ПАНАС МИРНИЙ
(Панас Якович Рудченко)
13 травня 1849 — 28 січня 1920
Моє невеличке серце ще змалечку пес-
тила любов до тебе, мій обездолений
краю, і вона оповила мою душу чарівни-
ми снами і підбурювала думки до роботи.
Панас Мирний
Тим, хто є для української поезії Шев-
ченко, тим для української прози є Панас
Мирний…
Мікулаш Неврлий,
літературознавець
Панас Мирний — письменник-новатор, який розширив межі й
можливості реалістичного методу, тематично й жанрово збагатив
українську прозу, поет, фольклорист, драматург, перекладач, гро-
мадський і культурний діяч, публіцист.
У спадщині митця романи, повісті, оповідання, новели, нарис,
казка, драми, комедія, поезії, статті, кореспонденції. І найвище до-
сягнення, яке увічнило його ім’я, — перший в українській прозі со-
ціально-психологічний роман.
Знайомство здалеку і зблизька
Портрет. «…Був високого росту, голова лиса, з сивою і великою
бородою, носив окуляри…» (П. Репетін, товариш Панаса Мирного).
«Круглий чорний сукняний бриль навесні та восени, а влітку
такого ж фасону солом’яний бриль; чорна смушева шапка взим-
ку, звичайні пальта по сезону (взимку — зі смушевим коміром),
а в спеку літню — чорна накидка. Незмінним супутником… був і
взимку, і влітку чорний парасоль. Та ще всяк час товаришував йому
рудий брезентовий складаний портфель» (М. Корсунський, колега
Панаса Мирного).
Вдача. «Мирним себе нарік він, і така була його дійсна нату-
ра, — надзвичайно лагідна, скромна, тиха, добра» (Г. Коваленко,
художник, етнограф).
«Найбільший осуд з його боку — це пильний і, можливо, трохи
невдоволений погляд темно-карих очей. Про нього в народі гово-
рили, що це людина, яка вміє очима лаятися» (П. Латиш, сусід
Панаса Мирного).
27
Сторінки життєпису. Панас Якович Рудченко народився
13 травня 1849 р. у м. Миргороді на Полтавщині.
Батько, Яків Григорович, — зубожілий дворянин, працював
бухгалтером повітового скарбництва.
Мати, Тетяна Іванівна, — дочка мир-
городського дрібного чиновника. Уміла
по-народному лікарювати, й до неї по
допомогу зверталися селяни з Гадяча та
навколишніх сіл. Була талановитою опо-
відачкою: любила розповідати, влучно
пересипаючи мову прислів’ями та при-
казками.
Основою виховання в родині були на-
родні традиції. У сім’ї шанували укра-
їнську мову, народну пісню, творчість
Шевченка.
Навчався майбутній письменник у
Миргородській церковно-парафіяльній
Батьки Панаса Мирного —
школі, Гадяцькому повітовому учили-
Тетяна Іванівна та Яків
щі, де отримав п’ять похвальних листів
Григоровича. Фото (1889)
як один із найкращих учнів.
Із чотирнадцяти років працював чиновником у повітовому суді
і казначействі Гадяча, згодом — у Прилуках, Миргороді. З 1871
року Панас Рудченко жив і працював у Полтаві. Крок за кроком
піднімаючись по службовій драбині, дослужився до рангу дійсного
статського радника.
Ще з юнацьких років був пов’язаний із революційним визволь-
ним рухом, брав участь у нелегальній роботі народницького гуртка
«Унія». Входив до Полтавської громади.
Заснував у Полтаві журнал «Рідний край», товариство для най-
молодших читачів «Зірка». Один з організаторів вечорів пам’яті
Т. Г. Шевченка. 1914 року у відозві, написаній із приводу забо-
рони вшанування пам’яті Кобзаря, протестує проти дій російської
влади. У казенній палаті, де служив Панас Якович, його зусил-
лями була створена книгозбірня, що налічувала близько 3 тисяч
книжок.
