шляхом переосмислення слів.

ШЛЯХОПРОВІД, -воду

ШНІЦЕЛЬ, -я, ор. -ем

ШНУР, -а, мн. шнури, шнурів, дав.

шнурам

ШОВ, шва, мн. шви, швів ШОВК, -у, місц. (у, на) шовку, мн. -й, -ів

шовкбвий

ШОЛбМ, -а, мн. -и, -ів. Металевий головний убір, що захищав від удару холодною зброєю.

ШОСе, невідм., с. Широке шосе. Мокре шосе.

ШбУ

360

ШУХлиДА

ШОУ , невідм., с. Вистава розважаль-но-естрадного жанру. Веселе шоу. ШОУ , невідм., ч. і ж. Прізвище. Бернард Шоу.

ШОФеР, -а, дав. -ові, кл. -е, мн. -и, -ів. Два шофери [не два шофера]. ШОФеР-ЕКСПЕДЙТОР, шофе-ра-експедйтора

ШПАКІВНЯ, -і, ор. -ею, род. мн. -ень ШПАЛеРА, -и, місц. (на) -і, мн. -и, -лер. Гарні шпалери [не о бої]. ШПИГ, -а, дав. -ові, кл. -гу, мн. шпиги, шпигів. Синонім: шпигун. ШПИЛЬКА, -и, місц. (у) -льці, мн. -льки, -льбк, але дві шпильки, сім шпильок. Нові шпильки [не булавки]. ШПИНАТ, -у. Назва рослини, листя якої споживають. Салат із шпинату [не шпінату].

ШПИТАЛЬ — ГОСПІТАЛЬ. Збіга-ються у знач, «військово-медичний заклад для лікування хворих і поранених». Військовий шпиталь. Польовий госпіталь (шпиталь).

Тільки пшнтиль, -я, ор. -ем ужив, у знач, «лікарня». … я старався підбадьоритися, щоб доїхати якось додому, бо не хотілось лягати у львівському шпиталі (Коцюбинський).

ШПРИЦ, -а, ор. -ом, мн. -и, -ів ШРАПНеЛЬ, -і, ор. -ллю, род. мн. -лей

ШРИФТ, -у, мн. -й, -ів, але два шрифти

ШРІ-ЛАНКА, -й, міси, (у) -нці ШРІ-ЛАНКІВСЬКИЙ ШТАБ, -у, дав. -ові і -у, місц. (у) штабі, мн. пггабй, -ів, дав. -ам, але два штаби, п’ять штабів ШТАБ-КВАРтиРА, -и ШТАБ-ЛІКАР, -я, дав. -еві, ор. -ем, мн. -і, -ів, дав. -ям ШТАМПОВИЙ

ШТАМПУВАЛЬНИЙ. Штампувальний цех [не штамповочний цех]. ШТАМПУВАЛЬНИК, -а, дав. -ові, мн. -и, -ів

ШТАМПУВАННЯ, -я, ор. -нням.

Штампування деталей [не штамповка деталей].

ШТАни, -ів, дав. штанам і штаням, ор. штаньмй, штанами і штанями, місц. (у) штанах і штанях ШТАХЕТИ, -ет, мн. (одн. штахет, -у, ч.). Прибити штахет [не шта-хету].

ШТИЛЬ. 1. род. -ю. Безвітря. На морі давно не було штилю. 2. род. -я. Загострений кілок, жердина для носіння соломи, сіна. На подвір’ї не було жодного штиля.

ШТОК. 1. род. -а, техн. Металевий циліндричний стержень. Розмір штока. 2. род. -у, геол. Велика маса гірської породи. Від головного тіла штоку відгалужуються жили. ШТРИКАТИ, -аю, -аєш ШТРИХ, -а, ор. -ом, місц. (у) -ху, мн. -й, -ів, дав. -ам, але два штрихи, сім штрихів

ШТРИХУВАННЯ, -я, ор. -нням. Штрихування геометричної фігури [не штриховка геометричної фігури]. ШТУКАТУР, -а, дав. -еві, ор. -ом, кл. -уре, мн. -и, -ів, дав. -ам ШТУКАТУРИТИ див. ТИНЬКУВАТИ

ШТУРХАН, -4

ШТУРХАНеЦЬ, -нці, ор. -идем ШТУРХАТИ, -аю, -аєш і ПГГУР-ХАТИ, -аю, -аєш

ШТУРХНУТИ, -ну, -непі, -не, -немо, -нете, -нуть

ШУМНИЙ — ШУМОвиЙ. Розрізняються значенням.

Шумний. 1. Який створює, видає шум, супроводжується шумом. Шумний сад. Шумний потік. 2. Наповнений шумом, рухом; неспокійний. Шумне місто. Шумний майдан. Шумне життя. 3. Який утворюється за допомогою шуму. Шумні приголосні Шумовий, -а, -е. Який створює різноманітні звуки для відтворення шуму. Шумовий ефект.

