НЕСТОЯК, -у, ч., вульг., див. нестоячка.

НЕСТОЙЧКА, -и, ж., вульг. Відсутність ерекції. Гірше не може бути, ніж нестоячка.

НЕТ, -у, ч., комп. Інтернет. Що за глючний нет чи то мій комп — фак одним словом! (ЗтііНДа8і_сНаі).

210

ні хуя собі

НЕФІГбВИЙ, -а, -е. 1. Гарний, вражаючий. Нефігова тачка. 2. Сильний, впливовий. Нефіговий керівник. 0 Нефігово стояти — бути заможним, мати гарну роботу.

НЕФІГОВО, присл., лайл. Гарно, сильно. Останній раз нефігово блювалося під традиційну музику з традиційним жиром і вином (І. Карпа).

НЕФОРИ, -ів, мн., див. неформал. Ось хоча б років зо три тому продірявлені ніздрі були, по-простонародному кажучи, винятково «ши-зою нефорів» чи пак хоперів, рокерів тощо (Україна Молода).

НЕФОРМАЛ, -а, ч. Людина, що не вписується в натовп, «біла ворона», представник контркультури тощо. Л. Дереш створив супер-бойовик про супергероїв — українських неформалів (дико нагадують Дрімхеда і Боброїда знов-таки) і кровожерних гопів (ЗтііН_/аЗі_сНаі). Оскільки «неформали» (навіть при всьому своєму різнопташші) є всього лиш опозицією (всьому: суспільству, школі, формалам, батькам і т. д.), будемо відштовхуватись не від них, а від їхніх опонентів — формалів (Л.Дереш). Судячи з його зовнішнього вигляду — місцевий неформал, а насправді — суміш звичайного жлобства з нібито розкутим стилем (А. Дністровий).

НЕХИЛИЙ, -а, -е. Непоганий. Що там казати:у нас було чудове дитинство й нехила країна (С.Жадан).

НЕХЙЛО, нехіло, присл. Непогано.

НЕХУЙбВИЙ, -а, -е, лайл. Немаленький, потужний. І той потворний мій сперматозоїд, розрісшийся в горбатого урода, зробив-таки кар ієру нехуйову! (Л. Подере Енський).

НЄМ, -а, ч. Німець. А що твій нєм? Ви листуєтесь англійською чи німецькою?

НЙКАТИ1, -аю, -аєш, недок. Ховати. Що ти никаєш свою хавку? Ніхто не буде її їсти.

НЙКАТИ2, -аю, -аєш, недок. Тинятися, бродити. І никає відмерзлий офіціянт; попереду муркотить солодка парочка, голомозий та пишнокоса ярочка, відставлений ліктик і грайливий кучерик; поруч зграйка лярв, дуреп і курв, а може, славних дівчат, просто вбраних «по -курвлячому») (ПіК).

НИКАТИСЬ, -юсь, -єшся, недок. Ховатись. Никатись від армії.

НИРЯТИ, -яю, -яєш, недок. Заходити. Ниряй у квартиру — не треба в коридорі стояти.

НИТКА, -и, ж., муз. Струна. Нитка порвалась на гітарі.

НИЧКАРНИЙ, -а, -е. Потаємний. Ничкарний товариш.

НЙЧКА, -и, ж. Схованка. Ми оселили їх в якійсь ничці в Тернополі (Д. Корчинський). Його стара хата була єдиним місцем, де можна тримати крадений товар. Безпечнішої нички не знайти (А. Дністровий).

НІ 5 (П’ЯТЬ) НІ 6 (ШІСТЬ). Байдуже. Як тобі фільм? — Ні 5 ні 6.

ні ФігА, лайл., див. фіг.

НІ ХУЙ СОБЇ, лайл., див. хуй. А я говорю: «Нє хуя сєбє, ти шо оборзєл, может, ти сам пєрєсядєшЬ (Л. Подере’янський).

211

ні хуя

НІХУЙ, вульг., див. хуй.

НІГЕР, -а, ч. 1. Негр. 2. знев. Людина. Ти, нігер, ти не розумієш, що я тобі кажу? * Лох, ішак, верблюд, лівий.

НІЖКИ БУНІА. Упаковані курячі стегенця. Не хочу я їсти ніжки буша: краще взагалі від м ’яса обійдусь.

НІК, -а, ч. Прізвисько. А який у тебе нік у чаті?

НЇКИ, -ів, мн., див. найки.

НІКНЕЙМ, -а, ч. 1. комп. Псевдонім, яким людина послуговується в Інтернет-мережі. Мій нікнейм: кяіїка. 2. Прізвисько. У мене ніколи не було постійного нікнейма: лише в школі називали Драконом.

НІКОЛАЙ, -ю, ч. 1. Кава з лимоном. 2. Закуска «шматок лимона+кава+цукор». Зроби нам ніколай на закуску.

НІКОЛАіНКА, -и, ч., див. ніколай.

НІМЕЦЬ1, -мця, ч. 1. Німецька вівчарка. Породистий німець 2. Автомобіль «ВМ1^». Шикарний сьомий німець.

НІМЕЦЬ2: НІМЦІ, -ів, мн., див. кіно.

НІШТР, -а, ч., див. ніштяк.

НІШТРЙК, див. ніштяк.

НІШТЯК1, прися. Дуже добре.

НІШТЯК2: НІШТЯКЙ, -ів, мн. Запас продуктів. Вигрібай усі ніштяки: у нас сьогодні свято.

НІШТЯКбВИЙ, -а, -е. Дуже гарний. Ми тут в натурє пробили, шо єсть такой празнік День Валентіна, в каторий всі канкрєтні па-цани поздравляють ніштякових тьолок… Желаєм тобі, Люська, всєгда бути такою прікольною біксою, всігда вспівати всіх нас обслужити і шоб всігда ето було кльово і недорого (розіир. Ьгата. сот).

Нбги РОБЙТИ. Тікати. Треба робити ноги звідси, поки не пізно.

НбМЕР, -а, ч. 1. Дивна людина. Але ж він і номер!!. Дивина, сюрприз. Оце ви номер учудили!

