СЕМА, -и, ч., див. семен.

СЕМЕН, -а, */. Мобільний телефон Зіешепз. Терпіти не можу семени: дурніших телефонів не бачив.

СЕНЬКС, виг. Спасибі. Сенькс за зауваження (8тііН_/а8і_сНаі).

СЕРВАК, -а, ч., комп. Сервер. А антивірусник на серваку стоїть — зразу на всю систему.

СЕРВУС, -а, ч., комп., див. сервак.

271

серйозний

СЕРЙбЗНИЙ, -а, -е. Впливовий, сильний. Цей дядя серйозний, так що тримайся за нього. Може, кудись пропихне.

СЕСТРИЧКА, -и, ж. Гомосексуаліст. Він що, сестричка?

СЕСТРУХА, -и, ж. Сестра. У мене найкраща сеструха!!

СИГАРА, -и, ж. Видовжений седан (тип кузова автомобіля) представницького класу. Мій шеф недавно сигару купив, але не знаю, якої марки.

СИГАРЕТИ «ЦУЗІ». Чужі сигарети. А де мої сигарети «цузі»? (просять сигарету).

СИДІТИ (на чому?), -джу, -диш, недок. 1. нарк. Постійно вживати наркотичні речовини. 0 Сидіти на голці — мати наркотичну залежність. 2. 0 Сидіти на стакані — багато пити. Він вже сидить на стакані…

СИЛІКЙНИ, -ів, мн. Груди. Ти силікони прикрий-но. Будеш коханцю світити.

СЙЛОС, -у, ч. 1. Будь-який виключно овочевий салат. О, ти вічно зі своїми силосами! 2. їжа швидкого приготування. Зараз запарка на роботі: часу поїсти немає, тож і доводиться силосом харчуватись.

СИНДРОМ ТТЛ: ТУПІЮ, ТОВСТІЮ, ЛИНЙЮ. Байдужість, хандра, апатія. У мене почався зимовий ттл…

СИНІЙ, -я, -є. П’яний. Прикольно так собі сидять два алкаші на брівці «сині-сині». Тут один говорить: — Вася! (тт.сеапекйоХ.Ьіч.иа).

СИНОПТИК, -а, ч. Висока людина. Е-е-е, дядя-синоптик: подайте грушку:)

СИНТЮК, -а, ч., муз. Синтезатор.

СИНЙК, -а, ч. 1. Алкоголік. Дайте похмелитись цьому синяку, бо діла не буде. 2. Росіянин.

СЙНЬКА, -и, ж. Пиятика. На роботі вічна синька: скоро алкашом стану. 0 По сйньці — у п’яному стані. По синьці завжди якоїсь синьки наговориш. Під синькою — те саме.

СИНЯ, -ньої, ж., див. синька.

СЙНЯВА, -и, ж., див. сйнька.

СИНЯЧИТИ, -чу, -чиш, недок. Випивати. Скільки можна синя-чити: ви печінку свою скоро проп ’єте!

СЙРНИК, -а, ч. Шкарпетка. Сирники випрати пора, тобі не здається?’

СИРУН, -а, ч., перен. Малеча, недоросток. Оцей сирун буде мені вказувати, що робити ?!?

СИСТЕМА, -и, ж. 1. нарк. Систематичне вживання наркотиків, залежність від них. 0 Сидіти на системі, впасти в систему — мати наркотичну залежність. 2. Угруповання хіпі. 3. комп. Системний блок. З системою обережно: краще взяти коробку на руки.

СИСТЕМНИЙ1, -а, -е, нарк. Той, що постійно вживає наркотики — сидить на системі. Та то вже системний: навряд чи є йому порятунок.

272

скачки

СИСТЕМНИЙ2, -а, -е, хіп. Той, що належить до угруповання хіпі.

СИФАК, -у, ч. Сифіліс. У тебе сифак! — кажу їй (А. Дністровий).

СЙФІЛЬ, -я, ч. 1. див. сифак. 2. комп. Вірус. На компі якийсь сифіль завівся.

СИФОН, -у, ч., див. сифак.

СЇГА, -и, ж. Сигарета. А де моя сіга?

СІДЇ, невідм. Компакт-диск. Запиши, пліз, на сіді.

СІДЇШКА, -и, ч., комп. Дисковод для лазерних дисків — СО-гот. Я давно думаю поміняти сідішку на щось новіше.

СІДЛО, -а, с. 1. Стілець. А є десь вільне сідло: так хочеться посадити свої кістки! 2. Унітаз.

СІДК)К, -а, ч., комп. 1. Дисковод (СО-гот). 2. Лазерний диск. Маякнеш, коли вирішиш дати сідюк ?!!:) (8тііН_/а8і_сНаі). 3. Плеєр для лазерних дисків. Я візьму свій сідюк, підключим до нього колонки — і буде переносний магнітофон.

СІДЮШКА, -и, ж. Лазерний диск.

СІДЮШНИК, -а, ч., див. сідюк.

