(УДВОХ)

Вдвох, присл. Ходити вдвох.

В двох, числ. з прийм. У двох бідонах. ВДЕВ’ЯТЕ див. УДЕВ’ЯТЕ ВДЕНЬ (УДеНЬ) — В ДЕНЬ (У ДЕНЬ)

Вдень, присл. Удень пригріло сонце. В день, ім. з прийм. У день приїзду. ВДеРЖАТИ див. УДеРЖАТИ ВДИХ, -у [не вдох]

ВДОВЖ1 див. УДОВЖ1 ВДОВЖ2 див. УДОВЖ2 ВДОВИН див. УДОвиН ВДОГІН і УДОГІН, присл.

ВДОМА і УДОМА Гне дома], присл. ВДОСВІТА і УДОСВІТА, присл. Синоніми: на світанні, на світанку, рано-вранці, перед світом. ВДОСТАЛЬ і УДОСТАЛЬ, присл. ВДРУГЕ (УДРУГЕ) — В ДР^ГЕ (У ДР$ТЕ)

Вдруге, присл. Приходити вдруге.

В друге, числ. з прийм. В друге століття нашої ери. ВЕГЕТАРІАНЕЦЬ, -нця, дав. -нцеві, ор. -нцем

ВЕГЕТАТЙВНИЙ—ВЕГЕТАЦІЙНИЙ. Розрізняються значенням.

ВЕДМЕДЙЦЯ

57

ВЕЛО

Вегетативний. Пов’язаний з ростом і живленням рослинних і тваринних організмів; такий, що розмножується нестатевим шляхом. Вегетативна нервова система. Вегетативне розмноження.

Вегетаційний. Пов’язаний з розвитком рослин. Вегетаційний період. Вегетаційні поливи.

ВЕДМЕДЙЦЯ, -і, ор. -ею [не медведица]. Велика Ведмедиця. Назва сузір’я. Обидва слова пишуться з великої літери.

ВЕДМЕЖА, -іти, дав. -аті, ор. -ам, мн. -ата, -ат

ВЕДМІДЬ, -медя, дав. -медеві і -ме-дю, ор. -медем [не медвідь] ВЕДУЧИЙ — ПРОВІДниЙ. Розрізняються значенням.

Ведучий, прикм. Який іде спереду. Ведучий танк. У знач. ім. (чого). Ведучий концерту.

Провідний, прикм. Який указує дорогу, напрямок руху; найважливіший, головний, основний. Провідна зірка. Провідна установа. Провідна роль. Провідна ідея. Провідні вчені.

ВеЖА — виШКА — БАШТА. Збігаються в знач, «висока вузька споруда». Вдалині виднілася вежа (вишка, башта).

Вежа і біпгга збігаються у знач, «складова частина фортеці, палацу або окрема споруда». Фортеця з вежами. Башта собору. Телевізійна вежа.

Бішта вжив, переважно як військовий термін. Башта танка.

Тільки вишка вжив, у знач, «споруда для стрибків у воду або для розміщення чогось на певній висоті». Вишка для стрибків.

ВЕЗТЙ, везу, везеш, веземо, везете, везуть; мин. віз, везла, везло, везли; нак. вези, везім(о), везіть ВеКСЕЛЬ, -я, ор. -ем, мн. -і, -ів, але два векселі, п’ять векселів. Письмове боргове зобов’язання. Комерційні

векселі. Банківські векселі ВеЛЕТЕНЬ [не великан], -тня, дав. -тневі, ор. -тнем, кл. -тню, мн. -тні, -тнів

ВЕлиКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА.

Перше і друге слова пишуться з великої літери.

ВЕлиКДЕНЬ, -кбдня, ор. -кбднем. Пишеться з великої літери. ВЕлиКИЙ ПІСТ, Великого посту. Перше слово пишеться з великої літери.

ВЕЛИКО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «великий». З наступною частиною пишеться разом: великоблоковий, великоваговий, великовантажний, великогабаритний, великодержавний, великодушний, великокаліберний, великомасштабний, вели-кордзмірний.

ВЕЛИКОДНІЙ, -я, -є [не велико-

днни) -Si -б]

ВЕЛИКОДНЯ П’ЯТНИЦЯ, Вели-кбдньоі п’ятниці Перше слово пн-шеться з великої літери.

