А

АБІБАС, -а, ч., знев. Фірма Асіісіаз. Що ти вихваляєшся своєю курточкою ? Абібас поганий.

АБЗАЦ, присудк. сл. 1. Кінець. Це повний абзац, тут більше нічого не зробиш. 2. виг. Уживається для означення сильного враження — як позитивного (захоплення), так і негативного (розчарування, незадоволення). Ти бачив, яку тачилу прикупив Саньок? Це просто абзац.

АБІТУРА, -и, ж. Абітурієнти. Мене вже ця абітура заманала — через них до універу не підступишся.

АБІТУХА, -и, ж., див. абітура. А ти хто, абітуха?

АБоРТ, -у, ч., комп. Вимушене завершення програми або роботи комп’ютера загалом внаслідок непередбачених збоїв (від англ. аЬпогтаї Іегтіпаїіоп — аварійне завершення роботи). Вимкнули світло. Для комп уютера — аборт.

АВАРЇЙКА, -и, ж., авт. 1. Аварійне світло. В 16 років я трахнув дівку в машині на переднім сидінні біля світлофора з увімкненою аварійкою (ЗтіїН_/а5і_сНаі). 2. Аварійна служба (газова, технічна допомога тощо). Викличи аварійку, пліз. Я поламався на машині прямо серед поля.

АВІК, -а, ч., комп. Відеофайл із розширенням .ауі. Я не знаю, чи твій програвач прочитає цей фільм — він в авіку записаний.

АВДОТЬЯ, -ї, ж. Автомобіль марки «Аиді». Чувак десь гарно бабки зірвав: квартиру прикупив, на авдотьї їздить…

АВТОМАТ, -а, ч., студ. Оцінка, що ставиться без складання іспиту з урахуванням успішності й активності студента протягом навчального курсу. Ходіть на всі пари, отримуйте гарні оцінки плюс реферат — і до сесії заробите свій автомат.

АВТОМАТОМ, прися. 1. студ. Без складання іспиту (про оцінку). 2. Автоматично. Спросоння, я «автоматом» відвів від себе всі можливі підозри (Д. Корчинський).

АВТОПІЛбТ, -у, ч. Неусвідомлена координація рухів, орієнтація на місцевості. 0 На автопілоті — несвідомо. Я вчора так спати хотів; додому на автопілоті доліз.

АГРЕГАТ1, -а, ч., нарк. Шприц. Бля, наркоту притягнув, а агрегат де?

АГРЕГАТ2, -а, ч. Чоловічий статевий орган, (дивлячись на оголеного чоловіка) Мама дорогая! Який агрегат! (А. Дністровий).

45

апарат

АПАРАТ, -а, ч. 1. Будь-який прилад. Прибери апарат — пройти неможливо. 2. Пристрій для самогоноваріння. А що, дістанем в селі старий апарат і самі гнати будем. 3. Шприц. Піди в аптеку, затарся апаратами.

АПАРАТУРА, -и, ж., нарк. 1. Набір шприців для уколу. Треба апаратуру десь пробити. 2. Набір інструментів для домашнього виготовлення наркотиків. Менти накрили точку місцевих наріків. На місці були знайдені усі необхідні хімікати, апаратура, баяни і т. д.

АПГРЕЙДИТИ, -джу, -иш, недок., комп. Удосконалювати комп’ютер, заміняючи старі комплектуючі новими (від ангя. ирегасЗе — підвищувати якість). Я вже давно хочу апгрейдити свій комп: поставити новий сідюк і додати оперативки.

АПТЕКА, -и, ж., нарк. Ліки, використовувані як наркотики. Так він на аптеці сидить? 0 Дружгіти з аптекою — вживати наркотичні фармакологічні препарати.

АПТЕКАР, -я, ч., нарк. 1. Людина, у якої купують фармакологічні препарати наркотичної дії. 2. Людина, яка виготовляє наркотичну речовину. Треба в аптекаря про чорну спитати.

АРА, -и, ч. Вірмен. Там був Боб, наш Толік і ще якийсь ара — схожий на Мкртчана.

АРАБЕСК, -а, ч. Араб. На Шулявці пройти спокійно не можна — одні арабески лазять.

АРБАЙТЕН, виг. Працюй, працюймо. А я бажаю вам на добраніч, а ВРУ — арбайтен! Щоб з 29 червня ми прокинулися з новою судовою системою &Ьгит.агЬііг.^оу.иа).

АРІВЩЙРЧІ, виг. Бувай, бувайте. Арівідерчі!До зустрічі!

АРІК, -а, ч. Чоловік. Якийсь мутний арік.

АСК, невідм., хіп. Процес випрошування чого-небудь. 0 Піти на аск. Пішли на аск по гуртаку: може, щось на вечерю надибаєм.

АСЬКА, -и, ж., комп. ІСО — комунікаційна програма для Ін-тернету, що дає змогу обмінюватись короткими повідомленнями. Хвилини зі сльозами на очах, він читає це повідомлення, не розуміючи, чому не качається пошта, чому не конектиться аська, чому не пускає в чат… (5тШіДазі сНаі).

АСЯ, -і, ж., див. аська. Тепер буду знати, чого наш ЬЬЬоуєг асю не відкривав… (БтііН_/азі_сНаі).

АТАМА, -и, ж., тільки одн., нарк. Стан сонливості після прийому наркотику.

АтАС, виг. 1. Попередження про небезпеку. Атас! Атас! Зараз батьки накриють нас! («ТНМК»). 2. Висловлення позитивних емоцій. Боже, який класний був концерт! Просто атас! З. рідше. Висловлення негативних емоцій. Він ненормальний. Це просто атас.