ПГУХлиДА, -и, мн. -и, шухляд. Висувний ящик, який є частиною меб

ШХ# НА

36

щито

лів — шафи, стола, буфета та ін. Покласти в шухляду [не в шуф-ляду].

ШХУНА, -и, род. мп. шхун. Судно з двома або більше щоглами і косими вітрилами.

Щ

Щ [ща], невідм. Як назва літери вжив, у с. р. Велике щ. Літера щ позначає два звуки [ш] і [ч], які вимовляються твердо. Напівпом’якшені вони в позиції перед [і].

ЩАБеЛЬ, -бля, ор. -блем ЩАВеЛЬ, -влю, ор. -влем ЩАВЛЕВОкиСЛИЙ ЩАДЙТИ, -джу, -дйш, -дамо, -дате, -дать; нак. щади, щадім(о), щадіть ЩАСлиВИЙ — ЩАСНИЙ. Збігаються у значенні, але розрізняються стилістично: щасливий -нейтр., щіс-вяй -розм. Щасливі (щасні) люди. ЩАСлиВИТИ, -влю, -виш, вляггь; нак. -йв, -йвте

ЩАСтиТИ. Керування: кому. Мені щастить [не везе]. ЩАСТЯ-ДОЛЯ, щастя-долі, ор. ща-стям-долею

ЩЕ. 1. присл. Додатково, знову, повторно; поки що. Наберіть ще води. ІЦе не смеркало. 2. у знач, підсил. наст. Підкреслює, підсилює виражене реченням чи словом, уточнює; виражає передчуття, побоювання і т. ін. Які ще там гості?

ЩЕБЕТАТИ, -ечу, -ечеш, -ечемо, -бчете, -ечуть; пак. -ечи, -ечім(о), -ечіть

ЩЕБЕТУН, -і, дав. -ові, кл. -уне, мн. -й, -ів

ЩеДРКЛЪ — ЩЕДРОТА. Збігаються у знач, «властивість, якість за знач, щедрий», але щедрбта вжив, рідше. Ми добре знаємо вашу щедрість (щедроту). У знач, «багатство, достатки» щедрбта вжив, у множин

ній формі. Землі великої щедроти в садах наливано цвітуть (Малишко). ЩеЗНУТИ, -ну, -непі, -немо, -нете, -нуть; мин. щез і щезнув, щезла і щезнула, щезли і щезнули; нак. щезни, щезніть ЩеЛЕПА, -и, род. мн. щелеп ЩеЛЕПНИЙ і рідше ЩеЛЕПОВИЙ ЩЕНЯ, -яти, дав. -яті, ор. -ям, мн. -ята, -яг

ЩЕниТКО, -а, мн. -ятка, -ток ЩЕІІЙТИ, -плю, -пиш, -плять; нак. щепи, щепім(о), щепіть ЩеПЛЕННЯ [не прививка], -я, ор. -нням

ЩЕРБАНЬ, -я, ор. -ем ЩЕРБЙТИ, -лю, -бйш, -бимб, -бите, -блять; нак. щербй, щербіть ЩИГЛЯ, -яти, дав. -яті, ор. -ям, мн. -ята, -ят

щигбль, -глі, ор. -глем ЩИПАЛЬНИЙ — щипкбвий.

Розрізняються значенням. ІЦішбльїиш. Пов’язаний b щипанням, призначений для нього. Щипальні рухи. Щипальна машина.

Щшисбвни. Ужив, лише у словосполученні щнжбвни івструмбит у знач, «струнний музичний інструмент, на якому грають щипком».

ЩИПАТИ, -паю, -пієш; нак. -пій, -піймо, -пійте

ЩИПНУТИ, -ну, -неш, -немо, -нете, -нуть; нак. -ни, -шм(о), -шть ЩЙПЦІ, -ів, мн.

ЩИРеЦЬ, -рцю, ор. -рцем і ЩИРИЦЯ, -і, ор. -ею. Дикоросла рослина. ЩЙРИТИ, -рю, -риш, -рять; нак. щир, щирмо, щирте. Синонім: вишкіряти. ЩИРІСТЬ, -рості, ор. -ріспо ЩИРО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «щирий». З наступною частиною пишеться разом: щирозлдтий, щирозлдтний, щиросердічний, щиросердий, щиросірдний, щиросірдя. ЩИТ, -і, мн. -й, ів ЩИТО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням

щитовий

362

ЩУРЕни

словам «щит, щитовий». З наступною частиною пишеться разом: щитолисник, щитомбрдник, щитопдсець, щитоподібний, щитоскладальний.