ВеЛИЧ, -і, ор. -ччю ВЕЛИЧАВИЙ — ВЕЛИЧАЛЬНИЙ. Розрізняються значенням. Велнчівни. Який викликає почуття поваги, певної урочистості Величава хода.

Велнчелышй. Який вшановує, звеличує кого-небудь. Величальна пісня. ВЕЛИЧИНА, -й, мн. -йни, -йн, але дві величини

ВЕЛІТИ — ВОЛІТИ. Розрізняються значенням.

Веліти, -лю, -лиш, недок. і док., перев. уроч. Вимагати, наказувати. Веліти працювати.

Воліти, -лію, -дієш, недок. Хотіти, бажати. Волію знати все. Волію залишитися.

ВЕЛО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «велосипедний». З наступною частиною пишеться разом: велобдл, велогднка, велодрдм, велозавдд, вело-

ВЕЛЬВеТ

58

ВЕРСТВА

крдс, веломотогдпки, веломотоспдрт, велопробіг, велоспорт, велотрек, велотур, велофігурист.

ВЕЛЬВеТ, -у ВЕЛЬМИШАНОВНИЙ ВЕЛЮР, -у

ВЕНЕСУЕЛЬЦІ, -ів, ми. (одн. венесуелець, -льця, ор. -льцем, ч.; венесуелка, -и, дав. -лці, род. мн. -лок, ж.)

ВЕНЕЦІАНЦІ, -ів, мн. (одн. венеціанець, -нця, ор. -нцем, ч.; венеціанка, -и, дав. -нці, род. мн. -нок, ж.)

ВеНЗЕЛЬ, -я, ор. -ем, мн. -і, -ів, але два вензелі, сім вензелів ВеНТИЛЬ, -я, ор. -ем, мн. -і, -ів, але два вентилі, п’ять вентилів ВЕНТИЛЮВАТИ, -юю, -юєш ВЕРБА, -й, кл. вербо, мн. верби, верб, але дві верби ВЕРБЛЮДЙЦЯ [не верблюдиця], -і, ор. -ею, мн. -йці, -йць ВЕРШІЙ) ДЯЧИЙ ВеРБНА НЕДІЛЯ, Вербної неділі. Перше слово пишеться з великої літери.

ВЕРБУВАЛЬНИЙ —ВЕРБОВАНИЙ. Розрізняються значенням. Вербувальний, прикм. Який вербує на роботу; пов’язаний з вербуванням. Вербувальний пункт.

Верббваннн, діє прикм. у знач. ім. Людина, яка завербувалася на роботу. Зібралися вербовані.

ВЕРДЙКТ, -у. Ухвала присяжних засідателів у суді. Оголосили вердикт. ВеРЕС — ВЕРЕСК. Розрізняються значенням.

Верес, -у. Вічнозелений кущ. Низько стелився верес.

Вереск, -у. Пронизливий, різкий крик. Діти пробігли з вереском. ВЕРЕТеНО, -а, род. мн. веретен ВЕРЕЩАТИ, -щу, -щйш, -щимо, -щите, -щать; нак. -щй, -щім(о), -щіть

ВЕРЕЩАЧИ, дісприсл.

ВЕРЛІБР, -у. Вільний вірш, система

рядків у якому не ґрунтується на римі. Поема написана верлібром. ВЕРМПИеЛЬ, -і, ор. -ллю ВЕРНІСАЖ, -у, ор. -ем. Урочисте відкриття художньої виставки. Побував на вернісажі.

ВЕРНУТИ, верну, вернеш; нак. -ни, -шм(о), -ніть

ВЕРОНІКА —ВЕРОНІКА. Розріз-няються значенням.

Вербшка. Назва рослини. Пишеться з малої літери.

Вероніка. Жіноче ім’я. Пишеться з великої літери.

ВЕРСИФІКАЦІЯ, -ї, ор. -єю. Віршування, а також наука про нього. Засоби версифікації.

ВеРС1Я, -ї, ор. -єю. Одне з кількох пояснень фактів, події; одне з припущень з приводу вчиненого злочину. Висунуто кілька версій щодо вбивства бізнесмена.