СІКТЙ, -чу, -чеш, недок. Розуміти. Ти січеш хоча б щось з його лекції? 0 Сікти тему — розуміти справу.

СІМЕЙКИ, -ок, мн. Чоловічі труси за фасоном шортів. Подарувала я своєму хлопцю сімейки з крокодильчиками: було дуже при-кольно!

СІМГКУГНИЙ, -а, -е. Симпатичний. Сімпотний пацанчик.

СІНО, -а, ч., нарк. Макова соломка.

СІСТА, -и, ж. Сестра. Ще має підійти моя сіста з пацанчиком.

СІТКА, -и, ж., комп. Інтернет. Ти будеш завтра у сітці? Я відправлю тобі пошту.

СІФбН, -а, ч. Сифіліс. Я сіфона від неї підхопив і лікувався у Баден-Бадені на водах мінеральних (Л. Подере Енський). Не лізь, синок, вона тобі не пара, від неї ти підхопиш враз сіфона (Л.Подерв*янський).

СКАКАТИ, -чу, -чеш, недок. 1. Необгрунтовано висувати претензії, капризувати. А ти чого скачеш? У твоїй ситуації такого взагалі не можна допускати. 2. Намагатись вивести когось із себе, роздратувати. Ти не маєш права до мене скакати: каші мало з 7в.

СКАН, -а, ч., комп. Сканер. Слухай, а ти не знаєш, скільки коштує пристойний скан ?

СКАПУТИТИСЬ, -чусь, -тишся, док. 1. Вийти з ладу. Скапутив-ся електрочайник, тому зараз ми воду на плиті гріємо. 2. Померти. Скапутився вчора наш сусід: земля йому пухом…

СКАТАТИ, -аю, -аєш, док., школ., студ. Списати. Скатати відповідь з підручника.

СКАЧКИ, -ок, мн. Дискотека (частіше — поганенька). Ніколи не забуду, коли на скачках у «Ювілейному» ми хапнули до чортиків (А. Дністровий).

273

скачувати

СКАЧУВАТИ, -ую, -уєш, недок., скачати, -аю, -аєш, док., комп. Записувати інформацію. Та скачав з Інтернету (Україна Молода). Коли можна скачати відео? (тм.іаПак.сот.иа). Ти фашист, — відповіла вона й почала скачувати японські порномультики (С.Жадан).

СКИДАТИ1, -аю, -аєш, недок., скинути, -ну, -неш, док. 1. комп. Записувати інформацію на щось. Касети мені ніхто не приніс, тому я скинув матеріали на ту, яка була напохваті (ПіК). Завтра принесу з собою — просто всюроздруківку сюди скину (ЗтііНД’аЗі_скаі). Якщо я тобі вінт принесу на 2 Гб, скинеш мені демки з чємпів у павуку, ДВ, Назгулі? Якщо не хочеш або вінта боїшся, можеш скинути на СД (тм.диаке.Му.иа). 2. Надсилати електронною поштою або мобільним телефоном. Ні, не пробувала, лише один психологічний трактат. Але то фігня якась вийшла. Колись скину.«Продаж» називається (ЗтііН_/а5і_сНаі). Скинь номер мобіли, якщо вже є (шм.іагіак.сот. иа). 3. Передавати, повідомляти. Багато речей — цифрові магнітофони для легковиків, кілька мерседесівських нових бубликів, які так і не їздили, новий капот від ВАЗ-9, який ми поцупили з одного гаража, а ще купа різних дрібниць, — ми так і не змогли скинути баригам (А. Дністровий).

СКИДАТИ2, -аю, -аєш, недок., скинути, -ну, -неш, док. Витрачати гроші.

СКИДАТИ3, -аю, -аєш, недок. Продавати.

СКИПІТИ, -плю, -гіш, док. Непомітно піти звідкись, зникнути.

СЙКО, скїки, присл. Скільки. Та їх таких по тому Парижу скіко хоч (Б.Жолдак). Саломон Самсонович. Щас врем’я таке дурне, у всіх нерви, всі лікуються, якіхось прізраків та фантомів бачать, а я от скіки живу — жодного не бачив. А ви, діду? (Л. Подере Енський).

СКІН, -а, ч., див. сшнхед. Скінів і справді у Москві набагато більше (Україна Молода).

СКЇНХЕД, -а, ч. 1. Неонацист. Було вас у батька п9ятеро синів: перший був скінхедом, другий — рокабіл (Л.Дереш). 2. Агресивний підліток, хуліган. 3. Лиса людина.

СКЛЕЇТИ1, -е’ю, -еїш, док. Підчепити, захопити із собою. А я скажу, що ти мене склеїла в автобусі, що завела додому і відтрахала (Ю. Покальчук).

СКЛЕЇТИ2: СКЛЙЇТИ ЛАСТИ. Померти. Всі ми колись склеїмо ласти.

СКЛЕЇТИ3: СКЛЕЇТИ ПАРИ, студ. Втекти із занять. А ми групою склеїли пари.

СКЛЕП, -у, ч. Магазин. Ваньок, зганяй у склеп і візьми щось на хавчик.

