ, присл. Наїстися вволю [не до сита].

УбОСЬМЕ див. ВВОСЬМЕ УВОСЬМЕРО і ВВОСЬМЕРО УВ’ЯЗНИТИ, -ню, -ниш, -нить, -нимб, -ните, -нять і -язню, -язниш, -язвить, -язнимо, -язните, -язнять УГлиБ див. ВГЛИБ УГНВДЙТИСЯ див. ВГНВДЙТИ-СЯ

УГНОЇТИ, -ою, -оїш, -оїть, -оїмо, -оїте, -оять і вгноїти УГНУТИ, -ну, -неш, -не, -немо, -неге, -нуть і ВГНУТИ

УГОРУ (ВГОРУ) — У ГОРУ (В ГОРУ)

Угбру (вгбру), присл. Глянути вгору. У гбру (в гбру), ім. з прийм. Заритися в гору паперів.

УГОРЩИНА, -и, ор. -ою, місц. (в) -і. Поїхати в Угорщину [не у Вен-грію].

УГОСтиТИ, -ощу, -остиш, -остить, -остимо, -остите, -остять і -ощу, -остиш, -остить, -остимо, -остите, -остять і ВГОСГЙТИ. Синоніми: ігоигостити, почастувати. УГРО-ФШИ, -ів, мн. УГРО-ФІНСЬКИЙ УГРУПОВАННЯ, -я, ор. -нням, род. мн. -ань. Літературне угруповання [не угрупування].

УДАЛЕЧИНІ див. ВДАЛЕЧИНІ

УДАЛЕЧІНЬ

327

уклада™

УДАЛЕЧІНЬ дш. ВДАЛЕЧІНЬ УДАЛИНІ див. ВДАЛИНІ УДАЛИНУ (ВДАЛИНУ) — У ДАЛИНУ (В ДАЛИНУ)

Удалішу (вдалшу), присл. ПоЬд мчить удалину.

У далшіу (в далвиу), їм. з прийм. Вдивлятися в далину степу.

УДАЛЬ див. ВДАЛЬ

УДАЧА див. вдАча

УДВОЄ і вдвоє. присл. Скласти

вдвое

УДВОХ див. ВДВОХ УДе і УДЕГе, невідм., ч., ж. і мн. Назва народності в Хабаровському та Приморському краях Російської Федерації. Корінний (корінна, корінні) уде (удеге). Синонім: удегеєць.

УДЕВ’ЯТЕ (ВДЕВ’ЯТЕ) — У ДЕВ’ЯТЕ (В ДЕВ’ЯТЕ)

Удев’яте (вдев’яте), присл. Удев’яте пересікати кордон.

У дев’яте (в дев’яте), числ. з прийм. Постукати в дев’яте вікно.

УДеНЬ див. ВДЕНЬ УДеРЖАТИ, -жу, -жиш, -жить, -жимо, -жите, -жать і ВДеРЖАТИ УДОБРИТИ, -рю, -риш, -рить, -римо, -рите, -рять

УДОВЖ1 (ВДОВЖ) — УЗДОВЖ (ВЗДОВЖ), присл. Збігаються у знач, «у напрямку по довжині чого-небудь». Розрізати матерію удовж (уздовж). Вдовж (вздовж) і впоперек.

УДОВЖ2 (ВДОВЖ) і УЗДОВЖ (ВЗДОВЖ), прийм. з род. відм. Ужив, при вказівці на рух або розміщення кого-, чого-небудь, на спрямованість дії по довжині чого-небудь. Прийм. удовж (вдовж) ужив, рідко. Іти вздовж (вдовж) ріки.

УДОвиН, -а, -е і ВДОВИН УДОГІН і ВДОГІН, присл. УДОМА і ВДОМА, присл. УДОСВІТА і ВДОСВІТА, присл. УДОСТАЛЬ і ВДОСТАЛЬ, присл. УДРУГЕ див. ВДРУГЕ

УЖе Ж і ВЖе Ж, част. Ужив, у знач, «звичайно, справді». Уже ж не я. УЖе Ж БО і ВЖе Ж БО УЖИТИ див. ВЖИТИ

узагАльнено-особОвий

У ЗАТИШКУ і В ЗАТИШКУ, прийм. з ім. У затишку край берега прив ’язані човни (Глібов).

