КАВЕР, -а, ч. Кавер-версія. Кавер хіта 60-х.

КАВУНЙ, -їв, мн. Груди. Да, на такі кавуни, напевно, важко підібрати ліфчик.

КАВУНЦЙТА, -ят, мн., див. кавуни.

КАДИЛО, -а, ч. Автомобіль «Ореї Кабеії». їду на якомусь грьоба-ному кадилі і ще щось пікає.

КАДЙРОВО: ВЗЙТИ НА КАДЙРОВО. Не заплатити гроші таксисту. А скільки ви заплатили за таксі? — А ми на кадирово.

КАДР, -а, ч. 1. Чоловік. 2. Залицяльник. А мій кадр? Погнався кудись аж у Таллінн (Ю. Покальчук).

КАДРЙТИ, -рю, -рйш, недок. 1. Завойовувати чоловіка. Цього чувака треба терміново кадрити, поки не украли з-під носа. 2. Завербовувати когось до певної справи. Кадрити до агітації.

КАЖАН, -а, ч. Поет Сергій Жадан. Кажан — охіренно кльовий поет.

КАЗАН, -а, ч. Голова. Казан закипає від цих подій.

КАЗАНбК, -нка, ч., див. казйн.

КАЗИНб, невідм. Багато людей, натовп. Ми туди прийшли, а там таке казино!

КАЗКЙ, -збк, мн. Нісенітниці. 0 Казки дідуся Панаса, казки Віденського лісу — побрехеньки. Я знаю ці казки віденського лісу, давай по справі — мене не обдуриш.

КАЗЬбНКА, -и, ж. Горілка промислового виробництва. На старості йому дали казьонку, і він до самої смерті торгував горілкою на користь російській імператорській армії (В. Сосюра). Різниця «компенсується» самогоном — констатували народні депутати під

153

кайф

час обговорення нових податків на «казьонку» (Південна зоря). Та «погорів» чоловік, коли спробував продати 200 пляшок «казьонки» місцевій жительці (33 канал). Домашня… у бабок брав, казьонки вже не було (О. Ірванець).

КАЙФ, -у, ч. 1. нарк. Стан ейфорії, насолода під дією наркотиків. 0 Бути під кайфом — перебувати під дією психостимулятора (наркотику, рідше — алкоголю). О вітчизно дорога, під кайфом вічно сонячно-буха… (А.Бондар). 2. Задоволення, насолода. Головний принцип АсШ Ноизе — отримувати кайф, не заважаючи іншим (Єва). Йому було добре, хоча він знав, що будь-який кайф має здатність минати (Ю.Андрухович). Бо відпочити під «Культ» можна справді «неслабо», та ще й отримати при цьому щедрий дозняк кайфу з гуманітарної (біохімічної) допомоги (Л. Дереш). А такий би кайф міг бути — напитися разом з тобою до всирачки (Четвер). ф В кайф — добре, приємно, в насолоду. Це звучить настільки не в кайф, що вже не потребує жодних коментарів (Четвер). Ловити кайф — отримувати насолоду. Потім він почав ловити кайф від її уроків французької (Л. Дереш). Дешевий кайф — а) нарк. дешевий наркотик; б) ілюзорна насолода.

3. Будь-який наркотик.

КАИФСІВИИ, -а, -е. Той, що приносить задоволення, приємний. Сам процес, коли життя якось змінюється, — на 100% кайфовий (БтіїИ_/а5і сІгаі).

КАЙФбВО, присл. Гарно, приємно. Українське то є дуже струйово та кайфово, але шкода, що чимало молодих альтернативних команд з Юкрайни співають на російській (тм.іагіакхот.иа).

КАЙФОЛбМ, -а, ч. Той, хто може зіпсувати задоволення, (тихенько відводить убік) Вона кайфоломщиця, так що хай їде: без неї буде веселіше.

КАЙФОЛбМИТИ, -лю, -иш, недок. Заважати насолоджуватись чимось^

КАИФОЛбМЩИК(ЩИЦЯ), -а, ч., -і, ж., див. кайфолбм.

КАИФОНЛИ, -ну, -непі, док., нарк. Отримати насолоду. Я так кайфонув від цієї вистави!!!

каифувАти, -ую, -уєш, недок. 1. Отримувати задоволення під дією наркотиків. Проте у їх середовищі існує «еліта». Плебс — то мак і коноплі, анаша, план, пластилін, кругляк, джеф і кумар; брудна кухня, де варять; брудний шприц, по якому повзають віруси СНЩу; брудна постіль, на якій кайфують; брудна подруга, яка за дозу зробить усе (День). 2. Насолоджуватись, отримувати задоволення. Ти, Мартоф-ляче, відповідаєш на це гарно і легко, водночас кайфуючи від наростаючого веселого дзвону в голові (Ю.Андрухович). І тоді вона розуміє, що кайфувати од себе, по-щенячому тішитись кожною ознакою власної присутності в світі, — це так само один із способів витворювати в ньому дім (О. Забужко). Незнайка, кайфуючи, що його пожаліли, з усією силою б’є головою в стіну і ридає ще громче (Л. Подере’янський).

КАКТУС, -а, ч. Андрій Кокотюха.

