ЧАРДАШ, -у, ор. -ем ЧАРШниЙ, -і, -е ЧАРКА, -и, місц. (у) -рці, мн. -рки, -рок, дав. -чкам, але дві чарки, п’ять чарок. Наливати в чарку [не в рюмку]. ЧАРОЧКА, -и, місц. (у) -чці, мн. -чки, -чок, дав. -чкам, але дві чарочки, п’ять чарочок

ЧАС, часу, мн. часи, -ів. Через брак часу [не за браком часу].

ЧАСниК. 1 .род. -у. Назва рослини. Грядка часнику. 2. род. -а. Прізвище. Зошит Часника.

ЧАСОМ, присл. Часом запізнювався. Синоніми: іноді, інколи, дбколи, зрідка, порбю, врядй-годй. ЧАСОПИС, -у, місц. (у) -сі, мн. -и, -ів. Періодичне друковане видання — газета або журнал. Публікація в часописі «Дзвін».

ЧАСОСЛОВ, -а. Богослужбова книга з текстами релігійних пісень та молитов, призначених для щоденних відправ. Пишеться з великої літери. ЧАСТКА. 1. род. -и, мн. -стки, стбк. Частина чого-небудь. Частка заробітку. 2. род. -и, мн. -стки, -сток і -стки, -сток. Найпростіший елемент у складі речовини. Прискорювач заряджених часток (частдк). 3. род. -и, мн. -стки, -сток. Службова частина мови. ЧАСТКОВИЙ — ЧАСТКОВИЙ. Розрізняються значенням. Часткбвий, -а, -е. Який стосується частин кого-, чого-небудь, неповний. Частковий переклад. Часткова автоматизація виробництва.

ЧАСТКОВО

35

ЧЕРВОНО

Частковій, -а, -е. Властивий окремій частці, пайовий. Частковий внесок. ЧАСТКОВО… 1. Перша частина складних прикметників, що відповідає за значенням слову «частковий». З наступною частиною завжди пишеться через дефіс: часткдво-мо-дульдваний, часткдво-ракурсивний. 2. присл., у знач, обставини способу дії пишеться окремо: часткдво опрацьд-ваний, часткдво обмежений, часткдво з’ясдваний.

ЧАСТО-Г^СТО, присл.

ЧАСТОТА — ЧАСТОТНІСТЬ. Роз-різняються значенням.

Частоті, -й, мн. -ота, -от. Повторюваність чогось. Частота виникнення захворювань залежить від дози опромінення. Частота шуму. 2. спец. Число рухів, коливань, повторень і т. ін. за одиницю часу. Частота коливання пульсу. Вимірювання струмів високої частоти.

Частбтшсгь, -ності, ор. -ністю, спец. Показник частоти (у 2 знач.). Частотність вживання слів.

ЧАТИ — ДОЗІР. Розрізняються значенням.

Чіта, чат, мн. 1. Сторожовий загін війська; група озброєних людей, які охороняють щось. Виставити чати. 2. Перебування на варті в певний проміжокчасу; підстерігання в засідці. Стояти на чатах. Сидіти на чатах. Дозір, -зору. Команда з кількох осіб або група кораблів, літаків і т. ін., що виставляються для охорони, перевірки чого-небудь; патруль. Кінний дозір. Стояти в дозорі ЧА-ЧА-ЧА, невідм., с. Швидкий латиноамериканський танець, який виконується в кокетливій манері; музика до цього танцю. Веселе ча-ча-ча. ЧАШЕЧКА, -и, місц. (у) -чці, мн. -чки, чок, дав. -чкам, але дві чишечки, п’ять чашечок

ЧАШКА, -и, місц. (у) -шці, мн. -шки, -шок, дав. -пікам, але дві чашки, п’ять чашок

ЧВАНИТИСЯ, -нюся, -нишся, -ниться, -нимося, -нитеся, -няться; нак. -нься, -ньмося, -ньтеся ЧВАРИ, чвар, мн.

ЧВЕРТЬ, -і, ор. -тю, мн. -і, -тей. У третій чверті [не четверті]. За чверть сьома [не без четверті сім]. ЧВЕРТЬ… Перша частина складних слів, що означає «четверта частина цілого». З наступною частиною слів завжди пишеться разом: чвертьвіковий, чвертьгодйнний, чвертькіломет-рдвий, чвертьметрдвий, чвертьфінал, чвертьфінальний.

ЧЕЛЮСТІ, -ів, мн. Передній отвір кухонної печі. Ненормативним є вживання слова чеяюсіі у знач, «щелепи». ЧеЛЯДЬ, -і, ор. -ддю, збірне. ЧЕМПІОН, -а, дав. -ові, кл. -е, мн. -и, -ів

ЧЕМПІОНКА, -и, дав. -яці, кл. -бнко, мн. -нки, -нок

ЧЕПеЦЬ, чіпця, ор. чіпцем, місц. (у) чіпці, мн. чепці, -ів і ЧШеЦЬ, чіпця. Синонім: очіпок. ЧЕПУриТИ, -рю, -риш, -римо, -рите, -рять ЧЕПУРниЙ, -а, -6 ЧЕПУРНІСТЬ, -ності, ор. -ністю ЧеПУРНО, присл. Синоніми: охайно, чисто, ошітно.

