§ 39. Сполучник як службова частина мови Сполучник це незмінна службова частина мови, що сполучає однорідні члени речення та частини складної о речення: Осінь іде і за собою дощ веде; Бджоли раді цвіту, а люди — літу (Нар. тв.).

Сполучники не мають лексичного значення, а лише виражають смислові відношення між однорідними членами або частинами складного речення. Вони не виступають членами речення.

Групи сполучників за значенням і сиитаксичною роллю За призначенням сполучники поділяють на сполучники сурядності і сполучники підрядності. Сполучники сурядності поєднують однорідні члени або рівноправні частини складного речення: Тремтять, летять вабливі звуки, а з ними радощі, і сум, і гніт душевної розпуки, і ніжний усміх світлих дум (Г Чупринка).

Сполучники підрядності поєднують головну й залежну частини складнопідрядного речення: Сьогодні я такий веселий, що молодіти хочу знов (В. Сосюра).

Групи сполучників за значенням і синтаксичною роллю

Сполучники сулялііості

ц Сполучники підрядності

єднальні: і (й). та (= і), і…і. иі…иі (ані…ані)

часові: коли, як, доки, перед тим як, після того як

її рої псі явні; а, але, та (= але), проте, зате. однак

причинові: бо, тому що. через те що, завдяки тому що. у зв ‘язку з тим що

розділові: або, чи, хоч, або…або, чи…чи, хоч…хоч. то., то, не..ме то, ш то…чи то

мети: щоб, для того щоб, оби

умовні: як, якщо, якби, коли б, коли

допустові: хоч, незважаючи на те що, дарма що, хай

порівняльні: як, наче, неначе, мов, мовби

з’ясувальні: що, щоб, як

наслідкові: так що

Групи сполучників за вживанням та за будовою Групи сполучників за вживанням

Одиничні

Повторювані

Парні

і. та. а, або. те, чи. як, мов

і „.і. ні… ні. або… або, чи… чи. то… то

як… так, хоч… але, якщо… то, не лише… а й, чим … тіш

Групи сполучників за будовою

Прості

Складні

Складені

непохідні первинні сполучники

утворені злиттям в одне слово двох слів (займенників, прислівників з частками і прийменниками)

утворені 3 кількох слів

тощо

зате, якби, якщо, мовби, начеб, начебто. немовби, немовбито, неначе. неначебто, ніби, нібито, немов, ніж, адже, аніж, втім, отже, отож, притому, причому’, проте, тобто, щоб тощо

тому що, через те що, перед тим як. для того щоб, незважаючи на те що тощо

Розрізнення сполучників та інших частин мови Для правопису важливо вміти розрізняти складні сполучники таж, теж, тож, якби, якже, якщо, шоб, проте, зате, притому, причому (які пишуться разом) і однозвучні поєднання інших частин мови іа ж, те ж, то ж, як би, як же, як що, що б, про те, за те, при тому, при чому (які пишуться окремо).

291

1- Сполучники можна замінити іншими синонімічними сполучниками:

• таж — адже: Таж (адже) ми з тобою колись були товариші;

• теж також: Русалка… зникає в тумані. Потерчата т еж (також) зникають;

• тож — тому: Життя таке коротке — тож (тому) спішімо робити добро;

• якби — коли б: Якби (коли б) знав, де впав, то й соломки б підстелив;

• якщо — коли: Якщо (коли) надумаєш — заходь;

• щоб — аби. Не смійся з другого, щоб (аби) тобі не було того;

• проте — однак: Не радий хрін тертушці, а проте (однак) на кожній танцює;

• зате але: Взимку холодно, зате (але) комарі не кусають;

• притому — до того ж: За моїми відомостями, вони в саду і притому (до того ж) в найкращому настрої;

• причому — і то: Сто карбованців зашила йому мати в підкладку піджака, причому ( і то) зашина сировою ниткою

Однозвучні ж поєднання інших частин мови замінити сполучниками не можна.

2. Сполучники членами речення не бувають і не відповідають на питання (на питання може відповідати все підрядне речення, а не сам сполучник).

