БЕЗЗАХИСНИЙ і беззахйсний БЕЗЗМІСТОВНИЙ. Синоніми: пустий, пустопорбжній, неглиббкий. БЕЗ КШЦЙ-КРАЮ. Синоніми: безконечно, безмежно. БЕЗКОЛІРНИЙ — БЕЗКОЛЬОРОВИЙ. Розрізняються значенням. Безкбліршш. Який не має кольору. Безколірний газ.

Безкольорбвий. Який не має забарвлення, чітко виявленого кольору. Безкольорове обличчя. БЕЗКОНЁЧНИЙ. Синоніми: нескінченний, безмежний, безкраїй БЕЗКОРИСЛИВИЙ БЕЗКРАЇЙ і БЕЗКРАЙНІЙ. Синонім: безмежний.

БЕЗКРОВНИЙ

БЁЗЛАД, -у, місц. (у) і і БЕЗЛАДДЯ, -ддя, ор. -ддям. Синоніми: хаос, нелад, розгардіяш.

БЕЗЛЮДДЯ, -ддя, ор. -ддям. Синоніми: глушині, пустка. БЕЗМЁЖЖЯ, -я, ор. -жжям БЕЗОПЛАТНИЙ — БЕЗПЛАТНИЙ — БЕЗКОШТОВНИЙ Безоилітшгіі. За який не платять; який не має визначеної ціни. Безоплатна передача землі Безнлітннй. Який не оплачують. Безплатна путівка. Безплатний про-їзд. Безплатна освіта.

Безкоштбвний. Який не потребує коштів, оплати. Безкоштовне харчування.

БЕЗПАМ’ЯТНИЙ БЕЗПАСПОРТНИЙ БЕЗПЕРЕСТАНКУ і безперестану

БЕЗПЛІДДЯ — БЕЗПЛІДНІСТЬ.

Збігаються в знач, «нездатність давати потомство». Причини безпліддя (безплідності) сільськогосподарських тварин.

Тільки безплідшсть ужив, у знач, «безрезультатність». Безплідність схоластики. Безплідність наших пошуків. БЕЗПОСЕРЕДНЬО БЛИЗЬКЙЙ БЕЗПОСЕРЕДНЬО ЗАЛЕЖНИЙ БЕЗПРЕТЕНЗІЙНИЙ. Синоніми: невибагливий, непримхливий, без претбнзій.

БЕЗПРЕЦЕДЕНТНИЙ. Синоніми: безприкладний, унікальний. БЕЗПРИНЦИПНИЙ БЕЗПРИСТРАСНИЙ БЕЗПРОГРАШНИЙ БЕЗПРОСВІТНИЙ. Синоніми: темний, безрадісний, сумний. БЕЗПРОЦЁНТНО-ВЙГРАШНИЙ БЕЗРУКАВИЙ і БЕЗРУКАВНИЙ БЕЗСИЛЛЯ, -я, ор. -ллям. Синоніми: неміч, кволість, безсилість. БЕЗСЛОВЕСНИЙ БЕЗСУБ’ЄКТНИЙ БЕЗСУМНІВНИЙ. Синоніми: певний, незаперечний, очевидний. БЕЗСЮЖЕТНИЙ БЕЗТАЛАННИЙ. Синоніми: нещасний, бідолаха.

БЕЗ УГАВУ БЕЗУПЙННИЙ

БЕЗ УПЙНУ. Синонім: безупинно. БЕЗФОРМНИЙ БЕЗХАРАКТЕРНИЙ БЕЗЧЁСТЯ, -я, ор. -тям. Синонім: ганьбі.

БЕЗШЁРСТИЙ

БЕЗ’ЯДЕРНИЙ

БЕЗ’ЯЗЙКИЙ. Синоніми: німий, безсловесний, мовчазний, покірний.

беладона

41

БІДАК

БЕЛАДОНА, -и, ор. -ою. Ужив, у значеннях: 1. Багаторічна отруйна трав’яниста рослина. 2. Ліки з цієї рослини.

БЕЛГРАД, -а [не Белград) БЕЛГРАДСЬКИЙ [не белградський] БЕЛЬЕТАЖ, -у, ор. -ем, мн. -і, -ів. Перший ярус лож у партері БЕМОЛЬ, -я, ор. -ем. Зниження звука на півтону.

БЕНГАЛЬЦІ, -ів, мн. (одн. бенгалець, -льця, ор. -льцем, ч.; бенгалка, -и, дав. -лці, род. мн. -лок, ж.) БЕНЗО… Перша частина складних слів, що відповідає поняттям «бензин, бензиновий». З наступною частиною завжди пишеться разом: бензоелектричний, бензозаправний, бен-зосхдвище.