ЧеРВШЬ1, -вені, ор. -вінню, ж. Густа червоно-коричнева фарба для розписування череп’яного посуду. ЧеРВШЬ2, -веню, ор. -венем, ч. Рум’янець на обличчі.

ЧЕРВОНО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «червоний». З наступною частиною пишеться: 1. Разом, коли: а) складне слово називає підпорядковані одне одному поняття: червонозім, червоноголдвець, червонопірка; чер-вонобдкий, червогюверхий, червоногубий, червонокрилий, червонолистий, червонолиций, черв оно дкий, червононд-сий, червонощдкий; б) складне слово означає окремий колір: червоногарА-чий. 2. Через дефіс, коли прикметник

ЧЕРВ’ЯК

352

ЧеТВЕРО

означає поєднання кількох кольорів: червдно-білий, червдно-ждвтий, червоно-зелений, червдно-зелено-синій. ЧЕРВ’ЙК, -а, дав. -ові і -у, місц. (на) -ові і -у, мн. -ки, -ків ЧЕРГА, -и, місц. (у) -зі, мн. черги, черг. Зайняти чергу [не очередь]. Не слід зловживати словосполученням у першу чергу. Краще вживати синоніми: насамперед, передусім, найперше, перш за все.

ЧЕРГОвиЙ, -а, -е [не черговий]. ЧЕРЕвиКИ, -ів, мн. (одн. черевик, -а) ЧЕРЕВниЙ, -а, -є ЧеРЕВО, -а, мн. черева, черев, але два черева, п’ять черев ЧЕРЕДА., -й, злах, череду, мн. череди, черід, але дві череди ЧЕРЕМбШ, -у, ор. -ем. Назва ріки. ЧеРЕП, -а, мн. черепи, -ів, але два черепи, п’ять черепів ЧЕРЕПАХОВИЙ — ЧЕРЕПАШАЧИЙ. Розрізняються значенням. Черепаховий. Приготовлений із м’яса черепахи або зроблений із рогових пластинок її панцира. Черепаховий суп. Черепахова оправа. Черепашачий. 1. Належний, властивий черепасі. Черепашачий панцир. 2. перен. Дуже повільний. Рухатися черепашачим темпом. ЧЕРЕШНЕВИЙ ЧЕРеШНЯ, -і, род. мн. -шень ЧЕРІНЬ, -еня, ор. 4м, ч. і ЧЕРІНЬ, -єні, ор. -інню, ж. Дно печі. ЧЕРКАСИ, -ас, мн.

ЧЕРКАСЦІ, -ів, мн. (одн. черкасець, -сця, ор. -сцем, ч.; черкаска, -и, дав. -сці, род. мн. -сок, ж.) і ЧЕРКА-ЩАНИ, -ан, мн. (черкащанин, -а, ч.; черкащанка, -и, дав. -нці, род. мн. нок, ж.)

ЧЕРКАСЬКИЙ

ЧЕРКАЩИНА, -и

ЧЕРНЕЦЬ, ченця, дав. ченцеві, ор.

ченцем, кл. ченче і ченцю, мн. ченці,

ченців. Синонім: монах.

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ

ЧЕРНШЦІ, -ів, мн.

ЧЕРНІВЧАНИ, -ан, мн. (одн. чернівчанин, -а, ч.; чернівчанка, -и, дав. -нці, род, мн. -нок, ж.)

ЧЕРНІГІВ, -гова, ор. -говом ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ЧЕРНІГІВЦІ, -ів, мн. (одн. че| гівець, -вця, ор. -вцем, ч.; чернігі?

-и, дав. -вці, род. мн. -вок, ж.) ЧЕРПАТИ, -йю, -аєш; пак. -ай, -а мо, -айте

ЧЕРПАННЯ, -я, ор. -нням ЧЕРСТвиЙ, -а, -е. Черствий хліб ЧеРСТВГГИ, -іє, -іють і ЧЕРСТВІ ТИ, -іє, -іють

ЧЕСАТИ, чешу, чешеш; нак. чеши, чешім(о), чешіть

ЧЕСТОли)БНИЙ [не честолюби-вий]

ЧЕСТОли)БНІСТЬ [не честолюби-вість], -ності, ор. -НІСІЮ ЧЕСТЬ, -і, ор. -стю

чеський

ЧеХИ, -ів, мн. (одн. чех, -а, ч.; чешка -и, дав. -шці, род. мн. чешок, жд ЧЕТВЕРО, чотирьох, дав. чотиры ор. чотирмй, місц. (на) чотирьох і рідко ЧЕТВІРКО. Збірний чис;: четверо, як і інші збірні числівники (двое, трос, семеро), поєднується з іменниками, що означають назви осіб чол. статі (четверо учнів, четверо робітників), з іменниками с. р., що є назвами істот та неживих предметів (четверо дівчат, четверо ягнят, четверо яблук), з іменниками, що означають парні предмети і мають лише форму множини (четверо ножиць, четверо саней), з іменниками вівці, гуси, коні та ін., які мають відтінок збірності (четверо гусей). з особовими займенниками мн, вони (нас четверо, їх четверо). Збірний числ. четверо, як і інші збірні числівники, не сполучається з іменниками, що означають назви осіб жін. статі (сестра, учениця, героїня), а також з іменниками ч. і ж. р., якщо вони є назвами неживих предметів (інститут, їдальня, завод, школа).

