1798). Спосіб ношення, при якому верх шапки не заломлювали, був поширений у XIX ст. в деяких районах Подністров’я (Балтський район), а також у Молдавії та Румунії 25.

Малахай. У XIX — на початку XX ст. в ряді областей України побутував цей давній головний убір. У вказаний період до шапки-малахая застосовували епітет «старовинний малахай». Наголовок у цієї шапки був заокруглений, прилягав до голови, верх її робили із синього або червоного сукна, а клапани-навушники — із чорних або сірих смушків. В холодні дні навушники і напотиличник опускали. Передній клапан пришивали до наголовка. В Україні шапка-малахай («капелюха») найбільш поширена була на Слобожанщині. Відома вона і в білорусів та росіян 2Г>.

На початку XX ст. малахай носили з піднятими вверх наушниками, зав’язаними шнурками.

Клепаня. Подібну за формою до малахая шапку — кле-паню на початку XX ст. носили на Гуцульщині 27. Гуцульську клепаню-тривух з червоного або темно-синього сукна оторочували не овечим, а лисячим хутром. Її клапани зав’язували під підборіддям або зверху голови. Найбільше клепаня була поширена в Коломиї та її околицях, тому цю шапку іноді називали «коломийкою» 28. С. К. Маковський відзначив, що в 20-х роках XX ст. клепаню носили в селі Богдан (Прикарпаття). В інших місцевостях, за його твердженнями, побутував шлик 29. Шапки описаного типу носили білоруси («облауха») і росіяни («долгуша», «ушанка») 30.

Шликом називали невисоку зимову (14—16 см) шапку із сферичним наголовком із чорного сукна з клапанами із чорного смушка або вишитими (Рахівщина) чорними вовняними нитками. Вишивка імітувала смушок. Зверху на шапці пришивали чотири ряди червоного вовняного шнура, який розходився променями від маківки, оздобленої червоною китичкою 31. Побутував цей головний убір в більшості районів Гуцульщини.

31 Закарпатский музей народної архітектури

і побуту.—

№ 2955 (далі: ЗМНАП).

32 Весілля.— Кн. 1. С. 406.

Шликом на Україні називали також високу конічну шапку — голубу, рідше червону з хутряним околишем — «ковні-ром >.яка в першій половині XIX ст.дуже рідко зустрічалась. В кінці XIX ст. назва «шлик» ще побутувала у весільних піснях: «Ой дай, мати, голку і ниточку шовку, пришпилити

• 49

ік зятньому шличку…» .

Подібну до гуцульського шлика форму мав лемківський головний убір — «копач». Ця невисока шапка, порівняно з гуцульським шликом, з більш плоским наголовком, шилася із синього сукна. Навушники робили із чорного овечого хутра, зав’язували зверху на денці шапки пришитими до них шнурочками (№ 1268).

Капузу, що побутувала в Українських Карпатах, виготовляли із смушок — шкірок ягнят. Капузи також шили із кла-панами-навушниками. які закривали вуха. Крій капузи но-

33 Купчанко Г. И. Некоторые историкогеографические сведения о Буковине // Записки Юго-Западного Отдела Русского Географического общества за 1871 г.— К., 1875.— Т. 2,—

С. 34В.

34 b’alkowski J Zachodnie pogranicze Huculszczyzny.

S. 88.

36 ДМУНД.— Фонд вишивки. — B/2186.

дібний до крою шлика. Його верх робили з чорного або червоного сукна. Посередині денця пришивали китичку — «кутас» із кольорової вовни. Зафіксовані капузи на Буковині 33, Гуцульщині, де їх виготовляли в Ясииі 34.

Джумері — шапку із чорних смушків, у формі невисокого циліндра з широкими вилогами, що спереду з обох боків стирчали як ріжки, носили на Гуцульщині (Косівський, Верховинський райони) 35. Крім назви «джумері» відома й інша — «рогач».

Шоломок (йоломок, ярмулка, магерка) — повстяна шапка, яка в другій половині XIX ст. утрималась на етно графічній межі з білорусами. В північно-східних районах Українського Полісся шоломки виготовляли з повсті, хоча Федір Вовк відзначав, що на початку XIX ст. їх виплітали із валу, грубих вовняних ниток. Збиту на валяльні вовну роз-

ГОЛОПНІ УБОРИ

36 Украинский народ в его прошлом и настоящем. — С. 582.

37 Государственный музей этнографии. Фонд одягу.

№ 2110-95. (далі: ГМЭ).

38 Чубииский II. II. Труды… Т. 7.

С. 414.

39 ДІМ України.

Фонд тканин.

Т/1199; Т/725;

Т/724.

40 ЦНБ АН України.— Відділ рукописів.

Ф. VIII. Од. зб.

187 (15 лаз).

Арк. 982.

41 ГМЭ.- Фонд одягу,— JMo 2110*96. 2148-83.

42 Там же.

JNo 2110-8; 21 10-96; 1202-46. (Придбано А. К. Сержнутовсь-ким у 1907 р.)

43 Там же.—

№ 1202-47; 2148-83.

44 Moszynski К. Polesie wschodnie.— Warszawa, 1928.—

S. 408.

45 ГМЭ. Фонд одягу.— № 2148-45.

46 Там же.—

.No 2148 44.

47 Маслова Г. С. Народная одежда русских, украинцев

и белорусов в XIX — начале XX в. — С. 598.