АДРЕСУВАТИ

АГAT. і. род. -а. Окремий камінець. Поверхня агата. 2. род. -у. Назва мінералу. Вироби з агату.

агАтово-чОрний

АГЁНТ, -а, дав. -ові, мн. -и, -ів АГЕНТСТВО, -а АГЕНТСЬКИЙ АГОНІЯ, -ї, ор. -ею АГРАРНО-ІНДУСТРІАЛЬНИЙ

агрАрно-сировйнний

АГРО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «агрономічний». З наступною частиною слова пишеться разом: агробіолдгія, агроботаніка, агроботанічний, агрокомплекс, агрокультура, агромінімум, агротехніка, агро-иікбла.

АҐРУС, -у іАЇРЕСТ АДАЖІО. 1. незм. Повільно, про-тяжно. Виконувати твір адажіо.

2. невідм., с. Назва музичного твору, що виконується повільно. Ліричне адажіо.

адАмове Яблуко. Сгійкє словосполучення. Пишеться з малої літери. Вжив, у знач, «невеликий виступ на горлі, переважно у чоловіків». АДАПТАЦІЯ — АДОПТАЦІЯ. Розрізняються значенням. Адашіїія, -ї, ор. -єю. 1. Пристосування організмів до певних умов середовища. Адаптація організму. Адаптація ока. 2. Полегшення тексту для тих, хто починає вивчати іноземну мову. Адаптація уривку.

Адоптація, -ї, ор. -єю, юр. Усиновлення. Адоптація дитини з дитячого будинку.

АДДЙС-АБЁБА, Аддис-Абеба. Назва міста.

АДДЙС-АБЁБСЬКИЙ АДЖЕ Ж, спол. і наст. АДМШІСТРАТЙВНИЙ — АДМІНІСТРАТОРСЬКИЙ. Розрізняються значенням.

Адмшктратвмшй. Який стосується адміністрації як керівного органу установи, організації. Адміністра

тивний орган. Мати адміністративну владу.

АдмЫстр4торсыой. Властивий адміністраторові, керівникові. Адміністраторські здібності. АДМІНІСТРАТИВНО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «адміністративний». З наступною частиною пишеться через дефіс: адміністративно-господарський, адміністративно-процесуальний, адміністративно-територіальний.

АДОНІС. 1 .род. -а. Ім’я, мала планета Сонячної системи. Віддаль до Адоніса. 2. род. -у. Рослина, ліки. Суцвіття адонісу. Краплі адонісу. АДОПТАЦІЯ див. АДАПТАЦІЯ АДРЕС — АДРЁСА Розрізняються значенням.

Адрес, -а. Письмове вітання особі, організації, переважно з нагоди ювілею. Адрес від колективу.

Адрёса, -и, ор. -ою. Місце проживання чи перебування особи, місце знаходження установи; напис на конверті, бандеррлі тощо. Вибачте, що не подаю точнішої Вашої адреси (Франко). На чиюсь адресу писати [не на чийсь адрес]. Сказано на мою адресу [не в мою адресу; на мій адрес]. Мешкати (проживати) за адресою, але надсилати на адресу.

АДРЕСАНТ — АДРЕСАТ. Розрізняються значенням.

Адресант, -а. Той, хто адресує, відправляє листи. Зверніться до адресанта.

Адресат, -а. Той, хто одержує листи, бандеролі. Відправити адресатові. АДРЕСНИЙ — АДРЁСНИЙ. Розрізняються значенням.

Адресний. Прикм. до ёдрес. Адрёсннй. Прикм. до адрёса. АДРЕСУВАТИ, -ую, -уєш, -ують; нак. -уй, -уйте. Керування: кому і до кого. Адресувати знайомому. Адресувати до університету. Адресувати до Польщі

адиАн

25

АКТ

адріАн і андріАн, андрійн,

-а, дав. -ові, ор. -ом, кл. Адріане! АндріАне! Андріяне! Зменш.-пестл.: АдріАнку! Адріянчику! Данусику! Данусю! АдріАиович, АндріАвошп, Аядріявовп, -а, дав. -у, ор. -ем; АдрШшц АидріАгіваа, АцдрЫиЬ-ва, -и [не Адріанівної], дав. -і [не Андріанівній]. Пішли два Адріани [не два Адріана]. Ігоре АдрШювичу! (Андрідновичу! АндріАновичу!). дль-го Адрійнівної (Андріднівно! Андрія-нівноП.

