ХАНЖА, -і, ор. -ею, ч. і ж. Святенник, святенниця. Пихатий (пихата) ханжа.

ХАОС — ХАОС

Хйос, -у. У стародавній грецькій міфології — стихія. Первісний хаос.

Хйос і хабс, -у. Безлад дя. Хаос звуків. ХАРАКІРІ, невідм., с. Вид самогубства у японських самураїв. Вчинити (зробити) харакірі [не зробити собі харакірі].

ХАРАКТЕРИСТИКА. Керуван-н я: кого. Характеристика І. П. Костенка.

ХАРАКТЕРНИЙ — ХАРАКТЕРНИЙ — ХАРАКТЕРИСТИЧНИЙ Характерний, характеристичній. Збігаються у значеннях: 1. Притаманний багатьом; типовий. 2. Яскраво виражений, своєрідний. Характерне (характеристичне) явище. Характерна (характеристична) особливість. Тільки характерний ужив, у знач, «притаманний певному народові, епосі, соціальному середовищу; такий, що виражає певний психологічний тип (у сценічному мистецтві)». Характерні ролі. Характерний танець. Характерна ситуація. Керування: для кого — чого. Характерний для української мови суфікс -енко [не українській мові]. Характерний, розм. Який має твердий або впертий характер. Характерна людина. Характерна дівчина. ХАРКІВ, -кова, ор. -ковом ХАРКІВЦІ, -ів, мн. (одн. харківець, -вця, дав. -вцеві, ор. -івцем, ч.; харківка, -и, дав. -вці, род. мн. -вок, ж.) і ХАРКІВ’ЯНИ, -ян, мн. (одн. харків’янин, -а, ч.; харків’янка, -и, дав. -нці, род. мн. -нок, ж.)

ХАРТІЯ, -ї, ор. -єю. 1. Матеріал, на якому написано щось, а також сам рукопис. Давня хартія. 2. Документ здебільшого суспільно-політичного значення. Хартія прав людини. ХАРЧб, невідм., с. Смачне харчо. ХАТА, -и, мн. хати і хати, хат, дав. хатим і хатам, але дві хати ХАТ А-ЛАБОРАТОРІЯ, хати-лабо-раторії

XАТА-ЧИТАЛЬНЯ, хати-читальні ХАТНІЙ, -я, -є

ХВАЛеБНИЙ — ХВАЛЕНИЙ

ХВАлиТИ

42

ХЛОПЕЦЬ

Хвалебні, прикм. Сповнений похвал; схвальний. Хвалебні оди. Хвалебна рецензія.

Хв4леняй. Діє прикм. до хвалити. Такий, якого хвалять, звеличують, прославляють. Хвалена кандидатура. ХВАлиТИ, хвалю, хвалиш; пак. хвали, хвалім(о), хваліть ХВАСТлиВИЙ

ХВАСТНУТИ, хвастну, хвастнеш, хвастнемб, хвастнете, хвастнуть; мин. хвастнув, хвастнула; пак. хвастни, хвастнім (о), хвастніть ХВАСТОПЦ, -ів, мп.

ХВИЛЕ… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «хвиля». З наступною частиною пишеться разом: хвилемір, хвилеподібний, хвилеріз.

ХВІРТКА, -и, місц. (на) -тці, мп. -тки, -ток, але дві хвіртки, п’ять хвірток

ХВІСТ, хвости, мп. -й, -ів ХВОРГГИ, -ію, -ієш, -іємо, -ієте, -іють. Керування: на що. Хворіти на грип [не хворіти грипом]. ХВОРОБОСПЙкиЙ, -4, -е ХВОРОБОТВОРНИЙ ХЙБА, -и, род. мн. хиб ХИлиТИ, хилю, хилиш ХИСТкиЙ, -4, -4 ХЙТРОПЦ, -ів, мн.

ХІБА ЩО

ХІД — ХОДА. Збігаються у знач, «процес ходіння, ходьба; рух уперед, прогрес». Швидкий хід (швидка хода). Поступальний хід (поступальна хода).

Тільки хід ужив, у значеннях: 1. Швидкість руху. Набирати хід. 2. Похід, процесія. Хресний хід. 3.Прохід, коридор, тунель. Вузький хід. Хід сполучення. 4.Розвиток у часі, етап розв’язання задачі. Хід подій. Хід думок. 5. Прийом, маневр. Ризикований хід. 6. Черговий виступ гравця у грі. Твій хід. Хід білих. 1. У складі фразеологічних одиниць. Давати задній хід. На повному ходу.

На ходу підметки рвати. Знати всі ходи і виходи. Це в тс у ходу. Хід конем.