АУДЮХА, авдюха, -и, ж. Автомобіль марки «Аисіі». Нормальна така аудюха А6, правда?

48

ахронаріус

АУСВАЙС, -а, ч. Документ, посвідчення особи. Це просто день, що врубується в простір. Це просто день — весь твій, мов «аусвайс» (С. Жадан).

АУТ1, -у, ч. 1. Стан пригніченості, прострації. 2. Непритомність. Бути в ауті. Ти вже чув про сесію? Я в ауті. 3. Щось неймовірне, приголомшуюче, жахливе, нестерпне. Повний аут. Таке читати, коли болить голова, — повний аут (А. Дністровий).

АУТ2, -а, ч. Дурень, невдаха. Та аут він повний, лузер. Все проорав.

АФЕН, -а, ч., заст. Міліціонер. Витягаємо ми джойнт, і що ти думаєш — афен виповзає…

АФГАНКА, -и, ж. 1. Маскувальна тканина захисного кольору. Що то за дивак — військовий — на голові панама, «афганка» й черевики на ногах замість звичних чобіт (\т\ї.5і.іаток.тк.иф£ого<і.иа). 2. нарк. Сорт конопель. Це класна трава — афганка.

АХРОНАРГУС, -а, ч., комп. Архіватор. Пусти файл через ахронаріус, і він стане вдвічі менший.

Б

БАБА, -и, ж. 1. знев. Жінка. Лишився з бабою, яка трахається з його сином (Ю.Покальчук). Але одна умова: щоби бабів не водив ніяких (Б.Жолдак). 2. Жінкоподібний, слабкодухий чоловік. Куди йому ще за тьолку вступитись: він сам баба — засцить/ 3. Монумент Бать-ківщини-матері в Києві. Коротше, йдіть від Арсенальної — туди, де Баба стоїть.

БАБЕНЦІЯ, -ї, ж., знев. Жінка. За столом сидить дебела жіночка і щось пише… Ці насуплені непривітні бабенції переважно несли свою ніким не санкціоновану службу моральності (Ю. Винничук).

БАБЙШНИК, -а, ч. Живіт. Ти чого бабешник виставила?Жир з боків вивалюється.

БАБКИ, -ок, мн. Гроші. Спочатку гопи виклали їм свою точку зору стосовно проблеми. Вони оперували такими прогресивними поняттями, як «он мєня напрягає», «ми вас всєх захіпаблудім», «будете нам всім баиілять бабкі» і таке інше (Л. Дереш). 0 Рубйти бабки — діставати гроші. Зробити бабки — заробити гроші. Влетіти на бабки; потрапити на бабки — потрапити в халепу з грошима. Розкручувати на бабки — ініціювати когось витратити на себе гроші. Я не експерт, звичайно, але з моєї точки зору, блядки — це коли дівки/дівка йдуть в бар/стометрівку і сидять, чекаючи, поки їм хтось виставить, ну і «розкручують на бабки» і т. п., зі всіма наслідками (БтііНДаЗі_сНаі).

БАБЙСЬКО, -а, с. Жінка. В Америці блатне бабисько навчилося лаятись по-англійському, особливо гарно вдавалося йому «Шшіт!» (О. Забужко).

БАБЛЙ, -а, с. Гроші. Тепер всі їх думки тільки й будуть про капусту, або ж лаванду, яку ще дехто називає баблом (С. Пиркало). Розповідаю йому про прихід Булавки, він на обличчі хмурнішає і каже, що цьому дебілу нема чого переживати, бо його родина врятує, вся ота срана контора: слідчий, депутат, прокурор… й серйозне бабло, яке ніколи нікому не заважає (А. Дністровий). 0 При баблі — багатий, грошовитий.

БАБЛбСИКИ, -ів, мн., див. бабло. Пацани!Вибачайте, баблосиків хронічно не вистачає (тт. іагіак.сот.иа).

БАБУЛЙТИ, -ів, мн., див. бабло. Ну що, гребем бабулєти і драла?

БАБУЛЯ1, -і, ж., комп. Материнська плата. Мені бабулю на компі треба міняти. Не знаєш, скільки нормальна коштує?

50

байк

БАБУЛЯ2, -і, ж., мн., див. бабло. Я тобі бабулі дав. Де водяра? (Ю. Іздрик). Я не йду з вами в клуб. Бабуль немає.

БАБУЛЬКА, -и, ж.; бабульки, -льок, мн., див. бабло.

БАТ, -а, ч., комп. Помилка в роботі програми (від англ. Ьи§ — жук: за легендою, лампи старих великих ЕОМ часто перегорали через комах, які летіли на світло, і машина виходила з ладу). Що з компом ? — Не знаю. Якийсь дивний баг.

БАТА, -и, ж., див. баг.

БАДИЛЛЯ, -лля, с. 1. парк. Марихуана. А що, є бадилля дунути?

2. Найнижчий ступінь якості. Бадилля це пиво.

БАДЙЛЬ, невідм. Щось поганої якості.

БАДИЛЬбВИЙ, -а, -е. Негативна характеристика чого-небудь. Ну, як тобі пиво? Та, фу, бадильове.

БАДИЛЯЧЧЯ, -ччя, с., див. бадилля.

БАДЛО, -а, с., зниж. Обличчя. А в бадло хочеш за такі слова?

БАДЙГА, -и, ж., див. бодяга.

БАДЙЖИТИ, -жу, -жиш, недок., див. бодяжити.

БАЗА, -и, ч. Місце закупівлі: базар, магазин. Коротше, друган, слухай розклад: завтра ідем на ринок і скуповуєм півбази. Ковбаса, водяра — все, як треба.