АД’ЮНКТ, -а, дав. -ові, кл. -е, мн. -и, -ів

АД’ЮТАНТ, -а, дав. -ові, кл. -е, мн. -и, -ів

АЕРОЗОЛЬ, -ю, ор. -ем АЕРОМЕТР — АРЕОМЕТР. Розрізняються значенням.

Аербметр, -а. Прилад для вимірювання ваги й густини повітря та інших газів.

Аребметр, -а. Прилад для визначення густини й питомої ваги рідини. АЕРОМЁТР1Я, -ї, ор. -ею АЕРОПОРТ, -у, місц. (в) -ту, мн. -й, -ів. Синонім: летбвшце.

АЖІОТАЖ, -у, ор. -ем. Штучне, спекулящйне підвищення або зниження курсу біржових паперів; збудження, лихоманка.

АЗАРТ — АЗАРТНІСТЬ. Розрізняються значенням.

АзАрт, -у. Сильне захоплення, запальність, гарячковість. Спортивний азарт. Входити в азарт.

АзАртиість, -ності, ор. -ністю. Властивість, якість предмета чи особи у знач, «завзятість», «пристрасть». Азартність суперечок. Азартність гравців.

АЗЕРБАЙДЖАН, -у Азимут, -а

АЗІЙСЬКИЙ — АЗІАТСЬКИЙ.

Розрізняються значенням. Азійський. Пов’язаний з Азією як частиною світу. Азійський тип державності. Азійські країни. Азійські

народи. Азійські племена. Азійські релігії.

Азіатський. Який стосується азіатів — жителів Азії. Азіатська ментальність. Азіатський характер.

азОво-чорномОрський

АЗОТЙСТО-ВОДНЁВИЙ

АЗОТИСТОКИСЛИЙ

А30ТНО-ВОДНЁВИЙ

АЗОТНОКЙСЛИЙ

азОтно-фОсфорно-калій-

ний

АЗОТОДОБУВНИЙ, -А, -б

АЇР, -у. Назва рослини. Синонім:

лепеха.

АЙВА,-й

АЙ-ПЕТРІ, невідм., ж. Назва гори. Висока Ай-Петрі.

АКАДЕМ… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «академічний». З наступною частиною слова пишеться разом: академмістічко, академзаборгбва-ність.

АКАДЁМПС-СЕКРЕТАР, ахадемі-ка-секретаря

АКАФІСТ, -у. Одне з християнських східних всенародних богослужень, присвячене звеличенню Христа, Богородиці, святих. Акафіст не пов’язаний з певним часом дня чи року. В Україні найпоширеніші акафісти Пресвятій Богородиці, св. Миколаєві, на різні свята. АКВАМАРЙН. 1. род. -а. Окремий камінець. Блиск аквамарина. 2. род. -у. Назва мінералу. Вироби з аквамарину.

АКВАРЁЛЬ, -і, ор. -ллю, род. мн. -лей

АКРбПОЛЬ, -я, ор. -ем АКСЕЛЕРАЦІЯ, -ї, ор.-сю. Прискорений фізичний розвиток дітей і молоді

АКТ. 1. род. -а. Окремий документ. Нема в справі потрібного акта. Оформлення акта передачі Як назва важливого документа пишеться з великої літери: Проголошено Акт про

активізація

26

Альма-мАтер

незалежність У крепни. 2. род. -у. Дія. Після першого акту п’єси. Соціальне значення цього акту. АКТИВІЗАЦІЯ — АКТИВАЦІЯ. Збігаються в загальному знач, «посилення діяльності», але розрізняються сферою вживання і сполучуваністю. Тільки активізація вжив, у знач, «спонукання до дії; більший вияв чогось»; функціонує в діловому мовленні, в суспільно-політичних текстах. Активізація навчального процесу.