ВЕРСТА — ВЕРСТВА

Версті, род. мн. верст. Міра віддалі.

За версту від міста.

Верстві1, род. мн. верств. Те саме, що й версті.

Верстві2, род. мн. верств. 1. рідко. Горизонтально розміщена маса. Верства листя. 2. Соціальна група, частина суспільного класу. Верства населення.

ВЕРСТАК — ВЕРСТАТ. Розрізняються значенням.

Верстік, -а, Стіл з кріпленнями для обробки дерев’яних або металевих предметів. Столярний верстак. Верстіт, -а. Машина для обробки деталей або матеріалів. Токарний верстат.

ВЕРСТАТО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «верстатний». З наступною частиною пишеться разом: верстатобудівний, верстатобудівник, верстатобудування,

верстато інструментальний, вер-статозавдд.

ВЕРСТВА див. ВЕРСТА

ВЕРТИКАЛ

59

ВЕРТИКАЛ — ВЕРТИКАЛЬ. Роз-різняються значенням.

Вертнкил, -а, астр. Велике коло небесної сфери, що проходить через зеніт і довільну її точку; прилад для вимірювання висоти світил. Користуватися вертикалом.

Вертикаль, -і, ор. -ллю. Прямовисна лінія, протилежна горизонталі За вертикаллю і горизонталлю [не по вертикалі і горизонталі].

ВЕРТІТИ, верчу, вертиш, вертимо, вертите, вертять; нак. верти, верті-м(о), вертіть

ВЕРТЛИВИЙ і ВЕРТлиВИЙ ВЕРТОЛІТ, -льота. Синонім: гелікоптер.

ВЕРТОЛІТНИЙ [не вертольотний] ВЕРТОЛІТНИК [не вертольотник], -а

ВЕРТОЛЬОТОБУДІВНИЙ, -й, -е ВЕРТОЛЬОТОНОСЕЦЬ, -сця, -сцем

ВЕРФ, верфі, ор. верф’ю, мн. верфі, верфей. Споруда, де будують і ремонтують судна.

ВеРФНИЙ і ВЕРФ’ЯНИЙ, -а, < ВЕРХ. 1. род. -і, місц. (на) верху і (на) версі, мн. -й, -ів. Дах; димар; верхня, зовнішня частина шапки. Дим з верха. Верхи шапок. 2. род. -у. Верхня частина чого-небудь; вершина. З самого верху.

ВеРХИ [не верхом], присл. ВЕРХІВЕЦЬ, -вця, ор. -вцем ВЕРХІВ’Я, -в’я, ор. -в’ям, род. мн. -ів*їв

ВЕРХНЬО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «верхній». З наступною частиною пишеться разом: верхньо-вдлзький, верхньогортанний, верхньогубний, верхньозубний, верхньокрейдяний, верхньо лужицький, верхньонімецький, верхньопйлубний, верхньощелепний.

ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬК [не Верхнє дніпровські. -а ВЕРХОвиЙ, -а, -е

ВЕРХОВІТТЯ, -я, ор. -ттям, род. мн. -іть

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ. Всі

слова пишуться з великої літери. ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ. Пе-

рше слово і назва держави пишуться з великої літери.

ВЕРХОВОДИТИ, -воджу, -водиш; нак. -водь, -водьмо, -водьте ВеРША, -і, ор. -ею, мн. верші, верш ВЕРПІЙТИ, -шу, -шйш, -шимо, -шите, -шать; нак. -шй, -шім(о), -шіть

ВЕРШКОВИЙ — ВЕРШКОВИЙ.

Розрізняються значенням. Вершкбвяй. Пов’язаний з мірою довжини. Вершковий розмір. Вершковий. 1. Виготовлений з вершків. Вершкове морозиво. 2. Вершинний. Вершкове листя.

ВЕСЕлиТИ, -лю, -лиш, -лимо, -лите, -лять; гшк. -ли, -лім(о), -літь ВеСЕЛО [не весело], присл. Синоніми: безжурно, радісно.

