1758. Слово феєрія (рядок 20) в тексті вжито у значенні

А оповідання про дивовижну красу чи казка про фею

Б жанр сценічних видовищних мистецтв, для якого характерний фантастичний чи казковий сюжет та постановочні ефекти для показу чарівних сцен В використання казкових елементів для розкриття повноти сюжету Г незвичайне, фантастичне видовище

1759. Іван Айвазовський, за текстом, заповів місту Феодосії А фонтан

Б картинну галерею В маєток

Г одну картину «Серед хвиль»

1760. Цитата з листа Айвазовського «Моя адреса завжди — місто Феодосія» означає А що в ній вказано адресу художника

Б що художник надзвичайно любить рідне місто В що він ніколи не виїжджав із Феодосії Г що він народився у Феодосії

Г J

а{_

A\Z

I’d

11. Квітка на асфальті1

(1-4) Далеко не всім у нас відома Квітка Цісик американка українського походження, майже містична співачка. Ця аудіомісіонерка зробила для пропаганди української душі у світі, мабуть, більше, ніж президенти. її неповторне виконання — просвітлена приреченість, а її доля — фатальний відхід майже на зльоті.

1 Зразок тексту ЗНО 2009 р. 476

(5-8) Ті, хто чув її композиції (а це відомі пісні, у тому числі «Два кольори», «Я піду в далекі гори», «Чуєш, брате мій»), не можуть звільнитися від їхнього енергетичного впливу. Перший диск записаний 1980-го, другий — через дев’ять років. Кожен з «утаємничених» у її творчість може розповісти, як уперше почув і здивувався: «А звідки тут янголи?».

(9-12) Виявилося, янгол поселився у старій касеті. Хіба вгадаєш, у якій подобі Творець відправляє на землю своїх гінціа, і хіба завбачиш, якої миті він покличе їх назад? От тільки ті 1990-ті були не янгольські. 1 ніщо не віщувало появи цього голосу «нізвідки» — на диво місцевій естраді.

(13-15) Зірок тоді наплодилося необлікована кількість. Більше, ніж на небі. Творець навіть розгубився… Але ж душа все одно лишалася байдужою до підступів. Тріскотіть, співайте, вийте! А ми, можливо, й дочекаємося свого — янгола?

(16-18) … 1 тут доведеться згадати добрим словом свідомих українських піратів. Спасибі, друзі, за те, що з далекого берега доставляли в тривожний час не тільки товари народного вжитку, а й перлини у вигляді касет — цю саму Квітку.

(19-25) Після того, як її записи стали проникати в місцеві програвачі й у деякі серця, з’явилися легенди. Адже багато хто чув, але ніхто не бачив, а голос хвилював. Казали, ніби її предки —- із аристократичного музичного роду, наче в Америці вона вмирає від хвороби. 1 співає на паперті українських пісень, бо «не має на що жити!». 1 то правда: у деяких її піснях проривалося щось зрошене сяьо-зою розлуки, благанням про милість. Ніби стоїть ця гарна дівчина посеред Брукаіна, кохвним покинута, долею скривджена, батьківщиною забута, і виводить пісню знетямлено, протяжно, жалібно. 1 я навіть уявляв собі її свмозаглиблений погляд і відсторонену байдужість до світу. Оскільки і світ байдужий до неї, бо в ньому місце не квіткам, а будякам.

(26-29) Згодом усе виявилося не таким драматичним. У дівчини справді було романтичне минуле. Її родина ніколи не забувала про рідну землю, на якій тільки у мріях і ростуть виняткові квітн. І долю доньки, названої вигадливо, як для техногенної Америки, Квіткою. її батьки бачили виключно в музичному орнаменті.

(30-33) Кнітка вступила до нью-йоркської консерваторії. Та розчарую шанувальників американської мрії. Оперне майбутнє не склалося, а її американською «дійсністю» стає… рекиамний конвеєр, і ось вона ■ цей янгол — співає дивним тембром сто мільйонів разів якісь «трелі»-застааки для кока-коли.

(34-37) Було в її кар’єрі й залучення до «великого» кіно. Але це так — мимохідь — так і не розквітла для «Оскара». Але родичі чітко усвідомили: призначення цього херувима не кока-кола, а шось неземне. Те. що залишається тільки у творчості. Тому і сподобилися допомогти їй у «сімейній вигадці» — записі українських пісень, які вона ввібрала з материнським молоком.

(38-42) Свої кревні 200 тисяч доларів ця вродлива й розкута американка вкладає в «український проект». У сімейні альбоми. Ніби «не для продажу». Українська — не найдосконаліша в її розмовній мові (м’яко кажучи). Але вимову контролює мама. У результаті народжується щось ніким не очікуване… Наче «відкриваючи» для себе українську мову, Квітка «з чистого аркуша» розповідає відомі пісенні сюжети. А ми сприймаємо їх — «як уперше».