БЕНЗОПРОВІД [не бензопрбвід], -вбду, мн. -води, -вбдів БЕНКЁТ, -у. Урочистий обід або вечеря.

БЕРДЙЧІВ, -чева, ор. -чевом БЁРЕ, невідм., ж. Сорт груш. Смачна бере.

БЁРЕГ, -а, місц. (на) -зі, мн. -й, -ів, але два береги [не два берега] БЕРЕГТИ, -ежу, -ежёш, -ежемо, -ежетё, -ежуть; мин. беріг, береглй, берегло, берегли; нак. -ежй, -ежі-м(о), -ежіть

БЕРЕСТ. 1. род. -а. Дерево. Листя береста. 2. род. -у. Кора берези. Вироби з бересту.

БЕРИНГОВА ПРОТОКА. Перше слово пишеться з великої літери. БЁРИНГОВЕ МОРЕ. Перше слово пишеться з великої літери. БЁР1-БЁР1, невідм., ж. Хвороба. Небезпечна бері-бері.

БЁРКУТ, -а [не беркут] БЕРМ^ДСЬКІ ОСТРОВЙ [не Бер-мудські острови]. Перше слово пишеться з великої літери. БЕРТОЛЁТОВА СІЛЬ. Стійке словосполучення. Пишеться з малої літери.

БЕРУЧЙ, дісприсл.

БЕССАРАБЫ, -ї, ор. -єю БЕССАРАБСЬКИЙ БЕСТСЁЛЕР, -у, ор. -ом. Книга на сенсаційні теми; ходовий товар. БЕТА..Лерша частина складних слів, що означає стан речовини або зв’язок з бета-частинками. З наступною частиною пишеться через дефіс (крім бетатрдн): бёта-залЬо, бёта-прдме-ні, бета-радіоактйвність, бёта-рдз-пад, бёта-спектрдметр, бёта-тера-певтйчний, бёта-частйнки. БЕТОНЯР, -а, дав. -еві, ор. -ем, мн. -і, -ів, дав. -ам

БИ, після голосного б, част. Правопис. 1. Пишеться окремо як частка при творенні умовного способу, а також для означення бажаності або можливості здійснення дії, вираженої дієсловом. Я жив би двічі і помер би двічі, якби було нам два життя дано (Бажан). Як би то скоріше зустрітись! 2. Пишеться разом як морфема складних часток, сполучників: мовби, немовби, ніби, якби.

БЙВНІ, -ів, мн. (одн. бивень, -вня, ор. -внем)

БЙТИ, б’ю, б’єш, б’ємо, б’єте, б’ють; нак. бий, биймо, бийте БШЛЮТЁКА-МУЗЁЙ, бібліотйки-музёю, ж. Бібліотека-музей поповнилася рідкісними виданнями. БШЛЮТЁКАР, -я, дав. -еві, ор. -ем, кл. -арю, мн. -і, -ів, дав. -ям БІБЛІОТЕКАРСЬКИЙ БІБЛІОТЕКА-ЧИТАЛЬНЯ, бібліотеки-читальні

БІБЛІЙНИЙ. Біблійні оповіді. БІБЛІЯ, -ї, ор. -єю. Пишеться з великої літери. Читати Біблію. Синоніми: Святе Письмо, Свята Книга, Книга Книг.

БІВУАК, -а і БІВАК БІГ, -у, місц. (на, в) бігу БІТОМ, присл. Бігом марш!

БІГТИ, -жу, -жиш, -жать [не біжуть]; нак. -жй, -жім(о), -жіть БІГУДІ, невідм., мн. Металеві бігуді БІДАК, -а, дав. -ові, кл. -аче

БІДАР

4

БІЛЬШ

бідАр, -а, дав. -еві, ор. -ем, кл. -арю, мн. -і, -їв, дав. -ям

біднота, -и і біднота, -й

БІЗНЕС, -у, ор. -ом, місц. (у) -і. Організована законна діяльність, основною метою якої є одержання прибутку — перевищення доходів над витратами.

бізнесмен, -а

БІК, боку, місц. (на) боці і боку, мн. боки, боків, але два боки, з обох боків, на всі боки, з усіх боків

БІЛА ЦЁРКВА. Обидва слова пишуться з великої літери. БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ БІЛГОРОД-ДШСТРбВСЬКИЙ, Бі-

лгорода-Дністровського, ім.

