Із акварелей Ю. Глоговського бачимо, що дівчата заплітали одну косу, вплітаючи в неї червону стрічку (190, № 1371). Голову довкола обвивали білою або кольоровою хусткою, складеною у довгу смужку, залишаючи тім’я відкритим (201, № 1326; 190, № 1371). З лівого боку інколи втикали у головний убір пір’я павича (196, № 1286) або затикали спереду над чолом живі квіти, зелені гілочки (201, № 1326; 190, № 1371), іноді це було перо павича (196, № 1286).

На одній із акварелей зображена міщанка із Заліщиків (202, № 1896). Вона у білій з виложистим коміром сорочці. Верхній одяг — довге аж до п’ят малинове «футро». Комір і вилоги його викладені смушками. Ця деталь свідчить про середній достаток міщанки. «Футро» оздоблене жовтою тасьмою на нагрудній частині прикраси у вигляді петлиць. Багаті міщанки декорували футра золотим позументом. Комір, вилоги, низ рукава робили із дорогого хутра лисиці, куниці, білки. Все разом це називалось «обнова». На голові у міщанки синя у .квіти хустка, зав’язана таким чином, що два кінці схрещені на потилиці і зав’язані над чолом. На ногах чорні чоботи. В руках біла хустка, оздоблена червоними смужками по краях. Міщанка, що «виходила в люди», завжди повинна тримати в руках «ширінку», тобто малу

XVII — початку XIX ет. в акварелях Ю. Глоговеькою

вовняну хусточку або нести під рукою більшу кольорову хустину.

Селяни на Тернопільщині, як і в інших регіонах України, у комплексі одягу мали обов’язково білу сорочку, з прямим коміром і розрізом посередині грудей (188, № 1301). Комір сорочки стягували червоною стрічкою. Крій рукава такий самий, як і в жіночих сорочках, лінія плеча опущена нижче, ніж звичайно. У тому місці, де рукав пришитий до передньої і задньої піл, він зібраний у складочки. Внизу рукав без чохлів, але з брижами. Сорочка заправлена у вузькі білі штани, підперезана в талії червоним поясом. На голові солом’яний капелюх з червоною стрічкою. На ногах чорні чоботи.

Селяни з околиць м. Чортків зображені у верхньому одязі. Один селянин (207, Ко 1304) у білому одязі без коміра, підперезаний в талії широким шкіряним поясом. До пояса прикріплені на широких шкіряних мотузках ніж і ключ. Його верхній одяг нагадує жупан, але з дешевої тканини. Зверху по білому одягу накинута коричнева свитка з коміром, довгими рукавами. Селяни з околиць м. Чортків носили темно-сірі свитки з коміром, оздоблені на швах синім шнуром (208, Ко 1305), на голові (207, № 1304; 208, Ко 1305) високі циліндричні шапки із сірих або чорних кримських смушків з червоним або синім верхом. Ззаду хутро не зашивали, а зав’язували шовковою тасьмою, що, як і на Львівщині, звали «завісами».

Костюм селянина з м. Бучач (210, № 1292) відрізняється від костюма селянина з м. Чортків окремими деталями. На ньому також біла сорочка з виложистим коміром, застібнутим запонкою — шнонькою. Білі полотняні штани заправлені в чоботи. Штанини не облягають ноги і злегка випущені на халяви. Свитка коричнева, з коміром-стійкою, ціль-нокроєною спинкою і клинами по боках. По всіх швах свитка оздоблена шнуром, сплетеним із голубих і білих ниток. На голові висока конусоподібна шапка — кучма, із овечого хутра. Вона подібна до бойківських і гуцульських, з заломом у верхній частині.

Шляхтич із с. Довге (тепер Теребовлянський р-н) (209, Ко 1325) зображений у довгій «чамарі». Це одяг з коміром-стійкою, з фалдами, оздоблений тасьмою на плечах, вздовж швів ззаду, довкола фалд і кишень. На грудях її запинали на гудзики навісними петлями — «рабатами». На голові в шляхтича солом’яний капелюх, на ногах чоботи.

