ХАРДВЕР, -а, ч., комп. 1. Укомплектування комп’ютера (електронна начинка). Ну, в тебе нормальний хардвер — на сьогодні цього цілком достатньо. 2. Вінчестер.

313

харе

ХАРЕ, присл. Досить. Мені харе пить: я вже ледве на ногах стою,

ХАРИВО, -а, с., нарк. Стан наркотичної абстиненції. Такехариво після колес, просто не знаю, що робити.

ХАРИТИ, -ить, 3-я ос. одн. 1. Стан небажання чимось займатись. По собі знаю, як тебе харить, то все —- тим більше коли на носі вступ, екзамени, а кругом літо (8тііН_/аЗі_сНаі). 2. Погане самопочуття. 3. нарк. Наркотична абстиненція. 4. -рю, -риш, недок. Набридати. Риня! Ти мене вже починаєш харити (А. Дністровий).

ХАРКАТИ, -аю, -аєш, недок., вульг. Плювати. Харкаю у хустинку (А. Дністровий).

ХАРКНУТИ, -ну, -неш, док., вульг. Плюнути. Слід спровокувати когось із них, скажімо, харкнути йому в пику (Ю.Андрухович).

ХАРЯ, -і, ж., вульг. 1. Обличчя. Щось харя знайома у тебе («ТНМК»). б Надавати в харю — побити. 2. вульг. Негарна дівчина. Фу, якась харя! Не уявляю, хто її на ведучу відбирав.

ХАТА, -и, ж. Житло. На рахунок хати з хавчиком, то мені не тре дивитись на карту — я знаю і так:—))) (тт.зкі.Ш^.иа). Я хату зняв на Барщогівці — можна хоч тиждень не вилазить (Л. Подере ’янський). Вони мені тиждень тому за хороший кір із закуссю допомогли притарабанити це добро на Діминій старенькій «копійці» під хату (А. Дністровий). 0 На хату — додому.

ХАУС, -а, ч. Дім, житло. 0 На хаус — додому. Шоста година — час на хаус збиратись.

ХЛХАЛЬ, -я, ч. Чоловік, наречений, коханий. Маєш сказати йому, що все скінчено, що у тебе новий хахаль (Ю.Покальчук). Татуню, милий! Якій же ж ти розумний та приємний! їбись конем всі хахалі противні! (Л. Подере ’янський).

ХАЧ, -а, ч., див. хачик.

ХАЧИК, -а, ч. Представник кавказьких національностей. Хачики були п’яні, але слово джигіта тримали (С.Жадан).

ХАЮШКИ, -шок, мн. 1. Сміх — «ха-ха». Що за хаюшки? Що таке смішне? 2. у знач. виг. Вітання. Хаюшки!Як ви тут? 3. у знач, виг. Прощання. Все, хаюшки, до завтра!

ХВАМІЛІЯ, -ї, ж. Прізвище. Сила-силенна знайомих хвамілій (ПІК).

ХВІСТ1, хвоста, ч., студ. Заборгованість. Спілберг здав «хвости», щоб отримати диплом бакалавра (Україна Молода). 0 Мати хвіст — мати академзаборгованість.

ХВІСТ2, хвоста, ч. Погоня, стеження, слідкування. Тут я розумію, що з валізами, треба швидко тікати, бо …за мною хвіст (С. Пиркало). 0 Висіти на хвості — стежити за кимось. Ти бачиш, що у нас «Шкода» на хвості висить ?

ХВІСТ3: ВПАСТИ НА ХВІСТ. Приєднатись до компанії. Ми йдем на каву: як тільки звільнишся — падай на хвіст.

314

херня

ХВІСТ4, хвоста, ч., комп. Провід, що з’єднує мишку з комп’ютером. Хочу купити мишку без хвоста.

ХВІСТ5, хвоста, ч. Неприємний, обтяжливий зв’язок. Цей хвіст не дає мені жити спокійно. 0 Рубати хвости — палити мости.

ХВІСТ*: ТРИМАЙ ХВІСТ ПІСТОЛЕТОМ, МОРКбВКОЮ. Будь в настрої, сповненим енергії. Ну що, тримай хвіст пістолетом! Все буде добре!

ХВІСТ7: ДАТИ ПІД ХВІСТ. Провести статевий акт. Зараз малий дасть їй під хвіст, — гигикає він (А. Дністровий).

хвбто, невідм. Фотоапарат, фотографія. Ти вмієш користуватись цим хвото? Натискаєш оцю пімпочку — і вилітає пташка.

ХЕВРІЯ, -ї, ж. Неохайна, недоглянута дівчина. Ти подивись, яка вона хеврія: страшна, без зачіски, обдертий лак на нігтях…

ХЕД, -а, ч. Голова. Іхедом по стінці…

ХЕЗАТИ, -аю, -аєш, недок., півд.-зах., вульг. 1. Справляти велику нужду. Хто там хезає в кущах? Що, не могли до туалету добігти? 2. Смітити. Не хезай на вулицях: уявляєш, скільки таких, як ти?

ХЕЗАЛЬНИК, -а, ч., вульг. Туалет. Коли виходите з лісу дорогою, то трохи вище, десь так на півкілометра, перед мостом, маєте циганський цей самий. Дві-три халупи, мусорник і пару буржуйок. Ну, там ще хезальник який-небудь (Ю.Андрухович). Ще пам ‘ятаю куріння гашишу на дійсній службі (комутатор, вартівня, ленінська кімната, хезальник) (С.Жадан).

ХЕЛП, невідм., ч. 1. комп. Програма допомоги. Натисни на хелп: може, знайдемо якусь підказку. 2. Допомога. Тобі не потрібен хелп? Впевнена?

