ПОЛІГбН, -у, ч. Ліжко. Валятися на полігоні.

ПОЛІРУВАТИ ТОРПЕДУ. Мастурбувати. Іди поліруй торпеду (відмова у статевому акті).

ПОЛІРУВАТИСЯ, -юсь, -єшся, недок. Понижувати градус: пити менш міцні напої після міцних (напр., пиво після горілки). Більше ніколи не буду поліруватися! Який ідіот придумав пиво після водяри! (А.Дністровий). Якби ми після водки не полірувались, то, може, все було б нормально.

ПОЛІТАТИ, -аю, -аєш, док. Позичити одяг або прикраси. Дай політати светрик!

ПОЛГГЙХ, -у, ч. Національний політехнічний університет. А в Політесі кльово вчитися? (ЗтіїН_/аЗі_сНаі). Та 23 — сам з Політеха, стопудово.) (ЗтіїН_/аЗї_сНаі).

ПОЛКАН, -а, ч., військ. Полковник. Після церемонії присяги виступив наш полкан.

ПОЛОЖбК, -жка, ч. Сашко Положинський. Тартак, ви так і не сказали, хто співає «Пісню, що не про Кохання», ну точно ж не Положок (шм.іагіак.сот.иа).

ПОЛУСПУЩЕНИЙ, -а, -е. Розслаблений. Я зараз полуспущений, а ти хочеш, щоб я вдягався і кудись ішов?

ПОЛЯКАТИ УНІТАЗ. Поблювати біля унітаза. Краще йди полякай унітаз, а то буде сильне отруєння від такої дози спиртного.

242

понтовик

ПОЛЯНА1, -и, ж. Накритий стіл. Банзай сказав, що, звісно, зможе, дуже навіть зможе їм допомогти, якщо вони готові виставити «поляну» для однієї особи (Л.Дереш).

ПОЛЯНА2, -и, ж. Стадіон. На поляну вийшла наша команда футболістів.

ПОМАЛЮВАТИ, -юю, -юєш, док. Побити, наставити синців. Бо я не подивлюся, що ти мені в батьки годишся, помалюю, як свиню паршиву (А. Дністровий).

ПОМІДбРИ, -ів, мн. Частина чоловічих статевих органів (яєчка). Артур підхоплює мене, однією рукою за комір сорочки, який нестерпно відається мені в горлянку, а другою за штани біля моїх помідорів (А. Дністровий). 0 Потрапити (влетіти) по самі помідори — а) потрапити у повну халепу. Бля, я влетів по самі помідори!б) сильно закохатись. Підкочувати помідори — загравати. Щось цей Сашка до мене підкочує помідори. Пройшла любов, зав’яли помідори — кінець коханню. Все, ми розійшлись: пройшла любов, зав’яли помідори.

ІІОНЕСТЙ, понесло, док. Про надмірну балакучість. Все, профа понесло…

ПОНбС, -у, ч. Надмірна балакучість. Асоціюється з фізіологічним процесом. 0 Словесний понос. Що за словесний понос? Він говорить швидше, ніж встигає сприймати слуховий апарат.

ПОНбСИТИ (кого?), -шу, -сиш, недок. 1. Зводити наклеп на когось. Якби ти знала, як вона тебе поносить поза очі. 2. Набридати розмовами. Блін, та досить вже поносити! Вуха болять!

ПОНТ1, -у, ч., понтй, -їв, мн. 1. Безпідставні вихваляння, снобізм, самовпевненість. Вона спокійнісінько, без зайвих понтів подзвонила подружці і попросила за нею заїхати (І. Карпа). Ніяких мульок, ніяких понтів (А. Дністровий). 0 Понти ганяти, качати, наводити, колотити — вихвалятися, створювати видимість чогось. Вася Мурзяк стає Вайсом Муреком і починає качати понти (Молоко). За традицією МДМ був наповнений тусовщиками, що відтворюють фрази типу «На сомом деле…», що стріїяють сигарети і колотять безпідставні понти (ш. Гптк.сот.иа). Без понтів — просто, природно. З пбнтом — помпезно. Навпроти, як відомо, знаходиться дорога крамничка жіночої білизни (з понтом «бутік») (С.Поваляєва). Бути на понтах — вихвалятися, прагнути привернути до себе увагу, покічитися собою. Дешеві пон-тгі, понти для приїжджих — непереконливі вихваляння. 2. Ілюзія, обман, фальш, незрозуміла ситуація. Що за понти? — кричить він, як свиня (А.Дністровий). «Хто платить?» — не дався на понт у бейс-болці (Ю.Андрухович). 0 Брати на понт — блефувати, обдурювати; залякувати. 3. Сенс. Що за понт це робити?

ПОНТЙ2, -ів, мн. Зовсім мало. А цукру у нас залишилось понти…

ПОНТСІВИЙ, -а, -е. Хвалькуватий. Я не люблю ці дурацькі ту-совки: всі понтові — аж погано.

ПОНТОВЙК, -а, ч. Хвалько. Та він звичайнісінький понтовик: найииа кого слухати.

243

понтуватися

ПОНТУВАТИСЯ, -юсь, -єшся, недок. Безпідставно вихвалятися. А чого ти понтуєшся? Якби ти знала, які тут люди зібрались, то зразу ж замовкла б.

ПОНЯТТЯ, -я, с. Злочинне звичаєве право, тобто неписаний закон, якого необхідно дотримуватись. 0 Жгіти за поняттями — дотримуватись злочинних законів. По поняттях — за злочинними законами. Багато з наших політиків інакше, як по поняттях, розмовляти не вміють.

ПОП, -у, ч., муз. Популярна музика. Я ненавидів поп / Я слухав тіко рок-н-рол (Брати Гадюкіни).

ПОПА1, -и, ж., муз. Поп-музика. Вже нудить від засилля російської попи.

ПОПА2, -и, ж. Задня частина чого-небудь. Витри попу тачки: тебе десь гарно забризкали.