БАЗАР, -у, ч. Розмова. Я, наприклад, часто читаю проповіді ближнім з єдиною метою — поставити базар, себто вдосконалитись у демагогії (Д. Корчинський). 0 Фільтрувати базар — вибирати слова; думати, що говорити. Ви, пацани, базар би фільтрували!(О. Ірванець). Базару нема (є) — питань нема. Гнилйй базар — сумнівна розмова, брехня. Пхати, втикати, шати гнилйй базар — брехати. Галімий базар — дурні розмови. Тюля кидає на мене в’язкий, тривалий погляд, наче хоче сказати, до чого тут цей галімий базар (А.Дністровий). Цепонути за базар — послатись на попередню усну домовленість. Без бе, без базару — без зайвих питань, обов’язково. Відповідати за базар — відповідати за свої слова. З’їхати з базару — а) припинити розмову, змінити тему розмови; б) не дотримувати обіцянки. Підмести базар — думати над тим, що ти говориш.

БАЗАРИТИ, -рю, -риш, недок. Говорити. Серед собак жити — їхньою псячою мовою й базарити: «Чьо, нє врубаєшся? Смозгамінє дружиш, да?» — Базарні бандюгани інакшої не розуміють (тм.еІНргоД. сот.иа). Не нада базарити, як моя бабуся (А.Дністровий).

БАЙ, БАЙ-БАЙ, виг. Звична форма прощання. Виймаєш із лічильника мідних жучків / долучаєш до списку ще кілька бичків / і невагомий попіл збивши на льоту / бай батьківщино говориш у пустоту (С.Жадан). Ну, все. Побачимось завтра. Бай-бай!

БАЙДА, -й, ж. Неприємна ситуація; щось заплутане, невиріше-не; проблеми. Ну от, холера, знову всю байду звалили на мас-медіа (Молоко).

БАНК, -а, ч. 1. Велосипед. Крутий байк! — А ти що думав — гірський/2. Мотоцикл. Це що за байк такий: «Париж—Дакар» написано ? Щось мені мало віриться, що він в якихось ралі брав участь.

51

байкер

БАЙКЕР, -а, ч. Мотоцикліст, представник окремої субкультури. Зазвичай має особливі прикмети стилю: бандан на голові, косуху, шкіряні штани або затерті джинси, багато перснів. Музичні уподобання байкерів — важкі стилі. Він типовий такий байкер: брудний, як рік не мився, патли за плечі і зі свого харлея не злазить.

БАК1, -а, ч. Долар. Ти чула, що новий бак в обігу з’явився?

БАК2, -а, ч. Бакенбард. Слухай, а тобі прикольно з баками. Дуже стильно виглядаєш.

БАКАР, -я, ч., див. бак1.

БАКИ1: ПОВНІ БАКИ. Розумове перенавантаження. Ну, ти і загрузив повні баки.

БАКИ2: ПОВНІ БАКИ. Бажання сходити в туалет. Повні баки, треба злити.

БАКЛАЖАН, -а, ч. Алкоголік. А що з цього баклажана візьмеш? Йому аби на сто грам знайти.

БАКЛАН, -а, ч. 1. Балакуча людина. Що за баклан, перебазарить кого завгодно! 2. Нечесна, підла людина. Вони вовтузяться з тілом того дебелого грінго з центру, якого випадково завалили за те, що обізвав нас «бакланами» (А. Дністровий). 3. Брехун, людина, що кидає слова на вітер. Не ведись на його слова — він чисто баклан.

баклАнити, -ню, -ниш, недок. 1. (кого?) Пліткувати, негарно відгукуватись про когось. Чи ти зо страху за свої регалії «старпукно-го» чатера будеш бакланити мене поза очі? (5тШі_/а5ї_скаі). 2. Дуже набридати розмовами. 3. знев. Говорити. Краще б вона по-польськи бакланила… (тгм.іптк.сот.иа).

БАКЛАНКА, -и, ж. 1. Мовлення, говір. Як ти так… живеш у Львові і обсираєш нашу львівську бакланку? (((((((( (ЗтШг_/аЗі_ сНаі). 2. Пусті розмови. Що це за тупа бакланка? Я не хочу слухати такі розмови.

БАКЛЯ, -і, ж. Долар.

БАКС, -а, ч.; -ів, мн. 1. Долар. Для повного щастя мені треба зараз штуку баксів. 2. мн. Гроші. Ці хлопці могли б поїхати і заробити купу баксів у Голлівуді, але не зробили цього (Єва).

БАКСИК, -а, ч., див. бакс. І баксики зелені у очах (Дзеркало тиж-

ня).

БАЛАБАС, -у, ч. Гроші.

БАЛАБАХА, -и, ч., нарк. Пристрій для куріння марихуани, див. бульбулятор.

БАЛАБОЛ, -а, ч. 1. Балакуча людина. Але Максим Покровський не лише класний вокаліст і балабол. Після того, як він майстерно стримав коня, він може залишатися у Раменському — на іподромі працювати (тизіса.сот.иа). 2. Людина, у якої слова розходяться з дійсними справами. Зрештою, Циркуль — нормальний типоша, це не той балабол Вася (А.Дністровий).

БАЛАБоЛИТИ, -лю, -лиш, недок. Говорити. Перестань бала-болити.

52

банабака

БАЛАБоЛКА’, -и, ж. і ч., див. балабол. Тріпло вона, балаболка.

БАЛАБоЛКА2, -и, ж. Спортивна шапочка. Хочу купити собі спортивну балаболку, а то вже холодно, вуха мерзнуть.

БАЛАБЙЛКА3, -и, ж. Радіоточка. Та вируби вже цю балаболку — дістав твій Перший національний.

БАЛАКАЛКА, -и, ж. Радіо. Я давно не слухаю балакалку: всі ефем-ки спопсились.