ХЕНД, -у, ч. 1. Одяг Зесопсі Ьапсі. Я купую хенд і дуже цим задоволена. Не знаю, що би змогла купити на звичайних ринках. 2. Ринок $есоп<3 Ьапсі. Чула, що збираються розігнати усі місцеві хенди.

ХЕР, хєр, -а, ч., лайл. Щось погане. Можливий український багатозначний відповідник — «чорт». 0 На хер — до чорта. Хоча не далі як позавчора одного чувака, який не хотів платити їй шалені бабки, вона по п ’яні послала на хер (С. Пиркало). До хера — багато, до чорта. Та мені тут взагалі нудно і до хєра всього не вистачає (І. Карпа). На хера — навіщо. Ти мені скажи — на хера я сюди їхав, я вдома таких самих прибамбасів мав — отак-о! (О. Забужко). Ти його в голову копав? На хєра, питається? Ти ж йому в око засадив (А.Дністровий).

ХЕРИТИ1, хєрити, -рю, -риш, недок., лайл. 1. Ігнорувати, протестувати проти чогось. Херив я такі вказівки! Хто він такий, щоб давати подібні команди ?! 2. Зневажати когось або щось. Зараз ти хериш свого редактора — завтра похерить і він тебе.

ХЕРИТИ2, -рю, -риш, недок., лайл. Робити ксерокопію (від Хегох). Мене іноді зобов’язують хєрити певні документи на фірмі, і бачу такі факти…

ХЕРНЯ, хєрня, -і, ж., лат. Погань, дурниці. О боги, яка херня: ( (8тііН_/а8і_скаі). От слухав Дімка про всяку хєрню, і поїхала йому криша (Л. Дереш).

315

херокс

ХЕРОКС, херакс,-а, ч. Ксерокс. Кинь цей файл на херокс.

ХЕРУВАТЕНЬКИЙ, -а, -е, лайл., див. херуватий.

ХЕРУВАТИЙ, херуватий, хіруватий, -а, -е, лайл. Поганенький. Херуватий телефон, але на певний час згодиться.

ХЕРОВИЙ, хєрбвий, -а, -е, лайл. Поганий. Херовий настрій.

ХЕРОВО, хєрово, присл., лайл. Погано. Я себе з бодуна так хіррррово почуваю… Це ще нікому не зашкодило, особливо там, де почуваєш себе хєрово (А. Дністровий).

хилйти, -яю, -я’єш, недок. 1. Йти. Ти давай, друг, хиляй звідси (Ю. Винничук). Ладно, хиляй додому. Я бачу, що в тебе очі злипаються. 2. Випивати. Ну, чуваки, ви й хиляєте!

ХИЛЬНУТИ, -ну, -непі, док. Випити (про алкогольні напої). Пішли хильнем грам по сто.

ХИТРО: ХИТРОЗРБоЛЕНИЙ, ХИТРОЖбПИЙ, ХИТРОВЙ-ЇБАНИЙ, лайл. Хитрий, корисливий. Згадую Петра Григоровича, цього хитрозробленого вилупка, котрий свого ніколи не пропустить (А. Дністровий).

ХІЛЬДА, -и, ж. Дівчина. Там наш редактор привів якусь хільду пробуватись на ведучу.

ХІДДЕН, невідм. Невидимий або захований. Хідден меседж.

ХІМІЧИТИ, -чу, -чиш, недок. 1. Хитрувати. Щось наш завхоз потроху хімічить, я так підозрюю. 2. Створювати інтригу. Я відчуваю, що в колективі щось хімічать проти мене. Розумієш, проект мають скорочувати і всі трясуться за свої місця.

ХІМІЧКА, -и, ж. Вчителька хімії. Наша хімічка — найбільша стерва.

ХІМІЯ, -ї, ж. 1. Хімічна завивка. У тебе хімія чи власні кучеряш-ки? 2. Синтетичний продукт. Ми харчуємось різною хімією, от від неї і болячки різні вилазять. 3. нарк. Синтетичний наркотик. Банзай не був ані захланним, ані не розвинув у собі рефлекс ховраха. Він всього лиш поклав у кишеню одну ампулу з «хімією» (Л. Дереш).

ХІМКА1, хймка, -и, ж., нарк. 1. Відвар з макової соломки. 2. Марихуана з хімічними додатками.

ХІМКА2, -и, ж. Хімкомбінат. Черкаська хімка.

ХІПКА, -и, ж. Та, що належить до хіпі. Так мені сейчас зробилося завідно. Колись і я дівчатком молоденьким курила план, ширялася потроху, а потім, сидячи на теплих трубах у подворотні ззаду гастронома, я цілувалася з хіпками і співала про Мізкеїіе (Л. Подере 9янський).

ХІПОБЛУД, -а, ч. 1. Той, що належить до угруповання хіпі. На сьогодні частіше вживається на позначення неохайної, недбало вдягнутої людини. Автору даних рядків особисто доводилося зустрічати прищавих тварюк і серед хіпоблудів, а отже, прищавість критерієм приналежності бути не може) (Л. Дереш). 2. лайл. Потороч, погань. Хіпоблуд ванючій, кажи ?А дє другий поц ? — Сєрий озирнувся й радісно скрикнув (Л. Дереш). Він ненавидів хіпоблудів (як тоді ще нас називали), а мене та Гладкого Хіпі був ладен розчинити власною їдкою люттю (Л. Дереш).

316

хоботитись

ХІПОВИЙ, -а, -е. 1. хіп. Гарний. Хіновий прикид. 2. Приналежний хіпі, а отже, за сучасними поняттями, поганий. Хіпова стилістика.

ХІПУВАТИ, -ую, -уєш, недок. Бути хіпі. Як ти був маленьким, батько хіпував, у подертих джинсах містом вишивав (Л. Дереш).