ВЕСІЛЛЯ, -я, ор. -ллям, мн. весілля,

-сіль, і весілля, -ллів

ВЕСЛО, -а, мн. весла, весел, але два

весла

ВЕСЛОвиЙ, -і, -е ВЕСЛУВАЛЬНИК [не гребець], -а ВЕСЛУВАННЯ [не гребля], -я, ор. -нням

ВЕСлиР, -а, дав. -еві, ор. -ем, кл. -яре, мн. -і, -ів, дав. -ам ВЕСНА, -й, згшх. весну і весну, кл. весно, мн. весни, весен, але дві весни

ВЕСНЯНИЙ і ВЕСНЯНИЙ, -а, -є ВЕСНЯНО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «весняний». Пишеться, як правило, з наступною частиною через дефіс: весняно-літній, веснЛно-польо-вий, весняно-посівний.

ВЕСТ, -у, мор. Захід, західний напрямок, західний вітер. Курс вест. Дмухнув вест.

ВЕСТГОТИ, -ів, мн. ВЕСТГОТСЬКИЙ

ВЕСТЙ

60

ВЗЙМКУ

ВЕСТЙ [не вести], веду, ведет, ведемо, ведете, ведуть; мин. вів, вела, вело, вели; пак. веди, ведім(о), ведіть

ВЕСТИБФЛЬ-ФОЙЄ, вестибюля-фойє, ор. весгибюлем-фойє ВЕСТ-ІНДІЯ, -ї, ор. -сю ВЕСТ-ІНДСЬКИЙ ВЕСТ-НОРД-ВеСТ, вест-норд-веста ВЕСЬ див. УВЕСЬ ВЕХ… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «ветеринарний». З наступною частиною пишеться разом; ветамбула-тдрія, ветдопомдга, ветлікар, ветлікарня, ветдгляд, ветнигляд, ветпункт, ветпрацівник, ветфельдшер. ВЕТЕРИНАР, -а, дав. -ові, ор. -ом, кл. -аре, мн. -ари, -арів, дав. -Арам ВЕТЕРИНАРІЯ, -ї, ор. -ЄЮ ВЕТЕРИНАРНО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «ветеринарний». З наступною частиною пишеться через дефіс: ветеринарно-бактеріологічний, ветеригідрно-біо логічний, ветерин&р-но-зоотехнічний, ветериндрно-лікува-льний, ветеринарно-медичний, ветеринарно-профілактичний, ветеринарно-санітарний, ветериндрно-техніч-ний, ветериндрно-фельдшерський. ВеТО, невідм., с. Заборона. Накласти вето.

ВЕЧеРЯ, -і, ор. -ею, род. мн. -ер ВеЧ1Р, вечора, ор. вечором, мн. вечори, вечорів, але два вечори [не два вечора]

В’ЄТНАМ, -у

ВЖАлиТИ, вжалю, вжілиш, вжі-лим(о), вжілите, вжалять; мин. вжалив, вжалила; пак. вжаль, вжальмо, вжаліте і УЖАЛИТИ ВЖЕ Ж і УЖе Ж ВЖЕ Ж БО і УЖе Ж БО ВжиТИ, -ву, -веш, -вемб, -вете, -вуть; мин. вжив, вжила, вжило, вжили; нак. вжий, вжиймо, вжийте і УжиТИ. Вжити заходів [не прийняти міри].

ВЗАЄМИНИ — ВІДНОСИНИ — СТОСУНКИ — ВІДНОШЕННЯ — СТАВЛЕННЯ

Взаємини, стосунки. Ужив, у знач, «зв’язок між людьми». Неправомірним є вживання в цьому значенні слів взаємовідношення, відношення.

Наші взаємини (наші стосунки). Взаємини (стосунки) між людьми. ВіднОснн. Ужив, у знач, «зв’язки між державами або групами людей». Виробничі відносини. Суспільні відносини. Дипломатичні відносини. Ставлення. Ужив, у знач, «характер поводження з ким-, чим-небудь». Ставлення до нього. Ставлення до роботи. Ненормативним є вживання у цьому значенні слова відвбшення. Відношення. Ужив, у значеннях; 1. Взаємозв’язок між предметами, явищами, величинами; аспект, погляд. Відношення мислення до буття. Геометричне відношення. 2. Діловий лист. Надіслати відношення. ВЗАЄМНО, присл. Пишеться окремо від наступних слів: взаємно вигідний, взаємно ізольбваний, взаємно кореляційний, взаємно корисний, взаємно незалежний, взаЄмно паралельний, взаємно перпендикулярний, взаємно проникний, взаЄмно протиле-жний, взаЄмно синхроніздваний, взаємно узгдджений, взаЄмно шкідливий, але: взаЄмно-звордтний, взаємно-однозначний.