ЧеТЬЯ МШеЯ

353

ЧИСеЛЬНИЙ

У цих випадках вживається числівник чотири (чотири сестри, чотири шко-ju, чотири заводи).

ІІТЬЯ МШеЯ, четы мінеї, ор. че-гыю мінею, род. мн. четей міней. ^рковно-релігійні збірки, що міс-описи життя святих, різні переел* j та повчання, складені за порядим днів кожного місяця.

НИ, спол. Пунктуація: 1. Перед т кома ставиться: а) якщо чи повторюється при однорідних членах (ко-ifca ставиться після першого однорідного). Чи в пшениченьку, чи в жито, досхочу розкошував [Коник] і цілісіньке літо, не вгаваючи, співав (Глібов); б) якщо розділовий сполучник чи з’єднує частини складносурядного речення. Чи осінь, чи зима, чи в зелені діброва весни вітає дні, чи літо славить птах,— усе мені шумить хода твоя шовкова, і стан твій молодий рливе в моїх очах (Сосюра); в) якщо т фиступає в ролі пояснювального <ад§лучника, вживається у знач, «тоб-fo», «інакше кажучи». На моє щастя, *#4, краще, на щастя моїх нервів — потомився нині дуже. Ходили аж за село Шуму (Коцюбинський); г) якщо чи приєднує підрядне з’ясувальне речення. Тепер хочу засісти за роботи, хоч не знаю, чи вдасться зробити це зараз, бо почуваю себе дуже погано (Коцюбинський). 2. Кома перед чи не ставиться, якщо його вжито як розділовий сполучник при однорідних членах один раз. Поплатив чи не поплатив за харч, відложив чи не відложив ■о на чорну годину, але в шинку, між варишами, він був пан (Франко). ІГАТИ, чигаю, чигаєш. Керу-.ння: на кого-, що-. Чигати на юрога. Чигати на життя.

ЧИЖ, чижа, ор. чижем ІИЙ, чийого, дав. чийому (чиєму), >р. чиім, місц. (на) чийому (чиєму, чиїм); ж. чия, чиєї, дав. чиїй, ор. чидю, місц. (на) чиїй; с. чиє; мн. чиї, чиїх, дав. чиїм, ор. чиїми, місц. (на) чиїх

ЧИЙ-Б^ДЬ, ЧИЯ-Б^ДЬ, ЧИЄ-Б^ДЬ

ЧИЙ-НеБУДЬ, ЧИЯ-НеБУДЬ, ЧИС-НеБУДЬ

ЧИКАГО, невідм., с. Багатомільйонне Чикаго.

чиказький

чилі, невідм., ж. Незалежна Чилі. ЧИЛІЙЦІ, -ів, мн. (одн. чилієць, -йця, ор. -йцем, ч.; чилійка, -и, дав. -йці, род. мн. -йок, ж.) ЧИЛІЙСЬКИЙ

ЧИМАЛИЙ, -а, -є і ЧИМАЛИЙ ЧИМАЛО, присл. Синоніми: досить багіто, багатенько, значно.

чимдалі, присл.

ЧИМДУЖ і ЧИМДУЖЧЕ, присл. Синоніми: щодуху, якнайшвидше, щосили, щомога.

ЧИМРАЗ, присл. Синоніми: щораз (то), дедалі, чимдалі, з бігом часу. ЧИН. 1 .род. -у, мн. -й, -ів. Черговий ступінь проходження військової і цивільної служби. Дослужитися до чину полковника. 2. род. -а, мн. -й, -ів. Службовець, представник якоїсь установи. Немає високого чина. Ненормальним є словосполучення чин чином. Треба: як слід, як годяться. чинАр, -а, ор. -ом, ч. і ЧИНАРА,-и, ор. -ою, ж.Дерево родини платанів. ЧИНБАР, -я, дав. -еві, ор. -ем, кл. -арю, мн. -і, -ів, дав. -ям. Ремісник, який обробляє шкіри. ЧИНГІСХАН, -а

ЧИниТИ, чиню, чиниш; нак. чини чинім(о), чиніть чиННИЙ див. ДІЙСНИЙ чиРКА, -и, дав. -рці, мн. -и, -рок, ж. і ЧИРОК, -рка, мн. -рки, -рків, ч. ЧИСеЛЬНИЙ — ЧИСЛеННИЙ. Розрізняються значенням. Чясельшш. Який стосується числа; виражається числовим виразом; кількісний. Чисельний аналіз. Чисельна перевага.

