§ 27. Фразеологія. Поняття про стійкі сполуки слів і вирази. Фразеологізми.

Приказки, прислів’я, афоризми

Фразеологія — це розділ мовознавства, що вивчає фразеологізми. Інше значення цього поняття

— сукупність фразеологізмів української мови.

Фразеологізми — це стійкі сполучення слів, граматично організовані за моделлю словосполучення або речення. Стійкі сполучення слів лексично неподільні, а тому в ряді випадків близькі за значенням до окремих повнозначних слів. Наприклад: клювати носом (дрімати), дивитись крізь пальці (не помічати), накивати п ‘ятами (втекти) тощо. До фразеологізмів, або фразеологічних словосполучень, також належать народні прислів’я, приказки, апучні вислови видатних осіб («крилаті слова»), усталені звороти типу мати на увазі, брати участь тощо.

Як правило, фразеологізм має форму словосполучення. Форму закінченого речення мають прислів’я та приказки. Крилаті вислови (фразеологізми літературного походження) можуть бути виражені як словосполученням, так і реченням.

Фразоологїзм-словосполучення поєднує в собі одночасно ознаки і словосполучення, і слова. Так, фразеологізм пекти раки зовнішнім виглядом нічим не відрізняється від вільного словосполучення пекти пироги. Він так само складається з двох слів, які пов’язані між собою зв’язком керування відповідно до законів синтаксису. У той же час багато істотних ознак відрізняють цей фразеологізм від словосполучення і наближають його до слова:

1) значення фразеологізму пекти раки — червоніти, соромитись не випливає безпосередньо із значень слів, з яких він складається, як це має місце у вільного словосполучення. Значення відразу приписується усьому фразеологізмові як єдиному цілому. Зв’язок знячення і форми у фразеологізмів, як і у слів, часто буває невмотивований; бити байдики — лінуватись, собаку з ‘їсти — набути досвіду. нечистий на руку — нечесний, як сніг на голову — несподівано;

2) вільне словосполучення в мовленні щоразу конструюється заново: пекти коржі, пекти картоплю, пекти пироги. Фразеологізм пекти раки має сталий лексичний склад, він, як і слово, існує в мові в готовому вигляді й автоматично відтворюється в мовленні як єдине ціле;

3) у реченні фразеологізм виконує ту ж саму функцію, що і слово, тобто виступає як єдиний член речення. Наприклад, у реченні Він пече раки фразеологізм є простим присудком, а не орисудком і додатком. Порівняй також: Гула горобина ніч (горобина ніч — підмет), тугий на вухо дід (тугий на вухо

— означення), дід зігнувся у три погибелі (у три погибелі — обставина).

Як і слова, фразеологізми можуть бути багатозначними, вступати в синонімічні, омонімічні, антонімічні відношення з іншими фразеологізмами та словами. Так, багатозначний фразеологізм роззявити рота може означати відкрити рота, почати говорити, здивуватись, загаятись. Фразеологізм гнути спину має два значення: тяжко працювати, принижуватись перед кимось.

Омонімічними можна вважати такі значення фразеологізмів, які не мають між собою асоціативного зв’язку: закрити очі — померти, не звернути на щось уваги; пустити півня — підпалити, сфа-льиаівити при співі.

Синонімія у фразеологізмів — явище досить поширене: І) давати наганяй, давати натруски, давати прочухана, милити чуба, гріти чуба, милити шию, давати жару, наганяти холоду, накривати мокрим рядном, знімати стружку, вставити свічку, вправляти мізки, вставляти клепку, робити вливання, натягати на копил, брати в шори; 2) обібрати до нитки, обдерти як липку, останню сорочку зняти, пустити з торбами.

Антонімами є фразеологізми, що протиставляються за значенням: співати дифірамби — поливати помиями; ні пари з вуст —розпустити язика; кури не клюють —як кіт наплакав. Фразеологізми можуть ставати антонімами також через наявність — відсутність частки не: велике цабе — невелике

142

цабе, нашого поля ягода — не нашого поля ягода; завдяки антонімічним словам у своєму складі: кидати в жар кидати в холод, плисти за течією — плисти проти течії.