Тільки ход4 вжив, останнім часом переважно у знач, «манера ходити, ступати». Поважна хода. Легка хода. ХІМІКО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «хімічний». Пишеться з наступною частиною через дефіс: хімі-ко-бактеріологічний, хіміко-мета-лургшпий, хіміко-те хно логічний, хі-міко-фармацевтичний. ХІМІОТЕРАПЕВТИЧНИЙ ХІМІЧНО чиСТИЙ ХІРОМАНТІЯ, -ї, ор. -ЄЮ. Ворожіння за лініями на долонях рук. ХІРУРГІЯ, -ї, ор. -єю. Галузь медицини, що вивчає захворювання, основним методом лікування яких є оперативне втручання. ХІТЬ-НЕ-ХІТЬ, присл., розм.

ХЛІБ, -а. 1. мн. -4, -ів. Зернові культури. Високі хліба. 2. мн. -й, -ів. Харчовий продукт, що випікається з борошна. Білі хліби. Свіжі хліби.

ХЛІБЕЦЬ — ХЛПэеЦЬ. Розрізняються значенням.

Хлібець, -бця, ор. -бцем. Невелика хлібина; хліб з м’ясного фаршу. Виготовлення хлібців.

Хлібйць, -бця, ор. -бцем. Змети.-пестл. до хліб. Хлібець вродив. ХЛІБНИЙ

ХЛПЮ… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «хлібний». З наступною частиною пишеться разом: хлібобулочний, хлібовиробний, хлібозавдд, хлібозаготівля, хлібозакупівля, хлібозбирання, хлібоздавання, хлібопекарня, хлібопекарський, хлібоприймальний, хлібопродукти, хліботоргівля, хлібофурОж.

ХЛШ-СІЛЬ, хліба-сблі, ор. хлібом-сіллю

ХЛОПЕЦЬ, -пця, дав. -пцеві, ор. -пцем, кл. -пче, мн. -пці, -пців

ХЛОПЧА

343

ХОЧА Б

ХЛОПЧА, -ати, дав. -аті, ор. -ам, мн. -ата, -ат

ХЛОП’Я, -іти, дав. -яті, ор. -ям, мн. -ята, -ят

ХЛОП’ЯТКО, -а, дав. -ові, ор. -ом, мн. -а, -ток

ХЛОР… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «хлор». З наступною частиною пишеться разом: хлорацетат, хлоргідрин, хлоркальцієвий, хлорметдн, хлорфендл.

ХЛОРО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «хлор». З наступною частиною пишеться разом: хлоропласт, хлорофіл, хлорофдрм, хлороформування. ХЛЮПНУТИ, -ну, -неш, -не, -немо, -нете, -нуть і ХЛЮПНУТИ, -ну, -неш, -не, -немо, -нете, -нугь; нак. -ни, -нім(о), -ніть

ХЛЮПОТАТИ, -очу, -бчеш, -бче, -бчемо, -очете, -бчуть; пак. -очи, -очім(о), -очіть і ХЛЮПОТІТИ, -очу, -отиш, -отить -отимб, -отите, -отить; нак. -ота, -отім(о), -отіть ХМАРИСТИЙ і ХМАРИСТИЙ ХМАРКА, и, місц. (на) -ці, мн. -рки, -рок, але дві хмарки, п’ять хмарок ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ, -ого. Назва міста. Мешканці Хмельницького [не Хмельницька].

ХниКАТИ, хникаю, хникаєш і хни-чу, хничеш; нак. хникай і хнич ХОБІ, невідм., с. Улюблене заняття, захоплення на дозвіллі. Моє хобі. ХОДА див. ХІД

ХОД ЙТИ, ходжу [не хожу], ходиш; нак. ходи, ходім(о), ходіть ХОЗАРИ, хозарів і хозар, мн. (одн. хозарин і хозар, -а, ч.; хозарка, -и, дав. -рці, род. мн. -рок, ж.)

ХОЛ, -у. Зал, вестибюль. Широкий хол.

ХОЛДИНГОВА КОМПАНІЯ, хбл-дангової компанії. Компанія, яка сама не має виробничих підприємств, а володіє акціями інших підприємств. ХОЛДИНГ-ЦЕНТР, -у

ХОЛОДеЦЬ, -дцю, ор. -дцем. Си-нонім: драглі.

ХОЛОДЙТИ, -джу, -диш, -дамб, -дате, -діть ХбЛОДНО, присл. ХОЛОДОСТШкиЙ, -а, -е ХОМА (і рідше ФОМА), -й, дав. -і, ор. -бю, кл. Хомо! Зменш.-пестл.: Хбмку! Хбмоньку! Хбмцю! Хому-сю! Хбмику! Томусю! Тбмку! (не Хома!]; Хомнч, -і, дав. -у, ор. -ем і Хбмоввч; Хбмівна і Хомівяа, -и [не Хомівної], дав. -і [не Хомівній]. Пдвле Хдмовичу! Івдне Хомичрі Маріє Хбмівно!