Коханням усього життя стала Олександра Шейдеман. Вона по-
ходила з німецької родини, знала німецьку і французьку мови,
викладала музику в Полтавському інституті шляетних дівчат.
Однак, залишивши родину, відмовившись від багатого нареченого
з Петербурга, стає дружиною Панаса Мирного і народжує йому
трьох синів: Віктора, Михайла й Леоніда.
У Першій світовій та громадянській війнах двоє синів загинули.
Помер Панас Мирний 28 січня 1920 р., похований у Полтаві.
28
Літературно-
меморіальний
музей
і пам’ятник
Панасу
Мирному
в м. Полтаві
Першу біографію Панаса Мирного було опубліковано в 1920 ро-
ці, уже після його смерті.
У будинку, де жив письменник, з 1939 р. функціонує літера-
турно-меморіальний музей. У 1951 р. в Полтаві урочисто відкрито
пам’ятник Панасові Мирному.
Запитання і завдання
1. Яким постає Панас Мирний у спогадах його сучасників?
2. Чи зацікавив він вас як особистість? Чим? Якщо ні, чому? Запитайте про
це в когось із однокласників і однокласниць. Якою була відповідь?
3. Які запитання виникли під час опрацювання розділу підручника й роз-
повіді вчителя? Зафіксуйте їх. Запитайте вчителя, однокласників. Чи
отримали ви відповідь на свої запитання? Чи задовольнила вона вас?
4. Якби ви зустрілися з письменником, про що запитали б його? Як вва-
жаєте, що він відповів би вам? А про що запитав?
5. У парі з однокласниками спробуйте себе в рольовій грі: учня-читача
й Панаса Мирного. Обміняйтеся запитаннями й відповідями.
6. Підготуйте повідомлення «Цікаві факти з життя Панаса Мирного» й опри-
людніть його в класі. Можете скористатися матеріалом «Довідника цікавих
фактів і корисних знань» (сайт «Dovidka.biz.ua»).
Художній світ письменника
…Уся творчість Панаса Мирного, насамперед два завершених романи,
знаменує повний відхід української прози від етнографізму та побуто-
писання, зосередження уваги на злободенних соціальних проблемах.
В. Черкаський, дослідник творчості Панаса Мирного
Його епоха. Час приходу Панаса Мирного в літературу позна-
чився складними й неоднозначними соціально-економічними про-
цесами. Скасування кріпацтва не принесло селянинові справжньої
свободи. Це була, за визначенням письменника, «голодна воля».
Починається класове розшарування селянства, зароджуються бур-
жуазні відносини, з’являються нові соціальні типи.
29
Зміни в суспільному житті потребували художнього осмислення,
що зумовило активний розвиток прози, адже лише в широкому
епічному творі автор отримував змогу з належною повнотою від-
творити навколишню дійсність.
Тематика, проблематика, ідейне спрямування творчості.
Перші твори (вірш «Україні» та оповідання «Лихий попутав»),
підписані прибраним ім’ям Опанас Мирний, з’явилися у львівсько-
му журналі «Правда» в 1872 р. Одним із поштовхів до творчості
був приклад старшого брата Івана, який віршував, збирав зразки
фольклору й заохочував до цього Панаса. А ще — любов до рідно-
го краю, яка, за словами самого автора, «оповила… душу чарівними
снами і підбурювала думки до роботи».
Успіх надихнув на подальшу працю — над драмою «Лимерів-
на», переспівом українською мовою «Слова про похід Ігорів…».
Один за одним з’являються нові твори: понад тридцять художніх
полотен за 47 років творчої діяльності.
Наскрізною темою творчості митця є змалювання життя до- і
післяреформеного села, ліквідація залишків кріпацтва, шляхи ка-
піталістичного розвитку в умовах самодержавно-поміщицької Ро-
сії, народницький рух, засудження жорстокості й свавілля пред-
ставників панівного класу, проблема «пропащої сили».