Фразеологізми різняться між собою щодо залежності значення фразеологізму від семантики його компонентів. Тут можна виділити чотири типи:

1) фразеологічне зрощений це семантично неподільний фразеологізм, цілісне значення якого ніяк не пов’язвие зі значенням слів-складників (точніше, цей зв’язок втрачено і він не усвідомлюється сучасними мовцями): доти дуба, собаку з ‘їсти, сміятися на кутні, скакати в гречку. У скиаді фразеологічних зрощень трапляються застарілі слова, що самі по собі вже втратили лексичне значення й поза фразеологізмами не вживаються: бити байдики, бити баглсії. взяти на цугундер, збити з панте-лику, ляси точити, притча ео язщех.

2) фразеологічні єдності — це семантично неподільні фразеологізми, цілісне значення яких метафорично вмотивоване значенням їх компонентів: в рот води набрати, не нюхати пороху, прикусити язика, вивести на чисту воду, брати в лещата, дивитися крізь пальці.

3) фразеологічні сполучення — це семантично подільні фразеологізми, характерною ознакою яких е те, що один з компонентів виступає з вільним, незв’язаним лексичним значенням, а другий

із фразеологічно за’язаним: брати участь, завдавати клопоту, зачіпати інтереси, розв’язувати проблему. ставити запитання, подавати допомогу (слова участь, клопіт, інтереси, проблема, запитання. допомоги мають тут вільне, незв’язане лексичне значення).

Деякі фразеологічно зв’язані слова здатні сполучатись тільки з одним словом (аба зі словами одного синонімічного ряду): вирячити очі (баньки), витріщити очі (баньки), вишкірити зуби, скалити зуби, закопилити губу.

4) фразеологічні вирази це стійкі звороти, всі компоненти яких мають вільне значення, але в процесі мовлення ці звороти відтаорюються як цілісні мовні одиниці. До них, зокрема, належать прислів’я та приказки, народні порівняння, мовні кліше: серйозно й надовго; деиіево й сердито; з великим успіхом; на даному етапі; як з хреста знятий; курчат по осені рахують; дивиться, як баран на нові ворота.

За своїм морфологічним значенням фразеологізми співвідносяться з різними частинами мови, причому це значення не завжди збігається зі значенням стрижневого слова: синя паичола, голуба к/юв. тертий калач — співвідносні з іменником; намилити шию, датися взнаки, дихати на іадап — з дієсловом; кров з молоком, без клепки в голові, тугий на вухо — з прикметником; з усього духу, ні сіло пі впало, утри погибелі — з прислівником.

Фразеологізми, як і слова, можуть бути стилістично нейтральні: мати па меті, мати на увазі, брати участь, розв’язати питання, морська свинка, чорно кава, червоне вино, легка атлетика — і стилістично забараленї. Останні можна поділити на а) розмовні: гави ловити, вуха в януть. воду варити, заливатися сльозами, пошитися в дурні, стріха поїхала, партійне завдання, нуль на масу; б) книжні: ідея фікс. ієрихонська труба, каїнова печать, жива легенда, дпдечко Сей, даиоклів меч, ничтоже сумняшеся. перша скрипка, пальма першості.

Фразеологія сучасної української літературної мови дуже багата. Вона t продуктом багатовікової мовної творчості нашого народу. Джерела утворення фразеологізмів різиоманітиі.

1. Переважна більшість фразеологізмів походить з народної мови. Це, передусім, прислів’я, приказки, вислови жартівливого характеру (Буває, що й корова літає) тощо. З народними звичаями і обрядами пов’язані вислови типу доти гарбуза, піймати облизня, -замовляти зуби, виносити сміття з хати.