ХОР — ХОРИ. Розрізняються значенням.

Хор, -у, мн. хори, -ів. Співочий колектив, який разом виконує вокальні твори. Гучний хор.

Хбри, -ів, мн. Відкрита галерея, балкон. Співати на хорах. ХОРАЛЬНИЙ—ХОРЕЇЧНИЙ — ХОРОвиЙ. Розрізняються значен-ням.

Хорелышй. Який стосується хоралу — церковного хорового співу; хвалебної духовної пісні Хоральний спів. Хоральна пісня.

Хореічшн.Який стосується хорея — віршованого розміру. Хореїчний вірш. Хореїчні рядки.

Хоровий. Який стосується хору — співочого колективу. Хоровий твір. Хорове виконання.

ХОРВАТИ, -ів, мн. (одн. хорвіт, -а,

ч.; хорватка, -и, дав. -тці, род. мн. -ток. ж.)

ХОРДОМЕТР, -а ХОРЕЇЧНИЙ див. ХОРАЛЬНИЙ ХОРИ див. ХОР ХОРОвиЙ див. ХОРАЛЬНИЙ ХОРОМИ, ів. мн. Великий розкішний будинок.

ХОРТ, -а, мн. -й, -ів ХОРТИЦЯ, і, ор. -ею. Острів на Дніпрі. Пишеться з великої літери. ХОРУГВА див. КОРОГВА ХОЧА Б

ХОЧ БИ

344

ХТОЗНА…

ХОЧ БИ

ХОЧ-НЕгХбЧ присл. Синоніми: ми-мовблі, мимохіть.

ХРЕБЕТ — ХРЕБеЦБ. Розрізняються значенням.

Хреб&г, -бта. Осьовий скелет тварини чи людини. Хребет складається з окремих хребців.

Хребець, -бця, ор. -бцем. Окрема кістка, складова частина хребта. Шийний хребець.

ХРеСНИЙ

ХРеСТ, -а. У назвах організацій пишеться з великої літери. Товариство Червоного Хреста. ХРЕСГЙТИ(СЯ), -ещу(ся), -естиш-(ся), -естить(ся), -естимо(ся), -ести-те(ся), -естять(ся); нак. хрести(ся), хресгімо(ся), хрестіть(ся) ХРЕСТ-НАВХРЕСТ, присл. ХРЕСТОВИЙ ХРЕСТОМАТІЯ, -ї, ор. -єю ХРИСТИЯниН і ХРИСТИАНИН, -а, мн. -яни, -ян

ХРИСТОС, Христа, дав. Христові, кл. Христе. Синоніми: Богочоловік, Вседержитель, Господь, Месія, Син Божий, Спаситель.

ХРІН, хріну і хрону …ХРОМ, …ХРОМИ, …ХРОМІЯ. Останні частини складних слів, що відповідають за значенням словам «колір», «фарба», «забарвленість». З попередньою частиною пишуться разом: генатохрдм, поліхромія, ци-тохрдми, цитохромія.

ХРОМО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням словам «хром, хромовий», а також стосується кольору, забарвлення. З наступною частиною пишеться разом: хромовольфрамовий, хромо-гін, хромолітограф, хромолітографія, хромо магнетизм, хромоскдп, хромосфера, хромотермдграф, хромотипія, хромоцинкогр&фія. ХРОМОВО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням словам «хром, хромо

вий». З наступною частиною пишеться через дефіс: хрдмово-к&лі-євий, хрдмово-свиниевий. ХРОНІКАЛЬНИЙ — ХРОНІЧНИЙ — ХРОНОЛОГІЧНИЙ. Роз-різняються значенням. Хронікальний. Пов’язаний з хронікою; документально докладний. Хронікальний фільм. Хронікальний жанр. Хронічний, Який не припиняється; тривалий, затяжний, постійний. Хронічна хвороба. Хронічне недоїдання. Хронологічний. 1. Який стосується хронології, переліку явищ у їх часовій послідовності. Хронологічний період. Хронологічна межа. 2. Побудований на послідовному розвитку подій. Хронологічний цикл оповідань. Хронологічний поділ.

ХРОНІКАЛЬНО-ДОКУМЕНТА

ЛЬНИЙ

ХРОНО… Перша частина складних слів, яка відповідає поняттю «час». З наступною частиною пишеться разом: хронограма, хрондграф, хронографія, хрондлог, хронолбгія, хро-ндметр, хронометраж, хронометрія, хроноскдп.