Своєрідні «підтеми»: тема розбійництва («Хіба ревуть воли,
як ясла повні?»), історія збезчещеної дівчини-наймички («Ли-
хий попутав», «Повія»), бідування селянської родини, возве-
личення материнства й чистоти дитячої любові («Морозенко»),
викриття сутності лібералізму («Пригода з «Кобзарем»), «де-
мократизму» виборів до ІІ Державної думи («Дурниця»), ви-
сміювання кар’єризму («Лови»), роздуми про соціальну прав-
ду і несправедливість
(«Казка про Правду і Кривду»), мрії
про майбутнє суспільство («Сон»), оспівування краси природи
і протиставлення їй суспільної несправедливості («Серед степів»).
У творчості Панаса Мирного з’являються різні соціальні ти-
пи: селяни, міщани, поміщики, крамарі, чиновники різних рангів,
дворяни, представники інтелігенції. Однак це вже не стереотип-
ні герої. Це люди зі своїми переживаннями, своїм ставленням до
подій, своїми поглядами, особистості, які можуть змінюватися, а
то й ламатися під тиском обставин або, навпаки, ставати більш
твердими, загартовуючись в екстремальних умовах.
Герой Панаса Мирного «виходить за межі родинного життя»,
починає мислити ширшими категоріями, дбати про «загальне до-
бро», хоча часто не здатний піднятися до реального протесту проти
існуючого ладу.
З творчістю Панаса Мирного пов’язане жанрове збагачення
української літератури: психологічні оповідання, новела; соціально-
30
психологічна повість і роман; сатирична казка; злободенний ху-
дожній нарис.
Особливості стилю Панаса Мирного: епічність мислення; ен-
циклопедичність, панорамність зображених картин; осмислення і
змалювання життя в історичних, соціальних, побутових аспектах;
глибокий психологізм, відтворення життєвого шляху людини як
сукупності соціальних умов і психологічних чинників; багатопла-
новість романів, густа «заселеність» людьми; поєднання розповіді
з оповіддю; звернення до прийомів спогадів, сновидінь, марень для
зміщення часових площин.
Основним критерієм художності письменник вважав життєву
правду.
Твори Панаса Мирного перекладені російською, білоруською,
естонською, латиською, литовською, молдовською, азербайджан-
ською, чеською, словацькою, болгарською та іншими мовами.
Образ письменника відтворено в повісті І. Пільгука «Дуби шум-
лять», романі Р. Іванченко «Клятва».
Єдиною драмою Панаса Мирного, поставленою на сцені, була
«Лимерівна» (1892). У 1955 році п’єсу екранізовано. Був екрані-
зований і роман «Повія» (1961); головну роль (Христина) зіграла
Людмила Гурченко.
«Хіба ревуть воли, як ясла повні?» —
роман-епопея з народного життя
Роман цей справді — народний твір… це вже не просто пісня про наше
гірке безталання, а велична симфонія.
М. Наєнко, літературознавець
Історія написання роману. Поштовхом до написання роману
стала почута під час подорожі Панаса Мирного від Полтави до Га-
дяча розповідь про «відомого чи не на всю губернію розбишаку»
Василя Гнидку.
1874 року у львівському журналі «Правда» був опублікований
нарис «Подоріжжя од Полтави до Гадяча». «Як такий мирний
пахарський побит з його поетичним почуттям, з людяністю ви-
кинув з себе такого злющого зарізяку?», — запитував автор.
Найбільше ж дивувало Панаса Мирного те, що люди не засу-
джували вчинків Гнидки, а навпаки, співчували йому, називали
нещасним чоловіком. На думку автора, «Гнидка — безталанна
дитина свого віку».
Робота над романом «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» тривала
понад п’ять років — з 1872 до 1877 року. Задум твору, його ідейна
спрямованість, основна частина тексту належать Панасу Мирному.
