7. Jg 8,1’g Kpg8! — чорний король рушає назад, щоб завоювати білих пішаків, які після розміну — легка здобич.

Скільки тонкощів приховано в такому простому на перший погляд закінченні!

Караклаїч—Черняк,, Белград, 1954 рік. (Діаграма 88.)

l.Kpd4—сЗ? І знову під впливом своєї матеріальної переваги сильніша сторона занадто легковажно ставиться до її реалізації. ;Після цього ходу виграшу вже немає!

1.. .Кра5—а4 2.КрсЗ—Ь2 ; ; ;КрЬ4—а5 З.КрЬ2—ЬЗ ; ; ; ;Краб—Ь6

4.КрЬЗ—Ь4 с7—с5 + ! 5.d5:c6 (б.КрЬЗ Краб з явною нічиєю),

5.. .КрЬ6:с6 6.а2—а4 Крсб—Ь6 7.КрЬ4—сЗ. При 7.а5+ Крсб нічия ;неминуча, тепер же білі загрожують маршем короля до пішака «d» ;з наступним просуванням пішака «а», відвертаючи короля. Наприклад: 7…Крсб? 8.а5! і таке інше.

7.. .d7—d5l—хід, який дає змогу чорним розміняти пішаки й ;добитися нічиєї: 8.c4:d5. Нічого не дає 8.а5+ Кр:а5 9.cd КрЬб.

8.. .КрЬ6—с5 9.а4—а5 Kpc6:d5 — і погодилися на нічию.

У вихідній позиції до виграшу вело 1×5! Кра4 2.сб! (при 2.cd? cd З.Крс4 Краб виграти неможливо) 2…Кр:аЗ З.Кре4 Kpb4 4.Kpf5 ;Крс4 б.Креб Крсб 6.Kpd7 Kp:d5 7.Кр:с7 — і білі перемагають, бо ;їхній пішак набагато ближче до поля перетворення.

Із розглянутих прикладів видно, яку силу мають прохідні пішаки. Одним із засобів їх утворення є пішаковий прорив. Він буває у всіх закінченнях, але найчастіше — у пішаковому. Ось найхарактерніший тип прориву. В позиції на діаграмі 89 білі торують собі ;шлях до поля перетворення таким чином: І.Ьб—Ь6| а7:Ь6 2x5—сб! ;Ь7:сб З.аб—аб або 1…с7:Ь6 2.аб—аб! Ь7:аб З.сб—сб.

59

ДІАГРАМА 89

ДІАГРАМА 90

Як небезпечно допускати пішаковий прорив, відомо всім кваліфікованим шахістам, однак на практиці такі помилки коли-не-коли зустрічаються в партіях турнірів навіть досить високого рівня. Річ ;у тому, що можливість такого прориву здебільшого старанно замаскована, і в цьому ще один прояв підступності пішакового ендшпілю.

Повчальне закінчення партії Ед. Ласкер—Молл, Берлін, 1904 рік. (Діаграма 90.) Практично у чорних зайвий пішак, але над ними весь час висить загроза прориву білих піхотинців. I…h7—h6? — ;хід, який міг коштувати очка. Треба було грати 1..46, і після 2.h6 gh ;ЗІ4 чорний король встигає запобігти прориву: 3…Kpd5!

2.f2—Г4? У відповідь люб’язність, яка дає змогу супротивникові заблокувати пішаки ходом 2..47—f6. Білі теж не побачили можливості прорватися у ферзі. 2.f6! gf 344 Kpd4 4.g5 fg 5.fg Kpe5 6.gh ;Kpf6 7.Kpc2! — і чорні у цугцвангу.

Порівняйте цю позицію із заключною позицією партії Голь-берг—Жук. Несподіваний прорив здійснили білі у відповідь на помилку супротивника в тренувальній партії, зіграній у 30-ті роки. (Діаграма 91.)