ВЗАЄМО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «взаємний». З наступною частиною пишеться разом: взаємовигідний, взаємовплив, взаємодія, вза-ємодопомдга, взаємозалежний, взаємозбагачення, взасмозв’Азаний, вза-ємозв’язбк, взаємознищування, взаємоіндукція, взасмоконтрдль, взаємоперевірка, взаєморозуміння.

В ЗАТИШКУ див. У ЗАТИШКУ ВЗДОВЖ1 див. УЗДОВЖ1 ВЗДОВЖ2 див. УЗДОВЖ2 ВЗЙМКУ і УЗЙМКУ, присл.

ВЗІРЕЦЬ

61

ВИДАВНИЦТВО

ВЗІРЕЦЬ, -рця, ор. -рцем ВЗІРЦЕВИЙ

ВЗНАки див. УЗНАКИ, присл. ВЗУТТЄВИЙ

ВЗУТТЙ, -я, ор. -ям, с., збірне. ВЗЙТИ див. УЗЙТИ ВЗЙТИСЯ див. УЗЙТИСЯ ВИБАЧАТИ, -ію, -аєш. Прощати провину. Керування: кому. Вибачати синові. Вибачте мені Неправомірним є вживання вислову я вибачаюсь.

ВИБІЙ, вибою, ор. вибоєм ВИБІЙНИЙ, -і, -є ВИБІЙНИК, -а ВИБІЛЬНИЙ, -а, -і ВИБОЇНА, -и ВИБОЇСТИЙ

ВИБОРНИЙ —ВИБОРЧИЙ. Роз-різняються значенням.

Виборний. Який визначається або обирається голосуванням. Виборне начало. Виборна посада. Виборні козаки.

Виборчий. Пов’язаний з виборами, з місцем, де відбуваються вибори, з правовими нормами виборів. Виборча дільниця. Виборча урна. Виборчий бюлетень. Виборче право. ВИВОДКОВИЙ виВОДОК, -дка

виВОРГГ — виВОРОТ. Розрізняються значенням.

Виворіт, -роту. Внутрішній, зворотний бік чогось. Перевернути тканину з вивороту на лицьовий бік.

Внворот, -у, мед. Ненормальне положення якогось органа. Виворот повік. ВИГІДНИЙ — ВИГІДНИЙ. Роз-різняються значенням.

Вигідний. З якого можна одержати якусь вигоду, користь, прибуток. Вигідна справа.

Вигідний. Зручний для користування; сприятливий. Вигідна дорога. Вигідна позиція. випн, -гону

ВИГЛЯД — ВИД. Розрізняються значенням.

Вигляд, -у. Сукупність зовнішніх ознак, зовнішній вираз. Приємний вигляд. З виглядом знавця.

Вид1, -у. 1. Окрема галузь чогось, різновид у ряді предметів, явищ. Види продукції. Види спорту. 2. лінгв. Граматична категорія, що характеризує дію. Недокогитий вид. Морфологічні засоби вираження виду. Вид2, -у. 1. Обличчя. На виду написано (щось, у когось). 2. Краєвид. Гарний вид. Мальовничий вид. ВИГНАНЕЦЬ, -нця, ор. -нцем ВИГНАНКА, -и, дав. -нці ВИГНАННЯ, -я, ор. -нням виГОДА — ВИГОДА. Розрізняються значенням.

Вигода. Те, що дає добрі наслідки, прибуток. Вигода для господарства. Внгбда. Зручність, сприятливі умови; те, що створює їх. Будинок із комунальними вигодами.

ВИГОЙНИЙ

ВИГОЛОШУВАТИ — ОГОЛОШУВАТИ — ПРОГОЛОШУВАТИ. ВиголОшувати і проголбшуватя вжив, у знач, «прилюдно виступати з промовою, доповіддю, вимовляти які-небудь фрази». Виголошувати (проголошувати) промову.