Чясленняй. Який складається з великої кількості кого-, чого-небудь; наявний у великій кількості; який

ЧИСеЛЬНИК

354

ЧОРТЗНА…

відбувається часто; який проводять, здійснюють багато разів. Численна аудиторія. Числеїті експерименти. Численні виступи. Ненормативним є вживання у цьому значенні слова багаточисленний.

ЧИСеЛЬНИК, -а, місц. (у) -ку ЧИСЕЛЬНІСТЬ — ЧИСЛеН-НІСГЬ. Розрізняються значенням. Чисельність, -ності, ор. -ністю. Кількість; чисельний склад кого-небудь. Чисельність населення.

Численність, -ності, ор. -ністю. Наявність чогось у великій кількості. Безладні орди напівдиких племен… жахали ворога своєю численністю (Тулуб). чиСЛИТИ, -лю, -лиш; нак. числи, числім(о), числіть

ЧИСЛО, -a, mil числа, -сел. Ненормативними є вирази був у числі присутніх (треба: був серед присутніх), без числа (треба: без ліку), їм нема числа (треба: їм нема ліку). чиСТИЙ. Ненормативними є сполучення чиста біда (треба: справжня біда), від чистого серця (треба: від щирого серця), прийняти за чисту монету (треба: пртнятя за щиру правду).

чиСТИТИ, чищу, чистиш; нак. чисть, чистьмо, чистьте ЧИТАЛЬНЯ, -і, ор. -ею, мн. -і, -лень. Піти в читальню [не в читалку]. ЧИТАННЯ, -я, ор. -нням, род. мн. -ань [не читання]

ЧИТАЧ, -а, дав. -еві, ор. -ем, кл. ічу, мн. -і, -ів, дав. -ам ЧИТеЦЬ-ДЕКЛАМАТОР, читця-де-кл аматора, ор. читцем-декламатором ЧИЧЕРОНЕ, невідм., ч. Екскурсовод у країнах Західної Європи, переважно в Італії. Досвідчений чичероне. ЧШеЦЬ див. ЧЕПеЦЬ ЧОБІТ, -бота, місц. (на) -боті, мн. -боти, -біт, дав. -ботам і -ббтям, ор. -бітьмй і -ботами (-ботями), місц. (на) -ботах і -ботях ЧОБОТАР, -я, дав. -еві, ор. -ем, кл. -ірю, мн. -і, -ів, дав. -ям

ЧОВЕН, човна і човна, місц. (у) -і, мн. -вни, -внів, дав. -внїм ЧОВниР, -а, дав. -еві, ор. -ем, кл. -яре, ми. -і, -ів, дав.-йм ЧОЛО, -і, мн. чола, чіл, дав. чолам ЧОЛОВІК, -а, дав. -ові, місц. (на) -ові, кл. -че, мн. -й, але два чоловіки, род. -ів, але п’ять чоловік, чоловік із двісті (при лічбі, вказівці на певну або приблизну кількість людей). ЧОРниТИ — ЧОРНІТИ. Розрізняються значенням.

Чорнити, -ню, -ниш. 1. Робити що-небудь чорним, забарвлювати у чорний колір. Чорнити вовну. Пожежі чорнять небо. 2. перен. Знеславлювати, ганьбити когось. Якби сам був білий, то б не чорнив другого (Нар. прислів’я).

Чорніти, -іє, -іють. 1. Робитися, ставати чорним. Гори чорніють. 2. Виділятися чорним кольором, видніти-ся. Біля хати чорніла купа вугілля. Море чорніє.

ЧОРНО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «чорний». З наступною частиною пишеться: 1. Разом, коли складне слово називає підпорядковані одне одному поняття: чорнобдкий, чорноборддий, чорнобривець, чорново лдсий, чорнокрилий, чорношкірий. 2. Через дефіс, коли прикметник означає поєднання кількох кольорів: чдрно-білий, чдрно-бурий, чдрно-зеле-ний, чдрно-синШ, чдрно-біло-зеліний. ЧОРНОБИЛЬ. 1. род. -ю, ор. -ем. Різновид полину. Листя чорнобилю. 2. род. -я, ор. -ем. Назва міста. Вулиці Чорнобиля.

ЧОРНОЗЕМ, -у

ЧОРНОлиЦИЙ див. …лиЦИЙ ЧОРНОСЛИВ, -у, збірне ЧОРТ, -а, дав. -ові, кл. -е, мн. -й, ів, але два чорти

ЧОРТЗНА… У складі займенників та прислівників завжди пишеться через дефіс: чдртзна-хто, чдртзна-що, чдртзна-який, чдртзна-як.

ЧОтиРИ

355

шАбля

чдртзна-куди, але чдртзна до кбго, чдртзна з чим.

