Випромінюваний. Який випромінюється чим-небудь. Випромінювана енергія.

ВИПУСКниЙ

65

витрати

ВИПУСКниЙ, -а, -е виРАЗ див. ВИСЛІВ виРАЗКА, -и, місц. (у) -зці, мн. виразки, -зок і виразки, -зок, але дві виразки, п’ять виразок ВИРАЗНИЙ ВИРАЗНИК, -а

ВИРАЗНІСТЬ, -ності, ор. -ністю виРЕЙ, -Ю, op. -CM ВИРОБниЧО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «виробничий». З наступною частиною пишеться через дефіс: виробничо-споживчий, виробничо-технічний, виробничо-фі-нднсовий.

ВИСВІТИТИ — ВИСВІТЛИТИ.

Збігаються у знач, «освітлювати, робити видним». Висвітити (висвітлити) поверхню.

Тільки висвітлити вжив, у знач, «зробити відомим; зображуючи, зробити зрозумілим». Висвітлити тему. ВИСЕЛЕНЕЦЬ, -нця, ор. -нцем виСЕЛОК, -сілка виСІВКИ, -вок, мн.

виСГГИ, вишу, висиш і ВИСІТИ, вишу, висиш, висить, висимо, висите; мин. висів і висів, висіла і висіла, висіло і висіло, висіли і висіли; нак. виси і виси, висім(о), висіть ВИСЛІВ — виРАЗ.

Збігаються у знач, «сполучення слів, мовний зворот, фраза». Проте у цьому знач, вираз ужив, рідко. Влучний вислів (не рекомендується влучний вираз).

Тільки вираз, -у вжив, у знач, «вияв настрою, почуття». Вираз обличчя. Тільки вислів, -лову вжив, у знач, «твердження, передане небагатьма словами». За слушним висловом Президента України, нам треба прискорити проведення реформ. ВИСМІЯНИЙ див. ОБСМІЯНИЙ ВИСНОВОК, -вку виСНУТИ, -ну, -неш; мин. вис і ви-снув, висла і виснула, висли і виснули; нак. висни, виснім(о), висніть 5

ВИСОКО— Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «високий». З наступною частиною пишеться разом: високоавторитетний, високоактивний, висо-ковдльтний, високоврожайний, високогірний, високодохідний, високоефективний, висококваліфікований, висококласний, високооплдчуваний, високо-організбваний, високопатріотичний, високоповджний, високопоставлений, високопрдбний, високопродуктивний, високорентабельний, високорозвине-ний, високосортний, високотехнічний, високоурочистий, високочастотний, високочдлий, високоширдтний, високо-Акісний. Але: високо піднятий, високо розташдваний, високо спрямдваний (у нетермінологічному значенні). ВИСОТА, -й, мн. -ота, -6т, але дві висотй

ВИСОЧІНЬ, -і, ор. -нню ВИСОЧІТИ, -йть і -чіє виСТАВКА-ПРбДАЖ, виставки-продажу, ж. Виставка-продаж відкрилася.

ВИСХІДниЙ, -а, -е ВИСЬ, -і, ор. -ссю, поет.

виТИ. 1. вию, виєш, виємо, виєте, виють; мин. вив, вила; нак. вий, виймо, вийте. Скиглити, стогнати. Виють вовки. 2. в’ю, в’єш, в’ємб, в’єте; мин. вив, вила, вилб, вили; нак. вий, виймо, вийте. Плести, закручувати. Пташка вила гніздо. ВИТІКАТИ див. ВИПЛИВАТИ ВИТРАТИ — ВТРАТИ — ЗАТРАТИ — видАтки.

Вигріти, вндіткн і загріти збігаються у знач, «кошти, гроші, витрачені на що-небудь». Витрати (затрати, видатки) на капітальне будівництво. Тільки вндіткн (бухг.) вжив, у знач, «кошти, витрачені або необхідні для витрат при здійсненні чого-небудь». Протилежне до прибутки. Підрахувати всі видатки.

Тільки затріти вжив, у знач, «матеріальні цінності, енергія, сила, праця

5 — 5-2180

витяг

66

ВІДБІР

і под., що затрачені на що-небудь». Затрати людської енергії.

Тільки втріте вжив, у значеннях:

1. Марне витрачання чогось; збитки. Втрати врожаю. Зазнавати втрат.

2. Жива сила і техніка, втрачені під час війни. Тяжкі втрати. Людські втрати.

виТЯГ, -у. Витяг з протоколу [не виписка з протоколу].