Тільки актш&ція вжив, у науковому стилі в знач, «нейрофізіологічний, психічний і хімічний процеси підсилення активності організму». Очевидно, ці перетворення клітин відбуваються шляхом активації наявних у клітині онкогенів (3 журналу). Змінна активація. Активація ферментів. Рівень активації.

АКТИВІЗУВАТИ — АКТИВУВАТИ. Розрізняються значенням. Актжізув&тн -ую, -уєш. Робити діяльнішим, активнішим когось, щось. Активізувати діяльність серця. Активізувати роботу учнів. Актпувітн, -ую, -уєш. Збільшувати нагромадження енергії в організмі або речовині. Активувати молекули. Активувати ферменти. АКУМУЛЮВАННЯ — АКУМУЛЯЦІЯ. Збігаються в знач, «нагромадження, збирання, зосередження чого-небудь», але розрізняються сполучуваністю і вживанням: акумулювання вжив, рідко. Акумуляція (акумулювання) енергії. Акумуляція (акумулювання) сонячного тепла. Але тільки: акумуляція капіталу. АКЦЁНТ, -у. У знач, «підкреслювати яку-небудь думку, звертати особливу увагу на що-небудь» ужив, словосполучення робити акцент [не ставити акцент]. Синоніми: наголос, наголошування.

АКЦІОНЕРНИЙ — АКЦІОНЕРСЬКИЙ. Розрізняються значенням.

Акціонерний. Який стосується акцій, заснований на акціях. Акціонерне товариство.

Акціонерський. Який належить, властивий акціонерам. Акціонерські внески.

АЛЕБАСТР, -у

АЛЕГРЁТО — АЛЁГРО. Розрізняються значенням.

Алегрёто. 1. незм. Помірно швидко. Виконувати твір алегрето. 2. невідм., с. Назва музичного твору, що виконується в такому темпі. Виразне алегрето.

АлЄгро. 1. незм. Швидко, жваво (про темп виконання музичного твору чи рухів у балеті). Виконати твір алегро.

2. невідм., с. Назва музичного твору, що виконується в такому темпі. Сонатне алегро.

АЛЕУТИ, -ів, мн. (алеут, -а, дав. -ові, ор. -ом; ч.; алеутка, -и, дав. -тці, род. мн. -ток, ж.). Корінне населення Алеутських островів.

АЛЖЙР. 1. род. -а. Назва міста. Вулиці Алжира. 2. род. -у. Назва країни. Багатства Алжиру. АЛИЧА, -і, ор. -ею АЛІБІ, невідм., с., юр. Доказ непричетності до злочину. Твоє алібі Доведення алібі.

АЛКОГОЛЬ, -ю, ор. -ем АЛЛА, -и, ор. -ою, кл. Алло! Зменш.-пестл.: Аллонько! Аллочко! [не Ала!]

АЛЛО, виг.

АЛМАЗ. 1. род. -а. Окремий кристал, інструмент. Грані алмаза. 2. род. -у. Назва мінералу. Вироби з алмазу. АЛМАТА [не Алма-Ата], -й АЛМАТИНСЬКИЙ АЛбЕ, невідм., с. М’ясисте алое. АЛФАВІТ, -у. Синоніми: абетка, азбука.

АЛЬБЕРТ. 1. род. -а. Ім’я. Зошит Альберта. 2. род. -у. Назва озера. Глибина Альберту. АЛЬМА-МАТЕР, невідм., ж. Старовинна студентська назва універ

АЛЬМАНАХ

27

АНАЛОГІЙНИЙ

ситету (лат. alma mater). Наша аль-ма-матер.

АЛЬМАНАХ, -у АЛЬПИ, Альп, ми. Назва гір. АЛЬПІНІСТСЬКИЙ АЛЬТ, -а, мн. -й, -ів АЛЬТЕРНАТЙВА, -и. Вибір одного з можливих рішень. Нема альтернативи. Є альтернатива. Неправомірними є вислови дві альтернативи, багато альтернатив.