На двох акварелях (213, Ко 1715; 211, № 1716), підписаних «Селяни з Поділля», зображені чоловіки у коричневих опанчах. Міщани шили цей одяг з сірого сукна. По боках в опанчі и’ять-шість фалд, ззаду на спині капюшон («бурка», «капа»), викладений всередині червоним сукном. Вилоги кишені, шви на талії, манжети на рукавах оздоблені синім і червоним шнуром. В талії опанча підперезана червоним поясом.

XVII початку XIX от.

К). Глоговськоіо

Парубок з Поділля (214, № 1717) у коричневому жупані. Як уже згадувалось, міщани шили жупан з дорогої блакитної або зеленої тканини. Селяни ж використовували для цього одягу сукно домашнього виготовлення. Жупан прилягає до стану, ззаду має фалди. На цьому малюнку жупан з червоною підкладкою, взагалі ж його робили на шовковій — «китайковій» або полотняній підкладці. Вилоги, кишені оздоблені червоним сукном. На грудях одяг прикрашений шовковою тасьмою чи бавовняним шнуром. На голові парубка шапка «на завісах», гака сама, як і в інших селян з Поділля (211, № 1716). На ногах чорні чоботи.

На акварелі № 1380 зображений міщанин, можливо, шляхтич з м. Язлівець (тепер смт Яблунівка Бучацького р-ну) у зимовому одязі — зеленій капоті, підбитій хутром, з великим хутряним коміром і вилогами, ззаду з фалдами, поли заходять одна за одну. Капота прикрашена червоною тасьмою вздовж бокових швів, довкола фалд і кишень. На грудях кілька рядів петлиць. На голові висока циліндрична шапка із зеленим верхом, який виступає над хутром. В центрі зеленого верха шапки розміщений великий гудзик — талер. На шапці ззаду невеликий розріз.

* * *

Крім малюнків, що мають чітке географічне окреслення, Ю. Глоговський зробив акварелі українського одягу без уточнення території, замальовані поза межами Галичини.

На акварелі 217 (№ 1824) зображена «Дівчина з України». Це копія Ю. Глоговського з роботи Я. Норбліна. На дівчині біла сорочка, синя корсетка, червона спідниця, оздоблена внизу жовтою тасьмою. Стан підперезаний синім поясом з білими тороками. Сорочка без вишивки, низ рукавів зібраний у брижі. Волосся заплетене у дві коси, опущені на спину. На кінцях кіс сині стрічки. Голова зав’язана білою хусткою таким чином, що тім’я відкрите. Довкола голови за хустку застромлені квіти. Головний убір має вигляд вінка. На ногах у дівчини жовті чоботи.

На акварелі 216 («N6 1817) зображено українського селянина. Акварель № 1829а копія Ю. Глоговського з подібної роботи Я. Норбліна, яка називається «Український селянин». Малюнок 216 (№ 1817) є також копією з роботи Я. Норбліна «Чумак з України». На обох малюнках селянин в одній і тій же позі і в однаковому -вбранні — у червоній сорочці, яка сягає нижче колін, у білих полотняних широких штанях. Верхній одяг коротший сорочки, з довгими рукавами, подібний до гуньки з довгим ворсом. На голові висока циліндрична шапка з овечого хутра з червоним верхом. На ногах личаки.

З образу та одягу цього селянина важко визначити, з якого він етнографічного регіону. Можливо,

XVII ночатку XIX от. в акварелях ІО. Глоговгького

він із Подніпров’я, зокрема, з районів, де існува чумацький промисел. Такими були Чигирин і Б( гуслав. Саме з тих районів чумаки вирушали н лівий берег Дніпра, до Криму та на Запоріжжя п рибу і сіль 1.

1 Ісюрія Української POP.

Т. 2. — 0. 415.

