АР’ЄРГАРД, -у. Частина війська, яка йде позаду головних сил, щоб охороняти їх на марші АРИК, -а АРИКОВИЙ

АРИСТОКРАТІЯ, -ї, ор. -сю АРИФМОМЕТР, -а АРІОЗО. 1. невідм., с. Арія наспівно-речитативного характеру. Майстерно виконане аріозо. 2. незм. Наспівне виконання. Вокальна партія в жанрі аріозо.

АРКА, -и,місц. (на) -ці, род. мн. ірок АРКАДЕН, -я, дав. -єві, ор. -єм, кл. Аркадію! Зменш.-пестл.: Аркйдику! Арк&дійку! Адику! [не Адік!]; Аркі-дШович [не Аркадієвич], -а, дав. -у, ор. -ем; Арк&дВвиа, -и [не Аркадіїв-ної], дав. -і [не Аркадіївній]. Семёне Арк&дійовичу! Христйно Аркддіївно! АРКАН. 1. род. -а. Довгий шнурок із зашморгом, що ним ловлять диких тварин. Під час нападу кочових племен арканом ловили людей. Жеребець попав у зашморг аркана. 2. род. -у. Назва старовинного українського чоловічого танцю. Блискуче виконання аркану.

АРКУШЁВИЙ

арматУрно-звАрювальний

АРОМАТИЗОВАНИЙ — АРОМАТИЧНИЙ — АРОМАТНИЙ. Збіга-ються у загальному значенні «духмяний, пахучий».

Ароматнзбваннн. До якого додано ароматичну речовину. Ароматизований напій. Ароматизоване тісто. Ароматичшй. Який має в своєму складі духмяні речовини, має здатність ароматизувати. Ароматична рослина. Ароматичні властивості чогось. Аромбтяш. Який мас приємний запах. Заварили ароматний чай. Ароматне яблуко.

АРПЁДЖЮ. 1. незм. Швидке виконання звуків акорду. В ритмі арпед

жіо. 2. невідм., с. Твір, виконаний у такому темпі. Майстерно виконане арпеджіо.

АРСЁН, -а, дав. -ові, ор. -ом, кл. Арсене! і АРСЁНТЕЙ, -я, дав. -єві, ор. -єм, кл. Арсентію! Зменш.-пестл.: Арсенку! Арсёнечку! Арсеню! Сёньку! Сеню!; Арс&ювич, -а, дав. -у, ор. -ем і Арсбнііиович [не Арсентієвич], -а, дав. -у, ор. -ем; Арсёшвна, -и [не Арсенівної], дав. -і [не Арсенівній] і АрсёнтОвна, -и [не Арсентіївної], дав. -і [не Арсентіївній]. Івдне Ар-сёновичу! Пётре АрсёнтШовичу! Ольго Арсёгйвно! Ірино Арсёнтйвноі АРСЕНАЛ, -у

АРТЁМ, -а, дав. -ові, ор. -ом, кл. Артёме! Зменш.-пестл.: Артёмку! Артёмцю! Артёмович, -а, дав. -у, ор. -ем; Арібмівна, -и [не Артемівної], дав. -і [не Артемівній]. Пётре Артёмовичу! Віро Артём1вно! АРТЕРІОСКЛЕРОЗ—АРТЕРОСК-ЛЕРОЗ. Розрізняються значенням. Аргеріоаслербз, -у. Хронічне захворювання артерій, що характеризується ущільненням у них стінок. Хворіти на артеріосклероз [не хворіти артеріосклерозом].

Атеросклербз, -у. Захворювання серцево-судинної системи (найпоширеніша форма артеріосклерозу). АРТИЛЕРИСТ, -а, дав. -ові, ор. -ом, кл. -е, мн. -и, -ів АРТИЛЕРІЙСЬКИЙ АРТИСТЙЗМ — АРТИСТИЧНІСТЬ. Збігаються у знач, «висока майстерність, віртуозність». Високий артистизм (висока артистичність). Тільки артистичність ужив, у знач, «властивість чого-небудь, що вирізняється мистецьким виконанням, художнім смаком». Артистичність натури.