ПОПАДХЛОВО, -а, с. Неприємна, проблемна ситуація. А єгері в Криму просто звірі, в мене вже раз було попадалово (І. Карпа).

ПОПАЛЙТИ, -лю, -лиш, док. Викрити, розсекретити. І тут нас попалили…

ПОПАНДбС, -у, ч. Дуже неприємна ситуація. Попандос вийшов з цими квитками, тому нікуди ми і не поїхали.

ПОПАДАТИ, -аю, -аєш, недок., попасти, -ду, -деш, док. 1. Бути задіяним у неприємній справі. 2. Потрапити у неприємну ситуацію. Я круто попадаю з цим товаром. 0 Попасти по самі помідори — а) потрапити у повну халепу; б) закохатись. Зараз я усвідомлюю, що я попала з Геною.

ПОПИСАТИ, -шу, -шеш, док. Порізати когось. Якби ти бачила, як його пописали, то зрозуміла б, що твориться на цьому світі.

ПОПКбРМ, -у, ч. Попкорн. Терпіти не можу, коли в кінотеатр завалюють з попкормом і голосно чавкають під час сеансу.

ПОПЛУТАНИЙ, -а, -е. Зв’язаний з кимось, нечистий. Він явно поплутаний, тому будь дуже обережною.

ПОПЛУТАТИСЬ, -юсь, -єшся, док. Зв’язатись з кимось неприємним, потрапити у неприємну ситуацію. Оце ми поплутались: добре, якщо хоч частину бабок зможемо повернути.

ПОПОЛАМ, присл. Однаково, байдуже. Якщо чесно, то мені абсолютно пополам, як у нього справи.

ПОПРИКОЛЮВАТИСЯ, -юсь, -єшся, док. Посміятися. Будуть анархісти, поприколюємося (С.Пиркало).

ПОПСА, -й, ж. 1. муз. Популярна музика. Звідки ще дізнаєшся, яка там непопса з’явилася? (ПіК). Поки не прийшли всім кодлом в жлобський ресторан і не занурились у безмежжя нудотворної попси (Молоко). 2. Щось погане, нецікаве, неоригінальне, стереотипне. Читав цього розкрученого Дена Брауна? Повна попса.

ПОПСНЯ, -і, ж., див. попса.

ПОПСОВИЙ, -а, -е. 1. муз. Той, що належить до популярної музики. Попсовий хіт. 2. Поганий, нецікавий, неякісний. Попсовий чувак.

244

порнографія

ПОПСОВЙК, -а, н. 1. муз. Поп-виконавець. Всі «попсовики» стали заслуженими артистами, всі «традиційники» — народними і з орденами (Україна Молода). 2. Епігон, той, що орієнтується на масову культуру. Він попсовик, тому не варто чекати чогось дуже оригінального.

попсйво, присл. Погано, нецікаво, неякісно, стереотипно. Євка байдуже перегорнула решту морських пейзажів. Попсово і красиво (І. Карпа).

ПОПСУШНИЙ, -а, -е, див. попсовий.

ПбПУСК, -а, ч. Розслаблення. 0 Бути на попусках — бути у розслабленому стані, не мати сил. Я зараз на повних попусках після вчорашньої вечірки.

ПОПУСКАТИ, -аю, -аєш, недок., попустгіти, -щу, -тиш, док. 1. Ламати чиїсь амбіції, принижувати. Наш філософ так класно попустив цього вискочку. 2. Розслабити, зменшувати інтенсивність чогось. Помилуюся на меблі з попередніх епох, кутасті тачки й неоковирну музичну апаратуру, сьогодні таку смішну і нікчемну, а тоді вершину марень. І мене зразу попускає (І. Сова). По-футбольному жорсткий тренер — він знає, де можна попустити, а де потрібно вчинити жорстко (тм.и/.ргезза.сот.иа). Коли всіх трохи попустило і «ха-ха» змінилось на «умняк», коханець став дзвонити своїй дівчині на Волинь (І. Карпа). 3. Зменшитись (про дію наркотичної речовини чи алкоголю). Циркуль приносить літрові пластмасові пляшки пива, які стояли у воді. — Нагрілося, — розчаровано каже Тюля. — Мене попустило (А. Дністровий). 4. Полегшувати (про біль). Дякую за таблетку — мене попустило.

ПОПУСКАТИСЯ, -аюсь, -аєшся, недок., попуститися, -ідусь, -тишся, док. 1. Зменшити свої амбіції, стримати вимоги. Попустись: ти дуже багато хочеш. 2. Заспокоїтись, розслабитись. Я вже попустилась: нехай ця ситуація залишиться у минулому.

ПОІІУТКА, -и, ж. Машина, якою можна доїхати у потрібному напрямку. Може, спробуємо зловити попутку? (І. Сова).

ПОПХАТИСЬ, -юсь, -ешся, док. Піти, поїхати. У1978році Велш попхався до Лондона, «постійно бухав», змінив купу професій (Єва).

ПОРВАТИ1, -ло, безос., док. Вразити, здивувати. 0 Порвало на шматки, на запчастини, на дрібних тушканчиків — бути під сильним враженням. Оце фільм! Мене порвало на дрібні шматки! Порвати, як мавпа марлеві трусгі — вразити, здивувати. Слов’янські балакуни в компанії з графітчиками, брейкерами і стрітболерами намагалися розірвати тих, хто був на фесті, як мавпа марлеві труси (тш.іптк. сот.иа).

ПОРВАТИ2, -ву, -веш, док. Побити. Віддай його мені! Я його порву! (А. Дністровий).

ПОРНОГРАФІЯ, -ї, ж. 1. Щось дуже поганої якості, надто віддалене від відтворюваного зразка. Його вірші — це не поезія,

245

порнуха

а суцільна порнографія, графоманія у найгіршому вигляді. 2. Лицемірство, лицедійство, вигадка, гра на публіку. Еротика — це мистецтво, порнографія — це життя (Народна мудрість). Елвіс, Джордж дабл ю Буш, Міккі Маус — все це порнографія (С.Жадан).

