Тест № 28

1. Хто з українських митців назвав поетичну творчість ТІ. Тичини музичною рікою?

А М. Рильський;

Б В. Сосюра;

В М. Бажан;

Г 0. Довженко. □

2. Укажіть назву населеного пункту, де народився П.Г. Тичина.

А С. Седнів на Чернігівщині;

Б с. Піски на Чернігівщині;

В с. Мотронівка на Чернігівщині;

Г с. Крути на Чернігівщині. □

3. Визначте найточніше продовження речення.

«У поезії П. Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить…»:

А світ природи і світ людини зображуються як настроєво суголосні паралельні плани; Б змальована картина місячної весняної ночі — з шелестом липи, туманами, місяцем, зорями, солов’ями;

В на тлі розкішної ночі, окресленої кількома штрихами, постає образ сплячої коханої;

Г на тлі яскраво зображеної весняної ночі показані роздуми ліричного героя над

проблемою збереження навколишнього середовища. □

4. Хто з українських поетів висловився про П. Тичину: «…Від кларнета твого — пофарбована дудка зосталась* ?

А А. Малишко;

Б В. Сосюра;

В Є. Маланюк;

Г 0. Ольжич. □

5. З яким видом мистецтва найбільше споріднена збірка П. Тичини «Сонячні кларнети»?

А Живописом;

Б скульптурою;

В театром;

Г кіно;

Д музикою. □

л____J — — — 202 • ‘7. •. т Т-Т

6. У якому творі П. Тичини осмислюється трагедія під Крутами?

А

«Десь на дні мого серця…»;

Б

«Золотий гомін»;

В

«Похорон друга»;

Г

«Пам’яті тридцяти»;

д

«Скорбна мати».

7. Яка поезія, прочитана П.ТичинЬю, відкрила його як поета (за словами М. Коцюбинсь

кого)?

А

«Розкажи, розкажи мені, поле…»;

Б

«Ви знаєте, як липа шелестить…»;

В

«Гаї шумлять…»

Г

«Хор лісових дзвіночків»;

Д

«Арфами, арфами…».

8. Укажіть назву твору П. Тичини, рядки з якого наведені: «Не буть щколи раю у цім кривавім краю*.

А «Голод»;

В «Хто ж де так із тебе насміяться смів?»;

В «Скорбна мати»;

Г «Дума про трьох вітрів»;

Д «Загупало в двері прикладом…». □

9. Яка поезія містить образ весни «запашної, квітами-перлами закосиченої»?

А «Гаї шумлять…»

і Б «Десь надходила весна,..»;

І В «Ви знаєте, як липа шелестить…»

Г «Арфами, арфами…»;

Д «Десь на дні мого серця…». □

10. Укажіть назву твору П. Тичини періоду Великої Вітчизняної війни, у якому на пов

ний голос звучить мотив.унікальної цінності життя кожної людини і водночас підноситься гімн безсмертю народу. ""

А Тетраптих «Скорбна мати»;

Б поема-симфонія «Сковорода»;

В поема «Похорон друга»;

Г поема «Золотий гомін»;

Д поезія «Пам’яті тридцяти». П

11. Установіть відповідність між жанром і назвою твору П. Тичини.

1

Тетраптих

А

«Листи до поета»

1

2

поема

Б

«Скорбна мати»

2

3

триптих

В

«Сковорода»

3

4

балада

Г

«Три сини»

4

5

поема-симфонія

д

«Золотий гомін»

5

12. Розмістіть збірки П. Тичини у порядку їх виходу у світ. А «Плуг»;

Б «Сонячні кларнети»;

В «Замість сонетів і октав»;

Г «Вітер з України»;

Д «Чуття єдиної родини».

203

Тема 23. Максим Рильський (1895 — 1964)

Максим Тадейович Рильський визначний поет, перекладач, фольклорист, літературо-знавець, мовознавець.

Біографічі відомості

19 березня 1895 р. у Києві в родині відомого етнографа, діяча культури народився Максим Тадейович Рильський.

1915 р. — закінчив приватну гімназію в Києві; навчався на медичному та історико-фі-лологічному факультетах Київського університету.

Учителював на Житомирщині, у Києві, викладав в інституті лінгвістичної освіти.

У 15-річному віці видав першу збірку «На білих островах».

Увійшов до групи неокласиків; орієнтувався на античну класику й продовження гуманістичних традицій європейської літератури; працював в редакції журналу «Книгар», пізніше — у видавництві «Слово».

Збірки поезій: «Під осінніми зорями» (1918), «Синя далечінь» (1922), «Крізь бурю й сніг* (1925), «Тринадцята весна» (1926), «Де сходяться дороги», «Гомін і відгомін» (1929).

1931 р. М. Рильського заарештовано, був в ув’язненні півроку.

У роки Великої Вітчизняної війни видав поетичні книжки:- «За рідну землю» (1941), «Слово про рідну матір» (1942), «Світова зоря* (1942), «Світла зброя» (1942), «Велика години» (1943), «Неопалима купина* (1944), «Жага*, чимало віршів про трагічні події війни.