АРТІЛЬ, -і, ор. -ллю, род. мн. -лей АРФІСТКА, -и, дав. -сгці, ор. -ою, кл. -стко і АРФ’ЙНКА АРФ’ЙР, -а, дав. -бві, ор. -ём, кл. -яре, мн. -і, -ів, дав. -£м

АРХАЇКА

33

АСТЕРОЇД

АРХАЇКА — АРХАЇЧНІСТЬ. Роз-різняються значенням.

Архйдса, -и, ор. -ою. Старовина; характерні ознаки старовини. Риси архаїки у візантійському мистецтві. Архаїчясть, -ності, ор. -ністю. Застарілість. Архаїчність форм в архітектурі.

АРХЕ… див. АРХІ…

АРХЕО… Перша частина складних слів, що означає стародавній, належний до давнини. З наступною частиною пишеться разом: археографічний, археологічний, археоздй-ський.

археОлого-нумвматйчний

АРХІ…— АРХЕ…

Архі… Перша частина складних слів, що вказує на старшинство в церковному званні або найвищий ступінь чогось: архієпископ, архісрій, архімандрит, apxindcmup, архістратйг; архіважлйвий, архінебезпечний, архіреакційний.

Архе… Перша частина складних слів, що відповідає поняттю «початок». З наступною частиною пишеться разом: архегоніати, архегбній, ар-хеспдрШ.

АРХІТЕКТУРНО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «архітектурний». З наступною частиною пишеться через дефіс: архітектурно-будівельний, архітектурно-історичний, архітектурно-конструкторський. АРХІТЕКТУРНО, присл. Архітектурно вишуканий стиль. АСИМЕТРЙЧНО РОЗМІЩЕНИЙ АСИМЕТРІЯ [не асиметрія], -ї, ор. -єю АСИМІЛЯТЙВНИЙ — АСИМІЛЯТОРНИЙ — АСИМІЛЯТОРСЬКИЙ. Розрізняються значенням. Асимілятивний. Пов’язаний з уподібненням, приводить до нього. Асимілятивні звукові зміни. Асиміляторний, біол. Який здатний засвоювати органічні речовини. Асиміляторна здатність клітин.

Аснміляторськяі. Пов’язаний з насильницьким нав’язуванням пригнобленим національностям мови й культури панівної нації. Асиміляторська політика.

АСИМІЛЯЦІЯ, -ї, ор. -єю. Синонім: уподібнення.

АСИРІЙЦІ, -ів, мн. (іодн. асирієць, -йця, дав. -йцеві, ор. -йцем, ч.; асирі-йка, -и, дав. -йці, род. мн. -йок, ж.) АСЙРІЯ, -ї, ор. -сю АСЙРО-ВАВИЛбНСЬКИЙ АСИСТЕНТСЬКИЙ АСКАНІЯ-НОВА, Асканії-Нової АСКАРЙДА, -и, мн. -йди, -йд.

У знах. мн. аскарйди й аскарид. Знищувати аскариди (аскарид). АСОРТИМЕНТ — СОРТИМЕНТ. Асортниёит, -у. Набір, підбір товарів, предметів різних видів і сортів у виробництві, у торгівлі тощо. Багатий асортимент тканин у крамниці. Розширюється асортимент товарів. Синоніми: добір, набір (товарів).

Сортимент, -у. У виробництві лісоматеріалів добір продукції за розміром, профілем, маркою. Будівельні сортименти деревини. Дібрано відповідний сортимент.

АСО ЩАТЙВНИЙ—АСОЦІАЦІЙНИЙ. Збігаються у знач, «який стосується зв’язку між явищами, предметами; який об’єднаний», але розрізняються вживанням: асоціаційний вжив, рідко. Асоціативні (асоціаційні) зв’язки.

Тільки асоціативний вжив, у термінологічних сполученнях. Асоціативна психологія. Асоціативний експеримент.

АСОЦІАЦІЯ, -ї, ор. -єю. Синоніми: об’єднання, товарйство, спілка. АСПІРАНТ, -а. Особа, яка під керівництвом професора готується до наукової чи науково-педагогічної роботи. Аспірант на кафедрі і при кафедрі Сне по кафедрі). АСТЕРОЇД, -а, мн. -и, -ів

3-5-2180

АСТМА

34

АФЁКТ

АСТМА, -и. Синоніми: дахавиця, ядуха, задуха.