Однозвучні ж поєднання слів є членами речення і відповідають на питання в реченні: яка? — та ж. яке? — те ж, що? — тож. як? яким способом? — — як би, як же; що? — що б: про що? про яке? — про те. за що? за яке? — за те; при чому? — при тому-, при чому.

вправи

ВПРАВА 184. ГВдхреспіть сполучники, випишіть їх і визначте групи за значенням, вживанням і будовою Зразок: І. але — сполуч. сурядності, протиставний, одиничний, простий.

І. Насувалася ніч, але гомін на полях не стухав (Марко Вовчок). 2. Не обов’язково бути великим знавцем, щоб відчути глибину маминої пісні (В. Скуратівський). 3. Падало жовте листя, а здавалося, що то золото капає на землю з дорогих шат (Л/. Коцюбинський). 4. День був ясний, сонячний, проте холодний (Ю. Мушкетик). 4. Доля, виявляється, є не лише в людей, а й у криниць (О. Гончар). 5. Тож сіль землі, тож сила молода Ішла на смерть, на згубу неминучу 1/7. Українка). 6. Материну пісню ко-лискону вогняними крилами озброїв, Вогняними крилами живими, що(б) зорю летіла зустрічати (А/. Рильський). 7. Ярема гнувся, бо не знав, сіромаха. Що виросли крила, що неба достане, Коли полетить (Т. Шевченко).

292

ВПРАВА 185. Запишіть подані речення, знімаючи риску у виділених словах. Визначте, у якому випадку вжито сполучник, а в якому—інші частини мови.

1. Шо/б жить — ні в кого права не питаюсь (П. Тичина). — Хотіла б я піснею стати у сюю хвилину ясну, що/б вільно по світі літати (Л Українка). 2. Я люблю тебе, друже, за/те, що не можна тебе не любити (В. Соаора). — Було тісно, за/те тепло (М. Шеремет). 3. Як/би мені черевики, то пішла б я на музики (Нар. те). Як/би не крутила хуртовина, блисне промінь — крига розтає (3. Гончарук). 4. Не радий хрін тертушці, а про/те на кожній танцює (Нар. те.). — Співай же за мною про/те, як весною усе відживаєіься знов (Л. Українка). 5. Та/ж ми з тобою колись були товариші. — Але й у вовчому тілі зберіг він пераісну вдачу: та/ж сивина, як була, і лють на обличчі та сама (М. Зеров). 6. Життя таке коротке — то/ж спішімо робити добро (О. Довженко). — Не ірайся хлібом — то ж бо гріх! (M.PuflbCbKuv). 7. Сто карбованців зашила йому мати в підкладку піджака, при/чому зашила сировою ниткою (Г. Тютюнник). — Валерій Іванович мас розібратись, що вихователі тут ні при чому, бо нема сили на світі, яка могла б вдержати Кульбаку (О. Гончар). 7. Старий грізно хмуриться і те/ж любується сином (О. Довженко). — На те/ж і щука в морі, щоб карась не дрімав (Нар. те.)

ВПРАВА 186. Складіть пари речень із сполучниками та однозвучними самостійними частинами мови із частками.

Щоб — шо б, якби — як би, якщо — як що, зате — за те, проте — про те, теж — те ж, таж — та ж, тож — то ж, тимчасом як — тим часом

293

ТЕСТИ

(з вибором однієї правильної відповіді)

1 і 81 .Усі сполучники прості в рядку А і, а, зате, проте Б що, щоб, але, немовбито В та, але, або, мов Г й, та, неначе, мовби Д чи, як, адже, аніж 1182-Усі сполучники складні в рядку

А через те що, тому що, нібито, явби Б ніби, неначе, якщо, проте В дарма, що, для того щоб, і

Г не то… не то, не тільки … а й, хоч, незважаючи на те що Д поки не, як… так, зате, але 1183. Усі сполучники складені в рядку А проте, як… так і, хоч, коли б Б так що, та й, через те що, після того як В тому що, так що, нібито, якби Г незважаючи на те що, шоб, затим щоб, зате Д оскільки, коли б, якщо, дарма, що 1184-Усі сполучники сурядні в рядку