Тільки проголошувати вжив, у знач, «декларувати, обнародувати». Проголошувати рівноправність.

Тільки оголбшуватя, -бшую, -білуєш, недок. і оголосити, -ошу, -бсиш, док. вжив, у знач, «публічно заявляти про що-небудь, робити відомим, офіційно визнавати; офіційно заявляти про початок чого-небудь». Оголосити подяку. Оголосити невинним. Оголосити збори відкритими [не Виносити подяку. Об’явити невинним. Об’явити збори відкритими]. виГРАШ, -у, ор. -ем виГРИЗОК, -зка виГУК, -у ВИД див. виГЛЯД ВИДАВниЦТВО, -а. Пишеться з малої літери. Брошура вийшла

ВИДАННЯ

2

виКЛАД

у видавництві «Каменяр». Скорочене написання вид-во.

ВИДАННЯ, -я, род. мн. -ань (про літературу) і ВИДАНИЙ (про дівчат). Дівчина на виданні. ВИДАТНИЙ — ВИЗНАЧНИЙ — ВІДОМИЙ

Збігаються у знач, «який виділяється серед інших своїми позитивними рисами». Видатний (визначний, відомий) учений.

Тільки відбмні ужив, у знач, «про якого знають люди; популярний». Відомий своїм новаторством. Відома всім пісня.

ВИДАТКИ див. ВИТРАТИ ВИДеЛКА — ВИЛКА. Розрізна-ються значенням.

Вцделка. Знаряддя для їди. Срібна виделка. їсти виделкою.

Вилка. Деталь механізму; сукупність двох прицілів; положення у шаховій грі. Вилка штепселя. Брати у вилку. Створити вилку.

виДИМІСТЬ, -мості, ор. -містю і ВИДЙМІСГЬ

виДИМО-НЕвиДИМО, присл. ВИДІЛЯТИ — ПРИДІЛЯТИ. Розрізняються значенням.

Виділити. 1. Керування: кого, що. Відокремлювати із загальної маси. Виділяти кошти. Виділяти матеріальні ресурси. 2. Керування: що. Видаляти, виводити назовні з організму. Виділяти піт. Виділяти запах. Приділяти. Керування: що, ко-му-чому. Надавати, присвячувати комусь чи чомусь певний час. Приділяти час. Приділяти йому увагу. ВИДІЛЬНИЙ, -а, -е ВИДНОКІЛ, -колу, ч. і ВИДНОКОЛО, -а, с.

ВИДНОКРАЙ, -4ю, ор. -ієм ВИДНОТА, -й

ВИДОВЖЕНОТУПОКОНІЧНИЙ ВИДОВИЙ, -а, -е виДРА, -и, род. мн. видр ВИЗВОЛЕНИЙ — ВИЗВОЛЬНИЙ.

Розрізняються значенням.

Визволений. Який стосується звільнених від ворога територій, народів; звільнений. Визволена країна. Визволений від окупантів.

Внзвблвинн. Пов’язаний з боротьбою за звільнення. Визвольний рух. Визвольна війна.

ВИЗВОЛЯТИ — ЗВІЛЬНЯТИ. Збі-гаються у знач, «врятовувати когось з неволі, полону; відвойовувати захоплену ворогом територію тощо». Визволяти (звільняти) народ. Визволяти (звільняти) країну.

Тільки визволяти вжив, у знач, «допомагати вийти із скрутного становища, порятувати». Визволяти товариша з біди. Визволяти з нужди. Тільки звільняти вжив, у знач, «позбавляти чогось; знімати з роботи». Звільняти директора. Звільняти від обов язків.