ПОРНУХА, -и, ж. 1. Порнографічна продукція. Продавці дисків завжди мають порнуху, просто тримають її під прилавком. 2. див. порнографія.

ПОРОЖНІХ, -у, ч. 1. Відсутність чого-небудь. У мене повний порожняк з грошима. 0 їхати порожняком — їхати без пасажирів або вантажу. Жаль, що так пізно схаменулись: вони їхали порожняком, тож могли й тебе забрати. 2. Поганий настрій, нудьга. Настрій — повний порожняк.

ПОРОТИ ГАРЯЧКУ. Поспішати. Нє, ти не врубаєшся, камандір, пореш гарячку (Ю.Андрухович).

ПОРТВІШбК, -шка, ч. Портвейн. Не збираюсь я глушити галі-мий портвішок: мені печінка дорожче коштує.

ПОРТЮША, -і, */., див. портвішок.

ПОРТЯНКА, -и, ж. Шкарпетка. Портянки сховай, а то виклав на найвиднішому місці.

ПОРУБАТИ1, -аю, -аєш, док. Поїсти. Слухай, дай щось порубати, бо шлунок до хребта прилип. * Похряцати, пожрати.

ПОРУБАТИ2, -а’є, безос., док. 1. Сильно вразити, пригнітити. Мене порубало від таких слів. 2. Дати сильні відчуття на фізичному рівні (дія наркотичних речовин, емоційного стресу тощо). Мене просто порубало від таких переживань. 0 Порубати на запчастини, на дрібних тушканчиків, на шматки. * Порвати, вставити.

ПОСИЛАТИ, -аю, -аєш, недок., послати, -шлю, -шлеш, док. 1. Сваритись з кимось, різко заявляти про небажання мати будь-які стосунки далі. Хоча не далі як позавчора одного чувака, який не хотів платити їй шалені бабки, вона по п’яні послала на хер (С.Пиркало). Виявляється, Малаялам, у силу своєїрозкомплексованості, послав одну дєвачьку. Дєвачька та його дуже довгий час діставала, висміюючи Павукове довге волосся (Л. Дереш). 2. Висловити своє незадоволення різкою відповіддю. Протираю очі: на годиннику 8.42. Здивовано думаю, якого бена так рано? Чи його послати? (А. Дністровий). 0 Посилати на хуй, на…, на хер, на три веселі букви — дуже різкий вияв небажання спілкуватись. Можна просто відмовитися від участі, відмовитися і все — вимкнути свій ящик, послати на хуй листоношу і не відповідати на повістки (С.Жадан). Послати когось на Одесу — удар лобом в перенісся. Посилати на три веселі букви — комп. Перевантажувати комп’ютер за допомогою «гарячих» клавіш (сігі+аіі+гіеі). Все, посилай копець на три веселі букви: він завис наглухо.

ПОСПІЛКУВАТИСЬ З БІЛИМ ЗАМКОМ, див. білий.

ПОСРАТИ, -ру, -реш, док. (частіше — інф.). Бути байдужим. Мені посрати: його життя — хай робить, що знає.

246

потухлий

ПОСРАТИСЯ, -усь, -ешся, док., зниж. Посваритися. Головне, щоб їй з тобою було цікаво і вона не хотіла… ну, посратися з тобою (А. Дністровий).

ПОСТ, -у,«/., комп. Лист електронною поштою. Взагалі-то, наскільки я зрозумів, розрахунок автора посту був, очевидно, на те, що пост делітнуть… 😉 (ЗтііНДа5і_ска1).

ПОСТИТИ, частіше — інф. Писати листи електронною поштою. Дуже прошу повідомлення про продаж екіпи постити у розділі «Купи—Продай» (нтм.зкі.Му.иа).

ПОСТІБАТИСЬ, -юсь, -єшся, док. Висміяти, поіронізувати. Гарно Галкін постібався над усією московською попсою.

ПОСТРбїТИ, -бю, -бїш, док. Поставити на місце, розібратися з кимось. Він толерує людину «приватну» — стареньку, що торгує цигарками, або ж іронічного дідугана, що вміє «построїти» і «блатних, і приблатньонних, і нових руських, і демократів», і… того ж таки Оскара (тт.еШргоД.сот.иа).

посцяти, -сцю, -сциш, док. Сходити в туалет (про процес сечовиділення). Вона помацала язиком піднебіння, одночасно вітаючи потребу сходити посцяти в туалет (І. Карпа).

ПОТВбРА, -и, ж. знев. Звертання до когось. Ей, ти, потворо,

відійди.

ПОТЙРЯНИЙ, -а, -е. Неуважний, незібраний. Хлоп зовсім потєряний.

ГЮТЄРЙШКА, -и, ч., див. потєряний.

ПОТКА, -и, ж. Жіночі статеві органи. Помити потку.

ПОТНИЙ, -а, -е. Представник негроїдної раси. Ти помітив, як багато потних завелось у місті?

ПОТНЯК, -а, ч. Шкарпетка. Потняки забери від мого носа: думаєш, вони гарно пахнуть?

ПОТОПТАТИ1, -чу, -чеш, док. Поїсти. Треба щось потоптати, бо шлунок злипнеться.

ПОТОПТАТИ2, -чу, -чеш, док. 1. Побити. І тебе в бійці потоптали?!. Зґвалтувати. Недавно бачила репортаж, що в нашому районі потоптали якусь дівчину. 3. Здійснити сексуальний акт (частіше передбачає момент насильства). Він потоптав її, як останню шлюху.

ПОТОРйЧА, -і, ж. Погана, негарна дівчина. Така потороча, а строїть із себе принцесу на горошині!