щитовий

ЩІЛИНА, -и, pod. mil щілин і ЩІЛИНА

ЩІЛИНОПОДІБНИЙ ПЦЛЬНИЙ — ТІСниЙ. Збігаються у знач, «який складається з осіб, предметів, розташованих недалеко одне від одного». Щільний (тісний) натовп. Оточили щільним (тісним) колом.

Тільки щільний ужив, у знач, «такий, складові частини якого міцно з’єднані між собою». Щільні шари атмосфери.

Тільки тісний ужив, у знач, «такий, у якому мало вільного місця, недостатньо просторий; який має менший, ніж потрібно, розмір; близький, спільний (про взаємини, стосунки)». Тісне взуття. Тісна кімната. Тісна дружба. Тісні контакти. ЩІЛЬниК, -а, ми. -й, -їв ЩІТКА, -и, місц. (на) -тці, мн. -тки, -ток, але дві щітки, сім щіток ЩІТКАР, -я, ор. -ем, кл. -ірю, мн. -і, -ів, дав. -ям ПЦТКОвиЙ, -а, -е ЩІТКОПОДІБНИЙ ЩІТКОТРИМАЧ, -А, ор. -ем ЩО, чогб, дав. чому, ор. чим, місц. (на) чому (чім), але до чого, ні до чого; за що, за віщо, ні на що, через що; на чому, ні на чому. 1. займ. Означає загальне питання про предмет, дію, явище та ін. (у т. ч. вжив, у риторичних питаннях), а також ужив, для приєднання підрядних речень, здебільшого означальних, супровідних, причини. Що сталося? Попрацював добре, за що йому оголосили подяку. 2. спол. Уживається для приєднання підрядних речень, здебільшого з’ясувальних, причини, умови, допустових, наслідкових. Нас повідомили, що завтра відбудеться

урочистий вечір. Що швидше ми рухалися, то більшим ставав опір повітря. 3. част., розм. Уживається для вираження здивування, вагання, докору, припущення якоїсь можливості, для спонукання співрозмовника до відповіді, а також як питальне словоречення у діалозі. Що, невже це сталося? А що, може, вже закінчимо?

ЩО… Перший компонент слів, який відповідає за значенням словам «кожний, найбільш» (з префіксом най-)’. Як префікс з наступною частиною пишеться разом: щовесни, щовечора, щогодини, щодалі, щодекади, щоднЛ, щодуху, щомиті, щонайбільше, щонайкращий, щондчі, щопівгодини, що-рдз, щордзу, щорднку, щорднок, щорік, щордку, щосили, щосубдти, щотижневик. Але: поки що, тільки що. ЩО-Б^ДЬ, чого-будь, дав. чому-будь, ор. чим-будь, місц. (на) чому-будь (чім-будь)

ЩОГЛА -и, род. мн. щогл ЩбДО прийм.

ЩО Ж ДО

ЩОКА, -й, місц. (на) -ці, злах, щоку і щоку, мн. щбки, щік, дав. щокам ор. щоками, місц. (на) щоках, але дві щоки

ЩО-НеБУДЬ, чого-небудь, дав. чо-му-небудь, ор. чим-небудь, місц. (на) чбму-небудь (чім-небудь) ЩОПРАВДА, незм.

ЩОСЬ. 1. займ. неознач., чогбсь, біля чогось, дав. чомусь, ор. чимсь (чи-мось), місц. (на) чомусь (чімсь, чі-мось). За вікном щось стукнуло. 2. присл. Я щось тебе не розумію. ЩУПАЛЬЦЕ -я, мн. -льця, -лець, і льці, -льців,

ЩУР, -а, ор. -ом, мн. -й, -ів. Водяний щур [не водяна криса]. Синонім: пацюк.

ЩУРЕни, -яги, дав. -яті, ор. -ням, мн. -ята, -ят

ю

Ю, невідм. Як назва літери вжив, у с. р. Велике ю.

Літера ю позначає два звуки [йу] на початку слова, після голосного, після апострофа і м’якого знака: юнак [йунак], мою [мойу], в’юн [виун], ескадрилью [ескадрил’йу]. Після приголосного літера ю позначає один звук [у] і м’якість попереднього звука: любити [л’убйти], рюкзак [р’уїзак], сюжет Гс’ужет].

ЮВЕЛІР — ЮВІлиР. Розрізняються значенням.

Ювелір, -а, дав. -ові, ор. -ом, кл. -е, мн. -и, -ів. Майстер, що виготовляє художні вироби, прикраси з коштовних металів і каменів. Два ювеліри [не два ювеліра].

Ювіляр, -а, дав. -ові, ор. -ом, кл. -е, мн. -и, -ів. Два ювіляри [не два ювіляра].

ювежрно-годинникОвий

ЮВ1ЛеЙ, -ю, ор. -єм, мн. -ї, -їв. Два ювілеї [не два ювілея].

ЮВІЛЯРКА, -и, дав. -рці, кл. -рко, род. мн. -рок

Юдиш СРШНЯки. Стале сполучення, ужив, у знач, «гроші, одержані за зраду». Обидва слова пишуться з малої літери.