виТЯЗЬ, -я, дав. -еві, ор. -ем, кл. -ю ВИХОВАНЕЦЬ, -нця, дав. -нцеві, ор. -нцем і виХОВАНЕЦЬ виХОДЕЦЬ, -хідця, дав. -хідцеві, ор. -хідцем

ВИХОДИТИ див. СХОДИТИ виХОР. 1 .род. -хору і -хру. Рвучкий, круговий рух вітру. Порив вихору (вихру). Подув вихору (вихру). 2. род. -хра. Пасмо волосся, яке стирчить догори. Не причесав вихра. ВИХРАСТИЙ і ВИХРЯСТИЙ ВИХРОвиЙ, -а, -е ВИЧЕРПНИЙ ВИПІЙВАНИЙ виШКА див. ВеЖА виВІНЯ, -і, ор. -ею, мн. вишні, вишень і вишень

ВИЩЕ… Перша частина складних слів, що за значенням відповідає словам «раніше, перед цим, тільки що». З наступною частиною пишеться разом: вищевикладений, вищевідз-н&чений, вищевказаний, вищезазначений, вищезгаданий, вищенаве-дений, вищеназваний, вищеописаний, вищескизаний. Але: згаданий вище. ВІБРО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «вібраційний». З наступною частиною пишеться разом: віброграма, вібрбграф, віброзанурювач, вібро-зднд, віброкотдк, вібрдметр, вібромд-лот, вібросито, віброскдп, віброфбн. ВІВТАР, -я, ор. -ем, мн. -і, -ів, дав. -ям і ВІВТАР ВІВТОРОК, -торка ВІВЦЯ, -і, ор. -ею, мн. вівці, овець, дав. вівцям, але дві вівці

ВІВЧАР, -я, дав. -еві, ор. -ем, кл. -арю, мн. -і, -ів, дав. -ям ВІД (ОД), пр\ ийм., з род. відм.

1. ВІД — БІЛЯ (КОЛО). Прийменники синонімічні на позначення місця, але від вжив, рідко. Від лісу, поблизу річки стояв будиночок — біля лісу, поблизу річки стояв будиночок.

2. ВІД —3. Прийменники синонімічні: 1. При позначенні місця, звідки спрямовано рух. Відрізняються відтінками значення: від позначає напрямок, з має відтінок попереднього дотику до предмета, місця і т.ін. перед початком руху, а також відтінок того, що дія відбувається зсередини чогось. Подих вітру від моря — подих вітру з моря. 2. При позначенні причини дії. Затанцював від радості — затанцював з радості.

3. При позначенні моменту початку дії, стану і т. ін. Прийм. з має відтінок більш точної вказівки на початок дії, на її вихідний момент. Від понеділка — з понеділка. 4. При позначенні належності чогось предметові. Конструкції з прийменником з мають відтінок розм. Ланцюг від годинника — ланцюг з годинника. Ручка від дверей — ручка з дверей.

3. ВІД — ЗА. Прийменники синонімічні у вживанні при вищому ступені порівняння прикм.: Брат старший від сестри — брат старший за сестру.

4. ВІД — ЧеРЕЗ. Прийменники синонімічні при вказівці на причину, привід, підставу, стан. Розрізняються відтінками значення: від зазначає безпосередню причину, через — обставини. Знемагати від спеки — знемагати через спеку. Страждати від хвороби — страждати через хворобу.

ВЩБЙТОК, -тка ВІДБІЙ, -бою, ор. -боєм ВІДБІЙниЙ, -а, -е ВІДБІР, -ббру

6

ВІД’ЇЗДИТИ

ВІДБІРНИЙ — ВІДБІРНИЙ. Розрізняються значенням.

Відбірний. Добірний. Відбірне зерно. Відбірішн. Призначений для відбору кого-, чого-небудь. Відбірна машина. Відбірний прилад.

ВІДБУТИ, -буду, -будеш, мин. був, -були, -булб, -були; нак. -будь, -будьмо, -будьте

ВІДВАЖИТИСЯ, -жуся, -жишся, -жаться; нак. -ажся, -ажмося, -ажтеся ВІДВАЛЬНИЙ — ВІДВАЛЬНИЙ. Розрізняються значенням. Відвальний. Який стосується відвалу — купи землі, насипу. Відвальна порода. Відвальний шлак.

Відвальний. Призначений для відвалювання. Відвальний механізм. Відвальний ніж грейдера.

ВІДВАРНИЙ — ВІДВАРЕНИЙ. Відварний, прикм. Який виготовлений відварюванням. Відварне м’ясо. Відварений. Дісприкм. до відварити. Доведений варінням до готовності. Відварена картопля.

ВІДВИКНУТИ, -ну, -непі; мин. відвик і відвикнув, відвикла і відвикнула, відвикли і відвикнули; нак. -йкни, -йкніть ВІДВІДниЙ, -а, -6 ВІДВІКУ і ОДВІКУ, присл. Синоні-ми: споконвіку, зроду-віку, з-перед віків.