1943 р. — за видатні заслуги в галузі науки і культури М. Рильського було обрано академіком АН України.

1943 — 1946 рр. очолював Спілку письменників України,

1944 1946 рр, директор Академічного інституту мистецтвознавства, фольклору й етнографії.

1957 р. — збірка «Троянди й виноград*.

1958 р. — обрано академіком AH СРСР.

1959 р. — збірки «Голосіївська осінь», «Далекі небосхили».

1964 р. «Зимові записи».

24 липня 1964 р. — помер, похований на Байковому кладовищі в Києві.

Оглад творчості

Основні теми творчості:

кохання;

людина і природа;

— музика і слово;

любов до Батьківщини;

збереження української мови;

— тема «красивого й корисного* тощо.

Збірка «На білих островах» (1910)

Поет передає спогади свого дитинства, захоплення мінливістю природи, навколишнім світом у його розмаїтті. Автор-юнак спостерігає за земним життям з «білих островів хмар», створює персоніфікований образ літа, дівчини з «росами-перлами* в косах; роздумує над власним майбутнім.

Збірка «Під осінніми зорями» (1918)

Насичена прийомами художніх асоціативних зв’язків. Характерним є ясність і прозорість поетичного малюнка, що розкриває єдність людини й природи рідної землі.

Поет в художньому розумінні перестав бути наївним учнем часів «білих островів». Відчувається орієнтація на інтимно-довірливий психологічний ліризм класиків (хоча виразних елементів неокласицизму ще не спостерігається). Провідний мотив — щира людяність, закоханість у світове життя, надія на добро і щастя.

Збірка насичена прийомами художніх асоціативних зв’язків. Характерним є ясність і прозорість поетичного малюнка, що розкриває єдність людини й природи рідної землі.

Центральні твори збірки:

— «На білу гречку впали роси»;

«Яблука доспіли» яблука червоні»;

— «Весною ми їздили в поле»;

— «Молюся і вірю», «Мені снилось» та ін.

Поезія «Яблука доспіли, яблука червоні» гімн коханню, споконвічними супутниками якого є зажура і неспокій. Присутній мотив передчуття розлуки, стан ліричного героя зіставляється з життям природи. Переживання закоханої людини поет поєднує із зображенням осіннього саду; достигли яблука — почуття закоханих досягли апогею.

Закінчується афористичними рядками: «Вміє розставатись той, хто вмів любить», jyci є підсумком роздумів поета про кохання.

***

Яблука доспіли, яблука червоні!

Ми з тобою йдемо стежкою в саду.

Ти мене, кохана, проведеш до поля,

Я піду — і, може, більше не прийду.

Вже й любов доспіла під промінням теплим,

І її зірвали радісні уста, -А тепер у серці щось тремтить і грає,

Як тремтить на сонці гілка золота.

Гей, поля жовтіють, і синіє небо,

Плугатар у полі ледве маячить…

Поцілуй востаннє, обніми востаннє;

Вміє розставатись той, хто вмів любить.

«Троянди й виноград» (1957)

Вмішує кращі зразки неокласичного етапу творчості М. Рильського. В однойменній поезії образи троянд і винограду символізують людське щастя, що має два рівноправні крила красиве і корисне. Людина прагне до краси, до гармонії буття, і це дарує їй окриленість і щастя.

Ми працю любимо, що в творчість перейшла,

І музику палку, що ніжно серце тисне.

У щастя людського два рівних є крила:

Троянди й виноград — красиве і корисне.

«Слово про рідну матір» (1941)

Жанр визначають по-різному: лірична поема, ода, псалом, хорал, «слово».

Історія написання

26 листопада 1941 р. на антифашистському мітингу в Саратові М. Рильський прочитав щойно написану поему «Слово про рідну матір», що виділялася своєю ідейно-емоційною силою.

Ідейно-художній зміст

У творі на повну силу прозвучав голос великої слов’янської землі України, багатої і красивої, безсмертної, вічної, уярмленої, але нескореної. Поет вірить, що не може загинути земля, яку «сходив Тарас малими босими ногами», «скропив… дрібними росами-сльозами», яка осяяна мудрістю Григорія Сковороди, «гарячою думою Кобзаря», золотою зорею

Марії Заньковєцької.

У поемі простежується ідея єдності народів («Благословенні ви, брати, що в сяйві дружби і свободи йдете до спільної’мети…»).

Риторичні запитання створюють високий пафос твору:

Хто може випити Дніпро,

Хто властен виплекати море,

Хто наше злото-серебро Плугами кривди переоре,

Хто серця чистого добро Злобою чорною поборе?

Батьківщина не може вмерти в таку відповідальну хвилину, поет вірить у це:

Хіба умерти можна їй,

В гарячій захлинутись крові…

Настане день, настане час —

І розіллється знов медами Земля, що освятив Тарас Своїми муками — ділами…