СКЛЕПАТИ, -аю, -аєш, док. Зробити. Склепати собі светр.

СКЛЇЩИТИСЬ, див. піймати клинок.

СКОВИЗНУГИ, -ну, -неш, док. Заснути, поспати. Сковизнути би зараз на пару годинок.

274

смага

СКОМУНЙЧИТИ, -чу, -чиш, док. Украсти. Скомунячив пан Назаренко так під мільярдик, не менше.

СКОПЙТИТИСЯ, -чусь, -тишся, док. Померти. Також див. відітнути копита.

СКОРОХОДИ, -ів, мн. Зручне взуття. Взуваєш скороходи — і вперед цілий день бігати по місту.

СКРІН, -а, ч., комп. Монітор. Я от думаю ЬСИ скрін взяти: тим більше, що вони дуже подешевшали за останні півроку.

СКРІНШбТ, -а, н. Обличчя. Врізати по скріншоту.

СКРЙБИ, -ів, мн. Група «Скрябін». Наприклад, ті, що спустилися з «Руських горок», або «скряби» (Україна Молода).

СКУВАТИСЯ, -аюсь, -аєшся, недок., див. стібатися.

СКУРВИЙ син, лайл. Негідник. Веселий скурвий син власною персоною ощасливлює провінційний Чортопіль (Ю.Андрухович). Він, скурвий син, завжди знає відповіді на Євчине «А ти знаєш?» (І. Карпа).

СКУРВИТИСЬ, -люсь, -вишся, док., лайл. Змінитися на гірше, стати продажним, безпринципним. Старенький Перебендя коло тину ячить собі, що, скурвившись на пню, лукаві діти в цю лиху годину забули встид, просрали Україну, забили на духовність і борню (С.Жадан).

СЛАБо, присл. Можливо. Що, слабо? (тм.іагіак.сот.иа). Ну то зроби тоді так. Я ж тепер у твоєму сні. Шо, слабо? (Л. Дереш).

СЛЕНГА, -и, ж. Сленг. Сленгою базарити.

СЛЙВА, -и, ж. 1. Ніс алкоголіка. Та по його сливі видно, як він п’є. 2. Алкогольні напої. 0 Заливати сливу — випивати. А що ще залишається взимку, як не заливати сливу.

СЛИЗЬКЙЙ, -а, -е. Ненадійний, непевний. Слизький тип.

СЛОВЕСНИЙ ПОНбС, див. понос.

СЛОВО ПАДАЛА, див. падав.

СЛОН, -а, ч. Автомобіль «МегеесІев» 8-класу. Мере 5-600, в народі слон…

СЛОНІК, -а, ч., див. панас.

СЛУЖБА, -и, ж. Звертання до солдата або до представника правоохоронних органів. Тоді я, це саме, ну там конверт, бабло — от така була нев’їбенна пачка, і всьо зеленими, служба! (Ю.Андрухо-вич).

СЛЮНІ, -ей, мн. 1. Сльози. Припини слюні пускати! 2. Страх. 0 Слюні пускати — плакати, боятися. Ти чого слюні пустив?

СМАГА, -и, ж. Самогонка. / хильнемо шмальної смаги, і заспіва нам фіалкорова (ААУП). Коридор на першому поверсі був просто-таки довжелезним, і освітлений був саме так, як, на думку Банзая, і слід освітлювати тюремні коридори у чорно-білих фільмах про довоєнні роки: лампи, розділені десятьма метрами темряви, у якій понурі охоронці продають в ’язням пшеничну, смагу та дешеві цигарки з махоркою (Л. Дереш). Пригадуєш, — сміється він до мене, — як минулого року

275

смайл1

наглюкалися в Казимировича його коронної смаги, то ледве на другий день підвелися (А. Дністровий).

СМАЙЛ1, -а, ч. 1. Занадто широка — «американська» — усмішка. 2. Просто усмішка. На обличчя смайл —із оптимізмом у новий день!

СМАЙЛ2, -а, ч., комп. Гримаса («мордашка»), скомпонована з різних пунктуаційних знаків. Використовується у чатах, 8М8-пові-домленнях, електронних листах тощо для вираження емоцій. (Приклади смайлів, див. Додаток.)

СМАЛЙТИ, -лю, -лиш, недок. Курити. Пашлі смалить. Тут лох знайшовся з табакеркою (О. Ірванець).

СМЕТАНКА, -и, ж. Сперма. Це ще чия засохла сметанка на ковдрі? 0 Бандитська, босяцька сметанка.

СМЙКАТИСЯ, -аюсь, -аєшся, недок. 1. Поводити себе нервово, виклично, намагатись привернути увагу. Чого він смикається?Ще не зрозумів, що тут авторитетом беруть, а не язиком. 2. Хвилюватися, переживати. Не смикайся: все буде так, як треба.

СМІЙТИСЬ, ЯК ПІСЛЯ БУКВИ «Р» У СЛбВІ «ЛОПАТА». Про СМІХ без причини.

