91

4. Коли перемога близько…

У шаховій практиці часто-густо трапляються випадки, коли, домігшись вирішальної переваги, гравець, проте, не доводить партію до переможного закінчення. У малодосвідчених шахістів це в основному зумовлено недостатньо розвинутою технікою реалізації переваги. Але таке буває і в партіях відомих гросмейстерів та майстрів, ;яких аж ніяк не можна звинуватити в тому, що вони погано опанували відповідну техніку. Причини їхніх невдач психологічного ;походження.

Тривалий час шахіст провадить важку напружену боротьбу з суперником, протягом якої усі свої сили до останку віддає, щоб ;досягти успіху. А домігшись у цій боротьбі переваги, він розслаблюється, вважаючи, що всі труднощі вже позаду і вибороти перемогу досить легко. Саме в такому стані й припускаються невиправних помилок. Деякі з них ми зараз розглянемо.

Гутман—Марк Цейтлін, Рига, 1976 рік. (Діаграма 137.)

Тура чорних ніяк не зупинить зв’язаних прохідних пішаків, що їх підтримує король. Білі перемогли б у такий спосіб: l.Kph4 Крс4 ;2.Kph5 Kpd5 3.g6. Але вони походили l.Kpg3—Ї4?, і тоді з’ясувалося, що не «всі шляхи ведуть до Рима». І…КрЬЗ—с4 2.Kpf4—е5 ;Крс4—d3! Саме цього не врахували білі, розслаблені грізним виглядом своїх пішаків. Тепер чорним вдається знешкодити їх. Зазначимо, що 2…Крс5? слабкіше і після З.Крїб білі легко здобули б ;перемогу. З.Креб—Ї5. Не веде до виграшу З.Крїб через З…Кре4

4.Kpg7 Та8 5,h7 Kpf5 6.g6 Kpg6! 3…Kpd3—еЗ. Нічия.

У наступній партії грубо помилився, стомившись від попередньої виснажливої боротьби, ветеран шахів Решевський.

Решевський—Савон, Петро-поліс, 1973 рік. (Діаграма 138.)

До мата вів простий шлях: l.Th8+ Kpg5 2.h4.+ Kp:h4

3.T:h5+ gh 4.Ф:Ь5Х. Але знесилений шістдесятидворічний гросмейстер вирішив прискорити події: 1.0f7:g6 + ??l і після

l…Cbl:g6 склав зброю.

Стомлюються й помиляються після тривалої боротьби не лише ветерани. 1976 року відбувся міжзональний турнір, під ;час якого в групі лідерів довго ;діаграма 137 ; ; ; ;перебував талановитий німе-

92

цький гросмейстер Р. Хюбнер. На фініші вирішальною виявилась його партія з Петросяном. Перегравши суперника в гострій боротьбі, Хюбнер не впорався ні з нервовим напруженням, ні з втомою ;тоді, коли перемога, що забезпечувала вихід у турнір претендентів, стала близькою.

Хюбнер—Петросян, Біль, 1976 рік. (Діаграма 139.)

У білих на два пішаки більше і виграна позиція. 1.ФЬ7—Ь5!— подвійний удар. Загрожує 2.Те8 і 2.ФліЗ. l…Cg7—d4! Чорні майстерно захищаються. В свою чергу, тепер загрожує 2…Cgl-K ;2.Kg3—hi Ф68—d6!? Останній шанс, який несподівано приносить ;успіх. 3.g2—g3? Перша з чималої низки помилок. Після З.Фе8 + ;білі форсували б мат: 3…Kpg7 4.Те7+ Kph6 5.Ф18-(- Kph5 6.T:h7x. ;Уже з того, що Хюбнер не міг знайти такий простий шлях до перемоги, видно, в якому важкому стані він був.

3.. .Kd3:f4! А Петросян і далі вишукує бодай найменші контршанси. 4,ФЬ5—е8 + ? І тепер, після 4.gf Ф:Ї4 + 5.Kg3 СЇ2 6.Фе8+’ ;Kpg7 7.Фе5+ Ф:е5+ 8.Т:е5, білі могли б здобути перемогу.

4.. .Kph8—g7 5.Те2—е7 + ? Вирішальна помилка! Незважаючи на ;помилки білих і винахідливу гру чорних, оцінка позиції не змінилася б після 5.gf ТЫ + (5…Ф:14+ 6.Kg3) 6.Kp:hl! (слабкіше6.С:h 1 ? ;Ф:f4 7.Kpg2 Фg5+ 8.Kpf3 ФЬ5+ 9.Kpg2 Фg5+ з вічним шахом)

6.. .Ф:65+ 7.Kph2 і таке інше.

5.. .Kpg7—h6 6.КЫ—Ї2. Відвернення слона з великої діагоналі ;не приносить успіху. 6…Cd4:f2! 7.Te7:h7+ Kph6—g5! На відміну ;від свого партнера Петросян точний (7…Kp:h7?? 8.®g8+ Kph6

9.ФЬ8+ Kpg5 10.ФН4Х), і тепер його король ховається від переслідування, про що король білих може тільки мріяти…

93