ХІПУШКА, -и, ж. Дівчина-хіпі. Коля з якоюсь хіпушкою прийшов на вечірку.

ХІРЯЧИТИ, -чу, -чиш, недок. Робити ксерокопію. Ти збираєшся хірячити всю книжку?А не дешевше замовити її?

ХЛІЬАЛО, -а, с., вульг., див. хліборізка.

ХЛІБАЛЬНИК, -а, ч., вульг., див. хліборізка.

ХЛІБОРІЗКА, -и, ж., вульг. Рот. Вона обурюється й дорікає, що на батьківських зборах керівник групи знову відкриє хліборізку (А. Дністровий). 0 Заліпи хліборізку! — Закрий рот!

ХЛОП, -а, ч. Хлопець. Хлоп оживився (С.Пиркало). Хлопе, яку ти музику слухаєш ?:)))) (ЗтііНДаЗі_сНаі). Господи, що ж то за шлюб у хлопа був, га ? (О. Забужко).

ХЛОПАк, -а, ч. Хлопець. Так ось ці два скромні хлопаки на досить нехитрому домашньому обладнанні вправно торують стежку української електроніці (тт.тизіса.сот.иа). Ці хлопаки не потребують рекламної розкрутки. Вона їм ні до чого (тт./сіг.сот.иа). Це були його учні, Малаялам та Семпльований.

ХЛОПАКА, -и, ч. Хлопець. Але ти поверни… він класний хлопака (ЗтііН_/азІ_сНаІ). Є тут один такий хлопака — Фєдя Круговий. Дуже, ДУЖЕ паскудний тип (Л. Дереш).

ХЛОПУШКА, -и, ж., нарк. Різновид бульбулятора — пристрою для куріння марихуани. Покурим через хлопушку?

хляти, -яю, -яєш, недок. Випивати. Динамістки були особливим типом панянок, які проводили час у кнайпах. Вони могли з успіхом фліртувати, затискатися в танцях до млосного закочування очей, дозволяли себе цьомкати у щічку і хляли у неймовірних дозах шампанське та кольорові коктейлі, але по забаві обов’язково «робили капці» — по-англійськи прощались (Ю.Винничук).

ХОБІК, -а, ч. Зациклена людина. Типовий занюханий хобік: товсті лінзи, потуплений погляд, шизофренія в очах…

ХОБІТ, -а, ч. Маленька людина. Ой, вона такий хобіт. Я знала, що вона невисокого зросту, але щоб настільки?!!!

ХОБОТ1, -а, ч. Ніс. У нього гарний орлиний хобот.

ХОБОТ2: ХОБОТИ, -ів, мн. 1. Турботи, проблеми. Як дістали ці постійні хоботи про сім’ю, роботу, гроші… 2. Хвилювання, суєтність. Що за хоботи ? Поставте на стіл печиво і чай — цього цілком достатньо.

ХОБОТИТИСЬ, -чусь, -тйшся, недок. 1. Суєтитись. Та перестань хоботитись: я піду і куплю новий примірник. Все одно у цьому срачі нічого не знайдеш. 2. Важко працювати, витрачати багато зусиль на досягнення чогось. Так хоботитись — і заради чого?3. Хвилюватись, переживати. Не хоботись, все буде добре.

317

хоботня1

ХОБОТНЯ1, -і, ж. 1. Суєтність, хвилювання. Поясни мені, навіщо ця хоботня? Заспокійся — і все стане на свої місця. 2. Важка і нецікава справа, що вимагає багато уваги і зусиль. Це не робота, а одна хоботня.

ХОБОТНЯ2, -і, ж. їжа.

ХОДІКИ, -ів, мн. Годинник (частіше — настільний). Прикольні ходіки. Де купив?

ХОДИТИ, -джу, -диш, недок. Зустрічатись. Але півтижня з нею ходив (Брати Гадюкіни).

ХОЛЕРА, холєра, -и, ж., лайл. 1. Проблема. 2. у знач. виг. Незадоволення. Робив це, ах холєра, — аж слину крізь стяті зуби всипала З захвату/ — ліпше за мене: глибше, потужніше, та йолки, просто безстрашніше (О. Забужко). Ну от, холера, знову всю байду звалили на мас-медіа (Молоко). 0 На холеру — навіщо. На холеру мені цей пришелепуватий ігумен? (В.Даниленко). До холери — до чорта. ІПо ще, до холєри, за холєрник? (Л. Дереш).

ХОЛЕРНИХ, ХОЛЙРНИК, -а, ч., лайл. Той, хто створює проблеми; незнайомець, який не викликає довіри. Шо ще, до холєри, за холєрник? (Л.Дереш).

ХОМУТ, -а, ч. Краватка. Зніми хомут: він тобі, як бику попона.

ХОПЕР, -а, ч. Представник т. зв. «вуличної» субкультури любителів хіп-хопу. Ось хоча б років зо три тому продірявлені ніздрі були, по-простонародному кажучи, винятково «шизою неферів» чи пак хоперів, рокерів тощо (Україна Молода).

ХОР, -у, ч. Компанія. 0 Пустити на хор — здійснити колективне зґвалтування. Пустили дівку на хор…

ХОРОНИТИ, -ню, -ниш, недок., комп. Архівувати. Краще хоронити файл у раці.

ХРЕНОВИИ, хрєновий, хріновий, -а, -е, лайл. Поганий. Доля — то ті всі хренові випробовування, що Всевишній приготував тобі на цій грішній землі, щоб ти не розслаблявся (ЗтііН_/азі_сНаі).

ХРЕСТ1, -а, ч. Погана або негарна людина. Щось не вселяє мені довіри цей хрест. Мутний тип.