АСТМАТИЧНИЙ АСТРАХАНСЬКИЙ Астрахань, -і, ор. -нню

АСТРО… Перша частина складних слів, що відповідає поняттям «зоряний», «пов’язаний з небесними тілами». З наступною частиною завжди пишеться разом: астробіолдгія, ас-троботбніка, астрогеогрдфія, аст-рогеолбгія, астрогеофізика, астро-лдгія, астронавтика, астробіолдгіч-ний, астрогеофізичний, астромет-рйчний.

АСТРОМЁТР1Я, -ї, ор. -єю АСТРОНОМІЯ, -І, ор. -ею АСФАЛЬТОВАНИЙ — АСФАЛЬТОВИЙ —АСФАЛЬТНИЙ Розріз-няються значенням.

Асфальтбвашн. Покритий асфальтом. Асфальтована дорога. Асфальтоване подвір’я.

Асф&льтомй. Зроблений з асфальту, який містять асфальт. Асфальтові лаки. Асфальтові озера. Рідше у цьому значенні, але не в термінологічному вжив, асфальтний. Асфальтні (асфальтові) вулиці. АСФАЛЬТУВАТИ, -тую, -туєш, -тують; нак. -туй, -туймо, -туйте АТАВІЗМ, -у. Поява в організмах ознак, властивих їхнім далеким родичам; перен. «ознаки застарілого в соціальному житті». Прикладів атавізму багато.

АТАШЕ, невідм., ч. Дипломатичний ранг, а також назва службової особи в дипломатичному представництві. Військовий аташе.

АТЕЛЬЄ, невідм., с. Нове ателье. АТЕРОСКЛЕРОЗ див. АРТЕРІОСКЛЕРОЗ

АТЛАНТ, -а, мн. -и, -ів. 1. У давньогрецькій міфології титан, який за наказом Зевса тримав на собі небо. 2. Колона у вигляді чоловічої постаті, що підтримує балкон, перекриття будівлі

АТЛАС — АТЛАС. Розрізняються значенням.

Атлас, -у. Систематизоване зібрання географічних карт, різного роду таблиць, малюнків і т. ін. Географічний атлас. Діалектологічний атлас. Атлбс, -у. Тканина з блискучою лицьовою стороною. Сорочка з червоного атласу.

АТЛАСНИЙ — АТЛАСНИЙ. Розрізняються значенням.

Атласпй. Який стосується атласу — зібрання карт. Атласні таблиці і креслення.

Атл&сннй. Який стосується атласу — тканини. Атласний халат. АТМбМЕТР [не атмометр], -а АТМОСФЕРНИЙ і рідко АТМОСФЕРИЧНИЙ. Атмосферний тиск. Атмосферні опади. Атмосферні (атмосферичні) явища.

АТОЖ, част., розм. Синоніми: авжеж, так, справді.— Прийдете? — Атож.

АТОЖ, спол., част. Це чужі, а то ж рідня.

АТОМНО-ВОДНЁВИЙ

Атомно-молекулЯрний

АТОМОХІД, -хода, мн. -хбди, -хб-

дія

АУДИТОРІЯ, -ї, ор. -ею і АВДИ-ТбРІЯ*

АУДІЄНЦІЯ, -І, ор. -ею і АВДІ-ЄНЦІЯ*

АФГАНІСТАН, -у. Природа Афганістану.

АФГАНСЬКИЙ

АФГАНЦІ, -ів, мн. (одн. афгінець, -нця, дав. -нцеві, ор. -нцем, ч.; афганка, -и, дав. -них, род. мн. -нок, ж.) АФЁКТ — ЕФЕКТ. Розрізняються значенням.

Афёкт, -у. Короткочасний максимальний за інтенсивністю емоційний стан, під час якого знижується ступінь самовладання. У стані афекту послаблюється робота кори головного мозку (З журналу). Короткочасний афект. Синоніми: збудження, хвилювання.