ЧОтиРИ, -рьох, дав. -рьбм, ор. -рмй, місц. (на) -рьох. У сполученні з числівником чотири іменники другої відміни мають закінчення -н: чотири інспектори, чотири інженери, чотири крани. Ненормативними є сполучення чотири інспектора (інженера, крана). ЧОТИРИ… Перша частина складних слів, що означає «який має чотири одиниці, складається з чотирьох одиниць» і виступає тоді, коли друга частина починається з приголосного: чотиригранний, чотириденний, чотиризначний, чотирикласний, чотиримісячний, чоти-римільйднний, чотирирічний, чотириструнний, чотиритисячний. ЧОТИРИСТА, чотирьохсот, дав. чотирьомстам, ор. чотирмастами, місц. (на) чотирьохстах

ЧОТИРНАДЦЯТЕРО [не чотирнадцятеро], -надцягьох, дав. -надцягьом, ор. -надцятьма і -надцятьома, місц. (на) -надцятьох

ЧОТИРНАДЦЯТИЙ [не чотирнадцятий]

ЧОТИРНАДЦЯТЬ [не чотирнадцять], -надцяти і -надцягьох, дав. -нідцяти і -надцягьом, ор. -надцятьма і -надцятьома, місц. (на) -надцяти і надцягьох

ЧОТИРЬОХ… Перша частина складних слів, яка виступає тоді, коли друга частина починається з голосного або словами сотий, тисячний, мільйонний, мільярди»: чотирьохактний, чотирьохмільйднний, чотирьохосьовий, чотирьохтисячний, чотирьохсотрічний.

ЧУБ, -а, ми. чуби, чубів, але два чуби, п’ять чубів ЧУВАСЬКИЙ

ЧУВАШІ, -ів, мн. (одн. чуваш, -а, ор. -ем, ч.; чувашка, -и, дав. -шці, род. мн. -шок, ж.)

ЧУДниЙ — ЧУДОВИЙ. Розрізняються значенням.

Чудний. Який викликає подив, сміх; дивний, смішний. Чудний чоловік. Чудна пригода.

Чудбвни. Прекрасний, чарівний. Ранок був чудовий. Чудова картина.

чудське Озеро, перше слово

пишеться з великої літери.

ЧУКЧІ, -ів, мн. (одн. чукча, -і, ор. -ею, ч.; чукчанка, -и, дав. -нці, род. мн. -нок, ж.)

ЧУМАК, -і, дав. -ові, кл. -аче, мн. -й, -ів

ЧУТКА, -и, дав. -тці, ор. -ткою, мн. -тки, -ток, але дві чутки ЧУТти, -я, ор. -ттям, род. мн. -тгів

ш

Ш [ша], невідм. Як назва літери вжив, у с. р. Велике ш. Як назва звука вжив, у ч. р. Приголосний ш. Твердий ш.Вимова. Звук [ш] вимовляється твердо (ішапка, шило, шерсть, шовк, шум, наш), тільки перед [і] та при подовженні — напівм’яко [ш Четка, розк’іш’.у].

ШАБЕЛЬНИЙ

ШАБЛОН. 1. род. -а. Пристрій, за допомогою якого виготовляють однакові розміром і формою деталі та вироби. Застосування шаблона в інструментальному виробництві. 2. род. -а. Креслення архітектурної деталі в натуральному вигляді Виготовлення складного шаблона. 3. род. -у, перен. Взірець, штамп, що його наслідують сліпо, некритично. Подолання шаблону в наукових дослідженнях. ШАБЛОННИЙ. Позбавлений оригінальності, стандартний, виготовлений за певним шаблоном, який є шаблоном. Шаблонна відповідь. Шаблонний виріб. Шаблонне лекало.

шаблОнно-токАрний

ШАБЛЯ, -і, мн. шаблі, -бель, дав. -блям, але дві шаблі, п’ять шабель. Носити шаблю [не шашку].

23*

ШАВЛІЄВИЙ

356

швАчка

ШАВЛІЄВИЙ. Шавлієвий настій. ШАВЛІЯ,-!, ор. -єю. Назва рослини. ШАЛЬ, -L ор. -ллю, род. мн. -лей ШАМОТАТИ, -отаю і -бчу, -отієш і -бчеш, -отають і -очуть; пак. -отій і -очи, -отійге і -очіть ШАМПІНЬЙОН, -а. Печериця. ШАМПУНЬ, -ю, ор. -ем, ч. Пахучий шампунь [не пахуча шампунь]. ШАНОБлиВИИ — ШАНбВНИЙ. Розрізняються значенням. Шяиоблівий. Сповнений глибокої поваги, пошани до когось, чогось; який виявляє глибоку пошану до когось. Шаноблива людина. Шанобливий погляд.

Шанбвшй. Такий, якого шанують, поважають. Шановний професор. Шановна Марія Миколаївна. ШАНСОНЬЄ, невідм., ч. Поет, який пише тексти пісень; виконавець популярних пісеньок легкого жанру. Відомий шансоньє.