БАЛАЛАЄШНИЦЯ, -і, ж., вульг. Жінка, яка часто мастурбує. Кажуть, що % балалаєшниць статеві губи розтягнуті.

БАЛАЛАЙКА1, -и, ж. 1. Гітара. Запілікай щось на балалайці.

2. Будь-який ^струнний інструмент.

БАЛАЛАЙКА2, -и, ж., вульг. Жіночі статеві органи. Та в неї вже розтягнута балалайка.

БАЛАНДА, баланди, ж. 1. злоч. Тюремна їжа. КПЗ, параша і баланда на підлозі стоїть. 2. Погана їжа, бовтанка. Це баланда, а не жрачка.

БАЛАЧКА, -и, ж. Чат, форум.

БАЛДА, -й, ж. 1. Голова. Мені погано. — Балда болить?(А.Дністровий). 0 Балда варить — ефективна розумова діяльність («голова працює»). Грицю, твоя балда варить? (А.Дністровий). З балди — з голови, випадково. Я — чисто з балди — ляпнув, що до цієї теми можна буде повернутися після закінчення другого курсу (А. Дністровий). Без балдй — без розмірковувань, бездумно. 2. Нерозумна людина. От балда! З. Тямуща людина. Він балда — голова на плечах.

БАЛДЇТИ, -їю, -ієш, недок. Отримувати насолоду. Читати його можуть усі — і ті, хто особисто знав Стаса Перфецького, слухав «Уап Лег Сгаа/ Сепегаїог» та розглядав (хе-хе) репродукції Пітера Гемела, і ті, хто балдіє від «Нас не даґонят» й журналу «Атдахні» (Л.Дереш).

БАЛДЬбЖ, -у, ч. Насолоджування чимось. Вечірка, друзі, класна атмосфера — це просто балдьож.

БАЛДЬбЖНИК, -а, ч., див. балдюйник.

БАЛДЮЙНИК, -а, ч. Любитель насолоджуватись, гедоніст. Що ти валяєшся на дивані, балдюйник.

БАЛЕТКИ, -ок, мн. 1. Туфлі. Купила сьогодні собі туфлі — класичні балетки. 2. ірон. Тапочки. Це чиї розтоптані балетки стоять біля дверей?

БАЛЙК, -а, ч. Живіт. Оце жирпоп, балик зі штанів вилазить.

БАМБЇНА, -и, ж. 1. Дівчина. 2. Лагідне звертання до дівчини.

БАМБЇНО, невідм. Лагідне звертання. Бамбіно, привіт!

БАМБУК, -а, ч. 1. Нецікава, «порожня» особа. Та твій Саша — пустомеля, справжній бамбук. 2. Психічно ненормальна людина.

БАНАБАК, -а, ч. Азіат. Найчастіше так називають торгашів, тому слово має додатковий смисловий відтінок — «непевна, ненадійна людина». Цей ресторанчик тримають банабаки.

БАНАБАКА, -и, ч., див. банабак.

53

банани

БАНАНИ, -ів, мн. 1. Навушники. Подивись на того чувака з бананами: як він може бігати і водночас слухати музику?!. Брюки. Твої банани вже давно з моди вийшли — зараз їх треба міняти на кльоші.

БАНДА, -и, ж. 1. злоч. Стихійне (на відміну від бригади) злочинне угруповання. Леонід Ілліч, здавалося, житиме вічно, а разом із ним і вся його гнила банда (Ю.Винничук). 2. Гурт людей, компанія друзів. Збирай банду, приїжджай до мене в гості.

БАНДАН, -а, ч. Трикутна хустина, пов’язана на голові; є одним з основних атрибутів байкерів та металістів. Рокерський бандан.

БАНДАНА, -и, ж., див. бандан.

БАНДЖУГА, банджюга, -и, ч., нарк. Пристрій для куріння марихуани, див. (сухйй) бульбулятор. Слухай, а прикольна банджуга.

БАНДИТ, -а, ч. 1. ірон. Друг. 2. Добрий знайомий. 3. Ігровий автомат. Мій з автоматів не вилазить — половину зарплати просиджує за бандитом.

БАНДйС, -а, ч. Бандит, злодій. Фільм про бандосів.

БАНДУРА, -и, ж. 1. Великий предмет. 2. комп. Комп’ютер. У нас в офісі стоїть вісім бандур, які давно треба апгрейдити. 3. Струнний інструмент, напр. гітара, (показує на гітару) Бери бандуру, заграєм.

БАНДЙЖ, -а, ч. Бандит, злодій. Місцеві бандюки.

БАНКИ1, -ок, мн. Очі. Фу, негарні в нього банки.

БАНКИ2, -ок, мн., муз. Барабанні установки.

БАНЧИТИ, -чу, -чиш, недок. Продавати. І що ти збираєшся після універу — банчити на ринку?

БАННІ, -а, ч. Розумна людина. Він у нас бати — світла голова.

БАНЯ: (ІТЙ) В БАНЮ. Висловлення небажання мати з кимсь справу. Тану їх в баню, коротше (С. Пиркало). Вже можеш дивитись на шампанське? — Іди в баню! — відмахнулася вона, вдавано ображаючись (Ю. Винничук).

БАНЙК, -а, ч. 1. Голова. 2. перен. Дурень.

БАНЙЧИТИ, -чу, -чиш, недок. Випивати. Ледве мені вдалося пояснити, що я прийшов у справі, а не банячити з ними (Ю. Винничук). А що залишається робити, коли на душі херня? Банячити…

БАНЬКА, -и, ж., нарк. Випарювання рідини під час приготування наркотику.

бАньки, -ньок, мн. 1. Очі. 2. Великі або булькаті очі. Не поні-маю, шо за прелість у великих баньках? (В.Даниленко).