(43-46) Виконує хрестоматійні цДва кольори». Мільярд разів чуті. Але небесний тембр — мимохіть ніби вириває зі строфи одне сново: «Червоне — то любов, а чорие — то-о-о-о … журба». І в «то-о-о» — горе знанна і небажання зустріти «журбу». Вона немовби відтягує цю зустріч і хоче залишитися на іншому кінці «кольору» — тільки в любові.

(47-49) «Чуєш, брате мій…» — про смерть на чужині. Співає, як поминальну молитву. Голос злегка тремтить. У кожній інтонації — проїдання. 1 це, скажете, не передчуття янгола, якому невдовзі доведеться … «повернутися»?

(50) 1998-го вона й розтвнула свічкою на «рідній чужині» — від невиліковної хвороби.

(51-56) … Ще вона фантастично записала за дев’ять років до смерті «Я піду в далекі гори». 1 саме в американської українки виявилося нвйбагатше змістове й емоційне аранжування. Так виходить… коли «як уперше». Магнетичний тембр летить над Карпатами, а там — загублений Іван із «Тіней забутих предків» усе шукає і шукає свою Марічку. Вслухайтеся — пригадаєте фільм… До речі, хто знав, що вже

477

інший янгол зовсім в інший час прохетить над Карпатами і торкнеться крилом тоді ще маловідомого режисера, і в результаті народиться «кіномелодія» на всі часи. І ніхто ніколи переспівати її не зможе.

(57-59) Саму Квітку дехто намагався «переспівати». Тільки без усіляких реклам ііопіновувач якщо шукає, то знаходить не удаваних, а справжню. Ніякі продюсери не «прорахували» б подібну Квіт ку, яка співає. Співає за океаном, а українську душу відчуває глибше, ніж ті, що з нашого «асфальту».

(60-61) Як і раніше, вона існує не «всупереч», а просто окремо. Хто почує — — той молодець. У її голосі — туга за надіями марними, гарними, такими як у «раю».

(За О. Вергелісом)

1761. Ознаками стилю тексту є

А уживання термінів, спеціальної фразеології, логічність, точність, обгрунтованість ви- А кладу б

Б повтори, пристрасність викладу (захоплення), наявність окличних речень, питань, ужи- В вання суспільно-політичної лексики, емоційно забарвлених слів, фразеологізмів Г

В широке вживання побутової лексики, емоційно забарвлених і просторічних сяів, неповних рачень

Г переважання стилістично нейтральних мовних засобів, уживання канцелярської лексики, відсутність емоційно забаралених слів, гранично точний виклад 1762. Періла частина використаного в тексті авторського неологізму «аудіомісіонерка» (рядок 2) сто-

сується звукозапису, а друга

А популяризації

Б благословення

В започаткування

Г звеличення

1763. Слова мимохідь і мимохіть, ужиті в тексті (рядки 34,43-44), А різні за значенням Б однакові за значенням В близькі за значенням Г протилежні за значенням

1764. Згадуючи «свідомих українських піратів» (рядок 16), автор передусім

А романтизує незалежних підприємців, які випробовували долю, вирушаючи за кордон Б схвалює поширення української музики в обхід авторських прав В наголошує, що вони сприяли знайомству з мистецтвом української’ діаспори Г говорить про спроби наслідування стилю Квітки Цісик на українській естраді

1765. Пишучи, що Квітка Цісик стоїть «посеред Брукліна, коханим покинута, долею скривджена, батьківщиною забута, і виводить пісню знетямлено, протяжно, жалібно» (рядки 23-24), автор пра

гне

А викликати в читача співчуття до дівчини А

Б наголосити на впливі матеріальної скрути на творчість співачки Б

В підкреслити щирість і майстерність виконання героїні В

Г ствердити, що талант співачки не був поцінований слухачами Г

1766. Згадка про те, що Квітка Цісик мала в репертуарі дуже відомі пісиі, слінаідносна з реченням (реченнями)

А 1 нішо не віщувало появи цього голосу «нізвідки» — на диво місцевій естраді (рядок а[ | 12). Б

Б Зірок тоді наплодилося необліковна кількість. Більше, ніж на небі (рядок 13). В

В Свої креані 200 тисяч доларів ця вродлива й розкута америквнка вкладає в «український Г проект» (рядки 38-39).

Г І саме в американської українки виявилося найбагатше змістове й емоційне аранжування. Так виходить … коли «як уперше» (рядки 51-53).

