ненадовго відпускаю додому, а ти мені за це принесеш по-
правій задній лапі і раз на лівій. Тоді стрибонув у повітря,
більше того, що обіцяв. Домовилися?
ніби його вшпигнули, приземлився і з полегкістю видихнув:
Неймовірна радість охопила Степана. Ось воно! Та за те,
Ху-ух… Оце, мабуть, і все. Відтепер ти будеш не сам.
аби хоч на хвилю опинитися в Горобцях, можна пообіцяти
Тепер з тобою йтиме мій внутрішній голос
гору бутербродів і річку молока! А там нехай-но хтось спро-
Внутрішній? отетерів Степан. А це що таке?
бує витягти його звідтіля! Та ні, він сюди повернеться, ще
Писок Аристарха розплився у вдоволеній усмішці.
й хутко, але вже не сам. З батьком прийде. З міліціонером
Можеш вважати, що внутрішній голос це те ж, що
дядьком Дмитром. З усіма горобцівськими чоловіками. Отоді
і я сам, сказав він. Хіба що він буде при тобі.
вже баба-яга і цей страхітливий котяра заплатять за все!
А навіщо він мені потрібен, той голос?
І, хоч як йому було важко, Степан вдав, ніби вагається.
Щоб нагадувати про моє існування. Весь час, щохви-
Зрештою хлопець махнув рукою і сказав:
лини, зрозумів? А тепер чеши звідсіля, поки хазяйка не
Гаразд. Домовилися.
вийшла з хати. І гляди мені, не скупися!
Аристарх почав опускати драбину до льоху, проте тут же
По приставленій драбині Степан вибрався з льоху
висмикнув її назад.
і щосили рвонув у напрямку Горобців. Та вже за кілька
Е-е, ні, так не годиться, сказав він. Знаю я вас,
кроків з голови йому вилетіло все, про що він збирався роз-
людей! Спочатку ми зробимо ось що…
повісти. В ній снувалася одна-однісінька жаліслива думка:
Він щез і за хвилину повернувся з кухлем у лапах.
«Бідний, нещасний Аристарх! Він ще ніколи в житті не пив
Пий, наказав він.
молока! Він майже не куштував ковбаси! Він жодного разу не
Що це?
ласував бутербродами з маслом…»
Аристарх задоволено ворухнув вусами.
* * *
Не впізнаєш? Та це ж те саме зілля, яким моя хазяйка
напоїла вас, коли ви прийшли сюди вперше! Називається
Аристарх провів хлопчика поглядом, доки той не схо-
воно забудькуватим зіллям. Вихилив кухля і з твоєї голови
вався за кущами. Після цього поклав важку голову на
вилітає все, що може нам з хазяйкою зашкодити.
лапи і заплющив очі. Уві сні він час від часу солодко зітхав,
Степан розгубився. Тільки забудькуватого зілля йому
і щаслива котяча усмішка світилася на його подряпаному,
бракувало!
брудному писку. Не інакше, Аристархові снилися гори бутер-
Так я вже його пив! сказав він. І не тільки його.
бродів та ріки молока.
Скільки можна!
Прокинувся кіт від голосу баби-яги.
Скільки треба, стільки й вип’єш, відрізав Арис-
То як там наш бранець? спитала вона, сходячи з ґанку.
тарх. Пий, кажу тобі, а то не випущу! До дна! Ось так. Тепер
Аристарх роблено потягнувся, позіхнув і байдужим
можеш вилазити… Ні, зачекай ще трохи!..
голосом відказав:
Аристарх, пильно дивлячись Степанові в очі, почав
Бранець? А ніяк. Сидить собі та нудьгує. Вітання тобі
щось швидко-швидко бубоніти. По тому двічі крутнувся на
переказує.
174
175
Кіт сподівався, що після цих слів баба-яга схвально
Аристарх вибрався з-під кущів і вдарив себе у груди так,
кивне головою і піде далі у своїх справах. Проте Ядвіга Олі-
що аж виляски пішли:
зарівна підійшла до льоху і схилилася над лядою.
Та ти що? Хіба я ворог собі?
Як ти там? гукнула вона. Ще не замерз?
Ядвіга Олізарівна прикрила ляду і поглянула в бік
Відповіді не було. Ядвіга Олізарівна схилилася нижче.