АФШЙНИ

35

багАмські ОСТРОВЙ

Ефёкт, -у. 1. Результат, наслідок яких-небудь дій, заходів. Економічний ефект. Забезпечувати ефект. 2. Сильне враження, спричинене кимось або чимось. Поезія від давніх-давен уміла використовувати ті музикальні ефекти, які дає сама мова (Франко). Комічний ефект.

АФІНЯНИ, -ян, мн. (іодн. афінянин, -а, дав. -ові, ор. -ом, ч.; афінянка, -и, дав. -нці, род. мн. -нок, ж.) АХ1ЛЛЁСОВА П’ЯТА. Стійке словосполучення. Ужив, у знач, «най-вразливіше місце». Пишеться з малої літери.

АЦЕТАТ, -у, мн. -и, -ів АЦЕТбНО-ЕТЙЛОВИЙ АЦТЁКИ, -ів, мн. Індіанська народність Мексики.

АЦТЁКСБКИЙ

… АЧ(ИЙ), …ЯЧ(ИЙ), …УЧ(ИЙ), …ЮЧ(ИЙ), Характерні суфіси активних дієприкметників теперішнього часу, які уживаються в мові переважно у знач, прикметників. Під лежачий камінь вода не тече. Нержавіюча сталь. Благаючий погляд. Родючий грунт. Функціонування активних дієприкметників у сучасній українській мові обмежене. Ненормативним є речення: Ридаюча жінка не могла промовити й слова (назву активного діяча не поєднуємо з активним дієприкметником). Потрібно: Ридаючи, жінка не могла промовити й слова. Або: Жінка, що ридала… Відчутна тенденція уникати таких форм слів у ролі іменника. Замість виступаючий, головуючий, завідуючий, командуючий, працюючі рекомендуємо вживати слова промбвець, голова, завідувач (чого), командувач (чого), працівники.

АШГАБАД, -а

АЙКЖЕ, част. з відт. розм. Ав-жеж^-— Второпав ? — Аякже.

А ЯК ЖЕ, част., присл., част. Яким чином. А як же це зробити?

Б

Б [бе], не в ід м. Як назва літери вжив, у с.р. У цьому слові пишеться велике б. Як назва звука вжив, в ч. р. Губний б.

БАБА, -и, кл. бабо, род. мн. баб і бабів. Зменш.-пестл. як назва матері батьків: бабуся, бабуня, бабця, бабусенька. Кл.: бабусю! бабуню! бабцю! бабусенько!

БАБА-ЯГА, баби-ягй. Пишеться з малої літери. Як назва дійової особи казок — з великої. Баба-Яга. БАВОВНА — БАВОВНИК. Розрізняються значенням.

Бавбвна. Сировина; волокна бавовнику, з якого виготовляють пряжу. Світове виробництво бавовни. Високоякісна бавовна.

Бавбвтк, -у. Назва рослини. Врожайність бавовнику. Плантації бавовнику.

БАВОВНИКОВИЙ — БАВОВНИЦЬКИЙ — БАВОВНЯНИЙ. Розрі-знаються значенням.

Бавбвннковин і бавовшкбвн ужив, у знач, «який стосується бавовнику як рослини; виготовлений з нього». Бавовникове поле.

Бавбвпщькнй ужив, у знач, «який стосується бавовництва як галузі промисловості». Організація бавовницької справи.

Бавовняні ужив, у знач, «пов’язаний з переробленням бавовни-сирівцю». Бавовняний комбінат. Бавовняне волокно.

БАВОВНОПРЯДЙЛЬНЯ, -і, ор.

-ею, род. мн. -лень БАВОВНОТКАЦЬКИЙ БАВОВНЯР, -а, дав. -еві, ор. -бм, кл. -яре, мн. -і, -ів, дав. -ам

багАмські островй. як назва

островів пишеться з великої літери перше слово, як назва країни — з великої літери обидва слова.

з*

БАГАТИЙ

36

байкАр

БАГАТИЙ. Керування: на що і чим. Багатий на лати та на дрібні сльози (Шевченко). Багатий знаннями.

БАГАТЙР — БОГАТЙР. Розрізна-ються значенням.