31
У листопаді 1872 р. він закінчив повість «Чіпка», написану на
основі нарису. Брат письменника Іван Білик закликав створити
«народний роман на основі щирого реалізму». Після перероблен-
ня повість стала широкоформатним, панорамним, реалістичним
романом, дія в якому відбувається від катерининських часів до
пореформених 1860-х років.
У романі переплелися два художні підходи — публіцистичний
(Іван Білик віддавав перевагу соціальному аспекту) і суто худож-
ній (Панас Мирний). Під час доопрацювання задуму автори дедалі
більше заглиблювалися в історію, через що роман почав скидатися
на будинок «із багатьма прибудовами і надбудовами, зробленими
неодночасно і не за строгим планом» (академік О. Білецький).
Через сумнозвісний Емський указ 1876 р. Михайло Драгома-
нов зумів надрукувати роман тільки за кордоном — у Женеві
(Швейцарія) в 1880 р. на кошти українських громад. Після вихо-
ду твір відразу потрапив до списку книжок, заборонених у Росій-
ській імперії. Уперше на рідних теренах його було опубліковано в
1903 р. у журналі «Киевская старина» під назвою «Пропаща сила.
Повість».
Запитання і завдання
1. Яке враження справила на вас історія Чіпки Варениченка? Що ви
думали, відчували, читаючи розділи роману? Які запитання виникли?
Чи зафіксували ви їх?
2. Поділіться емоціями, поставте запитання вчителеві, однокласникам та
однокласницям. Чи суголосні ваші почуття? Чи задовольнили одержані
відповіді?
3. Доведіть жанрову приналежність твору (соціально-психологічний ро-
ман).
4. Чи можна вважати «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» епопеєю? Укажіть
не менше трьох аргументів «за» чи «проти».
5. Роман Панаса Мирного та І. Білика має дві назви. Як вони виникли і
що означають?
Довідник читача
Соціально-психологічний роман — роман, у якому суспільно значущі
події і соціальні процеси передаються шляхом розкриття психології героїв,
їхніх думок, прагнень і переживань. Основні риси жанру: увага до внутріш-
нього світу особистості; психологічних чинників її поведінки; багатоплановість
сюжету; охоплення долі цілої низки дійових осіб; великий обсяг.
Нарис — невеликий твір художньо-публіцистичного жанру, у якому зо-
бражено дійсні факти, події в житті конкретних людей. Найчастіше нариси
присвячуються відтворенню сучасних подій чи зображенню людей, яких осо-
бисто знав письменник.
Епопея — значний за обсягом твір епічного змісту, у якому широко й
усебічно відтворено епохальні переломні події в житті цілого народу (часом
багатьох народів), що мають вирішальне значення для багатьох поколінь.
32
Ідейно-тематичний зміст. Тема роману — зображення історії
села Піски, життя та боротьби українського селянства проти соці-
ального гноблення, зокрема кріпосництва та його залишків, напе-
редодні й під час реформи 1861 року, долі правдошукача-бунтаря,
«пропащої сили» Чіпки Варениченка.
Автори утверджують важливу в усі віки ідею: боротьба з не-
справедливістю через злочин і пролиття крові посилює зло.
Весь розвиток сюжету пiдводить читача до висновку: навіть
найблагороднiшi пориви людські перекреслюються злочином.
Композиція і сюжет. Композиційно роман складається з чоти-
рьох частин, кожна з яких поділяється на розділи, що становлять
художню цілісність, мають завершений зміст. Перша частина —
змалювання дитинства і юності головного героя, друга присвячена
історії села Піски, третя й четверта розкривають трагедію Чіпки,
її витоки, розвиток, завершення. Це, так би мовити, зовнішня
структура. Внутрішня — психологічне обґрунтування складності
формування характеру героїв, їхнього життєвого вибору, змалю-
вання історії кількох поколінь селян.
Роман має основну та другорядні сюжетні лінії. Головна сюжетна
лінія пов’язана з розгортанням долі селянина-бунтаря Чіпки Варени-
ченка. Другорядні — це лінії інших героїв: Грицька, Христі, родини
Ґудзів, Мотрі, панів Польських, а також Лушні, Матні, Пацюка.