ВІДГОМІН, -мону ВІДГУК, -у [не відзив]. К е р у в а е ня: про що [не на що]. Відгук щ реферат. Відгук наукового керівник^ ВІДГУКНУТИСЯ, -нуся, -нешс -нембея, -нетеся, -нуться; нак. -нис -нім(о)ся, -ніться

ВІДДАВНА, присл. Синоніми: здаї на, відвіку, з давніх давен. ВІДДАЛИТИ, -алю, -алиш, -алимі -алите, -алять і -алю, -алиш, -алит -алимо, -алите, -алять; нак. -алі -алім(о), -аліть

ВІДДАЛІК, ВІДДАЛЕКИ і ВІДДАЛЯ, присл. Синоніми: здалеку, зда-лечку. J

5*

ВІДДАЛЬ, -і, ор. -ллю, род. мн. -лей

ВІДДАТИ, -дам, -даси, -дасть, -дамо, -дасте, -дадуть; мин. -дав, -дала, -дало, -дали; нак. -дай, -даймо, -дайте ВІДДІЛ ужив, у знач, «частина установи, підприємства (їх співробітники) або частина факультету вузу». Відділ Академії наук. Відділ української мови і літератури філологічного факультету. Заочний відділ.

Не треба зловживати словом відділення у значенні «відділ».

ВІДЕНЬ, -дня, дав. -дневі і -дню, ор. -днем. Назва міста.

ВІДЕО… Перша частина складних слів, що вказує на приналежність поняття до зображення відповідних сигналів на екрані. З наступною частиною завжди пишеться разом: відеограма, відеоздпис, відемагніто-фдн,відеорекдрдер, відеосигнил, відео-телефдн, відеофСіьм, відеофоногрбма. ВІДЗВУК, -у

ВІДЗНАЧАТИ — ЗАЗНАЧАТИ.

Збігаються у знач, «виділяти позначкою; відмічати, записувати; звертати увагу, зауважувати; підкреслювати». Відзначати (зазначати) на полях. Всі промовці відзначали (зазначали). Тільки відзнач&пі вжив, у значеннях:

1. Виділяти когось чи щось похвалою, нагородою. Відзначати переможців. Відзначати цінним подарунком. 2. Святкувати. Відзначати ювілей. Відзначати урочисту подію. ВІДІГРАВАТИ — ГРАТИ Відігравитя роль. Мати значення. Виховання відіграє помітну роль у формуванні розумних потреб людей [не відігравати значення].

Гріта роль. Виконувати роль на сцені (у житті). Грати роль Назара Стодолі. Грати роль благодійника. ВІД’ЇЖДЖАТИ [не від’їжжаю], -джаю, -джаєш, -джає, -джіємо, -джаєте,-джають; нак. -джай, -джи-

uwft .ігагяитр

ВІД’ЇЗДИТИ — ВІД’ЇЗДИТИ

відкбли

68

ВІДПУСТКА

Від’їздили, -їжджу, -їздиш, -їздимб, -їздите, -їздять; мин. від’їздив, від’їздила, від’їздило, від’їздили; нак. -їзди, -їздім(о), -їздіть, недок. Від’їжджати. Від’їздите, -їжджу, -їздиш, -їздимо, -їздите, -їздять; мин. від’їздив, від’їздила, від’їздило, від’їздили; нак. -їздь, -їздьмо, -їздьте, док. Закінчити їздити.

ВІДКОЛИ, присл., спол. ВІДКРЙТИ див. ВІДЧИниТИ ВІДКУПНИЙ, -А, -е ВІДКУсиТИ, -ушу, -усиш, -усить, -усимо, -усите, -усять; нак. -уси, -усі-мо, -усіть

ВІДЛЮДНИК — ВІДЛЮДОК — ВІДЛЮДЬКО. Збігаються у знач, «той, хто тримається або живе осторонь від інших людей», але розрізняються стилістично: відлюдник, відлюдок нейтр., відлюдько розм. Тільки відлюдник ужив, у знач, «чернець, що зрікся всяких стосунків з людьми; анахорет, самітник». Проповідь відлюдника.

ВІДМАЛКУ, присл. ВІДМІНКОВИЙ ВІДМІНОК, -нка

ВІДМІНЮВАТИ, -юю, -юєш, -ює-мо, -юєте, -юють; нак. -юй, -юймо, -юйте і ВІДМІН ЙТИ, -яю, -яєш, -яємо, -ясте, -яють; нак. -яй, -яймо, -яйте

ВІДМОВлиТИ, -яюся, -яєшся; нак. -яйся, -яймося, -яйтеся. Відмовлятися від гостинця [не відказуватися від гостинця].

ВІДНАЙТИ, -айду, -Айдеш; мин. віднайшбв, віднайшлА, віднайшлб, віднайшли; нак. -йди, -йдім(о), -йдіть

ВІДНЕДАВНА, присл. В1ДНеХОТЯ і В1ДНеХОЧУ, присл.