ХРОПІТИ, хроплю, хропиш, хропимо, хропите, хроплять; мин. хропів, хропіла, хропіло, хропіли; нак. хропи, хрогам(о), хропіть і ХРОПТИ, хропу, хропеш, хропемб, хропете; мин. хріп, хропла, хропло, хропли; нак. хропи, хропім(о), хропіть. ХРУМТлиВИЙ

ХРУСТІТИ, хрущу, хрустиш, хру-стимб, хрустите, хрустять; нак. хрусти, хрустім(о), хрустіть ХТО, кого, біля кого, дав. кому, ор. ким, місц. (на, при) кому (кім) ХТО-БУДЬ, кого-будь, дав. кому-будь, ор. ким-будь, місц. (при) ко-му-будь (кім-будь)

ХТОЗНА… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «невідомо». З наступною частиною пишеться через дефіс: хтбз-на-де, хтозна-звідки, хтбзна-коли,

ХТО-НеБУДЬ

34

царАт

хтдзна-скільки, хтозна-хто, хтозна-чий, хтдзна-що, хтдзна-як, хтдзна-який.

ХТО-НеБУДЬ, кого-небудь, дав. кому-небудь, ор. ким-небудь, місц. (при) кбму-небудь (кім-небудь) ХТОСЬ, когось, біля когось, дав. комусь, ор. кимсь (кимось), місц. (на) комусь (кімсь)

Х$Т А, -и, місц. (у) -зі ХУДОЖНІЙ — ХУДОЖНИЦЬКИЙ. Розрізняються значенням. Худбжній, -я, -є. 1. Який стосується мистецтва, діяльності в галузі мистецтва. Художня студія. Художня вишивка. 2. Який відображає дійсність в образах; властивий творам мистецтва або творчій манері їх творців. Художній твір. Художня майстерня. Художній переклад. Худбжницькт, -а, -е. Який стосується художника, який належить або властивий художникові. Художницький талант. Художницьке бачення світу. ХУДОЖНЬО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «худбжній». З наступною частиною пишеться через дефіс: худджньо-автобіографічний, худдж-ньо-акробатичний, худджньо-белет-ристичний, худджньо-декоративний, худджньо-документдльний, худдж-ньо-історичний, художньо-конструкторський, худджньо-костюмерний, худджньо-критичний, худджньо-лі-тературний, худджньо-дбразний, художньо-освітній, худджньо-педагогі-чний, худджньо-пригддницький, худд-жньо-промислдвий, худджньо-публі-цистичний, худджньо-театрдльний. У ролі присл. з наступними словами пишеться окремо: худджньо безпорадний, худбжньо виконаний, худджньо вирдзний, худджньо відтвдрений, худджньо сдйний, худджньо завершений, худджньо значний, худджньо зрілий, худджньо мотивдваний, худджньо організдваний, худджньо офдрмлений, худджньо перекднливий, худджньо

повноцінний, худджньо своєрідний, худджньо умовний, худджньо фальшивий, худджньо цінний, худджньо яскравий, худджньо ясний. ХУСТКА, -и, місц. (на) -ці, мн. -тки, -тбк, але дві хустки ХУТІР, -тора, мн. -тори, -торів, але два хутори

ХУТІРСЬкиЙ — ХУТОРЯНСЬКИЙ. Розрізняються значенням. Хутірський, -а, -є. Пов’язаний із хутором; який живе на хуторі. Хутірський хлопець. Хутірські сади. Хуторянський. 1. Який стосується хуторянина, властивий або належний йому. Хуторянські землі. Хуторянська вдача. 2. Пройнятий вузьким світоглядом. Хуторянська поезія. Хуторянська обмеженість.

ХУТРО, -а

ХУТРОвиЙ — ХУТРЯниЙ. Роз-різняються значенням.

Хутровий, -а, -е. Пов’язаний з розведенням, добуванням, обробкою і т. ія. хутра. Хутровий звір. Хутрова промисловість. Хутрова фобрика. Хутрові вироби.

Хутряний, -а, -є. Виготовлений, пошитий з хутра. Хутряний комір. Хутряна шапка.

Ц

Ц (це], невідм. Як назва літери вжив, у с. р. Початкове ц. Як назва звука вжив у ч. р. Глухий ц.

ЦАБЕ. 1. виг. 2. присл. У правий бік, праворуч. Повернути цабе. 3. У знач, ім., невідм., с., ірон. Поважна впливова особа. Велике цабе.

ЦАП, -а, ор. -ом, мн. -й, -ів. Як з цапа молока [не як з козла молока].

ЦАР, -я, дав. -еві, ор. -ем, кл. царю, мн. -і, -ів, дав. -ям ЦАРАТ, -у і ЦАриЗМ, -у. Свавілля царату (царизму).

цАрина

346

ЦЕНТР

ЦАРИНА, -и. Околиця край села; вигін; необроблене, поросле травою поле; перен. сфера діяльності людини; ділянка, галузь. Виїхали за царину. Працювати в царині духовної культури.