Акварелі з колекції Ю. Глоговського, нрисвячеі українському одягу, цінні своєю достовірністю. С підтверджується літературними джерелами і музеї ними зразками. Вони дають змогу перевірити, допої пити, уточнити дані про вбрання XVII — почать XIX ст. З колекції довідуємося про деякі маловідог або зовсім невідомі компоненти і деталі костюм способи їх носити, про головні убори, взуття, ІІОЯ< та ін. Розглянута колекція розширить і збагати^ діапазон знань про матеріальну культуру україї ського народу.

Summary

A collection of water-colours by J. Glogowski, the artist of the first half of the 19th century, is exhibited in the art department of the V, Stefanik scientific Library of the Ukr. SSR Academy of Sciences in Lvov. The collection is of great interest for art-critics, artists and ethnographers and numbers more than 1700 water-colours and pen drawings different in size but painted on the sheets of paper of similar dimensions (50X70 c*n).

Each of the drawings contains one or more paintings which represent sketches of the costumes and every day ethnographic scenes from life of peoples of different nationalities — Poles, Ukrainians, Byelorussians, Jews. Besides the drawings by the J. Glogowski the collection contains more than 30 illustrations with the inscriptions by J. Norblin as well as by J. Norblin and L.-F. Debucourt — «А Girl from the Ukraine», «Ukrainian cossak», xChumak from the Ukraine» and others. There are more than 20 lithographs іу the Polish artist J. Lewicki. Some of them present Ukrainian themes.

If J. Norblin and J. Lewicki were interested mostly in the rural constuine. I. (ilogowski extended the ideas of his precursors. The clothes of the various strata of society — — peasants, middle-class craftsmen, students engaged \is attention.

Phis edition covers only the water-colours on which the Ukrainian folk costume s depicted. More than 350 paintings of the collection arc dedicated to the Ukrainian subject. These water-colours are copies and paintings from life.

^he copies painted by J. Glogowski from the old ieonographic material — ngravings, lithographs, paintings of other artists form an interesting istorical reconstruction group of water-colours which depict osluines of the Ukrainian population of the 17-18th centuries on which we ave very scanty information. We sec old costumes of peasants, petty ourgeois, representatives of the prosperous strata of the society, cossaks !c. 26 copy-paintings are dedicated to this subject. The rest of his aintings J. Glogowski painted from life in the 30s of the 19th century, e had a scientific approach in collecting and depicting the material, he ■corded the cut, colour, way of wearing, headwear, accessories. In his lintings the material is recognizable — linen, smooth woollen cloth, fur; odes of decoration — — embroidery, braid, flex, cutwork. In many paintings ■asants are depicted at work; here they are going to the market — -ch with his wares and food products, here they are coming back from e market. Baskets, pottery, fabrics and sewn clothes which peasants were selling buying are clearly depicted.

i overwhelming majority of his water-colours J. Glogowski registered, Heating the denomination of the populated area and region, where he inted them. It permitted classifying the water-colours and defining г wear according to the territorial-geographical zones and historico-mographical regions.

e most of the water-colours from life were painted in the area which according to the present day administrative-territorial division Lvov,

Ternopol and Ivano-Frankovsk regions. The clolhes of the population of Lvov, its neighbourhood and surrounding villages are presented rather fully.

The inscriptions of J. Glogowski to the paintings are translated from Polish to Ukrainian, necessary additions containing contemporary denominations of the corresponding populated areas are given. The text gives the inventory numbers of the water-colours under which they are registered in the V. Stefanik Scientific Library in Lvov.

The water-colours of J. Glogowski are valuable for their authenticity which is proved by literature sources and by muzeum exhibits. They give possibility to check, to supplement and to refine the data on the Ukraini clothes of the 17th — early 19th centures.

The collection considered will increase and enrich our knowledge on the Ukrainian material culture.

Зміст

5 Передмова

7 І. ЮРІЙ ГЛОГОВСЬКИЙ І ХУДОЖИС життя ЛЬВОВА КІНЦЯ XVIII ПОЧАТКУ XIX ст.