154

капуста

КАЛАНЧА, -і, ч. і ж. Довга і худа людина. Попроси у того каланчі, хай тобі допоможе дістати яблуко.

КАЛАШ, -а, ч. Автомат АК.

КАЛАШНІК, -а, ч., див. калаш. Але зустрічний ментяра так від-душевно приклався до нього калашніком, що тільки іскри на всі боки (Ю. Андрухович).

КАЛИМ, -у, ч. Вигода; хабар. Я впевнений, що вони мають гарний калим з цієї оборутки.

КАЛИМИТИ, -лю, -иш, недок. Заробляти гроші. У Росії на нафті калимить.

КАЛІЧ, -а, ч. 1. Дурень. Ти просто каліч — і цим усе сказано. 2. Худа людина. Цьому калічу ряди дистрофанів поповнювати, а не в бій лізти..

КАЛІЧНИЙ, -а, -е. Дефективний, з вадами, ненормальний. Євка посунула далі вулицею: калічні пішоходи і мертвотні вогники, знову болото (І. Карпа).

КАЛЙКАТИ, -аю, -аеш, недок. 1. Багато говорити. 2. Писати. Що ти там калякаєш ?

КАНАТИ, -ає, недок., зниж. 1. Йти геть. Канай звідси/ — Сцику-ха підкорюється і йде до виходу (А.Дністровий). 2. Підходити, бути корисним (найчастіше — про предмет або явище). Нова доба нового прагне слова, і слово «шмурдяк* в цьому контексті просто не канає (Стол. нов.).

КАНДАЛИ, -їв, мн. Взуття. Мені треба кандали прикупити.

КАНТУВАТИСЬ, -юсь, -єшся, недок. 1. Мати справи з кимось, спілкуватись. Для таких нема нічого святого: з ким вигідно, з тим і кантуються (А.Дністровий). 2. Відпочивати, витрачати час на розваги. Де ти кантуєшся? 3. Витрачати час на виконання певної роботи.

КАПАТИ, -аю, -аєш, недок. Набридати, переконувати у чомусь. 0 Капати на мозпі. Отаких, як ти, вони й шукають, бо легше намозги капати і лапшу на вуха вішати (А.Дністровий).

КАПЕЦЬ, капєц, присудк. сл., зниж. Кінець; дуже погано. Ви знаєте, що таке прищі?Я знаю. Це капєц (С.Пиркало). Чи то ведмідь, чи то кабан, все думаю — капець! («ТНМК»), Я думала, він свою копчену історію почитує і дрочить, а він, понімаєш, у нас буйний! Капєц! (А. Дністровий).

КАПИЗДОН, кепіздон, -а, ч. Головний убір. Кепіздон вдягни.

КАПІТАЛЬНИЙ, -а, -е. Сильний, потужний, фундаментальний. Капітальна робота.

КАПІТАЛЬНО, присл. Дуже сильно. Столик засраний капітально (С. Поваляєва).

КАЛАНЕ, невідм. Італієць. Вона знайшла собі якогось каноне, і через місяць вони одружуються.

КАПУСТА, -и, ж. 1. Гроші. А сам валізу з «капустою» прихопив (ПіК). Тепер всі їх думки тільки й будуть про капусту, або ж лаванду,

155

капуша

яку ще дехто називає баблом (С. Пиркало). О Рубати капусту — діставати гроші. Треба якнайшвидше «капусти по-бистрому срубіть», а це можливо лише на розкрученій «марці» (ПіК). На капусті, при—ба

гатий, грошовитий. 2. Долари. Треба капусту на наші поміняти.

КАЛУША, -і, ж. Повільна людина. Ти капуша: завжди збираєшся години три!!

КАПУШКА, -и, ж., див. капуша.

КАРАБАС, -а, ч. Рубль. Дай карабас!

КАРГА, -й, ж. Неприємна, неприваблива жінка. Бля!Де ця карга взялася? (А. Дністровий).

КАРДАН ШЛІФУВАТИ, див. шліфувати.

КАРКАТИ, -аю, -аєш, недок. Накликати щось.

КАРКУША, -і, ж. Людина, що накликає, провіщує щось. Ти каркуша.

КАРЛ МАРКС. Бородатий чоловік.

КАРЛА-МАРЛА. Все, що назване на честь Карла Маркса. У Києві, наприклад, так називають кондитерську фабрику «Ро-шен» — колишню імені Карла Маркса. Валимо на Карла-Марла (А. Дністровий).

КАРТА, -и, ж., комп. Синонім плати.

КАРТОФАН, -у, ч. Картопля.

КАСКА, -и, ж. 1. Шапка. 2. Лисина.

КАСТРУЛЯ, -і, ж., муз. Барабан.

КАТАТИ, -аю, -аєш, недок., школ., студ. Списувати.

КАТАТИСЬ НА ЛЙЖАХ. Займатись сексом.

КАТЙТИ, -ить, недок. Підходити. Ладно, давай. Не зовсім те, Що треба, але катить.

кАтбНИ, -ів, мн., заст. Джинсові брюки. Або де на трасі найбільше товклося поляків, котрі продавали катони, куртяки, жуйки, презики (А. Дністровий).