потусувАтися, -юсь, -єшся, док. Поспілкуватися, побути в компанії. Врешті троє таких вирішує, що непогано було б з нами потусуватися, порозповідати нам тупих анекдотів, а там, може, щось і підмутити (С. Пиркало).

потухати, -аю, -аєш, недок. Сміятись без упину. Я потухаю з вас.

ПОТУХЛИЙ, -а, -е. 1. Похмурий, сумний. Але його присутність вносить певну розвагу в це царство маразмів, яким є літературна студія з серйозними типошами у великих, як ілюмінатори, окулярах, і

247

потухнути

потухлими, повільними мантелепами з українського філфаку (А. Дністровий). 2. Виснажений, безсилий. Що ви хочете від мене: не бачите, що я зовсім потухла? 3. П’яний. Потухлий в дошку.

ПОТУХНУТИ, -ну, -неш, док. 1. Знепритомніти при ударі. Той негритос зовсім потух після удару нашого Кличка. 2. Засмутитися, бути пригніченим. Солдат потух, — зневажливо каже Душман (А. Дністровий).

ПбФІГ, присл., вульг., див. фіг.

ПОФІГЇЗМ, -у, ч., вульг. Байдужість, інертність. У тебе пофігізм до всього, не здається?

ПОФІГЇСТ, -а, ч., вульг. 1. Байдужа до всього і всіх людина. Але є досить слухняними пофігістами, аби не створювати собі і людям зайвих проблем (С.Поваляєва). 2. Невідповідальна, нетямуща людина. Вічний пофігіст: йому аби квасити і гуляти з дівками.

ПОХ, присл., лайл. Скорочено «похуй» — байдуже. Значить їм пох, якщо одного дня на запит Нир://зтііН. іуіупєі.сот буде: ТНе ра&е саппоі Ье йіьріауей (ЗтіїНДаЗі_сНаї).

ПОХАВАТИСЯ, -ється, 3-я ос. одн., док. Сподобатися, бути сприйнятим. Тролям похавалася така думка (С.Пиркало).

ПОХЕЗАТИ, похєзати, -аю, -аєш, док., вульг. Сходити в туалет (про велику нужду). Хочу похєзати, а паперу немає…

ПОХЄРЕНИИ, -а, -е, лайл. Забутий, змарнований. А Євка тепер знала, що таке зіпсоване (здеградоване, спаплюжене, похєрене, забите, закинуте) мистецтво (І. Карпа).

ПОХЕРИТИ, -рю, -риш, док., лайл. 1. Проігнорувати, байдуже поставитись до чогось. Він зовсім похерив свою дружину. 2. Зневажити когось або щось. Я вже давно похерив той універ. 3. Зіпсувати, понівечити щось. Похерити книгу.

ПОХОДбН, -а, ч. Хода. Що за вайлуватий походон?

ПОХУЇЗМ, -у, ч., лайл. Байдужість, інертність. Пам уятаю революційний драйв і замалим не оргіастичне відчуття похуїзму ситуації (С.Жадан).

ПбХУЙ, присл., лайл. Байдуже. Нам похуй, що ви, шановна пані Роксолано, думаєте про цей чат (ЗтіїН_/аЗі_сНаі).

ПОХУЙРИТИ, -рю, -риш, док., лайл. Піти. Щось ляпнув і гордо похуярив.

ПОЦ, -а, ч. 1. лайл. Поганий чоловік. Ну всьо, поц, ти попався. Ти хочєш, шоб ми тебе тут поламали, да? (Л. Дереш). Агресивна старушка (до старого). Шо сідіш, старий поц? (Л. Подере Енський). 2. Хлопець. Також існує народна етимологія слова — «пацан особливої цінності». Надєжда. Ну что ти, как пацан, сєбя не уважаєш? Старий вєдь поц уже/ (Л. Подере Енський).

ПОЦібК, -а, ч., див. поц.

ПОЦЯРА, -и, ч., див. поц.

ПОЧЙКАТИ, -аю, -аєш, док. Порізати, пошматувати. А хто це так почикав мою заліковку?

248

прах

ПОЧИКРЙЖЕНИЙ, -а, -е. Порізаний, пошматований. Почикрижена футболка.

ПОЧИКРИЖИТИ, -жу, -жиш, док., див. почгікати.

ПОЧИТАТИ, -аю, -аєш, док. 1. Випити. Ну що, почитаємо нашого фастівського самогону? 2. Покурити марихуани. Ходім на балкон: почитаєм через бульбик.

ПОШАРИТИ1, -рю, -риш, док. Пошукати. Може, треба пошарити у шафі?

ПОШАРИТИ2, -рю, -риш, док. Втекти від виконання певної роботи. Пошарила я свої пари у суботу…

ПОШИЗШИЙ, -а, -е. Божевільний. Насправді-бо вони — може, хіба крім зеків та солдатів, пошизілих од абстиненції бідак, — відзиваються не так на жінку, як на жодним приладам не піддатні, купно наведені на цю жінку частоти всіх інших мужських домагань (О. Забужко).

пошизїти, -ію, -ієш, док. З’їхати з глузду. Блін, ти просто пошизів!

пошифрувати1, -ую, -уєш, док., нарк. Покурити марихуани. Вони пішли десь пошифрувати.

пошифрувАти2, -ую, -уєш, док. надумати собі щось, висунути гіпотезу. Що ти вже собі пошифрував?

ПОШМАНАТИ, пошмонати, -аю, -аєш, док. 1. Робити обшук. Пошмонали його менти, але нічого не знайшли. 2. Шукати. Ладно, То-лян, іди, пошманай закурить. — Ну да, найшов ваньку (О.Ірванець). Паиїлі пошманаєм [горілку] по вагону (О. Ірванець).

ПОШУРУВАТИ, -ую, -уєш, док. Піти геть. До побачення, я пошурував додому.

ПОШУРІПАТИ, -шу, -шйш, док. 1. Сказати щось. Пошуршати комусь на вушко. 2. Похвилюватись, попіклуватись про щось. Пошуршати над справою.