39 II. КОЛЕКЦІЯ АКВАРЕЛЕЙ Ю. ГЛОГОВСЬКОГО ЯК ДЖЕРЕЛО ВИВЧЕННЯ ТРАДИЦІЙНОГО ОДИ]

бо 1. Одяг населення Львова. передмість та приміських сіл

і ЗІ 2. Одяг населення північно західних районів Східної Галичини

17 і 3. Одяг українців Карпатського регіону 225 4. Народний одяг Покуття

237 5. Народний одяг Західного Поділля

268 Summary

АКАДЕМИЯ НАУК УКРАИНСКОЙ ССР ИНСТИТУТ ИСКУССТВОВЕДЕНИИ, ФОЛЬКЛОРА И ЭТНОГРАФИИ ИМ. М. Ф Р ЛЬВ О ВС КОЕ ОТДЕЛ ЕН ИЕ

Научное издание

Дмитрий Петрович Крвавич

Галина Григорьевна Стелъмащук

УКРАИНСКАЯ

НАРОДНАЯ

ОДЕЖДА

XVII — начала XIX ст. в акварелях Ю. Глогпвского

(На украинском языке)

Киев Паукова думка 1988

Затверджено до друку вченою радою Львівського відділення Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського АН У PC Р

Оформлення художників

В. М. ДОЗОРЦЯ,

1. Г. ДИННИКЛ

Художній редактор 0. П. КВІТКА

Технічний редактор М. А. ПРИТИКПЇА

Коректори

Л. І. СЕМЕНЮК,

Н. 0. ЛУЦЬКА

ІБ Л& 8490

Здано до набору 15.1*2.87.

Піди, до друку 17.10.88.

Формат 60 X 100/|f,. Напір офс.

Сарн, бо дон і. Офс. друк. Ум. друк. арк. 18,87. Ум. фарбо-відб. 109.2. Обл. вид. арк. 20,19. Тираж 6700 пр.

Зам. 7 287. Ціна 4 крб. 50 к.

Видавництво ‘Наукова думка».

252601, Київ 4. вул. Ропіиа. 3.

Книжкова фабрика «Комуніст».

310012. Харків-12. Енгельса, 11.

Український народний одяг XVII — початок ХЇХ ст.

У 45 в акварелях Ю. Глоговського / Авт. та у поряд. Д. II. Крва-вич, Г. Г. Стельмащук; Ред. Ю. Г. Гошко. К.: Наук, думка, 1988.— 272 с.: іл.

ISBN 5-12-000160-2 (в опр.): 4 крб. 60 к., 6700 нр.

Видання базується на малюнках українського, народного одягу з колекції акварелей львівського художника і архитектора кінця XVIII початку XIX ст. Юрія Глоговського. Авторами здійснено наукову характеристику представлених зразків народного одягу, показано історичні та естетичні основи його розвитку. Для етнографів, істориків, мистецтвознавців, художників, викладачів та студентів художніх вузів.

0508000000-420

М221(04)-88

КУ-1-258-88

ББК 63.5 + 85.143(2)1

XVIl-початку XIX cm в акварелях Ю.

1. Юрій Псковський і художнє життя Львова

кінця XVIII—

початку XIX cm.

II Колекція акварелей Ю. Ілоговського як джерело вивчення традиційного одягу

7. Одяг населення Львова,

передмість

та приміських сіл.

2. Одяг населення північно-західних районів Східної Галичини.

3. Одяг українців Карпатського регіону

4. Народний одяг Покуття

5. Народний одяг Західного Поділля

105. Дружка з Борхова біля м. Олешиці (тепер ПНР).

Акварель, перо чорнилом 9,3X6,2 см. № 1282.

159. Селянин з околиць Станіслава

(тепер Івано-Франківськ) Акварель, перо чорнилом.

1834 р. 9,2 X 6,3 см.

№ 1789.