АЛЬТбВИЙ. Прикм. до альт. АЛЬФА». Перша невідмінювана частина складних слів, що означає стан речовини або зв’язок з альфа-частинками. З наступною частиною пишеться через дефіс: Альфа-ваго-мір, альфа-заийзо, Альфа-прдмені, Альфа-проміння, Альфа-радіоактивність, Альфа-рдзпад, Альфа-частинки. Але: альфаметр, альфатрдн.

АЛЬЙНС, -у. Союз, об’єднання держав, організацій на основі договірних зобов’язань. Альянс держав.

А-ЛЙ, незм. Відповідно, подібно, наслідуючи. А-ля модерн. АЛЙСКИНСЬКИЙ. Прикм. до Аляска.

АМБУЛАТОРНО-ПОЛІКЛІНІЧНИЙ

АМЕРИКАНСЬКО-АНГЛІЙСЬ

КИЙ

АМЕТЙСТ. 1. род. -а. Окремий кристал. Блиск аметиста. 2. род. -у. Назва мінералу. Зроблений з аметисту.

АМІЛАЗА — АМІЛОЗА. Розрізна-ються значенням.

Аміліза, -и, мн. -ази, -аз. Фермент. Амілази містяться в організмі тварин і рослин.

Амілбза, -и, ор. -ою, місц. (в) -і, лише одн. Складова частина крохмалю. Амілоза легко розчиняється у воді.

АМШО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «аміни». З наступною частиною завжди пишеться разом: амі-

нобенздл, аміногрупа, амінокислотА, аміноплАст.

АМНЕЗІЯ, -ї, ор. -єю. Ослаблення або втрата пам’яті.

амОнієво-мАгнієвий

АМОНІЙНО-СЕЛІТРЯНИЙ АМОНІТ. 1. род. -а. Викопний мо-люск. Раковина амоніта досягає двох метрів у діаметрі. 2. род. -у. Вибухова речовина. Не було достатньої кількості амоніту.

АМПЁР [не ампер], -а. Уживається як власна і загальна назва. У загальній назві род. мн. амперів. АМПЁР-СЕКУНДА, -и АМПЛГГУДНО-ЧАСТбТНИЙ АМПЛУА, невідм., с. Певне коло ролей, що відповідає сценічним даним актора; перен. коло занять. Моє амплуа.

АМУДАР’ЇНСЬКИЙ. Прикм. до Амудар’я.

АМУДАР’Й, Амудар’ї, ор. Амудар’єю

АМУР. 1. род. -а. У римській міфології — бог кохання. Стріли Амура.

2. род. -у. Назва ріки. Хвилі Амуру.

3. род. -а. Назва риби. Філе з амура. АМФІБІЯ, -ї, ор. -єю. 1. Земноводна істота. 2. Танк, автомобіль, що здатні пересуватися суходолом, водою або під водою.

АМФІБРАХІЙ, -я, ор. -єм. Віршовий розмір з трискладовою стопою і наголошеним другим складом. АМФОРА, -и, ор. -ою. Антична глиняна посудина із звуженим дном, високою шийкою та двома ручками. АНАЛИ, -ів, мн. Записи історичних подій за роками.

АНАЛОГ, -а

АНАЛОГІЙНИЙ — АНАЛОГІЧНИЙ. Розрізняються значенням. Аналогнпиш. Заснований на аналогії. Аналогійного походження. Аналогічний. Який становить аналогію до чогось, подібний, схожий. Аналогічні обставини. Керування: чому, з чим, до чого. Випадок анало

АНАНАСНИЙ

28

АНДРІЙН

гічний попередньому (з попереднім, до попереднього).

АНАНАСНИЙ — АНАНАСОВИЙ.

Збігаються у знач, «який стосується самої рослини» і «виготовлений з ананаса». Ананасний (ананасовий) запах. Ананасний (ананасовий) сік. Тільки ананйсшй вжив, у знач, «який має властивості плоду ананаса». Ананасна диня.