КАФЕШКА, -и, ж. Кафе. На самій Контрактовій розкинулося безліч кафешок з великими дерев ’яними лавицями (Доба).

КАФУТА, -и, ж. Кафе.

КАЦКА, -и, ж. Дурненька дівчина.

КАЧАН1, -а, ч. 1. Голова. 2. Чоловічий статевий орган.

КАЧАН2, -а, ч. Сто гривень.

КАЧАТИ1, -аю, -аєш, недок., комп. Переписувати інформацію. А звідки ти качаєш ці всі пісні??? (8тііН_/а8і_сНаі).

КАЧАТИ2: КАЧАТИ ПРАВА. Вимагати свого, стояти на своєму. Спочатку у мене починає боліти голова, потім приходять усякі козли на роботу, качають права, а потім від головного болю хоч здохни (С. Пиркало). Горопашне тіло ще живе, воно качає права, воно доходить з елементарної сексуальної голодухи, воно б, може, й оклигало, і заплигало зайчиком, якби його всмак трахнули, але, на жаль, цю проблему не так легко розв ‘язати, надто коли ти сама-одна в чужій країні й чужому місті (О. Забужко). Це ВІН прийшов тлумачити, ВІН

156

кеглі

прийшов качать свої права, і ВІН абсолютно не збирався вислуховувати повчання якогось гоміка-педанта (Л. Дереш).

КАЧАТИСЯ1, -аюсь, -аєшся, недок. Нарощувати м’язи за допомогою фізичних вправ. Вочевидь, удень вони працювали в Сіті, увечері йшли до спортзалу качатися, а вночі шукали пригод на свою задницю (С. Пиркало).

КАЧАТИСЯ2, -ається, недок., комп. Переписуватися (про інформацію). Ну, не знаю, в мене 40% знайдених не качаються, а чисто в напстері — все качається! (ЗтііНДаЗісНаі). Хвилини зі сльозами на очах, він читає це повідомлення, не розуміючи, чому не качається пошта, чому не конектиться аська, чому не пускає в чат… (5тііН_ /азґ_сИаї).

КАЧЕЛІ, -ей, мн., злоч. Заворушення, неприємне збудження, що може призвести до бійки. Почалася штурханина, Семпльованому дали у вухо, Павуку — в носа; і обидвом набили «стрілу» — складне соціальне явище, де вирішуються проблеми пацанів, як на вербальному («власне стріла»), так і на невербальному (т. зв. «качелі») рівнях (Л. Дереш).

КАЧбК, -чка, ч. Культурист. Змагання качків.

КАША, -і, ж., нарк. Листя конопель, зварене в молоці. Траву як завгодно використовують: і паровозом курять, і через бульбік, і кашу мутять^ і молоко варять.

КАЮК, присудк. сл. Кінець.

КВАДРАТ, -а, ч. Автомобіль «Лада». Старий покоцаний квадрат з розбитою фарою.

КВАКАТИ, -аю, -аєш, недок., комп. Працювати з (Зиагк Хргезз. Працювати у Кварку, тобто квакати, я не вмію.

КВАКНУТИ1, -ну, -неш, док. Сказати дурницю. Ти щось квакнув, Професор? (А.Дністровий).

КВАКНУТИ2, -ну, -неш, док. Випити. Ну, що, скільки ти вже квакнув?

КВАКОЗЙБР, -а, ч. Негарна людина. Фу, він такий квакозябр.

КВАРКАТИ, -аю, -аєш, недок., комп., див. квакати.

КВАСИТИ, -шу, -сиш, недок. Пиячити. Думаю про цих людей, які зараз співають, і мені здається, що вони щасливі, залили собі труби і забули про власні мульки; мабуть, сидіш разом веселі, водяру квасили (А. Дністровий).

КВАЧ, -а, ч. Невдаха. Які я можу мати справи з цим квачем?

КВАША, -і, ч. і ж. Плаксій. Кваша ти, нюня — зразу соплі розпускаєш.

квїни, -ів, мн. Учасники групи «С)иееп». У мене є концерт квінів на відео.

КВІТОЧКА, -и, ж. Дівчина. А давай з тією квіточкою познайомимося.

КЕГЛІ, -ів, мн. Ноги. Кеглі посунь — розвалився, бляха муха, дорогу загородив.

157

кеди

КЕДИ, -ів, мн. 1. див. розказувати. 2. див. нюхати кеди.

КЕКС, -а, ч. 1. Хлопець. Мій кекс дзвонив. 2. Будь-яка людина. Це що за кекс живе по сусідству?

КЕМЙ, невідм. Кілометр. А я думаю, він просто п ‘є горілку на тринадцятому кеме, — намагався всіх заспокоїти Лепа. — Або просто відрубався десь дорогою і тепер спить, йому багато не треба (Ю.Ан-друхович).

КЕНГУРУ, невідм. Светр-реглан, у якого спереду є кишеня, як у кенгуру. Я люблю кенгурушки, бо в них прикольно складати руки, хоч і виглядає чи не по-дитячому.

КЕНГУРУШКА, -и, ж., див. кенгуру.