ЮНАК, -а, дав. -ові, кл. -аче, мн. -й, -ів. Ненормативним є тавтологічне сполучення молоді юшки. Треба: юнаки або молоді люди.

ЮНГА, -и, дав. -зі, род. мн. юнг, ч. ЮНеСКО, невідм., ж. Назва міжнародної організації у справах освіти, науки і культури. Пишеться великими літерами. Ініціатива ЮНЕСКО. ЮНІОР, -а, ор. -ом, мн. -и, -ів. Спортсмен віком 18—20 років. Юність, -ності, ор. -ністю. Не рекомендується вживати сполучення в юності. Треба: замолоду, за молодих (юних) літ.

ЮННАТ, -а, ор. -ом, мн. -и, -ів. Скорочення: юний натураліст.

ЮННАТІВСЬКИЙ ЮРБА, -й, мн. юрби, юрб, але дві юрбй і Юрма, юрми і юрмА, юрмй, мн. юрми, юрм

юрбйтися, Юрмитися і юр-

МЙТИСЯ, юрбиться, юрбляться; юрмиться, юрмляться і юрмиться, юрмляться

ЮРИСДЙКЦІЯ, -ї, ор. -єю. Право чинити суд, розглядати і вирішувати правові питання; сфера, на яку поширюється таке право. ЮРИСКОНСУЛЬТ, -а, мн. -и, -ів. Юрист, що є постійним консультантом при будь-якій установі з право-в их питань.

ЮРИСКОНСУЛЬТСТВО, -а. Посада, заняття юрисконсульта. ЮРИСКОНСУЛЬТСЬКИЙ. Юрисконсультське право. ЮРИСПРУДЕНЦІЯ, -ї, ор. -ЄЮ. Синонім: правознавство.

ІОРІЙ, -я, дав. -єві, ор. -єм, кл. Юрію! Зменш.-пестл.: ^ Юрчику! Юрасю! Юрасику! [не Юра!]; Юрійович [не Юрієвич], -а, дав. -у, ор. -ем; Юривна, -и [не Юріївної], дав. -і [не Юріївній]. Танцюють два Юрії [не два Юрія]. Юрію Юрійовичу! Еміліє Юріївно! ЮРОДИВИЙ. Психічно хворий; божевільний, що має дар віщуна. Юрта, -и, мн. -и, юрт ЮСтиЩЯ, -ї, ор. -єю. Правосуддя; сукупність державних органів, що займаються судочинством.

ЮХТА, -и. Сорт шкіри. ЮХТбВИЙ. Юхтові чоботи. ЮПІЙТИ, юшйть. Кров юшить. ЮШКА, -и. Юшка з риби [не уха].

Я

Я1, невідм. Як назва літери вжив, у с. р. Маленьке я.

Літера я позначає два звуки [йа] на початку слова, після голосного перед приголосним, після апострофа

Яблунька

364

ЯК

і м’якого знака: яма [йама], пояс [пойас], м’яч [мйач], ескадрилья [еска-дрил’йа]. Після приголосного літера я позначає один звук [а] і м’якість поперед нього звука: доня [дон’а], зоря [зор’а], рябий [р’абйй] [не риабий]. Я2, мене (у мене), дав. мені, ор. мною, місц. (на) мені

Яблунька, -и, дав. -ньці, місц. (на) -ньці, мн. -ньки, -ньок ЯБЛУЧНО-ЗЕЛеНИЙ ЯВА, -и, ч. Назва острова.

ЯВІР, явора, мн. явори, -ів, але два явори [не два явора], п’ять яворів ЯВЛЯТИ СОБОЮ. Ужив, як зв’язка в складеному присудку. Судове красномовство як наука являє собою певну систему ідей, положень, поглядів про майстерність судоговоріння і закономірності професійної мови представників правосуддя (3 підручника). ЯВЛЯТИСЯ, -яюся, -яєшся. Приходити куди-небудь; показуватися де-небудь, появлятися; ставати наявним. У сні мені явились дві богині (Франко). Уживання цього дієслова в ролі зв’язки у складеному присудку є ненормативним. Неправильно: Бе-недьо Синиця являється головним героєм повісті І. Франка «Борислав сміється». Треба: Бенедьо Сншщя є головним героєм повісті ЬФраика «Борислав сміється».