БАРАБАН: ПО БАРАБАНУ, ПО-БАРАБАНУ. Байдуже. Просто всім було по барабану (Єва). Приходьте, поговоримо. Мені по барабану («ТНМК»). Мені по-барабану, скоро звідси звалюю (А. Дністровий).

БАРАБАНЩИК, -а, ч. Донощик.

БАР^ЙДЛО, -а, ч. Барабанщик.

БАРАН1, -а, ч. Дурень.

БАРАН2, -а, ч. Кучерява людина. Філя Кіркоров — типовий баран, кучерявий болгарин.

54

батник2

БАРАН3, -а, ч. Трамвай. Дарма ми цим швидкісним бараном поперлись, треба було сісти на маршрутку.

БАРАХЛО, -а, с., знев. Одяг.

БАРАХОЛЬНИК, -а, ч. 1. Франт, людина, що має багато одягу.

2. Речовий ринок.

БАРАХОЛЬНИЦЯ, -і, ж. Жіночий відповідник до барахольник 1.

БАРВІ1, невідм. Гарненька, але дурна, схожа на ляльку дівчина.

БАРБР, невідм., нарк. Барбітурати.

БАРБІТУРА, -и, ж., нарк. Барбітурати.

БАРЙГА, -и, ч. 1. Торговець, перекупник. Порядок — це коли наші бариги товстіші за сусідських (Д.Корчинський). Багато речей — цифрові магнітофони для легковиків, кілька мерседесівських нових бубликів, які так і не їздили, новий капот від ВАЗ-9, який ми поцупили з одного гаража, а ще купа різних дрібниць, — ми так і не змогли скинути баригам (А.Дністровий). 2. нарк. Торговець наркотиками.

БАРИГУВАТИ, -ую, -уєш, недок. 1. нарк. Продавати наркотики.

2. Продавати що-небудь.

БАРИЖАТНИК, -а, ч. Погана, неприємна компанія. Не хочу я йти в цей барижатник: знову набухаються і морди бити будуть.

БАРЙЖНИЙ, -а, -е. Поганий, неякісний. Пісня «Кроха-тн» зайняла у всеукраїнському радіопараді «КасІіо Біагз» перше місце. У січ-ні-96 з цієї причини барижна концесія надійшла до міста Луцьк, де була прийнята за реперів (тт.іптк.сот.иа). * Фуфловий, галімий.

БАРЙЛО, -а, с. Живіт. Відростити барило від пива.

БАРЙЛЬ, -я, ч., див. барйло.

БАРИШНЯ, -і, ж. Дівчина. Треба розібратись з тією баришнею.

БАС1, -а, ч., муз. Бас-гітарист. Ти чув новину: у «Вгаітіогт» помер бас.

БАС2, -а, ч. Мікроавтобус. Жовтий бас «Богдан».

БАСІК, -а, ч., див. бас2.

БАСКЙТ, -у, ч., спорт. Баскетбол. Грати в баскет.

БАСНЯ, -і, ж. Погана компанія.

БАСТА, невідм., ж. Кінець.

БАСУХА, -и, ж., муз. 1. Бас-гітара. Чия басуха?2. Басовий акомпанемент. У цій композиції надто сильна басуха.

БАСЮК, -а, ч., муз., див. бас1.

БАСЙК, -а, ч., муз., див. бас1.

БАТА, -и, ж., нарк. Вена. Та, бля, що ти з них хочеш? Врізали по баті — і кайфують.

БАТАРЕЙКА, -и, ж. Тролейбус. До нас 11-та батарейка їздить.

БАТНИК1, -а, ч., комп. Файл із розширенням .Ьаі. Для батника треба спеціальну програму.

БАТНИК2, -а, ч. Приталена блуза або сорочка з неглибокою застібкою на ґудзиках. Стильний батник.

55

батон1

БАТОН1, -а, ч. 1. Тіло. Підривай свій батон і пішли. 0 Розслабити батон — сісти, відпочити. 2. мн. Сідниці. Хіба у чоловіка можуть бути такі батони — іде, як дебела тьолка, перевалюється. 3. мн. Стегна. 4. мн. Груди. 5. Дебела, огрядна людина. Він досить крупну-ватий, такий батон.

БАТбН2: КРИШЙТИ БАТбН. Звинувачувати в чомусь. Ти на кого батон кришиш?

БАТбНИТИ, -ить, безос. Погане самопочуття. Щось мене ба-тонить.

БАТРАЧИТИ, -чу, -чиш, недок. Тяжко працювати. Я не хочу ні на кого батрачити — краще сам собі хазяїн.

БАТЧ, -а, ч., комп. Файл із розширенням .Ьаі.

ВАШИХ, -а, ч., див. батч.

БАТЯ, -і, ч. Батько. А взагалі, батя мій хороший (А. Дністровий).

БАТЯНЯ, -і, ч., див. батя. А батяня в тебе ніштяк (Ю.Іздрик).

БАУНТІ, невідм. Самогон із цукрового буряку. Баунті — це тому, що перша буква «б», як і в сировини (буряку).

БАХНУТИ, -ну, -неш, док. Випити. Бахнули з сусідкою пляшечку вина (Ю. Покальчук).

БАЦИЛ, -у, н. Слина, сопливість. Що ти тут бацил розпустив?

БАЦЙЛА1, -и, ж., комп. Вірус. У мене в компі бацила завелась.

БАЦЙЛА2, -и, ж. Сигарета. Стрельни бацилу.

БАЦЬКА, -и, ч. Білорус. Так що, в Могильов, до бацьків?

БАЧ, -а, ч. Долар. Євро нам не катить — давай бачі.