А як… так, не тільки… а й, перед тим як, після того як Б проте, ані… ані, та, або В притому, причому, тому що, через те ЩО Г в міру того як, ледве, чи то… чи то, ні… ні Д і, а проте, як тільки, оскільки 1185.Усі сполучники підрядні в рядку А а, але. немовбито, позаяк Б для того щоб, відтоді як, буцімто, якби В зате, або… або. нібито, коли б Г щойно, коли, і… і, однак Д хоч … хоч. задля того щоб, і, але 1 івб.Усі сполучники підрядні в рядку

А бо, тому що, оскільки, якби, дарма Б а, і. коли, зате, або В бо, та, проте, начебто, ніби Г але, мов, як, щойно, якшо Д щоб, ні… ні, ледве, й, однак

I’D

AR

294

1187.Усі сполучники сурядні протиставні в рядку А або.. або, але, теж, також Б а, все ж, або, не тільки… а й В але, зате, проте, однак Г однак, проте, то то, ні… ні Д зате, проте, однак, як … так і 188-Усі сполучники сурядні єднальні в рядку А або … або, ні… ні, теж, але Б то… го, чи то… чи то, та (=і), теж В поки не, чи, а, не тільки … а й Г чи то… чи то, однак, все ж. і Д і (й), як … так, теж, також і189.Усі сполучники підрядні умовні в рядку А якби, якшо, як, коли б Б пери) ніж, коли б, дарма що. поки В коли б, коли, незважаючи на те що, через те іно Г для того щоб, немов, якби, доки Д аби. коли б, хай. поки не і і90.Усі спо іучники підрядні допустові в рядку А мон. хоч. хай. поки

Б незважаючи на те що, дарма що, коли б, якби В перш ніж, хоч, хай, коли б Г незважаючи на те шо. дарма іцо, хоч. хай Д дарма що. хоч. хай, через ге іцо і і91.Усі сполучники підрядні причинові в рядку

А тому що, через те що, оскільки, завдяки тому що Б так іцо, бо, дарма що, завдяки тому що В неначе, тому що, так що, немовби Г через те що, так що. з того часу як Д аби, адже, через те що. тому що і і92.Усі сполучники підрядні часові в рядку А як. якшо, для того що, котрий Б де, для того шоб. перед тим як, відтоді як В поки, доки, коли, перш ніж Г тільки-но, щойно, в міру того як, немовбито Д куди, перед тим як. тільки що, нехай і і93.Внділе’іе слово є сполучником і його слід писати разом у реченні А Я люблю тебе, друже, за/те, що не можна тебе не любити.

Б Народна пісня то/ж усій землі окраса.

В Усе одно, іцо/б не сталось, ми не розлучимось.

Г Хотіла б я піснею стати у еюю хвилину ясну, що/б вільно по світі літати.

Д Як/би не крутила хуртовина, блисне пром і нь криї а розтає.

1 і 94.Виділене слово є сполучником і його слід писати разом у реченні А Ми вірші пишемо про/те, як стати біля дум на варті.

Б Я хочу жити так, що/б серце билось в такт з гарячим серцем рідного народу.

В Співай же за мною про/те, як весною усе відживається знов.

Г Всяк лицар мас з королем ходити у походи, за/те він матиме собі і ласку, й нагороди. Д За/зе, шо жили ми в цей зоряний час, нам заздрити будуть нащадки.

*□ Б Р

295

1195. Виділене слово с сполучником і його слід писати разом у реченні Л Про/те явище він дізнався з енциклопедії.

Б Як/бн мені черевики, то пішла б я на музики.

В За/те його я покохала, що мав чорні вуса.

Г Як/би йому допомогти?

Д Що/б то приготувати на вечерю?

1196. Виділене слово с сполучником і його слід писати разом у реченні Л Що/б жить — ні в кого права не питаюсь.

Б Ну що/б, здавалося, слова В Може, дівчина не любить за/те, що убогий.

Г Як/би я тепер хотіла у мале човенце сісти.