Сюжетні лінії то розгортаються окремо, то перетинаються. Усі
вони розвиваються на тлі суспільно-історичних подій і тісно з ни-
ми пов’язані.
Запитання і завдання
1. Через чиє сприйняття подано пейзаж, яким починається роман?
Наскільки стан природи співзвучний душевному станові героя твору?
2. Прочитайте другий і третій абзаци розділу «Польова царівна». Яку роль
відіграє авторське зауваження «Ішов справді парубок»? Що зміниться
в тексті, якщо вилучити його?
3. Які риси характеру Чіпки розкриваються через опис зовнішності?
4. Автори роману вживають два дієслова для характеристики ходи голов-
ного героя: «Ішов справді парубок…» і «Парубок плівся повагом…». Які
смислові відтінки несе в собі друге дієслово? Що зміниться в тексті,
якщо замінити його нейтральним «ішов»?
5. Що відчуває Чіпка на ниві? До яких художньо-стилістичних і пунктуа-
ційних засобів звертаються автори роману, щоб передати цей стан?
Свою думку обґрунтуйте посиланням на текст.
6. Чому останню фразу внутрішнього монологу Чіпка промовляє вголос?
7. Про які два роки йдеться в розмові чоловіків біля шинку (розділ
«Дознався»)? Відповідь пошукайте в матеріалі курсу «Історія України»,
інших джерелах, зокрема в Інтернеті.
8. Які риси селянства розкриваються в цій розмові? Назвіть дві-три
з них.
33
9. У процесі читання важливо звертати увагу на розуміння всього тек-
сту, окремих фраз, кожного слова. Інколи зміст видається прозорим,
а насправді… Ось, скажімо, фраза «Стали благовістити до церк-
ви». Про що йдеться? Хто благовістив? Як? Чому саме благовістив?
Іще приклад:
— Галю! Найми наймичку, — каже він [Чіпка. — Авт.], дивлячись, як
вона втомилася коло печі, золінники вергаючи. Про що йдеться?
Образи роману. Основні чинники, що впливають на долю героїв
роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», — соціальні умови бут-
тя (дійсність у всіх її суперечностях, у найрізноманітніших виявах:
соціальних, національних, історичних, побутових) та успадковані
нахили. Це був новаторський на той час підхід.
Життя героя виразно постає завдяки майстерностi авторiв у роз-
критті його внутрішнього свiту, змалюванні життєвого шляху від
правдошукацтва до розбійництва.
Епізод за епізодом «на очах у читача»
проходить життя головного героя, у якому
відбувається боротьба між добром і злом.
Змалечку Чіпка зазнає образ і принижень
від дитячого товариства. У цей період «зло»
врівноважується позитивним впливом баби
Оришки й діда Уласа. Згодом таку ж роль
«виконає» кохання до Галі. Чіпка прагне
бути добрим, хоче стати господарем, бути
корисним людям. Однак соціальні фактори
(втрата землі, несправедливість під час ви-
борів до управи) і вроджена суперечливість
характеру (імпульсивність, запальність, ка-
тегоричність, схильність до афекту, жорсто-
кості, безрозсудних учинків) спричиняють
духовний злам: він стає «зарізякою». Зре-
штою його зрікаються найдорожчі люди —
Галя й мати, яка повідомляє у волость про
Наталія Антоненко.
злочин сина.
Чіпка Варениченко
Невмiння знайти справжнi шляхи бо-
ротьби проти гнобителiв i кривдникiв, «крива стежка» бунтарства
i зробили Чiпку «пропащою силою».
Запитання і завдання
1. Наскільки вдалою і виправданою є назва першого розділу — «Польова
царівна», адже в ньому йдеться здебільшого про Чіпку?
2. За Словником української мови з’ясуйте, який зміст вкладають автори
роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» у визначення «хижа туга».