Багатир, -я, дав. -еві, ор. -ём, мн. -і, -їв, дав. -ям. Заможний чоловік. Синонім: багатій. Сільський багатир. Богатир, -я, дав. -бві, ор. -ём, мн. -і, -ів, дав. -ям. Людина надзвичайної сили і відваги. Казковий богатир. Народ-богатир. Але: богатир народ. БАГ АТЙРСЬКИЙ — БОГАТЙР-СЬКИЙ. Розрізняються значенням. Багатирський. Який стосується багатиря, належний йому. Багатирські землі. Багатирські діти. Богатирський. Належний богатиреві, властивий йому. Богатирська сила. Богатирський зріст.

БАГАТО, неозн.-кількісний числ., -тьбх, дав. -тьбм, ор. -тьмі і -тьома, місц. (на) -тьох. Форма присудка при підметі, до складу якого входить неозначено-кількісний числівник багато. 1. При підметі, до складу якого входить слово багато (небагато, мало, чимало, немало), присудок, як правило, ставиться у формі оди. Багато студентів склало екзамени на відмінно. Присудок також має форму однини, якщо слово багато стає підметом. На збори прийшло багато. 2. Якщо підкреслюємо активність дії, перераховуємо однорідні присудки, тоді можлива форма присудка у мн. Багато наших учнів працюють на фермі, доглядають молодняк.

БАГАТО, присл. Багато слухай, а мало говори (Нар. творчість). Зроблено багато.

БАГАТО…Перша частина складних слів. З наступною частиною пишеться разом: багатоактний, багатовалентність, багатоверстатник, багатогалузевий, багатодітний, багатозначний, багатоквартирний, багато-кілометрдвий, багатоклітйнний, ба

гатолюдний, багатомдвний, багатонаціональний, багатоповерхдвий, багатосімейний, багатотиражний, ба-гатотдмний, багатофазний, багаточленний.

БАГАТО-БАГАТО, присл. Синоніми: сйла-силённа, тьма-тьмённа, без ліку, купа, безліч.

БАГАТОКОЛІРНИЙ

БАГАТОРАЗОВИЙ

БАГАТОСКЛАДОВИЙ

БАГАТОШАРОВИЙ

БАГАТТЯ, -я, ор. -ттям, род. мн.

-іть

БАГАЧ, -і, дав. -іві, ор. -ём, кл. -ічу, мн. -і, -ів БАГНЁТ [не штик], -а БАГНО, -а, мн. -гна, -гон БАЖАННЯ, -я, ор. -нням, род. мн -інь

БАЖАТИ — ЗЙЧИТИ. Збігаються у знач, «висловлювати побажання чогось». Бажаємо (зичимо) вам доброго здоров’я, щастя. Сердечно бажаю (зичу) вам успіху.

Тільки бажітн вжив, у знач, «хотіти, прагнути». Один у другого питаєм… нащо живем? Чого бажаєм? (Шевченко). Вони бажали висловитись. БАЗАР див. РЙНОК БАЗУВАТИСЯ, -уюся, -уєшся, -ую-ться. Керування: на чому, на що.

1. на чому. Спиратися на щось у своїх міркуваннях чи діях. Базуватися на анкетних даних. 2. на що і на чому. Мати щось своєю базою; розміщатися. Літаки базувалися на новий аеродром (на новому аеродромі). БАЙДУЖЕ і БАЙДУЖЕ, присл. Синоніми: все одно, однаково. БАЙДУЖИЙ. Керування: до кого, до чого. Байдужий до товариша. Байдужий до розваг [не рівнодушний до розваг].

БАЙКА, -и, місц. (у) -йці, мн. -йки, -йок, але дві байки, сім бійок БАЙКАЛ, -у. Води Байкалу. БАЙКАР, -я, дав. -еві, ор. -ем, мн. -і, -ів, дав. -ям

БАЙРАК

37

БАНКРУТ

БАЙРАК, -у. Яр, порослий лісом. БАКЕНБАРДИ, -ардів, мн. (оди. бакенбард, -а)

БАКЛАГА, -и, місц. (у) -зі, ми. -аги, -аг і БОКЛАГА БАКЛАЖАН, -а, род. ми. -ів БАКУ, невідм., с. Назва міста. Зелене Баку.

БАЛ 1. род. -а. Одиниця виміру. Випередив спортсмена на OJS вала. 2. род. -у, місц. (на) балі і балу. Великий танцювальний вечір. Приїхав з маскарадного балу.