ЦАРЮВАННЯ, -я, ор. -нням. За царювання Катерини [не за царствування Катерини].

ЦАРЮВАТИ, -юю, -юєш, -ює, -ює-мо, -юєте, юють. Він царює [не царствує].

ЦвиНТАР, -я, ор. -ем, місц. (на) -і, ми. -і, -ів, дав. -ям. Синонім: кладовище і кладовище.

ЦВИНТАРНИЙ. Цвинтарна огорожа.

ЦВІЛИЙ. Укритий цвіллю. Цвілий хліб.

ЦВІЛЬ, -і, ор. -ллю. Синонім: пліснява. Покритися цвіллю (пліснявою) [не плісенню].

ЦВІРІНЬКАТИ, -ає, -ають і ЦВІ-РШЧАТИ, -чить, -чать ЦВІСти, -ту, -теш, -те, -темо, -тете, -туть

ЦВІТНИЙ. Цвітна капуста [не кольорова капуста].

ЦВЯХ, -а, ор. -ом, мн. -и, -ів ЦЕБеР, -бра, ор. -бром, місц. (у) -брі, мн. цебри, -ів, але ЦеБЕР, -бра, ор. -бром, місц. (у) -брі, мн. цебри, -ів і ЦЕБРО, -бра, ор. -бром, місц. (у) -брі, мн. цебра, цебер, але два цебрі.

ЦЕГеЛЬНЯ, -і, ор. -ею, місц. (у) -і, мн. -і, -лень

ЦеГЛА-СИ РеЦЬ, цегли-сирцю ЦЕГлиНО-БЕТОННИЙ ЦЕГлиР, -і, дав. -еві, ор. -ем, кл. -яре, мн. -і, -ів, дав. -ам ЦеЗАР, -я, дав. -еві, ор. -ем, кл. -арю, мн. -і, -ів, дав. -ям і КеСАР. Титул імператорів давнього Риму. ЦЕЙ, цього, дав. цьому, ор. цим, місц. (на) цьому і цім; ж. ця, цієї, дав. цій, ор. цією, місц. (на) цій; с. це, цього, дав. цьому, ор. цим, місц. (на) цьому і цім; мн. ці, цих. Цього

року [не в цьому році]. Спасибі й на цьому. За цієї умови [не при цій умові]. ЦЕЙЛОН, -у. Природа Цейлону. ЦеЙ-ТАки, займ.

ЦЕЛОФАН, -у, ор. -ом, місц. (у) -і. Обгортка з целофану. ЦЕЛЮЛОЗНО-ПАПЕРОВИЙ ЦеЛЫПЙ, -я, ор. -єм. Пишеться з великої літери. Ужив, у сполуч. шкала Цельсія (шкала температури, яка має 100 градусів від точки танення льоду до точки кипіння води), термометр Цельсія (термометр з такою шкалою), за Цельсієм [не по Цельсію].

ЦЕМЕНТНО… Перша частина складних прикметників, що відповідає за значенням слову «цеме-нтний». З наступною частиною пишеться через дефіс: цементно-бе-тднний, цементно-водяний, цемен-тпо-піщітий.

ЦЕМЕНТО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «цемент». З наступною частиною пишеться разом: цементобетднний, цементобетдн, цементосхдвище, цементов6з, цементоутворення.

ЦЕНТАВР див. КЕНТАВР ЦеНТНЕР, -а, ор. -ом, мн. -и, -ів. Два центнери [не два центнера]. ЦЕНТР. 1. род. -а, мат., фіз. Точка перетину уявних осей, ліній у фігурі. Однаково віддалені від центра кулі точки. 2. род. -а, техн. Деталь токарного верстата з конусним кінцем. Підтримувати заготовку за допомогою центра. 3. род. -у. Середина чого-небудь; частина населеного пункту, де містяться основні установи. їхати з центру міста. 4. род. -у. Місце зосередження якої-небудь діяльності; осередок. Повідомлення наукового центру країни. 5. род. -у. Найвищий орган керівництва якою-небудь діяльністю. Наказ із центру. 6. род. -у. Група нервових клітин, які регулюють ту чи іншу

ЦЕНТРАЛЬНИЙ

347

ЦИГАРКА

функцію організму. Подразнення цен-тру мови.

ЦЕНТРАЛЬНИЙ. У власних назвах пишеться з великої літери: Центральна рада, Центральна наукова бібліотека НАН України, Центральний будинок культури. ЦЕНТРАЛЬНО… Перша частина складних прикметників, що відповідає за значенням слову «центральний». З наступною частиною пишеться: 1. Разом, якщо прикметник означає підпорядковані одне одному поняття: центральноазіатський,

центральноамериканський, центральноафриканський, центральносвропе-йський. 2. Через дефіс, коли прикметник означає не підпорядковані одне одному поняття: центр&льно-симет-ринний, центрдльно-здвдсний. ЦЕНТРИФУГА, -и, місц. (у) -зі ЦЕРАТА, -и. Застелити цератою [не клейонкою].