ЯГЕЛЬ, -ю, ор. -ем. Оленячий мох. ЯГІДКА, -и, дав. -дці, місц. (на) -дці, мн. -дки, -док, але дві ягідки, сім ягідок ЯГІДНИЦТВО, -а ЯГН ЙТИСЯ, -ниться, -ніться; майб. -тиметься, -тимуться ЯГниЧКА, -и, дав. -чці, місц. (на) -чці, мн. -и, -чок

ЯГНЯ, -іти, дав. -яті, ор. -ям, місц. (на) -яті, мн. -ята, -ят. Двоє ягнят. ЯГОДА, -и, мн. -и, ягід ЯДЕРНО… Перша частина складних прикметників, що відповідає за значенням слову «ядерний». З наступною частиною пишеться через дефіс:

ядерно-активний, Адерно-енергетич-пий, Адерно-ре активний, Адерно-резо-нднсний, Адерно-фізйчний.

ЯДРО, -і, мн. ядра, ядер, але два ядрі, двоє ядер

ЯЄЧКО, -а, місц. (в) -у, мн. -а, -чок. П’ять пташиних яєчок [не яїчок]. ЯЄЧНЯ, -і, ор. -ею. Буквосполучення чи вимовляється як пш. Смажити яєчню. Оката яєчня [не глазунья]. ЯЗЙК, -і, місц. (на) -иці, мн. -й, -ів ЯЗИКОВИЙ. Язикові звуки [не язичні звуки].

ЯЗЙЧНИЦЬКИЙ. Який стосується язичників, язичництва. Язичницький обряд [не язичеський обряд].

ЯЙЦе, -я, ор. -ем, мн. яйця, яєць, дав. яйцям. Купити лоток яєць [не яїчок]. ЯЙЦЕКЛГГЙНА, -и, ор. -ою ЯЙЦЕПОДІБНИЙ. Яйцеподібна го-лова.

ЯК. Написання. 1. присл. З часткою би пишеться окремо. Як би я тепер хотіла у мале човенце сісти і далеко на схід сонця золотим човном поплисти (Леся Українка). Треба відрізняти від однозвучного сполучника (див. якби). З частками будь-, -иебудь, казав-, хтозна-, -таки пишеться через дефіс: будь-як, як-небудь, кАзна-як, хтознА-як, як-таки. 2. спол. З часткою -от пишеться через дефіс. Нічого специфічного, врочистого, як-от мармурових пам’ятників, на нашому кладовищі не було (Довженко). 3. У ролі префікса в формах найвищого ступеня порівняння прикметників і прислівників пишеться разом: якнайбільший, якнайбільше, якнайглибший, якнайглибше, якнайдужчий, якнайдужче, якнайактивніший, якнайактивніше, якнайближчий, якнайближче, якнайчастіший, якнайчастіше. Пунктуація. Перед як кома ставиться: 1. Коли приєднується підрядне речення способу дії із значенням порівняльної характеристики, уподібнення; сполучник як близький за значенням до слів мов, немов, наче, і

як

365

ЯКБЙ-ТО

че. Гарячий місяць сяє на підпоєні, пливе, як човен, знявши паруси (Малишко). І сонце висить у повітрі, як велике, гартоване ядро, що от-от, здасться, впаде на синьо-голубі небесні води (Косинка). І мати виходить у синій хустині Ь дому і тихо зника, як бджола, в золотому степу (Б.Олійник). 2. Якщо порівняльному звороту передують слова такий, так. На самовідданих, мужніх, одержимих, на таких, як Франко, Грабовський, Леся, трималося культурне життя нашої нації (Гончар). Шість років Левкові минуло, а мало сміху на його обличчі, навіть зітхає часто, так само, як мати (Стельмах). 3. Якщо порівняльний зворот починається сполукою як і. Учитель ставився до Миколки, як і до решти дітей. 4. Якщо слово як приєднує вставні слова, словосполучення і речення. Заспівай, як кажуть, наостанку, щоб цвіла мелодія в устах (Малишко). Щастя! Воно прийшло, як завжди, неждано-негадано (Гончар). Звали нашого діда, як я вже потім довідався, Семеном (Довженко). 5. Якщо сполучник як приєднує прикладку, що має додатковий відтінок причини. У горах Брянський, як командир, зустрівся з новими труднощами (Гончар). 6. Якщо слово як входить до складу сполучень не хто інша, як…, не що інше, як… Те, що її зацікавило, було не що інше, як трос осідланих коней під ганком вілли (Коцюбинський). 7. Якщо як входить до складу парних сполучників не так…, як, не так і…, як, не стільки…, як, які поєднують однорідні члени речення. Не так тії вороги, як добрії люди —і окрадуть жалкуючи, плачучи осудять (Шевченко). Гори мої високії! Не так і високі, як хороші, хорошії, блакитні здалека (Шевченко). Він не стільки забився об стіл, як стривожився (Нечуй-Левицький). Кома не ставиться: 1. Якщо порівняльний зворот має значення обставини способу дії і його можна замінити