ШАНЦІ, -ів, мн. (одн. шанець, -нця, ор. -нцем). Синонім: окбпи. ПіАГОСА, -и, місц. (у) -пці, мн. -пки, -пбк, дав. -пкам, але дві шапки, сім шіпок

ПіАПКА-НЕВИДЙМКА, шапки- невидимки, місц. (у) шапці-неви-димці, мн. шапки- не видимки ШАПКАР, -я, дав. -бві, ор. -ем, мн. -і, -ів, дав. -ям

ПіАПОЧКА, -и, місц. (у) -чці, кл. -чко, мн. -чки, -чок, дав. -чкам, але дві шіпочки, п’ять шіпочок. У словосполученні Червова Шапочка як назві дійової особи у казках обидва слова пишуться з великої літери. ШАРЖ, -у, ор. -ем, місц. (у) -жі, мн. -і, -ів. Зображення кого-, чого-небудь у навмисне спотвореному, смішному вигляді. Синонім: карикатура. ШАРНІРНО… Перша частина складних прикметників, що за значенням відповідає слову «шарнірний». З наступною частиною завжди пишеться через дефіс: шарнірно-брковий, шарнір-но-вджільний, гиарнірно-консбльішй.

ШАРОВАРИ, -ів і -ір, мн. ШАРУВАТО… Перша частина складних прикметників, що відповідає за значенням слову «шаруватий». З наступною частиною завжди пишеться через дефіс: шарувбто-синій, шарувд-то-червдний, шарувдто-неоднорідний. ШАРФ, -а, мн. шірфи, шірфів і шарфи, шарфів, але два шарфи, п’ять шарфів. Синонім: кашне.

ШАСІ, невідм., с. Самохідне шасі Шасі косарки. Шасі літака.

ШАТРО, -а, мн. шітра, шітер, але два шатра, шість шатер. Синонім: намет.

ШАТУННО… Перша частина складних прикметників, що відповідає за значенням слову «шатунний». З наступною частиною завжди пишеться через дефіс: шат$нно-кулднковий, шатунно-поршневий.

ШАФА, -и, мн. шафи, шаф ПіАФА-ХОЛОДЙЛЬНИК, ш&фи-хо-подільника. Граматичний рід складного слова визначається за першим словом. Нова шафа-холодильник. ШАХИ, -ів, мн. Грати в шахи [не шахмати].

ШАХІСТ, -а, дав. -ові, кл. -е, мн. -и, -ів. Завзятий шахіст [не шахматист]. ШАХІСТКА, -и, дав. -стці, кл. -стко, мн. -стки, -сток. Українські шахістки [не шахматистки].

шАховий. Шаховий турнір [не шахматний турнір].

ШАХОВО… Перша частина складних прикметників, що відповідає за значенням слову «шйховий». З наступною частиною завжди пишеться через дефіс: шйхово-гніздовий, шйхово-шдшковий.

ШАХТАР, -я, дав. -еві, ор. -ем, кл. -арю, мн. -і, -ів, дав. -ям ШАХТИНСЬКИЙ. Прикм. до Ш&-хти.

ШАШІЛЬ, -шеля, ор. -шелем ШАШЛИК, -у

ШВАЧКА, -и, дав. -чці, кл. -чко. мн. -чки,-чок

ШВАЧЧИН

357

ШИМПАЮе

ШВАЧЧИН. Прикм. до пшічка. ШВеДИ, -ів, мн. (іодн. швед, -а, ч.; шведка, -и, дав. -дці, род. мн. -док, ж.) ШВЕДСЬКИЙ

швейно-трикотАжний

ШВЕЦЬ, шевця, дав. шевцеві, ор. шевцем, кл. шевче, мн. шевці, -ців. У власних назвах спостерігається тенденція у непрямих відмінках зберігати основу наз. відм. (Швеця, Швецбві, Швецем).

ШВИДКО… Перша частина складних слів, що за значенням відповідає слову «швидкий». З наступною частиною пишеться разом: иівидкобійний, швид-кознбшуваний, швидкозмінний, швидкокрилий, швидкомдвний, швидкоплинний, швидкохідний, швидкостиглий. ШвиДКО, присл. Синоніми: хутко, скоро, бистро, незабаром, прожб-гом.

ПШЙДКО-ШвиДКО, присл. ШВбРШЬ, -рня, ор. -рнем, мн. -рні, -рнів. Металевий або дерев’яний стержень.

ШЕВЧЕНКІАНА, -и ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ. Написання: з великої літери пишеться тоді, коли входить до складу назв, що мають значення «імені», «пам’яті». Шевченківська премія. Шевченківська конференція. При відсутності такого значення пишеться з малої літери. Шевченківські місця. Шевченківські рукописи. Шевченківський стиль. ШЕПОТАТИ, -очу, -бчеш, -бче, -бчемо, -очете, -очуть; нах. -очи, -очім(о), -очіть і ШЕПОТІТИ, -очу, -отиш, -отить, -отимб, -отите, -отягь; нак. -ота, -отім(о), -отіть ШЕПТАТИ, -пчу, шепчеш ШЕРеХНУТИ, -ну, -непі і ШЕРЕХНУТИ, -ну, -неш, -немо, -нетб ШЕРСТЕ.- Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «шерсть». З наступною частиною пишеться разом: шерстезаго-тівільний, шерстепрядильний, шерстесукальний, шерстечесальний.