478

1767. Виходячи з тексту, долю Квітки Цісик НЕ МОЖНА ваажати здійсненням американської мрії, бо А це поняття означає високий життєвий стандарт і славу, а співачка їх не досягла Б вона завжди лишалася українкою, байдужою до американських цінностей В американська мрія передбачає самостійну працю, а Квітка мала підтримку родичів Г метою її життя стала творчість, а не соціальний статус і матеріальні статки

1768. Співачка Квітка Ціснк і кінорежисер Сергій Параджанов дорівняні в текс ті (рядки 51-56), тому що вони

А геніальні своєю неповторністю A J

Б були відірвані від батьківщини Б _|

В постраждали за любов до України в

Г створили свої шедеври незадовго до смерті 11_І

12. Галілев Галілей1

(1-4) Галілей народився в італійському місті Пізі 1564 року. Батько майбутнього астронома, Він-ченцо Галілей. з бідних дворян, був учителем музики, композитором, знва математнху й інші науки. На життя Вінченцо Галілей заробляв уроками музики, але в країні, де вчителів музики було більше, ніж чоботарів, це давало небагато. А сім’я зростала.

(5-7) Галілео був найстаршим сниом у сім’ї. Батько примушував хлопця грати на скрипці, розучувати свої композиції, щоб сни міг продовжити справу його життя. Але викладача музики з Галілео не вийшло, хоча він і став великим її знавцем.

(8 9) Вінченцо, прагнувши знайти вихід із тяжкого становища, віддва хлопчика на виховання до монастиря, де його схиляли прийняти чернецтво. Галілео збунтувався і втік.

(10-11) Тоді батькові спало на думку зробити з енна лікара. Сімнадцятирічний Галілео стає студентом Пізанського університету

(12-16) Цікаво, що до цього часу юному Галілею зовсім не доводилося вивчати математику, і він абсолютно не був у ній обізнвний. А в університеті майбутнім лікарям серед інших навчальних предметів викладали й математику. Нова, досі не знайома йому наука зацікавила юнака, і батько, бачачи захоплення сина, порадив йому познайомитися з творами великих математиків давнини Евкліда і Ар-хімеда.

(17-18) Сталося те, чого зовсім не чекав старий Вінченцо: математика цілком захопила Галілео, він покинув вивчати медицину й заглибився в нову для нього галузь науки.

(19-20) У молодого Галілея виявилися незвичайні математичні здібності, праці з математики він читав, як цікаві романи.

(21-28) Галілей покинув Пізу й перебрався до Флоренції, де за кілька років до нього оселилася його сім’я. Багько дуже лютував через те, що Галілео покинув медицину, яка обіцяла йому гарний заробіток. Але математика, особливо геометрія з її послідовністю аксіом і теорем, де все незаперечно витікало одне з другого, зачарувала Галідея. У 19 років він розробляє закони коливання маятника, а в 22 роки стає одним з найвідоміших учених Італії. 1 це всього за 7 років від часу, коли він уперше познайомився з математикою! У 25 років Галілео Галілей, медик-недоучка, людина, яка не мала вченого ступеня, очолює кафедру математики в Пізанському університеті. Згодом він — професор математики в Падуї.

(29-31) За цей час молодий науковець зробив низку великих відкриттів у галузі механіки, фізики, математики, астрономії, хоча не публіхував їх, бо вони заперечували вчення Аристотеля про будову Землі.

(32-39) Захоплення Галілея астрономією почалося, коли він 1609 року дізнався, що в Голландії з’явився «прилад-дальновидець» — телескоп. Як цей прилад сконструйований, він не знав, тому сам узявся за його створення. Зробивши телескоп, Галіяей першим спрямував його до зірок, саме тому Галілея називають Колумбом неба. Галілео Галілей споглядав Місяць, Юпітер, бачив чотири його супутники, він першим відкрив плями на Сонці, довів, що воно обертається навколо своєї осі. 1 Земля та-

Зразок тексту ЗНО 2010 р. (демонстраційний варіант)

479

кож, виявляється, обертається навколо своєї осі і навколо Сонця! Ось тоді й з’явилась книга «Зоряний вісник», де вчений розповів про свої дослідження, продовжуючи вчення Ніколая Коперника та Джор-дано Бруно.

(40-45) Проте наукові знахідки Галілео Галілея суперечили загальноприйнятому вченню про будову Землі і Всесвіту, тому незабаром він був схоплений інквізицією. Тюрма, допити, погрози, тортури… Під страхом жахливої смерті 70-літнього Галілео Галілея змусили зректися своїх наукових поглядів, визнати, що Земля — твердь і не обертається навколо Сонця. Хворий, змучений старець не витримав тортур. Але, кажуть, прочитавши текст свого зречення, Галілей тупнув ногою й вигукнув: «ї все ж вона обертається!»