формою орудного відмінка іменника або прислівником. Тут я зустрівся з музою своею. І, взявши в руки ліру й срібний лук, пливу як тінь по морю снів за нею (Рильський). Порівн.: пливу тінню. П’ятдесят літ нашої дружби прошуміли в тайзі як один день (Довженко). 2. Якщо сполучник як приєднує зворот, що характеризує предмет з одного якогось боку або ж має значення «у ролі кого, чого». Для чиновницької Полтави він був відомий як Панас Якович Рудченко, сумлінний службовець губернських установ… (Гончар). 3. Якщо зворот виступає іменною частиною складеного присудка або за змістом тісно з ним пов’язаний. І був той ліс мені як рідна мати (Франко). Весь світ був як казка, поет чудес, таємнича, цікава й страшна (Коцюбинський). Гуро й Василь слухали старого академіка як зачаровані (Владко).4. Якщо перед як стоять слова іщлком, зовем, майже, просто, точисіадсо, передовсім та ін. Діти інколи міркують цілком як дорослі. 5. Якщо в порівняльному звороті порівнюване слово повторюється. Люди як люди. У кожного своя біда (Довженко). 6. Якщо порівняльний зворот має характер стійкого сполучення. Берегти як зіницю ока. Боятися як вогню. Живе як у Бога за пазухою (за дверима). Живе як сир у маслі. Знає як облупленого. Кричить як т живіт. Один як палець (як перст). Сидить як на голках. Спить як убитий. Спить як мертвий (як камінь). Червоний як рак. Ясно як божий день. Йде як по маслу (з маслом).

ЯКБИ, спол. Ужив, у складнопідрядних реченнях з підрядними умовними. Можна замінити сполукою коли

б. Якби оті проміння золоті у струни чарами якими обернути, я б з них зробила арфу золоту (Леся Українка). ЯКБЙ-ТО, спол. Якби-то далися орлинії крила, за синім би морем милого знайшла (Шевченко).

який

366

ЯРОСЛАВ

ЯкиЙ, займ. З частками будь-, -добудь, -то, -но пишеться через дефіс: який-небудь, який-mo, який-но. Уживається як сполучне слово в складнопідрядних реченнях. Див. що. ЯкиИСЬ-ТО, якісь-то, якесь-то, займ.

ЯКІВ, Якова, дав. Якову, ор. Яковом, кл. Якове! Зменш.-пестл.: А цю! Яцу-ню! [не Яша!]; Якович [не Яковлевич], -а, дав. -у, ор. -ем; Яківна, -и [не Яківної], дав. -і [не Яків ній]. Два Яковы [не два Якова]. Іване ЙковичуІ Маріє Йківно!

ЯКІР, якоря, місц. (на) якорі, мн. якорі, якорів, дав. якорям, але два якорі, сім якорів

ЯКІСНО… 1. Перша частина складних прикметників, що відповідає за значенням слову «якісний». З наступною частиною пишеться через дефіс: Акісно-відндашй, Акісно-обстдвинний. 2. присл. З наступним прикметником пишеться окремо. Якісно новий метод. ЯКНАЙВАЖЛИВІШИЙ і ЯКНАЙВАЖЛИВІШИЙ ЯК-НеБУДЬ, присл.

ЯКІСТЬ, якості, ор. якістю. Ненормативною є конструкція працює в якості агронома. Треба: працює агрономом. ЯК-НЕ-ЙК, присл.

ЯКОСЬ, присл. неознач. Ужив, при вираженні непевності, невизначеності способу дії; невідомо як; як-небудь. Він зрозумів, що велике й чисте кохання палає в серці молодого табунника і треба б якось допомогти йому добитися свого щастя (Тулуб). ЯКОСЬ, присл. часу. Одного разу, колись. Якось, задумавшись пішла, Та аж за царину зайшла (Шевченко). ЯКОСЬ-ТО, присл. Невідомо як. Якось-то буде.

ЯКОСЬ-ТО, присл. Одного разу, колись. Якось-то зібралися всі друзі разом.

ЯКРАЗ. 1. присл. Якраз настали жнива. 2. част. Ми вирушили в місто якраз у дощ.

ЯЛИНКА, -и, дав. -нці, місц. (на) -нці, мн. -и, -нок. Прикрашати ялинку [не йолку].

ЯЛЕВеЦЬ, -вцю, ор. -вцем. Вічнозелений чагарник і його ягодоподібні плоди.

Яловичина, -и. м’ясо великої рогатої худоби. Купувати яловичину [не гов’ядину].

ЯМБ, -а, мн. -и, -ів. Двоскладова стопа з наголосом на другому складі ЯМБІЧНИЙ. Ямбічний розмір. ЯМБОХОРЕЇЧНИЙ ЯМБОХОРеЙ, -я, ор. -ем. Стопа, що складається з ямба і хорея. Ямочка, -и, місц. (на) -чщ, мн. -чки, -чок, але дві ямочки ЯНИЧАР, -а, дав. -ові, ор. -ом, мн. -и, -ів

ЯНТАР, -рю, ор. -рем. Скам’яніла смола хвойних дерев. Прикраси з янтарю. Синонім: бурштин. ЯПОНСЬКИЙ

ЯР1, -у, місц. (у) яру, мн. яри, -ів. Глибока довга западина, що утворилася внаслідок розмиву ґрунту потоками води.

