БУЕНОС-АЙРЕС

брунатний

БРУС, -а, мн. -й, -ів, але два бруси, сім брусів

БРУСКОВИЙ, -а, -і

БРУССЯ, с., збірне. Будівельний

матеріал.

БРУТТО. Вага товару разом з тарою.

БРЮНеТ, -а

БРЮССЕЛЬ, -я, ор. -ем

БРЮССЕЛЬСЬКИЙ

БУБОН, -бна. Музичний інструмент.

БУБбН, -у. Напухла лімфатична

залоза.

БУВАЄ і БУВА, незм. Уживається: 1. Як присудок в односкладному реченні По всякому буває (бува). Іноді й так буває. 2. Як вставне слово. Отак, буває, в темну яму святеє сонечко загляне (Шевченко).

БУГ, -у, місц. (на) -зі, (по) -гу БУДАПЕШТСЬКИЙ БУДДА,-и, ор. -ою. Ім’я засновника релігії, що виникла в Індії у VI ст. до н.е. Пишеться з великої літери. БУДциСГСЬКИЙ БУДИНОК, -нку, мн. -шш, -нків. З великої літери пишеться у власних назвах: Будинок архітектора. Будинок культури. Будинок школярів. Будинок преси. Будинок учителя. З малої літери — у сполученнях будинок інвалідів, будинок-музей та ін. БУДИТИ, -джу, -диш, -дять БУДІВЕЛЬНИЙ — БУДШниЙ— БУДШниЧИЙ

Будівельний і будівний збігаються у знач, «пов’язаний з будівництвом, спорудженням чогось».

Будівельний виступає у сполученнях: будівільний майдднчик, будівільна бригада, будівільне управління, будівельний ддсвід та ін.

Будівний ужив, переважно як частина складних слів: кораблебудівний, суднобудівний, домобудівний.

Будівничий ужив, у знач, «творчий». Будівнича сила. 4

БУДІВЕЛЬНИК — будівник — БУДівниЧИЙ

Будівник і рідко будівничий уживаються у знач, «творець, засновник». Будівники (будівничі) нової держави.

Тільки будівельник ужив, у знач, «людина, яка має будівельну спеціальність». Інженер-будівельник. Професія будівельника.

Тільки будівник ужив, в знач, «узагальнена назва для людини, яка бере участь у спорудженні чогось». Будівники зрошувального каналу., -я, -є

БУДЬ… Перша частина складних слів. З наступною частиною пишеться через дефіс: будь-де, б$дь-коли, будь-котрий (але будь з котрим), будь-куди, будь-хтд, будь-чий (але будь з ким, будь з чим), будь-що-будь, будь-як.

БУДЬ-ХТЙ, будь-когб, дав. будь-кому, ор. будь-ким і будь з ким, місц. будь на кому (будь на кім) БУДЬ-ЧЙЙ, будь-чийого, дав. будь-чийому (будь-чиєму), ор. будь-чиїм, місц. будь на чийбму, будь на чиєму і будь на чиїм БУДЬ-Щб, будь-чого, дав. будь-чому, ор. будь-чим, місц. будь на чому і будь на чім

БУДЬ-ЩО-БУДЬ, присл. Синоніми: будь-що, хоч би там що, кбнче, неодмінно, обов’язково.

БУДЬ-ЯК, присл. Синоніми: недбало, як-небудь, аби з рук, абияк. БУДЬ-ЯкиИ, будь-якого, дав. будь-якому, ор. будь-яким, місц. на будь-якому, на будь-якім, будь на якому, будь на якім БУДЯЧЧЯ, с., збірне БУЕНОС-АЙРЕС [не Буенос-Айрес]. 1. род. -а. Назва міста. Вулиці Бу-енос-Айреса. 2. род. -у.Назва озера, провінції. Глибина Буенос-Айресу. Природні багатства Буенос-Айресу.