білгород-днісгрОвський, бі-

лгород-дністровського, прикм.

БІЛЕ МОРЕ. Перше слово пишеться з великої літери.

Б1ЛЁТ див. КВИТОК.

БІЛИЗНА — БІЛИЗНА. Розрізняються значенням.

Білизна. Вироби з тканин для одягання на тіло, а також на постіль. Чиста білизна. Накрохмалена білизна. Білизні. Білість. Білизна стін. БІЛИЙ ДІМ. Резиденція президента і канцелярія уряду США у Вашингтоні. Перше слово пишеться з великої літери.

БІЛКОВО-ВГГАМІННИЙ БІЛЛЬ, -я, ор. -ем. Проект закону в США та Великобританії.

БІЛО, присл. Калина зацвіла біло. Усюди було біло, сніг сіяв.

БІЛО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «білий». З наступною частиною пишеться: 1. Разом, якщо складне слово утворене: а) від словосполучення з підрядним типом синтаксичного зв’язку між компонентами: білоборддий (біла борода), білобрд-вий (білі брови), білокамінний і білокам’янім (збудований з білого каменю), білокачанний (білий качан), бі-

локбрий (біла кора), білокрів’я (збільшення у крові білих кров’яних тілець), білолиций (біле лице), біломар-мурдвий (з білого мармуру), білорукий (білі руки), білосніжний (білий, як сніг), білошерстий (з білої шерсті); б) від складних географічних назв: біломдрський (Біле море), білоцерківський (Біла Церква); в) іст., від прикм. білий у знач, «ворожий радянській владі» на означення осіб та предметів, ознак, пов’язаних з ними: білогвардієць, білогвардійський, білоемігрант, білоемігрантський, білоко-збк, білополАк, білофін, білофінський. 2. Через дефіс на позначення кольорів та їх відтінків: біло-

голубий, біло-золотий, біло-мйто-вий, біло-рожевий, біло-сйньо-чер-вдний.

БІЛОВЕЗЬКА ПУЩА, Біловезької Пущі. Обидва слова пишуться з великої літери.

БІЛОМОРСЬКО-БАЛТІЙСЬКИЙ КАНАЛ, Біломорканал, -у. З великої літери пишуться перші два слова. БІЛОРУСЬ, -і, ор. -ссю

білувАто-голубйй

білувАто-сірий

БІЛЬ1. У знач, «страждання» відмінюється як ім. ч. р.: болю, ор. 66-лем, род. мн. болів. Нестерпний біль. Неправильними є словосполучення гостра біль, зубна біль.

БІЛЬ2. У знач, «білість, нитки, пряжа» відмінюється як ім. ж. р.: біль, -і, ор. біллю.

БІЛЬШ. Зрідка поєднується з початковою формою тих прикметників і прислівників, від яких не утворюється проста форма вищого ступеня порівняння. Більш діловий. Більш відповідально. Не бажано поєднувати з тими прикметниками і прислівниками, від яких утворюються синтетичні форми ступенів порівняння. Замість більш глибокий, більш суворо доцільно вживати глибший, суворіше. Ненормативними є конструкції більш

БІЛЬШИЙ

43

БІРЖОВИЙ

глибший, більш суворіший, більш зро-зуміліше.

БІЛЬШИЙ. Керування: від ко-го-чого, за кого-що. Більший від нього [не більший нього]. Більший за нього. Більша частина [не більша половина]. БІЛЬШІСТЬ. Збірний ім. з кількісним значенням (пор. меншість, ряд, група, частина і т.п.). Керування. Слово більшість керує род. відм. мн. Більшість книг. Більшість учнів. Ненормативним є речення: Про це сказано у більшості монографіях, підручниках, довідниках. Потрібно: у більшості монографій, підручників, довідників.

Узгодження присудка. При підметі, до складу якого входить слово більшість (а також меншість, ряд, частина та под.), присудок ставимо у формі одн. або мн.

1. Присудок у формі одн. звичайно вжив.: а) якщо при слові більшість нема керованого слова. Більшість голосувала за висловлену пропозицію; б) якщо слово більшість керує ім. в одн. Більшість селянства в Галичині жила надзвичайно бідно; в) при безпосередній близькості підмета і присудка (хоч кероване слово вжив, і в мн.). Більшість студентів склала екзамен добре.