УЗБеКИ, -ів, мн. (одн. узбек, -а, дав. -ові, ч.\ узбечка, -и, дав. -чці, род. мн. -чок, ж.)

УЗБЕЦЬКИЙ

УЗБЕРеЖЖЯ, -я, ор. -жжям, місц. (на) -жжі, род. мн. -еж УЗБІЧЧЯ, -я, ор. -ччям, місц. (на) -ччі, род. мн. -іч

УЗВИШШЯ, -я, ор. -шшям, місц. (на) -ший, род. мн. -иш УЗГОЛІВ’Я, -в’я, ор. -в’ям, місц. (в) -в*!. Покласти в узголів’я [не в уз-голов’я].

УЗЙМКУ див. ВЗЙМКУ, присл. УЗНАки і ВЗНАКИ, присл. УЗЯТИ, візьму, візьмеш, візьме, візьмемо, візьмете, візьмуть; мин. узяв, узяла, узялб, узяли і ВЗЯТИ. Взяти участь у конкурсі [не прийняти участь у конкурсі].

УЗЯТИСЯ, візьмуся, візьмешся, візьметься, візьмемося, візьметеся, візьмуться; мин. узявся, узялася, узялося, узялися; нак. візьмися, візьмім(о)ся, візьміться і ВЗЯТИСЯ УК АЗ, -у, ор. -ом, місц. (в) -і, мн. -и, -ів. У назвах документів, що мають силу закону, пишеться з великої літери. Указ Президії Верховної Ради України.

УКВІТЧАТИ, -аю, -аєш, -ає, -аємо, -ієте, -йють і ЗАКВІТЧАТИ УКІС, укосу, мн. укоси, -ів УКЛАД, -у. 1. Порядок, який був установлений або склався в житті, побуті тощо. Духовний уклад життя. 2. Тип, форма господарства певної суспільно-економічної формації. Дрібнотоварний уклад. УКЛАДАТИ1, -даю, -даєш, -дає, -даємо, -даєте, -дають і ВКЛАДА-

УКЛАДАТИ

328

УМОВНО…

ТИ. Укладати (вкладати) речі. Укладати (вкладати) спати. Укладати (вкладати) всю душу в цю справу. УКЛАДАТИ2. Укладати угоду. Укладати союз. Укладати словник. УКЛАСТИ, -аду, -адеш, -аде, -адемо, -адете, -адуть

УКЛІН, уклону і ПОКЛІН, поклону

УКЛОНЯТИСЯ див. ВКЛОНЯТИСЯ

УКОЛ.-у. Боятися уколу. УКРАЇНА, -и, ор. -ою, місц. (в) -і. Жити в Україні [не на Україні]. УКРАЇНІКА — УКРАЇНІСТИКА. Розрізняються значенням. Україніка. Сукупність чого-небудь, що стосується історії, економіки, культури України. Відділ україніки в бібліотеці.

Україністика. Сукупність наук, які вивчають мову, літературу та культуру українського народу. Працювати в галузі україністики.

УКРАЙ див. ВКРАЙ

УКРАСТИ, -аду, -адеш, -аде, -аде-

мо, -адете, -адуть; пак. -адь, -адьмо,

-адьте і ВКРАСТИ

УКРИВАЛО, -а, ор. -ом, місц. (на)

-і і ПОКРИВАЛО

УКРИТТЯ, -я, ор. -ттям, місц. (в) -тті

УКРІПИТИ, -іплю, -іпиш, -іпить,

-іпимо, -іпите, -іплять

УКРУПниТИ, -ню, -ниш, -нить,

-нимо, -ните, -нять

УКУПІ див.ШУт

УЛАД див. ВЛАД

УЛАН-УДе, невідм., с. Назва міста.

Зелене Улан-уде.

УЛеСЛИВИЙ див. ОБЛЕСЛИВИЙ УЛЕСТИТИ, -ещу, -естиш, -естить, -естимо, -естите, -естять і ВЛЕСТИТИ

УЛИТИ, уллю, уллєш, уллє, уллємо, уллєте, уллють і ВлиТИ, увіллю, увіллєш, увіллє, увіллємо, увіллєте, увіллють

УЛІВО і ВЛІВО, присл.

УЛІТКУ і ВЛІТКУ, присл.