АНАРХІСТСЬКИЙ — АНАРХІЧНИЙ. Розрізняються значенням. Анархістський. Який стосується анархістів, властивий їм. Анархістські гасла. Анархістські настрої. Анархічний. Властивий анархії, безладний, хаотичний. Анархічний спосіб виробництва. Його вчинки анархічні.

анАрхо-синдикалістський

АНАСТАС, -а, дав. -ові,ор. -ом, кл. Анастасе! і АНАСТАСШ, -я, дав. -єві, ор. -єм, кл. Анастасію! Зменш.-пестл.: Анастісику! Анаста-сю! Стасику! [не Сіасік]; Анасгйсюнч, -а, дав. -у, ор. -ем і Анасті-сійович [не Анастасієвич], -а, дав. -у, ор. -ем; Авасг&сшна, -и [не Анастасів-ної], дав. -і [не Анастасівній] і Ана-сгасшна [не Анастасієвна], -и [не Анастасіївної], дав. -і [не Анасгасіїв-ній]. Івдне Анаст&сійовичу! (Анастд-совичу!) Маріє Анастйсівно! (Ана-стдсіївно!)

АНАСТАСЫ, АНАСТАСЫ і НАСТ АСЫ, -ї, ор. -єю, кл. Анастасіє! Анастасіє! Настасіє! Зменш.-пестл.: Настасю! Настко! Настуню! Ністе! Стаею! Асю! [не Ася!]

АНАТОЛІЙ, -я, дав. -єві, ор. -єм, кл. Анатолію! і АНАТОЛЬ, -я, дав. -еві, ор. -ем, кл. Анатолію! Зменш.-пестл.: Анатолику! Анатольцю! Толю! [не Толя!]; Анатолійович [не Ана-толієвич], -а, дав. -у, ор. -ем і Анатб-льович, -а, дав. -у, ор -ем; Анатблйвна, -и [не Анатолієвна], -и, [не Анатоліївно!], дав. -і [не Анатолівній] і Анатб-лівна, -и [не Анатолівної], дав. -і [не

Анатолівній]. У нашому будинку мешкає два Толики [не два Толіка]. Семёне АнатдлШовичу! Надіє Анатдліївно! (Анатблівно!)

анАтомоклшічний

анАтомо-фшологічний

АНАФЕМА, -и. Відлучення від цер-кви з оголошенням довічного прокляття; перен. прокльон. АНГЕЛІНА, -и, ор. -ою, кл. Ангеліно! Зменш.-пестл.: Ангеліночко! Ліно! Лінусю! [не Ліна!]

АНГЛО… Перша частина складних слів, що означає «який стосується Англії, англійців». З наступною частиною пишеться: 1. Через дефіс, якщо вказує на двосторонній зв’язок: днгло-америкйнський, ітгло-укрсіїнсь-кий, днгло-французький. 2. Разом, якщо складне слово утворене від словосполучення з підрядним типом синтаксичного зв’язку: англоканадець (канадець англійського походження), англом&нія (пристрасть до всього англійського), англосакси (германські племена, які в V—VI ст. завоювали Британію), англофіл (прихильник англійської нації), англофбб (противник, ворог англійської нації). АНДАНТЕ 1. незм. Плавно. Виконувати твір анданте. 2. невідм., с. Твір, виконаний у такому темпі. Ліричне анданте.

АНДОРРА, -и. Назва держави. АНДОРРСЬКИЙ. Прикм. до Андб-рра.

АНДРіАН див. адріАн АНДРІЇВСЬКА ЦЁРКВА. Перше слово пишеться з великої літери. АНДРІЙ, -я, дав. -єві, ор. -єм, кл. Андрію! Зменш.-пестл.: Андрійку! Андрійчику! Андрійцю! [не Андрюша!]; Андрійович [не Анд-рієвич], -а, дав. -у, ор. -ем; Ацдр&иа, -и [не Андріївної], дав. -і [не Ан-дріївній]. У нашому класі два Андрії Мих&йле Андрійовичу! Гйнно АндріївноІ

АНДРІЙН див. АДРІАН

АНЕМІЯ

АНТИ.