ВІДниНІ, присл. Синоніми: відге-пер, з цього чАсу.

ВІДНОСИНИ див. ВЗАЄМИНИ ВІДНОСИТИСЯ див. СТАВИТИСЯ ВІДНОШЕННЯ див. ВЗАЄМИНИ

ВІДНЯТИ, -німу, -німеш; мин. відняв, віднялА, відняло, відняли; нак. -німй, -німім(о), -німіть ВІДОМИЙ див. ВИДАТниЙ ВІДОМІСТЬ — ВІДОМІСТЬ. Розрізняються значенням.

Відомість, -мості, -ор. -місію. Список, документ. Відомість на заробітну плату. Екзаменаційна відомість. Відбмість, -мості, ор. міспо. Звістка; дані; популярність. Зібрано цікаві відомості. Твір здобув широку відомість і визнання.

ВІДОМСТЙТИ, -мщу, -мстиш, -мстимо, -мстите, -мстять; нак. -мсти, -мсгім(о), -мстіть і ВІДІМСТИТИ

ВІДПОВІДАЛЬНИЙ — ВІДПОВІДНИЙ — ВІДПОВІДНИЙ. Розрізняються значенням. ВідповідАльнн. Такий, на якого покладена відповідальність; особливо важливий. Відповідальний секретар газети. Відповідальна посада. Відповідний. Який перебуває у відповідності з чимось; належний; потрібний для даного випадку. У відповідний момент. Відповідна реакція. Відповідний. Який дається у відповідь. Відповідт нота. ВІДПОВІДАЧ, -А, дав. -Аві, ор. -ем, мн. -і, -ів

ВІДПОВІДЬ, -і, ор. -ддю, род. мн. -дей

ВІДПОВІСТЙ, -ім, -іси, -ість, -імо,

-Істе, -ІДЯТЬ, MUH. ВІДПОВІВ, ВІДПОВІЛА, відповіло, відповіли і ВІДПОВІСТИ

ВІДПОЧИНОК, -нку. Гарний відпочинок [не віддих].

ВІДПРАВНИЙ — ВІДПРАВНИЙ. Збігаються у значенні «такий, з якого щось відправляють». Відправна станція.

Тільки відправній вжив, у знач, «вихідний; такий, від якого рушають, виходять». Відправний пункт. ВІДПУСТКА -и, місц. (у) -СПЦ, род. мн. -сток. Звільнення від роботи,

ВІДРАЗУ

69

ВІДЧУТТЯ

навчання для відпочинку і т. ін. Піти У відпустку [не у відпуск].

ВІДРАЗУ, присл.

ВІДРЕКТЙСЯ, -ечуся, -чешся, -емо-ся, -четеся; мин. відрікся, відреклася, відреклося, відреклися; пак. -ечися, -ечім(о)ся, -ечіться ВЩРИВниЙ, -а, -е ВІДРІЗОК, -зка

ВЩРб, -а, мн. відра, -дер, але два

відра

ВІДРОБИТИ, -роблю, -робиш, -робимо, -рббите; нак. -роби, -робім(о), -робіть

ВІДРОБІТОК, -тку ВІДРУБНИЙ — ВІДРУБниЙ.

Розрізняються значенням. Відрубний. 1. Відокремлений від чого-небудь. Відрубний розвиток культури. 2. Уривчастий (про мову, слова). Відрубна фраза.

Відрубний. 1. Який стосується місця поперечного перерубу дерева. Відрубна частина. 2. іст. Який стосується відрубу — ділянки землі, яку виділяли селянинові, коли він виходив з громади. Відрубний наділ. ВІДРЯДЖЕННЯ, -я, ор. -нням, род.

ми. -джень. Наукове відрядження [не наукова командировка].

ВІДСІЛЯ і ВІДСІЛЬ, присл. ВІДСІЧ, -і, ор. -ччю ВІДСОТОК див. ПРОЦЕНТ ВІДСТРЕЛИТИ, -лю, -лиш, -лимо,

-лите, -лять; нак. -ель, -ельте і І СТРІЛИТИ, нак. -іль, -ільте ВІДСТУП, -у ВІД СЬОГОДНІ ВІДТАК, присл.

ВЩТЕПеР, присл. ВІДТВС^оку і ВІДТІК, -току ВІДТІЛЯ і ВІДТІЛЬ і ЗВІДТ ‘ЗВІДТІЛЬ, присл.

ВІДТІНОК, -нку ВІДТІНЮВАТИ, -юю, -юєш, -км -юєте, -юють; нак. -юй, -юймо, -н і ВІДТІНЯТИ, -яю, -яєш, -я<

^иоть; нак. -яй, -яймо, -ям ВІДУСІЛЬ і ЗВІДУСІЛЬ, присл

ВІДУСЮДИ і ЗВІДУСЮДИ, присл. ВІДУЧОРА, присл.