ВИЗНАННЯ, -я, ор. -нням, род. мн. -ань

ВИЗНАЧИТИ, -чу, -чині; нак. -ач і -ачи, визначте і визначіть ВИЗНАЧНИЙ див. ВИДАТНИЙ ВИЗНАЧНИК, -а

ВИЇЖДЖАТИ [не вшжжати], виїжджаю, виїжджаєш, виїжджаємо, виїжджаєте, виїжджають; мин. виїжджав, виїжджала; нак. виїжджай, виїжджаймо, виїжджайте ВИЇЖДЖЕНИЙ

ВИЇЗДИТИ, виїжджу, виїздиш, виїздимо, виїздите, виїздять; виїздив, виїздила; нак. виїзди, виїздіть, недок. ВИЇЗДИТИ, виїжджу, виїздиш, виїздимо, виїздите, виїздять; мин. виїздив, виїздила; нас. виїздь, виїздіть, док.

ВИЇЗНИЙ, -і, -е

виКЛАД — ВИКЛАДАННЯ. Розрізняються значенням.

Виклад, -у. Письмова чи усна розповідь, опис яких-небудь фактів, матеріалів; манера розповіді Стислий виклад. Форма викладу. Викладення, -я, ор. -нням. 1. Дія або її результат, коли щось викладають,

ВИКЛАДАЧ

63

вимикати

витягаючи звідкись, чи щось укривають. Викладання товарів. Викладання узору. 2. Читання лекцій, ведення уроків, навчання певної дисципліни. Викладання літератури. Рівень викладання.

ВИКЛАДАЧ, -а, дав. -еві, ор. -ем, кл. -у, мн. -і, -ів

виКЛИК — ЗАКЛИК — пб-

клик

Збігаються у знач, «просьба, вимога прийти, з’явитися кудись», але виклик має відтінок перев. офіційний.

Заклик і пбкляк збігаються також у знач, «те, що кличе кудись, до чогось; звертання, відозва; вимога діяти». Заклик (поклик) сурми. Мужній заклик (поклик).

Тільки з&клнк ужив, у знач, «політичне гасло». Заклики до страйку. Тільки обклпс ужив, у значеннях: 1. перен., перев. поет. Притягальна сила чого-небудь; відповідність своїм переконанням, покликанню. Владний поклик. Поклик долі 2. Викрикнута фраза, слово, звук; вигук. Гучний поклик. Розпачливий поклик. ВИКЛИКАТИ, -аю, -аєш, нак. -ай, -аймо, -айте. Викликати лікаря до хворого [не визивати лікаря до хворого].

ВИКЛЮЧАТИ див. ВИМИКАТИ ВИКЛЮЧЕННЯ — ВИНЯТОК.

Розрізняються значенням. Виключення, -я, ор. -нням. Усунення зі складу чого-небудь, виведення зі складу якоїсь організації, колективу; позбавлення права навчатися в навчальному закладі. Виключення з інституту.

Впигпис, -тку. Відхилення від звичайного, від загального правила. Це слово виняток [не виключення]. Усі без винятку [не всі без виключення].

виКЛЮЧНО див. ВИНЯТКОВО ВИКОНАВСЬКИЙ —ВИКОНАВ-ЧИЙ. Розрізняються значенням.

Виконавський. Який стосується виконання планових завдань або художнього виконання. Виконавська дисципліна. Виконавське мистецтво. Виконавчий. Який здійснює практичне керівництво чимось, виконання рішень, постанов. Виконавчий комітет міської Ради народних депутатів. Викотвчий лист. Виконавча влада.

ВИКОНАННЯ — ВИКОНАННЯ. Виконання (з вказівкою на закінченість дії). Виконання зобов’язань.

Виконання (з вказівкою на незакінченість дії). Почали виконання робіт. ВИКОПниЙ — виКОПАНИЙ. Викопний, прикм. Належний до минулих геологічних епох. Викопні організми.

Викопаний, дісприкм. Зроблений у землі; видобутий із землі, з-під снігу і под. Викопана землянка. Викопані буряки.

ВИКОРИСТАННЯ — ВИКОРИСТАННЯ.

Використання (з вказівкою на закінченість дії). Використання всіх можливостей.

Вжорнстіиня (з вказівкою на незакінченість дії). Використання нових механізмів.

виКРІЙКА, -и, місц. (у) -йці, мн. -ійки, -ійок

ВИКРУТАС, -у, мн. -и, -ів виКРУТКА, -и, місц. (на) -ці, род. мн. -ток. Мала викрутка [не от-вьорпса]

виЛА, вил, ор. вилами, мн. ВИЛІКОВНИЙ — виЛІКУВА-ний

Вилікбвшш, прикм. Який піддається лікуванню. Виліковна хвороба. Внлікуванни, дісприкм. Позбавлений хвороби, здоровий.