УЛОГОВИНА і УЛОГОВИНА. Be-

лике заглиблення в рельєфі місцевості, западина з пологими схилами. Ультра, невідм., ч., ж. і мн., розм. Людина чи група людей, які дотримуються крайніх політичних поглядів, переважно реакційних; партія крайнього реакційного напряму. УЛЬТРА… Перша частина складних слів, що означає «який знаходиться поза межами; найбільший, крайній; дуже, надзвичайно». З наступною частиною пишеться разом: ультрависокочастотний, ультразвук, ультраімперіалізм, ультраконсерватор, ультракороткий, ультрасучасний, ультрачервоний.

УЛЮБЛЕНЕЦЬ, -нця, ор. -нцем, мн. -нці, -нців. Улюбленець публіки [не любимець публіки].

УЛЮБЛЕНИЙ. Ужив, у знач, «який викликає почуття любові; якого реред інших найбільше люблять; який найбільше відповідає чиїмось смакам, уподобанням, нахилам». Улюблені місця. Улюблений колір. Улюблений письмешшк. Улюблена книга. Ненормативним є вживання в цьому значенні слова любимий. УЛЮБЛЕНИЦЯ, -і, ор. -ею. Наша улюблениця [не любимиця].

Уманський Уманщина, -и Умань, -і, ор. -нню УМеРТИ, умру, умреш, умремо, умрете і ВМеРТИ УМИСНЕ (ВМИСНЕ) і УМИСНО (ВМЙСНО), присл. Синоніми: навмисне, навмисно.

УМЙТЬ див. ВМИТЬ У МІРУ і В МІРУ УМІСтиТИ, -іщу, -істиш, -істить, -істимо, -істите, -істять і ВМІСТИТИ

УМІШУВАТИСЯ див. ВМІШУВАТИСЯ

УМОВНО… 1. Перша частина складних прикметників, що відповідає за значенням слову «умовний». З на

УНАСЛІДОК

329

УПРИТУЛ

ступною частиною пишеться через дефіс: умдвно-дострокдвий, умдвно-їстивний, умдвно-рефлекторний. 2. присл. Умдвно зарахдваний. УНАСЛІДОК і ВНАСЛІДОК, прийм. Пунктуація. Для смислового виділення зворот зі словом унаслідок (внаслідок) може відокремлюватися комою. Досить швидко, внаслідок руху молекул газів та їх переміщування, весь об’єм верхнього циліндра також набуває червоно-бурого кольору (3 підручника).

УниЗ див. ВНИЗ УНИЗУ і ВНИЗУ, присл. УНІВЕРСАЛ1, -у, ор. -ом, мн. -и, -ів, іст. Указ. Зміст універсалу. УНІВЕРСАЛ2, -а. 1. Людина різнобічних, багатопланових знань, навичок. Погляд універсала. 2. астр., геод. Інструмент для вимірювання кутів у горизонтальних і вертикальних площинах. Футляр універсала. УНІЧИЮ і ВНІЧИЮ, присл. Гра закінчилася внічию.

УНІЯ, -ї, ор. -сю. Об’єднання православної церкви з католицькою під владою римського папи; об’єднання, союз двох або кількох монархічних держав під владою однієї династії. Релігійна унія. Люблінська унія.

У НОГУ і В НОГУ. Йти в ногу. УНОЧІ і ВНОЧІ, присл.

УНТ, -а, мн. унти, -ів, дав. -ам, ч. і УНТА, -и, мн. унти, унт, дав. унтам, ж. Хутряне взуття з м’якою підошвою, поширене серед народів Півночі і Сибіру.

УНТЕР-ОФЩеР, -а. Звання молодшого командного складу в царській армії.

УНТЕР-ОФЩеРСЬКИЙ УПАСТИ, -аду, -адеш, -аде, -адемо, -адете, -адуть і ВПАСТИ УПеНБ див. ВПЕНЬ УПЕРеД і ВПЕРеД, присл. УПЕРеММС (ВПЕРеМ1Ж) — УПЕ-РеМШ1 (ВПЕРеМШ1), присл. Розрізняються значенням.

Упереміж (впереміж). Чергуючись одне з одним; навперемінно. Білі й червоні троянди ростуть упереміж [не впереміжку].

Уперемш! (воеремйп). Перемішуючись b чимось. Трава росте упереміш із квітами [не вперемішку]. УПеРТИСЯ, упруся, упрешся, упреться, упремося, упретеся, упруться і ВПеРТИСЯ УПеРШЕ див. ВПеРШЕ УПІВГОЛОСА і ВПІВГОЛОСА, присл.