4 — 5-2180

БУЕНОС-АЙРЕСЬКИЙ

50

БУРШТЙН

БУеНОС-АЙРЕСЬКИЙ БУЗКбВО-БЛАкиТНИЙ БУЗОК, -зку, мн. -зкя, зків БУЗЬКИЙ. Прикм. до Буг.

БУЙ, буя, ор. -ем, мн. буї, буїв, але два буї

БУЙВІЛ, -вола, дав. -ові і -у, мн. -и, -ів

БУЙВОЛИЦЯ, -і, ор. -ею і БУЙВОЛИЦЯ

БУКВАР, -я, дав. -еві, ор. -ем, мн. -і, -ів, дав. -ям

Б^КВЕНИЙ і ЛІТЕРНИЙ

буквенодрукувАльний

буквено-цифровий

БУКОвиНА [не Буковина], -и, ор. -ою

БУЛАВА, -й, мн. -ави, -ав, але дві булави

БУЛАНИЙ — БУЛАТНИЙ. Розрізняються значенням.

Булінни. Про коня світло-рудої масті. Буланий кінь.

Булітнни, заст. Який зроблений з високоякісної міцної сталі особливого гарту. Булатний меч. Булатна сталь.

БУЛАТ. 1. род. -а, іст. Сталевий клинок, меч. Лезо булата. 2. род. -у. Високоякісна міцна сталь. Твердіший від булату.

БУЛАТНИЙ див. БУЛАНИЙ Б^ЛКА, -и, дав. -лці, мн. булки і булки, булок і булок, дав. булкам ібулкам, але дві булки.

БУЛЛА, -и, род. мн. булл. Папська грамота, послання.

БУЛЬЙОН, -у

БУЛЬКОТАТИ, -очу, -очеш, -очемо, -очете, -очуть; нак. -очй, -очі-м(о), -очіть і БУЛЬКОТІТИ, -очу, -отйш, -отимо, -отите, -отять; нак. -отй, -отім(о), -отіть БУНДЕСТАГ, -у, місц. (у) -зі. Нижня палата парламенту Німеччини. БУНКЕР, -а, мн. -й, -ів, але два бункери

БУНТ1, -а, мн. -и, -ів. Зв’язка, сувій. Тютюн укладають у бунти.

БУНТ2, -у, мн. -й, -ів. Заколот, стихійне повстання. Бунт піднімати. Бунт замирити.

БУНТАР, -я, дав. -еві, ор. -ем, кл. -арю, мн. -і, -ів, дав. -ям БУРАН — БУР^Н. Розрізняються значенням.

Бурій, -у. Сніжна буря; метелиця в степу. Волох вже не вперше літав у грозах. Снігові бурани заставали його в повітрі (Собко). Зірвався буран. Бурун, -і, переважно мн. буруні, -ів. Навальна піниста хвиля. Погляди наші сфокусовані на темній цятці, що раз у раз вигулькує в морі між бурунами,— то вона тоне, то знов виринає (Гончар). Високі буруни. Піняві буруни.

БУРЖУА, невідм., ч. Новоспечений буржуа.

буржуАзно-демократйч-

ний

БУРЙТИ, -рю, -рйш, -римо, -рите. Свердлити.

БУРКІТлиВИЙ і БУРКОТли-ВИЙ

БУРКОТАТИ, -очу, -очеш, -очемо, -очете, -очуть; нак. -очй, -очім(о), -очіть

БУРКОТІТИ, -очу, -отйш, -отимо, -отите, -отять; нак. -отй, -отім(о), -отіть

БУРКУН. 1. pod. -і. Буркотлива людина. Невдоволення буркуна. 2. род. -у. Назва рослини. Коріння буркуну.

БУРКУН-ЗІЛЛЯ, -я, ор. -ллям БУРЛАК — БУРЛАКА. Розрізняються значенням.

Бур лік, -і, дав. -бві, кл. -іче, мн. -й, -ів. Заробітчанин.