3. Які особливості характеру виявляв Чіпка в дитинстві та юності? Що
насторожує і лякає вас у його вчинках?
34
4. Людина завжди має можливість вибору за певної життєвої ситуації.
Чому Чіпка обрав шлях розбійництва? Що стало визначальним чин-
ником вибору? Знайдіть у романі цитату, яка містить відповідь на це
запитання.
5. Які три риси характеру головного героя названо в його портреті? Як
вони вплинули на його долю?
6. Чіпка, за його словами, хоче «людям служити». Чи так це насправді?
Чи вірить сам герой у щирість своїх слів? Адже буквально в наступ-
ному абзаці автори роману зазначають: «…У Чіпчинім серці уже вору-
шилося бажання верховодити, пекло його, виривалось наверх у дум-
ці, в слові…» Висловіть свої міркування у класі. Послухайте відповіді.
Чи згодні ви з почутим?
7. Відзначте переломні події в житті головного героя і його реакцію на
них. Які з факторів, що визначили поведінку героя в тій чи іншій си-
туації, є соціальними, а які — психологічними? Свої міркування під-
твердьте цитатами з тексту.
Психологічно вмотивованою є й історія інших героїв, які (що
притаманне стилю Панаса Мирного) утворюють своєрідні «пари».
Грицько Чупруненко, сирота, товариш Чіпки з дитинства, стає
поважним господарем. Образ складний і, як і Чіпка, неоднознач-
ний. Його працьовитість, наполегливість у самотворенні й само-
здійсненні викликають повагу. Хоча героєві притаманні також
егоїзм, пріоритет власних інтересів над громадськими. Водночас
саме Грицько забрав до себе Мотрю після арешту Чіпки. Він же
єдиний із односельців, хто побажав Чіпці Божої помочі в його по-
дальшій долі.
Ще однією пропащою силою в романі є Максим Ґудзь. Врод-
ливий зовні, сильний і гордий, кмітливий, сміливий, незалежний
духом, він також, пройшовши «школу» військової служби, стає
на шлях розбою й гине під час одного з пограбувань. Однак якщо
Чіпка став на шлях грабунку, зневірившись у пошуках правди, то
Максим грабує заради наживи.
Жіночі образи в романі Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як
ясла повні?» сповнені трагізму й приреченості. Жодна з героїнь
роману не в змозі змінити своєї долі, а прагнення якось вплинути
на хід подій не є дієвим.
Образ Галі є уособленням дівочої краси, подружньої вірності
та моральної чистоти — найпривабливіших рис українського на-
ціонального характеру. «Невеличка, метка й жвава, з веселою
усмішкою на виду» — такою змальовує її автор на початку ро-
ману в образі «польової царівни». Дівчина, дочка Максима Ґудзя,
зросла в злодійській сім’ї, але зло, що оточувало з дитинства, не
спотворило душі. Письменник називає її то «польовою царівною»,
то «розбишацькою дочкою», тим самим акцентуючи увагу на про-
тиріччі між благородними прагненнями дівчини і тим оточенням,
у якому вона зростала. Галя зуміла зберегти моральну чистоту
35
й душевну чуйність, щедрість. Вона мріє про щасливе життя з
коханим, вірить, що зможе втримати Чіпку на шляху добра. Зре-
штою, усвідомивши весь трагізм ситуації, зрозумівши, що не змо-
же врятувати Чіпку, Галя накладає на себе руки.
Христя — один із найцікавіших жіночих образів. Добра і спів-
чутлива до чужого горя, Христя найглибше розуміє правдошу-
кання Чіпки. Саме ідеєю шукання правди освітлений у романі її
образ. Христя також відчуває, що Грицько за складом своєї натури
може зректися правди й легко змиритися з кривдою. І родинний
затишок не дарує їй повного щастя: егоїстичність Грицька боляче
ранить душу Христі.
Жінкою-страдницею є мати Чіпки Мотря. Вона не знала щас-
тя змалку, не бачила його дівчиною, ще не народивши сина, ста-
ла заміжньою вдовою. Життя її — це страдницький шлях матері.