КЕНТ, -а, ч. 1. Хлопець (частіше — франтуватого вигляду). Це, кент, таке в тебе послєднє желаніє? (Б.Жолдак). Кєнт (по-юнацькому, захоплено і дещо наївно). Оце і є свобода довгождана? (Л. Подере ’янський). 2. Друг.

КЕНТУВАТИСЬ, -уюсь, -уєшся, недок., див. кантуватись. Коли там драйвери кентуються, я не знаю (тм.аШорагк—ії. кіеу.иа).

КЕП, -а, ч. Капітан. Дзиговського підвищили: він уже кеп.

КЕПІЗДОН, -а, ч., див. кашздбн.

КЕРА, -и, ж., иікол. Класна керівнйчка. Йдеться про батьківські збори. — І за кого я маю себе видавати? — Ні за кого. Наша «кера» не вимагає довгих пояснень (І. Сова).

КЕРДЙКНУТИСЬ, -усь, -ешся, док., зниж. 1. Небажано завагітніти. Ти що, кердикнулась ? Від кого ? 2. Померти. Кердикнувся той екстремал, що постійно тут на мотику ганяв.

КЕРУВАТИ ПАРАДОМ. Розливати алкоголь. Так, хто керує парадом ? Розливай!

КЕЦИК, кецик, -а, ч. 1. Хлопець. Приколений симпотний кецик. 2. Маленький шматочок. Мені тільки кецик тортикаг бо більше я не з’їм.

КЕШ, -у, ч. Готівкові гроші. У когось є кеш? Я не можу знайти жодного банкомата, а залишилось лиш п’ятдесят копійок.

КИДАЛОВО, -а, с. Підлість, обман, видурювання грошей. Принаймні, вдавав це, бо кохав її з першого курсу і завжди витягав з халеп, за що Євка платила черговим кидаловом (І. Карпа).

КИДАТИ (кого? на що?)у -аю, -аєш, недок., кинута, -ну, -неш, док. Обманути. Особисто я б тобі за звертання «братуха» в голову заїхав, бо таке звертання носить під собою бажання і момент кинути когось або попустити на гроші, як правило, так звертаються до лохів, їх це пре, що до них так «з повагою»… (ЗтііНД’аЗісНаі). Нас з Ковальським хотіли кинути на 8 гр (тт.іагіаксот.иа). Вони люблять народішко кидати, особливо на квартири (А. Дністровий). 0 Кинути на гроші — обманути з грошима. Вінтерікс не став виключенням, де, до речі, дядьки у синій формі кидали, кого бачили, на гроші (тт. іагіак.сот.иа).

КИДАТИ КІСТКЙ. Сідати. Кидай кістки: чого стояти, коли можна сісти.

158

кілограм

КИДАТИ ПАЛКУ, див. палка.

КИЙ, -я, ч. Пеніс. У нього гарний великий кий правильної форми.

КИП’ЯТИТИСЬ, -чусь, -тйшся, недок. Сильно переживати, бурхливо виявляти емоції. От хто найбільше кип ’ятиться, так це ти.

КИР, -у, ч., див. кір.

КИРЙТИ, -яю, -яєш, недок., див. кіряти. Тепер сидить він в подраних кальсонах, збира пляшки порожні і гандони, киря шмурдяк, денатурат вонючий і все, шо десь ворушиться, — їбе (Л. Подере ’янський).

КИСЛОТА1, -й, ж., парк. Наркотик ЛСД (Ьуаегвіс Зоиге БуеіЬуІатісіе). Зазвичай виїзди на природу пов’язані із застосуванням психотропів — у просторіччі об’єднані одним словом — «кислота* (асШ) (€ва). Футболіста у «поганому тріпі* — стані, коли вжита кислота замість приємних відчуттів «висаджує на ізмєну» (€ва).

КИСЛОТА2, -й, ж., муз. Асісі Ьоизе — один з напрямів в електронній музиці.

КИСЛОТА3, -гі, ж. Сухе вино. Я не хочу кислоту пити: краще візьмем мускат.

КИСЛОТНИЙ1, -а, -е. Те, що має відношення до наркотику Фагот займеться аранжуваннями, Фоззі — написанням текстів, а Диля — вокалом не тільки реперів, але й кислотної молоді (тт. іпткхот.иа).

КИСЛОТНИЙ2, -а, -е. 1. Те, що пов’язане з електронною музикою в стилі асісі Ьоше. «Пурпурова діва» могла би стати гімном кислотного покоління (ПіК). 2. Люмінесцентний колір. Кислотний колір.

КИСЛбТНИК, -а, ч. 1. Той, хто слухає асісі іїои$е. 2. Представник окремої субкультури людей, об’єднаних спільним захопленням музикою в стилі асісі Ьоше: люмінесцентні кольори в одязі, різнобарвне волосся, аксесуари із зображенням інопланетян.

КИСЛЙК, -у, ч. Сухе вино. Давай якийсь кисляк подивимось.

КИЦЮНЯ, -і, ж. Гарна дівчина. Це чия кицюня?

КИШКА1, -й, ж. Шлунок. ф Кидати на кишку — їсти. Бідон жаліється, що зголоднів і час би вже щось кинути на кишку (А. Дністровий).