Бурліка, -и, дав. -ці, кл. -ако, мн. -іки, -ак. Бездомна людина. БУРЛеСКНИЙ Б^РО-ЖОВТИЙ Б^РО-ЗЕЛеНИЙ БУРЯТІ див. БУРАН БУРШТЙН, -у. Прикраси з бурштину [не з бурпггина].

БУРШТИНОВИЙ

5

БЯЗЬ

БУРШТИНОВИЙ

Б^РЯ, -і, ор. -ею, род. мн. бур

БУРЙК. 1. род. -а. Один корінь.

Є два підвиди культурного буряка.

2. род. -у. Збірна назва. Урожай

буряку.

БУРЯКІВНИК, -а, дав. -ові, ор. -ом, мн. -й, -ів

БУРЯКЮниЦЬКИЙ — БУРЯКОВИЙ. Розрізняються значенням. Бурягівншр»кяи. Який стосується буряківництва, буряків. Буряківницькі ланки.

Бурякбвни. Пов’язаний з вирощуванням буряків; виготовлений з буряків. Бурякова сировина. Буряковий сік.

БУРЯКО.- Перша частина складних слів, що відповідає за значенням словам «буряк, буряковий». Пишеться разом з наступною частиною: бурякозбиральний, бурякокомбайн, бурякокопач, буряконавантажувач, бурякосійний. БУРЙКО-ЧЕРВОНИЙ БУР’ЯН, -у [бурйан]

БУРЯниИ, -а, -е [бур’аяий] БУР’ЯНИНА, -и [бурйанина] БУРЯТИ, -ів, мн. (іодн. бурят, -а,

ч.; бурятка, -и, дав. -тці, род. мн. -ток, ж.)

БУСЕЛ, -сла, мн. бусли, буслів, але два бусли, п’ять буслів і БУСОЛ БУТАФОРІЯ, -ї, -єю БУТИ, буду, будеш, будуть; мин. був, була, було, були; пак. будь, будьмо, будьте. Уживання.

1. Особові форми майбутнього часу від дієслова бути разом з інфінітивом утворюють складену форму майбутнього часу. Буду працювати. Будемо вчитися. Нелітературними є форми буду вчилася, будеш працював. 2. Форма майбутнього часу буде вжив, тоді, коли сподіваємось результатів, які отримаємо внаслідок відповідних мисленнєвих дій у процесі формулювання речення. Це т. зв. майбутній час визначень. Вісімнадцять плюс

4*

пять буде двадцять три. Помилковим є уживання форми буде у реченнях: Це буде іменник. Це буде присудок. Це буде приголосний звук (слово буде потрібно тут опустити). Б^ФЕР, -а

БУФеТ. 1. род. -а. Назва меблів. Ніжки буфета. 2. род. -у. Кав’ярня, ресторанчик. Зайшов до буфету. БУХАРА, й

БУХГАЛТЕР, -а, дав. -ові, ор. -ом, мн. -й, -ів, дав. -ам, але два бухгалтери [не бухгалтера], п’ять бухгалтерів

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ БУЦІМТО, спол., част. Пунктуація. 1. Кома ставиться, коли сполучником починається підрядна частина (синоніми: наче, неніче,

мовбито, мов, немов, нібито). Мені здасться, буцімто хтось пройшов попід хату. 2. Кома не ставиться, якщо бущмто виступає часткою, уживаючись для висловлення сумніву, непевненості у достовірності сказаного. Вона буцімто не бачила нічого. Синоніми: наче, неначе, мов, немов, ніби, нібито.

БЮВеТ —КЮВеТ. Розрізняються значенням.

Бювет, -а. Будівля над мінеральним джерелом, обладнана для приймання лікувальних вод. Мармуровий бювет. Кювет, -у. Водостічна канава вздовж шляху чи залізничного полотна. Наповнений водою кювет. БЮДЖЕТНО-ФІНАНСОВИЙ БЮЛЕТЕНЬ, -теня, ор. -тенем, мн. -теш, -тенів

БЮРО, невідм., с. Адресне бюро. БЮРОКРАТІЯ [не бюрократія], -ї, ор. -єю^

Б’ЮЧЙ, дісприсл.

