Визначною подією в мистецькому житті Львова є заснування літографської майстерні в 1822 р. Друкарня випускала серії літографічних відбитків звичайно за малюнками художників Львова. Це були літографовані портрети відомих особистостей, пей

зажі Львова і околиць. В літографіях репродукува лись також деякі живописні твори популярних ху дожників міста. Можливо, що літографованими се ріями планував видати свої зарисовки одягу Ю. Гло говський, оскільки збереглося кілька пробних відбит ків. Видно, однак, що над літографськими копіям* працював не сам художник, а якийсь ремісник-літо граф і літографські варіанти далеко слабші від ри сунків олівцем та пером. Із самостійно виконаних ні літографському камені рисунків художника відом сюжетна композиція «Собака над могилою» та і сто ричний портрет «Лев, князь руський, засновник Льво ва». Юрій Глоговський пробував працювати і в інши> графічних техніках.

40 Opalek Mieczyslaw. Litografia lwowska.— Wroclaw; Krakow, 1958.

46 Schniir-Peplowski Stanislaw. Obrazy z przeszlosci Galicyi і Krakowa.— Lwow, 1896.— S. 238; Opalek Mieczyslaw. Zapomniane palety // Studyja Lwowske. Biblioteka lwowska.— Lwow, 1932.—

T. 31 /32.—

S. 313.

Відкриття літографської майстерні пожвавило художнє життя міста, очевидно, через деякий час з’являються і нелегальні літографські видання, пов’язані з підпільними революційними рухами в місті, з якими офіційні власті намагаються вести активну боротьбу 45.

Поступово культурно-мистецьке життя Львова набирає нових форм. У 1837 р. відкрилась перша художня виставка. її ініціатором був самодіяльний художник, австрієць за походженням, Вільгельм Шульц. Працював В. Шульц на скромній посаді урядовця у відділі ревізії книжок і паралельно давав безплатні уроки малювання в закладі для глухонімих. У Шульца виникла ідея організувати у місті художню виставку і за зібрані гроші створити сти-пендійний фонд для носилки одного із учнів на навчання в Академію мистецтв у Відні.

Ідея, висунута Шульцом, знайшла підтримку у місті — перспектива створити стипендійний фонд для художнього навчання дістала загальне схвалення.

Був створений спеціальний виставочний комітет, який займався координацією заходів, пов’язаних з організацією виставки, до якого, крім художників, увійшли представники львівської знаті, муніципалітету, духовенства та ін.

Для експонування виставки вибрано зали ново-збудованої за проектом і під керівництвом Ю. Глоговського Львівської ратуші, на першому поверсі північного крила. Виставлено було 651 твір живопису, інші види мистецтва не були представлені.

Виставка складалась із трьох відділів, які мали досить специфічний характер. У першому відділі показано копії із відомих полотен майстрів світового мистецтва — Ван-Дейка, Рембрандта, Джордано, Тін-торетто, Веронезе, Карло Дольчі, Рубенса, Веласкеса та ін. Велика кількість цих копій була виконана львівськими майстрами старшого покоління під час їх навчання в академіях у різних європейських музейних колекціях, частина привезена деякими представниками міської знаті для своїх приватних колекцій і запозичена для виставки 46.

Копії на той час при відсутності техніки репродукції були єдиним засобом, який міг створити більш-менш точне уявлення про якийсь художній шедевр, і нопуляризаційно-гіізнавальне значення їх було безумовним, тим більше коли мова йшла про копії з оригіналів. На той час існувала у Львові невелика кількість приватних колекцій, основу яких становили копії з полотен старих майстрів.

Велика кількість колекцій, часто високого рівня, знаходилась тоді в різних поміщицьких садибах в Галичині. Так чи інакше, факт колекціонерства сприяв розвитку мистецького життя. На той період звичайний, середній житель села чи міста мало мав можливостей бачити твори мистецтва, за винятком

тих, які знаходились у культових спорудах, церквах, костьолах, де часто можна було побачити станкові чи настінні копії, скульптуру високого художнього рівня на релігійні сюжети; іноді в громадських приміщеннях, особливо в ратушах, де знаходились галереї портретів міської знаті.