(46-47) Помер Галілео Галілей 1642 року і в останні роки перед смертю встиг багато зробити для науки.

1771. Речення «Але, кажуть, прочитавши текст свого зречення, Галілей тупнув ногою й вигукнув: «І все ж вона обертається.’» виконує ь

(3 журналу)

1769. За стильовими ознаками текст є А художнім Б розмовним В науково-популярним Г публіцистичним

1770. За типом мовлення текст є А описом Б розповіддю В роздумом

Г поєднанням кількох типів

А елементу розвитку дії Б кульмінації В розв’язки Г епілогу


1772. У тексті Галілея наз К мбом неба, бо він А створив телескоп

Б довів, що Сонце обертається навколо своєї осі В був видатним астрономом свого часу Г першим спрямував телескоп у небо

1773. На думку автора тексту, Галілей увійшов в історію як приклад людини, яка А через страх перед небезпекою поступається принципами Б домоглася ще з дитинства обраної мети В присвятила своє життя боротьбі за справедливість Г попри все впевнена у аласнїй правоті

1774. Підхід Галілея до вибору життєвого шляху відображає прислів’я А «Де родився, там і згодився».

Б «Яблуко від яблуні недалеко падає».

В «У кожного слоя доля».

Г «Біда навчить коржі з маком їсти».

480

1775. У реченні «У 25 років Галілео Галілей, медик-недоучка, людини, яка не мали вченого ступеня, очолює кафедру математики в ЧЬанськомууніверситеті» вислів «медик-недоучка» вжито з мстою

(17) Цей знаменитий гюет-мислитель і пілот-винахідник став героїчною легендою Франції, коли на зміну героям приходили виконавці. Як живий, він усміхається до нас сердечною усмішкою в мільйонах книг, позбавлених спокусливого сюжету і все ж таки чи не найбільш читаних на всіх континентах. Він диви гься в Людину і шукає рідної душі, щоб навести на свою хвилю. «Я люблю пробуджувати в людині шляхетні почуття. Можливо, у мене покликання відкривати джерела». Джерела любові й самопожертви, обов’язку й відповідальності… Бо «бути людиною означає бути за все відповідальним».

(8-13) Один з перших відкривачів повітряних просторів, Сент-Екзюпері зумів ніби з висоти поглянути на сучасний світ. Син віку техніки й сам людина науки, він був «страшенно неадоволений турботами своєї цивілізації», яка гарячково підносила над людиною систему матеріальних винаходів, забуваючи, що вони служитимуть лише опорою в пошуку духовних цінностей. Вічно тривожний і в щось заглиблений, він прозирав далеко крізь свою епоху, позначену наступом фашизму, який «накидав пріоритет одного народу над іншими народами, однієї думки над іншими думками».

(14-16) Пкзюпері поважав розум, але думав, що «розум набуває цінності лише тоді, коли служить любові». Він неухильно йшов до великих істин, упевнившись, що найголовнішого очима не побачиш: найглибше бачиш тільки серцем…

(17-20) Кожен новий твір Екзюпері — це крок в опануванні нової смуги життя. Тридцяті роки принесуть йому багато відкриттів, бо цс роки близького знайомства зі світом. Він їде до Індокитаю, об’їздить Німеччину. Він довіряє лише власним очам: «Мені плювати на режим: найважливіше знати, який тип людини створюється тим ладом».

(21-24) Насувалася катастрофа, не просто на нього — на Францію. 1 тут до нього приходять і стають над усім думи про кризу цивілізації — «спадок вірувань і знань, здобутих віками, не завжди виправданих логікою, але виправданих самих у собі, як шляхи, що кудись ведуть, бо вони відкривають людині її внутрішні простори». Усі надії письменник покладає на внутрішню силу французького Опору.

(25-28) Екзюпері знав, що не можна жити вчорашнім днем, не прозираючи в завтра: «Минулого не переробити, але теперішнє лежить у безладді, як матеріал під ногами будівничого, і вам належить виковувати майбутнє». Крізь тимчасові, ще не розв’язані війною проблеми він бачить навтривожні-шу: «Повернути людям духовний зміст, духовні клопоти».

(29-32) У години самотності, що нагадувала самотність пустелі, поринав на дно спогадів і на розгойданих хвилях уяви плекав «Маленького принца». Він повертався в дитинство крізь десятки років, наповнених болем уграт і гіркотою дум, — і вже не знаходив у ньому безтурботної радісної усмішки.

1 Зразок тексту ЇНО 2012 р.