УПІВсиЛИ і ВПІВсиЛИ, присл. УПЛАЧ і ВПЛАЧ, присл. УПЛИВАТИ, -аю, -аєш, -ає, -аємо, -ієте, -іють і ВПЛИВАТИ. Діяти певним чином на кого-, що-небудь. Упливати (впливати) на нерви. УПОВНІ і ВПОВНІ, присл. Надворі весна вповні (Мирний). УПОВНОВАЖЕННЯ (ВПОВНОВАЖЕННЯ) — ПОВНОВАЖЕННЯ. Розрізняються значенням. Уповноваження (вповноваження). Надання кому-небудь прав діяти від імені того, хто це доручає. Одержати вповноваження на проведення ревізії.

Поввов&жешя. Права на діяння від імені когось, на прийняття рішень на власний розсуд; права, надані особі або підприємству органами влади. Людина з необмеженими повноваженнями. Скласти з себе повноваження голови комісії. УПОДОБАННЯ, -я, ор. -нням, род. мн. -ань і ВПОДОБАННЯ УПОДОВЖ і ВПОДОВЖ, присл.

У ПОЗИКУ і В ПОЗИКУ УПОКОЇТИ, -6ю, -бїш, -оїть, -оїмо, -оїте, -6ять; нак. упокій і ВПОКОЇТИ УПОПЕРЕК і ВПОПЕРЕК, присл. УПОРУ і ВПОРУ, присл.

УПРАВО і ВПРАВО, присл. Синонім: праворуч.

УПРАВОРУЧ і ВПРАВОРУЧ,

присл.

УПРИТУЛ і ВПРИТУЛ, присл.

УПРОВАДИТИ

330

УРП

УПРОВАДИТИ, -джу, -дині, -дать, -дамо, -дате, -дать і ВПРОВАДИТИ УПРОГОЛОДЬ і ВПРОГОЛОДЬ. присл.

УПРОДОВЖ і ВПРОДОВЖ, присл. Упряж, -і, ор. -**ю, місц. (в) -жі у пух і в ПУХ

УПХНУТИ, -ну, -неш, -не, -немб, -нете, -нуть і ВПХНУТИ УП’ЙТЕ див. ВП’ЙТЕ УП’ЯТЕРО і ВП’ЯТЕРО, присл. УП’ЯТЬОХ див. ВП’ЯТЬОХ УРАЖЕННЯ див. ВРАЖЕННЯ УРАЗ див. ВРАЗ

у РАЗІ і в разі

УРАЗЙТИ (ВРАЗЙТИ), -ажу, -азйш, -азйть, -азимб, -азите, -азять і УРАЗИТИ (ВРАЗИТИ), -іжу, -азиш, -азить, -азимо, -азите, -азять УРАЗЛИВИЙ (ВРАЗЛИВИЙ) і УРАЗЛИВИЙ (ВРАЗЛИВИЙ) УРАН. і. род. -у. Радіоактивний хімічний елемент. Поклади урану. 2. род. -а. Назва планети. Пишеться з великої літери. Атмосфера Урана. УРАНЦІ див. ВРАНЦІ УРАРТУ, невідм., ж. Давня держава на території Вірменії.

УРАРТИ, -ів, мн. Племена, що населяли в XVII—XVI ст. до н. е. територію Передньої Азії і південного Закавказзя.

УРВАТИ, урву, урвеш, урве, урвемо, урвете, урвуть

УРВИСТИЙ — УриВИСТИЙ — УриВЧАСТИЙ.

Урвистий і уривистий ужив, у знач, «який має дуже стрімкі, прямовисні схили, береги». Ріка з урвистими (уривистими) берегами.

Уривчастий ужив, у значеннях: 1. Який переривається через короткі проміжки, не суцільний; який різко обривається. Уривчасті фрази. Уривчаста розповідь. 2. Який містить у собі неповні дані. Уривчасті відомості.

УРДУ, невідм., ж. Одна з основних мов Індії та Пакистану.

УРЕЧЕВИТИ, -влю, -виш, -вить, -вимо, -вите, -влять УРЕЧеВЛЕНИЙ УРеШТ1 див. ВРеШТ1 УРеШТ1-РЕШТ і ВРеШТ1-РЕШТ, присл.