ХРЕСТ2: ХРЕСТ НА ПУЗІ (ЖСІВТИМ ФЛОМАСТЕРОМ, ЖбВ-ТОЮ ФАРБОЮ). Клятвена обіцянка, обов’язково. Дякую, якщо то правда. — Хрест на пузі (Молоко).

ХРЕСТ3, -а, ч. Хрещатик. Давай зустрінемось десь на хрести

ХРІН, -а, ч., лайл. 1. «Чорт». Ну, хрін з ним (Ю.Андрухович). Ай, йолки-палки, та хрін з ними, з харчами, чоловіче, скільки того життя, скільки тої любові, щоб акуратненько краяти її ножиком на сніданок і вечерю! (О. Забужко). Хоча творіння це безцінне я продаю його хрін з ним (В. Неборак). І хрін він там що обріже, той ніж (І. Карпа). 0 Якого хріна — чого. Ти, Хомський, чи, просто кажучи, Хома, якого ти хріна опинився у цьому поїзді? (Ю.Андрухович). Якого хріна треба було мене поїти? (С.Пиркало). Якого хріна ви тоді опинились на тролейбусній зупинці? (О. Ірванець). На хріні — навіщо. Хрін його знає — чорт зна. 2. Пеніс. Ви що, членами мірялись? І чий хрін довший?

318

хуй

ХРІНІТИ, -ію, -ієш, медок., лайл., див. фігіти.

ХРІНОВИЙ, -а, -е, лайл. Поганий. Хріновий зв’язок — нічого не чую.

ХРІНОВИНА, -и, ж., лайл. Предмет, конструкція, явище. Річ у тім, що це були тибетські діти, вони й уявити собі не могли, що Ісуса прибили (!) цвяхами (І!) до тієї хріновини (С.Жадан).

ХРІНОВО, хреново, присллайл. Погано. Не гравець із мене й зараз, далі буде ще хріновіше (О. Забужко). Чоловік-ялинка дивився за вікно, осінь починалась хріново (С.Жадан).

ХРОБАЧОК, -чка, ч. Дитина, немовля.

ХРОН, -а, ч. 1. Хронічний наркоман або алкоголік. Міхаїл Комар був київським хроном, відомим у своєму мікрорайоні на Ширмі завдяки своїй алкоголічній народній мудрості (С.Пиркало). 2. Людина, що має будь-які хронічні захворювання.

ХРОНЯЧИТИ. -чу, -чиш, недок. Постійно випивати. Він дуже хронячить — не знаю, чи можна його витягти з цього пекла.

ХРОПІТИ, -плю, -пйш, недок. Спати. Ладно, хропи. Завтра рано прокидатись.

ХРЮК, -а, ч. Свиня. Подайте на стіл хрюка з морковкою в роті.

ХРЮКАТИ, -аю, -аєш, недок., знев. Говорити. Хто там хрюкає?? Усохни, урод!

ХРЮЛЬНИК, -а, ч. Ніс. Дати в хрюльник.

ХРЮНДЕЛЬ, -я, ч. \ ж. 1. Ніс. 2. перен. Погана людина. Ти повний хрюндель: так мене підставити!

ХРЯК, -а, ч. Товста людина. Такий хряк — кілограм на сто два-дцять потягне/

ХРЯЦАЛКА, -и, ж. їжа. Дістала магазинна хряцалка: так хочеться нормальної домашньої їжі.

ХРЯЦАТИ, -аю, -аєш, недок. їсти. Всі звикли от так от жартувати над жителями сонячної країни, звідкіля нам возять персики, яблука і виноград, що їх ми радо хряцаєм (Молоко).

ХТМЛ (хатеемель), -я, ч., комп. Мова програмування НТМЬ. Для початку вивчи ХТМЛ…

ХТО? — КІНЬ В ПАЛЬТО. Відповідь-кривляння на питання «хто?».

ХТС, невідм. Легкий наркотик «екстезі». ХТС — наркотик 90-х.

ХУДІК, -а, ч. Товста людина. А ви того худіка посуньте, бо він майже на трьох сидіннях розмістився.

ХУЄМОТИНА, -и, ж., лайл. Плутанина, тягучка, неясність. Ми з тобою мусимо добути кінця сеансу… бодай для того, щоби наприкінці титрів, після всіх прізвищ і всіх подяк, після всієї господньоїхуємотини прочитати-таки, що під час зйомок цього блокбастера жодна жива душа не постраждала (С.Жадан).

ХУЙ, -я, ч., лайл. 1. Чоловічий статевий орган. Це їм ввижається у дереві і пальці, у потязі й смичку, в стрілі й єдинорозі, в сурмі і в рурі, в ковбасі, в огірку і навіть у кульковій ручці — один великий і

319

хуйло

непереможний х (…) (Ю.Іздрик). 2. вульг. Чоловік. Я, — говорить, — старий чех! Передавайте вітання старому хуєві! (С.Жадан). 3. лайл. Еквівалент «чорт» тощо. Буратіно. Нє. Вони політали туда-сюда, ну там всьо такоє, прилетіли і викинули його к хуям, а чувак той після цього все на хуй забив (Л. Подере ’янський). 0 До хуя — дуже багато. Там масла до хуя (Л. Подере ’янський). За життя хуйні він різної на-вигрібав довкола так до хуя, що світлий Аполлон, якому поїбать обично на страждання припиздженого нашого народа, раптово зглянувся і швидко осліпив Миколу стрілами, щоб той не бачив більш піздоватізму і не страждав бессмислено, як ми усі страждаєм (Л. Подере’янський). На хуя — навіщо. Миша. Да йоб твою мать, на хуя мнє піздєть? (Л. Подере ’янський). На хуй — навіщо. На хуй мені все це здалося? Ні хуя (собі) — нічого (собі). А я говорю: «Ні хуя сєбє, ти шо оборзєл, может, ти сам пересядеш!» (Л. Подере ’янськ ий). Все воно на «б» і не вартує ні хуя (В. Неборак). Блядь! Ну ні хуя собі! — вирвалось у мене (Л.Дереш). Хуй зна — чорт зна. Хуй його зна. Колись порядок був, нахуй! (Л. Подере ’янський). Хуй його зна, знаю тіки, шо як летить, не видно (Л. Подере ’янський). Хуй на рйло, два в умі — про потужний сексуальний потенціал. З хуєм — з хвостиком. Хуй собачий — лайка, щось погане. Слюсарі-ремонтники — не хуй собачий (А. Дністровий).