А глузування з рівня освіти молодого Галілея Б захоп іення швидким опануванням юнака науками В нейтральної характеристики біографічного факту Г обурення діями керівництва Пізанського університету

1776. Поштовхом до захоплення Галілея астрономією можна вважати А зацікавлення математикою Б появу телескопа В поради батька Г навчання в університеті

13. Антуаи де Сент-Екзншері1

481

31 *Біичька О. Укр. мова Комплексна пілготовха до ЗНО

(33-38) Маленький принц дивиться на світ дорослих мудрими очима: він усе розуміє. У своїх міжпланетних мандрівках він натрапляє на ті самі феномени, які оселилися на Землі. Тільки він швидко проходить повз них зі смутною посмішкою, бо навіки прикутий душею до своєї’ маленької планети Він уміє приручати, по-дитячому серйозно допитуватися. Але висміювати не вміє: він сприймає серцем. Він прийшов з планети, де треба щодня виполювати баобаби. Бо коли їх не розпізнати вчасно потім не позбудешся.

(39-43) Маленький принц розуміє більше за дорослих, бо вони дивляться на світ до всього звиклими очима, і кожен заклопотаний лише собою. Тоді як «добра бачиш тільки серцем». Він знає також, що люди на землі не знаходять того, чого шукають: «тим часом його можна було б знайти в єдиній троянді або в ковтку води». Цей сумний світ примарився людині, яка зрозуміла, що розгубила духовну спадщину й опинилася серад пустелі.

(44-46) Тональність казки гармоніює з настроями Екзюпері тієї пори. Він жив одним лрягненням «брати участь»! «Мене почують тільки тоді, коли я й мої товариші будемо знову ризикувати життям за нашу справу».

(47-49) Було щось символічне в тому, що востаннє летів він над країною дитинства й останньою листа написав до матері. 31 липня 1944 року з Корсики майор Екзюпері здійснив свій дев’ятий політ, з якого не повернувся.

(50) До визволення Франції не дожив місяця.

(51) Але він став її піснею.

1777. За стильовими ознаками текст є А науковим Б художнім В нубаіцистичним Г офіційно-діловим

{За Є. Сеерсітоком)

1778. Найважливіше для Екзюпері. на переконання автора тексту,—

А «бути за все відповідальним» (рядок 6-7)

Б «ризикувати життям за нашу справу» (рядок 44-46)

В «знати, який тип людини створюється тим ладом» (рядки 19-20) Г «повернути людям духовний зміст» (рядок 25-28)

1779. Згадуючи про «кризу цивілізації», яка так непокоїла Екзюпері (рядок 22), автор має на увазі

А книги, позбавлені захопливого сюжету А| |

Б безвідповідальність тих, хто наділений аладою Б| 1

В захоплення матеріальними вигодами в| і

Г занепад вікових духовних надбань людства rL І

1780. На переконання авторя тексту, «тональність казки “Маленький принц” гармоніює з настро

ями Екзюпері тієї пори» (рядок 45), тому що письменник

А був одним.із перших підкорювачів повітряних просторів Л

Б гак само ваажав, що повинен бути за все відповідальним Б

В також любив троянди і мріяв про час, коли знову їх побачить Б

Г знав, що на його батьківщину насувалася страшна катастрофа г

1781. Фразеологізм ужито в реченні

А «Один з перших відкривачів повітряних просторів, Сент-Екзюпері зумів ніби з висоти а| 1 поглянути на сучасний світ» (радки 8-9). БІ І

Б «Кожен новий твір Екзюпері — це крок в опануванні нової смуги жи ття» (рядки 17). в| |

В «Екзюпері знав, що не можна жити вчорашнім днем, не прозіраючи в завтра» (рядок 25). Г[ |

Г «Тридцяті роки принесуть йому багато відкриттів, бо це роки близького знайомства зі світом» (рядки 17-18).

482

1782. Пишучи про Екзюпері, автор

А намагається перевтілитись у свого героя, зануритись у вир його проблем Б захоплюється його талантом, розуміє проблеми, шляхи розв’язання яких шукав письменник

В возвеличує письменника, створює довкола нього ореол мученика, якого світ не сприймав

Г прагне бути безстороннім, лати виважену характеристику поглядів і вподобань письменника

1783. У тексті немає мікротеми А самотність Екзюпері Б фронтові подвиги майора Екзюпері В подорожі Антуана де Сент-Екзюпері Г останній політ майора Екзюпері

1784. Засобом міжфразового зв’язку першого та другого речень тексту (рядки 1-4) є А лексичний повтор Б вставне слово В спояучник Г займенник

14. Вже треті півні проспівали…1

(1-3) Кожен народ має свої звичаї, сфокусовані на етнічну специфіку. Але останнім часом відбулася відчутна девальвація — потужні країни з міцним корінням традицій «нав’язали» нам свої обряди, котрі значною мірою відрізняються від наших.