БАЛАНС, -у

БАЛАНСЁР — БАЛАНСЙР. Розрізняються значенням.

Балансёр, -а, дав. -ові, ор. -ом. Акробат. Виступ балансера.

Балансир, -а, ор. -ом. 1. Довга жердина для зберігання рівноваги акробата. Довжина балансира. 2. Важіль у машині; регулятор у механізмі годинника. Відремонтувати балансир.

БАЛАНСУВАТИ, -ую, -уєш БАЛАСТНИЙ

БАЛЕРЙНА, -и, род. мн. -йн. Для назви чоловічої професії вживається словосполучення артист балету. БАЛКАНИ, -ая, мн. балкАно-кавкАзький балкАнський півострів, перше слово пишеться з великої літери. БАЛКАНСЬКІ КРАЇНИ. Перше слово пишеться з великої літери. БАЛ-МАСКАРАД, балу-маскар&ду БАЛХАСЬКИЙ. Прикм. до Балх&ш. БАЛХАШ. 1. род. -а. Назва міста. Населення Балхаша. 2. род. -у. Назва озера. Береги Балхашу.

БАЛЬЗАМ, -у

БАЛЬЗАМІНОВИЙ — БАЛЬЗАМІЧНИЙ — БАЛЬЗАМНИЙ. Збі-гаються у знач, «який дає бальзам» (про рослини та їх продукти). Тополя бальзамна (рідко бальзамічна). Смола бальзамічна (бальзамна).

Тільки бальз&мшй ужив, у професійному значенні «який містить баль

зам, є бальзамом, діє як бальзам». Бальзамні дерева.

Бальзаміновий ужив, тільки у мн. у знач. ім. Родина бальзамінових. БАЛЬНЕОГРЯЗЬОВИЙ, -і, -6

бАльнео- і гідротерапія, -ї,

ор. -сю

БАЛЬНЕОЛОГІЧНИЙ БАМБУК, -а [не бамбукі] БАНАЛЬНІСТЬ, -ності, ор. -ніспо БАНГКОК, -а, місц. (у) -у. Назва міста.

БАНГЛАДЁСЬКИЙ. Прикм. до Бангладеш.

БАНГЛАДЕШ, невідм., ж. Назва держави. Бангладеш встановила дипломатичні відносини з іншими країнами.

БАНДАЖ, -£, ор. -ем, мн. -і, -ів БАНДЕРОЛЬ, -і, ор. -ллю, род. мн. -лей

БАНДЖО, невідм., с. Струнний щипковий музичний інструмент. Нове банджо.

БАНДУНГ, -а, місц. (в) -зі і -ту. Назва міста.

БАНДУНЗЬКИЙ. Прикм. до Бшя-

д

БАНК, -у, місц. (у) -у. Установа, що нагромаджує кошти, здійснює грошові розрахунки, надає кредит. БАНКІВСЬКИЙ — БАНКОВИЙ. Збігаються у знач, «який належить банку, має причетність до нього», але частково розрізняються сполучуваністю. Банківська (банкова) справа. Банківська (банкові) операції. Але тільки; банківська система. Банківський капітал. Банківські ресурси. Банківський контроль. Банківський службовець. БАНКНОТИ, -ів, мн. (одн. банкнбт, -а, род. мн. -ів, ч. і банкнбта, -и, род. мн. -нбт, ж.)

БАНКРУТ, -а, -дав. -ові, ор. -ом. Громадянин чи підприємство, що неспроможні сплатити борги через нестачу коштів; перен. той, у кого провалилися плани, хто не здатний виконати їх.

БАНКРУТУВАТИ

38

БАТЕРФЛЯЙ

БАНКРУТУВАТИ, -тую, -туєш, -тують

БАНТ, -а, мн. -и, -ів БАР. 1. род. -а. Одиниця виміру; мілина; деталь машини; меблі. Менше одного бара. Корабель зупинився коло бара. Зубці бара. Дверцята бара.

2. род. -у. Невеликий ресторан. Біля молочного бару.

барабАнно-дйсковий

БАРБАДОС, -у. Назва острова. БАРВА — ФАРБА.Розрізняються значенням.