ХУЙЛО, -а, ч. Людина, що дратує, викликає огиду.

ХУЙНЯ, -і, ж., лайл. 1. Дурниці. Ну де ж ви бачили «братків», які в чаті такою хуйньою займаються? (ЗтііН_/аЗі_сНаі). Хтось марно бився під кригою, хтось витрачав дорогоцінні припаси на збільшення кількості отворів у своєму тілі, хтось писав чергову гуйню… (ЗтііН_/аЗі_сНаі). Та! Та хіба це фантоми, то хуйня, а не фантоми (Л. Подере ’янський). 2. Щось погане. От така-от хуйня, малята (за легендою, вислів дідуся Панаса). 3. Універсальна назва будь-якого предмета, особливо стосується слів, які важко запам’ятати. Ця ваша астролябія, чи астроблядія, чи як її там, — повна хуйня, Ірино Володимирівно, — озвався Гнесь (С. Поваляєва).

ХУЙОВИЙ, -а, -е, лайл. Поганий. Жизнь хуйовая!.. (Л. Подере’янський). А тьолки хуйовиє в них, так (показує рукой біля голови) єщьо нічего, а остальноє хуйовоє (Л. Подере’янський). «Хуйове місце», — сказав Душман (Ю.Андрухович).

ХУЙОВО, присл., лайл. Погано. Сам пробував аїр; прикинь, гребло хуйово, канєшно, але коли нема марихуани (ЗтііН_/аЗі_сНаі). Це така добра пизда, заводить з півобороту, тільки хуйово, що дитина в іншій кімнаті деколи плаче (А. Дністровий).

ХУЛІ, питальний займ., вульг. 1. Навіщо. Та хулі до Ляльки тя-нути??? (ЗтііНДаЗі сНаі). 2. Що. Казка про рєпку, або Хулі не ясно? (Л. Подере’янський). Хулі зуби, зуби вставить можна, але я їбати б її не став, хіба шо п’яний… (Л. Подере ’янський).

ХУНА, -и, ж. Дівчина.

ХУСТИНКА, -и, ж., див. хусточка. Пробираємося між розпашілими, гарячими тілами стокілограмових тіток, вуйків, бабусь і виходимо до молодіжного кола, де танцюють «хустинку» (А. Дністровий).

320

хуячити

ХУСТОЧКА, -и, ж. 1. Гарна дівчина. 2. Весільна гра, коли всі танцюють, а той, хто має хустинку, вибирає з кола танцюючих пару

1, ставши на розстелену хустинку, цілується з ним. Далі продовжується по колу. * Бутйлочка.

ХУЯРИТИ, -рю, -риш, недок., лайл. 1. Бити. Когось хуярять на вулиці, а ніхто не те що не одізветься, а навіть ментів не викличе.

2. Красти. Немає нічого підлішого, ніж хуярити у своїх. 3. Йти. Я запротестував через те, що в той технікум їхати треба аж на околицю Тернополя, півдня хуяриш туди, а потім півдня назад (А. Дністровий).

4. Може виступати замінником практично будь-якого дієслова, що позначає активну дію. І якого хріна я хуярив два роки у війську ?

ХУЯЧИТИ, -чу, -чиш, недок., лайл. 1. див. хуярити. 2. Пити. Така пісня про нібелунгіврозгорталась прямо на твоїх очах, причому нібелун-ги були близькими і впізнаваними, вони стабільно вживали одеколон, інколи хуячили дихлофос (С.Жадан). 11

11 «Словник сучасного українського сленгу^

ц

ЦАЦКИ-ПЄЦКИ, -цок-цок, мн. Дурниці. Це тобі нецацки-пєцки.

ЦВАЙКА, -и, ж., школ. Незадовільна оцінка. Знову вхопив цвай-ку? Що тобі за семестр буде?

ЦЦ, абр. Диск (СО). При бажанні можу просто дати послухати — воно у мене на аудіоЦЦ (ЗтіїкД’аЗіскаі).

ЦЦР, абр. Чистий диск для запису (СИ-Я). Як тільки мені закатають то на ЦЦР — ато буде десь на наступному тижні, я тобі маякну. ОК? (ЗтіїкДаЗіскаі). Харда бойового, який зняти можна було б, на жаль, не маю 8(, так що Лінкін Парку вже на ЦЦР дам — її вже записали, але мені не віддали (Зтіїк_/аЗі_ска1).

ЦЕ ВАМ НЕ ДВА ПАЛЬЦІ ОБІСЦЯТИ.

ЦЕ ВАМ НЕ КОНИКИ З ГІВНА ЛІПИТИ.

ЦЕ ВАМ НЕ ШУБУ У ТРУСИ ЗАПХАТИ.

ЦЕЛКА, -и, ж. 1. Незаймана дівчина. На йому целку хтось їбав, а може — зарізали когось?(Л. Подерев’янський). 2. Дівоча пліва. 0 Целку збити — позбавити цнотливості. А коли тобі целку збили ? До чи після шістнадцяти ?

ЦЕЛОЧКА, -и, ж., див. целка.