ЦЕРЕМОНІАЛ — ЦЕРЕМОНІЯ.

Розрізняються значенням. Церемоніал, -у. Офіційно прийнятий розпорядок урочистих прийомів, процесій, обрядів тощо. Відповідно до церемоніалу.

Церембнія, -ї, ор. -єю. 1. Урочистий офіційний акт за встановленим порядком (церемоніалом). Церемонія вручення нагород. 2. перен. Зовнішні умовності в поводженні людини; манірність. Без церемоній. Що за церемонії!

ЦЕРЕМОНІАЛЬНИЙ — ЦЕРЕМОННИЙ. Розрізняються значен-ням.

Церемоніальний. Який стосується церемоніалу, здійснюється за певним церемоніалом; урочистий. Церемоніальний порядок. Церемоніальна вечеря. Церемоніальний марш. Церембишйі. 1. Який відповідає вимогам етикету. Церемонні поклони. 2. Надзвичайно ретельний у дотриманні правил поведінки; манірний. Церемонна людина. Церемонний тон.

ЦЕРЕМОНІЯ див. ЦЕРЕМОНІАЛ ЦеРКВА, -и, мн. -кви, -кбв, але дві церкви. Автокефальна церква. Гре-ко-католицька церква. ЦЕРКОВНО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «церковний». З наступною частиною пишеться разом: церковнопарафіяльний, церковнослов ’ян-ський, церковнослов’янізм, церковнослужитель.

ЦеСАР див. КеСАР

ЦЕХ, -у, місц. (у) -у, мн. -й, -ів, але

два цехи [не два цеха].

ЦЕХ… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «цех». З наступною частиною пишеться через дефіс: цех-автомдт, цех-лаборатдрія. Означення узгоджується із словом цех, яке виражає ширше поняття. Новий цех-лабора-торія.

ЦЕХОвиЙ, -а, -є. Цеховий майстер. Цехова організація.

ЦЕЦе, певідм., ж. Африканська кровососна муха, що переносить збудники сонної хвороби. Небезпечна цеце.

ЦИБУЛЯ — ЦИБУЛИНА. Розрізняються значенням.

Цибали, -і, ор. -ею. Овочева городня рослина з їстівною цибулиною і їстівним трубчастим листям; трав’янисті рослини родини лілійних. Молода цибуля. Морська цибуля.

Цнбулша, -и. Головка цибулі; потовщена частина стебла деяких рослин. З’їсти цибулину. Цибулини тюльпанів. ЦИВІЛІЗАЦІЯ, -ї, ор. -єю. мн. -ії, -ій ЦИВІЛЬНО-ПРАВОвиЙ, -і, -е ЦИВІЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ циГАН, -а, дав. -ові, кл. -ане, мн. -ани, -ан, але два цигаяи ЦИГАНКА, -и, дав. -нці, мн. -нки, -нок

цигАрка, -и, місц. (у) -ці, мн. -рки, -рок, але дві цигйрки, п’ять цигірок. Курити цигарки [не па-ігіроси].

ЦИГ АРКОВИЙ

348

ЦІЛЬ

ЦИГ АРКОВИЙ. Цигарковий дим [не папіросний].

ЦИКЛ, -у, місц. (у) -і, мн. -и, -ів ЦИКЛАМеН, -а. Альпійська фіалка. Квіти цикламена.

ЦИКЛО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням словам «цикл», «циклічний». З наступною частиною пишеться разом: циклогенез, циклограма, циклбграф, циклдметр, циклотрбн.

ЦИКЛОН. 1. род. -у, метеор. Вихровий рух атмосфери із зменшенням тиску повітря від периферії до центра вихору, який супроводжується великою хмарністю та опадами. Народження циклону. 2. род. -а, техн. Апарат для очищення повітря від завислих у ньому твердих частинок. Стінки циклона.

ЦИКОРІЙ, -ю, ор. -єм. Назва рослини; сушений корінь цієї рослини, що вживається як домішка до кави, а також для виготовлення її сурогату. ЦИЛІНДР, -а, ор. -ом, мн. -и, -ів. Площа циліндра.

ЦИЛШДриЧНИЙ—ЦИЛІНДРОВИЙ. Розрізняються значенням. Цнліндри"шнн. Який має форму циліндра; творений поступальним рухом прямої лінії по заданій кривій. Циліндрична будівля. Циліндрична поверхня.