ЯР2, -і, ор. -р’ю, ж. Зелена фарба, яку одержують шляхом окислення міді.

ЯРД,-а, мн. -и, -ів. Одиниця довжини в англійській системі мір, що дорівнює 91,44 см.

Ярмарок, -рку, місц. (на) -рку, мн. -рки, -рків, але два ярмарки. Поїхати на ярмарок [не ярмарку]. ЯРМО, -а, мн. ярма, ярем, але два ярма

ЯРО… Перша частина складних прикметників, що відповідає за значенням слову «ярий». З наступною частиною пишеться через дефіс: яро-зелений, яро-червбний. ЯРОСЛАВ, -а, дав. -ові, кл. Ярославе! Зменш.-пестл.: Славку! Славцю! [не Славік! не Слава!]; Ярославович, -а, дав. -у, ор. -ем; Ярославівна, -и [не Ярославівно!], дав. -і [не Ярославівній]. Два Ярослави [не два

Ярус

67

Ящір

Ярослава]. Дмитре Ярославовичу! УлАно Ярославівно!

ЯРУС, -у, місц. (на) -і, мн. -й, -їв, але два яруси

ЯСЕЛЬНИЙ і ЯСЕЛЬНИЙ. Ясельний вік.

ЯСЕН, -а, ор. -ом, мн. -й, -ів, дав. -ам, але два ясени і ЯСЕНЬ, -я, ор. -ем, мн. -і, -ів, дав. -ям ЯСЕНбВИЙ (від ясен) і ЯСЕНе-ВИЙ (від ясень)

ЯСКРАВО… 1. Перша частина складних прикметників, що відповідає за значеним слову «яскравий». З наступною частиною пишеться через дефіс: яскрдво-білий, яскрдво-ждвтий, яскри-во-зелений, яскрбво-синій, яскрдво-чер-вдний. 2. присл. З наступним прикметником пишеться окремо. Яскраво освітлена кімната. Яскраво виражений. ЯСЛА, ясел, дав. яслам, місц. (у) яслах, мн. Віддати дитину в ясла [не яслі]. ЯСНА, ясен, дав. яснам, мн. Запалення ясен [не десен].

ЯСНИЙ і ЯСНИЙ. Керування: кому і для кого. Йому ясна мета, підвладний рух і час (Малишко). Бушують юрбами майдани, ясна для кожного мета (Сосюра). Ненормативним є вставне словосполучення ясне діло. Треба: зрозуміла річ, зрозуміло, ясно, ясна річ, безперечно, звісно, звісна річ. ЯСНІТИ, -ію, -ієш, -іють і ЯСНІШАТИ, -ішаю, -ішаєш, -ішають ЯСНО… Перша частина складних прикметників, що відповідає за значенням слову «ясний». З наступною частиною пишеться: 1. Разом, коли прикметники називають підпорядковані одне одному поняття: яснобарвний, ясноволдсий, ясноздрий, ясночд-лий, ясноокий, яснолиций. 2. Через дефіс, коли прикметники означають поєднання кольору з відтінком: Ас-но-зелений, ясно-золотистий, Ас-но-каштановий, ясно-коричневий, Ас-но-синій, Асно-сірий, ясно-червоний. ЯССИ, Ясс, ор. Яссами, місц. (у) Яссах. Назва міста.

ЯССЬКИЙ, прикм. до Ясси ЯСТРУБ, -а, мн. -бй, -бів, але два яструби [не два яструба]

ЯТВЯГ, -а, мн. -й, -ів. Литовське плем’я.

ятвЯзький

ЯТІР, ятера, мн. ятери, -ів, але два ятери [не два ятера]

ЯТКА, -и, місц. (у) -тці, мн. ятки, яток, місц. (у) ятках і ятки, яток, місц. (у) ятках, але дві ятки. Легка будівля для тимчасової торгівлі. Ходити між ятками.

Ятрити, ятрю, ятриш, ятрить, ятримо, ятрите, ятрять і ЯТриТИ, -рю, -риш, -рить, -римб, -рите, -рять ЯФФА, -и. Назва міста. ЯФФСЬКИЙ, прикм. до Яффа ЯХТ-КЛУБ, -у. Спортивна організація, що об’єднує спортсменів, які займаються водним спортом. Члени яхт-клубу.

ЯХТКЛУБІВЕЦЬ, -вця, ор. -вцем ЯХТКЛУБІВСЬКИЙ ЯХТСМеН, -а. Спортсмен, що зай-мається водним спортом на яхтах. ЯЧМІНЬ1, -меню, Ор. -менем, МН. -мені, -менів. Злакова рослина, а також зерно цієї рослини. Колоски ячменю.

