У південних районах Київщини любили встромляти в коси дуже багато різних квітів "°, там дівчина «навіть до роботи йде,і то квітку в волосся заткне» Іп. В селі Те-ліженці Тетіївського району закладали додатково за вуха ще й «косиці» — пір’я качура "2, над чолом клали не одну стрічку, а кілька — червону, синю, зелену. У Східному Поділлі (Уманщина) в укладені довкола голови коси вплітали червоні скручені шнурочки — «кісники шнуркові». Вони були не грубі, «як гусине перо в діаметрі, або биндичкові — червоні вузенькі стрічки шириною в два сантиметри». Як «шнуркові», так і «биндичкові кісники» — «вовняні і немну-чі» пз. За коси закладали квіти.

На Волині для святкової зачіски кожну з двох кіс заплітали із шести пасем і дуже щільно. В кінці кіс вплітали кісники з червоної вовни. Коси укладали вінкоподібно, зав’язуючи кісники на потилиці. Під косами попередньо пов’язували на голову, над чолом, десять і більше різнобарвних стрічок, опускаючи їх кінці по спині. На потилиці, вище стрічок, втикали квіти, влітку — живі, взимку — штучні, які виготовляли із кусків сукна і білої губки на щетині, зверху приклеювали воском блискітки із слюди "4.

Дві коси, укладені над чолом, були характерною зачіскою дівчат Львівщини (село Добряни Городоцького району). Частину волосся сплітали у дві коси, укладали їх над чолом

так, що коси мали форму корони. Частина несплетеного волосся спадала на плечі. По боках голови прикріплювали два пучки квітів 11 ’.

Закладання кіс на потилиці. Ця зачіска зафіксована на Покутті (село Чернятии). Дівчата заплітали дві коси і викладали їх на потилиці в «закладенці». Коси доплітали, як і на Гуцульщині, червоними вовняними («волічковими») уплітками. На закладені коси накладали високу (10 см)

115 Falkiewicz К. Monografia powiatu Grodeckiego.— S. 85.

1,6 Архів ЛВ IH AH України.— Ф. I.—

On. 2.— Од. зб. 259.— Зош. 2.— С. 151.

117 Там же.— С. 105, 142.

118 Там же.—

С. 100, 126.

119 Там же.—

С. 100, 126.

стрічку —«золотий гальон», на яку нашивали 12—17 китичок. Кожна китичка являє собою пір’їну качура, до якої в нижній частині прикріплювали невеличку вовняну кульку. Все це разом із стрічкою називалось «кучері». З-під «кучерів» опускали на спину стрічки. Спереду волосся підстригали рівно, робили «чілко», пригладжували його, іноді навіть намазували маслом. На «чілко» клали стрічку, на яку нашивали по горизонталі кілька вузеньких стрічок. Вище цієї стрічки одягали «гердан». Вуха закривали кульками — «за-вушниками > з гусячого пуху, покритими воском і позолоченими. До вух чіпляли ковтки, а до них прикріплювали стріч-

— і іб

ку, спочатку поклавши її на шию

Дівчата-лемкині розділяли волосся на прямий (посередині) або збоку (проділ), закривали («напускали») волоссям вуха, гарячим металевим предметом робили з боків на волоссі валочки. Між кожним валочком чіпляли квіточку — «брошку» 117. В коси вплітали стрічку — «стужечку», «ба-саманку», «басанунку». Дві заплетені коси укладали на потилиці таким чином, що утворювались два рядки укладених навхрест кіс 118.

У деяких етнографічних регіонах (Західному Поділлі, Бойківщині, Лемківщині) дві заплетені коси викладали на потилиці, роблячи кружечок — «купер» (Бучацький район), «куца курка» (Войківщина) ||9.

Дві коси, опущені на спину, носили паралельно з іншими зачісками на всій території України.

Житье-бытье

лубенского

крестьянина.—

С. 65.

125 Свидницький А. Великдень у подолян.— С. 476.

126 Архів ІН АН України.— Ф. 1.—

Оп. 2,— Од. зб. 259 — Зош. 2.— С. 150.

127 Чубипский П. П. Труды…— Т. 7,—

С. 422.

Заплітання волосся в три і чотири коси було характерним для дівчат Східного Поділля, Волині. На Східному Поділлі (Городищівський район) дівчата заплітали волосся у три коси. Одну косу заплітали на тім’ї, розділяли її і підплітали до кіс, розміщених нижче. В коси вплітали вузенькі кіснички На Черкащині заплітали волосся у дві, у три, в чотири і шість кіс 121. При зачісці «в чотири коси» на Черкащині, Східному Поділлі, Волині заплітали дві коси вище, а дві нижче. Носили їх закладеними горизонтально на потилиці або опущеними на спину. При зачісці «в шість кіс» (Черкащина) заплітали три з одного боку голови, три — з другого. Над чолом пов’язували стрічку, встромляли у волосся синій або зелений гребінець 122. На Вінниччині (не-мирівський район) над викладеними на потилиці горизонтально косами встромляли багато квітів |23. У Могилів-Подільському районі чотири коси заплітали тільки дівчат-кам-підліткам. Старші дівчата заплітали тільки дві коси.

Заплітання волосся «у дрібушки» відоме в центральних областях України (Полтавщина, Київщина), на Поділлі, де паралельно із уже описаними зачісками побутували і «дрі бушки», «дрібниці». Цю зачіску описали на Черкащині (Уманщина) А. Свидницький, на Полтавщині В. Милорадо-вич. Останній зазначав, що зачіску «в дрібушки» починали робити, заплітаючи волосся, як і в одну косу, в три — шість пасем — «дрібушок» біля самої голови, а далі збільшували кількість пасем до 24 |24. Заплетене волосся укладали на голові вінкоподібно. А. Свидницький повідомляє, що на Східному Поділлі «дрібниці» носили тільки сільські дівчата |25.

Зачіску «в дрібниці» старші жінки на Покутті пам’ятають ще й тепер (село Чернятин). Там дівчата заплітали дві коси ззаду на потилиці у «дрібниці». Спочатку волосся для коси розділяли на гри пасма, починали плести, потім ці три пасма розділяли на вісім «пелюсток» і закінчували заплітання. Коси вкладали горизонтально «в закладенці». Заплетена таким чином коса була дуже тверда, довго не розпліталась, з неї не витріпувалось волосся 126.

Заплітання волосся «у зв’язки». У південній частині Київщини і частково Чернігівщини побутувало зачісування голови «у зв’язки». Для цієї зачіски волосся розділяли, як правило, на дві сторони, потім вище чола робили проділ, перпендикулярний першому. Не відокремлене ним волосся передньої частини голови розділяли на два пасма, розчісували і опускали трохи на скроні, утворюючи так звані начоси. Ззаду волосся чесали доверху і на середині голови зв’язували разом одним кісником, після чого волосся знов розділяли на дві половини і плели дві коси, в кінці яких вплітали кісники. Потім начоси розміщували так, щоб вони заходили за вуха, де їх підкладали під коси |27.