НОРА, -й, ж. 1. Житло. Сьогодні ви всі вільні. Можете розповзатися по норах (Ю. Винничук). 2. Ліжко. Нору прибери.

НОСАКИ, -ів, мн. 1. Перед взуття (носки). Я легка, я вся лише з носаків, і ці носаки не торкаються асфальту! (І. Карпа). Ага, •— буркнув Травка, розглядаючи носаки своїх мокасинів (І. Сова). 2. Шкарпетки.

НОСАРЇ, -ів, мн., див. носачі.

НОСАЧІ, -ів, мн. Гостроносі туфлі. У цьому сезоні будуть модні носачі.

НУ — БАРАНКИ ГНУ. Відповідь-кривляння.

НУДИК, -а, ч. Набридлива людина. Оце нудик новий викладач! Я півпари висидів, а потім вирубився у сон.

НУДбТІК, -а, ч., див. нудик.

НУЛЙТИ, -лю, -лйш, недок. Принижувати, применшувати чиїсь можливості або здібності. Ти мене не пули, бо ще треба розібратись, хто ти такий і що з тобою робити.

212

нюхач

НУЛЬ*, -я, ч. Нічого. 0 На нулі — без грошей. Іще щоб мала гроші, і розуміла мене, і не просила вести її на морозиво, коли я на нулі… . (Л. Дереш). Я можу заплатити, якщо ти на нулі (А. Дністровий). Нуль на масу, нуль реакції — відсутність реакції.

НУЛЬ2, -я, ч. Незначна людина. Він нуль, так що можеш відразу викинути його з поля зору.

НУЛЬ3, -я, ч. 1. Стрижка наголо. 0 Під нуль. Тим більше, таке вульгарне. Дєвачька підняла страшенну бурю, відразу набігло купа па-цанів, стрижених «під пульку», русифікованих та з мобілками (Л. Дереш). 2. Лиса людина.

НУЛЬОВИЙ, -а, -е. 1. Без грошей. Я зовсім нульовий: навіть на проїзд немає грошей. 2. З низьким рівнем інтелекту, неосвічений. Абсолютно нульовий студент. 3. Ніякий. Нульове пиво. 4. Новий. Ми їздили під вечір у Львів, де на Скнилові роздягли двох штемпів: дві нульові чорні лайки (А.Дністровий). 5. Безперспективний. Нульовий проект.

НУЛЯЧИЙ, -а, -е, див. нульовий.

НУСІ, -ів, мн., див. найки.

НЮНЯТИ, -яю, -яєш, недок. Плакати. Ти, хлопчику, чого ти отут нюняв у камеру? Та ти ж мав йому врізати ще на перших хвилинах (О.Ірванець).

НЮСЯ, -і, ж. Автомобіль «>Іі$5ап». Яка прикольна нова нюся! Оце мій ідеал тачки.

НЮХАЛО, -а, с. Ніс. Витри нюхало — якась смітинка.

НЮХАЛЬНИК, -а, ч., див. нюхало.

НЮХАТИ КЕДИ, наказ, сп. Йти геть. Нюхай кеди звідси.

НЮХАЧ, -а, ч. Токсикоман. Нюхані постійно лишають під моїми дверима пакети з-під клею.

о

ОБоРЮХАТИТИСЬ, -чусь, -тишся, док. Завагітніти. Ти що, оБорюхатилась? На якому місяці?

ОБДВЙГАНИЙ, -а, -е, парк. Під дією наркотику. Він зовсім обдвиганий: навіть на ногах не тримається.

ОБДВЙГАТИСЬ, -юсь, -ешся, док., парк. Вжити наркотичну речовину (частіше — внутрішньовенно). Коли ти встигнув обдвига-тись?Я ж заховала усю апаратуру.

ОБДЙВБАНИЙ, -а, -е. Під дією наркотику. Так його найшли на полях Єлисейських обдовбаного (С.Пиркало). Ти або зовсім тормоз, Котигорошко обдовбаний, або собі на умі — дуже довго щось важливе фільтруєш (А. Дністровий).

ОБДОВБАТИСЯ, -юсь, -єшся, док., парк. Вжити наркотичну речовину. Обдовбатися до чортиків.

ОБДУТИЙ, -а, -е, парк. Обкурений марихуаною. Обдуті музиканти вийшли на сцену…

ОБЕЗБАШЕННИЙ, -а, -е. 1. Відчайдушний, ризикований, сміливий. Тартак —люблю. Вони суперові, прикольні, обезбашенні хлопці! (тт.іагіак.сот.иа). 2. Неконтрольований, непередбачуваний, зухвалий. Я прошу тебе: слідкуй уважно, бо він зовсім обезбашенний!

ОБІЗЙНА, -и, ж. 1. Кривляка, потвора. Мовчи, обізяна, й шо ти понімаєш ? (Л. Подере ’янський). 2. Потворна дівчина. Входить Валька, онука Свирида Опанасовича, це здоровенна обізяна, вдягнута у просте, охайне платтячко (Л. Подере’янський).

ОБІСРАТИСЯ, -усь, -ешся, док., вульг. Осоромитися, залишитись ні з чим. То що, паночку, знову обкралися? (Четвер).

ОБІСЦЯНИЙ, -а, -е, вульг. 1. Облитий сечею. Обісцяні штани. 2. Принижений. А він стоїть обісцяний, не знає, що сказати.

ОБІСЦЯТИ, -цю, -цйш, док., вульг. 1. Облити сечею. ф Як два пальці обісцяти; простіше, ніж два пальці обісцяти — дуже легко. Ну все, блін. Можна зливати воду. Я промовчав і вже майже підійшов до бальона. Нарватися на таких вилупків було простіше, ніж два пальці обісцяти (Л. Дереш). 2. Принизити когось.

ОБКИДАНИЙ, -а, -е. Людина, яка перебуває під дією наркотиків (частіше — таблеток). Ми зустріли юну парочку, яка була вже обкидана екстезі в смерть (Єва).

214

облом

ОБКОВБАШЕНИЙ, -а, -е. Під дією наркотиків або алкоголю. Ліка відчула таку тотальну безвихідь, що її ледь не знудило. І тут — як завжди ні до чого — їй згадався раптом дуже схожий стан (об-ковбашена тварюко, тупа інфантильна почваро, коли ж ти нарешті знатимеш, що з собою робити!) (С. Поваляєва).