УриВИСТИЙ див. УРвиСТИЙ УриВЧАСТИЙ див. УРвиСТИЙ УРбДА див. ВРбДА УРОДЖЕНЕЦЬ [не уроженець], -нця, дав. -нцеві, ор. -нцем. Уродженець Полтавщини.

УРОДлиВИЙ див. ВРОДЛИВИЙ УРОЖАЙ, -аю, ор. -аєм, мн. -аї, -аїв, дав. -аям, ор. -аями і -аї, -аїв, дав. -аям, ор. -аями і ВРОЖАЙ УРОЗБЙВКУ і ВРОЗБИВКУ, друк. Рідше проти звичайного розташування літер у тексті. Друкувати текст урозбивку [не врозрядку].

УРоЗБРІД і ВРОЗБРІД, присл. Йти врозбрід. Синонім: урозсип. УРбЗПН і ВРОЗПН, присл. Спосіб орання від межі до середини лану; протилежне — всклад. Орати врозгін.

УРОЗДРІБ і ВРОЗДРІБ, присл. Поштучно; протилежне — оптом. Торгівля вроздріб.

УРОЗЛІТ і ВРОЗЛІТ, присл. У різні боки. Кинулися врозліт. Синоніми: врозтіч, врізнобіч.

УРОЗРІЗ і ВРОЗРІЗ, присл. Нарізно, розрізнено, не вкупі УРОЗСИП і ВРОЗСИП, присл. Бігти врозсип. Синонім: врозтіч.

УРбЗТІЧ і ВРбЗТІЧ, присл. У різні боки, врізнобіч. Кинулися врозтіч. УРбЗТЯЖ і ВРОЗТЯЖ, присл. Простягтись на весь зріст. Лежати врозтяж.

УРОчиСТИЙ і ВРОЧИСТИЙ.

Урочисті збори.

УРОчиСТІСТЬ, -тості, ор. -тістю і ВРОчиСПСТЬ

УРП, невідм., ж. Скорочення: Українська Республіканська Партія. Вимова: уерпе. УРП оголосила результати голосування.

УРУКОПАШ

331

УСЬбМЕ

УРУКОПАШ (ВРУкопАпп і УРУКОПАШНУ (ВРУКОПАШНУ),

присл.

УРУЧНУ і ВРУЧНУ, присл. Копати буряки вручну,

УРЯДЙ-ГОДЙ див. ВРЯДЙ-ГОДЙ УСЕ Ж і ВСЕ Ж. Ужив, разом з а, та в знач, «все-таки». Сьогодні я вже не засну. Та все ж спасибі, милі пташенята, за те, що пісню щастя голоту в досвітню пору чує моя хата (Дмитерко).

УСе Ж ТАКИ і ВСе Ж ТАКИ УСеМЕРО і ВСеМЕРО, присл. УСе ОДНО і ВСЕ ОДНО УСЕРеДИН1 див. ВСЕРеДИШ УСЕРеДИНУ див. ВСЕРЕДИНУ УСЕриОЗ і ВСЕриОЗ, присл. УСе-ТАКИ і ВСе-ТАКИ УСИНОвиТИ, -влю, -виш, -вить, -вимо, -вите, -влять і ВСИНОВИТИ УСІМОХ див. ВСІМОХ УСКЛАД і ВСКЛАД. Спосіб орання від середини до межі; протилежне — врозгін. Орати всклад. УСКЛАДНИТИ, -дню, -дниш, -днить, -днимб, -дайте, -днять УСКЛАДНЮВАТИ і УСКЛАДНЯТИ

УСЛІД див. ВСЛІД УСЛІПУ і ВСЛІПУ, присл.

УСМАК і ВСМАК, присл. З насолодою, з задоволенням. Поїв усмак. УСМІХНУТИСЯ, -нуся, -нешся, -неться, -немося, -нетеся, -нуться

Усмішка див. посмішка

УСНОПОЕТИЧНИЙ. Уснопоетич-на творчість.

УСОБИЦЯ, -і, ор. -ею, род. мн. -иць і МІЖУСОБИЦЯ УСТА, уст, мн. і ВУСТА УСТАВАТИ, -таю, -таєш, -тає, -та-ємб, -таєте, -тають і ВСТАВАТИ УСТАВНИЙ — УСТАВНИЙ (ВСТАВНИЙ). Розрізняються з на-ченням.