ПОЮЗАНИЙ, -а, -е. Використаний. Техконтроль каналу «пою-зану» не прийняв (ПіК).

ПОЮЗАТИ, -аю, -аєш, док. Покористуватись. Дай мені 1/БВ шнур поюзати.

ПРАВИЛО ТРЬОХ «ДЕ». Правило дорожнього руху: «дай дурню дорогу». Найголовніше для водія-новачка — правило трьох «де».

ПРАВИЛО ТРЬОХ «ЗЕ». Правило студентів: «зазубрив, здав, забув». А ти готуйся до цього екзамену по правилу трьох «зе».

ПРАЙС, ч. 1. -а. Ціна. А прайс який у цього торгаша? 2. -у. Кошторис. Подивитись у прайсах.

прАпор, ч. і. -а, військ. Прапорщик. Найбільший плуг — це наш прапор. 2. 0 Прапор в руки (поїзд назустріч; барабан за спину). А ти

чого переживаєш: прапор йому в руки! Прапор тобі в жбпу, вульг. — побажання «успіху» комусь.

ПРАХ, -а, ч. Літня людина. Нудота: оце знову приведуть прахів на 9 травня.

249

предки

ПРЕДКИ, -ів, мн. Батьки. Предки вдома?

ПРЕЗИК, -а, ч. Презерватив. Ти презик взяв?

ПРЕПОД, -а, ч., студ. Викладач. Прибаханий препод.

ПРИБАБАХАНИЙ, -а, -е, див. прибаханий. Якісь сербські народні оркестри, старі саундтреки. До того ж Сільві, як завжди, мала повні кишені свого прибабаханого нового джазу (С. Жадай).

ПРИБАМБАС, -у, ч., -ів, мн. 1. Оригінальна річ, цікавинка, якесь удосконалення. Ти мені скажи — на хера я сюди їхав, я вдома таких самих прибамбасів мав — отак-о! (О.Забужко). 2. Примха. У багатих свої примхи… І в бідних прибамбасів вистачає (шм.тизіса. сот.иа). 3. Дивацтво.

ПРИБАРАХЛ ЙТИСЬ, -юсь, -йшся, док. Обновити гардероб. А якщо за це візьмешся ти, клієнт справді може повірити, що береш гроші за сестру-студентку, яка дуже хоче прибарахлитися, та не має за що (Ю. Винничук].

ПРИБАХАНИЙ, -а, -е, див. прибацаний.

ПРИБАЦАНИЙ, прибецаний, -а, -е. Ненормальний, дивакуватий, непотрібний. Ці буржуї кидають, мов наживку, пару-трійку пільг і послаблень зі свого столу таким-от чувакам, що приїздять на їхні прибацані фестивалі (С.Жадан).

ПРИБИТИЙ, -а, -е. 1. Похмурий, сумний, стурбований чимось. 2. Потайливий, сором’язливий, не схильний до спілкування. 3. Дивакуватий, несповна розуму.

ПРИБЛАТНЬбННИЙ, -а, -е. Злодійкуватий, той, що прагне бути схожим на блатного. Він толерує людину «приватну» — стареньку, що торгує цигарками, або ж іронічного дідугана, що вміє «построї-ти» і «блатних, і приблатньонних, і нових руських, і демократів», і… того ж таки Оскара (тт.еШрго/і.сот.иа). Грубо йрозв’язно підхоплює з неї зовсім інша жінка, цинічка з явно приблатньонними, ніби з «зони» вивезеними манерами (О. Забужко).

ПРИВ’ЯЗАТИ МУСТАНГА. Сходити в туалет (про сечовиділення). Піду прив }яжу мустанга.

ПРИГОВОРЙТИ, -рю, -рйш, док. Випити пляшку повністю. Бачиш, приговорили всі три пляшки, а ти казав, що буде багато горілки.

ПРИДбВБУВАТИСЯ, -уюсь, -уєшся, недок., придовбатися, -аюсь, -аєшся, док. Чіплятися, набридати. Перестань до мене при-довбуватись.

ПРИЇБАТИСЯ, -аюсь, -аєшся, док., лайл. Причепитися. Сатана. Ну, то давай поїдемо, Ваня, в кафе «Ластівка», приїбемося до армян і пизди дамо (Л. Подере іямський). Людка при…балась: «Пайдьом в тіатр, да пайдьом в тіатр». То пішли… (Л. Подере’ямський).

ПРИКАЛУВАТИ, -ую, -уєш, недок., див. приколювати.

ПРИКАЛУВАТИСЯ, -юсь, -єшся, недок., див. приколюватися.

ПРИКЙД, -у, ч. Одяг. Біля автомата невелика черга: довгонога патлата вівця, з пофарбованим під рубін волоссям, за нею два типи, запаковані в напівпанківський прикид (А. Дністровий).

250

прикбльно

ПРИКИДАТИ’, -аю, -аєш, недок., прикйнути, -ну, -неш, док.

1. Уявляти. Прикинь — колонія на Марсі імені Таліти Кумі!!!! (м\т. тизіса.сот.иа). Прикиньте, я тут цілими днями сиджу один, втикаю в цю філософію (С.Пиркало). Канікули королівські принци проводять у королівських помістях. Прикидаєте, як нудно? (Молоко). Бідон несміливо зізнається, що недавно просив його більше не мазатись, прикидаєте, як він вранці зарядив собі дві кубишки з братами (А. Дністровий).

2. Планувати.

ПРИКИДАТИ2, -аю, -аєш, недок., прикйнути, -ну, -неш, док. Вдягати. А прикинь оце пальто: я думаю, що воно тобі пасуватиме.

ПРИКИНУТИЙ, -а, -е. Вдягнутий. Прикольно прикинутий чу-

вак.

ПРИКЙНУШСЬ, -усь, -ешся, док. Вдягнутись. У нього справи вгору пішли: прикинувся гарно, мобілу прикупив, баблом швиряється.