Деякі заходи пов’язані з виставками художніх творів, які організовувались на ярмарках, де бажаючим за невисоку плату показували в мандрівних театрах панорами чи діорами, які ілюзорно відображали види далеких, але відомих міст чи архітектурних споруд світу: Єрусалим, Рим, єгипетські піраміди, іноді релігійні гостросюжетні ситуації чи відомі з історії битви. Рівень цих творів звичайно був дуже низьким і переслідував тільки комерційні цілі власників. Але, безперечно, показ високоякісних копій із полотен світового мистецтва мав велике культурно-популяризаційне значення для міста в той час.

Другий відділ виставки становила експозиція оригіналів приїжджих майстрів. За період XVII- -XVIII ст. працювало їх тут чимало. Звертали на себе увагу картини художника, іцо працював в кінці XVII — на початку XVIII ст. у Львові та Жовкві — М. Альтомонте, ряду приїжджих майстрів, що жили у Варшаві, Вільнюсі, Петербурзі, таких, як Белотто Каналетті, Грассі, Ламні. Організатори виставки намагалися представити, очевидно, модні на той час імена митців, твори яких були невід’ємними компонентами палацових інтер’єрів не тільки Львова чи Жовкви, а й Відня, Дрездена, Варшави, Петербурга. Ця обширна ретроспекція мала на меті наголосити давні художні традиції краю, його тісні зв’язки із загальним розвитком світового мистецтва.

Після цих вступів була показана творчість художників Львова, широко представлена портретним і пейзажним жанрами. Основні учасники — переважно молодь, творчість якої сформувалась в художньому середовищі Львова першої половини XIX ст., а також приїжджі майстри, переважно із віденською освітою, митці з навколишніх міст Галичини.

Загальну увагу привернули в експозиції портрети М. В. Нблонського, пейзажі Антона Ланге, міські пейзажі К). А. Глоговеького, пройняті романтичним настроєм захоплення пам’ятками вже зникаючого минулого, побутові картини Ина Машковського. Зацікавлення глядачів викликали виконані в бідермайє-рівському дусі італійські побутові сцени Алойзія Рей-хана, портрети львівських міщан Карла Швейкарта, який виставив також ряд копій із картин європейських художників на міфологічні теми, картини Кнаппа, Енгерта, приїжджих із Варшави художників Бро-довського і Войняковського.

Виставка викликала загальне захоплення. У львівській пресі з’явилися повідомлення про виставку, рецензії. Згодом починають публікуватись матеріали

X. Юрій Глоговський. Копія з портрета Богдана Хмельницького в замку в Ііідгірцях. Акварель.

1837 р.

ім. В. Стефаника АН УРСР. Кабінет мистецтв.

4/ Крвавич Дмитро. Перші художні виставки.

<:. юо -104.

на теми із культури та історії, зокрема історії давньо Русі. Так, у 1834 р. в «Розмаїтостях» була надруко вана стаття про історію Києва, з часом таких нові домлень стає більше, особливо в період активно діяльності «Руської трійці». Очевидно, матеріали пс історії культури, археології, мистецтва краю визи вають загальне зацікавлення. У цей час відзначається велика настороженість австрійської цензури, яке всіляко намагається таку популяризацію обмежувати Як художня виставка 1837 р., так і події, пов’я зані із появою «Руської трійці», зробили цей період

етапним у розвитку художньої культури Львова. Образотворче мистецтво, нові суспільні функції якого сформувались на початку XIX ст., стало виразником культури нових прошарків суспільства, що вийшли на історичну арену, воно заклало підвалини під будівлю культури цього суспільства. Стимульоване до життя розвитком етнографічних та історичних наук, ідеями романтизму, воно почало утворювати нові естетичні критерії, виходячи із своїх нових ідейно суспільних завдань служіння народові, служіння прогресу 47.

Творчість Ю. Я. Глоговського, а особливо та її частина, яка присвячена вивченню пам’яток давньої архітектури, мистецтва, студіям народного одягу, виражає прогресивні тенденції мистецтва XIX ст.

XVII — початку XIX ст.

К). Глоговського

Будучи сформованою в період відмирання феодалізму і зародження капіталістичних відносин у суспільстві, в період назрівання гуманістичних, демократичних та революційних ідей, росту національної свідомості мас, вона стала виразником цих ідей, ідей нових культурно-естетичних принципів. Творчість цього художника розвивається в загальному руслі основних спрямувань мистецтва романтизму — зацікавлення історією, життям широких народних мас, опоетизування їх культурної спадщини. Крім того, вона стала виразником назріваючих в надрах романтизму реалістичних чинників, які знайдуть свій розвиток у мистецтві недалекого майбутнього.