Сподіваючись мати віддаленого прохідного пішака, чорні із задоволенням зіграли 1…Ь6—Ь5? Дійсно, 2.ab cb так само, як і 2.КреЗ Ьа З.Ьа Крс4, не лишають білим ніяких шансів на порятунок. Але як грім серед ясного неба було 2.ЬЗ—Ь4И — і віддаленого ;прохідного одержали білі! 2…а5:Ь4 З.а4—а5 Kpd5—d6. Не врятовувало З…с5 4,а6 с4+ 5.Крс2 Крсб 6.d5+ Kpb6 7.d6.

4.Kpd3—с2 Kpd6—с7 5.Крс2—ЬЗ Крс7—Ь7 6.КрЬЗ:Ь4 КрЬ7-ай 7.КрЬ4—с5 Краб—Ь7. Після 7…Кр:а5 8.Кр:с6 Ь4 9.d5 ЬЗ 10.d6 Ь2

60

ДІАГРАМА 92

11.ё7 ЫФ 12.d80+ Кра4 13.Фа8+ КрЬЗ 14.ФЬ8+ Крс2

15.Ф:Ы+ король білих першим встигає до пішаків королівського флангу.

S.d4—d5 c6:d5 9.Kpc5:b5, і чорні здалися.

Крім 2…аЬ, у чорних було два інших продовження: 2…Ьа і 2…с5. У тому, що й вони не врятовували, ви можете впевнитися самостійно.

Велике значення у пішакових закінченнях має володіння опозицією. Характерний такий приклад. (Діаграма 92.)

Граючи 1…К.рс2!, чорні захоплюють опозицію й легко перемагають: 2.КреЗ Kpdl 3.Kpd3 Креї 4,КреЗ КрП з наступним 5…Kpg2

6…Kpg3 і 7…Kp:h4.

Грубою помилкою було б l…Kpd4? через 2.Kpd2 — і опозицією володіють білі.

Часто при виникненні опозиції вирішальне значення має наявність резервних пішакових ходів. За їх допомогою можна оволодіти опозицією.

Розглянемо ще кілька характерних помилок, що їх припускаються в пішакових закінченнях.

Шлаге—Ауес, Берлін, 1921 рік. (Діаграма 93.)

Після l.Kpf7—еб КрЬ2—сЗ 2.Кре6—d6? КрсЗ—d4 3.Kpd6—с5 Kpd4—e5! 4.Kpc6—Ь7 Креб—d6 5.Kpb7:a7 Kpd6—с7 партія закінчилася внічию. Проте у білих був простий виграш. Треба було грати 2.Kpd5! — не тільки наближаючись до пішака а7, а й відрізаючи чорного короля. 2…КрЬ4 З.Крсб Краб 4.КрЬ7 КрЬб 5.Кр:а7 Крсб

6.КрЬ8 — і білий пішак проходить у ферзі. Основою виграшного маневру білих є така особливість короля (див. діаграму 94): поля

61

‘Wfr ЖЖ

щ……if

…..V. У/////.

У/М У/М ж

Ш,……жж

ж. ш..

щ ж

Ш, . ж…..Ш

т

V/.

Ж ж ж

ДІАГРАМА 94

аі він досягне за шість ходів, рухаючись як по горизонталі ;gl—fl—el — dl — cl — Ь2—al, ;так і по «кривій» gl—f2—e3— ;d4—c3—b2—al. Про це забули ;білі, зате добре пам’ятали чорні (КрЬ2—сЗ—d4—е5—d6).

Часто у шаховій практиці виникає позиція такого типу. ;(Діаграма 95.) Грубою помилкою було б 1…КрсЗ—d3?? через 2.Kpg4—f4 — і білі виграють.

l…Kpd2! 2.Kpf4 Kpd3 3.Kpg3 Кр:еЗ приносить перемогу чорним. За допомогою так званого ;трикутника (теж типовий прийом і не тільки у пішакових ;закінченнях) КрсЗ—d2—d3 вони поставили білих у цугцванг.

Отже, ви пересвідчилися, що про спокійне життя у пішаковому ендшпілі можна тільки мріяти. Але розмова про пішакові закінчення ще не вичерпана — в одному з наступних розділів піде мова ;про помилковий перехід у пішаковий ендшпіль.

2. Легкофігурні закінчення