СМСН^ТИ (семеснуги), -ну, -непі, док. Надіслати 8М8. Семесни мені, коли будеш вдома, щоб я не хвилювався.

СМУР1, -у, ч. 1. Хандра. Хоча настрій платівки переважно легко-романтичний, все ж добре, що на ній присутня певна частка смуру (тт.тизіса.сот.иа). 2. Щось незрозуміле, неприємне. Якийсь смур на роботі натягується…

СМУР2, -у, ч. Сильна алкогольна інтоксикація. Бля, у мене такий смур після вчорашнього був…

СМУРНИЙ, -а, -е’. Дуже засмучений; депресивний. Ти чого такий смурний ходиш ?

СМУРНІТИ, -по, -ієш, недок. Впадати у депресію. Припини смурніти: завжди треба шукати щось краще. Навіть тоді, коли його немає…

СМУРНЙК, -у, ч., див. смур1. Крім того, Травку напав алкогольний смурняк, і він весь час патякав про якісь пазурі міфомана (І. Сова).

СНАРЙД, -а, ч. Пляшка алкогольного напою. Нада догнатися, — плескає його по плечу Тюля. — Казав: мутанти, беріть ще снаряд/ (А. Дністровий)

СНІЖАНА, -и, ж., див. відморозок.

СНІЖНИЙ, -а, -е, див. відморожений.

СНІЖбК, -жка, ч. Представник негроїдної раси. О, у нас у групі сніжок з’явився? Раніше були одні китайці…

СНЇКЕРС, -а, ч. Самогон із цукру, див. сахарка.

СНЇКЕРСИ, -ів, мн. Кросівки на пласкій підошві. Шукаю собі якісь зручні снікерси для бігу.

СОВДЕП, -у, ч. 1. СРСР. 2. Радянський. Час глибокого совдепу.

СОВДЕПІВСЬКИЙ, -а, -е. Радянський. Совдепівська їдальня.

276

сорьки

СОВДЕПІЯ, -ї, ж. СРСР. За часів махрової совдепії…

СОВЙТКИ, -ток, мн. Кеди. Старі совєтки.

СОВКОВИЙ, -а, -е. Радянський. Раіп/иі іпіегсоигзе, ось як це на-зивається в медичній літературі, котру вона, зашугана совкова дурепа, щойно в Америці взялася студіювати (О. Забужко).

СОВОК, -вка, ч. 1. Союз Радянських Соціалістичних Республік. Хто не пам’ятає добропорядних ментів доби махрового совка? (туи>. еШрго/і.сот.иа). 2. Громадянин Радянського Союзу. До смішного нагадує похваляння колишніх «виїзних» совків перед заздро пригніченою аудиторією свідомих того, що самим їм повік-віку «туди» не вирватись (О. Забужко). 3. Часи СРСР. Ділі Марлен, ти не росла у совку, ти взагалі не знаєш, що це таке — совок (С.Жадан).

СОКС, -а, ч. Шкарпетка. Рвані холостяцькі сокси.

СОЛДАФЙН, -а, ч. 1. Військовий. У неї чоловік — заправський солдафон. 2. Авторитарна, строга людина. Видно, що цей солдафон влаштував їм тут справжню казарму (А. Дністровий).

СОЛІДНИЙ, -а, -е. Гарний, якісний. Солідний рюкзак.

СОЛОМА, -и, ж., нарк. 1. Макова сировина. Він запалює газову плиту, ставить велику кастрюлю. З чорної сумки дістає целофановий пакет соломи, потім витягує дві банки гарючки (А. Дністровий). 2. Марихуана.

СОЛЬНИК, -а, ч. 1. Сольний концерт. Сольник Філіпа Кіркорова у крутому місті Фастові. 2. Сольний альбом. Недавно Діля випустив сольник під назвою «НеДіля».

СОЛЙК, -а, ч., муз. 1. Соло-виконання. 2. див. сольник.

СбНЕЧКО, -а, ч. і ж. знев. Неприємна людина. А покличте до мене це сонечко: зараз я розповім йому, що до чого.

СОНІК, -а, ч. 1. Мобільний телефон 8опу. Мені не подобається ні сонік, ні сонік-ерік: галімі телефони. 2. Продукція фірми «$опу».

СбНЬКА, -и, ж., див. сонік.

СОПЇТИ У ДВІ ДІРОЧКИ. Спати. А ти повернись до стінки і сопи у дві дірочки!

СОПЛЙ1, -і, ч. і ж. Морально і фізично слабка людина. Також див. сопляк.

СОПЛЯ2: СбПЛІ, -ель, мн. 1. Сльози. 0 Соплі (роз)пускати —

а) ревіти. Чьо вона соплі розпустила? (А.Дністровий); б) боятися. Тільки не нада соплі пускати (А. Дністровий). 2. Сентименти. Мені не вистачає у ваших діях цинізму, всі ці соплі, які розмазують по щоках борці з режимом і несправедливістю (С.Жадан). 0 Сбплі-вафлі — щось надто сентиментальне.