Ббрва. Природний колір, забарвлення; перем, колорит, манера. Барви лісу. Барви народного мистецтва. Заіскритися барвами. Не красні квіти вночі… Тепер поснули барви (Леся Українка).

Фірба. Колір, штучно нанесений. Червона фарба. Накладати фарби. Малювати фарбами .Неправильно: Ліс красувався різноманітними фарбами. Треба: Ліс красувався різноманітити барвами. БАРВІНКОВИЙ БАРЕЛЬЄФ — ГОРЕЛЬЄФ. Барельєф, -а. Скульптурний твір, у якому опукле зображення виступає над плоскою поверхнею менш як на половину його об’єму.

Горельєф, -а. Скульптурний твір, у якому зображення виступає над площиною більш як на половину його об’єму.

БАРЕНЦОВЕ МОРЕ [не Баренцове]. Перше слово пишеться з великої літери.

БАР’ЄР, -а

БАРЖА, -і, ор. -ею, мн. баржі, барж, місц. (на) баржах

БАРИТОНАЛЬНИЙ — БАРИТОННИЙ — БАРИТОНОВИЙ Баритбншй і барнтбновнн збігаються у знач, «характерний для баритона», але розрізняються вживанням: ба-ригбиовий вжив, рідко. Баритонна (баритонова) партія. Баритонні (баритонові) тони.

Тільки барятон&льшн вжив, у знач, «близький до баритона». Баритональний бас. Баритональний тенор. БАРІЙ. 1. род. -я, ор. -єм. Одиниця виміру. Одного барія. 2. род. -ю, ор. -єм. Хімічний елемент. Сполуки барію.

БАРЛІГ, -логу, місц. (в) -лозі, мн. -логи, -логів

БАРО… Перша частина складних слів, що відповідає поняттю «тиск». З наступною частиною пишеться разом: барограма, барограф, баро-рецептор, баротерапія, баротермд-метр, барометричний. бАро- і ТЕРМОКАМЕРА, -и БАРОКО, невідм., с. Стиль в архітектурі та мистецтві. Середньовічне бароко.

БАРОКОВИЙ і БАРОЧНИЙ. Прикм. до барбко.

БАРОМЕТР, -а

БАРТЕР, -у. Прямий товарообмін із передачею права власності на товар без оплати грішми (натуральний обмін).

БАС. 1. род. -у. Голос. Приємний тембр басу. 2. род. -а. Інструмент. Струни до баса. 3. род. -а. Співак. Голос нового баса надзвичайно гарно звучить у хорі.

БАСЙТИ, башу, басиш, басить, басимо, басите, басять БАСЙЩЕ, -а, ч. і с.

БАСКЕТБОЛ, -у. Змагання з баскетболу (не з баскетбола).

БАСКИ, -ів, мн. (одн. баск, -а). Народність, що живе у північно-західних областях Іспанії і в прилеглих південно-західних районах Франції.

БАСКСЬКИЙ. Прикм. до б&скя. БАСМАЦЬКИЙ. Прикм. до Бас-м&ч.

БАСМАЧ, -а, дав. -еві, ор. -ём БАСОВИЙ і БАСОВИЙ, -а, -ё БАТАЛЬЙОН, -у

БАТЕРФЛЯЙ, -ю, ор. -єм. Стиль спортивного плавання. Батер

БАТУМІ

9

БЕЗВІЛЬНИЙ

фляй — це своєрідний різновид брасу. БАТУМІ, невід м., с. Назва міста. Зелене Батумі.

БАТЬКІВ — БАТЬКІВСЬКИЙ.

Розрізняються значенням.

Батьків. Який належить батькові. Батькові знайомі. Батькове поле. Батьківський [не батьківський]. 1. Належний батькам — батькові і матері. Батьківський дім. Батьківський поріг. 2. Який виражає почуття батька, батьків; пройнятий любов’ю. Батьківське піклування.

БАТЬКО — ТАТО — ОТЁЦЬМа-ють спільне значення «чоловік стосовно своїх дітей». Тату! тату! це Степан наш! Ідіть подивіться (Шевченко). Терпка гіркота і біль почулись у голосі батька п ‘яти синів (Довженко). Шануй отця і матір свою. Зменш.-пестл. назви: батечко, батенько; таточко, татусь, татусьо, татунь, татуньо; діал. вітець.