ШЕРСТЬ, -і, ор. -стю ШеРШЕНЬ, -шня, ор. -шнем, мн. -піні, шнів. Назва комах. ШеСТЕРО, шістьох, дав. шістьом, ор. шістьма і пгістьомі, місц. (на, у) шістьбх

ШЕСТИ… Перша частина складних слів, що означає «який має шість одиниць, складається з шести одиниць». З наступною частиною завжди пишеться разом: шестибальний, шес-тиголдвий, шестигранний, шестикутний, шестимісячний, шестиповер-хдвий, шестиразбвий, шестирічний, шеститисячний, шестиметрдвий, шеститдмник.

Ненормативними є утворення ші-стьмісячний, шістьповерхдвий, ші-стьраздвий, шістьсотрічний, шість-тисячний.

ШЕСТІРНЯ, -і, ор. -ею, мн. шестірні, шестерень, але дві шестірні, п’ять шестерень

ШЕФ-КУХАР, шеф-кухаря, ор. шеф-кухарем, мн. шеф-кухарі, род. шеф-кухарів, дав. шеф-кухарям ШЕФ-МЕХАНІК, шеф-механіка ШЙБКА, -бки, місц. (на) -бці, мн. -бки, род. -ббк, але дві шибки, сім шибок ШЙЙКА, -и, місц. (на) -ці, мн. іпййки, шийок

ПШЙКОВИЙ — ШЙЙНИЙ. Розрізняються значенням.

Шийковий. Який пошкоджує, уражує шийку рослини. Шийкова гниль — найбільш шкідлива грибкова хвороба в період зберігання цибулі (3 журналу). Шийний. Який стосується шиї, призначений для носіння чогось на ній. Шийні м ‘язи. Шийні прикраси. ШИКУВАТИСЯ, -уюся, -уєшся; нак. -уйся, -уймося, -уйтеся. Шикуватися в лаву [не строїтися в шеренгу]. ПІЙЛО, -а, мн. шилі, шил, дав. шилам, але два шила, двоє шил ШИМПАНЗЕ, невідм., ч. і (в умовах контексту, коли йдеться про жіночу стать) ж. Шимпанзе стрибав по дереві. Шимпанзе годувала малюка.

ШИНеЛЬ

358

ШКІРА

ШИНеЛЬ, -і, op. -ллю, мн. -і, -лей і ШИНеЛЯ, і, ор. -лею, мн. -і, -лей ШИНКАР, -я, дав. -еві, ор. -ем, кл. -арю, мн. -і, -їв, дав. -ям ШИРОКО, присл.

ШИРОКО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «широкий». З наступною частиною пишеться разом: широковірхий, широковживаний, широковіддмий, широкодоступний, широкогрудий, широколистий, широкоплечий, широкорядковий. Але: широко розповсюджений, бо слово широко виступає обставиною способу дії і відповідає на питання які ПШРОКОлиЦИЙ див. …лиций ШИРОЧІНЬ, -і, ор. -інню ШИФЕР, -у ШИФР, -у, мн. -и, -ів ПГИПІКА, -и, місц. (на) -шці, мн. шишки, шишок і шишки, шишок, але дві шишки, сім шишок ШИШКАР, -я, дав. -еві, ор. -ем, кл. -арю, мн. -і, -ів, дав. -ям. Назва птаха. ШИШКОЯГОДА, -и. Плід ялівцю. ШІЛЛЕР, -а, ор. -ом ШІЛЛЕРЮСЬКИЙ ШІСТДЕСЯТ, -ти і -тьох, дав. -ти і -тьом, ор. -тьма і -тьома, місц. (у) -ти і -тьох. Ненормативними є форми шестидесяти, шестидесятьох, дав. шестидесятом, ор. шестидесятьма. ШІСТДЕСЯТИ… Перша частина складних слів, що відповідає слову «шістдесят». З наступною частиною завжди пишеться разом: шістдесятилітній, шістдесятирічний, шістдесятиріччя і шістдесятиліття. ШІСТДЕСЯТИП’ЯТИМІЛЬЙОННИЙ

ШІСТДЕСЯТИРІЧНИЙ [не шести-десятирічний]

ШІСТДЕСЯТИ РІЧЧЯ [не шести десятиріччя], -я, ор. -ччям, род. мн. -іч ШІСТДЕСЯТНИК, -а, дав. -ові, мн. -и, -ів. Український правозахисник у 60-ті роки нашого століття. Рух шістдесятників [не шестидесятників]. ШІСТКА, -и, дав. -сгці, мн. -стки,

-сток, дав. -сткам, але дві шістки, п’ять шісток

шістнадцятеро, -тьбх, дав.

-тьом, ор. -тьмі і -тьома, місц. (у) -тьох

ШІСТНАДЦЯТИПОВЕРХОВИЙ ШІСТНАДЦЯТЬ, -ти і -тьох, дав. -ти і тьом, ор. -тьма і тьома, місц. (у) -ти і -тьох

ШІСТСОТ, шестисот, дав. шестистам, ор. шістьмастами і шістьомастами, місц. (на) шестистах ШІСТЬ, шести і шістьох, дав. шести і шістьом, ор. шістьма і шістьома, місц. (на) шести і шістьох ШКАЛА, -й, мн. шкали, шкал, але дві шкали

ШКАНДИБАТИ, -аю, -ієш ШКАРПеТКИ, -ток, мн. Вовняні шкарпетки [не носки]. ШКЕРеБЕРТЬ і ШКЕРЕБеРТЬ, присл. Синоніми: перекидом, перевертом, догори ногами.