ОБКУРКА, -и, ж., парк. 1. Куріння марихуани. Це яка вже об-курка?Хлопці, трохи зменшіть темпи. 2. Відчуття після куріння марихуани. Класно по обкурці.

ОБКУРЕНИЙ, -а, -е, нарк. Такий, що перебуває у стані ейфорії під дією марихуани. Якби шановна Веііу була хоч трішки знайома із дією (хоча б теоретично) гашишу на людський організм і психіку, то для неї була би очевидною абсурдність твердження про «обкурених» вбивць (БтііНДа5ґ_сИаґ). Якого милого тоді Бідон приїхав і забрав нас усіх убитих, обкурених? (А. Дністровий).

ОБЛАЖАТИСЬ, -юсь, -єшся, док. Осоромитись, не здійснити бажане. Все нормально, ми сьогодні вкінець облажалися, треба віалити з цього довбаного Донбасу (С.Жадан). Те, що ми бачили, варте, щоб його бачити, тому невідомо, хто облажався (ЛЮК).

ОБЛАМАНИЙ, -а, -е. 1. Присоромлений, принижений; висміяний. Він був такий обламаний, що навіть стало жаль. 2. Розчарований, зневірений. Обламаний життям.

ОБЛАМУВАТИ, -ую, -уєш, недок., обламати, -аю, -аєш, док. 1. Присоромлювати, висміювати, виводити на чисту воду. Він довго вихвалявся, допоки його не обламали — відразу заспокоївся. 2. Тиснути на психіку, морально ламати людину. Не треба мене обламувати: я впевнений у тому, що знаю.

ОБЛАМУВАТИСЯ1, -юсь, -єшся, недок., обламатися, -аюсь, -аєшся, док. 1. Втрачати бажання щось робити, не бути реалізованим. «Сова» зненацька «обламався» учиняти чергову ходку (Д. Кор-чинський). 2. Змінюватися, скасовуватися, припиняти свою дію. Ми домовляємось з журналом про рекламу. Потім ця дата обламується, але журнали вже надруковані (юм.іагіак.сот.иа). Понял, — заспокоївся Пепа й обламався, однак лише на пару хвилин (Ю.Андрухович).

3. Лінуватися. Він навіть деколи ті відповіді обламувався вимовити (І. Карпа). 3. Осоромитися. Він конкретно обламався, коли після усіх його балачок нічого не вийшло.

ОБЛІЗТИ, -зу, -зеш, док. 1. Обійтися без чогось. — Ой, який у тебе гарний светрик! Дай поносити! — Облізеш, я не люблю давати комусь свої речі. 2. Дуже позаздрити чомусь. Він облізе, коли побачить твою нову машину!

ОБЛОМ, -у, ч. 1. Лінощі, небажання щось робити. Хвилину по-розмірковувала, чи не повносити доповнення до довідника, але мені облом (С. Пиркало). 0 В облом. І в облом перемикати на інший канал (І. Карпа). 2. Хандра, розпач, зневіра. 3. Сором, приниження.

4. Неприємність. Однак ці обломи не надто розстроїли Ліку (С. Поваляєва).

215

обмахерити

ОБМАХЕРИТИ, -рю, -риш, док. Обдурити. А то Шиньйона всі ображають, всі дурять, усі тільки й думають, як обмахерити (Ю. Вин-ничук).

ОБМИВАТИ, -аю, -аєш, недок., обмйти, -йю, -йєш, док. Відзначати, святкувати якусь подію (частіше — з випивкою). Сьогодні йдем обмивати мій паспорт!

ОБНІМАШКИ, -ок, мн. Обійми, обіймання. О, зараз почнуться обнімашки.

ОБОРЗЇТИ, -по, -ієш, док. Знахабніти. А я говорю: «Не хуя себе, ти иіо оборзєл, может, ти сам пересядеш!» (Л. Подере’янський).

ОБРАЗ, -а, ч. Обличчя. Образ протри, бо зовсім заспаний.

ОБРОБЛЙТИ, -яю, -яєш, недок., обробити, -лю, -бйш, док. Переконувати у чомусь, запевняти. Мене обробили по повній програмі, і я вже не розумію, де я.

ОБС, абр. Непевні відомості (дослівно: одна баба сказала). Ладно, не розказуй. Це якась система ОБС — а ми пліткам не вірим.

ОБСАД, -у, ч., нарк. Стан після куріння наркотику.

ОБСАДЖЕНИЙ, -а, -е, нарк. Під сильною дією наркотику, очманілий, майже неконтрольований. Ого, ти просто в дупель обсаджений/

обсирХти, -аю, -аєш, недок., обісрати, -ру, -реш, док. Зводити наклеп, обливати когось брудом. Як ти так: живеш у Львові і обси-раєш нашу Львівську бакланку: ((((((((БтііН_/а5і_сНаі).

ОБСОС, -а, ч. Дуже худа людина. Та, фу, обсос. Ще можна стерпіти худу дівчину, але чоловіка — ніколи.

ОБСТАВЛЙТИ1, -яю, -яєш, недок., обставити, -лю, -виш, док. Обманювати. Обставили тебе з продажем.

ОБСТАВЛЯТИ2, -яю, -яєш, недок., обставити, -лю, -виш, док. Перевершувати когось, покращувати чиїсь результати. Обставив свого суперника по всіх пунктах.

ОБСТРУГАТИ, -аю, -аєш, док., вульг. ОБолювати. Я сидів за кількома столами, в різних компаніях, з якими добряче пив; потім обстругав сходи між сьомим і дев ’ятим поверхом (А. Дністровий).

ОБЧИКРИЖЕНИЙ, -а, -е. 1. Порізаний. Обчикрижені джинси. 2. Занадто обстрижений. Обчикрижена зачіска.

ОБШМАНАТИ, обшмонати, -аю, -аєш, док. Обшукати. На митниці обшмонали, як останнього контрабандиста.

ОБЩАГА, -и, ж. Гуртожиток. Кімната в общазі, в котрій живуть аспіранти, Іван Опанасович, Гриць Якович і сало (Л. Подере’янський).