ПРИКбЛ, прікол, -у, ч. 1. Смішна ситуація, жарт, розіграш. Був такий прикол (Єва). Та то ми для хохми, — виправдовувалися вони, — для приколу (В.Даниленко). Ще є прикол: я — народний артист. Гониш? — Гоню, ми народ?(«ТНМК»). Або такий прікол. Політичний москальський аніґдот. Завелися у лісі бородаті зайці і почали всіх звірюх мочити, до Лева, царя звірів, підбиратися… (Л.Дереш). 0 По приколу — жартома. Співробітники по приколу інколи називають його «Ваша Величність» (Молоко). 2. Щось незвичне, вражаюче. Але нарації навіть львівських студентів, їх, так би мовити, вислови на рівні «тіпа», «карочє», «прікол», «кльовая тьолка», «закумарєная», «раскумарєная», «клас» і т. д. (тт.Д.Му.иа). Прикольчик! Ну й хитрюща баба (Четвер). 3. Звичка, особливість, прикметна ознака. Гашиш і марихуану «вважав западлом, бо це хіпівські приколи» (Єва).

4. Новина, цікавинка. Останні приколи звідтіля — вишивані скафандри космонавтів (Молоко). 5. Ідея. Я знаю, в чому прикол 90—60—90 (І. Карпа). 6. Цікава річ, бажаний об’єкт. З мене пиво чи якісь солодкі приколи (наприклад цукерки):) (тт.іагіак.сот.иа).

ПРИКОЛЇСТ, -а, ч. Жартівник, весела людина. Гриша класний, приколіст — з ним ніколи не засумуєш.

ПРИКбЛЬІШЙ, -а, -е. Веселий, цікавий, гарний; придатний, цікавий. Серед решти двадцяти оповідань є й тупо прикольні (Єва). Але в ньому стільки прикольного, що просто офігіваєш (зато&оп. кіеу. иа). Найприкольніше буде прогулювати пари (ЗтіїИ_/аЗі_скаі). Та Сашко взагалі прикольний!:) (ммм.іагіак.сот.иа). Тартак — люблю. Вони суперові, прикольні, обезбаиіенні хлопці! (ууту.іагіак.сот.на). Це ж треба, які в нас прикольні виконавці (Україна Молода).

прикбльно, присл. Цікаво, гарно, влучно. Прикольно, треба запам’ятати, (ммм.тизіса.сот.иа). Ну, розкажи що-небудь, ти так прикольно розказуєш/ (С. Пиркало). Прикольно ти цього засранця заткнув! (тт.іагіак.сот.иа). До речі, що стосується БД, я знаю, що тобі подарувати, воно й мало місця займе, і прикольно, і оріджинал (тт.іагіак.сот.иа).

251

приколювати

ПРИКОЛЮВАТИ, приказувати, -ює, недок. 1. Подобатися* Люся незграбно стягає з себе бюстгальтер і довго не може витягти його з-під блузки, декого це приколює (С. Поваляєва). 2. Уявляти. Уявляєш, такого жлоба ще не бачила: якусь копчену сигарету — і ту зажав! Чмо! Прикалуєш ? (А. Дністровий).

ПРИКОЛЮВАТИСЯ, прикалуватися, -юсь, -єшся, недок., приколотися, -юсь, -ешся, док. 1. (над ким?з чого?) Сміятися. Над героями з робітничого класу тільки приколюються (Єва). 2. Розважатися, пустувати. Писав протягом тривалого часу, так, уривками, приколювався для себе (Єва).

ПРИЛАПАТИ, -аю, -аєш, док. Виявити, упіймати. Час від часу набіги робила міліція, і коли їй вдавалося когось прилапати за купівлею джинсів чи сорочок, то відразу загрібала у відділок (Ю.Винничук). * Застукати, засвітити.

ПРИЛІЗТИ, -зу, -зеш, док. Прийти. Випадок, якщо ти сюда приліз раніше, ніж своє мило розгріб! (тм.іагіак.сот.иа).

ПРИМОРОЖЕНИЙ, -а, -е. З уповільненою реакцією, розумово відсталий; байдужий. Вони нічого не пили, а сиділи, як приморожені (Ю. Винничук).

ПРИМОЧКА, -и, ж. 1. Будь-яке удосконалення, що може значно полегшити роботу; винахід, технологічна новинка. Мода на комп 9ютерну гру химерна — вона не завжди залежить від свіжорозроб-лених «примочок» (Єва). 2. Жарт, влучний вислів. Чули нову примочку Фоменка: «В житті буває одне кохання: лише коханці змінюються».

3. муз. Процесор аудіоефектів для обробки звуку. 4. Додаток. До мого телефону якась примочка є, але як нею користуватись, я не знаю.

5. комп. Модем. Допоможи примочку до компа вибрати: хочу до нету підключитись.

ПРИМУХА, -и, ж., див. примочка.

ПРИНТУВАТИ, -ую, -уєш, недок., комп. Друкувати на принтері. Принтуй свій файл, потім мені покажеш.

ПРИПАНКОВАНИЙ, -а, -е. Схожий на панка.

ПРИПАР, -у, ч., див. припара.

ПРИПАРА, -и, ж. Ситуація або справа, що викликає напруження, пригнічення, виснаження. Зараз така припара на роботі: раніше одинадцятої з редакції ніхто не виходить.

ПРИПАРЕНИЙ, -а, -е. Насуплений, змучений, розчарований. Я зараз така припарена, що складно сприймаю те, що ти мені розповідаєш.

ПРИПАРЮВАТИ, -юю, -юєш, недок., припарити, -рю, -риш, док. 1. Притискати, створювати напружену ситуацію. Слухай, шеф конкретно припарює: він дочекається бунту в колективі! 2. Набридати, пригнічувати. Цей мудак мене реально припарює.