СОПЛЯ3, -і, ж. Продукція фірми «№ке». мн. Кросівки «№ке». Припини вже хвалитись своїми соплями! Задрав!

СОПЛЙК, -а, ч. Слабак, боягуз. А він гнівно кричав: «Сопля-ки! Спершу навчіться кашу їсти» (А. Дністровий).

СОРЬКИ, виг. Вибачте. Ну вот… тист і тист… то мало бути тест:0)) сорьки… хі-хі (8т ііНДа5і_сН а і).

277

сосйска1

СОСЙСКА1, -и, ж. 1. Слабка фізично людина. І оця сосиска збирається давати мені здачі?!?!. Чоловічий статевий орган. Заховай свою сосиску, а то з плавок вивалюється.

СОСИСКА2, -и, ж. Лімузин. Також див. членовоз.

СОСКА, -и, ж. Проститутка (особливо та, що спеціалізується на мінеті). Бачиш, які в них нарум’янені щічки? Тільки соски так малюються (Ю. Винничук).

СбТКА, -и, ж. 1. Сто грам горілки. Сотка водки на душу. 2. Купюра номіналом у 100 грошових одиниць. Розміняти сотку.

СОФТ, -у, ч., комп. Програмне забезпечення. Ліцензійний софт — платний.

СОФТЙНА, -и, ж., комп. Комп’ютерна програма. Оця-от соф-тина коштує н[ мало ні багато, а двісті баксів.

СПАЛАХ^ИКА, -и, ж. Запальничка. Ігорич із захватом дав Фєді припалити від своєї одноразової, даруйте, спалахуйки (Л. Дереш).

СПАЛЮВАТИ, -юю, -юєш, недок., спалити, -лю, -лиш, док. Викривати. По цих фірмових кросах тебе швидко спалять (А. Дністровий).

СПАМ, -у, ч., комп. Непотрібна інформація, реклама в Інтернеті, якою досить часто засмічується електронна скринька. Якщо чесно, зовсім не чекав, що ЗтііН почне займатися такою брудною справою, як спам (ЗтШгДаЗґ сИаґ).

СПАТИ ДО БЕЗ БУДЙЛЬНИКА. Висипатися. Завтра я сплю до без будильника: і хай тільки хтось спробує мене будити!

СПЕЙС, -у, ч., комп. Вільне місце на диску. Я не зможу переписати цей диск, бо вільного спейсу мегабайт на триста лише.

СПЕРМАТОЗОЇД, -а, ч. Хлопець. І що цей сперматозоїд собі думає?Він збирається одружуватись?

СПЙРТИ, зіпру, зіпреш, док. Вкрасти. Сперти пачку масла з прилавка.

СПИНОГРЙЗ, -а, ч. Дитина. Два спиногризи на шиї — це серйозно.

СПИРТОМЙТР, -а, ч. Алкоголік. О, це вічна компанія спиртометрів: багато хто вже п’є у кредит, бо всі бабки давно просвистів на випивку.

СПІКЕР, -а, ч. Радіо. Увімкни спікер на М’юзік радіо, пліз.

СПІОНЕРИТИ, -рю, -риш, док. Безкоштовно взяти щось або стягнути. Де взяв? — Спіонерив на роботі.

СПОКУХА, присл. Спокійно! Спокуха, друзі! (Ю.Андрухович).

СПРАВИ, справ, мн. Менструація. Так, у мене сьогодні справи, тому я на пляж не піду.

СРАКА, -и, ж., вульг. 1. Сідниці. Нагнав п з хати. Ще й під сраку надавав (Брати Гадюкіни). Боріс Глєбович, Василь Петрович, піонер Серьожа стають рака, вишикувавшись у шеренгу, сраками до дверей (Л. Подере’янський). 0 До сраки — «до чорта» — вираження повної байдужості до об’єкта мовлення. Який, до сраки, звіт «по практи-

278

стакановець

Ці»?В сраку — «до чортиків», дуже сильний прояв явища, особливо щодо стану сп’яніння. Колись, у сраку п ’яний, я виїбав стару дебільну хуну, мандрівницю безумну (Л. Подере Енський). В сраці — вираження негативних емоцій (у значенні вигуку). Які в сраці аналізи? (А.Дністровий), 2. Погана людина (виражає негативне ставлення до об’єкта мовлення). II соире Гатіїіі чи як там та срака сказала? (І.Карпа).

СРАКОПАД, -у, ч., вульг. Ожеледь. Зима хвора; п ’яний в магаз поніс торбу, зачепився, впав, побився —• сракопад («Моторола»).

СРАЛА-МАЗАЛА, вульг. Зробити щось абияк, нашвидкуруч і безцільно. Хіба це робота? Це називається «срала-мазала».

СРАЛЬНИК, -а, ч., вульг. Туалет. Ніхто не забутий, відгукнулося, а точніше відгавкнулося в ньому далеке піонерське дитинство з груповим онанізмом у хлоркою засипаних сральниках (Ю.Андрухович).

СРАЛЬНЯ, -і, ж., див. сральник.