Кл.: батьку! тату! бтче! батечку! батеньку! таточку! татусю! татуню! Бйтько. 1. У минулому шанобливе називання козацької та гайдамацької старшини, отаманів. Гуля Максим, гуля батько (Шевченко). Ой, Богдане, батьку Хмелю (Нар. дума). 2. Називання шанованих осіб, ввічливе звертання до старої людини. Будеш, батьку, панувати, поки живуть люди (Шевченко). 3. Термін спорідненості в офіційно-діловому мовленні Ім’я батька, ім’я матері. Прізвище, ім’я та по батькові [не по-батькові]. Тйто, -а, мн. -й, -ів [не тат] ужив, переважно у розмовно-побутовому мовленні.— Тату,— кинулась до батька Христя (Довженко).

Тільки батьки, -ів ужив, у значеннях: 1. Предки. Так за батьків було (Но-мис). 2. Батько й мати. У юності вони дуже кохалися і хотіли побратися, але батьки не дозволили (Симоненко).

У сполученнях Хрещений батько. Весільний батько.

Тільки отбць церк. ужив, у значеннях: 1. Бог. Вірую в єдиного Бога Отця, Вседержителя, Творця неба й землі. Во ім’я Отця і Сина і Духа Святого. Отець небесний. 2. Священик. Прошу Отця. Високоповажаний Отче! Отці церкви. Є тенденція уникати «суржикового» батюшка.

БАЧИТИ, -ачу, -ачить, -йль [не бачуть]

БАЧАЧИ [не бачу чи], дієприсл. БАШКЙРИ, -ів, мн. (іодн. башкир, -а, ч; башкирка, -и, дав. -рці, род. мн. -рок, ж.)

БАШТА див. ВЁЖА

БАШТАН, -ану, місц. (на) -ані, мн.

-йпи, -анів

БДЖІЛЬНИЦЬКИЙ — БДЖОЛЯНИЙ — БДЖОЛЯНЙЙ Бджолннні і бджоляний збігаються у знач, «який стосується бджіл». Бджолина (бджоляна) отрута. Тільки бджолиний ужив, у значеннях: 1. Вироблений бджолами. Бджолиний мед. Бджолині стільники. 2. У знач. ім. Сім’я бджолиних.

Тільки бджоляний ужив, у знач, «призначений для бджіл». Бджоляний вулик. Бджоляні ферми.

Тільки бджільнйщ»кяй ужив, у знач, «який стосується бджільництва». Бджільницька наука. Бджільницькі справи.

БДЖОЛА, -й, мн. бджоли, бджіл, але дві бджоли

БДЖОЛЙР, -а, дав. -еві, ор. -ем. кл. -яре, мн. -і, -ів, дав. -ам БЕЖ, незм., прикм. Пальто кольору беж.

БЁЖЕВИЙ [не бежовий] БЕЗВИЇЗНИЙ БЕЗВИРАЗНИЙ БЕЗВЙХЩЬ, -ході, ор. -хідцю БЕЗВІДДЯ, -я, ор. -ддям і БЕЗВОДДЯ

БЕЗ ВІДОМА \не без відому) БЕЗВІЛЬНИЙ і БЕЗВОЛЬНИЙ

БЕЗВІР’Я

40

БЕЗ’ЯЗЙКИЙ

БЕЗВІР’Я, -р’я, ор. -р’ям БЕЗВІСТИ, присл. Синоніми: безслідно, без сліду БЕЗГРОШОВЙЙ, -а, -е БЕЗДОГЛЯДНИЙ БЕЗДОРІЖЖЯ, -я, ор. -жжям, род. мн. -іж

БЕЗДОЩОВЙЙ, -а, -е БЕЗДРОТОВИЙ

БЕЗЗАКОННІСТЬ — БЕЗЗАКОННЯ. Збігаються у знач, «відсутність або порушення закону». Цілковите беззаконня (цілковита беззаконність). У знач, «властивість чого-небудь, що суперечить закону» вжив, беззакбнасть (чого). Беззаконність дій міліції.