2. Фразеологія збагачується за рахунок влучних висловів видатних осіб: Борітеся — поборете (Т. Шевченко); Не той тепер Миргород, Хорол-річка не та (П. Тичина); Хіба ревуть воли, як ясла повні? (П. Мирний); Бути чи не бути? (В. Шекспір).

143

3. До фразеологізмів належать деякі професійно-технічні за походженням вислови: грати першу скрипку, сходити зі сцени. з іншої опери (з мовлення артистів); де тонко, там і рветься (з мовлення ткачів); куди голка, туди й нитка (з мовлення кравців); куй залізо, поки гаряче (з мовлення ковалів): на ловця і звір біжить (з мовлення мисливців); підносити на щит (з мовлення військових).

4. Здобутком фразеології стали вислови з художньої літератури, зокрема з античної міфології та Біблії: сізіфова праця (непосильна даремна робота); прокрустове ложе, авгісві стайні; крокодилові сльози (фальшиве співчуття); альфа і омега (початок і кінець), берегти, як зіницю ока. вавилонське стовпотворіння.

5. Фразеологізмами стають переклади іншомовних ідіом: бути не в своїй тарілці (з фр.); дивитися крізь пальці (.з нім.).

Фразеологічні словосполучення є важливими засобами мовної образності й виразності. Доречно вжиті, вони впливають на читача або слухача, допоматають виразніше паредати думку, роблять розповідь яскравішою, надают ь мові емоційного забарвлення. Наприклад: А вже… як засне, то хоч коти гармати, і усом не моргне (Т. Шевченко). На коромислі бідончики з-під молока. Там того й молока було, як кіт наплакав (В. Кучер). Прийдеться ще декому й перцю давати (Б. Олійник). Тоді, Андрюш-ко, мабуть, і тобі треба брати ноги на плечі (П. Панч).

ВПРАВИ

ВПРАВА Юб. Поясніть значення поданих нижче фразеологічних сполучень. З’ясуйте їх походження.

Будувати на піску, воювати з вітряками, снігу зимою не випросиш, зарубати на носі, піймати на гачок, встромляти палиці в колеса, знов за рибу гроші, застукати на гарячому,, збити з пантелику, як рукою зняло, заварити кашу, клюнути на приманку, кований на всі чотири ноги, держати в лабетах, на ладан дихати, перепало на горіхи, мозолити очі, синій птах, ні на йоту, одна ластівка весни не робить, иасипаги на хвіст солі, як оселедців у бочиі, усякими правдами і неправдами, накрити мокрим рядном, сісти на голову.

ВПРАВА 107. До поданих фразеологізмів доберіть синонімічні.

П’яте колесо до воза, грати на нервах, підвести під монастир, сидіти склавши руки, крутитися як білка в колесі, між молотом і ковадлом, бісики пускати, забивати памороки, умиватися сяізьми, вбиватися в колодочки, води не замутить, піймати об лизня, піймати на гарячому, між небом та землею, записати собі на лобі, замовляти зуби, передати куті меду, межи хатою й коморою заблукати.

144

ВПРАВА 108. Подані фразеологізми розподіліть на антонімічні пари.

Зразок: зуби з’істи (старий, досвідчений) — молоко на губах не обсохло (молодий, недосвідчений).

Аж кипить у руках, як мокре горить, умиватися сльозами, опустити крила, садовити на покуті, ходити довкола, зарубати на носі, ударити лихом об землю, вибивати з сідла, шкірити зуби, викинути з голови, виносити сміття з хати, попасти в павутину, ні обійти ні об’їхати, не показувати очей, прясти очима, бачити наскрізь, тримати язик за зубами, вискочити на сухе, шкіра та кості, витикати носа, відводити зір, від горшка два вершка, водою не розлити, ганяти вітер по світу, дешевий як борщ, душі не чути, обливатися потом, не по кишені, верства келебердянська, мати зуба, душа не на місці, як кішка з собакою.

546. Фразеологічний зворот ужито в реченні

А У Січі був такий звичай, шо кожен мусив коритися волі старшого, жити у братерстві один з одним і поводитися доброчесно.