Циліндровий. Який стосується циліндра як основної деталі поршневих машин; який має циліндр своєю робочою частиною. Циліндровий хід. Циліндрова машина. Циліндрова потужність.

ЦИЛІНДриЧНО-ПАРАБСЛІЧ-

НИЙ

ЦИМБАЛИ, -ів, мн.

ЦИНГА, -й, місц. (при) -зі ЦИНІЗМ, -у, ор. -ом. Відверто зневажливе, зухвале ставлення до загальноприйнятих норм моралі, етики. ЦИНКОВИЙ. Цинкова бляха. ЦИНКОВО-СВИНЦеВИЙ ЦИРКОвиЙ, -а, -е. Цирковий номер.

циРКУЛЬ, -я, ор. -ем, місц. (на) -і, мн. -і, -ів

циРКУЛЬ-ВИМІРНИК, циркуля-вимірника

ЦИРКУЛЯР, -а, ор. -ом, місц. (у) -і, мн. -и, -ів. Письмове розпорядження, наказ.

ЦИТАДеЛЬ, -і, ор. -ллю, місц. (у) -і, мн. -і, -ей. Споруда фортечного типу; перен. головний опорний пункт чогось, твердиня.

ЦИТАТНИЙ — ЦИТОВАНИЙ.

Розрізняються значенням.

Цнт&тннн. Який складається з цитат. Цитатний план твору.

Цитбвашш. Який цитують. Цитований уривок. Цитована праця. ЦИТриН — ЦИТРИНА. Розрізни-ються значенням.

Цитрин, -у, мінерал. Прозорий різновид кварцу жовтого кольору. Цитрина, -и. Цитрусове дерево і його плоди. Синонім: лимон.

циФРА, -иурод. мн. цифр ЦИФРО виИ, -а, -е. Цифровий ма-

друкарського шрифту.

ЦИЦЕРОН, -а. Римський діяч, оратор і письменник. Промова Цицерона.

ціанистоводневий

ЦІВКА, -и, місц. (у) -ці, мн. -й, -вок, ор. -ами, але дві цівки. Тоненька цівка олії. ЦІДИТИ, -джу, -дині, -дать, -дамо, -ідите, -дять; нак. -дй, -діть ЦІЛЕСПРЯМОВАНО, присл. Працювати цілеспрямовано [не цілена-правлено].

ЦІЛИЙ. Ціла вічність. Цілими днями. ЦІЛІСТЬ, -лості, ор. -лістю. Не треба зловживати цим словом. Замість все в цілості краще сказати все ціле (цілісіньке).

ЦІЛКОМ, присл. Цілком тотожні погляди.

ЦІЛОДОБОВО, присл. Працювати цілодобово [не круглодобово, круглосуточно].

ЦІЛЬ див. МЕТА

ЦІЛЬНИЙ

349

ч

ЦІЛЬНИЙ — ЦІЛІСНИЙ. Збіга-ються у знач, «який має внутрішню єдність, сприймається як єдине ціле». Відтворення цільної (цілісної) картини життя. Цільний (цілісний) за композицією твір.

Тільки ійльнни ужив, у значеннях: 1. Який складається або зроблений з одній речовини, з одного шматка чого-небудь; суцільний. Сорочка з цільного полотна. 2. Прямий, стійкий, сильний (про характер, натуру). Цільна особистість. Цільна натура. ЦІННИЙ — ЦІННІСНИЙ — ЦІНОВИЙ

Цінний ужив, у значеннях: 1. Який має ціну, вартість; з позначеною вартістю, ціною. Цінна бандероль. Цінний лист. 2. Який коштує дорого, має велику вартість. Цінна родинна річ. 3. Який має важливе значення, яким дорожать, дуже потрібний, корисний. Цінні документи. Цінне повідомлення. Цінна книга.

Ціннісний ужив, у знач, «який становить цінність для кого-, чого-небудь». Ціннісна суть речей.

Ціновий ужив, у знач, «пов’язаний з позначенням вартості чогось в яких-небудь цінах». Ужив, як економічний термін. Ціновий госпрозрахунок. Ціновий метод. Цінова політика. ЦОКОЛЬ. 1. род. -ю. Нижня частина зовнішньої стіни будівлі, постамент, ПІДНІЖЖЯ скульптури, колони. Брили цоколю. 2. род. -я. Частина електричної лампочки. Пошкодження цоколя лампи.

ЦОКОТАТИ, -очу, -бчеш, -бче, -бчемо, -бчете, -бчуть; нак. -очи, -очіть і ЦОКОТГГИ, -очу, -отиш, -отить, -отимо, -отите, -отять; нак. -оти, -отіть

ЦУКеРКА, -и, місц. (на) -рці, мн. -рки, -рок. Купити цукерки [не цукор-ки, конфета].