БАЧНЕ, -а, ч. Телевізор. Дивитись бачик.

БАШКА, -й, Бошка, -и, ж. 1. Голова. Вони — козли, яких я наперед ненавиджу й хочу повбивати, повідкручувати їм бошки (А.Дністровий). 2. перен. Тямуща людина. Ну, ти башка! 0 Башка тріщить — а) болить голова; б) інформаційне перенапруження.

БАШКИ, -ок, мн., див. башлі.

бАшлі, -шель, мн. Гроші, оплата. Башлі гони!

БАШЛЯТИ, -яю, -яєш, недок. Платити. Грав би за моряків, товариство би за все баиіляло (С.Жадан).

БАШНЯ, -і, ж., див. баштан.

БАШТА, -и, ж., див. баштан.

БАШТАН, -а, ч. Голова. Баштан тріщить.

БАЙН, -а, ч., нарк. Шприц. А ще його відморожена поведінка, коли він — постійно вбитий, бо по два рази щодня доганяється з Петром Кінконгом (ми його попереджали: всі, хто з ним мутив і мазався одним баяном, підхопили жовтуху) (А. Дністровий). 0 Грати на баяні — вводити наркотик внутрішньовенно.

БоС, бебеес, абр. 1. «Баба бабі сказала» — спосіб поширення інформації з вуст у вуста, щось на зразок «зіпсованого телефону». Вважається надійним, оскільки думка сусіда є найавторитетнішою в народі. БоС — це найкраща реклама. Знаєш, я — тобі, ти — іншому,

56

бенд

він — ще іншому, і поїхало… 2. Чутки, неперевірена інформація. Не знаю, не дуже віриться: щось на бебеес схоже.

БЕГ, невідм. Сумка. Де мій бег?

БЕГЕМОТ, -а, ч. 1. Автомобіль марки «Тоуоіа» Ьапсі Спіізег. 2. Модель «ВМ\У» 7 серії. Мій шеф шикарний бегемот прикупив.

БЕД1, невідм., комп. Зіпсований сектор на вінчестері або на дискеті. Тобі треба повністю форматнути вінт — кілька бедів є.

БЕД2, невідм. Ліжко. Хочу впасти на свій бед і міцно захропіти.

БЕДЛАН, -а, ч. Дурень. Повний бедлан.

БЕДРЇВОЧКИ, -чок, мн. Брюки зі зниженою талією (на стегнах). Хочу джинси-бедрівочки.

БЕЗ БАЗАРУ, див. базар.

БЕЗ БЕ, див. базар.

БЕЗ ДУПЛЯ, див. дупель.

БЕЗ ІЗМбН!, див. ізмєна.

БЕЗ ПОНЙТТЯ. Невідомо, не знаю. Діма знизав плечима. Без поняття, — говорило^ це знизування (Л. Дереш).

БЕЗБАШЕННИЙ, -а, -е. Шибайголова, неконтрольований, не-передбачуваний. Обережно, не грайся з ним: він безбашенний.

БЕЗБАШНИЙ, -а, -е, див. безбашенний.

БЕЗВЕРХИЙ, -а, -е. Божевільний, психічно ненормальний. Ти що, безверхий?

БЕЗКАЙФОВИЙ, -а, -е. Неприємний, нецікавий. Безкайфовий якийсь відпочинок вийшов, повна туфта.

БЕЗНАЛ, -у, ч., бізн. Безготівковий розрахунок.

БЕЗПОНТОВИЙ, -а, -е. 1. Поганий, неякісний, нецікавий. Новий викладач — взагалі безпонтовий. 2. Невигідний, порожній. Без-понтова робота. 2. нарк. Той, що не містить наркотичної речовини. Безпонтова трава.

БЕЗПОНТбВКА, -и, ж. 1. Те, що не становить інтересу. 2. нарк. Речовина, що не містить наркотику. Що за безпонтовку ти підсунув?

БЕЙБА, -и, ж. Дівчина.

БЕЙБІ, невідм. 1. Дівчина. 2. Маленька дитина. Скільки років твоєму бейбі?

БЕЙДЖИК, -а, ч. 1. Картка з особистими даними, що носиться на грудях. Зараз я винесу тобі бейджик акредитації, і ти зможеш пройти. 2. Будь-яке посвідчення. Підійде будь-який бейджик.

БЕН1, -а, ч., нарк. Бензедрин.

БЕН2, -а, ч., евф. Чоловічий статевий орган. 0 Якого бена, лайл. — навіщо, чому. Можливий літературний аналог — «чорт». Протираю очі: на годиннику 8.42. Здивовано думаю: якого бена так рано? Чи його послати?(А.Дністровий).

БЕНД, -у, ч. Музичний гурт. Запитала в чорного сивого білетера на вході, чи у них збираються виступати будь-які музиканти із Сан-Франциско… — Я переконаний, що у нас буде бенд, але якби ви, міс, зайшли після Нового року (С. Пиркало).

57

бербель

БЕРБЕЛЬ, -я, ч. Самогон. 0 Зелений бербель — самогон (від перифрази «зелений змій»).

БЕРКИ, -ів, мн., див. берці.

БЙРКУТИ, -ів, мн. Загальна назва правоохоронних органів (не лише підрозділ «Беркут). Стадіон оточений беркутами.

БЕРЛЯТИ, -яю, -яєш, недок. їсти.

БЕРЦІ, -ів, мн. Взуття (частіше — досить грубе). Що за берці ти купила ?

БЕТМЕН1, -а, ч. 1. Білорус. Бідні бетмейи під Лукашенком гнуться…

БЕТМЕН2, -а, ч. Блювота. 0 Викликати бетмена — блювати.