Устбвнни, лінгв. Який стосується одного з типів старовинного письма, за яким кожна літера виписувалась

окремо, відірвано від сусідніх. Уставши алфавіт.

Уставиш (вставний). Який вставляють у що-небудь. Вставна рама. Вставне слово.

Устілка, -и, місц. (на) -лці, род. мн. -лок. Теплі устілки [не стельки].

Уступ—усгУп—вступ, розрізняються значенням.

Уступ, -у, книжн. Частина тексту; уривок; абзац. Цілі уступи «Тараса Бульби» безпосередньо навіяні козацькими думами (Рильський).

Уступ, -у. 1. Виступ або виїмка в чому-небудь, що нагадує східець. Солом’яний дах з уступами. 2. У знач, присл. Нерівно, нагадуючи східці. Отвір виходив крутими уступами на поверхню.

Вступ, -у. 1. Дія за значенням «вступати». Вступ до університету. 2. Початкова частина книжки, статті, музичного твору, що передує основному викладу. Написати вступ до статті. Почали грати вступ до опери.

УСУВАТИ1, -аю, -аєш, -ає. 1. Доводити що-небудь до зникнення, припинення існування; ліквідовувати, викидати звідкись. Усувати перешкоди. 2. Відстороняти від якоїсь діяльності, звільняти з роботи. Усувати з посади. УСУВАТИ2 (ВСУВАТИ) і УСОВУВАТИ (ВСОВУВАТИ). 1. Уводити, вкладати, всаджувати щось у середину чого-небудь; впихати. Всунути руки в кишені. 2. Непомітно або насильно дати щось кому-небудь у руки; втиснути. Усунути в руку цукерку.

УСУМІШ і ВСУМШІ, присл. УСУНЕНИЙ і УСУНУТИЙ. Усунений (усунутий) з посади. УСУПЕРЕЧ див. ВСУПЕРЕЧ УСЬОГО-НА-ВСЬОГО і ВСЬО-гО-нА-всього, част. Це всього-на-всього жарт.

УСЬОМЕ (ВСЬОМЕ) — У СЬОМЕ (В СЬОМЕ).

УСЮДИХІД

33

Вчений

Усьбме (всьбме), присл. Усьоме одержав призове місце.

У сьбме (в сьбме), числ. з прийм. Внести виправлення в сьоме речення. УСЮДИХІД див. ВСЮДИХІД УСЯКИЙ див. РІЗНИЙ УСЯЧИНА, -и і ВСЯЧИНА УТАЇТИ, -ак>, -аїш, -аіть, -аїмб, -аїтб, -аять і ВТАЇТИ

УТВЕРДИТИ, -джу, -далі, -дать, -дамб, -дате, -дать; нак. -да, -дім(о), -діть

УТЕКТИ див. ВТЕКТИ УТЕПлиТИ, -еплю, -ешшш, -еп-лить, -еплимо, -бплите, -еплять і -лю. -лиш, -лить, -лимо, -лите, -лять УТЕРТИ, -тру, -треш, -тре, -тремб, -трете, -тр>ть і ВТеРТИ УТИЛГГАриСТСЬКИЙ — УТИЛІТАРНИЙ. Розрізняються значенням. Утилітаристський. Який стосується утилітаризму; властивий утилітаристові. Утилітаристські погляди. Утвліторвгї. Пов’язаний із практичним застосуванням, використанням. Утилітарний бік справи. Утилітарне значення.

УТИСКАТИ1 і УтиСКУВАТИ. Піддавати утискові. Утискати (утискувати) бідних.

УТИСКАТИ2 (ВТИСКАТИ) і УТИСКУВАТИ (ВтиСКУВАТИ). Натискуючи з силою, заглиблювати, впихати. Утискати (утискувати) в землю зубчики часнику.

УТІКАЧ, -а, дав. -евь ор. -ем, кл. -4чу, мн. -і, -ів і ВТІКАЧ УТІМ див. ВТІМ УТКНУТИ і УВІТКНУТИ УТОНУТИ, -ону, -бнеш, -бне, -бне-мо, -бнете, -бнуть і ВТОНУТИ УТОПЙТИСЯ, -оплюся, -бпишся, -опиться, -бпимося, -бпитеся, -бп-ляться і ВТОПЙТИСЯ УТОПТАТИ, -опчу, -бпчеш, -бпче, -бпчемо, -бпчете, -бпчуть і ВТОПТАТИ

УТОЧниТИ, -ню, -ниш, -нить, -ни-мб, -ните, -нять, док., УТОЧНЮ

ВАТИ, -нюю, -нюєш, -нюють і УТОЧниТИ, -няю, -няєш, -няють, недок.