АНЕМІЯ, -ї, ор. -єю. Синоніми: недокрів’я, малокрів’я, безсилля, слабість, квблість.

АНЖЁЛА, -и, дав. -і, ор. -ою, кл. Анжело! і АНЖЕЛЬСА, -и, дав. -ці, ор. -ою, кл. Анжеліко!

АНІ, спол.$ част. Пунктуація. Перед ані кома ставиться, якщо це єднальний сполучник, що з’єднує однорідні члени речення або частини складносурядного речення. Він не чув ані жалю в серці, ані гніву (Коцюбинський). Ані порох сивий не засипле, ані злива не затопить буйна тої пісні… (Рильський).

Кома перед ані не ставиться, якщо з нього починається перелік однорідних членів або коли це заперечна частка, що вживається для підсилення. Сіяло сонце: в небесах ані хмариночки (Шевченко). Не /лав сили ані встати, ані сісти. Варіант. hL А Ш, спол. і наст. Якщо хочеш — залишайся, ані — йди собі.

АН1ДЁ, присл.

АНІ МУР-МУР, присл. Синоніми: ні пари з уст, анічичирк. АНІСКІЛЬКИ, присл. АНІТРОШКИ і АНІТРІШКИ АНІХТО, анікого (ані до кого), дав. анікбму, ор. аніким (ані з ким), місц. ані на кому (ані на кім)

АНІЩО, анічого (ані до чого), дав. анічому, ор. анічим (ані з чим), місц. ані на чому (ані на чім)

АШЙКИЙ, аніякого, ор. аніяким (ані з яким), місц. ані на якому (ані на якім); ж. аніяка, аніякої, ор. аніякою (ані з якою), місц. ані на якій; с. аніяке, аніякого; мн. аніякі, аніяких АННА див. ГАННА …-АННЯ, -ЕННЯ (-СННЯ), -ІННЯ. Морфеми, за допомогою яких утворено декілька тисяч віддієслівних іменників. Уживання. Нагромадження таких іменників «оканцеля-рює» мову, у тексті збільшується кількість штампів: вирішення питання збільшення фінансування, вирішення

питання подолання відставання. Уникаючи їх, можемо написати: вирішували, як збільшити фінансування; вирішували, як подолати відставання. Наголошування. Іменники середнього роду на -ашя звичайно мають наголос на тому складі, що й неозначена форма дієслова, від якої іменник утворено: читбти — читання, писйти — писйння, завдд-ти —завдання (ненормативним є наголошення читання, писання, завдання). В окремих випадках префікс ви-перетягає на себе наголос: дйти — видати, гндти — вигнати. Однак в іменниках, утворених від них, часто наголос на суфіксі —вигндння, видання, як і в безпрефіксному інфінітиві’ Від неозначеної форми виховати утворені іменники виховання (на означення завершеної дії: добре виховання) і виховання (на означення постійної або незавершеної дії: фізичне виховання учнів). АНбДНО-ПРОМБНЁВИЙ АНОМАЛІЯ, -ї, ор. -єю. Відхилення від загальної закономірності. АНбНС, -а. Попереднє оголошення про наступні театральні вистави, спектаклі, кінофільми та ін. [не оголошення взагалі].

АНОТАЦІЯ, -ї, ор. -єю.Керування: чого, гш що. Анотація видання. Анотація на книжку. Коротка, стисла характеристика змісту книги, статті тощо.

АНСАМБЛЬ, -ю, ор. -ем

антённо-приймАльно-пе-

редавАльний

АНТЁННО-ЩОГЛОВЙЙ, -і, -ё АНТИ… Префікс, що означає протилежність, протидію, ворожість чо-му-небудь. Пишеться разом із загальними іменниками і прикметниками: антиракіта, антитіза,

антиалкогдлышй, антивоєнний, антигромадський, антидержавний, антиколоніальний, антикріпосницький, антимілітаристський, антимонархіч

АНТИПОД

зо

АПОГЁЙ

ний, антиморальний, антинарддний, антинаукдвий, антисанітарний, антисептичний, антифашистський.