ВІДХІД, -ходу, мн. -ходи, -ходів ВІДЦЕНТРОВАНИЙ — ВІДЦЕНТРОВИЙ. Розрізняються значенням. Відцеятрбвашй, дісприкм. до відцеа-трувитн Який встановлений, розміщений правильно стосовно центру. Відцентрована вісь.

Відцеитрбвий, прикм. Який під час руху має напрямок від центра до периферії; протилежне — доцентрб-вяй. Відцентровий рух. Відцентрова сила [не центробіжний рух, центро-біжна сила].

ВІДЦІЛЯ і ВІДЦІЛЬ, присл., розм. ВІДЧАЙ, аю, ор. -аєм і ВЩЧАЙ ВІДЧИниТИ — ВІДКРИТИ. Роз-рЬняються значенням.

Відчинити. Зробити вільним вхід, доступ до чогось або вихід назовні Відчинити двері. Відчинити хату. Відчинити кватирку.

Відкрити Забрати те, що закриває кого-, що-небудь; зробити доступним зорові; помітити раніше непомічене; започаткувати щось. Відкрити хід. Відкрити невідомі землі. Відкрити засідання. Вжив, також у складі фразеологізмів. Відкрити семафор. Відкрити обійми. Відкрити очі Відкрити Америку. Відкрити душу (серце). Відкрити карти. Відкрити рахунок. ВІДЧУТТЯ — ПОЧУТТЯ. Розрізняються значенням.

Відчуття, -я, ор. -ттям, род. мн. -ів.

1. Відображення мозком людини властивостей предметів об’єктивної дійсності, які безпосередньо впливають на органи чуття; стан організму при безпосередньому впливі подразників. Зорові відчуття. Відчуття холоду. 2. Відчування як розуміння чого-небудь, передчуття чогось. Відчуття кольору. Відчуття небезпеки. Почуттй, -я, род. мн. -1В. Чітке і ясне усвідомлення чогось у сфері психіки, моралі; емоції, вияв душевного стану. Почуття обов’язку.

ВІДЬМА

70

ВІННИЧЧИНА

ВІДЬМА, -и, род. мн. відьом і відьом [не відьм]

ВВАВІ1. незм. Один проти одного; навпроти. Сидіти візаві. 2. невідм. ч. і ж. Той, хто перебуває навпроти. Мій візаві (моя візаві).

ВвиР1, -а. Пристрій, прилад. Візир у фотоапараті.

ВвиР2, -а. Урядовий сановник у країнах Близького і Середнього Сходу. Візир султана.

ВВИТ, -у. Відвідання кого-небудь, переважно офіційне. Президент України прибув з візитом до Канади. ВІЙНА, -й, мн. війни, воєн і війн ВІЙСЬККОМАТ, -у ВІЙСЬКОВИЙ ВОЄННИЙ. Роз-різняються значенням.

Військовий. Який стосується війська, встановлений у війську. Військовий поїзд (ешелон). Військові маневри. Військовий квиток.

Воєнний. Який стосується війни. Воєнний стан. Воєнна загроза. ВІЙСЬКОвиК, -а ВІЙСЬКОВО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «військовий». З наступною частиною пишеться через дефіс: військово-авіаційний, військово-адміністративний, військово-будівельний, військово-геодезичний, військдво-гос-подарський, військово-інженерний, військово-карний, військово-кримінальний, військово-лікувальний, військово-морськім, військдво-ішвчальний, військово-окружний, військово-повітряний і військдво-повітряний, військово-польовий, військдвопродовдльчий, військово-революційний, військдво-ремд-нтний, військово-річнім, військдво-са-нітарний, військово-спортивний, війсь-кдво-технічішй, військово-топографічний, військово-хірургічний, військово-юридичний. Але: військовозобов’язаний, військовополонений, військовослужбовець.

ВІК, -у, місц. (гіа) віку, (у) віці, мн. віки, віків

ВІКНО, -а, мн. вікна, вікон, але два вікна

ВІКТОР, -а, дав. -ові, ор. -ом, кл. Вікторе! Зменш.-пестл.: Вікторку! [не Вітя!]; Вікторович, -а , дав. -у, ор. -ем; Вікторівни, -и [не Вікторівною], дав. -і [не Вікторівній]. У класі два Віктори [не два Віктора]. Вікторе Вікторовичу! Маріє Вікторівно! ВІКТОРІЯ, -ї, ор. -єю, кл. Вікторіє! Зменш.-пестл.: Вітусю! Вітонько! [не Віка!]

ВІЛЛ — ВІЛЛА. Розрізняються значенням.

Вілн, -и, рідко. Русалка. І здавила груди віла біла, щоб не тисло серце з туги-жалю (Леся Українка). Вілли, -и. Дача; особняк. Заміська вілла.