БЮСТ, -а БЙЗЕВИЙ

БЯЗЬ, -і, ор. -ззю. Густа бавовняна тканина.

в

52

В

В

В*[ве], левідм. Як назва літери вжив, у с.р. Велике в. Як назва звука вжив, у ч.р. Твердий в.

ВНу), рідко ув, во, вві (уві), ві, прийм. Чергується з у (див. також у). В ужив., щоб уникнути збігу голосних під час читання у таких випадках:!) між голосними. Весна в Одесі. Іти в оселю; 2) перед голосними, незалежно від паузи й закінчення попереднього слова. Скло в автомобілі й капот в автомобілі; 3) після голосного перед більшістю приголосних (крім в, ф, хв, св та ін.). Прибути в місто Київ. Але: прибути у своє місто.

1. В — ДЛЯ. Прийменники синонімічні при позначенні обставинних відношень мети. Посилаю хлопця вам у поміч — посилаю хлопця вам для помочі. Цей випадок тобі в науку — цей випадок тобі для науки.

2. В — ДО. Прийменники синонімічні: 1. При вираженні просторових відношень, зокрема при позначенні предмета, місця, простору, куди спрямована дія. Відрізняються відтінками у значенні: в вказує, що дія спрямована всередину предмета, простору, до — що дія відбувається в напрямі до нього і може не закінчуватися проникненням усередину предмета чи простору. Іти в школу — іти до школи. 2. При вираженні об’єктних відношень, зокрема при позначенні дії, в яку хто-небудь включається, втручається, при позначенні сфери діяльності, середовища і т.ін., до якої (якого) хтось переходить, вступає тощо. Втрутився у бійку — втрутився до бійки. Піти у військо — піти до війська.

3. В —3. Прийменники синонімічні: 1. При вираженні просторових відношень, зокрема при вказівці на

предмет, місце, простір, в якому відбувається дія, чи хто-, що-небудь міститься, перебуває. Відрізняються відтінками у знач.: в вказує на місце, простір, в якому відбувається дія, з наголошує на тому, що дія спрямована зсередини цього простору. Дитина сміється в колисці — дитина сміється з колиски. 2.При вираженні означальних відношень, зокрема при позначенні зовнішнього вигляду, внутрішнього стану і т.д. Відрізняються відтінками значення: в вжив, для вказівки на повноту охоплення, з — для підкреслення частковості охоплення. Одяг у дірках — одяг з дірками.

4. В —НА. Прийменники синонімічні: 1. При вираженні просторових відношень, зокрема при вказівці на місце перебування. В конкретніше передає значення того, що дія відбувається всередині чогось, спрямована всередину чогось. Працює в полі — працює на полі. Відрізняються вживанням. Працювати на заводі — працювати у фірмі. Разом з тим у ряді випадків в і на вжив, паралельно. У селі — на селі. Відбути в літаку — відбути на літаку (можна також літаком). 2. При вираженні об’єктних відношень, при позначенні істоти, предмета, стану, в яку (який) перетворюється, переходить хто-, що-небудь. При цьому перевагу треба надавати конструкції з ва. Перетворити в попіл — перетворити на попіл. 3. При вираженні обставинних відношень: при позначенні обставин, умов, у яких хтось перебуває; мети, з якою здійснюється або існує що-небудь; схожості, подібності кого-, чого-небудь до когось, чогось. На при цьому точніше передає відтінки обставинності, в їх згладжує, нівелює. У самоті — на самоті. У поміч — на поміч. Але: в і ва не бувають синонімічними при вираженні числових відношень. П’ять

в

53

вакуум

збільшити у три (рази) — п’ять збільшити на три.