З власними назвами пишеться через дефіс: днти-Європа. У складі найменувань пишеться з великої літери: Анти-Дюрінг.

АНТИПОД, -а, мн. -и, -ів АНТИТІЛО, -а, мн. -тіла, -іл АНТІН, -тона, дав. -тонові, ор. -ом, кл. Антоне! Зменш.-пестл.: Анто-сю! Тосю! Тоню! Тоньку! [не Ан-тось!]; Ангбнович, -а, дав. -у, ор. -ем; Антбнівна, -и [не Антонівно!], дав. -і [не Антонівній]. Добре розв’язали задачу два Антони [не два Антона]. Юрію Антдновичу! бльго Антбнівно!

АНТОНІВ ВОГОНЬ (ОГОНЬ). Стійке словосполучення. Пишеться з малої літери.

АНТОНІМІЯ [не антонімія], -ії, -ією

АНТОНІНА, -и, ор. -ою, кл. Ан-тоніно! Зменш.-пестл.: Антосю! Тоню! Тосенько! Ніно! [не Ніна!] АНТРАЦИТНИЙ — АНТРАЦИТОВИЙ. Розрізняються значенням. Аиграіртняй. Властивий антрацитові, подібний до антрациту. Антрацитний запах. Антрацитний колір. Антрацитовий. Який містить чи використовує антрацит. Антрацитове вугілля. Антрацитова піч. АНТРАША, невідм., с. Легкий стрибок у балетному танці зі швидким схрещуванням ніг у повітрі. Граціозне антраша.

АНТРЕПРЕНЕРСЬКИЙ АНТРЕСОЛІ, -ей, мн. (рід™ одн. антресбль, -і, ор. -ллю). Верхній напівповерх будинку.

АПАРАТ. 1. род. -а. Одиничний прилад, пристрій. Підійшов до телефонного апарата. Ремонт доїльного апарата. 2. род. -у. Сукупність органів, що обслуговують яку-небудь ділянку державного життя. Працівники апарату обласної адміністрації.

3. род. -у, фізіол. Сукупність органів, що виконують певні функції в організмі. Складові частини мовного апарату. Функції травного апарату. АПАРТ AM ЁНТ, -у, мн. -и, -ів. Велике розкішне приміщення. АПАСІОНАТА — АПАСІОНАТО. Розрізняються значенням. «Апасіоната». Назва сонати Бетховена. Пишеться з великої літери і в лапках.

Апасіонато, незм., муз. Пристрасний характер виконання музичного твору. Виконувати твір апасіонато. АПЕЛЬСИН, -а, род. мн. -ів [не апельсин]. Синонім: помаранча. АПЕЛЮВАТИ, -юю, -юєш, -юють; нак. -юй, -юйте

АПЁНДИКС —АПЕНДИЦИТ. Розрізняються значенням.

Апёнднкс, -а, анат. Червоподібний відросток сліпої кишки людини та деяких хребетних тварин. Видалити апендикс. Запалення апендикса. Апендицит, -у, мед. Запалення апендикса. Приступ апендициту. Хворіти на апендицит. Ненормативними є словосполучення вирізати апендицит, хворіти апендицитом. Потрібно: вирізати апендикс, хворіти на апендицит.

АПЕННІНИ, Апеннін, мн. Назва гір в Італії.

АПЕННІНСЬКИЙ ПІВОСТРІВ.

Перше слово пишеться з великої літери.

АПОГЁЙ — ПЕРИГЁЙ. Розрізняються значенням.

Апогёй, -я, ор. -єм. 1. Найвіддаленіша від центра Землі точка орбіти (Місяця, штучного супутника і т. ін.). 2. род. -ю, ор. -єм, перен. Найвищий ступінь розвитку, розквіт. Досягти апогею. Синоніми: вершина, найвища точка, злет.

Пернгёй, -я, ор. -єм. Найближча до центра Землі точка орбіти (Місяця, штучного супутника і т. ін.). Бути в перигеї.

АПОЗЙЦІЯ

31

АРГУМЕНТАЦІЯ

АПОЗЙЦІЯ — ОПОЗЙЩЯ. Розрі-знаються значенням.