УТРеТС див. ВТРеТС

УТриЧІ і ВТриЧІ, присл. Заплатив

утричі дорожче.

УТРОЄ див. ВТРОЄ УТРУДНЮВАТИ, -нюю, -нюєш, -нюють і УТРУДниТИ, -няю, -няєш, -няють, недок. і УТРУДниТИ, -ню, -ниш, -нить, -нимб, -нитб, -нять, док.

УТРЯСти, -су, -селі, -се, -семб, -сете, -суть і ВТРЯСти УТРЬОХ див. ВТРЬОХ УТЯМки і ВТЯМки, присл. УтиТИ, -ну, -нбш, -не, -немб, -нетб, -нуть; мин. утяв, утяла, утялб, утяли ІВтиТИ

УФИМСЬКИЙ. Прикм. до Уфі. УХВАЛА — ПОСТАНОВА Ухвіла. Заключна частина протоколу зборів, наради, конференції. Збори прийняли ухвалу. Ухвала конференції. Поспшбва. Розпорядження, акт вищих органів державної влади. Постанова Верховної Ради України. УХВАлиТИ, -алю, -Irani, -ілить, -алимо, -ілите, -ілять. Збори ухвалилися постановили]. УХИЛИТИСЯ, -илюся, -йлишся, -йляться

УХИТриТИСЯ, -рюся, -ришся, -риться, -римбся, -ритбся, -ряться і ВХИТРИТИСЯ У ЦІЛОМУ і В ЦІЛОМУ У ЦІЛОСТІ і В ЦІЛОСТІ УЧАДІЛИЙ і ВЧАДІЛИЙ УЧАСТЬ, -і, ор. -то. Брати участь [не приймати участь].

Учений (вчений) — учений

(ВЧеНИЙ).

Учений (вчеини), дісприкм. Учений з дитинства. Ніким не вчений. Учбнни (вч&ави), прикм. Учена (вчена) людина. Учений (вчений) секретар. Учене звання. Ненормативним є сполучення учений ступінь. Треба: науковий ступінь.

УЧеННЯ

333

ФАЗО,

УЧеННЯ, -я, op. -нням, род. мн. -ень і ВЧеННЯ

УЧЕПЙТИ, -еплю, -епиш, -епить, -епимо, -епите, -еплять і ВЧЕПЙТИ УЧеТВЕРО і ВЧеТВЕРО, приел. УЧЕТВеРТЕ див. ВЧЕТВеРТЕ УчиНОК, -нку і ВчиНОК. Добрий вчинок [не поступок].

УчиТЕЛЬ див. ВЧИТЕЛЬ УчиТЕЛЪКА див. ВчиТЕЛЬКА УчиТИ, учу, учиш, учить, учимо, учите, учать і ВчиТИ, вчу, вчиш, вчить, вчимо, вчите, вчать УчиТИСЯ, учуся, учишся, учиться, учимося, учитеся, учаться і ВчиТИ СЯ, вчуся, вчишся, вчиться, вчимося, вчитеся, вчаться. Керуван-н я: чого. Учитися музики [не музиці]. УЧОТИРЬОХ див. ВЧОТИРЬОХ УШеСГЕРО і ВШеСТЕРО, присл. УШЙР і ВПШР, присл.

УШІСТЬОХ див. ВШІСТЬОХ УШОСТЕ див. ВШОСТЕ УЩеНТ і ВЩЕНТ, присл. Розбити ворога вщент [не дотла].

УЩеРТЬ і вщерть, присл. УЩИПНУТИ, -пну, -пнеш, -пне, -пнемб, -пнете, -пнуть і ВЩИПНУТИ УЩІЛЬниТИ, -ільню, -ільниш, -іль-нить, -ільнимо, -ільните, -ільнять 1 -ЩО, -НИНІ, -НИТЬ, *нимо, —ните, —нять УЙВА — УЙВЛЕННЯ. Розрізняються значенням.