2. Присудок у формі мн. (т. зв. узгодження за змістом) звичайно вживаємо: а) якщо між підметом і присудком є інші члени речення (особливо дієприкметниковий зворот з дієприкметником у мн., означальне підрядне речення зі сполучним словом у формі мн.). Більшість заходів, які запланували на цей рік, виконані;

б) якщо при слові більшість є декілька керованих слів у формі мн. Більшість робітників, інженерів, службовців нашого заводу мають городи;

в) якщо при підметі зі словом біль-ппсть є однорідні присудки. Більшість учителів нашої школи виступають зі змістовними лекціями перед

населенням, виконують важливі громадські доручення; г) якщо підкреслюються активність і роздільність дій, що їх виконують особи, названі в підметі. Більшість дітей розбіглися в різні сторони; д) якщо дієслівна зв’язка бути узгоджується з іменною частиною складеного присудка. Більшість глядачів були захоплені виставою.

БІЛЬШ-МЕНШ, присл. Синоніми: приблизно, якоюсь мірою.

БІЛЯ, прийм. Уживається тільки на означення місця. Зупинився біля будинку. Став біля батька. Синоніми: близько,край,коло. Неправиль-н о вживати слово біля на означення приблизної кількості: біля ста, біля тисячі. Потрібно: близько (коло) ста (тисячі).

БІНОКЛЬ — МОНОКЛЬ. Розрізняються значенням.

Бінбкль, -я, ор. -ем. Оптичний прилад, що складається з двох паралельно розміщених зорових труб для розглядання віддалених предметів. Туристи розглядали через бінокль розлогий степ.

Монбкль. -я, ор. -ем. Кругле оптичне скло для одного ока. Монокль можна використовувати замість окулярів або пенсне.

БІО… Перша частина складних слів, що відповідає поняттям «життя», «життєві процеси», «біологічний». З наступною частиною завжди пишеться разом: біоакустика, бібліографія, біогенез.

БІОЛОГІЧНО АКТЙВНИЙ БІР, бору, місц. (у) бору, мн. бори, борів, але два бори БІРЖА, -і, ор. -ею, місц. (на) -і. Ринок оптової торгівлі товарами, цінними паперами, іноземною валютою. 2. Організація, яка обслуговує процес укладання угод з приводу купівлі й продажу. 3. Місце, де укладають угоди.

БІРЖОВИЙ

БІРЮЗА

44

БО

бірюза, -й

БІСИТИСЯ, бішуся, бісишся, бісяться.

БІСТРО, невідм., с. Невеликий ресторан. Відчинене бістро.

БЛАГАТИ, -4ю, -аєш. Керуван-и я: кого про що, чого і без додатка, часто з інфіи. Благати суд про помилування. Благали хоч краплі води. Мамині очі, сповнені туги, благали.

БЛАГО, -а, мн. блага, благ, дав. благам, ор. благами. Керування: на благо кого-чого. Працювати на благо народу.

БЛАЖЁННИЙ БЛАКИТЬ, -і, ор. -тло БЛЁШНЯ, блешні і БЛЕШНЯ, блешні, ор. -ею БЛИЖЧЕ, присл.

БЛЙЖЧИЙ

БЛИЗНЯТА [не двойня], -ят, дав. -ятам, мн.

БЛИЗЬКИЙ. Керування: кому-чому і до кого-чого. 1. кому-чому. Відомий, зрозумілий, дорогий комусь; який хвилює. Твори Шевченка близькі всім нам. Близька мені людина. 2. до кого-чого. Який має доступ до чогось. Подібний до чогось. Близькі до урядових кіл бізнесмени. Переклад близький до оригіналу.

БЛИЗЬКИЙ СХІД, Близького Сходу. Обидва слова пишуться з великої літери.

БЛИЗЬКО РОЗТАШОВАНИЙ БЛИЗЬКОСПОРІДНЕНИЙ БЛИЗЬКОСХІДНИЙ. Прикм. до Близький Схід.

БЛІДО, присл. Блідо горіли лампи. Дівчинка виглядала блідо.

БЛІДО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «блідий». З наступною частиною пишеться: 1. Через дефіс, якщо означає відтінок кольору: блі-до-блакйтний, блідо-голубий, блі-до-жбвтий, блідо-зелений, блідо-рожевий. 2. Разом, якщо має знач.

«блідість чогось»: блідорукий, блідо-щдкий.

БЛІДОЛИЦИЙ див. …ЛИЦИЙ БЛІНДАЖ, -а, ор. -ем БЛОК. 1. род. -а. Піднімальний механізм; частина споруди. Подача блока. Перенесення блока. 2. род. -у, політ. Об’єднання. Тактика Атлантичного блоку.

БЛОК… Перша невідмінювана частина складних слів, що відповідає словам «блокувальний, блокування». З наступною частиною пишеться через дефіс: блок-апар&т,

блок-діагрйма.