ЯЧМІНЬ2, -меня, ор. -менем, мн. -мені, -менів, мед. Гнійне запалення повіки. Лікування ячменя.

ЯШМА, -и, мн. яшми, яшм. Кремниста гірська порода, що використовується як декоративний камінь і для виготовлення художніх виробів. ЯЩИК, -а, мн. -и, -ів. Виріб з дощок, фанери, який використовують для пакування, зберігання або перенесення чого-небудь. Ящик яблук. Ненормативним є сполучення поштовий ящик. Треба: поштова скринька. ЯЩІР — ЯЩУР. Розрізняються значенням.

Ящір, ящера, мн. ящери, -ів. Назва тварини.

Ящур, -у. Назва хвороби. Профілактика ящуру.

ГРИНЧИШИН Дмитро Григорович, КАПЕЛЮШНИЙ Анатолій Олексійович, СЕРБЕНСЬКА Олександра Антонівна, ТЕРЛАК Зеновій Михайлович

СЛОВНИК-ДОВІДНИК З КУЛЬТУРИ УКРАЇНСЬКОЇ мови

В Україні книгу можна придбати за адресами:

• м. Київ, вул. М. Грушевського, 4, маг. “Наукова думка”, тел. (044)228*06-96;

• м. Київ, вул. Л. Толстого, 11/16, маг. “Книги”, тел. (044)230-25-74;

• м. Київ, Майдан Незалежності, ТЦ “Глобус”, маг. “Буква”, тел. (044)585-11-41;

• м. Київ, вул. Стрілецька, 13, маг. “Абзац”, тел. (044)238-82-65;

• м. Дніпропетровськ, вул. Московська, 15, маг. “Галерея книги”, тел. (0562)36-05-38;

• м. Дніпропетровськ, просп. К. Маркса, 67, ТЦ “Гранд Плаза”,

маг. “Книжковий всесвіт”, тел. (056)740-10-38;

• м. Запоріжжя, просп. Леніна, 147, маг. “Буква-Запоріжжя”, тел. (0612)49-00-08;

• м. Івано-Франківськ, Вічовий майдан, 3, маг. “Сучасна українська книга”,

тел. (03422)3-04-60;

• м. Кіровоград, вул. К. Маркса, 51, маг. “Буква”;

• м. Кривий Ріг, просп. Гагаріна, 38-а, маг. “Буква”, тел. (0564)78-92-83;

• м. Луцьк, просп. Волі, 41, маг. “Знання”, тел. (03322)4-23-98;

• м. Львів, вул. Шевська, 6/2, Книжковий дім “Буква”, тел. (032) 294-82-08;

• м. Львів, просп. Шевченка, 16, маг. “Ноти”, тел. (0322)72-67-96;

• м. Львів, просп. Шевченка, 8, книгарня ДВЦ НТШ, тел. (0322)79-85-80;

• м. Миколаїв, вул. Радянська, 13, маг. “Буква”, тел. (0512)47-61-61;

• м. Одеса, вул. Преображенська, 59/61, маг. “Книголов”, тел. (0482)34-75-99;

• м. Одеса, вул. Дерибасівська, 14, маг. “Книжкова перлина”, тел. (0482)35-84-04;

• м. Сімферополь, вул. Сергєєва-Ценського, 4-а, маг. “Буква-Сімферополь”,

тел. (0652)27-31-53;

• м. Харків, вул. Сумська, 51, маг. “Books”, тел. (0572)14-04-71, 14-26-73, 14-26-74;

• м. Херсон, вул. Суворова, 19, маг. “Буква”, тел. (0552)22-31-64;

• м. Хмельницький, вул. Подільська, 25, маг. “Книжковий світ”, тел. (03822)6-60-73;

• м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 38, маг. “Світоч”, тел. (0472)47-92-20;

• м. Чернігів, вул. Леніна, 45, маг. “Будинок книги”, тел. (04622)7-30-03.

Книготорговельним організаціям та оптовим покупцям звертатися за тел.: (044) 537-63-61, 537-63-62; факс: 235-00-44. E-mail: sales@books.com.ua

Підписано до друку 07.12.05. Формат 84×108/32.

Папір офс. Друк офс. Гарнітура Times.

Ум. друк. арк. 19,32. Обл.-вид. арк. 31,11. Зам. № 5-2180

Видавництво “Знання”

01034, м. Київ-34, вул. Стрілецька, 28

Свідоцтво про внесення до державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції ДК № 1591 від 03.12.2003 Тел.: (044) 234-80-43, 234-23-36

E-mail: sales@znannia.com.ua http://www.znannia.com.ua

ЗАТ “ВІПОЛ”, ДК № 15 03151, м. Київ, вул. Волинська, 60.