(4-6) Нині ледве не в усьому світі символи року позначаються китайською демонологією. Літолік символізують то «дерев’яна мавпа», то «вогняний дракон», то «білий тигр». Натомість єдиний птах у цьому ряду — півень, один з найулюбленіших для українців пернатих.

(7-11) Аби не бути голослівним, згадаймо наші національні традиції. Ще до впровадження християнства наші пращури віддавали цій птасі особливу шану. Якщо в інших народів (зокрема й сусідів-слов’ян) приносили в жертву своїм богам велетенських тварин, а подекуди й людей, то наші дайбо-жичі на величні свята — лише півнів. Один з літописів засвідчив, що вої на чолі з київським клязем Ігорем, пропливаючи на човнах повз Хортицю, зупинялися біля священного капища й залишали півня.

(12 14) Півень як жертва виступає в казках, скажімо, у добре відомій оповіді про Котика й Півника: «Несе мене Лиска за темнії’ ліси, за синєє море, за крутії гори», — плаче-голосить Півник. У казках відобразилась ідея жертовності заради вічності життя, підтримання усталеного порядку.

(15-19) Чим же заслужив таку шану пернатий? Наші пращури вірили, що півень слугує надійним оберегом у господарстві — «якщо його бракує, то обов’язково заведеться сатана». У дохристиянських віруваннях уважалося, що когут народився з «мертвого» яйця, і тому він, обрянець сонячного бога, щодосвіта викликає денне світло. Саме з цією метою люди вважали за обов’язок тримати в господарстві цю провісну птаху.

(20-26) Українці вірняи, що чорні сили правують од півночі й до півнячого співу. Щойно зачується кукурікання — зникає всяка нечисть. Не випадково зберігся давній заичай: коли зводили нову оселю, то перед уходинами до світлиці запускали на ніч когута. Це символізувало, що досвітковий півнячий голос вижене з помешкання нечисту сняу, а відтак родина убезпечиться від усіляких негараздів. Тому не дивно, що фронтони на дахах прикрашали різьбленими оберегами цієї птахи; їх вишивали й на рушниках, котрі вивішували над вхідними дверима, а почасти й на покуті, бо, як мовить народна приказка, «без півня і хата глуха».

(27-30) Аж ніяк не всі знають, що чумаки, вирушаючи в Крим по сіль, обов’язково брали з собою й когута. Він не лише вважався охоронцем од нечистої сили, а й був своєрідним будильником, — як

1 Зразок текст/ ЗНО 2012 р.

483

птаха проспівала, мандрівники тут же знімали намети й вирушали в дорогу. До речі, у давніші часи, коли не вистачало годинників, досвіток визначали за півнячим кукуріканням.

(31-34) Образ птахи трапляється і в дитячому фольклорі. Пам’ятаєте віршик: «Два півники, два півники горох молотили…»? У казках півень виступає не тільки добрим господарем, але й ревним охоронцем свого чада від підступної лисиці. Не випадково найпопулярнішою іграшкою були півники-свистунці, що їх повсюди в Україні виліплювали з глини народні майстри.

(35-40) Нарешті, півні вважаються своєрідними провісниками й синоптиками. Селяни знали: якщо когут часто кукурікає біля вікна, то це вірна прикмета, що хтось із домашніх помре; коли ж на порозі — прийдуть несподівані гості. На них варто чекати й тоді, коли домашній охоронець обійде довкіл хати тв прокукурікає: у який бік спрямує дзьоба, звідтіля і з’являться погостювальники. За таких випадків приказували: «Якщо дорогий гість, то нехай тобі буде золотий хвіст, а якщо буде поганий гість, то нехай одпаде і той хвіст»

(41-44) Загалом, господарі намагались обзавестися домашнім охоронцем, щоб він мав доброчинне оперення, адже кольорова символіка багато важила в українській міфології. Щоби домашній охоронець приносив злагоду та добробут, господарі намагалися обзавестися піанем не будь-якого колво-ру, а певного оперення — переважно золотавого.

(45-47) Будемо сподіватися, півник і далі приноситиме нам щастя, бо щодосвіта голосисто оповіщатиме нас про народження світлого дня. Одна з народних загадок рече: «Двічі родився, ні разу не хрестився, а чорт його боїться». Так воно й буде!

(За В. Скуратівським. журная «Берегиня»)

1785. Аргументами до думки про те, що півень є одним з найулюбленіших птахів українців, можна вважати всі судження. ОКРІМ

А «(Якщо в інших народів (зокрема й сусідів-слов’ян) приносили в жертву своїм богам велетенських тварин, а подекуди й людей, то наші дайбожичі на величні свята лише півнів» (рядки 8-10).