СРАНИЙ, -а, -е, вульг. Клятий, поганий, невдалий. Останнім часом ці дебіли — срані підприємці — настільки дурнуваті назви для своїх закладів повигадували, що просто смішно (А.Дністровий). Стільки народу за це сране літо! (А. Дністровий).

СРАТИ, с(е)ру, с(е)реш, недок., вульг. 1. Сходити в туалет. Всі дихали гостинним Мангупом, срали в його прохолодну траву і пили з нього воду (І. Карпа). Розмовляють кацап зхохлом. Кацап: — Слушай, хахол, ну што у тібя за мова такая?!Вот, напрімєр, слово «незабаром» — гдє ето «не за баром» ? Пєрєд баром ілі возлє бара — нє паймьош! —Ну а в тебе, кацаписько, що за язик такий? Ось, наприклад, слово «сравні» — ніяк не утнеш: чи вже, чи ще ні! 2. Створювати безлад. Як ти можеш жити і срати в одному місці? 3. Дуже боятись чогось. Що, среш перед екзаменом? Отож-бо, треба було вчитись протягом семестру!0 Срати і срати — «багато каші їсти», робити і робити — вказівка на те, що адресату треба ще багато чого зробити, щоб досягнути зазначеного рівня. Тобі ще срати і срати до нього…

СРАТИСЬ, срусь, срешся, недок., вульг. Сваритись. Перестаньте сратись: сварка ділу не поможе.

СРАЧ, -у, ч.у вульг. 1. Пронос. 0 Срач-пашр — туалетний папір. А срач-папір хтось купив? 2. Безлад. Швидше закінчуй зі своїм срачем (І. Карпа).

СРАЧКА, -и, ж., вульг. Пронос. На тебе що, срачка напала: чого так часто в туалет бігаєш?

СРАЯТИ, -аю, -аєш, недок., евф., див. срати.

СРЙНДЕЛЬ, -я, ч. Сідниці. Великий срюндель.

СТАДІОН, -у, ч. Двоє або більше ліжок, зсунутих разом для заняття сексом. Зсовуйте два ліжка — і стадіон готовий.

СТАКАН, -а, ч., нарк. Відповідна кількість марихуани — склянка. Моя маман, побачивши перший стакан, впала ще на порозі («ТНМК»).

СТАКАНОВЕЦЬ, -вця, ч. Алкоголік. Наллєш тому стакановцю сто грам — він тобі поему напише, не те що віршик нещасний!

279

станок

СТАНбК, -нка, ч., комп. Комп’ютер. Щось мій станок гадючить: треба адміністратора викликати.

СТАНЦІЯ БУХАЙЛІВКА. Пиятика. Сьогодні нас чекає станція бухайлівка.

СТАРА, -бї, ж. 1. Мама. Стара, дай щось порубати (прохання поїсти). 2. Звертання до жінки або до подруги. Стара, не засмучуйся, все буде добре.

СТАРЕНЬКИЙ, -ого, ч., див. старйй. Розумієш, старенький, адже він тягне на цілого капітана (Ю.Андрухович).

СТАРЙЙ, -ого, ч. 1. Батько. 2. Звертання до чоловіка або до друга. Чао, старий! (Ю.Андрухович). Спробував пофліртувати, але старий досить брутально відшив тебе (Ю.Андрухович). Старий, ти крейзі (Ю.Андрухович). Одним словом, старий, нам набили стрілу. І не хто-хто, а сам Кабак (Л. Дереш).

СТАРИЧбК, -чка, ч. Дружнє звертання до чоловіка. Мене запитують: «Чуєш, старичок, це що таке тут будується?» (Україна Молода).

СТАРЇ, -йх, мн. Батьки. Мої старі поїхали на дачу, так що можна рвонути до мене.

СТАРИКЙ, -ів, мн., див. старі.

СТАРЛЙЙ, -я, ч., військ. Старший лейтенант. Після закінчення воєнки ми отримаємо старлея.

СТАРОСТІ, -ей, мн. 1. Розповіді про минуле. О, знову почались старості: як то було, коли ми були студентами… 2. Пережитки, минуле. Давайте забудемо про ці старості і залишимо їх там, де їм місце — у минулому.

СТАРПЕР, -а, ч. Старий, набридливий чоловік. Від «старий+пердун». Що цей старпер від нас хоче?Ішов би собі на пенсію і не морочив би голову.

СТАРТИНГ, стартінг, -у, ч. Початок. Це наш стартинг: а далі — більше.

СТАРТОНУТИ, -ну, -неш, док. Сказати щось образливе, спровокувати сварку. А хто з вас стартонув?

СТАРТУВАТИ, -ую, -уєш, недок. Висловлювати незадоволення, бубніти, сваритись. Припини стартувати на Сашка: він ні в чому не винен.

СТВОЛ, -а, ч. 1. Вогнепальна зброя. 2. вульг. Пеніс. 0 Засадити в два ствола — здійснити статевий акт з двома чоловіками одночасно.^ Ти бачив ту порнуху, де тьолці засадили в два ствола?