ЦЕЛЮЛІТ В ГОЛОВІ. Психічні проблеми. У тебе не проблеми, а целюліт у голові. * Вавки, таракани в голові.

ЦЕНТНЕР ЩАСТЯ. Товста людина. О, то цілий центнер щастя! Такий вагою, як тебе три.

ЦЕНТРОВА, -бї, ж. Гарна, успішна проститутка. Центрова завжди має найкраще місце.

ЦЕНТРОВИЙ, -а, -е’. 1. Лідируючий, керівний. Центровий чу-вак. 2. Шикарний, дорогий. Центрова тачка.

ЦИБУЛЯ, -і, ч. Володимир Цибулько.

ЦИВІЛ, -а, ч. 1. хіп. Той, що не належить до хіпі. 2. Пересічна, звичайна людина. Але на свойому досвіді я зрозумів, що цивіли слухають попе не тому, що вважають це найліпшою музикою (Зтіїк_/аЗі_ скаі).

ЦИВІЛЬНИЙ, -а, -е. 1. хіп. Той, що не належить до хіпі. 2. Традиційний, класичний. 3. Пристойний, офіційний. В цивільному житті я ходжу з отакими от вухами (Молоко). Але ніяк не могла придумати цивільної версії їх дурнуватих таємних імен (І. Карпа).

322

цьвєкати

ЦИВІЛЬНО, присл. Правильно. А ні фіга — все відбулося супер-цивільно (І. Карпа).

ЦИРК, -у, ч. Комедія, сміховисько; кумедний випадок. 0 Цирк на дроті.

ЦИФРА, -и, ж. 1. комп. Цифровий запис (на противагу аналоговому). Фільм на цифрі. 2. Будь-яка цифрова техніка або технології. Хочу поміняти свій плівковий фотоапарат на цифру.

ЦІЛУВАТИСЬ З УНІТАЗОМ. Блювати. Хтось уже цілується з унітазом? Не дивно — стільки випити!

ЦУРУПАЛКА, -и, ж. Палець. У нього на руці немає однієї цурупалки.

ЦЬВЕКАТИ, -аю, -аєш, недок. Говорити (частіше — ні про що). Не цьвєкай: іноді краще помовчати.

11*

ч

ЧАЙКОВСЬКИЙ, -ого, ч. Чай. Найбільше я дружу з чайковським. 0 Ганята чайковського — пити багато чаю.

ЧАЙНИК1, -а, ч. Голова. Можна, я зараз викличу його надвір і дам йому по чайнику (Ю.Андрухович). Я скажу йому, аби відчепився, бо дістане в чайник (Ю.Андрухович).

ЧАЙНИК2, -а, ч. 1. Недосвідчена в будь-якій сфері людина, початківець. Видавництво «Наукова думка» готує до друку: Банзай Ю., Мокоша С. «Ілюстрований путівник по циклу Кребса в алегоріях», Банзай Ю., Мокоша С. «Цикл Кребса для «чайників» (Л. Дереш). 2. комп. Недосвідчений або невмілий користувач ПК. До речі, ти також міг би це все написати на мило (я його не ховав і вгорі написав ще раз), а не перетворювати це місце в Кулікове поле для розборок Номера і Чайника (шм.іагіак.сот.иа). 3. студ. Першокурсник.

ЧАО, виг. Прощавай. Чао, старий!(Ю.Андрухович). Чао, бамбіно! (В.Даниленко).

ЧАРТ, -у, ч. Хіт-парад. Пісня навіть потрапила в нарти (ПІК).

ЧАС ЯПОНЦЯ ХІРОВАТИ. Про погане самопочуття. Як ти? — Та, знаєш, час японця хіровати.

ЧАТЕР, -а, ч., комп. Людина, яка постійно спілкується у чаті. Чи ти зо страху за свої регалії «старпукного» чатера будеш бак-ланити мене поза очі? (ЗтіїИ_/аЗі_сНаі). Пити пиво у колі чатерів? (ЗтіїИДаЗісНаі).

ЧАТИТИСЬ, -ишся, недок. Спілкуватись у чаті. Ой нема на то ради, Львів звик чатитися по п’ятницях, Київ по суботах (ЗтііИ_ /аЗї_сИаі).

ЧАТІВКА, -и, ж. Чат. Ну вибач, братан, що назвав твою пропозицію зібратись у п ’ятницю чатівкою (ЗтііИУаЗі_сИаі). А от відносно чатівки, думаю, що хай вирішує більшість!!! (ЗтШі_/аЗі_сНаі).

ЧЕБА, -и, ч. 1. Чебурашка. Російська збірна обрала своїм талісманом на іграх 2004 року Чебу. 2. Капловуха людина. Ой, він такий смішний. Великий чеба.

ЧЕБУРАТОР, -а, ч. 1. Чебурашка. 2. Огрядна, мускулиста людина. Цей чебуратор очевидно перекачався.

ЧЕБУРАХИ, -ів, мн. Вуха. Ти краще прикривай свої чебурахи, бо відморозиш — проблем не оберешся.

ЧЕБУРАХНУТИСЬ, -усь, -ешся, док. Перечепитись, впасти, повалитися. Чебурахнутись зі східців.

324

чешка1

ЧЕБУРАШКИ, -шок, мн., див. чебурахи.

ЧЕБУРЕКИ, -ів, мн., див. чебурахи.

ЧЕЙНДЖ, -у, ч. Обмін. Ну що, зробимо такий чейндж? Я тобі даю плеєр, а ти мені — фотоапарат.

ЧЕК1, -а, ч. Хлопець. Цей чек — якийсь його друг з Маріуполя.

ЧЕК2, -а, ч. Доза героїну — маленький пакунок з фольги або паперу на 0,1 г. Цікаво, скільки коштує на точці один чек?