5. В — ПО. Прийменники синонімічні: 1. При вираженні просторових відношень. Відрізняються відтінками значення: в зазначає місце здійснення дії, но — вказує, що дія поширюється на більший, ніж при вживанні в, простір. Досить ховатися в кущах — досить ховатися по кущах. В лоб — по лоби 2. При вираженні часових відношень. Вживання по тут вносить відтінок регулярної повторюваності дії. У вихідні— по вихідних (перевалено розм.).

6. В — ПРИ. Прийменники синонімічні при вираженні обставинних відношень, зокрема способу дії. Почуваюся в силі — почуваюся при силі.

7. В — ЧеРЕЗ. Прийменники синонімічні при вираженні просторових відношень, при позначенні предмета, через який здійснюється дія. Відрізняються відтінками значення: в указує на спрямованість дії, через — на предмет, за допомогою якого відбувається дія. Дивитися на зірки в телескоп —дивитися на зірки через телескоп.

ВАВИЛОНСЬКЕ СТОВПОТВОРІННЯ, книжн. Стійке словосполучення. Пишеться з малої літери.

ВАГА, -й, місц. (на) -зі, мн. ваги, ваг. Ужив, тільки в одн., крім знач, «прилад для зважування». На вагу золота. Центр ваги. Мати вагу. Але: автоматичні ваги.

ВАГ АР, -я, дав. -еві, ор. -ем, кл. -арю, мн. -і, -ів, дав. -ям

ВАГОвиЙ, -і, -е

ВАГОНО… Перша частина складних слів, що відповідає слову «вагбн». З наступною частиною пишеться завжди разом: вагонобудівний, вагонобудування, вагономийний, вагононавантажувач, вагонодбіг, вагоноперекидач, вогоноремднтний, вагоноскладальний.

ВАГОН-ЦИСТеРНА, вагбна-цис-терни

ВАДЙМ, -а, дав. -ові, ор. -ом, кл. Вадиме! Зменш.-пестл.: Вадимку! Вадимоньку! Вадймчику! [не Ва-дік!]; Вадимович, -а, дав. -у, ор. -ем; Вадимівва, -и [не Вадимівної], дав. -і [не Вадимівній]. У класі вчаться два Вадйми [не два Вадима]. Вадиме Вадимовичу! Маріє Вадимівної

ВАЖІЛЬ, -желя, ор. -желем ВАЖКО… Перша частина складних слів, що відповідає слову «важкий». З наступною частиною пишеться разом: важкоатліт, важкоатлетичний, важковаговий, важковаговик, важковихдвуваний, важкодум, важкорозчинний, важкохвдрий. Але як присл. з прикм. та присл. з діє-прикм. пишеться окремо: важко вражений, вджко кердваний, важко навантажений, вджко поранений, вджко хвдрий.

ВАЖЧЕ, присл.

ВАК. Скорочення. Вищаатеста-ційпя комісія. Пишеться великими літерами. В офіційному стилі не відмінюється. Бюлетень ВАК. ВАКАНСІЯ, -ї, ор. -єю. Вільна посада у штаті установи. Не рекомендується уживати словосполучення: вільна вакансія, звільнилася вакансія. Треба: вільна посада, звільшлося

uifjy.

ВАКУУМ, -у.

ВАКУУМ… Перша невідмінювана частина складних слів, що відповідає поняттю «пустота». З наступною частиною пишеться через дефіс: вд-куум-апардт, вдкуум-машйна, вдку-ум-насбс, вдкуум-холодйльник, але вакуумметр.

ВАЛ. 1. род. -а, місц. (на) валу, мн. -й, -ів, але два вили. Деталь машини. Механік зайнявся обточуванням вала. 2. род. -у, місц. (на) валу, мн. -й, -ів. Насип; висока хвиля; ряд; нитки. Діти підійшли до високого валу.