ВІЛЬНО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «вільний». З наступною частиною пишеться разом: вільно-відпупцений, вільнодум, вільнодумець, вільнодумний, вільнодумство, вільнолюбний, вільнолюбство, вільнонайманий.

ВІЛЬХА, -и, місц. (на) -сі, род.

мн. вільх

ВІЛЬХОВИЙ

ВІН, його (нього), дав. йому, ор. ним, місц. (на) ньому (нім); ж. вона, її (неї*), дав. їй, ор. нею, місц. (на) ній; с. воно, його; мн. вони, їх (них), дав. їм, ор. ними, місц. (на) них. В1НДСеРФ1НГ, -у. Олімпійський вид спорту; катання на дошці під вітрилом. Змагання з віндсерфінгу. В1НЕГРеТ, -у. 1. Холодна страва з дрібно нарізаних овочів. їсти вінегрет. 2. перен. Суміш різних предметів або понять. У нього в голові вінегрет.

ВІННИЦЬКИЙ. Прикм. до Вінниця. ВІННИЦЯ, -і, ор. -ею ВІННИЧАНИ, -ан, мн (одн. вінничанин, -а, ч.; вінничанка, -и, дав. -нці, род. мн. -нок, ж.)

ВІННИЧЧИНА, -и

ВІННІПЕГ

ВІТРЯНИЙ

ВІННІПЕГ і ВІННІПЕГ * 1 .род. -а. Назва міста. Населення Вінніпега (-ta). 2. род. -у. Назва озера. Береги Вінніпегу(і у).

ВШНШеЗБКИЙ

ВІНЬЄТКА, -и, місц. -тці, род. мн. -ток. Графічна прикраса в книгах та інших друкованих виданнях. ВЮЛОНЧеЛЬ, -і, ор. -ллю, род. мн. -лей

ВІРА,-и, дав. -і, ор. -ою, кл. Віро! Зменш.-пестл.: Віронько! Віруню! Вірусю! Вірцю!

ВЕР АЖ. 1. род. -у, ор. -ем. Розчин у фотографи. Використання віражу. 2. род. -у, ор. -ем. Поворот, фігура пілотажу, рух по кривій. Фініш за віражем. ВІРМЕНИ, -єн і -енів, ми. (одн. вірменин, -а і вірмен,-а, ч.; вірменка, -и, дав. -нці, род. мн. -нок, ж.) ВІРНИЙ. Який заслуговує довір’я; відданий. Вірна любов. Вірний заповітам батьків. Неправомірним є вживання слова вірний у знач, «правильний». Правильна відповідь [не вірна відповідь]. ВІРНОПІДДАНИЙ ВІРНОПІДДАНСЬКИЙ ВІРТУОЗ, -а. Виконавець, який досконало володіє технікою свого мистецтва; взагалі людина, яка досягла в роботі майстерності. Скрипаль-віртуоз [не майстерний віртуоз]. ВІРУС, -у, мн. -и, -ів ВІРШ, -а, ор. -ем, мн. -і, -ів ВІСІМ, восьми і вісьмох, дав. восьми і вісьмом, ор. вісьма і вісьмома, місц. (на) восьми і вісьмох ВІСІМДЕСЯТ, -ти і -тьох, дав. -ти і -тьом, ор. -тьма і -тьома, місц. (на) -ти і -тьох

ВІСІМНАДЦЯТЬ, -ти і -тьох, дав. -ти і -тьом, ор. -тьма і -тьома, місц. (на) -ти і -тьох

ВІСІМСОТ, восьмисот, дав. восьмистам, ор. вісьмастами і вісьмома-стами, місц. (на) восьмистах ВІСТКА, -и, місц. (у) -тці, мн. -тки, -ток, але дві вістки, сім вісток

ВІСТРЯ, -я, род. мн. -тер ВІСТЬ, -і, ор. -стю, мн. вісті, вістей, дав. вістям і вістям ВІСЬ, осі, ор. віссю, мн. осі, осей, дав. осям, ор. осями, місц. (на) осях ВІТАЛІЙ, -я, дав. -єві, ор. -єм, кл. Віталію! Зменш.-пестл.: Віталю! Віталику! [не Вітя!]; Віталійович [не Віталієвич], -а, дав. -у, ор. -ем; Віталіївна, -и [не Віталіївно!], дав. -і [не Віталіївній]. Купаються два Віталії [не два Віталія]. Віталію Віталійовичу! ТетЛно Віталіївно!.

ВІТАМІН, -у, мн. -и, -ів ВІТАМІНІЗОВАНИЙ — ВІТАМІННИЙ — ВІТАМІНОЗНИЙ Впвмпнзбвашй, дієприкм. Насичений вітамінами. Вітамінізований сік. ВІтаминнш. Який має в собі вітаміни; який виробляє вітаміни. Вітамінні корми. Вітамінний завод. Вітамівбзнин. Багатий на вітаміни. Вітамінозні продукти.