Б «У казках півень виступає не тільки добрим господарем, але й ревним охоронцем свого чада від підступної лисиці» (рядки 32-33).

В «Щоби домашній охоронець приносив злагоду та добробут, господарі намагалися обзавестися півнем не будь-якого кольору, а певного оперення — переважно золотавого» (рядки 44-46).

Г «…чумаки, вирушаючи в Крим по сіль, обов’язково брали з собою й когута» (рядки 27-28).

1786. Знецінення українських національних традицій пояснено в тексті реченням А « ..потужні країни з мінним корінням традицій «нав’язали» нам свої обряди…» (рядки 2-3)

Б «Нині ледве не в усьому світі символи року позначаються китайською демонологією»

(рядок 4).

В «Аби не бути голослівним, згадаймо наші національні традиції» (рядок 7).

Г « ..в інших народів (зокрема й сусілів-слов’ян) приносили в жертву своїм богам велетенських таарин…» (рядки 8-10).

1787. У тексті немає відповіді на запитання А Яких т варин приносили в жертву своїм богам наші пращури?

Б Як півень може відганяти злі сили й рятувати житло від негараздів?

В Чому півень — єдиний птах серед тварин китайського гороскопу?

Г Чому шанували півня давні українці?

АР

484

1788. Відповідно до тексту, півень виступає в усіх наведених значеннях, ОКРІМ А символу вогню

Б жертви богам В оберега в господарстві Г живого годинника

1789. Синонімом до слова «доброчинне» (рядок 41) с А добротне

Б благотворне В безкорисливе Г достойне

1790. У тексті наводяться приклади з усіх перерахованих жанрів, ОКРІМ

А казки Б загадки В приказки Г думи

1791. Засобом міжфразового зв’язку першого та другого речень тексту (рядки 1-3) с А сполучник

Б займенник В синоніми Г лек< ичннй повтор

1792. За стильовими ознаками текст є А розмовним Б художнім В конфесійним Г науково-популярним

15. Чарівна скринька1

(1-7) ГІонад 10 років тому у світі з’явилася така собі «чарівна скринька» — сайт, який змінив уя-алеиня про інформацію та доступ до неї… Назва цього сайта — Вікіпедія. Він докорінно вплинув на життя школярів, студентів, журналістів — загалом тієї частини людства, яка потребує постійного й зручного доступу до найрізноманітнішої інформації. Поступово відходять у минуле багатотомиики традиційних енциклопедій, багатогодинні походи в бібліотеки, колекціонування довідників і словників. Адже практично кожнісінький факт можна знайти в одній з мільйонів статей, розміщених у Вікі-педії— універсальній багатомовній безплатній веб-енциклопедїї.

(8-14) Заснували проект Джвммі Вейпз і Ларрі Сенгер. Разом вони розробили формулу успіху Ві-кіпедії. Вейпз вирішив зробити її відкритою для редагування кожним охочим, а Сенгер запропонував використати для цього вікі — твк називають сайти, які дають змогу користувачам змінювати зміст і програмне іабезпечення (гаванською мовою «вікі» означає «хуткий»). Отже, 2001 року англомовну Вікіпелію було офіційно запущено, а вже 2007 року вона подолала позначку два мільйони статей, ставши найбільшим довідником в історії людства. Проект став джерелом натхнення для численних імітацій, проте жодній так і не вдалося наблизитися в популярності до оригіналу.

(15-17) Реальних конкурентів Вікіпедія спряаді не має. За даними дослідників, нині це сьомий найпопулярніший сайт у світі. Енциклопедія має 280 мовних версій, на чотирьох із яких (англійській, німецькій, французькій і нідерландській) понал мільйон статей.

(18-24) Проект живе на пожертви та завдяки неоплачуваній праці тисяч волонтерів. Перший збір коштів оголосили, щоб купити ноутбук для волонтера, який згодом став першим директором з технічних питань 3 роками потреби енциклопедії зросли — тепер вона має понад 50 оплачуваних пряцівни-

1 Зразок тексгуЗНО 2013 р.

485

ків і мусить підтримувати роботу сотень серверів. Наприкінці 2010 року Вікіпедія, уже вкотре провівши кампанію зі збору добровільних внесків, змогла отримати 16 мільйонів доларів — більше й за коротший термін, ніж будь-коли раніше. Середній розмір пожертви становив усього 22 долари, хоча енциклопедія отримує й більші гранти, нвориклад, два мільйони доларів 2010 року від Ґугл.