валаАмова ослиця

54

ВАРЕНИЙ

валаАмова ослиця. Стійке

словосполучення. Пишеться з малої літери. Ужив, у знач, «покірлива, мовчазна людина, що несподівано висловлює протест». ВАЛеНТН1СТБ, -ності, ор. -ністю ВАЛЕНТЙН, -а, дав. -ові, ор. -ом, кл.: Валентине! Зменш.-пестл.: Ва-лентйноньку! Вальку! Валечку! [не Валя!]; Валентинович, -а, дав. -у, ор. -ем; Валентинівна, -и [не Валентинівно!] , дав. -і [ не Валентинів ній]. На заводі працюють три Валентини [не три Валентина]. Валентине Валентиновичу! Оксбно Валентинівно! ВАЛЕНТЙНА, -и, дав. -і, кл. Валентино! Зменш.-пестл.: Валю! Валюшо! [не Валя!]

ВАЛЕРІАН і ВАЛЕРЬЯН, -а, дав. -ові, ор. -ом, кл. Валеріане! Валер’я-не! Зменш.-пестл.: Валеріанку! Ва-леріанчику! Валерику! Валерку! [не Валера!]; Валеріановая і Валер’яно-вич, -а, дав. -у, ор. -ем ; Валеріінів-на і Валер’янівна, -и [не Валеріанів-ної, Валер’янівної], дав. -і [не Вале-ріанівній, Валер* янівній]. Танцюють два Валер’яни [не два Валер’яна]. Іване Валер’кновичу! Галино Валер’янівно!

ВАЛЕРІАНОВІ КРАПЛІ. Пишеться з малої літери.

ВАЛЬДШНЕП [не вальдшнеп], -а ВАЛЬП^РГІЄВА НІЧ. Стійке словосполучення. Пишеться з малої літери. Ужив, у знач, «розгульна вечірка».

ВАЛЬЦЮВАЛЬНИЙ — ВАЛЬЦЬОВАНИЙ — ВАЛЬЦЬОвиЙ.

Розрізняються значенням. Вальцювальний. Який стосується пристрою, призначеного для вальцювання. Вальцювальний пристрій. Вальцювальна машина. Валыц»6ваннн. Який стосується матеріалу, що зазнає вальцювання. Вальцьована сталь.

Вальцьовий. Який має у своєму механізмі вальці. Вальцьова молотарка.

ВАЛЮТА, -и. Грошова одиниця країни, а також тип грошової системи; іноземні гроші, векселі, чеки. Ііюземна валюта.

ВАЛЮТИ О-ФШАНСОВИЙ ВАЛЯНОК, -нка, мн. -нки, -нісів [не валянок]

ВАНДАЛ, -а, мн. -и, -лів [не вандал]. Ужив, у знач, «неуки, варвари, руйнівники культури». Вандали XX століття.

ВАНДАЛЬСЬКИЙ [не вандальський]

ВАНІЛЬ, -і, ор. -ллю.

ВАННА1, -и, род. мн. ванн.Посудина; процес миття; лікування. Стара ванна. Прийняти ванну. Рекомендувати ванни.

ВАННА2, -ної, род. мн. ванних. Кімната. Вийти з ванної.

вантАжно-розвантАжува-

льний

ВАНТАЖО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «вантаж». Пишеться з наступною частиною разом: вантажовідправник, вантажовласник, вантажомісткість, вантажоббіг, вантажоодержувач, вантажопідіймальний, вантажопіднімбльний, вантажопідій-мйльність, вантажопотік, вантажосортувальний. ВАПниСТО-ГІПСОВИЙ ВАПниСТО-СІРИЙ ВАПНЯК, -у

ВАПНЯКОВО-ГлиНИСТИЙ і ВАПНЯКбВО-ГлиНЯСТИЙ

вапнЯно-ппцАний

ВАПНЯР, -а, дав. -еві, ор. -ем, мн. -і, -ів, дав. -ам.

ВАРВАР [не варвар], -а, мн. -и, -ів. Ужив, у знач, «жорстокі, грубі люди, руйнівники культурних цінностей». Загарбники перетворилися на справжніх варварів.