БЛУЗА — БЛУЗКА. Розрізняються значенням.

Блуза. Верхній вільний робочий одяг. Робітники були в легких блузах. Блузка, розм. Легкий жіночий одяг (до пояса); кофта. Батистова блузка. БЛЮДО, -а, мн. блюда, блюд. Широка посудина, в яку кладеться або насипається страва. Фарфорове блюдо. Блюдо з печеною картоплею. Неправильним є вживання слова блюдо у значенні «страва». Неправильно: овочеве (картопляне) блюдо. Треба: овочева (картопляна) страва. БЛЯХАР, -я, дав. -еві, ор. -ем, мн. -і, -ів, дав. -ям БЛЯШАНИЙ

БО. 1. тол. Синоніми: тому що, через те що, у зв’язку з тим що та ін. Уживається на початку підрядної частини. Та слави людської зовсім ми не бажали, бо не герої ми і не богатирі (Франко). Ми не прийшли вчасно, бо йшов дощ. Ненормативним є вислів: Ми не прийшли вчасно, так як ішов дощ. 2. част. спонук., розм. Уживається, як правило, після дієслівних форм наказового способу чи в інших, близьких за значенням: Послухай-бо. Іди-бо. 3. част. підсил. Уживається при питальних займенниках, прислівниках, дієсловах дійсного способу. Чий-бо ти? Правопис. При займенниках, дієсловах,

БОА

Бб ЛІСНИЙ

прислівниках пишеться через дефіс: Який-бо ти! Дивіться-бо! Після частки ж — окремо: Іди ж бо!

БОА [не боа], невідм. 1.У знач, «удав» ужив, у ч. р. Боа схопив свою жертву, 2. У знач, «жіночий шарф з хутра або пір’я» вжив, у с. р. Гарне боа,

БОБЁР — БОБЙР. Розрізняються значенням.

Бобёр, -брі, ми. -й, -ів. Водяний гризун, що дає цінне хутро. Річковий бобер. Хутро з бобра.

Бобир, -я, дав. -еві, ор. -ем, мн. -і, -ів. Дрібна прісноводна риба; йорж. Зловили бобиря.

БОБІНА [не бабіна], -и

бобОво-злАковий

БОБСЛЕЙ [не бобслей]. 1. род. -я. Сани. Упав з бобслея. 2. род. -ю. Вид спорту. Змагання з бобслею.

БОГ, -а, дав. -ові, кл. Боже. Синоніми: Господь, Владика, Вседержитель, Цар Всесвітній, Отець Небесний. У релігії верховна надприродна істота, творець світу. Пишеться з великої літери. Але: бог Перун, боги на Олімпі. У спол.: Бог з тобою (з вами). Нехай Бог боронить. Як Бог дасть. Слава Богу (Богові). Хай Бог милує. Хай Бог прощає. Бійся Бога. Не дай Боже. Боже помагай (поможи).Святий Боже. Не приведи Боже [не упаси Бог. Бог ти мій. Не дай Бог]. БОГАТИР див. БАГАТЙР БОГАТЙРСЬКИЙ див. БАГАТИРСЬКИЙ

БОГДАН, -а, дав. -ові, ор. -ом, кл. Богдане! Змети.-пестл.: Богданку! Богданчику! Богданцю! Бодю! Дан-ку! Данчику! [не Бодя!]; Богдівовач, -а, дав. -у, ор. -ем; Богданівна, -и [не Богданівно!], дав. -і [не Богданівній]. Розмовляють два Богдани. Василю Богдановичу! Ірино Богданівно! БОГДАНА, -и, ор. -ою, кл.\ Бог діло! Зменш.-пестл.: Богдінко! Богданцю! Дйнусю! Дануто! [не Дана!]

БОГОМІЛЬНИЙ і БОГОМОЛЬНИЙ

БОГОРОДИЦЯ, -і, Ор. -ЄЮ, КЛ. -е! Пишеться з великої літери. Синоніми: Богоматір, Матір (Мати) Божа, Пресвятая Діва, Пречиста Діва, Пре-непорочная, Цариця Небесна; (у католиків) Мадонна.

БОГОСЛОВ’Я, -в’я, ор. -в’ям. Наука, пов’язана з вивченням богів чи Бога, ставленням Бога до світу. Обґрунтовує догмати певної релігійної системи, інтерпретує їх і захищає. Синонім: теологія.