Д Відповідь була то/ж.

1197. Виділене слово е сполучником і його слід писати разом у реченні А Як/же я тепер вернуся до батька, до матері?

Ь Як/би ти, енну, йшов в отаку годину’ Це ж не близько.

В Чисте полуденне небо, і тихо-тихо, немов/би все заснуло.

Г А так/же хороше над чорним грунтом мак переливається, мов полум’я червоне.

Д Як/би я піклувався завжди про тебе!

1198. Виділене слово є сполучником і його слід писати разом у реченні А В криницю старості не заглядай, про/те, яким ти будеш, не гадай.

Б Та пітьма не так уже мучила Соломію, про/те вогкий холод проймав її наскрізь.

В To/ж дядько Лев сидітиме в тій хижі, а він нам приятель.

Г Та й вона те/ж казала.

Д Як/що трапиться — нарікайте на себе.

1199. Виділене слово с сполучником і його слід писати разом у реченні А Не грайся хлібом — то/ж/бо гріх.

Г> Як/би не крутила хуртовина, блисне промінь — крига розтає.

В Все одно, що/б не сталось, ми не розлучимось.

Г Та/ж думка і мені не давала спокою.

Д Та/ж ми з тобою колись були товариші 1200- Виділене слово є сполучником і його слід писати разом у реченні А Що/б не робив, роби тільки найкраще!

|> Вночі все те/ж декорація світу, море, вершини гір, місяць.

В Старому видно ніяково було за/те, що виявив перед незнайомою людиною слабкість. Г Хліба цей рік виявилися слабосильними, за/те трави котилися важкими, шумуючими

bQJ

Д За/те ми любимо свою Батьківщину, що вона — своя.

1201. Не є сполучником виділене сполучення слів, тому його слід писати окремо в реченні А На те/ж і щука в морі, щоб карясь не дрімав.

В Життя таке коротке то/ж спішімо робити добро-

В Не радий хрін тертушці, а про/те на кожній танцює.

Г Взимку холодно, за/те комарі не кусають.

Д Старий грізно хмуриться і те/ж любується сином.

296

шйсп Кеш

1202. He є сполучником виділене сполучення слів, тому його слід писати окремо в реченні А Не смійся з другого, що/б тобі не було того.

Б Знову думать заходивсь npo/те таки, що й перте думав.

В Як/бн знав, де впав, то Й соломки б підослав.

Г Гетьте, думи, ви, хмари осінні! To/ж тепера весна золота!

Д Хай голий, за/те н поясі.

1203. Не с. сполучником виділене сполучення слів, тому його слід писати окремо в реченні А Ніч мине, як вже не раз минала, — то/ж недарма темрява тремтить.

Б і тебе лиш вигадав такою, за/те й вірнішу тебе не знайти.

В Мови npo/те в нас не було.

Г Як/би оті проміння золоті у струни якось обернути, я б з них зробила золотую арфу.

Д To/ж при тобі, мій друже давній, вірний, пройшло життя дитячеє моє.

1204. Не е сполучником виділене сполучення слів, тому її слід писати окремо в реченні А Як/що не підеш, на злість зостанусь.

Б Сто карбованців зашила йому мати в підкладку піджака, при/чому зашила сировою ниткою.

В Лесю те/ж взяли в коло, наділи на неї вінок.

Г Як/бн відали ви, які славні були ті суворі, закручені хлопці!

Д Як/же будеш, синку, у чистому полі за панами конем уганяти, не раджу, синку, тобі кров людськую річеньками марно проливати.

1205. Не с сполучником виділене сполучення слів, тому її слід писати окремо в реченні

А Як/що зовсім пізно повертались, то вчитель брав школярську нашу бригаду до себе ночувати.

Б Як/би ж то знаття, де я опинився.

В У лісі ж не самії дерева, — та/ж тут багато різної е сили.

Г Я при/тому не був і нічого сказати про це не можу.

Д Що/б тебе, малого, взяли на ярмарок, це треба було заслужити…

Українська мова. Комплексна підготовка до ЗНО, 2015, Зовнішнє Незалежне Оцінювання