Б Ну що йому скажеш, коли в нього в голові ще мак росте?

В Листя з суму жоатіс, а деяке з туги кривавиться.

Г Надходить світанок яскравий, і зоряна рання сівба росою впадає ив трави.

547. Фразеологічний зворот ужито в реченні

А Всюди били у вічі злидні та недостачі.

Б Найперша і найголовніша ознака народу — це його мова.

В Між горами — старий Дніпро, неначе в молоці дитина, красується, милується на всю Україну.

Г За селом, неначе в один день саджені, звелися могутньою брамою два дуби.

548. Фразеологічний зворот ужито в реченні

А Усе буйніше розквітала весна, і гострі пахощі свіжої землі вривалися навіть у вогкий і задушливий підвал майстерні.

Б І на тім рушникові оживе все знайоме до болю: і дитинство, й розлука, й твоя материнська любов.

В Не ірай з вогнем, Оксано, бо ти, здасться, й досі не знаєш, що таке життя.

Г Пружини вітер гуляв по соковитій траві, по шовковій тирсі й котив хвилі аж до обрію, де вони зливалися з хвилями Дніпра.

145

10* Біні/ька О. Укр. мом. Комплексна підготовка до ЗНО

549. Фразеологічний зворот ужито в реченні

А Тепер час нам направити молодого раджу на пряму й добру путь, бо через ту свою селянку він зовсім збився з пантелику, — сказала цариця.

Б Микола Васильович Гоголь вважав кобзарів охоронцями бойової слави України.

В Зашелестіли крильми якісь нічні птахи.

Г Ще трималися по садках пізні сливи, пізніми яблу ками було обкидане гілля, як раптом пішов сніг.

550. Фразеологічний зворот ужито в реченні

А Садок був уже пожовклий, товстий шар зовсім жовтого листя лежав долі.

Б Щороку ранньою весною з-під землі з’являлося зелене пагіння, за декілька ночей воно виростало вище призьби, привітно заглядало у вікив.

В Запорожці любили й шанували свою зброю, пишалися нею, утримували у великій чистоті.

Г Золотими літерами вписують в історію України Коліївщину.

551. Значення «початок і кінець чого-небудь» має фразеологізм А альма матер

Б альфа і омега В прокрустове ложе Г колумбове яйце

552. Значення «дуже забруднене місце або вкрай занедбані справи» мас фразеологізм А авгісві стайні

Б яблуко розбрату В геркулесові стовпи Г троянській кінь

553. Зивчення «нічого не робити, нічим не займатися, ледарювати» має фразеологізм А баляси точити

Б теревені правити В байдики бити Г баляндраси правити

554. Значення «душа людини, яка відгукується на всі події життя» мас фразеологізм А еолова арфа

Б Єлисейські поля . Всрихонськатруба Г крик душі

555. Значення «ганебна слава, здобута будь-яким шляхом аж до злочину» має фразеологізм А гірка чаша

Б гола праада В гордіїв вузол Г геростратова слава

556. Неправильно визначено значення фразеологічного звороту

А дамоклів меч — складне переплетення обставин, заплутані питання Б ахіллесова п ‘ята — дошкульне місце, вразлива сторона в кого-небудь В блудний син — людина, яка через легкодумство зневажила своїх близьких, проміняла будинок, родину, батьківщину на чужину Г вавилонська вежа — спркаа, яка цілком ніколи не буде завершена

146

557- Неправильно визначено значення фразеологічного звороту

А вовк в овечій шкурі — про лицеміра, який під машкарою доброзичливості приховує злі наміри

Б ворона в павиному пір’ї — про людину, яка даремно намагається здаватися значимішою, цікавішою, освіченішою тощо, ніж вона с насправді В геростратова слава — слава тимчасова, швидкоминуча, якою не слід спокушатися Г дари данайців — підступні подарунки, які несуть із собою загибель для тих, хто їх одержує