ОБЩАК, -а, ч. Спільна каса, майно. Ці гроші ми відкладаємо в общак центру.

ОГРИЗАТИСЯ, -аюсь, -аєшся, недок., огризнутись, -усь, -ешся, док. Різко, незадоволено відповідати; буркотіти. Не огризайся старшим! Май якусь повагу!

ОГРЙЗКА, -и, ж. Різка, незадоволена відповідь. І що ти хочеш почути на цю огризку? Я можу так само різко відповісти.

216

опущений

ОГРЙЗОК, -зка, ч. Палець. Не раджу тобі носити перстень на цьому огризку.

ОДЕСА, -иу ж., див. взяти на Одесу.

ОДИНАДЦЯТИЙ АВТОБУС, див. одинадцятий номер.

ОДИНАДЦЯТИЙ НОМЕР. Пішки. Ти на машині? — Ні, одинадцятим номером.

ОДИНИЦЯ, -і, ж., нарк. Шприц на 1 см3. Купи мені в аптеці три одиниці і анальгін для ін’єкцій?

ОДОРБоЛО, -а, с., знев. Вайлувата, незграбна, пришелепувата людина. Ну хіба що це одоробло прочитає щось нове (Ю.Андрухович).

ОДУРЕННИЙ, -а, -е. Дуже гарний. Його новий фан оголосив, що «Тгаітроіїіп£» —- «одуренний фільм» (Єва).

ОДУРЕННО, присл. Відмінно, дуже добре.

ОДХОДНЙК, -у, ч., див. відходняк.

Околот, -у, ч. Район. В нашому околоті одні ханти і наріки, тому я боюсь повертатись пізно.

бЛДбВИЙ, -а, -е. Старий. Олдовий прикид.

ОНАНЮГА, -и, ч. Онаніст. Потворний онанюга, так от що ти робиш з цією порнухою?

ОНУЧА, -і, ж. Одноразовий чайний пакетик. Витягни онучу, бо вона на одну заварку.

бПЕР, -а, ч. Працівник правоохоронних органів (оперативний відділ). Але на цей момент «опери» вже мали у своєму розпорядженні достатній обсяг інформації (Дзерк. тижня).

бПЕРА, -и, ж., комп., див. операційна. Що саме не так з оперою під маком? І яка саме версія опери? (тм.$ат\уйа\.пеі).

ОПЕРАТЙВКА, -и, ж., комп. Оперативна пам’ять комп’ютера. 128 Мб оперативки — це мало, треба пам \ять збільшити хоча б до 256 Мб.

ОПЕРАЦІЙНА, -и, жкомп. Операційна система. Операційку поміняй — і зникнуть всі проблеми.

ОПЕРАЦІОНКА, -и, ж., див. операційна. За 17років її існування старій «операціонці» довелося пригаджуватися під велике число додатків і додаткових програм (Му.пєі).

ОПТбВКА, -и, ж. Оптовий ринок. Закупити продукти на оп-товці.

ОПУПЇТИ, -по, -ієш, док. 1. Бути враженим. Я опупіла, коли побачила таке шикарне намисто. 2. Знахабніти. Ти просто опупів: як можна таке робити!

ОПУСКАТИ, -аю, -аєш, недок., опустити, -ущу, -устиш, док., вульг. Ганьбити когось, принижувати. Не треба мене опускати: не думай, що ти велике цабе і можеш от так просто наїжджати на людей. 0гОпустити нйжче ватерлінії.

ОПУЩЕНИЙ, -а, -е, вульг. 1. Чоловік, якого принизили через гомосексуальний статевий акт або за допомогою відходів життєдіяльності людського організму. Стрімкий струмінь сечі б’є прямо

217

орангутанг

у вухо Вареному, той силкується відвернутися. Рідина обливає йому обличчя. — Ти тепер опущений! (А.Дністровий). 2. Принижений, знеславлений, зганьблений. І скільки б потім «опущений» кандидат не доводив, що у його ранній біографії такого ганебного факту не було… (ПіК). Вона мала на увазі скверик на проспекті Свободи, де збираються синього кольору алкоголіки. Серед них немало страшних, аж чорних на обличчя, бабів. Гидкі, опущені, у брудному шматті… (Ю.Винничук).

ОРАНГУТАНГ, -а, ч. Дебела, мускулиста людина. Варений оглядає зал, помічає мене — від несподіванки аж підскакує, витріщає в *язкі пронизливі очі, манить рукою двох дебелих орангутангів у баранячих кожухах, що стовбичать біля виходу (А. Дністровий).

ОРДА, -й, ж. Компанія. Так збирай орду і поїдемо на шашлики.

ОСА, -и, ж., комп. Операційна система. Від абревіатури ОС — «операційна система». Саня, в тому ж і проблема. Маленьке питання: чому на двох різних компах, з двома різними осами ? (шм.5атуусІау.пеі).

йСАД’, -у, ч., див. випадати.

бСАД2, -у, ч., нарк. Наркотична речовина у таблетках.

ОСТОГРАМЛЮВАТИСЯ, -ююсь, -юєшся, недок., остограмити-ся, -люсь, -мишся, док. Вживати алкогольні напої (частіше — про горілку).

ОСТОПЙЗДГГИ, -джу, -диш, док., вульг. Набриднути. Як остопизділи мені містичні бляді, обвішані восточною хуйнею (Л. Подере ’янський).

ОТЛ, абр. Обманув товариша лектора. Ти підготувався до пари? — Та ні, надіюсь на ОТЛ.

ОТбРВА, -и, ж., лайл. Дівчина, найчастіше підліток, яка зухвало і виклично себе поводить, чіпляється до чоловіків, інколи вживає нецензурну лексику. Юні «оторви» трапляються, але рідко (Єва).

ОТСТОЙ, -ю, ч., див. відстій.

ОФІГЙЗНИЙ, -а, -е, лайл. Навдивовижу гарний. Офігезний молодий чоловік.

ОФІГЙННИЙ, афігенний -а, -е, лайл. Дуже гарний, вражаючий. Ну то цій потворі, певно, до духеса той факт, що смерть цього афіґен-ного колись закладу зовсім не бєзврємєнная (ВтііНДа8і_сНаі).

