§36 Чергування [о], [е] з [і]

Пригадаймо!

1. Що таке склад?

2. Які склади називаються відкритими?

3. Як називається склад, що закінчується на приголосний звук?

Запам’ятаймо!

У багатьох словах української мови о, е у відкритих складах чергуються зів закритих при зміні форми та творенні нових слів: будова — будівник, веселий — весілля, ночі — ніч, печі — піч.

Однак і може вживатися у відкритому складі перед -ець, -ок: стілець, стіжок.

Прочитайте текст. Змініть виділені слова так, щоб відбулося чергування [о], [е] з [і]. Запишіть їх.

Український віночок

Віночок нагадує сонце. Його носили дівчата тільки до заміжжя. Вінки плели обов’язково з живих квітів: калини, барвінку, ромашок, волошок, маку, хмелю. Кожна квітка має своє значення:

волошка означає простоту й ніжність, мак — молодість, мальва — красу, дзвоник польовий — вдячність, ромашка — кохання та злагоду, фіалка — сором’язливість.

Перший віночок плела дівчині мати в три роки, а в сім років у віночок дівчині вперше вплітали яблуневий цвіт. До вінка прив’язували стрічки (О. Кириченко).

’ЗО \ Спишіть вірш. Підкресліть слова, у яких чергуються голосні.

Шурхіт вітру, шепіт тиші, Шелест листя десь здаля, Я почула власні вірші Крізь шипшинове гілля.

Вже шибки пошерхли в хаті, Зашарівся верболіз,

Шати жовті і багаті Шиє осінь для беріз.

М. Колесник

Прочитайте приказки. До виділених слів доберіть спільнокореневі чи змініть форму, щоб відбулося чергування [о], [е] з [і]. Запишіть ці пари.

1. Стоїть, як на ножах. 2. Помічник, як коневі заєць. 3. Уперся, як віл у нові ворота. 4. Семеро одного не ждуть. 5. Бачить кіт сало, та сили мало. 6. Вода і камінь довбає. 7. Гостре словечко коле сердечко. 8. Дивись на зріст, та питайся розуму. 9. Задер носа — й кочергою не дістанеш. 10. Пропало, як з воза впало.

1. Спишіть текст, вставляючи пропущені букви.

Своєрідним жіночим обер..гом в Україні завжди був вінок. І сьогодні, як і в давнину, з раннього дитинства кожна дівчина вчиться випл..тати віночки з квітів. їх в Україні пл..ли з різного

зі..ля від весни до пізньої ос..ні. Кожний віночок слугував не тільки окрасою голови дівчини, він був знахарем душі, бо в ньому є чаклунська сила, що і біль знімає, і волос..я бер..же (За М. Кри-щуком ).

2. Зробіть звуковий запис слів сьогодні, оберіг, плести, зілля, осінь, волосся.

Спишіть текст. Поставте слова в дужках у потрібній формі. У виділених словах підкресліть голосні, що можуть чергуватися.

Серед розмаїття вінків особливе місце належить «вінку кохання». Право виплітати його мали дівчата віком від тринадцяти (рік) до заміжжя. Основу такого вінка становлять ромашки — символ (юність), доброти й (ніжність). Поміж ромашками вплітають цвіт яблуні і вишні. Над чолом — квітуче гроно калини. Вінок прикрашають вусиками (хміль) — символом (гнучкість) розуму (За М. Крищуком).

Це цікаво!

Прочитайте. Провідміняйте іменники Київ, Чугуїв, Миколаїв.

Щоб не помилятися, відмінюючи слово Київ, щоразу згадуйте рядок із вірша про Київ Дмитра Луценка: «Як тебе не любити, Києве мій!»

До речі, так само відмінюються слова Миколаїв — Миколаєва, Чугуїв — Чугуєвом.

Розгадайте ребуси. Запишіть слова-відгадки. Підкресліть у них орфограму.

Виконайте тестове завдання.

Чергування [о], [е] з [і] відбувається в усіх словах рядка А гора, нога, дорога Б пороги, сорока, ворона В болото, сльоза, мережа

■&&ам°г

Прочитайте текст. Розіграйте діалог.

У хаті — як у віночку

Я ся. Бабусю, ти помітила, як ми з Дмитриком прибрали в кімнатах?

Бабуся. Як же не помітити?! Тепер у нас у хаті — як у віночку.

Дмитрик. У віночках бувають дівчата, коли йдуть виступати, співати… Як це може бути — у хаті — як у віночку?

Бабуся. Так здавна українці називають гарно прибрану, прикрашену оселю. Є й прислів’я таке: «Тримай хату як у віночку, а рушничок — на кілочку».

Яся. А рушничок, мабуть, має бути вишитий? Але чому ж він на кілочку?

Бабуся. Вишитими рушниками завжди прикрашали хату. А на кілочку тримають інший рушник — яким утираються, він має 140

бути завжди напохваті. Отож прислів’я говорить не тільки про гарно прибрану, прикрашену хату, а й про любов до чистоти, охайності.

Дмитрик. А могли українці казати у хаті — як у віночку через те, що був звичай розмальовувати піч і стіни в хаті квітами? У нас же є книжка про петриківський розпис…

Яся. Там такі чудові квіти, калина, розписи по дереву.

Бабуся. Звичайно, Дмитрику, люди сприймали красу намальованих віночків, квітів на стінах хати й могли передати це мовним образом у хаті — як у віночку. Хоч тепер і не розмальовують так осель, а мова зберегла в такому порівнянні традиції українців, історію української культури.

Довідка: Як у віночку (у вінку) — дуже гарно, чисто, охайно.

Спишіть текст. Підкресліть слова з орфограмою «Чергування [о], [е] з [і]».

У хаті було як у вінку. Хоч убогість, справді, виглядала тут з усіх кутків, однак вона мовби згладжувалася дбайливою, якоюсь цнотливою чистотою, що лежала на всьому. Стіни розписані виноградом, на вікнах квіти в глечиках, від порога до самого стола прослався барвистий домотканий килимок, видно, тільки сьогодні покладений (О. Гончар).

2. Підготуйте усну розповідь про традиції облаштування вашого житла.