Горобців.
Тоді різко випросталася і втупилася підозрілим поглядом
Взагалі ти маєш рацію, сказала вона. І так з цією
в Аристарха.
дівчинкою мороки купа, а тут ще й хлопчиська треба стерегти.
Слухай, так його ж тут немає! вигукнула вона.
Мабуть, нехай переночує у себе вдома, а там видно буде.
Звісно, немає, відповів вірний кіт. Він уже визирав
А я? зарепетував Аристарх. А моє молоко? А бутер-
з-за рогу сторожки. І бути не може. Він виконує моє завдання.
броди?
Яке ще завдання?
Нікуди вони від тебе не дінуться, заспокоїла його
Дуже важливе. Я його послав до села по молоко та
баба-яга. Ми з тобою теж підемо до села. Що-що, а обе-
бутерброди.
режність ніколи не завадить. Вона важко зітхнула
Ядвіга Олізарівна остовпіла.
і додала: Ох, відчуває моє серце, що цей хлопчисько ще
Ти його відпустив? Без мого дозволу?
завдасть нам клопоту!
Ґерлиґа, випущена вправною рукою, зі свистом розіт­
Нічого, нам не вперше… А що робитимемо з нею?
нула повітря і здійняла пилюку в тому місці, де щойно
запитав Аристарх і кивнув на вікно, за яким миготіли тьмяні
перебував Аристарх. Проте той визирав уже з-під куща
полиски вогню.
бузини, що ріс у протилежному кінці дворища.
А ми нашу хату замуруємо, сказала Ядвіга Оліза-
Якою ж ти стала нестриманою, докірливо зауважив
рівна. І стане вона без вікон і дверей.
звідтіля. Нерви в тебе нікудишніми стали. Лікуватися треба.
Баба-яга повернулася до хати, тричі плеснула в долоні
Зараз ти в мене дізнаєшся, кому з нас треба ліку-
і голосно промовила:
ватися! розлючено вигукнула Ядвіга Олізарівна. Ану,
Тибельканес-цвібель-клопсс!
вилазь звідтіля!
Стіни будинку затремтіли. Двері жалібно скрипнули
Та Аристарх уже спішно займав нову позицію за терно-
і стали покриватися блідою матовою пеленою. Через хви-
вими кущами.
лину від них і від вікон не лишилось і сліду.
Зачекай, не гарячкуй, замуркотів він з-під них.
Ось так! вдоволено проказала Ядвіга Олізарівна.
Ти ж навіть не дослухала мене! А я дав йому півтори порції
А тепер, котику, гайда до села. І по дорозі вирішимо, що нам
забудькуватого зілля! І свій внутрішній голос теж послав
там робити.
з ним. Вже хто-хто, а він не дасть йому думати про те, що хоч
О, це інша справа, згодився Аристарх.
трохи зможе нам з тобою нашкодити.
Ядвіга Олізарівна з недовірою втупилася в те місце, де
Із книжки: Володимир Рутківський. Гості на мітлі. Львів :
переховувався її завбачливий вихованець.
Видавництво Cтарого Лева, 2016.
Ти правду кажеш? запитала вона.
Ілюстрація Іви Михайлян.
176
Хімія і їжа
Ти, мабуть, і не здогадуєшся, що вже став справжнісінь-
ким хіміком-експериментатором? Тож слухай сюди. Якщо
людина хоч раз у житті підсмажила або зварила яйце, при-
готувала м’ясо чи картоплю, навіть посолила суп чи забула
на ніч на столі склянку молока і воно скисло, то вже здій-
снила справжнє хімічне перетворення. Неймовірно, правда?
Перший, хто запік на вогні дикого кабана, запарив
узвар, замісив тісто та спік запашний хліб, і був справжнім
першим хіміком. Бо суть хімічної реакції, хімічного перетво-
рення полягає у зміні властивостей речовини.
Атоми 1, об’єднані одним способом, змінюють своє роз-
Юля Смаль
ташування та оточення і стають іншими речовинами з інак-
шою структурою та зовсім інакшими властивостями! Не
У дитинстві я читала всюди і постійно…
віриш? А спробуй!