ОФІГЕННО, присл., лайл. 1. Дуже — виступає як підсилювальний прислівник. Я думаю, це офігенно круто (Єва). 2. Вражаюче, сильно, гарно. От я і кажу, що навіть пожартувати страшно!А природність — це офігенно, з чим я вас і вітаю! (тт.іагіак.сот.иа).

ОФІПВАТИ1, -аю, -аєш, недок., офігіти, -ію, -ієш, док., лайл. 1. Дивуватися, відчувати захоплення. Але в ньому стільки прикольно-го, що просто офігіваєш (тто%оп.кіеу.иа). 2. Бути прикро враженим. Ти офігів? Ось і я офігів:)) (ЗтііН_/а8і_ска1).

ОФІГІВАТИ2, -аю, -аєш, недок., офігіти, -ш, -ієш, док., лайл. Нахабніти. А він потроху офігіває: вимоги все більші і більші.

ОФОРМЛЯТИ, -яю, -яєш, недок., оформити, -лю, -миш, док. 1. Здійснювати спланований злочин проти когось. Банда його офор-

218

очко

мила: бандюки такого не пробачають. 2. Хитро обдурювати когось, плести інтригу. Оформили його по повній програмі.

ОХІРЕННИЙ, -а, -е, лайл. Гарний, вражаючий. Охіренна природа (Четвер).

ОХРІНЇТИ, -ію, -ієні, док., лайл. 1. Знахабніти. Ну, ти просто охрінів! Ніяких принципів! 2. Здивуватись, бути прикро враженим. Я охрінів, коли побачив таку зраду.

ОХУЄВАЮЩИЙ, -а, -е, лайл. Вражаючий. Мудило в картузі (шуткує). Скорость охуєвающа (Л. Подере Енський).

ОХУбННИЙ, -а, -е, лайл. Дуже гарний, вражаючий. Охуєнний чувак.

ОХУЄТІТЕЛЬНИЙ, -а, -е, лайл., див. охуєшпш.

ОХУЇВАТИ, -аю, -аєш, недок., охуїти, -Ію, -Іеш, док., лайл. 1. Дивуватись, бути враженим. Берні починає охуївати з цього молодого чоловіка, але добре нутро в ньому знову бере гору (С.Жадан). 2. Нахабніти. Це чмо охуїває на очах: треба поставити його на місце.

ОЧКб, -а, с., лайл. 1. Анальний отвір. 2. Сідниці. 0 Переживати, трястись за очко, сідати на очко, очком рипати, зажати очко — боятись. Хулі тобі, сукин син, за своє очко переживати? (А.Дністровий). 3. Будь-який круглий отвір. 4. Унітаз. Сідати на очко.

п

ПА, па-па, виг. Бувай! Ну все, па-па!

ПАВЛОВА: З ііАВЛОВА, ЗНІМАТИ КІМНАТУ НА ПАВЛОВА.

Божевільний, бути божевільним. Походить від назви психіатричної лікарні імені Павлова (на вулиці Фрунзе в Києві). Тобі пора на Пав-лова. * 3 Фрунзе, Павловка, Павловська.

ПАВЛОВКА, -и, ж., див. павлова. 0 3 Павловки.

ПАВЛОВСЬКА, -ої, ж., див. павлова. 0 3 Павловської.

ПАВУК, -а, ч., комп. Інтернет. Якщо я тобі вінт принесу на 2 Гб, скинеш мені демки з чємпів у павуку???Якщо не хочеш або вінта боїшся, можеш скинути на СД (тт.диаке.Му.иа).

ПАВУТИНА, -и, ж., комп. Інтернет-мережа. Треба залізти в павутину і подивитись.

ПАДАТИ1 (на що?), -аю, -аєш, недок. 1. Лягати. Падаю на ліжко з книжкою Арістотеля (А.Дністровий). 2. Сідати. Падай на стілець.

ПАДАТИ2, -аю, -аєш, недок. Сміятися з чогось. Чого ти падаєш ?’

ПАДЛА, -и, ж., див. падло2.

ПАДЛО1, присл., див. впадло. Мені падло туди йти.

ПАДЛО2, -а, ч., вульг. 1. Погана, підла людина. Замочу щас якусь падлу! (О. Ірванець). Позганяють на леваду і вчать літати, а потім посідають, падли, і тіки м ’ясом римигають, ну чисто корови (Л.Подере9янський). Мент, лягавий падло (Л.Подервуянський). 2. Погань. Саломон Самсонович. Потім знов усе мале, опять порозводилось всяке падло — миші, комарі, клопи, пігмеї, блядь, всякі карлікі!.. (Л. Подере ’янський).

ПАДЛЮКА, -и, ч. і ж. Підла людина. Ті падлюки грали нечесно! Вони підставили не того! Вони махлювали, мерзотники! (Л. Дереш). Я взагалі мало кому схильна вірити. Хіба що найгидкішим виродкам і падлюкам (І. Карпа).

ПАКО, невідм. Юрко Покальчук.

ПАКУВАТИ, -ую, -уєш, недок. їсти. А молодшенький принц Генрі пакує шоколад, допоки не умліє (Молоко).

ПАЛЕВО, -а, с. 1. Підробка, несправжній продукт. 2. Ситуація, в якій можуть викрити, небезпека. Куриво-порєво, все палєво залишилось у місті («ТНМК»).

220

па-па

ПАЛЕНИЙ, -а, -е. 1. Крадений. Палений телефон. 2. Підроблений. Канючитимуть, щоб ви придбали у них дещо — «палені» компакт-диски… (ПіК). 3. Непевний, небезпечний. Палений коньяк.

ПАЛЙТИ, -лю, -лиш, недок. Розкривати, розсекречувати. 0 Не палй! — Не видавай! Сашко, не пали контору!// (тт.іагіак.сот.иа).

ПАЛКА1, -и, ж., вульг. 1. Один сексуальний акт. Час палки кидати, час палки громадити (Л.Дереш). 0 Кинути палку, зайти на палку чаю — здійснити сексуальний акт (кількість палок вказує на кількість статевих актів). Ну, що, зайдеш? — На палку чаю? 2. Пеніс. Уявляєш, я молодий, здоровий, палка ще стоїть, а баби немає (Ю. Із-дрик).