ЧЕКУШКА, -и, ж. Пляшка на 0,25 л. Чекушка пива.

ЧЕЛ, -а, ч. Чоловік. Ну, ти нормальний чел?Хто ж так робить?

ЧЕЛІК, -а, ч., муз. Співак Адріано Челентано. Народ, чули, що сьогодні ввечері концерт Челіка по «Ентеру»? (ЗтііН_/аЗі_сНаґ).

ЧЕЛЮХА, -и, ж. Щелепа. Коли я почув суму, у мене челюха відвалилась і по ногах грохнула… 0 Зарядити по челюсі — вдарити по обличчю.

ЧЕМОДАН, -а, ч. 1. Автомобілі «Мег$ес1е5» старих моделей. У нього старий мере — чемодан. 2. рідко. Модель позашляховика (джипа) марки «Мегеесіез-Ьепг» серії ОЬ.

ЧЕМП, -у, ч. Чемпіонат. Якщо я тобі вінт принесу на 2 Гб, скинеш мені демки з чемпів у павуку, ДВ, Назгулі??? Якщо не хочеш або вінта боїшся, можеш скинути на СД (тт.диаке.Шу.иа).

ЧЕПОК, -пка, ч., військ. Буфет, кафе. Наш старший постійно купує у чепку вафлі.

ЧЕРВОНИЙ: ЧЕРВОНИЙ ДЕНЬ, ГОСТІ НА ЧЕРВОНІЙ МАШИНІ, ЧЕРВОНІ СВЯТА, ГОСТІ З ЧЕРВОНОГРАДУ Менструація. До мене сьогодні гості на червоних Жигулях приїхали: так що майте це на увазі. * Гості приїхали, свята.

ЧЕРВОНОГРАД, -а, ч., див. червоний.

ЧЕРЕП, -а, ч., військ. Солдат, наступний в ієрархії після дідів.

ЧЕРЕПОК, -пка, ч. 1. Лисина. А що, прикольно: протер черепок ганчіркою — і все супер/2. Голова.

ЧЕРЕПУШКА, -и, ж. Голова. Я думаю, що ті кілька місяців і підірвали Боба, вибили йому з черепушки останні фіксатори (С.Жадан).

ЧЕСАТИ, -шу, -шеш, недок. 1. Йти. Ось і чешіть звідси (Україна Молода). 2. Говорити дурниці. Що вони чесали? Що всі навколо по-ідіотському живуть, тільки вони по правильних розкладах (А.Дністровий). Ми дуже мило чесали з нею про екзамени (А.Дністровий). 0 Чесати пургу — говорити дурниці. 3. 0 Чесати горошину — мастурбувати (про жінку).

ЧЕФІР, чифір, -у, ч. Дуже міцно заварений чай — використовується як наркотична речовина, стимулятор. Справжній чефір заварюється так: на сто грамів чаю — двісті грамів води.

ЧЕХ, -а, ч. Чеченець. Я два роки у чехів пробув…

ЧЕЧИК, -а, ч. Пляшка алкогольного напою. Чечик слив ’янки.

ЧЕШКА1, -и, ж. Будинок, побудований за чеським проектом. Свого часу чешки на Татарській вважались будинками підвищеного комфорту.

325

чешка2

ЧЕШКА1: ЧЕШКИ, -шок, мн. Взуття. Треба терміново купити якісь чешки, бо ці вже зовсім стерлись.

ЧИБРІОЛЕТ, -а, ч., ірон. Автомобіль. Чотириста кілометрів — це зовсім небагато. Візьмемо чибріолет — і всі зручності.

ЧИКАТИ, -аю, -аєш, недок. Різати. Не треба чикати мою блузку: на своїй випробуй!

ЧИКРИЖИТИ, -жу, -жиш, недок., див. чикати.

ЧИКУШКА, -и, ж., див. чекушка. Самі понімаєте, кого я мав на увазі, — надпив із чикушки «Русская водка» і сховав її у нагрудну кишеню (В.Даниленко).

ЧИМ ПАХНЕ? Жест-натяк «зараз поб’ю». При цьому ще показують стиснутий кулак.

ЧИНАРИК, -а, ч. Людина. Якийсь незрозумілий чинарик: то каже, що прийде і не приходить, то навпаки — з ‘являється, коли ніхто його не чекає.

ЧИРІКАТИ, чірікати, -аю, -аєш, недок., ірон. Розмовляти. Там нада відмінником бути, комсомольцем-активістом, окуляри носити, харю розумну мати, чірікати гарною мовою і всюди казати «еге ж» (А. Дністровий).

ЧИРКАЛКА, -и, ж., див. чиркало.

ЧИРКАЛО, -а, с. 1. Смужка сірки на сірниковій коробці. Не вийде запалити: чиркало зовсім стерлося. 2. Запальничка. Хлопці, хтось має чиркало підкурити сигарету?

ЧИСТО, присл. Без особливого значення; можливі аналоги — просто, лише, тільки. У мене є «чисто» історичні романи (Дзеркало тижня). Ну що, чуваки, давайте чисто вип’єм? (С.Пиркало). Щас би розкумариться, чисто децил (С.Пиркало). Позганяють на леваду і вчать літати, а потім посідають, падли, і тіки м’ясом римига-ють, ну чисто корови (Л. Подере ‘янський). І місяць геть-чисто новий (І. Карпа).

ЧИСТЯК, -у, ч., нарк. Будь-який чистий — без домішок — наркотик. Яке сміття? Справжній чистяк!

ЧИСТЯКОВИЙ, -а, -е, нарк. 1. З чистого наркотику. 2. Марихуана з малим вмістом наркотичних речовин. Чистякова трава.