ПРИПЕРТИСЯ, -прусь, -прешся, док., зниж. Прийти. Згадаєш усе: чого сюди приперся, навіщо все це і якого хріна ти взагалі існуєш

252

притбн

(Ю.Андрухович). Дарця! Валі атсюда! Чьо ти сюда припьорлась ?! — загавкала крізь зуби Іринка (Л. Дереш).

ПРИПЙЗДЖЕНИЙ, -а, -е, лайл. З психічними та розумовими вадами. Припизджена богиня мармурова з відбитими руками, безголова крилата блядь, летюча гордість наша!? (Л. Подере ‘ямський). За життя хуйні він різної навигрібав довкола так дохуя, що світлий Аполлон, якому поїбать обично на страждання припизденого нашого народа, раптово зглянувся і швидко осліпив Миколу стрілами, щоб той не бачив більш піздоватізму і не страждав бессмисленно, як ми усі страждаєм (Л. Подере ‘ямський).

припихАтись, -аюсь, -аєшся, недок., припхатись, -аюсь, -аєшся, док. Приходити. А щодо комунікабельності і готовності зрозуміти ліву людину (якою, по суті, ви є, коли припихаєтесь у чужу країну), то тут нам, браття українці, варто вже обзаздритись по вуха (Молоко). Прокидаюся від дзвінка у двері. Що за придурок припхався? (А. Дністровий).

ПРИПУХАТИ1, -аю, -аєш, недок., припухнути, -ну, -неш, док. Нахабніти. Ну ти припухла, дєвочка (І. Карпа). Та шо ти гониш, припух, чи шо ? (Ю. Іздрик).

ПРИПУХАТИ2, -аю, -аєш, недок., припухнути, -ну, -неш, док. Дивуватися, бути сильно враженим. Я аж припухнув від такої заяви!

ПРИСАДИТИ, -джу, -иш, док. 1. Призвичаїти когось до чогось, прищепити звичку. Щоденні маски вкупі з декоративним тонаком знівечать вам шкіру; «присадять» на ці компоненти… (ПіК). 2. нарк. Призвичаїти когось до наркотичних речовин. Присадити на колеса.

ПРИСІДАТИ НА ВУХА. Набридати розмовами. Слухай, може, досить присідати мені на вуха?

ПРИСІСТИ, присяду, присядеш, док. 1. нарк. Почати постійно вживати наркотики. Я боюсь, що він серйозно присів на траву: три закури на день — це вже не невинне захоплення… 2. Дуже чимсь захопитись. Я так присів на цей новий альбом/

ПРИСОБАЧИТИ, -чу, -чиш, док. Додати, причепити, приєднати. Присобачити значок на куртку.

ПРИТАРАБАНИТИ, -ню, -ниш, док. Принести. Аби притарабанити для друзів бухла (Ю.Андрухович). Близнята лапочкі-дочкі притарабанили чачі («ТНМК»). Ми з Тюлею кілька разів їздили до нього на невеликий хутір за тридцять кілометрів від міста, привозили цигарки, алкоголь, продукти, консерви, а одного разу притарабанили невеликий телевізор (А.Дністровий). Вони мені тиждень тому за хороший кір із закуссю допомогли притарабанити це добро на Діминій старенькій «копійці» під хату (А. Дністровий).

ПРИТЙКА, -и, ч., зниж. Дурень. Повний притика:((

ПРИТбН, -у, ч. Гуртожиток. Треба в притоні кімнату пробити, бо дорого знімати квартиру.

253

притча

ПРИТЧА, -і, ж., див. прйча.

ПРИХАВАТИ, -аю, -аєш, док., нарк. Ковтнути наркотичну речовину. Прихавали екстазі — і на диско!

ПРИХЇД, -ходу, ч., нарк. Момент збудження після вживання наркотику — початок наркотичної ейфорії. Нема нічого гіршого, ніж курити ганджу з лівими, — але в дорозі, як то кажуть, Бог навіть Великий піст попускає, не те що галімий прихід (Ю. Іздрик).

ПРИХОБОТЙТИ, -чу, -тйш, док. Привласнити, забрати собі. Чувак прихоботив собі казений костюм, ніби так і треба.

ПРИХОПИШ, -лю, -пиш, док. Випадково купити або знайти гарну річ. Де ти таку класну сумку прихопила?

ПРЙЧА, -і, ж. Зачіска. Хто тобі таку причу зробив? У того перукаря явно не з того місця руки ростуть:))

ПРИЧАНДАЛИ, -ів, мн. Статеві органи. Коли я бавився маленьким зі своїми родичами, то навчив їх показувати одне одному статеві органи. Я разом з іншими дітьми грався в садку, в якому й демонстрували свої причандали, поки нас не застукала тітка Ілона (А. Дністровий).

ПРИЧУХбН, -а, ч. Зачіска. Причухон лаком побризкай, бо волдсся вже розсипалось.

ПРИШЙБЛЕНИЙ, -а, -е. Тупий, недоумкуватий. Кому ти пояснюєш: він з дитинства пришиблений.

ПРИШИТИ, -шию, -шйєш, док. 1. Убити. У мене глушник на револьвері. Пришию тебе, ніхто й не знатиме! (Ю. Покальчук). 2. Інкримінувати щось, звинуватити. Мені пришили цю історію, але насправді це просто непорозуміння.

ПРИШПЙЛ, -у, ч., див. прикол.

ПРИШПИЛЮВАТИСЬ, -ююсь, -юєшся, недок., пришпилитись, -юсь, -ишся, док., див^ приколюватися.

ПРИШПЙЛЬНИЙ, -а, -е, див. прикольний.

ПРИЩ: ПРИЩІ, -ів, мн. Маленькі груди. Не знаю, що там зараз модно, але особисто я на прищі не ведусь.

ПРОБАЛАБоЛИТИСЬ, -люсь, -лишся, док. \. Проговоритись, розкрити таємницю. Що, пробалаболився, все розляпав?!. Дати пусту обіцянку і нічого не зробити. Пробалаболився твій друг: ні фіга не зробив, тільки затягнув час.