ВАРЕНИЙ — ВАРеНИЙ вирешш, дісприкм. Ретельно варена страва.

Варешш, прикм. їсти варені овочі.

ВАР’СТе

55

ВВІМКНУТИЙ

ВАР’СТе, чевідм., с. Театр, у виста-вах якого поєднані елементи різних видів мистецтва. Нічне вар’єте. варіант — ВАРІАЦІЯ Варіант, -а. Видозміна будь-чого; одна з редакцій твору, документа; одна з можливих комбінацій. Варіант твору. Варіант хдду.

Варіація, -ї, ор. -єю. Видозміна музичної теми; в балеті сольний танець та ін. Варіації на теми Баха.

ВАРТА — ВАХТА. Розрізняються значенням.

В&рта, -и. Група людей для охорони когось або чогось; сам процес охорони. Стояти на варті. Нічна варта.

вихта, -и. 1. мор. Перебування на якому-небудь посту на судні; час перебування на посту. Заступити на вахту. Позачергова вахта. 2. переч., перев. уроч. Трудовий ентузіазм, самовіддана праця, присвячена чо-му-небудь. Ударна вахта. Передсвяткова вахта.

ВАРФОЛОМІЇВСЬКА НІЧ. Стійке словосполучення. Пишеться з малої літери. Ужив, у знач, «жорстока розправа, масове знищення людей». ВАСАЛ, -а. Ужив, у знач, «підлегла, залежна держава або особа». Сталінські васали.

ВАсиЛЬ, -я, дав. -еві , ор. -ем, кл. Василю! Змети.-пестл.: Васильку! Василечку! Василику! Васильцю! Васи луню! [не Вася!]; Васильович [не Василевич], -а, дав. -у, ор. -ем; Василівна, -и [не Василівно!), дав. -і [не Василівній]. Василю Васильовичу! Вікторіє Василівно!

ВАСИЛІАНИ, василіан, мн. ВАРЯГ, -а, дав. -ові, кл. -яже, мн.

-и, -їв

ВАРЯЗЬКИЙ ВАТ, -а, род. мн. -ів ВАТ-ГОДЙНА, -и ВАТЕРЛІНІЯ, -ї, ор. -єю ВАТЕРЛОО, невідм., с. Селище бі Брюсселя. Внаслідок розгрому г

Ватерлоо наполеонівська армія зазнала остаточного краху. ВАТЕРПОЛО, невідм., с. Спортивна гра з м’ячем на воді. Популярне ватерполо. Синонім: водне поло. ВАТИКАН, -у

ВАУЧЕР, -а, ор. -ом, мн. -и, -ів. Приватизаційний сертифікат. Вкласти ваучер.

ВАФЛЯ, -і, ор. -ею, род. мн. -фель [не вафліві.

ВАХТОВИЙ [не вахтовий], -а, -е ВАШ, займ. З великої літери пишеться як форма ввічливості при звертанні до однієї особи (в т.ч. юридичної). З радістю прочитав Вашого листа. У відповідь на Ваш лист. ВАШИНГТОН, -а і ВАШИНГТОН ВБЕРЕГТЙ див. УБЕРЕГТЙ ВБЙВЦЯ див. УБЙВЦЯ ВБІК див. УБІК ВБОЖІННЯ див. УБОЖІННЯ ВБОЗТВО див. УБОЗТВО ВБОЛІВАЛЬНИК див. УБОЛІВАЛЬНИК

ВБОЛІВАТИ див. УБОЛІВАТИ ВБРАННЯ див. УБРАННЯ ВБРІД і УБРІД, присл.

ВВАЖАТИ і УВАЖАТИ. Мати якусь думку; думати, гадати; давати якусь оцінку. Вважати правильним. Вважати за необхідне. Неправильним є вживання у цьому значенні слова рахувати.