ПАЛКА2, -и, ж., муз. Гітара.

ПАЛЬНІ, -ого, с. Горілка. Треба пальним затаритись.

ПАЛЬЦЕМ РОБЛЕНИЙ. 1. Недороблений або зроблений дуже погано. Пальцем роблений інструмент. 2. Недолугий, дурнуватий. Пальцем роблений чувак.

ПАЛЬЦІ ВІЯЛОМ (ВЙЄРОМ). 1. Жест, що ідентифікує грошовиту та владну людину (переважно — злочинця). І нікакіх де-лов, жодних тобі пацанів-спонсорів-продюсерів-пальці-віялом, жодних піар-виродків! (С.Поваляєва). 2. Піжонство, хвалькуватість. Наразі перед носом Київ: «пальці вєєром» і маска звіра (мт\т.еІіІрго/і.сот.иа). 0 Пальці вєєром, зуби шифером.

ПАМ-ПАМ-ПАМ. Слово без особливого значення. Використовується або як евфемізм (значення стає зрозумілим з міміки або контекстуально), або на місці пропущених слів у реченні — щось на зразок англійського «ЬІа-ЬІа-ЬІа». Коротше, вони зайшли, ми посиділи — пам-пам-пам — і розбіглись.

ПАМПЕРС, -а, ч., дит. Гойдалка для молодших дітей, що має спеціально пристосоване сидіння з отворами для ніг. Посади його у памперс, щоб не впав ненароком.

ІШІАС, -а, ч. Техніка виробництва фірми РапаБопіс. Панас — прикольний магнітофон: я дуже ним задоволений.

ПАНАСЛбНІК, -а, ч., див. панас.

ПАНАСЮК, -а, ч., див. панас.

ПАНДЖАБІ ЦМС. Виконавець РапіаЬі МС. А ти з яким оператором? З Панджабі ІІМС?

панкувАти, -ую, -уєш, недок. Належати до субкультури панків, вести панківський спосіб життя. Він панкує, скільки я його знаю.

ПАНКУХА, -и, ч. і ж. 1. Панк — послідовник ідеї. Приходить такий зачуханий панкуха і починаєрозчесувати що до чого. 2. Панк — стиль музики. Ти чув групу ТУ? Така шкільна панкуха. 3. Панк — стиль життя. Життя — панкуха.

ПА-ПА, виг. Бувай! Пока! Па-па) (8тіік_/а$і_скаі). Йду читати. Па-па всім, хто то прочитав (іагіак.сот.иа). Перед тим, як вони повністю закрилися, він побачив, що Дарця розвернулася до нього

221

папа

обличчям і помахала йому пальцями на па-па (Л. Дереш). Я теж тебе люблю. Па-па, Євцю (І. Карпа).

ПАПА, -и, ч., див. папік 3. На сцену, за традицією, вийшли «папи* події (ПіК).

ПАПАНЯ, -і, ч., ірон. Папа. Маманя! Папаня! Трапилося горе / Грошей не вистачає, а я хочу до моря («ТНМК*).

ПАПЙРА, -и, ж. Долар. Треба прикупити паперу, бо долар має круто скакнути.

ПАПІК, -а, ч. 1. Тато. Сімейні проблеми з папіком. 2. ірон. Чоловік поважного віку (набагато старший за мовця). А що з паніками говорити? їхній нафталін не переперти. 3. Авторитетна людина. Треба звернутись до якогось паніка і спробувати вибити гроші під цей проект.

4. Коханець (з великим розривом у віці). Вона завела собі паніка і нормально себе почуває.

ПАПЇРА, -и, ж. 1. нарк. Сигарета з марихуаною. Я маю одну папіру, так що пропоную її розкурити. 2. Папіроса. Курили ми вчора справжню кубинську папіру. Це найвищий кайф/

ПАПУГА, -и, ч. і ж. 1. Вульгарно, без смаку одягнена або нафарбована людина. Типова папуга — смаку немає зовсім. 2. Хвалько; людина, яка прагне будь-яким чином привернути до себе увагу. Цей папуга любить зарисуватись.

ПАРА, -и, ж., студ. 1. Одна академічна година в університеті. Найприкольніше буде прогулювати пари (ЗтіїН_/аЗі_сНаі). Ми з групою їздили в Карпати, прогулювали весною пари (ЗтіїН_/аЗі_сИаі). 2. школ., студ. Незадовільна оцінка. Отримав пару з фізики.

ПАРАГРАФ, -а, ч., студ. Зубрилка. Наш параграф знову зачитуватиме напам ‘ять конспект.

ПАРАДОМ КЕРУВАТИ. 1. Лідирувати, організовувати, брати ініціативу у свої руки. Хто керує парадом, той і роздає вказівки. 2. Розливати спиртні напої. Так, хто у нас керує парадом? У кого легка рука, щоб голова не боліла?

ПАРАЛЕЛЬНО, присл. Однаково, байдуже. Мені абсолютно паралельно, хто буде керівником, аби не змінився процес роботи.

ПАРАЛІЧ, -а, ч. Худа людина. Я не можу дивитись на цього параліча: худий чоловік — одне потворство.

ПАРАСКА, -и, ж. Дурепа. А що цій Парасці ще треба: чоловік, забезпечений сімейний побут — і все.

ПАРАФІНОВИЙ, -а, -е. Дурнуватий. Парафіновий чувак. 0 Віслюк парафіновий — дурень.

ПАРАША1, -і, ж. Туалет. Смерть залишить на тебе тяжкий вантаж — риштування домів, жарівки параш (С.Жадан). Приклад відповіді: «Пам’ятаю, якось трахалися в дерев’яній старій параші, то дуже воняло… Ліс, і дахи рулять;) (ЗтіїНЦаЗі сНаї).

ПАРАША2, -і, ж., школ. Незадовільна оцінка. Параша з хімії.

ПАРАША3, -і, ж. Менструація. У мене перший день параші.