БОГОТА, -и. Назва міста. БОДНАР див. БОНДАР БОСІ.. Перша частина складних слів, що відповідає слову «бойовий». З наступною частиною завжди пишеться разом: боєздатний, боєпостачання, боєприпаси.

БОЖИЙ СИН. Обидва слова пишуться з великої літери. Синоніми: Христос, Син, Чоловіколюбець, Спаситель, Месія, Ісус.

БОЗНА… Перша частина складних слів. З наступною частиною пишеться через дефіс: бозна-де, 66-зна-звідки, ббзна-коли, бозна-як, ббзна-хто, бозна-що. Але: бозна з чим, ббзна з ким. БОЙКОТОВАНИЙ БОЙНЯ, -L ор. -ею, род. мн. ббєнь БОЙОВИЙ, -й, -е БОКЛАГА див. БАКЛАГА БОЛГАРИ, -ар [не болгарів], мн. (іодн. болгарин, -а, ч.; болгарка, -и, дав. -рці, род. мн. -рок, ж.). Два болгарина [не два болгарини]. БОЛЕРО, невідм., с. 1. Старовинний іспанський народний танець. Швидке болеро. 2. Коротка безрукавка в народному іспанському костюмі Червоне болеро.

БОЛІСНИЙ — БОЛЮЧИЙ — БОЛЬОВИЙ.

Бблісмй ужив, у значеннях: 1. Пов’язаний з переживаннями, тяжкий (рідко болючні). Стояла [Вутанька]

БОЛОНЬЯ

6

БОРОТИСЯ

в болісному занімінні (Гончар). Болісні шукання людяності (Павличко). Софія лягла на диван. Іі охопила раптом болюча журба (Шиян).

2. Пов’язаний з фізичним відчуттям болю. Болючий зуб, болюча рана. Тільки болю«ий ужив, у сполученнях болюче місце (про щось найбільш уразливе), болюче питання, болюча справа (невідкладна справа, розв’язання якої пов’язане з труднощами).

Больовий, мед. Больова точка. Больове відчуття у новонародженого ще недостатньо розвинене. БОЛОНЬЯ — БОЛОНКА. Розрізняються значенням.

Болбнья, -ї, ор. -єю. Написання:

1. З великої літери як назва міста Італії. 2. З малої літери у знач, «плащ з капронової тканини з водонепроникним покриттям або сама тканина».

Болбнка, -и. Маленький кімнатний песик.

БО ЛОТЙСТИЙ — БОЛОТНИЙ — БОЛОТЯНИЙ

Болбтяннй і болбтннй збігаються у знач, «який живе, росте на болоті», але болотний ужив, рідко. Болотяна (болотна) черепаха. Болотяні (болотні) трави.

Тільки болбтннй ужив, у значеннях:

1. Який з болота, має властивості болота. Болотний газ. Болотна вода. Болотні випари. 2. Призначений для робіт на болоті. Болотні чоботи.

Тільки болотистий ужив, у знач, «багнистий, заболочений». Болотиста місцевість.

БОЛбТНО ЛІСОВЙЙ, -а, -6 БОЛбТНО-ЛУГОВЙЙ, -а, -ё БОЛОТНО-ТРАВ’ЯНЙЙ, -а, -є БОЛОТЯНИЙ див. БОЛОТИСТИЙ БОЛЬОВЙЙ див. БОЛІСНИЙ БОЛІОЧИЙ див. БОЛІСНИЙ БОЛЙЧКА, -и, дав. -чці, мн. -чки, -чок і -ячкй, -ячок, але дві болячки

БОМБЙТИ, -блю, -бйш, -бимо, -бите, бомблять

БОНА — БОННА. Розрізняються значенням.

Ббиа, -и, мн. бони, бон. Грошовий документ, тимчасові паперові гроші. Ббнва, -нни, дав. -нні, мн. -шш, бонн, заст. Гувернантка.

БОНДАР, -я, дав. -еві, ор. -ем, кл. -ю, мн. -і, -ів, дав. -ям, але два бондарі і діал. БОДНАР БОНДАРНИЙ — БОНДАРСЬКИЙ. Розрізняються значенням. Бондйрняй. Який стосується виготовлення бочок. Бондарний цех. Бондарський. Властивий бондареві. Бондарські Ьіструменти.

БОНН, Бонна, місц. (у) Бонні БОННСЬКИЙ

БОР. 1. род. -а. Свердло. Нарізки бора. 2. род. -у. Хімічний елемент. Сполуки бору.

БОРГ, -у, місц. (у) -гу, мн. -й, -ів БОРДО1, }іевідм., с. 1. Назва міста. Зелене Бордо. 2. Сорт червоного вина. Ароматне бордо.