КИШКА2: КИШКИ, кишок, мн. Одяг. Кишки провонялись димом від шашликів.

КІБОРДА, -й, ж., комп. Клавіатура. Я їду в магазин оргтехніки, бо полетіла кіборда.

КІГТІ, -ів, мн., див. рвати.

КІКСА, -и, ж., див. чїкса.

КІЛ, -а, ч., комп. 1 Кілобайт (1024 байти). Та там мізер: якихось ЗО кіл тексту.

КІЛОБАКС, -а, ч. Тисяча доларів. Треба як мінімум кілобакс.

КІЛОГРАМ, -а, ч. 1. Літрова пляшка горілки. Кілограм (цілу пляшку!) на душу взяли. 2. Тисяча штук чого-небудь. Кілограм дрібниць. 3. комп. Кілобайт. Пустий вордовський файл займає 11 кілограм.

159

кілометр

КІЛОМЕТР, -а, ч., див. кіл.

КІЛЬЦЯ, кілець, мн. Автомобіль «Аисіі». Не сперечайся, що восьмі кільця — найшикарніший седан.

КІМАРИТИ, -рю, -риш, недок. Спати. Кімарить з відкритими очима.

КІНДЕР СЮРПРЙЗ, ч. 1. Смішна і кумедна людина, клоун. Це що за кіндер сюрприз? 2. Доросла людина, що поводиться по-дитячому. Дорослий, а поводить себе, як кіндер сюрприз! 3. Дитина. То що, через дев’ять місяців буде кіндер сюрприз?

КІНДРАТ, -у, ч. 1. Переляк. 2. Погане самопочуття. 0 Кіндрат хапає, схотів кондратій — переляк. Ще б пак, при одній думці, що в цьому дубаку треба зняти штани, мене Кіндрат хапав (І. Карпа).

КІНЕЦЬ, -нця, ч. Пеніс. Розстібай ширінку, витягай кінець. Перша серія у нас буде мінет (Ю.Покальчук). Там, поміж ними, наївся кінець. Євка знала його на запах (І. Карпа).

КІНО1, -а, с. 1. Смішна, кумедна ситуація. 2. Дивна, вражаюча, непередбачувана ситуація. Який жах! Це ж може дах поїхати! Ну, кіно! (А. Дністровий). 0 Кіно і німці.

КІНО2, -а, с. Романтична сльозлива історія. Ти мені кіно не розповідай, бо я не вірю в такі романтичні почуття.

КІНбШКА, -и, ж. Стрічка, фільм. А ти бачив останню кіношку про Бріджит Джонс?

КІНЧАТИ, -аю, -аєш, недок., кінчити, -чу, -чиш, док. Досягати оргазму в статевому акті. Ось тепер ти завагітнієш: я просто в тебе кінчив! (О. Забужко). Сподіваюсь, ми помремо так, як кінчаємо —разом! (І. Карпа).

КІНЧАТИСЯ, -аюсь, -аєшся, недок. Сміятися без упину. Чого ви кінчаєтесь? Що на мені такого смішного?

КІНЬ, коня, ч. 1. Дуже зневажлива назва людини. 0 Кінь педальний. Твій брат — останнє чмо, кінь педальний. Хто? — Кінь в пальто — емоційна відповідь-кривляння на питання «хто?». Хто! — перепитує вона. — Кінь в пальто, — усміхаюся (А. Дністровий). 2. злоч. На зоні — в’язень, що прислуговує іншому в’язню за програш у карти.

КЇПІШ, -у, ч. Сильне збудження, хвилювання, метушня. На майдані, коло бані шухер! Кіпіш! («ТНМК»).

КШІШНИЙ, -а, -е. Метушливий, той, що через все переживає. Кіпішна чувіха.

КІПІШНЯК, -у, ч., див. кіпіш.

КІПІШУВАТИ, -ую, -уєш, недок. Переживати, метушитися, даремно поспішати. Робчику, сонечко, коханий, любий, милий, солоденький, да не приревнує тебе Санрайза до мене, але чого ж так кіпі-шувати? (5тііН_/аЗі_сНаї). Слухай, я не буду тебе обзивати зірочками і іншими нехорошими символами, тому що бачу, кіпішнув чувак, пере-клинило (тт.іагіак.сот.иа). Так що не кіпішуй, а шуруй на трипдачу і перевірся (А. Дністровий).

160

класно

КІР, -у, ч. 1. Алкогольні напої. Вони мені тиждень тому за хороший кір із закуссю допомогли притарабанити це добро на Діминій старенькій «копійці» під хату (А. Дністровий). 2. Пиятика. Де бригада посинілих від кіру прибиральників має свою безвідмовну «каптьорку» (Ю. Андрухович).

КІРЧ, -а, ч. 1. Рука. Чого кірч сунеш? Так лише бомжі роблять. 2. Нога. Кірч з дороги відтягни, а?

КІРЙТИ, -яю, -я’еш, недок., ирнути, -ну, -непі, док. Випивати. Зараз кірнемо, Баня (Ю. Андрухович). Та, крім всього, навіщо богу здався ти, неграмотний козел, що тіки вміє, що кірять та жінку пиздити? (Л. Подере ’янський).