222

паті

ПАРАШКА, -и, ж. Туалетний папір. Треба купити параіику, бо нема чим підтиратись.

ПАРАШУТ, -а, ч. 1. Презерватив. Ти хоча б поприбирала, а то парашути під ліжком валяються. 2. Ліфчик дуже великого розміру. Ого, так тобі треба парашут третього або четвертого розміру. 3. мн. Сімейні труси. Уявляєш, приходять солідні люди, а він відчиняє двері в парашутах!

ПАРИТИ, -ить, недок. 1. Набридати, дратувати. Виходить прекрасна вечірка. Навіть якщо «парить» музика (Єва). Проте деколи бачу, що моя поведінка його парить (А.Дністровий). 0 Парити моз-ш — а) набридати розмовою. Хулі тут мозги парити? (А.Дністровий)’, б) створювати проблему. 2. Прибріхувати, запевняти у чомусь малоймовірному. Невже тобі аж так погано, що ти вже що-небудь готовий нам тут парити? (шм.іагіак.сот.иа). 3. Бентежити, хвилювати. Мене парить передчуття, що трапиться лихо (А. Дністровий).

ПАРИТИСЬ, -юсь, -ишся, недок. Хвилюватись, перейматись чимось. Ностальгією за часами монархії не париться (Молоко).

ПАРКЕТ, -у, ч., комп. Килимок до мишки.

ПАРНЯГА, -и, ч. Хлопець. І лише час від часу який-небудь пар-няга брязне, «закокотюшить» «детективним пером»… (тмм.еІіїргоД. сот.иа).

ПАРОВбЗ, -а, ч., нарк. Спосіб куріння марихуани рот в рот: один бере цигарку запаленим кінцем в рот і видихає дим, який втягує інша людина. А давай паровозом покурим: мені подобається такий спосіб.

ПАРТАЧИТИ, -чу, -чиш, недок. Робити неякісно, псувати. Не партач роботу: якщо немає настрою, то все рівно зробиш паскудно.

ПАРТИЗАН, -а, ч. Білорус. Яка свобода слова? Подивіться на партизанів — і все стане зрозуміло.

ПАРУСИ, -ів, мн. Великі труси, частіше — так звані «сімейні». Паруси у смужечку.

ПАРХАТИЙ, -а, -е. 1. злоч. Надзвичайно негативне ставлення до кого-небудь. Пархатий крутелик. 2. Єврей. Пархаті завжди на свою користь роблять.

ПАСАЖЙР, -а, ч. 1. Незнайомець (частіше — той, що має нез’ясовані претензії до мовця). І що цей пасажир хоче? 2. Неприємна людина. Випровади цього пасажира, будь ласка, бо він лише псує атмосферу.

ПАСКВІЛЬ, -я, ч., комп. Мова програмування Ра$са1. Зараз на курсі інформатики ми вивчаємо пасквіль і по ньому складатимемо залік.

ПАСТИ (кого?), -су, -сеш, недок. Вистежувати когось, шпигувати. Звідки ти знаєш? Ти що, пасеш мене?

ПАСУВАТИ, -ую, -уєш, недок. 1. Ухилятись від чогось. Пасувати від роботи. 2. студ. Тікати із занять. Не хвилюйся: ми завжди пасуєм літературу.

ПАТІ, невідм. Вечірка. І екзамени випускні, і паті (Молоко).

223

патіфон

ПАТІФбН, -у, ч. Магнітофон. Треба десь пробити патіфон, щоб була музика.

ПАТРСІН, -у, ч., див. фауст-патрбн.

ПАХЛН, -а, ч. 1. злоч. Кримінальний авторитет. Пахани швидко розставлять все по поняттях. 2. знев. Високопосадовець, впливова людина. Тут Данилович пасе задніх. Художник на наступний рік запланував випуск календаря «Президенти пензля Нікаса Сафроно-ва» — видно, наш Пахан прикрашатиме собою місяць грудень (тт. цпі.кіеу.иа). 3. Батько. А чьо-чьо?.. Рєхнувся. Криша поїхала. ПІе би нє — шодень стільки дєрьма слухати. Як якусь старшокласницю пахан взув (Л. Дереш). 4. мн. Старі добрі друзі. Ми так класно посиділи: приїхали мої пахани — радість зустрічі!

ПАХАТИ, -аю, -аєш, недок. Важко працювати. На цій роботі тобі доведеться пахати, як верблюд.

ПАЦАВАТИЙ, -а, -е. 1. Поганий. Дурні пацаваті! Я вічно буду жить, бо не буває таке, шоб Привида хто-небудь запиздячив! (Л. Подере ’янський). 2. Хитрий, здатний на підлість.

ПАЦАН, -а, ч. 1. Хлопець. Я чекаю, поки пацани заберуть його з собою (С.Пиркало). На зміну горючим пацанам, що традиційно лабали сльозливий «русскій рок», прийшли молоді і цинічні люди, що встигли зрозуміти, що «балабайка» — це не роковий інструмент, а Харків — українське місто (\тм?.1ііег.пеі). 2. Хлопець, що відповідає вимогам, до нього поставленим: дотримується свого слова, може боронити свою честь та честь друзів, товариський тощо. Надєж-да. Ну что ти, как пацан, сєбя нє уважаєш ? Старий вєдь поц уже! (Л. Подере ’янський). Справжній пацан повинен уміти у будь-яку хвилину абаснувати (обґрунтувати) те, що він пацан, а не лох (Л. Дереш). Якщо ж ви дійсно такі круті пацани і вирішили хакати все підряд, то врахуйте, що така діяльність переслідується законом (БтііН_/а5і_ сНаі). Один з них перевальцем, як справжній пацан, підходить до нас (С. Пиркало). Були такі, котрі гордилися тим, що вони пацани, були такі, що пишалися своєю класною керівничкою або власним вмінням грати на «веслі» (Л. Дереш). 0 Слово пацана — міцна обіцянка, яку не можна порушити. А після цього ще й виправдовуватиметься, що не при ділах, що це, братуха, без моєї вини, бля буду, зуб даю… в натурі, слово пацана (А. Дністровий). Пацан сказав — пацан зробйв — те саме. 3. Друг. 4. Недоук, йолоп. Невже він не виграв її, лопух, пацан, недоносок (Ю.Андрухович). Ти поміж них шмаркач, синуля, бахур, пацан, і вони дбайливо оберігають тебе від можливих небезпек (Ю.Андрухович).