виЛГГ, вильоту виЛКА див. ВИД еЛКА ВИМИКАТИ — ВИКЛЮЧАТИ. Розрізняються значенням.

ВИМИКАЧ

64

ВИПРОМІНЮВАЛЬНИЙ

Виключіте. 1. Усувати із складу чого-небудь, позбавляти чогось. Виключати із меню гострі страви. Виключати з університету. Виключати третій блок ЛЕС з енергомережі України. 2. Робити щось неможливим. Виключати можливість. Вимикіти. Припиняти дію чого-небудь. Вимикати струм. Вимикати двигун. Вимикати світло. ВИМИКАЧ, -а, ор. -ем. Новий вимикач [не виключатель].

виМИСЕЛ — ДОМИСЕЛ. Розрізняються значенням.

Вимисел, -слу. 1. Те, що вигадане. Вимисли пропаганди. 2. літ. Створене фантазією митця (засіб творення художніх образів). Вимисел письменника. Дбмнсел, -слу. Здогад, оснований на припущеннях, міркуваннях. Домисел у публіцистиці.

ВИМОВА, -и

ВИМОГА, -и, місц. (у) -зі, род. мн. вимог

виМ’Я, род. вим’я і вимені, дав. ви-м’ю, ор. вим’ям, мн. вим’я, вим’їв, дав. вим’ям ВИНАГОРОДА, -и ВИНАГОРОДЖЕННЯ, -я, ор. -нням

ВИНАХІДЛИВИЙ — ВИНАХІДНИЦЬКИЙ. Розрізняються значенням.

Винахідливий. Здатний вигадати що-небудь, знайти вихід із складного становища. Винахідливий учень. Випахідшцькш. Який стосується винахідника та його діяльності. Винахідницький талант.

виНИКНУТИ, -ну, -неш, -немо, -нете, -нуть; мин. виник і виникнув, виникла і виникнула, виникли і виникнули; нак. виникни, виникніть ВИНИТИ, -ню, -ниш, -нимо, -ните, -нять; нак. -ни, -шм(о), -ніть ВИНОГРАДАР, -я, дав. -еві, ор. -ем, мн. -і, -ів, дав. -ям ВИНЯТКОВО — ВИКЛЮЧНО. Розрізняються значенням.

Впитебво, присл. Дуже, особливо, надзвичайно, не так, як yd. Винятково красива квітка [не виключно красива].

Виключно, присл. Лише, тільки. Виключно для тебе.

виНЯТОК див. виКЛЮЧЕННЯ ВИПАДОК, -дку виПЛАТ, -у. Брати на виплат. виПЛАТА, -и. Виплата грошей. ВИПЛИВАТИ — ВИТІКАТИ. Збігаються у знач, «брати початок (про річку, струмок і т. ін.); з’являтися звідки-небудь». З-під каменя витікало (випливало) джерело. Світло лампи випливає (витікає) з-під дверей. Тільки витікіта вжив, у знач, «виливатися струменем або виходити краплями; виходити з резервуара (про газ)». Витікає сік. Витікає вода з крана.

Тільки випливіте, -іє, недок. і випливти, -ву, -вені, док. вжив, у значеннях: 1. Підніматися з глибини на поверхню або плавом вибиратися на берег. Ми випливли гш берег. Правда випливла на поверхню. 2. Плисти по воді звідки-небудь, кудись; з’являтися звідкись. Із-за скелі виплив човен. Виплив місяць із-за хмари. 3. Бути логічним наслідком чого-небудь. Зі сказаного випливає висновок [не витікає висновок]. ВИПРАВНО-ТРУДОвиЙ, -і, -є ВИПРОБУВАННЯ — ВИПРОБУВАННЯ

Випробувана (з вказівкою на закінченість дії). Випробування завершено. Випрббувани (з вказівкою на незавершеність дії). Починаємо випробування літака.

ВИПРОМІНЮВАЛЬНИЙ —ВИПРОМІНЮВАНИЙ.