БОРДО2, незм., прикм. Сукня кольору бордо.

БОРДОСЬКИЙ. Прикм. до Бордб1. БОРЖОМ, -у, ч. і БОРЖ0МІ, не-

відм., ж. Свіжий боржом. Свіжа боржомі.

БОРЖ0МІ, невідм., с. Назва міста. Гарне Боржомі.

БОРЙСПІЛЬ, -поля, ор. -полем БОРНЁО, невідм., ч. Назва острова. Зелений Борнео.

БОРОДАВКА, -и, місц. (на) -ці, род. мн. -вок

БОРОДІНСЬКА БЙТВА. З великої літери пишеться перше слово. БОРОНА, -й, мн. борони, -рін, але дві боронй

БОРОТИ див. ДОЛАТИ БОРОТИСЯ, борюся, борешся, боремось (боремося), боретеся, борються [не боряться]. Керування: з ким-чим, проти кого-чого, за ко-го-що. 1. з ким. Схопившись, нама

боротьба

47

БРАЗЙЛІЯ

гатися перемогти когось. Боротися з атлетом. 2. з ким-чим і (з відтінком підкресленої дії) проти ко-го-чого. Про активне зіткнення суспільних груп, напрямів, поглядів і т. ін. Боротися з контрреволюцією (проти контрреволюції). 3. з чим. Намагатися знищити, викорінити що-небудь. Боротися з байдужістю. 4. проти чого. Намагатися запобігти чому-небудь. Боротися проти ядерної війни. Зловживання словом боротися у 3 та 4 значеннях призводить до штампів. 5. за що. Настійливо домагатися чогось, переборюючи перешкоди. Боротися за волю.

БОРОТЬБА, -й. Керування: ким-чим; проти кого-чого; за кого-що, ко го-чого, між ким-чим і без додатка.

1. з ким-чим і (з відтінком підкресленої дії) проти кого-чого. Активне зіткнення протилежних суспільних груп, напрямів, інтересів, поглядів і под. Боротьба з інтервентами (проти інтервентів). Боротьба реакції з антифашистським рухом (проти антифашистського руху). 2. з чим. Діяльність, спрямована на знищення чогось, запобігання чомусь. Боротьба з епідемією грипу. Боротьба зі зловживаннями. 3. проти чого. Діяльність, спрямована на запобігання чомусь. Боротьба проти поширення епідемії. 4. за що. Діяльність, спрямована на досягнення чогось. Боротьба за волю. Зловживання словом боротьба у 3 і 4 значеннях призводить до штампів (боротьба за знання, боротьба зі снігом, боротьба за врожай, боротьба за мир). 5.

кого-чого і між ким-чим. Боротьба кланів (між кланами). ^ОРОШИОМЁЛЬНО-КРУП’Я-Нйй, -а, -6

БОРТ. 1. род. -у. Бік судна, автомо-біля та ін. Біля бдрту машини. Але з іншим наголосом: На борту корабля (літака, ракети). 2. род. -а. Бо

ковий край посуду, край капелюха, одягу. Оббитого борта. Недошитого борта.

БОРТ… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «бортовий». З наступною частиною завжди пишеться разом: бортжурн&л, бортінженір, бортлі-кар, бортмеханік, бортпровідник, бортрадист.

БОРЩЁВИЙ

БОРЮЧИСЬ [не борячись], дієприсл. БОСОНІЖ, присл.

БОСПбРСЬКА ДЕРЖАВА. З великої літери пишеться перше слово. БОСТОН — БОСТОН. Розрізня-ються значенням.

Ббстов, -а. Назва міста. Вулиці Бостона.

Бостбн, -у. Тканина; гра, танець. Відріз бостону. Мелодія бостону. БОЯГУЗТВО, -а БОЙЗНЬ, -і, Ор. -ЗНЮ БОЙРИН, -а, дав. -ові, ор. -ом, кл. -е, мн. -яри, -яр

БОЙТИСЯ, боюся, боїшся, боїмося, боїтеся, бояться; пак. бійся, бійтеся. Керування: кого-чого і з інфінітивом. 1. Відчувати страх перед кимось. Боятися вовків. Боятися холоду. Боятися простудитися.

2. (лише у 3 ос.) чого. Не переносити чогось, псуватися від чогось. Фотоплівка боїться світла.

БОЯЧЙСЬ [не боючись], дієприсл. БРА, невідм., с. Настінний світильник. Гарне бра.

БРАВІСИМО — БРАВО. Розрізни-ються ступенем вияву почуття. Бравісимо, виг., що виражає найвищий ступінь схвалення.