Мотря гаряче любить свого єдиного сина і тяжко вболіває, коли
його посадили в «чорну»: «Як сова, згорбившись, скарлючившись,
ходить вона кругом чорної»; поглядає на невеличкі залізом пе-
ревиті віконця та плаче-плаче… Всіма силами бореться мати за
сина, але, зрозумівши, що син став убивцею, викриває його зло-
чин. Із психологічною переконливістю вмотивовано останній крок
жінки-матері, який виправданий всією логікою розвитку образу.
Прагнення справедливості в критичний момент виявилося у неї
сильнішим від материнського жалю до рідного сина.
Прообразом баби Оришки була нянька Панаса Мирного — крі-
пачка Ірина Батієнко. Оришка — втілення народного світогляду й
моралі. Бита горем та невилазними злиднями, зберегла вона людя-
ність, доброзичливість і душевність. Оришка найбільше виховувала
онука не словами, а власним прикладом. «А баба така добра була,
до всіх добра…», — такий підсумок після її смерті зробить Чіпка.
Як негативний персонаж, у якого нема поняття честі, але є «хи-
жа, падка на розкоші та на прибуток» натура, змальовано Явдоху.
Рельєфно виписані й інші образи, зокрема панів Польських,
представників чиновництва.
Запитання і завдання
1. Панаса Мирного після ознайомлення з історією розбійника Гнидки
дуже вразив той факт, що селяни не засуджували злочинця, а співчу-
вали йому. Водночас у романі ставлення до розбійника Чіпки зовсім
протилежне: під час зупинки арештантів у селі «не знайшлося душі,
щоб підійшла до його, попрощалася…». Як можна це пояснити?
2. Чи можна на основі назви розділу «Хазяїн» і перших його рядків:
«Ну а Грицько що? Грицько — не промах» визначити ставлення авторів
роману до свого героя? Спробуйте зробити це.
36
3. Прочитайте опис праці Чіпки біля землі (розділ «Дознався» від слів
«Закипіла в Чіпки в руках робота…» до слів «…отакі скирти понавер-
тав!»). Як будова речень допомагає авторам створити відповідний на-
стрій, передати емоційний стан героя?
4. Порівняйте портрет Галі
(«Польова царівна») і героїні Г. Квітки-
Основ’яненка Марусі. Який висновок можна зробити на основі такого
порівняння?
5. Як ставляться автори до своїх героїв? Свої міркування підтвердьте
посиланням на текст.
6. Письмово доведіть або спростуйте одну з тез:
«…Тим, хто є для української поезії Шевченко, тим для української прози
є Панас Мирний…» (Мікулаш Неврлий, літературознавець);
«…Такої прози до Панаса Мирного не мала українська література…»
(Леонід Новиченко, літературознавець).
7. Наскільки актуальними є твори Панаса Мирного для сучасного читача?
Чи допомагає знання історичних реалій минулого глибше зрозуміти
події сьогодення? Наведіть аргументи.
Культурно-мистецький
контекст
Вагомі зрушення в суспільно-по-
літичному, економічному житті дру-
гої половини ХІХ ст. сприяли утвер-
дженню в образотворчому мистецтві
тенденції до реалістичного відобра-
ження світу.
Одним із найяскравіших пред-
ставників реалістичного напрямку в
українському живописі є художник
С. Васильківський.
Сергій Васильківський.
«Козача левада» (1893)
Запитання і завдання
1. Розгляньте репродукцію картини С. Васильківського «Козача левада».
Поділіться своїми враженнями з однокласниками й однокласницями.
Опишіть картину. Порівняйте свій опис із її описом в Інтернеті.
2. У парі чи групі підготуйте опис однієї із картин українських художників
(на вибір): М. Пимоненка «Вечоріє», «Жнива в Україні», В. Орловського
«Затишшя», «Український краєвид» у контексті естетики реалізму.
37