ВГГАННЯ, -я, ор. -нням, род. мн. -ань ВІТЕР, -тру, мн. -три, -трів, дав. -трам

ВГГИ, віт, мн. (одн. віта, -и) ВГГРАЖ, -а, ор. -ем. Твір монументально-декоративного мистецтва з кольорового чи безбарвного скла; кольорове скло у вікнах, дверях, ширмах. Майстерний вітраж. Барвисті вітражі.

ВГГРЙЛО, -а, мн. -йла, -йл ВГГРО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «вітер». З наступною частиною пишеться разом: вітродвигун, вітроелектричний, вітроенергітика, вітроенергія, вітрозапильний, вітрозахисний, вітрозахист, вітролбм, вітромір, вітромірний, вітросиловий, вітростійкий, вітротіхніка. ВГГРОГІН, -гона

ВІТРЯНИЙ — ВГГРЯниЙ. Розрізняються значенням.

Вітряний. 1. Наповнений вітром; з вітром. Вітряна погода. Вітряний

вггчйм

вмить

день. 2. перен., розм. Легковажний. Вітряна дівчина.

Вітряний. 1. Який діє за допомогою вітру. Вітряний двигун. 2. Вжив, у термінологічному словосполуч. вітряні віспа.

ВГГЧЙМ, -а

ВІЦЕ… Перша частина складних слів, що відповідає поняттю «заступник». З наступною частиною пишеться через дефіс: віце-адмірал, ві-це-адмірйльський, віце-губернатор, віце-губерндторський, віце-канцлер, віце-канцлерський, віце-консул, ві-це-кднсульський, віце-президент, ві-це-президентський.

ВІЧ-НА-ВІЧ, присл.

ВІЧНО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «вічний». З наступною частиною пишеться разом: вічнозелений, вічномерзлий, вічнопйм ’ятний, вічно-сніговий, вічноспадкбвий. Але як прислівник від прикм. і дієприкм. пишеться окремо: вічно живий, вічно зайнятий, вічно незворушний, вічно юний.

ВІЧОВИЙ і В1ЧеВИЙ ВШІАК, -а, місц. (на) -ку. Новий вішак [не нова вішалка].

ВІЯ, -і, ор. -ЄЮ, мн. вії, вій ВКАЗІВКА, -и, місц. (у) -вці, мн. -вки, -вок, дав. -вкам, але дві вказівки, п’ять вказівок ВКАЗІВниЙ, -а, -е ВКЛАД див. ВНеСОК ВКЛАДАТИ див. УКЛАДАТИ1 ВКЛАДКА, -и, місц. (у) -дці, род. мн. -док. Додатковий аркуш, вкладений у книжку, журнал і т. ін. Кольорова вкладка [не кольоровий вкладиш]. ВКЛОНЯТИСЯ і УКЛОНЯТИСЯ, -яюся, -яєшся. Нахиляти голову на знак вітання, пошани; виражати пошану; покорятися комусь. Уклонятися матері Вклонятися пам’яті видатної людини. Не треба плутати з рос. уклоняться: відсторонятися від чогось, уникати.

ВКЛЮЧАТИ див. ВМИКАТИ ВКРАЙ (УКРАЙ) — В КРАЙ (УКРАЙ)

Вкрай, присл. Вкрай незадовільно.

В кран, ім. з прийм. Поїхати в край, де ростуть екзотичні дерева. ВКРАСТИ див. УКРАСТИ ВКУПІ (УКУПІ) — В КУПІ (У КУШ)

Вкупі, присл. Ми росли вкупі.

В купі, ім. з прийм. У купі каміння. ВЛАД (У ЛАД) — В ЛАД (У ЛАД) Влад, присл. Запрацювати влад.

В лад, ім. з прийм. Розмова не йшла в лад.

ВЛАДАР, -я, дав. -еві, ор. -ем, кл. -арю, мн. -і, -ів, дав. -ям і ВЛАДАР, -я, дав. -еві, ор. -ем, кл. -арю, мн. -і, -ів, дав. -ям

ВЛАДИВОСТОК, -а, місц. (у) -ці і -ку

ВЛАДИВОСТОЦЬКИЙ ВЛАСТИВИЙ. Керування: кому, чому. Властивий літературі [не властивий для літератури]. ВЛеСГИТИ див. УЛеСГИТИ ВЛИТИ див. УлиТИ ВЛІВО і УЛІВО, присл.

ВЛІТКУ і УЛІТКУ, присл. ВЛУЧНИЙ

ВМеРТИ див. УМеРТИ ВМИКАТИ (УМИКАТИ) — ВКЛЮЧАТИ. Розрізняються значенням.