БЄСПРЄДЙЛ, -у, ч. 1. Безлад. 2. Щось неприпустиме. Я сам собі братва!! Але стирати статтю, в якій 20 коментів за 3 години з’явилось; то точно бєспрєдел!!!!!(ЗтііН_/а8і_сНаі).

БЗДІТИ1, -дю (-джу), -дйш, недок. 1. Незв’язно говорити, надокучати розмовами. Із цими словами Африкан Свиридович хоче лізти в вікно. Він так бздить Вєрі і Надєжді, то, очевидно, хуйово сообража (Л. Подере ’янський). 2. Брехати.

БЗДІТИ2, -дю (-джу), -дйш, недок. Боятися. А чого боятися? Чи бзди, чи не бзди, однаково здохнем… (Л. Подере’янський).

БЗДІТИ3, -дю (-джу), -дйш, недок., вульг. Смердіти. Гриць: І все одно пизда ставридою бздить (Л. Подере ’янський).

БЗДО, -а, ч. знев. Неприємна людина. Він конкретне бздо.

БЗДУН, -а, ч. Зневажлива назва людини, передбачає нещирість і брехливість.

БЗДУНЬКА КУЛАКЇШІЛ. Заняття онанізмом.

БЗІК, бзик,-а, ч. 1. Дивгкувзтість. Людина із бзіками.2. Нав’язлива ідея. Мала бзіка на пункту Лілі Марлен і з цією тєлєгою примудрялася потрапляти всюди (Ю. Іздрик). У мене тут бзик з \явився — треба буде оформити його у проект.

БЙВЕНЬ, -вня, ч., вульг. Погана людина. Бивень, кінь педальний, лошара…

БИК, -а, ч. 1. Людина, що віддає перевагу силі перед розумом. Не переживайте, народ! То ж звичайнісінькі сільські бики (Л. Дереш).

2. Невисокого розумового рівня, але агресивна, самовпевнена людина. Незрозуміла злість охопила ціле її створіння, злість на того тупого бика, який поставив хрест на спокійних ночах, на спокійному житті в мирі й злагоді зі світом і самою собою (Л. Дереш). 0 Бик траншейний.

БИКбНИ, -ів, збірн., див. бик.

БИКбТА, -и, ж., збірн. Угруповання биюв. Знову після футболу купа бикоти тусуватиметься на вулиці, битиме шибки.

ВИКУВАТИ, -ую, -уєш, недок. 1. Поводитись зухвало, виклично, грубо, дратуючи оточуючих. Я сичу до нього, чуєш, бля, не бикуй (А. Дністровий). 2. Нічим серйозно не займатись, вести напівзлочин-ний спосіб життя. Парняга бикує.

58

бігунка

БИРЛЙТИ, -яю, -яєш, недок. Випивати. Бирляти — це теж пити.

БЙТИ ПО ВЕНАХ, парк. Вводити наркотик внутрішньовенно.

БИТбВКА, -и, ж. Кімната побутового обслуговування. Праску можеш взяти у битовці.

БИТОВУХА1, -и, ж. Побут. Битовуха всі почуття руйнує.

БИТОВУХА2, -и, ж. «Побутовий» кримінал. Чи була це звичайна «битовуха»? (Україна Молода).

БИТЙЙ, -я, ч. Друг. Єгор — перевірений друг, битяй.

БИЧАРНЯ, -і, ж. Погана компанія. Сам іди з цією бичарнею: понажираються, та й усіх справ.

БЙЧИТИ1 (що?), -чу, -чиш, недок. Розуміти. Ти бичиш, що я тобі базарю?

БЙЧИТИ2 (кого?), -чу, -чиш, недок. Принижувати. Коротше, вкинься: зібралась компаїика і давай слабшого бичити.

БЙЧИТИСЬ, -чусь, -чишся, недок. Поводитись зухвало, виклично, дратуючи оточуючих. Чого ти бичишся?Хочеш нарватись?

БЙЧКА, -и, ж., знев. 1. Дівчина, яка всім набридає і дратує.

2. Дурепа. ^

БИЧКАРНЯ, -і, ж., збірн., див. бичарня.

БИЧбК1, -чка, ч. Недопалок. Мартофляк знайшов у ній досить тлустого бичка і закурив (Ю.Андрухович). Виймаєш із лічильника мідних жучків / долучаєш до списку ще кілька бичків / і невагомий попіл збивши на льоту / бай батьківщино говориш у пустоту (С.Жадан).

БИЧСІК2, -чка, ч. Йолоп, пришелепуватий здоровань. Фєдя, тут два бичка, — він промовив це, стоячи прямісінько піді мною (Л. Дереш).

БІ-БОЙ, -я, ч. Той, хто танцює брейк. Але вони без сумнівів були першими бі-боями в історії людства (Молоко).

БІБЛІОТЕКА, -и, ж. 1. Випивка. А я пропоную піти в бібліотеку (напитись). 0 Піти в ~, почитати ~ — напитись. 2. нарк. Марихуана. У мене є маленька персональна бібліотека — на пару тяг буде.

БІГАТИ, -аю, -аєш, недок. 1. нарк. Жити. Буде бігати. 2. комп. Бути в нормальному робочому стані, працювати. Ну, як твій комп після ремонту? — Та нічого, бігає.

БІГДУБДЦУМ, невідм. Стан післяалкогольного дискомфорту. Що, головка болить?Бігдубадум?

БІГУНбК’, -нка, ч., студ. Документ із деканату, дозвіл на складання академзаборгованості. Для складання іспиту вам треба взяти бігунок з деканату.

БІГУНбК2, -нка, ч., комп. Кнопка на лінійці прокрутки, за допомогою якої «перегортають» сторінки. А ти сторінки погортай через бігунок на панелі.