ПОСІВ, шківа

ШКІР… Перша частина складних слів. З наступною частиною завжди пишеться разом: шкіргалантерія, шкірсировині.

ШКІРА—ІШЙТА. Збігаються у значеннях: 1. Зовнішній покрив тіла людини і тварин, також такий покрив (перев. з шерстю), знятий з убитих тварин. Гнат чіпляє на руку нагая, жеребець скошує очі, неспокійно перебирає ногами, шкіра на ньому ворушиться (Тютюнник). На яблунях висять свіжозідрані бичачі шкури (Тютюнник). Його [Івана] шкура зчорніла та обліпила кості (Коцюбинський). Гнідко струснув шкурою, сіпнув і повагом пішов шляхом (Панас Мирний,). 2. Матеріал, одержаний шляхом хімічної і механічної обробки шкіри деяких убитих тварин. Не було [в хаті]… ні фамільних портретів, ні шкірою оббитих крісел (Довженко). За довгі роки війни він зрідка брався за своє старе ремесло, щоб виготовити собі і сусідам шкури… на взуття (Стельмах).

ШКІРКА

359

ШОСе

Тільки шкура вжив, у переносному знач, «людина, що дбає лише про свої інтереси, здатна на ганебні вчинки, на зраду; жорстока людина». А ви що ж, продасте своїх? Ах ви, шкури (Смолич).

ШКІРКА, -и, місц. (на) -рці, мн. -рки, -рок, але дві шкірки, сім шкірок. Шкірка яблука [не шкурка яблука]. ШКІРНИЙ — ШКІРЯниЙ. Розрізняються значенням.

Шкірний. Який стосується шкіри (шкури) —зовнішнього покриву людини і тварин; пов’язаний з хворобами шкіри. Шкірний покрив. Шкірний диспансер. Шкірні захворювання. Шкіряний. Виготовлений із шкіри, оздоблений шкірою, призначений для виготовлення шкіри. Шкіряні вироби. Шкіряна промисловість. Шкіряне пальто.

ШКІРНО… Перша частина складних прикметників, що відповідає за значенням слову «шкірний». З наступною частиною завжди пишеться через дефіс: шкірно-венеричний, шкірно-м ’язовий, шкірно-мускулистий. Але: шкірнонаривний.

ШКІРЯниЙ див. ШКІРНИЙ ШКІРЯНКА, -и, МІСЦ. (у) -НЦІ, МН.

-НКИ, -НОК

ШКІриНО-ВЗУТТЄВИЙ і ШКІри-НО-ВЗУТТЬОвиЙ, -а, -є ШКОДА і ПІКбДА Розрізняються значенням.

Шкбда , -и, род. мн. шкод. Матеріальні втрати, збитки, псування. Град завдав садам великої шкоди.

Шкбда і шкоді, присл. Шкода мені матері старої (Панас Мирний). Теплий кожух, тільки шкода — не на мене шитий (Шевченко). Зав’яжіть тісніше рани, шкода кров губити марне… (Леся Українка).

Тільки пнсоді ужив, у знач, «даремно, марно». Шкодй шукати правди там, де мозок, честь і совість згнила дотла/ (Карпенко-Карий).

ШКОЛА, -и, кл. школо, мн. школи,

шкіл. Іти до школи. Заходити в школу. ШКбЛА-ШТЕРНАТ, шкбли-інтер-нату. Граматичний рід складного слова визначається за першим словом. Нова школа-інтернат. ШКОлиР, -а, дав. -еві, ор. -ем, кл. -яре, мн. -і, -ів, дав. -ам. Два школярі [не два школяра].

ШКУРА див. ШКІРА ШЛАГБАУМ, -а. Пристрій для припинення руху автомобільного та іншого транспорту через залізничний переїзд, а також на контрольно-пропускних пунктах доріг.

ШЛЕЙ, -ї, ор. -єю, мн. шла, шлей, але дві шлеї

ШЛІССЕЛЬБУРГ і ШЛІССЕЛЬБУРГ, -а, місц. (у) -зі і -гу (-ґу). Назва міста. ШЛІССЕЛЬБУРЗЬКИЙ ШЛІФУВАЛЬНО… Перша частина складних прикметників, що відповідає за значенням слову «шліфувальний». З наступною частиною завжди пишеться через дефіс: шліфувдяь-но-дйсковий, шліфувильно-обрдбний, шліфу вдльно-по ліру вальний. ШЛУНОК, -нка, місц. (у) -нку, мн. -нки, -нків. Голодний шлунок [не жолудок].

ШЛЯХ, шляху, ор. шляхом, місц. (на, по) шляху, мн. шляхи, -ів, дав. -ами, але два шляхи, п’ять шляхів. Синоніми: дорога, путь.

ШЛЯХОМ, прийм. Збагачення мови