Лоозяція, -ї, ор. -єю, ліпгв. Прикладка; особливий характер зв’язку між узгоджуваними словами.

Опознщя, -ї, ор. -єю. 1. Протидія; протиставлення своїх поглядів, дій іншим поглядам та діям. Бути в опозиції. 2. Група осіб усередині суспільства, партії, організації, яка веде політику протидії. Парламентська опозиція.

АПОКАЛІПСИС. 1. род. -а. Одна з книг Нового Заповіту, в якій є пророцтва про кінець світу. Пишеться з великої літери. Автор Апокаліпсиса.

2. род. -у. Останнім часом ужив, у знач, «кінець світу». Ознаки апокаліпсису.

АПбКРИФ, -у, ор. -ом. Релігійний твір, тематично пов’язаний зі Святим Письмом, який церква не визнавала канонічним.

АПОЛІТЙЗМ — АПОЛІТЙЧ-ШСТЬ. Збігаються у знач, «ухиляння від участі в суспільно-політичному житті». Аполітизм (аполітичність) міщанина. Боротьба з аполітизмом (аполітичністю). Розрізняються сполучуваністю: а) з іменниками, що називають істоти, вжив, обидва слова. Аполітизм (аполітичність) декадентів; б) з іменниками, що називають неістоти, вжив, переважно аіюлпнчіїість. Аполітичність декадентства.

АПОПЛЁКС1Я, -ї, ор. -сю. Тяжкий хворобливий стан, що настає внаслідок крововиливу в головний мозок.

АПССТРОФ, -а

АПРІОРИСТЙЧНИЙ — АПРіб-РНИИ. Збігаються у знач, «який не грунтується на досвіді, не передує йому», але апрібрний ужив, частіше. Апріорні твердження. Апріорний синтез.

Тільки аоріорастачаш ужив, у знач, «властивий апріоризму (вченню Кан

та і його послідовників)». Апріори-стичне вчення кантівців.

АПРІОРІ, присл. Незалежно від досвіду; без перевірки. Знання апріорі Судити про що-небудь апріорі. АПСЙДА, -и. Півкруглий виступ у стіні церковної будівлі. АПТЁКАР, -я, дав. -еві, ор. -ем, кл. -арю, мн. -і, -ів, дав. -ям АР, -а, род. мн. арів. Два (три, чотири) ари [не два (три, чотири)

АРАБЁСК — АРАБЁСКИ. Розрізняються значенням.

Арабёск, -у. Поза в класичному балетному танці.

Арабёскя, -сок, мн. 1. Вид орнаменту з геометричних і стилізованих рослинних візерунків. Малюнки для арабесок. 2. Невеликий музичний твір, примхливий і невимушений за характером. Мелодія арабесок.

3. Збірник невеликих літературних творів. «Арабески» М. Гоголя. АРАБИ, -ів, мн. (одн. араб, -а, дав. -ові, ч.\ арабка, -и, дав. -бці, род. мн. -бок, ж.)

АРАХІС, -у АРБІТРАЖ, -у, ор. -ем АРГЕНТИНА, -и

АРГЕНТИНЦІ, -ів, мн. (одн. аргентинець, -нця, дав. -нцеві, ор. -нцем,

4. \ аргентинка, -и, дав. -нці, род. мн. -нок, ж.)

АРГО, невідм., с. Мова вузької соціальної групи, не зовсім зрозуміла д ія інших. Злодійське арго. Синоніми: жаргон, сленг.

АРГУМЕНТ, -у

АРГУМЕНТАЦІЯ — АРГУМЕНТУВАННЯ. Збігаються у знач, «наведення доказів, аргументів на користь чого-небудь». Переконлива аргументація (переконливе

аргументування) висунутих положень.

Тільки аргументація вжив, у знач, «сукупність аргументів». Положення підкріплені солідною аргументацією.

АРДЁННИ

32

АРФ’ЙР

АРДЁННИ, -ённ, мн. Назва міста. АРЕОМЕТР див. АЕРОМЕТР АРЁШТ, -у