ЧИТАЛКА, -и, ж. Унітаз. Я піду у читалці посиджу, бо щось зі шлунком не дуже добре.

ЧИТАТИ КНИГИ. Випивати. Що, товариші, книги читаєм? І на якому томі (пляшці. — Прим, авт.) зупинились?

ЧИФІР, -у, ч., див. чефір.

ЧІКІ-ПІКІ, присл. Добре, належним чином. Я на це ніби не звертаю увагу, теревенячи, що все буде чікі-пікі (А. Дністровий).

ЧІКСА, -й, ж. 1. Дівчина. Що за чікса? 2. Повія. Зняти чіксу.

ЧІЛДРЕН, -а, ч. Дитина. Скільки у тебе чілдренів?

ЧІП, -а, ч. Дурень. От і чіп. Сам винен.

ЧІПІДРОС, -а, ч. 1. Енергійна людина. 2. Дивакувата людина. Чіпідрос якийсь: спробуй зрозумій, що у нього в голові?

326

чорнуха

ЧІПЛЯТИ, -яю, -яєш, недок. 1. Знайомитись для нетривалих інтимних стосунків. Не треба було робити жодних рухів, нікуди ходити і нікого чіпляти на одну ніч (С. Пиркало). 2. -яє, 3-я ос. одн. Діяти (частіше — про дію алкоголю чи наркотику). Лише одна стопка житнівки, а мене вже чіпляє…

ЧІЧА, -і, ч. Азіат. Якісь чічі тримають цю шашличну.

ЧЛЕН, -а, ч., вульг. Хлопець. Знаєш, скільки чуваків на світі, щоб через цього гівняного члена плакати.

ЧЛЕНОВОЗ, -а, ч., вульг. 1. Лімузин «Чайка». Знаєш, чому лімузини «Чайка» називали «членовозами»? Бо возили членів ЦК. 2: Лімузин або дорогий автомобіль, що возить представників влади.

ЧМИР, -я, ч. Неприємна людина. Фу, ну і чмир ? Волів би з таким чмом взагалі не зустрічатись.

ЧМЙРИТИ, -рю, -риш, недок. Принижувати, пригнічувати. Старші і впливовіші завжди чмирять молодших.

ЧМО, -а, ч., вульг. 1. Людина, що нічого собою не представляє. Надєжда. Ну кому це чмо нада? Шо він про себе вообража? (Л. Подере’янський). Тепер всі думки мої про це чмо здаються ніби нереальними (А.Дністровий). 2. Підла, ненадійна людина. Уявляєш, такого жлоба ще не бачила: якусь копчену сигарету — і ту зажав! Чмо! Прікалуєш ? (А. Дністровий).

ЧМОШНИЙ, -а, -е, вульг. Прикметник від чмо. За все потрібно платити, ось ми, певно, й платимо тепер за ту безумну епоху занудним і безбарвним ступором нашого чмошного безчасся (С.Жадан).

ЧМУПСЕЛЬ, -я, ч., знев. Чоловік.

ЧОБІТ, чобота, ч. Представник негроїдної раси. Багато точок на цьому ринку тримають чоботи.

ЧОВНИК, -а, ч. Оптові торговці, що привозять товар з інших країн, напр., Росії, Туреччини чи Польщі. Щодо зарубіжжя ситуація взагалі парадоксальна. Йдуть-бо туди не лише «човники», а й світлі голови (Україна Молода). При наближенні до кордону «човники» завмирають (Д.Корчинський).

ЧОВІШКУВАТИ, -ую, -уєш, недок. їздити за товаром. На початку дев ’яностих усі човникували в Польщу або Росію.

ЧОКНУТИЙ, -а, -е. Психічно ненормальний. «Чокнутий професор» — фільм, де головну роль зіграв Едді Мерфі.

ЧОРНА, -ої, ж., нарк. Макова сировина, оброблена нашатирним спиртом та ацетоном, після випарювання вводиться внутрішньовенно. Губить людей не горілка, а чорна (3 нової народної мудрості).

ЧбРНИЙ, -ого, ч. 1. Азіат. 2. Представник негроїдної раси.

ЧОРНИЛО, -а, с. Дешеве погане вино. Приблизно семеро молодих людей родом із Мідних Бук у ніч дня Всіх Святих сиділи за коледжем, пили вино чорнильного типу «Золота осінь» (більш відоме в народі як «Зося») і свистіли у вікна дівчачого гуртожитку (Л. Дереш)

ЧОРНОЖОПИЙ, -ого, ч., вульг. Представник негроїдної раси.

ЧОРНУХА, -и, ж. 1. Погано зроблений жорстокий бойовик або детектив, перенасичений епізодами насильства. То був потрійний

327

чорнушний

удар по українському глядачеві: новий бойовик, новий маніфест і нова чорнуха (Єва). 2. Жорстока вулична бійка. Пішла справжнісінька «чор-нуха» (Л. Дереш). 3. Гнітючість, депресивність. Сіра телефонна будка маячіла, мов примара, на тлі мокрої вуличної чорнухи (І. Карпа).

ЧОРНУШНИЙ, -а, -е. Сповнений насильства, грубий,, цинічний. Згодом пішов чорнушний шлак «перестроєчних боєвиків», і детективний вал «марініних» (тт.еІііргоД.сот.иа). Гарна ж я у тебе Муза, що навіяла тобі всю ту чорнушну маячню про комуналки з проскурнями і забужками (Четвер).

ЧОРТ, -а, ч. 1. Ненадійна людина. Не знаю, не покладаюсь я на цього чорта… 2. Незнайома людина. Все почнеться знову, обструганий під’їзд, побиті мордяки випадкових чортів (А. Дністровий). 3. Міліціонер. Мотаємо звідси, бо зараз приїдуть чорти!