558. Неправильно визначено значення фразеологічного звороту

А танталові муки — нестерпні страждання, спричинені спогляданням бажаної мети та усвідомленням неможливості досягти її Б сізіфова праця — безплідна й виснажлива праця

В нитка Аріадни — провідна нитка, керівна думка, спосіб, який допомагає вийти зі складного становища, розв’язати важливе питання Г яблуко розбрату — коштовний здобуток

559. Неправильно визначено значення фразеологічного звороту А у свинячий голос—дуже голосно, верескливо

Б викинути ідола в Дніпро — рішуче розірвати з минулим і не повертатися до нього В шукати голку в сіні— намагатися знайти те, чого знайти не можна Г цокотіти зубами — тремтіти від холоду, страху

560. Неправильно визначено значення фразеологічного звороту

А блукати манівцями— робити щось без чітких орієнтирів, навмання Б брати на абордаж — обманюючи, хитруючи, діючи нечесно, домагатися своєї мети). В брати за зябра — чинити на кого-небудь тиск, примушувати кого-небудь виконати, зробити щось

Г вергати громи — дуже гніватися на кого-небудь, лаяти когось; бурхливо виявляти своє незадоволення, роздратування.

561. Не збігається за значенням з іншими фразеологізм А у дурні пошити

Б посадити в калошу В наставити вухо Г наставити носа

562. Не бгається за значенням з іншими фразеологізм А підкручувати гайки

Б підбивати клинці В топтати стежку Г смалити халявки

563. Не збігається за значенням з іншими фразеологізм А грати на нервах

Б обламати крила В діймати до живого Г бути сіллю в оці

564. Не збігається за зивченням з іншими фразеологізм А обдерти як липку

Б пустити з торбами В обібрати до нитки Г підвести під монастир

Б|_

бГ]

147

565. Не збігається за значенням з іншими фразеологізм А березової каші дати

Б підкинути ноги В піддати богові душу Г дуба дати

566. Значення фразеологізму «варити воду»

А будувати свої міркування, грунтуючись на ненадійних, хибних відомостях або на вигадках; вигадувати щось

Б постійно, без причин виявляти незадоволення кимось, ставити непослідовні, суперечливі ВИМОГИ

В працювати без спілкування з іншими, не використовуючи чужого досаіду Г кип’ятити воду

567. Значення фразеологізму «бити на сполох»

А звертати загальну увагу на небезпеку, яка загрожує, прагнучи попередити її, закликаючи до боротьби з нею; виявляти занепокоєння, тривожитися Б шанобливо вклонятися, виражаючи почуття поваги В калатати у дзвін

Г іабувати горе, біду, не журитися, не звертати уваги на неприємності

568. Значення фразеологізму «вкоротити віку»

А примусити кого-небудь припинити безчинства, зробити когось поступливішим Б примусити кого-небудь менше говорити, обачніше висловлюватися або мовчати В убнти кого-небудь Г зробити щось коротшим

569. Значення фразеологізму «завдати бані»

А перемогти кого-небудь у бою, у боротьбі, у змаганні тощо Б приносити втрати, нищити, виводити з ладу В помити когось у лазні

Г сильно побити когось; дати прочуханки кому-небудь; дуже полаяти, посварити

570. Значення фразеологізму «блукати манівцями»

А робити щось без чітких орієнтирів, навмання

Б намагатися знайти потрібний підхід до чого-небудь В переводити погляд з одного предмета на інший, не спиняючись ні на чому Г забаукати в лісі

571. Фразеологізм — синонім до слова відволікати А дим в очі пускати

Б і вухом не вести В зуби заговорювати Г брати ноги на плечі

572. Доберіть фразеологізм — синонім до слова обманювати А замазувати очі

Б посадити в калошу В пальцем у небо попасти Г дивитися крізь пальці

573. Фразеологізм — синонім до слова вмерти А дати стусаив

Блага дуба В дата стрекача Г дати по шапці

Українська мова. Комплексна підготовка до ЗНО, 2015, Зовнішнє Незалежне Оцінювання