Риси народності, якими характерна ця творчість, ставлять її в ряд демократичних культурних течій, що співіснували паралельно і розвивались протягом першої половини XIX ст. в галузі філософії, етнографії, історії художньої літератури та мистецтва. Відсутні, на жаль, матеріали, які засвідчили б ідеологічні установки художника. Але його творчість показує людину, близьку до народу, людину, захоплену його великою історичною та культурною спадщиною, врешті людину — сповнену стихійної свідомості виконання перед цим народом місії збереження його культурних цінностей для пам’яті майбутніх поколінь, для культури майбутнього суспільства.

Г. Г. СТЕЛЬМАЩУК

II Колекція акварелей Ю. Глоговсъкого як джерело вивчення традиційного одягу

2. Козацький

полковник.

№ 3222.

Vo 3217.

і Україпська ганна Vo 3209.

5. Українська панна.

№ 3210.

6. Українська шляхтянка

в літньому одязі.

№ 3212.

7. Українська дівчина-шляхтянка.

.Vp 3213.

8. Українська дівчина-шляхтянка.

№ 3214.

У Українська шляхтянка в зимовому одязі Ло 3211.

10. Українська заможна жінка у давньому одязі М 3207.

XVII початку XIX ст. в акварелях Ю Глоговського

і І. Українська заможна жінка у давньому одязі М 3208.

12. Українська міщанка.

М 3215.

XVII — початку XIX гт в акварелях Ю. Глоговського

13. Український козак.

1834 р.

17,4 X 10,6 см. № 1823.

XVII — початку XIX ст. в акварелях Ю Глоговського

/4. Виборний козак.

JVp 3223

15. Український

козак

XVII ст.

№ 3225.

16. Козацький гетьман.

№ 3221.

17. Український шляхтич XVII ст.

№ 3090.

XVI] початку XIX от. в акварелях Ю. Глоговського

/#. Український шляхтич.

№ 3092.

19. Шляхтич з Червоної Русі XVU ст.

З фаліільного портрету Корпяксів у Руській церкві у Львові.

№ 3091.

7 287

XVII початку XIX ст в акварелях Ю Глоговського

20. Одяг червоноруського шляхтича XVII ст.

З портрету Г. Гиляницькоео. 1836 р.

На звороті:

В с. Лаврів (Старо-

самбірський р-н Львівської обл )

17 X 11,8 см.

№ 3206.

АЇНСЬКИЙ

ЮДНИЙ

І початку XIX ст. ; варелях Глоговського

. Одяг увівського іщанина 500 р.

834- р.

X 11,8 см. 16U

22. Львівська міщанка XVII ст

На звороті:

З живопису в костьолі Бернардинів у Львові.

№ 3241.

23. Львівська .міщанка XVII ст.

На звороті:

З живопису в костьолі Бернардинів у Львові.

Л« 3242.

24. Написі з Червоної Русі XVII ст.

1834 р.

На звороті:

З картини над дверима до сховища цінностей в костьолі єзуїтів у Львові.

18,7 X 10,8 см. № 3205а.

XVII -початку XIX ст. в акварелях Ю Глоговського

25. Львівська міщанка 1700 р.

1834 р.

18,3 X 10,5 см № 1615.

1 Ruszel К. Temaly ludowe w akwarelach, rysunkach і grafice

XIX і poczqtku

XX wieku: Katalog wystawy ze zbiorow muzeum okr^gowego w Rzeszowie.—Rzeszow, 1976.—

S. 53.

2 Ibidem.

5 Byst ron J. S.

Туру ludowe J. P. Norblina.— Krakow, 1934.—S. 15.

4 Ruszel K.

Tematy ludowe…

S. 54.

* Тут і далі зазначено порядковий номер малюнка у даному виданні та інвентарний номер у фондах ЛНБ ім. В. Стефаника АН УРСР.

Як уже вказувалося, колекція Ю. Глоговського налічує понад 1700 акварелей і рисунків пером, українській тематиці присвячено більше 350 сюжетів.