БІГУНОК3, -нка, ч. Застібка на «блискавці». Бігунок зламався на светрі.

БІГУНКА, -и, ж. Понос. Щось не те зів, бо бігунка почалась.

59

бідони

БІДбНИ, -ів, мн. Груди. Оце в неї бідони! Мабуть, розмір четвертий, не менше.

ВІЗІ, виг. Сигнал «зайнято» в телефоні. Дзвоню, а там «бізі».

ВІЗНИК, -а, ч. Бізнесмен. Не терплю бізників: вони тільки про свої справи і можуть говорити.

БІЗЙН, -а, ч. Тугодум, телепень, здоровань. Ну ти, Генка, і бізон. (ЗтііНДаЗі_сНаі).

Б1КС, -а, ч. Принижений, зневажений чоловік. * Опущений, пєтух.

БІКСА, біксй, ж. 1. Дівчина. Ми тут в натурє пробили, шо єсть такой празнік День Валентіна, в каторий всі конкретні пацани по-здравляють ніштякових тьолок… Желаєм тобі, Люська, всєгда бути такою прікольною біксою, всігда вспівати всіх нас обслужити і шоб всігда ето було кльово і недорого (розіир.Ьгата.сот). 2. Проститутка. 0 Нарисувати біксу — знайти проститутку.

БІЛА, -ої, ж. Горілка. Запитує тебе один із бевзів, наливаючи півгранчака білої (Ю.Андрухович).

БІЛЕ, -ого, с., нарк. 1. Продукт переробки ефедрину. 2. Героїн.

БІЛЕНЬКА, -ої, ж., див. біла.

БІЛИЙ, -а, -е. 1. бізн. Той, що не має боргів і непевних справ (про організацію тощо). 2. 0 Білий дім, ірон. — міська адміністрація (будинки міськвиконкому найчастіше бувають білого кольору, за аналогією до Білого дому у Вашингтоні). 3. Позитивна характеристика. 0 Білий та пухнастий — добрий, гарний. 4. -ого, ч. Унітаз.

0 Білий друг — унітаз. Познайомитись з білим другом, поспілкуватись з білим замком — поблювати. Спілкувався я вчора з білим другом…

БІЛКА1, -и, ж. Біла гарячка. 0 Ловйти білку — мати приступ «білої гарячки». Він уже білку ловить: можеш викликати «швидку».

БІЛКА2, -и, ж., комп. Зразок, чистовий варіант. Давай, доробляй

1 мені вже білку принесеш.

БІЛОЧКА1, -и, ж., див. білка1. Якщо я не їду, він смертельно напивається у тому Чортополі, до всрачки, до білочки (Ю.Андрухович).

БІЛОЧКА2, -и, ж., див. білка2.

БІЛЬЯРДНА КУЛЯ. 1. Лиса людина. 2. Лисина. Ну, я і залупив йому прямо по більярдній кулі.

БІЛЯК, -у, ч., див. білка 1. По врубався в тему апарата, коли на нього біляк напав. Його висадило на ізмєну, тіпа він сам сидить у тому столі і не може в "їхати (Ю. Іздрик).

БІМЕР, -а, ч. Машина марки «ВМ\У». 745-й бімер.

БІНбКЛЬ, -я, ч. Людина з банькуватими очима. Оцей бінокль? Ти що. не можеш без лупооких?

БІРКА, -и, ж. Постійна дівчина певного хлопця. Його бірка.

БІП, -а, ч., комп. Внутрішній механізм комп’ютера, що видає найпростіші звуки (від англ. Ьеерег — звук, пищання). При неполадці чути біп.

БІПЕР, -а, ч., комп., див. біп.

60

блін1

БТТЛ, -а, ч. Член трупи «Веаііез». Дух безсмертного «бітла» давав вказівки (Україна Молода).

БЛАЖЕННИЙ, -а, -е. Психічно хворий, ненормальний. А ти не знаву що він блаженний? У нього навіть довідка є, від армії закосив.

БЛАНШ, -а, н. Синець. Чого ти так рішив? — примружив Мекка ліве око, але воно було без «бланша» (Б.Жолдак).

БЛАТ, -у, ч. Протекція, зв’язки, що дають змогу вирішити щось.

0 По блату — по знайомству. Її синка віддав в дебільну школу / К де-генєратам на харчі казенні, /їв циркове училище по блату пристроїв, / Шоб на блазня він учився (Л. Подере ’янський).

БЛАТНЙЙ, -а, -е\ 1. Людина, яка належить до злочинного світу: живе за злодійськими законами і протистоїть правоохоронним органам. Він толерує людину «приватну» — стареньку, що торгує цигарками, або ж іронічного дідугана, що вміє «построїти» і «блатних,

1 приблатньонних, і нових руських, і демократів», і… того ж таки Оскара (тт.еііїрго/і.сот.иа). 2. Сучасний бізнесмен на пострадянському просторі, зазвичай із кримінальним минулим. 3. Грошовитий, впливовий. 4. Показний, зухвалий. В Америці блатне бабисько навчилося лаятись по-англійському, особливо гарно вдавалося йому «Шшіт!» (О. Забужко). 5. Успішний.

БЛАТНУВАТИЙ, -а, -е. Той, що намагається бути схожим на блатного чи віддалено подібний до нього. Про що там триндять двійко блатнуватих персонажів, один — у шкірянці та з гнилими зубами, інший — ще теля, афоня з молочною шкірою, словом, резонер і тюхтій? (ПіК).

БЛАТНЯК, -у, ч. 1. Ресторанна музика — шансон, — яку слухають і замовляють блатні. Фу, не хочу я цей блатняк слухати. Вимикай «Шансон». 2. збірн. Особи, приналежні до злочинного світу.