СТЕПАіііА, -і, ч. Мобільний телефон 8опу. Прикольний новий степаша-слайдер ?

СТЕПУХА, стипуха, -и, ж., студ. Стипендія. А як ти даєш собі раду без стипухи? (І. Сова).

СТЙРВО, -а, ж. Уживається як лайливе слово. Потім усі ті пикатенькі, лисі, чорні-кучеряві, в тюрбанах і без, довго й схвильовано трясли тобі руки, не даючи, між іншим, пройти до туалету (від їхньої млосно-пряної кухні твій шлунок рішуче відмовлявся і суремив,

280

страсті-мордасті

стерво, басом якраз у ті хвилини, коли годилося Гречно дякувати) (О.За-бужко).

СТЕРЙЛЬНИЙ, -а, -е. 1. Без грошей. Вибач, але не можу позичити тобі: зараз я абсолютно стерильний. 2. Такий, що нічого не знає. (перед екзаменом) Я абсолютно стерильний: сподіваюсь на удачу.

СТЙБЗЯТИ, -яю, -яєш, док., див. скомунячити.

СТЙБРИТИ, -рю, -риш, док., див. скомунячити.

СТИДУХА, -и, ж. Сором. Стидуха тьолку в хату привести (Брати Гадюкіни).

СТЙРИТИ, -рю, -риш, док., див. скомунячити.

СОВАТИ, стьобати, -аю, -аєш, недок. Висміювати, іронізувати. Найбільше мені сподобалось, як № стібає усю нашу навколо-культурну спільноту.

СОВАТИСЯ, стьобатися, -аюсь, -аєшся, недок. Насміхатися, іронізувати. Слухай, перестань стібатися (Четвер).

СТІЛИ, -ів, мн. Важкі черевики фірми «8іее1». Я дуже задоволений своїми стілами: думаю на наступну зиму брати ще одну пару.

СТОВБНЙК, -у, ч. Ерекція. Ого, оце стовбняк: ніби зроду дівку не бачив!

СТОЛЙВКА, -и, ж. їдальня. Так от, музика «тролів» у даному разі — це такий же псевдопротеїн, варіант «вегетаріанської столов-ки» із «Золотого теляти» (ПіК).

СТбНОВИЙ, -а, -е. Нудний, нецікавий. Стоковий кінотеатр.

СТОПАР, -я, ч. Стопка. Стопар горілки.

СТОПАРИК, -а, ч., зменш., див. стопар.

СТОПУДОВО, сто пудів, 100-пудово, присл. Насправді, точно. Ти з нею вчився 100-пудово (8тііНД’аЗі_скаХ). Та 23 — сам з політеха, стопудово:) (ЗтііН_/а8і_скаІ).

СТОРМОЗЙТИ, -жу, -зйш, док. 1. Зробити дурницю. Стормо-зила я з цією покупкою. 2. Перелякатися, розгубитися, не зробити заплановане. Під дією емоцій я просто стормозила.

СТОЯК1, ч. 1. -а. Пеніс в ерегованому стані. Досить нервове заняття — говорити з кимось, чий член бачив у деталях. Я бачила його пру тень у деталях. Вона сказала мені, що мій стояк був три метри завдовжки (Єва). 2. -у. Ерекція.

СТОЯК2: СТОЯКЙ, -ів, мн. Брудні шкарпетки. Закинь свої стояки у пральну машинку: зараз їм місце лише там.

СТОЙК\ -а, ч., нарк. Продавець наркотиків.

СТОЙК4, -а, ч. Стілець. Дайте мені якийсь стояк посадити свої кістки.

СТОЙЛО, -а, с., нарк. Місце, де можна придбати наркотики. А там відоме у місті стояло.

СТРАСТІ-МОРДАСТІ. 1. Напружена ситуація. Ще два місяці — і почнуться справжні страсті-мордасті. 2. Прибріхування, вигадування неймовірних подробиць. Що це за страсті-мордасті: у тебе дар вигадувати різні неймовірні подробиці.

281

стратегія

СТРАТЕГІЯ, -ї, ж., комп. Комп’ютерна гра, яка вимагає застосування логічного мислення, побудови стратегічних планів тощо.

СТРАШЙЛКА, -и, ч. і ж. Негарна людина. Я не розумію, як можна було взяти таку страшилку на ведучу?

СТРИЖЕНЬ, -жня, ч. Пеніс. Ось тримаю у руці твій стрижень, і він мені зараз кращий за твою нахабну пику (Ю. Покальчук).

СТРИП, -у, ч. Стриптиз. Танцював з Немиричем танго, а потім оголосив, що дає «стрип» (Ю.Андрухович).

СТРІЛА, -й, ж. 1. злоч. Зустріч, на якій відбувається вирішення справ і суперечок злочинних кіл суспільства. Почалася штурхани-на, Семпльованому дали у вухо, Павуку — в носа; і обидвом набили «стрілу» — складне соціальне явище, де вирішуються проблеми пацанів, як на вербальному («власне стріла»), так і на невербальному (т. зв. «капелі») рівнях (Л.Дереш). 2. Зустріч, побачення.* 0 Набити, забити стрілу — призначити зустріч. Одним словом, старий, нам набили стрілу. І не хто-хто, а сам Кабак (Л.Дереш). Продйнамити стрілу — не прийти на зустріч.