(25-31) Утім симпатикам і творцям Вікіпедії рано спочивати на лаврах. Спостерігачі зазначають, що темпи додавання нових статей значно сповільнилися. Причиною може бути те, то вже наявні на сьогодні статті описують більшість відомих людству фактів. Паралельно, однак, відбувається й процес відпливу редакгорів-добровольців, завдяки яким проект виявився успішним. Критики наголошують, що Вікіпедія стає дедалі ексклюзивнішою: статті та правки нових редакторів змінюють або скасовують частіше, ніж тексти елітної групи постійних редакторів. Це відлякує новачків, а отже, не сприяє появі нових статей.

(32-37) Натомість багатьох науковців той факт, що будь-яка людина може анонімно виправити статтю, написану фахівцем, украй обурює. А чимало викладачів узагалі забороняють своїм студентам використовувати Вікіпедію, бо вважають її ненадійним джерелом інформації. Саме «аитиелітаризм» проекту призвів 2002 року до розриву між Вейлзом і Сенгером, якого обурював брак поваги до експертів. За словами останнього, він не зміг змиритися з тим. що «в проекті була отруйна соціальна й політична атмосферя».

(38-42) Україномовна Вікіпедія з’явилася 2004 року і на сьогодні нараховує понад 400 тисяч статей. За статистикою, українська Вікі є найпоширенішим і найбільшим енциклопедичним ресурсом українською мовою. Це свідчить передусім про самовіддану працю українських вікіпедистів. Станом на кінець 2012 року 156 тисяч зареєстрованих користувачів української Вікіпедії зробили принаймні одне редагування.

(43-48) Загалом же сучасний стан розвитку «чарівної скриньки» характеризується справжнісінькими війнами: представники різних націй намагаються підняти свою моану версію якнайвище в рейтингах. На щастя, це той випадок воєнних дій, коли запеклі битви для кожної зі сторін закінчуються перемогою: результатом суперництва стає не руйнування, а поширення знань, завдяки чому «чарівна скринька» ніколи не перетвориться на «скриньку Пандори», адже її відкриття робитиме знання доступнішим, що, є надія, сприятиме розвитку кожної надії зокрема й людства загалом, а отже, злагоді у світі.

1793. З тексту можна зробити висновок, що перевагами Вікіпедії порівняно з традиційними енциклопедіями є все перераховане. ОКРІМ

1794. Наявне в тексті протиставлення «чарівна скринька» / «скрниька Пандори» може бути інтерпретоване як протиставлення за значеннями

1795. Говорячи про «аитиелітаризм» (рядки 32-37) як політику, що лежить стратегії творення Вікіпс дії, автор має на увазі

(ЗаД. Губенком)

А можливості звернення до джерела будь-коли Б універсальності інформації, яку можна знайти В зручності роботи з потрібними матеріалами Г відсутності суворої’ експертизи змісту статей

А злагода / розбрят Б знання / невігластво В доступність / таємність Г відкритість / закритість

А доступність інформації з веб-енцнююпедїї для будь-яких прошарків населення АІ |

Б рівність усіх у пряві створювати й редагувати будь-які статті веб-енциклопедії Б і |

В низьку якість веб-енцнклопедії через відсутність заходів щодо редагування статей в| |

Г відсутність поваги до експертів і віддання переваги анонімному редагуванню Г| І

486

1796. У тексті немає мікротоми

А проблеми розвитку Вікіпедії Б конфлікт «батькіа» Вікіпедії В популярність Вікіпедії у світі Г заборона доступу до Вікіпедії

1797. Факт про те, що середній розмір пожертви на Вікіпедпо становить усього 22 долари (рядки 18-24). автор наводить, щоб

А поіїїформувати читачів про Вікіпедію як доволі прибуткову справу для організаторів а[^

Б пока іатн, що сайт Вікіпедія не гребує навіть найменшими сумами для свого розвитку б[_

В засвідчити, що цей проект підтримує чимало простих людей, розуміючи його користь BQ Г підтвердити думку про Вікіпедію не як про бізнес-проект, а як про добровільну г[_ справ)

1798. Засобом міжфразового зв’язку між другим і третім реченнями тексту е А лексичний повтор

Б вставне слово В прислівник Г займенник

1799. Загальною темою тексту е розповідь про А історію випадкової появи Вікіпедії

Б Вікіпедію від її появи й до сьогодні В стан українського варіанта Вікіпедії Г поширення Вікіпедії в усьому сяіті

1800. Для тексту характерним е поєднання ознак стилів

А наукового й офіційно-ділового

Б публіцистичного й наукового

В офіційно-дійового й публіцистичного

Г художнього й наукового

Українська мова. Комплексна підготовка до ЗНО, 2015, Зовнішнє Незалежне Оцінювання