Вмнкити. З’єднувати з джерелом енергії, уводити в дію; пускати в хід. Вмикати рубильник. Вмикати освітлення. Вмикати третю швидкість [не включати рубильник, включати освітлення, включати третю швидкість].

Включати. Уводити до складу; приєднувати, охоплювати. Включати до списку. Включати до бригади. ВМЙСНЕ (УМЙСНЕ) і ВМЙСНО (УМЙСНО), присл. Синоніми: навмисне, зумисне, спеціально. ВМИТЬ (УМЙТЬ) — В МИТЬ (УМИТЬ)

В МІРУ

73

ВОДНО…

Вмить, присл. Вмить розвиднілося. Синоніми: враз, миттю.

В мить, ім. з прийм. В мить таку відповідальну він, ясна річ, хвилювався.

В МІРУ і У МІРУ ВМІСТ, -у

ВМІСТИТИ див. УМІСТИТИ ВМІШУВАТИСЯ (УМІШУВАТИСЯ) — ВТРУЧАТИСЯ (УТРУЧАТИСЯ). Розрізняються значенням. Вмішуватися, -уюся, -уєшся. Проникати куди-небудь; змішуватися з ким-небудь, чим-небудь. Вмішуватися в натовп.

Втручатися, -аюся, -аєшся. Самочинно займатися чиїмись справами; встрявати в чиї-небудь стосунки; брати активну участь для припинення чогось. Він постійно втручався в гро справу [не вмішувався в цю справу].

ВНАСЛІДОК див. УНАСЛІДОК ВНеСОК — ВКЛАД. Збігаються у значенні «що-небудь цінне, внесене у громадську справу, науку, літературу і т. ін.», але розрізняються вживанням: вклад вжив, рідко. Внесок (вклад) у розвиток літератури. Тільки вклад, -у вжив, у знач, «грошова сума, внесена на збереження до ощадної каси або державного банку». Вклади від населення приймають усі ощадні каси.

Тільки ви&ок, -ску вжив, у знач, «гроші, які хтось сплачує організації, установі тощо». Членські внески. Доброчинний внесок.

Зловживання словосполученнями вагбмш внесок, значний внесок призводить до штампів.

ВНИЗ (УНИЗ) — В НИЗ (У НИЗ) Вннз, присл. З’їхати на санях вниз.

В низ, ім. з прийм. Пливти в низ Дніпра.

ВНИЗ? і УНИЗ?

ВНІЧИЮ і УНІЧИЮ В НбГУ див. У НбГУ ВНОЧІ і УНОЧІ

ВНУК див. ОНУК ВНУКА див. ОНУКА ВНУЧА див. ОНУЧА ВНУЧЧИН див. ОНУЧЧИН ВНУТРІШНІЙ, -я, -є ВНУТРІШНЬО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «внутрішній». З наступною частиною пишеться разом: внутрішньоатомний, внутрішньовенний, внутрішньовідомчий, внутрішньогалузевий, внутрішньогосподарський, внутрішньодержавний, внутрішньозаводський, внутрішньополітичний, внутрішньочеревний, внутрішньочерепний, внутрішньоАдерний. ВОВК, -а, дав. -ові і -у, кл. -вче, мн -й, -ів, але два вовки ВОВНО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням словам «вовна», «вбвняний». З наступною частиною пишеться разом: вовнозаготівельний, вовнозаготівля, вовномийний, вовномийник, вовнообробний, вовнопрядильний, вовнопрядильня, вовтпрядіння, вовнотіпальний, вовноткацький, вовночесальний, вов-ночес&льня.

ВОВНЯНИЙ і ВОВНЯНИЙ, -а, -є ВОГКИЙ

ВОГНЕ… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням словам «вогонь», «вогневий». З наступною частиною пишеться разом: вогнегасник, вогпемет, вогненебезпечний, вогнепальний.

ВОГНИК, -а

ВОГниНО-ЧЕРВбНИЙ і ВбГНЯ-НО-ЧЕРВбНИЙ

ВОГОНЬ, -гню, ор. -гнем, мн. вогні, -ів

ВОДА, -й, знах. -у, ор. -6ю, мн води, вод

ВОДЕВІЛЬ, -ю, ор. -ем. Легка комедія чи фінал вистави з куплетами, піснями, танцями. Веселий водевіль. ВбДЕНЬ, -дню, ор. -днем ВОДИТИ, -джу [не вожу], -диш ВОДНО… Перша частина складних

ВОДНОРАЗ

4

ВОЛОГО.

слів, що відповідає за значенням слову «водний». З наступною частиною пишеться через дефіс: вбд-но-вапняний, вддно-електроліпишй, вб-дно-енергетйчний, вбдно-лижний, водно-ль од овикб вий, водно-меліора

тивний, водно-моторний, вддно-пові-тряний, вддно-спиртбвий, водно-транспортний. Але: воднолижник. ВОДНОРАЗ, присл.