ПРОБИВАТИ1, -аю, -аєш, недок., пробити, -б’ю, -б’єш, док., нарк. Діяти (про наркотик). Під вікном ріс кущ коноплі, під вікнами сусідського будинку — ще два… другий «пробивав» з небезпечним уповільненням (Д. Корчинський).

ПРОБИВАТИ2 (на що?), -ає, безос. 1. Спонукати до чогось, починати, проявляти ініціативу щодо чогось. До Дня Незалежності різних мужиків «пробиває» на різні звитяги (шм.&пі. кіеу.иа). Деколи пробиває, але переважно негативно (ЗтіїНДаЗі скаї). Щось мене пробило на балачки (тт.іагіак.сот.иа). 2. Мати бажання, хотіти. Мене справді так пробиває на сон, що насилу себе стримую (А. Дністровий).

254

продинамлений

ПРОБИВАТИ3, -аю, -аєш, недок.у пробити, -б’ю, -б’єш, док. Дістати щось, частіше — із зусиллями. Бляха, де подівся той Вася, якому я ґанджу пробила ? (І. Карпа).

ПРБоЛЯДЬ, -і, ж., вульг. Гульвіса-жінка. Вибач, але мені про-блядь-дівчина не потрібна.

ПРОБУХАТИ, -аю, -аєш, док. 1. Пропити. Півзарплати ми про-бухали… 2. Проґавити через випивку. їхала в Москву, поїзд пробухала (С. Пиркало).

ПРОВОЛЙНИТИ, -ню, -ниш, док. Пропустити, втратити шанс. Не «проволинити» б Кубок (Україна Молода).

ПРОВТИКАТИ, -аю, -аєш, док. 1. Проґавити, втратити шанс. Провтикав ти своє щастя, от що!2. Прослухати, пропустити інформацію. А що вони сказали, бо я провтикав.

ПРбГА, -и, ж., комп. Програма. Заходить в мережу, а проги, які працюють через мережу, виснуть — потім все ОК, але якщо довго не юзати мережу, знов то саме. Що то може бути, підкажіть, ПЛІЗ (шт.іп/осіґу. кіеу.иа/ркогит).

ПРОГАНЙТИ, -яю, -яєш, недок., прогнати, -жену, -женеш, док.

1. Прибріхувати; зводити наклеп на когось. Чувак, але ти проганяєш!

2. Робити або говорити дурницю. Прогнав ти з цими словами: треба було гарно подумати, перш ніж говорити. 3. Проводити генеральну репетицію. Сьогодні ми нарешті прогнали всю програму на сцені, так що знаємо, чого чекати на головному виступі.

ПРОГАЛЇМИТИ, -лю, -миш, док. Зробити дурницю. Ти прогалі-мила у цій ситуації.

ПРОГІН1, прогон, -бну, ч. Брехня, недостовірні дані. Розказуй-розказуй, я все одно знаю, що це повний прогін.

ПРОГІН2, прогон, -бну, ч. Генеральна репетиція, остання перевірка роботи тощо. Нам обов ’язково треба зробити прогін, бо на сцені все виглядає зовсім інакше.

ПРОГНАТИСЯ, -женусь, -женешся, док., див. проганяти.

ПРОДВЙГАНИЙ, -а, -е. Той, що постійно перебуває під дією наркотиків. Вашій увазі продвигана молодь нав’язує Конго, ми є надовго («ТНМК»). Пісня присвячується продвиганій молоді та тим, хто називає цей хвуфел шоу-бізнесом («ТНМК»).

ПРОДВЙНУТИЙ, -а, -е. 1. Прогресивний, модний, сучасний. Продвинута музична група. 2. Розумний. Продвинутий журналіст.

ПРОДИНХМИТЙ, -лю, -миш, док. 1. Обманювати, не робити обіцяне, ігнорувати. Купа важливих дзвінків, що їх судилось продина-мити природним чином (І. Карпа). 2. Кинути хлопця, з яким дівчина дуже обнадійливо фліртувала. Круто мене продинамила ця тьолка…

3. Не з’явитись на призначену зустріч. Ти ідеш на своє побачення? — Ні, збираюсь продинамити.

ПРОДИНАМЛЕНИЙ, -а, -е. Втрачений, запізнілий, несвоєчасний. «Продинамлене» «Динамо» (Україна Молода).

255

продуплйти

ГІРОДУПЛЙТИ, -лю, -лйш, док. 1. Проґавити, втратити шанс. Продуплив ти свої можливості: треба було раніше схаменутись. 2. Прослухати, пропустити інформацію.

ПРОЗРІВАТИ, -аю, -аєш, недок., прозріти, -ію, -ієні, док. Дивуватися чомусь, бути враженим. Я прозріваю з цього чувака: як можна так нахабно себе поводити ?

ПРОЇБАТИ, -аю, -аєш, док., вульг. Втратити, позбавитись можливості. Ліка дужж-же поважала Леся (знала вона його мало), дужж-же любила Джона (майже так само, як Майка, який, до речі, сидів зараз десь на перегляді, сповнений священного захвату, адже минулу «Молодість» проїбав у дурці) (С.Поваляєва).

ПРОЇХАТИ, -ду, -деш, док. 1. Пропустити, втратити. 2. Закрити тему розмови, справу тощо. Так, проїхали цю тему. Не хочу більше про це говорити, а тим більше — сваритись.

ПРОКАНУВАТИ, -ує, недок., проканати, -ає, док. Підходити, ставати у пригоді. Гіга, бартер проканує? (БтііН_/а5і_ска1).

ПРОКАТЙТИ, -ає, док. Пройти відбір, підійти. Я думаю, що в такому вигляді це може прокотити.

ПРОКОЛ, -у, ч. Помилка. Це твій серйозний прокол.