ЮЧУХА, -и, ж. Кіч. Зразком радянсько-голлівудської кічухи був головний герой, — щонайменше «товаріщ полковник» — що, плюнувши на вище ментівське начальство, одноосібно кидався до міліцейського «бобіка» чи «жигуля» і мчав за бандюгами (тт.еШргоД.сот.иа). Еліка росла стандартною дівчинкою, схожою на тих зосереджено-недоумку-ватих пупсів, які прикрашали ситою кічухою своїх фоток на синьому або червоному тлі вітрини фотоательє (С.Поваляєва).

КЛАВА1, -и, ж. 1. Проститутка. Зняти на Кільцевій якусь /славу. 2. знев. Дурепа.

КЛАВА2, -и, ж., комп. Клавіатура. Клятий москаль!!! >:—[.Да щоб у тебе /слава згоріла фгит.оіаки.ги/хскаще).

клАва3, -и, ж., муз. Клавішний інструмент. Чомусь зі струнними інструментами не дружу — /слава ближче.

КЛАВЕСИН, -а, ч. Дурень. Клавесин дубовий, тормоз!

КЛАВІША1, -і, ж., знев. Дівчина. У кутку за столиком сидить самотній штемп, у нього на колінах соска — клавіша років сімнадцяти (А. Дністровий).

КЛАВІША2, -і, ж., муз. Клавішний інструмент.

КЛАС, виг. Добре, відмінно — вияв захоплення. Але нарації навіть львівських студентів, їх, так би мовити, вислови на рівні «тіпа», «карочє», «прікол», «/сльовая тьолка», «закумарєная», «раскумарєная», «клас» і т. д. (мгт?.]і.Му.иа). Боже, який це клас, коли бачиш когось дужчого за себе (О. Забужко).

КЛАСНИЙ, -а, -е. Гарний, відбірний, модний, надійний тощо; той, що викликає захоплення. Універсальний прикметник на позначення якості. І я не збираюсь робити вибір між друзями і казати, що один класний, а другий — повний маздай (Зтіік_/а5і_сНаі). Але ти поверни… він /сласний хлопака (ЗтііН_/азі_сНаі). А взагалі заставочка класна, всьо чьотко! (тт.іагіак.сот.иа). Сашко, ти /сласний тап, але не налягай на солодке (особливо на тістечка), бо вже схожий на свиню з /сліпу групи «ОТ УШТА» (тт.іагіак.сот.иа).

КЛАСНО, присл. Гарно. Так, /сласно буде, коли підвалю зараз до цього алконоїда йляпну: «А ви випадково в кіно не знімаєтеся?» (День). Студентом бути /сласно, а життя справжнє починається після всього

6 «Словник сучасного українського сленгу*

161

класти

(8тіік_/а8і_скаі). Статистика — то б класно, але я ще не вмію. Я ж тіко почала вчитися. Доберуся й до цього (ЗтШгДа&скаі).

КЛАСТИ, -ду, -деш, недок. Демонстративно ігнорувати. Він був моїм найкращим другом, демонстративно клав на школу і постійно знаходив якесь гівно, в яке відразу ж влізав (С.Жадан). Клав я на вашого Хмельницького, задовбали (А.Дністровий). 0 Класти (жирний) болт, хуй.

КЛАСУХА, -и, ж., шкал. Класний керівник. У нашої класухи народилася друга внучка (С.Пиркало).

КЛАЦАЛКА, -и, ж. 1. Гра (інакше — тетріс). Сховай клацал-ку: ненавиджу цю тупу гру! 2. Фотоапарат. Гарний кадр: от зараз би клацалку!

КЛЕЇТИ, клею, клеїш, недок. Загравати. Клеїти тьалку.

КЛЕЇТИСЬ, -юсь, -їшся, недок. Залицятись. І чого воно клеїться? Хіба не бачить, що він мені не подобається.

КЛЕПАТИ, -аю, -аєш, недок. Робити. Клепати поличку.

КЛЕШНЯ, -і, ж. Рука. Велика клешня.

КЛИНбК ПІЙМАТИ. Рефлекторне скорочення м’язів піхви в процесі статевого акту під впливом стресового фактора, що приводить партнерів до пікантної ситуації. Ця парочка піймала клинок так, що довелось викликати «швидку*.

КЛІЄНТ, -а, ч. Непевна людина. А що цей клієнт може запропонувати?

КЛІЗМА1, -и, ж. Пустий пластиковий балон з-під напою. Клізми під столом валяються.

КЛІЗМА2, -и, ж. Жінка, яка постійно ниє, набридає проблемами. Не хочу бачити і чути цю клізму.

КЛЇКАЛО, -а, с., комп. Маніпулятор «мишка». Щось клікало заїдає — треба купити нове.

КЛІКАТИ, -ак>, -аєш, недок., клікнути, -ну, -неш, док. комп. Натискати кнопку мишки. Клікати на картинку.

КЛІКУХА, -и, ж. Прізвисько. Воно напружує твій мовленнєвий апарат і навіть проривається у побутове спілкування. Переплітається із твоїми меседжами, вистромлюється з твого матючиння, спотворює твої звертання і плющить клікухи подружок (нтти.ртіа. сотма).