СТРІЛКА1, -и, ж. 1. Зустріч, побачення. Також див. стріла. 2. З’ясування стосунків. 0 Переводити стрілки — перекладати відповідальність. А чого ти на мене стрілки переводиш? Твоя робота — от і відповідай.

СТРІЛКА2, -и, ж. Палець. Не сунь стрілку — невиховано.

СТРІЛОЧНИК, -а, ч. Той, що постійно просить щось. Це наш вічний стрілочник: ніколи не має своїх сигарет.

СТРІЛЙЛКА, -и, ж., комп. Різновид комп’ютерної гри, побудований на активних діях, стрілянині, переслідуванні тощо. Останні роки ця індустрія невпинно розвивається, створюючи все нові і нові «стрілялки» і «блукалки» (Єва).

СТРІЛЙТИ1, -яю, -яєш, недок. Випрошувати (частіше стосується сигарет). В пивницях пиво пив імлисте, стріляв цигарку в перехожих (С.Жадан).

СТРІЛЙТИ2, -яю, -яєш, недок. Витрачати гроші. Стріляти гроші на розваги.

СТРІМАТИСЯ, -аюсь, -аєшся, недок., див. стрьоматися.

СТРІХА, -и, ж. Психіка. Стріху треба лагодити (про психічно хвору людину).

СТРОЇТИ (кого?), строю, строїш, недок. Ставити на місце, розбиратися з кимось. Щоправда, Євка намагалася час від часу їх «строїти» — типу, не куріть перед підйомом, давайте, підривайтесь, не робіть привал за привалом (І. Карпа).

СТРОЧИТИ, -чу, -чиш, недок. Давати оральне сексуальне задоволення. 0 Строчити мінет — робити мінет чоловіку. Строчити пілотку — робити кунілінгус. Я відчиняю двері, а він на всю пілотку строчить!

СТРУГАНИНА, -и, ж. Блювотина. Рома починає блювати. На землю падає її струганина (А Дністровий).

282

стукач

СТРУГАТИ, -аю, -аєш, недок. Блювати. Тільки не стругати, тільки не стругати — повторюю про себе (А. Дністровий).

СТРУЙНИК, -а, ч., комп. Струменевий принтер. Хочу поміняти отруйник на лазер.

СТРУЙОВИИ, -а, -е. 1. Модний, сучасний. Струйовий альбом. 2. Гарний, якісний. Струйовий одяг. * Фірмовий, імпортний, жирний.

СТРУЙОВО, присл. Модно. Українське то є дуже струйово та кайфово, але шкода, що чимало молодих альтернативних команд з Юкрайни співають на російській (тм.іагіак.сот.иа).

СТРУНА, -гі, ж., нарк. Голка до шприца. Постійно після цих наріків струни по під’їзду валяються. 0 Прочистити струну — почистити голку до шприца перед ін’єкцією наркотику.

СТРУЙ, -ї, ж. 1. Мода, популярність. Одразу видно: струя на ту чи іншу тему в це містечко заповзає надто пізно (А. Дністровий). 2. Справа, ситуація. Консультації їй давали охоче, а деякі викладачі, «врубавшись у струю», уже самі заганяли Марунку в глухий кут незадовільними оцінками (Ю. Винничук).

СТРЬбМ, -у, ч. 1. Страх. Звісно, як завжди на початку нових стосунків хапав стрьом, що не вистачить цинізму і вона закохається (І. Карпа). 0 Падати на стрьом — починати боятися, переживати. Сидіти на стрьомі — боятися. 2. Сторожа, варта. 0 На стрьомі — на сторожі, напоготові. Протилежна сторона була на стрьомі (Д.Кор-чинський).

СТРЬбМАТИСЯ, стріматися, -аюсь, -аєшся, недок. 1. Сумніватись. 2. Боятися, лякатися. Якщо мене не затягне в цю жахливу металеву воронку унітаза… у цю лискучу нікелеву діру, з якої чути голоси пекла і якої я тепер стрьомаюся настільки, що навіть і виблювати не можу (С.Жадан).

СТРЬбМНИЙ, -а, -е. 1. Небезпечний, ризикований, тривожний. Всі наші повинні мати хустки, щоб натягати їх на обличчя в разі виникнення будь-якої стрьомної ситуації (Д.Корчинський). 2. Той, що сильно хвилюється, відповідно — непевний. Не бери його в похід: він стрьомний, може засцяти. 3. Страшний, негарний. Він стрьомний на фейс, крокодил.

СТРЬбМНО, присл. Страшно, боязко; непередбачувано. Проте всі наші знайомі ці картки вже мали, продавати їх ще комусь було стрьомно (С.Жадан).

СТУД, -а, ч. Студент.