ВВЕРХ див. УВеРХ ВВЕСЬ і ВЕСЬ див. УВеСЬ ВВеЧЕР1 див. УВеЧЕР1 ВВИСЬ і УВИСЬ, присл. ВВІГНУТИЙ див. УВІГНУТИЙ ВВІК (УВІК) — В ВІК (У ВІК) Ввік, присл. Цієї роботи ввік не переробиш.

В вік, ім. з прийм. У вік пам’ятки внесено уточнення.

ВВІМКНЕНИЙ див. УВІМКНЕНИЙ

ВВІМКНУТИ див. УВІМКНУТИ ВВІМКНУТИЙ див. УВІМКНЕНИЙ

ВВІСЬМОХ

6

ВЕГЕТ АТЙВНИЙ

ВВІСЬМОХ (УВІСЬМОХ) — В ВІСЬМОХ (У ВІСЬМОХ)

Ввісьмбх, присл. Зробимо це ввісьмох. В вісьмбх, числ. з прийм. У вісьмох учнів — найвищі оцінки. ВВІТКНУТИ див. УВГГКН^ТИ В ВІЧІ див. У ВІЧІ ВВОЛЮ і УВОЛЮ, присл. Синоніми: вдосталь, досхочу, досить. ВВОСЬМЕ (УВОСЬМЕ) — В ВОСЬМЕ (У ВОСЬМЕ).

Ввбсьме, присл. Нагадати ввосьме.

В вбсьме, числ. з прийм. У восьме століття до нашої ери. ВВОСЬМЕРО і УВОСЬМЕРО, присл.

ВГЛИБ (УГлиБ) — В ГЛИБ (У ГЛИБ)

Вглиб, присл. Пірнати вглиб.

В глиб, ім. з прийм. Подорожувати в глиб країни.

ВГНІЖДЖУВАТИСЯ, вгніжджуюся, вгніжджуєшся, вгніжджуємося, вгніжджуєтеся, вгніжджуються; мин. вгніжджувався, вгніжджувалася; пак. вгніжджуйся, вгніжджуймося, вгніжджуйтеся і УГНІЖДЖУВАТИСЯ ВГНІЗДЙТИСЯ, вгніжджуся, вгніздишся, вгніздимося, вгніздитеся, вгніздяться; мин. вгніздився, вгніздилася; пак. вгніздись, вгніздім(о)ся, вгніздіться і УГНІЗДИТИСЯ вгноїти див. УГНОЇТИ ВГНАТИ див. УГНУТИ ВГОРУ див. УГОРУ ВГОСТИТИ див. УГОСТИТИ ВДАЛЕЧИНІ (УДАЛЕЧИНІ)

В ДАЛЕЧИНІ (У ДАЛЕЧИНІ) Вдалечині, присл. Вдалечині пролунав гудок.

В далечині, ім. з прийм. В далечині захмарній.

ВДАЛЕЧІНЬ (УДАЛЕЧІНЬ) — В ДАЛЕЧІНЬ (У ДАЛЕЧІНЬ) Вдалечінь, присл. їхати вдалечиїь.

В далечінь, ім. з прийм. Поїзд поїхав у безкраю далечінь.

ВДАЛИНІ (УДАЛИНІ) — В ДАЛИНІ (У ДАЛИНІ)

Вдалині, присл. Вдалині майоріли прапорці.

В далині, ім. з прийм. У голубій далині виднілися гори.

ВДАЛИНІ див. УДАЛИНІ ВДАЛЬ (УДАЛЬ) — В ДАЛЬ (У ДАЛЬ)

Вдаль, присл. Вдивлятися вдаль.

В даль, ім. з прийм. Поїзд лине в даль полів.

ВДАЧА — УДАЧА. Розрізняються значенням.

Вдбча, -і, ор. -ею. Характер людини. У хлопця горда вдача.

Уд&ча, -і, ор. -ею. Бажаний результат, щасливий збіг обставин, успіх. Новий роман — творча удача письменника. В разі удачі вони продовжать експеримент.

ВДВОЄ див. УДВОЄ

ВДВОХ (УДВОХ) — В ДВОХ