ЦУКО Р-РАФШАД, цукру-рафіна- ду ЦУКРО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням

слову «цукор», «цукрбвий». З наступною частиною пишеться: 1. Разом, якщо слово означає підпорядковані одне одному поняття: цукробурякд-вий, цукропереробний, цукрорафінадний, цукрозавод, цукросировини, цукротехнік. 2. Через дефіс, коли слово означає не підпорядковані одне одному поняття: цукро-протеЬювий. ЦУКРОВО-БІЛИЙ ЦУНАМІ, невідм., с. Великі хвилі, які виникають на поверхні океану під час підводних землетрусів і викликають руйнівні спустошення на низьких берегах. Руйнівне цунамі. ЦЬКУВАТИ, -ую, -уєш, -ує, -уємб, -уєте, -ують

ЦУЦЕни, -яти, дав. -яті, ор. -ям, місц. (на) -яті, мн. -ята, -ят. Двоє цуценят.

ЦЬОГОРІЧНИЙ див. ТОГОРІЧНИЙ

ЦЮРІХ, -а, місц. (у) -ху. Околиці Цюріха.

ЦЮРІХСЬКИЙ

ЦЯМриНА, -и, місц. (на) -і, мн. -и, -рин. Одна деревина з колодязного зрубу. Колодязна цямрина. ЦЯМриННЯ, -я, ор. -нням, місц. (на) -нні, збірне. Колодязне цямриння. циТКА, -и, ор. -ою, місц. (на) -тці, мн. -тки, -тбк, дав. -ткам і цятки, -ток, дав. -ткам, але дві цятки, сім цяток циЦЬКА, -и, місц. (на) -цьці, мн. -цьки, -цьбк, дав. -цькам, але дві цяцьки, п’ять цяцьок

ч

Ч [че], невідм. Як назва літери вжив, у с. р. Мале ч. Як назва звука вживається у ч. р. Шиплячий ч. Твердий ч. Вимова. Звук [ч] вимовляється переважно твердо (час, чоло, чемпіон, число, чуб, м’яч), тільки перед И та при подовженні — напівм’яко (ткач’і, чітко, піч’:у, (у) клоч’:і).

ЧАВ^Н

350

ЧАСТКОВИЙ

ЧАВ^Н. 1. род. -у. Сплав заліза з вуглецем. Виробництво чавуну [не чугуну]. 2. род. -к. Посудина з такого сплаву. Вилити воду з чавуна. ЧАВУННИЙ. Чавунний брухт [не чугунний брухт]. ЧАВУННО-БЕТОННИЙ ЧАВУНО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «чавун». З наступною частиною завжди пишеться разом: чавуноливарний, чавуноливарник, чавуноплавильний, чавуносхбвище. ЧАГАРниК, -у, місц. (у) -ку, мн. -й, ів і ЧАГАР, -я, ор. -ем, місц. (у) -і, мн. -і, ів, дав. -ям

ЧАГАРНИКОВО… Як компонент складних слів завжди пишеться з наступною частиною через дефіс: чагарникдво-болдтний, чагарникд-во-деревний.

ЧАД1, -у, місц. (у) чаді і чаду, лише одн. ЧАД2, -у, місц. (у) Чаді Назва країни і озера.

ЧАДГГИ — ЧАДІТИ. Розрізняються значенням.

Чідіти, -ію, -ієш. Отруюватися чадом. Чадіти від запаху газу.

Чадіти, чадить, чадять. 1. Виділяти чад, коптіти. Цигарка тліс і чадить. 2. Напускати чаду курінням. Керування: чим. У майстерні кілька робітників чаділо цигарками. ЧАДниЙ, -а, -і. Чадний газ.

ЧАЄ… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «чай». З наступною частиною завжди пишеться разом: часзбир&льний, чаєпакувальний, чаєпресувальний, чаєрозважувальний, чаєсушйрня, чаєсушильний.

ЧАЇВниК, -а, мн. -й, -ів.

ЧАЙ, -ю, ор. -єм, місц. (у) чаї і (у) чаю, мн. чаї, чаїв, але два чаї ЧАЙКА, -и, дав. -йці, кл. чайко, мн. чайки, чайок і чайки, чайок, але дві чайки, п’ять чайок ЧАЙНИК, -а, місц. (у) чайнику, мн. -и, -ів

ЧАЙНИЧОК, -чка, місц. (у) -чку ЧАЛМА, -й, лш.чалми, чалм. Чоловічий головний убір у мусульман; високий жіночий головний убір з довгого куска тканини, обгорненого навколо голови.

ЧАН, -а, місц. (у) чані і чану, мн. чани, -ів, але два чани, п’ять чинів. Посудина, що формою нагадує діжку або великий бак.

ЧАПЛИН, ЧАПлиНИЙ. Прикм. до чииіа.