5. злоч. Ті, що належать до злочинного світу. Ви, пацани, базар би фільтрували! (О. Ірванець).

ПАЦАНКА, -и, ж. Хуліганиста дівчина-підліток. Павук, звичайно ж, знав, що та належить до секти пацанів (точніше — пацанок), але, як відомо, слово не горобець (Л. Дереш).

ІїАЦИК, -а, ч. Хлопець. І лише після того, як ми обурились, нам кажуть «пацики, та чого ви, ніхто нічого, ми просто йдемо пити пиво»

224

пеньбндзи

(Зтіїк_/аВісНаі). Але якщо останні у більшості своїй були ліберальними пацифістами і не звертали на пациків жодної уваги, то гопи сприймали кожного кудлатого чувака як персональну образу власної гідності (Л.Дереш). Тоді малюєш ілюзорне майбутнє — з гарними довгоногими зайцями, у гучних компаніях нормальних пациків (А. Дністровий).

ПАЦЬКИ, -ів, мн. Поляки. Як зовсім притисне, поїдем до пацьків на роботу — кордон недалеко.

ПАЦЯ, -і, ж. Негарна дівчина. Така собі паця: що він знайшов у цій дівчині?

ПАЧКА, -и, ж., знев. Обличчя. Відгодована пачка.

ПАЩЕКУ РОЗІРВАТИ. 1. Розгніватися, вчинити фізичну розправу. Та я пащеку йому розірву за таке!!!! 2. Помститися, дати здачі, заступитися. Відчувалось, що за джаз пащеку розірвуть (ПіК).

ПЕВНЯК, -у, ч. Відома ситуація, впевненість. Ося не такий дурний, аби особисто йти на діло. І тоді, напевно, виявиться, що він має стовідсотковий повняк (Ю. Винничук).

ПЕДАЛЬНИЙ, -а, -е. Поганий, неприємний, некомфортний. Педальний клуб: мусора чіпляються, обслуговування хрінове.

ПЕДИК1, -а, ч. Гомосексуаліст. Щось мало віриться, що він педик на дівчат як треба поглядає.

ПЕДИК2, -а, ч. Педагог або студент педагогічного вузу. Педики з Драгоманова.

ПЕДРАТИ, -аю, -аєш, недок., вульг. Коїтус чоловіка з чоловіком, мужолозтво. Педик — це коли чоловік чоловіка педрає.

ПЕДРЙЛО, -а, ч. 1. Гомосексуаліст. Заспокойся зі своїм кокетуванням, бо він педрило — і це відомо всім. 2. лайл. Чоловік. Буратіно (до Петрушки). Ти, педріло, ану дай, відкрий (Л. Подере’янський).

ПЕДУХА, -и, ж. 1. Київський національний педагогічний університет імені Драгоманова. 2. Будь-який педагогічний ВНЗ. Студенти з педухи.

ПЕДУШНИЙ, а. -е. Педагогічний. Педуїиний вуз.

ПЕЖЕРІК, -а, ч., див. пйжик.

ПЕНЗЛЮВАТИ, -юю, -юеш, недок. знев. Іти. Ну, то пензлюй собі куди треба (Ю.Андрухович). Парком пензлює якась делегація — два солідні материкові типи, перекладач і двійко місцевих професорів у сірих костюмах з метеликами (Четвер).

ПЕНСІЯ, -ї, ж. 1. Стипендія. Які гроші у студійка? Пенсія — і все. 2. Літня людина. Ну що ця пенсія може нам розповісти з її науковим комунізмом?

ПЕНТ, -а, ч., комп., див. пень.

ПЕНТЮХ, -а, ч., комп., див. пень.

ПЕНЬ, пня, ч., комп. Комп’ютер з процесором Репііит. Яка потужність? — П’ятий пень.

ПЕНЬбК, -нька, ч., комп., див. пень.

ПЕНЬбНДЗИ, пеньонзи, -ів, мн. Гроші. Коли вже буде зарплата? Так потрібні пеньондзи!

8 «Словник сучасного українського сленгу*

225

пепл

ПЕПЛ, -а, ч., муз. Учасник групи «Збей пепел’з». Це буде другий «5бей пепел ’з» фест, каже фронтмен «пеплів» (Україна Молода).

ПЕРВАК, -а, ч., студ. Першокурсник. Перваки завжди окремо тримаються, бо вони новачки і ще не в їхали в гуртожитське життя.

ПЕРДЇТИ, -дю, -дйш, недок., перднути, -ну, -неш, док., вульг. 1. Пукати, випускати гази. Мабуть, настільки вихована, що не може без дозволу перднути, не те що лежати голяком із коханим (А. Дністровий). 2. Сказати щось образливе, нісенітницю. Що ти там перднув? Зараз у рило отримаєш!

ПЕРДУН, -а’, ч., вульг. 1. Придурок, йолоп. 2. Нудна, в’їдлива людина. 0 Старий пердун — а) літня людина. Але молодики дуже скоро побачили, що жадних балів та імпрез тут немає, і замість молоді стали заїжджатися грошовиті старі пердуни із польською кров’ю (Л. Дереш). Так буде з кожним, хто сприятиме бандитам. Цей старий пердун три місяці упирався показати бункер свого сина (Марія Матіос); б) маразматик, людина із застарілими поглядами. Але Банзай мав усі задатки поганого Закриваючого —■ безперечно, ті старі пердуни, що звуть себе Богами Сивої давнини, вже вкінець здебіліли (Л. Дереш).

ПЕРЕБЙВКА, -и, ж., муз. Перехід між піснями. Коли будеш записувати диск, не забудь зробити перебивку: краще витримувати невеликі паузи.

ПЕРЕБИРАТИ КОСТИЛЙМИ, див. костиль.

ПЕРЕВАЛ, -у, ч. Квартира, де можна перебути; часто — на кілька днів. Я збираюсь на пару днів до Львова: ти можеш знайти мені перевал ?