Брйво, виг., що виражає схвалення, захоплення, заохочення. БРАЗИЛІЙСЬКИЙ БРАЗИЛІЙЦІ, -ів, мн. (одн. бразилі-єць, -ійця, дав. -ійцеві, ор. -ійцем, ч.; бразилійка, -и, дав. -ійці, род. мн. -йок, ж.)

БРАЗЙЛІЯ, -ї, ор. -ЄЮ

БРАКОНЬЄР

48

БРОШУРА

БРАКОНЬЄР, -а, дав. -ові і -у, ор. -ом, кл. -е, ми. -и, -ів БРАНДЕНБУРГ і БРАНДЕНБУРГ*. 1. род. -а. Назва міста. Пам ’ятзшки Бранденбурга (іа). 2. род. -у, місц. (у) -зі і -гу (-гу). Історична область на території Німеччини. Природні багатства Бранденбургу (гу).

БРАНДЕНБУРЗЬКИЙ. Прикм. до Бранденбург.

БРАТ, -а, дав. -ові, ор. -ом, кл. брате, мн. брати, -ів, але два брати. Брйггя, брйтці — форма дружнього звертання. 1. Поєднання з прізвищем: а) при слові брата іншомовні прізвища мають форму одн.: брати Грімм, брати Покрасс; б) при словосполученні брат і сестра іншомовні при вища мають, як правило, форму мн.: брат і сестра Шлегелі. 2. При підметі, вираженому словосполученням брат з сестрою (чоловік з жііисою, батько з матір’ю), присудок має форму мн.: брат з сестрою поїхали в село. Але: брат з сестрою поїхав за кордон (брат — підмет, з сестрою — додаток). БРАТЁРСЬКИЙ — БРАТНІЙ — БРАТСЬКИЙ

Братёрськин і брйтній збігаються у знач, «який буває між однодумцями, близькими людьми, народами». Братерська (братня) допомога. Братерські (братні) народи. Розрізняються сполучуваністю. Братерська сдність. Братні країни.

Тільки брйтаій ужив, у знач, «який стосується брата». Рідна братня кров. Братська» ужив, у спол. братська могила, іст. братські школи.

БРАТИ, беру, береш, беремо, берете, беруть; пак. бери, берім(о), беріть. Брати участь [не приймати участь]. Брати (взяти) до відома [не приймати до відома].

БРАТИК [не братік], -а, дав. -ові, -ор. -ом, кл. -у БРАТИСЛАВА, -и

БРАТ-і-СЕСТРА, брата-й-сестрй. Назва рослини.

БРАТСТВО, -а

БРАТСЬКИЙ див. БРАТЁРСЬКИЙ БРИДЖ, -у, ор. -ем. Гра. Правила бриджу.

БРЙДЖІ, -ів, мн. Штани.

БРИКЁТ. 1. род. -а. Одиничний предмет. Брусок брикета. 2. род. -у, збірне. Не завезли з осені брикету. БРИЛЬЯНТ, -а БРИНЗА, -и

БРИТВА, род. мн. бритв і бритов БРЙФШГ, -у, ор. -ом. Коротка нарада представників засобів масової інформації з представниками (чи представником) влади переважно перед визначними подіями чи після них (переговори, засідання, конференції), де подається інформація про них, з’ясовуються погляди. БРІСТОЛЬ, -я, ор. -ем. Назва міста. БРОВА, -й, мн. брови, брів, дав. брбвам, але дві брови БРОДЙТИ, броджу, брбдиш, бродять

БРОКЕР, -а, дав. -ові. Посередник (особа або фірма) при укладанні угод; одержує комісійну винагороду (брокераж).

БРОНЕ… Перша частина складних слів, що відповідає слову «броньовий». З наступною частиною завжди пишеться разом: бронемаши

на, бронендсець, бронетанковий.

БРОНЗІВНИК — бронзувАль-НИК. Розрізняються значенням. Бронзівнйк, -й. Майстер, який виготовляє бронзу чи вироби з бронзи. Броизувільшвс, -а, спец. Майстер, який покриває що-небудь бронзою. БРОНХІАЛЬНИЙ БРОНХІТ, -у. Приступ бронхіту. БРбНЯ1, -і, ор. -ею. Те, що зарезервоване; документи на це. Мати броню на номер у готелі.

БРбНЯ2 і БРОНЯ, брбні, ор. брб-нёю. Міцний захисний покрив. БРОШУРА [не брошюра], -и

БРУНАТНИЙ