КЛІНІКА, -и, ж. Божевілля, психічна ненормальність. Це повна клініка про таке думати, що нема для цього підстав (А. Дністровий).

КЛОЗЕТ, -у, ч. Туалет. Де у цьому барі клозет?

КЛОК, -а, ч. Будильник. Клок не задзвонив — і я проспала.

КЛОН, -у, ч. Копія оригіналу. Зроби мені клон цього документа.

КЛУБИТИСЬ, -люсь, -бишся, недок. Бути постійним відвідувачем нічних клубів, дискотек. Молодь, що постійно клубиться.

КЛУНЯ, -і, ж. Обличчя. Дати в клуню.

КЛЮВАТИ1, -юю, -юеш, недок. Засинати. Іди додому клювати, бо де я тебе покладу?

162

ковбаса

КЛЮВАТИ2, -юю, -юєш, недок. їсти. Скільки можна клювати: казав же, їсти — свиняче діло!

КЛЮВАТИ3, -юю, -юєш, недок., клюнути, -ну, -неш, док. Потрапити на вудочку, бути обманутим. Тих, хто «клюнув* на запропонований середній заробіток у 600—1000 доларів, під будь-яким приводом вивозять або поодинці, або групами (День).

КЛЙЖАТИ, -аю, -аєш, лише недок. Пити. Клюкати вадку.

КЛЮШКА1, -и, ж. Дівчина. Ота клюшка в червоному светрі.

КЛібШКА2, -и, ж., клюшки, -ок, ми. Ноги. Негарні клюшки.

КЛЯМКА (на чому?), -и, ж. Проблеми з психікою, нав’язлива ідея, зацикленість. У тебе клямка на фен-шуї? 0 Клямка западає, ~ падає.

КЛЬйВИЙ, -а, -е. Цікавий, гарний. Але нараціїнавіть львівських студентів, їх, так би мовити, вислови на рівні «тіпа», «карочє», «прі-код», «кльовая тьолка», «закумарєная», «раскумарсная», «клас» і т. д. (нюм)і.Му.иа). А в нас тоже такий кльовий клас! (ЗтііН^а8і_скШ). Дзвінка розповіла, що там, на скаженій висоті, є дуже кльове озеро Місячне (Л. Дереш). Давненько ми не бачиш такого кльового і веселого кліпу (Україна Молода).

кльово, присл. Добре. Ну, як? — Кльово, — сказав Хома. (Ю.Андрухович). Кльово, одним словом (О.Ірванець). А пацани справді кльово лабають (шм.тизіс.Му.иа). А в Політесі кльово вчитися????? (Зтіїїг_/а5і_скаі). Багатолюдні фестивалі — це місце, де можна кльово «відірватися» (Україна Молода).

КНИГИ ЧИТАТИ. Випивати. Треба книги почитати: може, трохи зшменапряг.

КНИЖКА1, -и, ж. Пляшка алкогольного напою. Книжка водки.

КНИЖКА2: КНИЖКИ, -бк, мн. Гуртожитки КНУ «Київський політехнічний університет». На Політесі, за книжками.

КНЇПОЧКА, -и, ж. Кнопочка.

КНОПКА, -и, ж., нарк. Наркотичні речовини у таблетках. А це що за кнопка?

КОБЕТА, -и, ж., див. кобіта.

КОБЗйН, -а, ч., знев. Співак традиційного естрадного жанру. 0 Йосип кобзон, виг. — незадоволення. Набираю. Знайомий голос, йосип кобзон! — це вона! (А. Дністровий).

КОБИЛА, -и, ж., знев. Дівчина.

КОБЇТА, кобета, -и, ж. Жінка. Оскільки серед змучених збувсінів переважають розлучені кобіти… (ПіК). Завжди при тобі, як у равлика, й іншого, непересувного дому не судилось тобі, кобіто, хоч як не тріпайся (О. Забужко). Оттака ловись, кобіто, — закохалася (О. Забужко). Переспав із випадковою кобітою, та «залетіла», на аборт або не вистачило грошей, або та мандрьоха просто не хотіла (Л. Дереш).

КОВБАСА, -гі, ж. 1. нарк. Наркотичні речовини різного похо—Дження, що викликають збудження. Василь прийняв смертельну дозу

6*

163

ковбасити

ковбаси (Брати Гадюкіни). 2. Енергійна вечірка або музика. У «0,5» завжди гарна ковбаса, тому туди молодь і валить натовпом.

ковбАсити, -ить, недок. 1. нарк. Дуже сильне збудження організму під дією наркотичної речовини. Ой, бля!Як мене ковбасить! (А. Дністровий). 2. Трясти, зумовлювати нервове збудження. Її тру-сило, ковбасило, як на виході з важкого загального наркозу (С. Пова-ляєва).

КОВБАСИТИСЬ, -шусь, -сишся, недок. 1. Дуже активно розважатись, дурачитись. 2. Веселитись у компанії. Не будучи фанатом «плющення та ковбашення з піплом», я попрямував на сусідню, Європейську площу, на котрій дірок у землі немає і котра кардинально не надто видозмінювалася останнім часом (Доба). 3. Тривалий час перебувати деінде, виснажливо щось робити. Ковбаситись у трена-жерному залі.