Твердість картоплі в ході варіння зменшується в десять
А головне, коли думали, що я роблю уроки, готуюся
разів! А як змінюється її смак? Варячи картоплину, ми мо-
до контрольних, іспитів чи олімпіад, то у моєму
жемо спостерігати хімічну реакцію за зміною властивостей
підручнику завжди лежала художня книжка.
речовини: смаку, запаху, твердості, навіть кольору.
Оце часи! У голові завжди була «каша» з формул
Видатні хіміки, автори відомих теорій в цій галузі, часто
займалися кулінарією, досліджували, чим же вони, нау-
і міжзоряних перельотів, хотілося спати.
ковці, які знають таємниці розчинів, структури молекул2 та
Але мене хвилювало тільки те, що там далі
кристалів3, можуть допомогти у мистецтві куховарства.
в книжці. Правда, під ковдрою так і не довелося
почитати там душно.
1 Атом найдрібніша хімічно неподільна частинка. З атомів склада-
ється Всесвіт.
2 Молекула частинка матерії Всесвіту, яка зберігає її властивості.
Складається з атомів.
3 Кристал тверде тіло, що має форму багатогранника.
178
179
Антуан Лоран Лаву­
вигляд, хімічні властивості та склад речовин змінюються
азьє, один із засновників
і в ході варіння буряка, картоплі та капусти. Навіть їдкі
вчення про розчини, до-
й пекучі ефірні олії1 цибулі та часнику змінюють свій склад
слідив залежність якості
і властивості.
м’ясного бульйону від
його густини (напевно,
це він перший сказав, що
Кольорова хімія.
чим густіший бульйон,
Таємниці хіміка-криміналіста
тим він смачніший). Його
співвітчизник, Оґюст Пар-
Відкрию тобі одну маленьку таємницю. Наше око
маньтьє, батько сучасного
складна система, і вчені ще не дійшли згоди у формулюванні
хлібопечення, навчив людей
єдиної теорії кольору. Насправді ніхто не знає, чому ми
консервувати овочі й запропонував користуватися справж-
бачимо всі кольори так, а не інакше. Ми з тобою відштовх-
нім рослинним цукром (буряковий цукор, яким ми солодимо
немося від того, до чого звикли. Коли синє це синє,
чай та манку, саме такий).
а жовте жовте. Гаразд? Адже самі кольори, їхня зміна й від
Учений Юстус фон Лібіх, автор учéнь, теорій та правил,
чого ця зміна залежить здавна цікавить допитливих лю-
якими хіміки та фізики послуговуються донині, вивчаючи
дей. Чому листя зелене? А чому стає жовтим або червоним?
склад м’ясного бульйону, винайшов так званий «м’ясний
Не існує єдиної теорії кольору. Проте ми знаємо, що
екстракт», який ми тепер називаємо бульйонними кубиками.
колір предмета залежить від того, яку саме частину світ-
Він першим розробляв молочні суміші для немовлят. Звісно,
лового променю здатен цей предмет відбивати і як на цей
це далеко не всі досягнення хіміків у кулінарії, але тепер
сонячний промінь реагують електрони2 атомів, з яких скла-
ти можеш упевнено сказати: «Все на світі є хімією, навіть
дається предмет. Тобто знову все залежить від електронів,
варіння яйця».
найдрібніших, але важливих цеглинок Всесвіту!
Приготування їжі вдома справжній хімічний процес,
З часом люди навчилися створювати чорнила, варили їх
реакція, яку можна охарактеризувати за цілою низкою
із різних плодів, добували шляхом підкислювання чи насто-
ознак. До прикладу, варіння яйця це процес денатурації 1
ювання, вчилися писати глиною чи на глині, а в XVI столітті
білка, коли прозорий колоїдний2
розчин перетворю-
вперше виготовили простий олівець. Звичайний простий
ється на білий затверділий «білок». Структура, зовнішній
олівець, яким ти малюєш кола на математиці і підкреслюєш
підмет з присудком на українській мові.
1 Денатурація позбавлення природних властивостей.
1 Ефірна олія рідка летка суміш, що виробляється рослинами і на-
2 Колоїдний стан, у якому частинки однієї речовини рівномірно роз-
ташовані між частинками іншої. Наприклад, як туман: краплинки води
дає їм запаху.
не розчиняються в повітрі.
2 Електрон складова атома.
180
181