КОВБАСКА, -и, ж. 1. Чоловічий статевий орган. Маленька ковбаска. 2. М’язисте стегно. Ти бачив того бігуна? Тільки ковбасками перебирає.

КОВБАСИ#, -і, ж. 1. Те, що викликає збудження і захоплення. 2. Гарна, енергійна клубна музика. Грати охуєнну ковбасню.

КОВПАК, -а, ч., нарк. Шматок фольги, яким накривається бульбулятор. Пошукайте десь шматок фольги, щоб зробити ковпак.

КОД, -у, ч., нарк. Кодеїн.

КОДА, -и, ж., нарк., див. код.

КОДЛО, -а, с. Груповий секс. Я не люблю кодло: класичний варіант — двоє, і більше нічого не потрібно. 0 Брати на кодло — здійснювати груповий статевий акт (частіше — про одну жінку і багато чоловіків). Взяли її на кодло. * Брати на хор.

КОЗА, -й, ж. Причіплива, занудлива дівчина. Заєць, такий, у кривду і бакланить: «Додому пусти, чи що, коза, блін!» А лисиця либу відшарила до маківки і тягне: «Ти чьо, лох вухастий, женеш?» (\учгм. йау. кіеу.иа). Цікава коза, — думав Артур Пепа про дівчину з пивом (Ю. Андрухович).

КОЗЕЛ, -зла, ч. 1. злоч. В’язень, що на зоні намагається прислужитись правоохоронним органам та притискає своїх. До такого на зоні ставляться зі зневагою. 2. знев. Чоловік. Чортові козли! Чому вони на фіг не помітили цього три місяці тому? (Єва). Спочатку у мене починає боліти голова, потім приходять усякі козли на роботу, качають права, а потім від головного болю хоч здохни (С.Пиркало). Та, крім всього, навіщо богу здався ти, неграмотний козел, що тіки вміє, що кірять та жінку пиздити ? (Л. Подере ’янський). Фіґня така. Дєвочки з промоушином фірми «Цептер». Якісь козли з депіляторами (Четвер).

КОЗЛЙТИ (кого?), -лю, -лйш, недок. Принижувати когось. Поясни мені, навіщо його козлити ? Ти не розумієш, що нарвешся на папіка і обісрешся?

164

колотись1

КОЗЛОДбЙ, -я, ч., знев. Придурок, неприємна людина. Галімий козлодой.

КОЗЛЮКА, -и, ч., знев., див. козлодой.

КОЗЛЯТНИК, -а, ч. Погана компанія. Звичайний козлятник, а не компанія.

КбКА, -и, ж., нарк. Кокаїн.

КбКНУТИ, -ну, -неш, док. Убити, знищити. А загинула вона по-дурному, — втрутився кореспондент, — в сам розпал воєнних дій поперлася на батьківщину… і там її кокнули, чи то свої, чи то чужі (Ю. Іздрик).

КОКОС, -у, ч., нарк., див. кока.

КОКС, -у, ч., див. кока.

КОКТЕЙЛЬ МбЛОТОВА. Суміш алкогольних напоїв (частіше — сумнівна). Я не збираюсь пити цей коктейль молотова: щоб у мене завтра голова розколювалась?

КбЛБА, -и, ж., школ. Учителька хімії. Терпіти не можу нашу колбу.

КОЛГОСП, -у, ч. 1. див. село. 2. Груповий секс. Самі грайте в колгосп: я не по цих справах. 0 Брати на колгосп — здійснювати колективний статевий акт.

КОЛДЙРИТИ, -рю, -риш, недок. Випивати. Хронічно колдирити.

КОЛЙСА’, -іс, мн., нарк. 1. Димедрол. 2. Таблетки, що мають наркотичну дію. Для цього часто використовують «колеса» — таблетки (День). У випадку, коли вояку, скажімо, відірвало руку, він міг зажити одну таблетку, поправити пілотку і сміливо кидатися у бій, не відчуваючи жодного дискомфорту. Так принаймні прояснював йому Дощ, великий спеціаліст у сфері «коліс». Тарен був надзвичайно сильним знеболюючим (Л. Дереш). 0 Ковтати колеса — вживати наркотики перорально. Немає й не буде — від забави на Андрія, коли ті хлопці принесли «колеса», наковтались, а потім залізли в ліфт (І. Сова).

КОЛЕСА2, -іс, мн. 1. Взуття. Мені треба колеса поміняти, бо мої боти вже продірявились. 2. Ноги. 0 На своїх колесах — пішки. Я на своїх колесах приїхав. Колесом (ноги) — викривлення ніг у вигляді колеса.

КОЛЕСА3, -іс, мн. Автомобіль. 0 Стати на колеса — купити авто. Ти давно став на колеса? Бути на колесах — мати автомобіль.

КОЛЄЖАНКА, -и, ж. Подруга. Моя найкраща колєжанка.

КОЛОБоК, -бка, ч. Товста людина. Попробуй на такого колобка знайди одяг!