7.с2—сЗ Ь7—Ь5 8.Са4—ЬЗ Кеб—а5? — ця спроба знищити небезпечного слона білих призводить до поразки. Мабуть, чорні вважали, що наступна комбінація білих неможлива через коня, який стоїть на d5 і перекриває діагональ а2—g8.

Однак Бергер приготував супротивникові неприємний сюрприз: 9.Kf3:e5!! Cg4:dl. Краще було 9…К:ЬЗ 10.K:g4 (із загрозою Kf6 + ) ; ; ; ;10…K:d5 11.ab, відкупляючись пішаком. (Діаграма 11.)

10.Kd5—f6+l — ось чого не побачили чорні. 10…g7:f6 ll.Cc4:f7x.

Аналогічна ситуація склалася й у партії Каспаров—Уест, матч СРСР — Австралія по телексу, 1977 рік.

1.е2—е4 с7—с5 2.Kgl— f3 Kg8—f6 З.КЫ— сЗ е7—еб 4,d2—d4 c5:d4 5.Kf3:d4 Cf8—Ь4?! Сучасна теорія не схвалює цього ходу. ;Сильніше 5…Кеб або 5…d6. 6.е4—е5! Kf6—d5 7.Ccl—d2 Kd5:c3

8. Ь2:сЗ Cb4—f8. Чорні досягли своєї мети — здвоїли пішаки білих, ;але занадто дорогою ціною — за рахунок затримки у розвитку. ;Активний слон змушений повернутися на стоянку, оскільки на

п

8.. .Се7 буде неприємна відповідь 9.<&g4! і не можна 9…0—0 через-ІО.СЬб.

9.СП—d3 d7—d6 lO.Odl—е2 КЬ8—d7? одразу програє. (Діаграма 12.) ll.Kd4:e6! Od8—Ь6 (програє і 11…fe 12.Ф1і5 + g6 13.C:g6 + hg 14.0:g6+ Kpe7 15.Cg5 + ) 12Де6-с7 + ! (12…Ф:с7 13.dc + ), і ;чорні здалися.

Наведемо ще приклади невиправданого початку активних дій до завершення розвитку фігур.

Волчек—Креславський, Київ, 1971 рік.

1.е2—е4 е7—е5 2.Kgl-f3 КЬ8—сб З.СП—Ь5 а7—аб 4.СЬ5:с& d7:c6 5.0—0 Ї7—16 6.d2—d4 Сс8—g4 7.с2—сЗ e5:d4 8.c3:d4 Cg4:f3

9.Ф61:ЇЗ Фгі8:б4?— сумнівне рішення. За пішака білі мають дуже сильну ініціативу. lO.Tfl—dl Ф64—с4 П.СсІ—Ї4 Фс4—Ї7 12.ФЇЗ — ;g3!, загрожуючи повернути пішака, після чого чорні залишаться ;ні з чим.

12…Cf8—d6?! Цікавий момент. Чорні вирішують здійснити рокіровку й закінчити розвиток фігур. Але сил для такої гострої сутички у них замало. 13.Cf4:d6 0—0—0 14.е4—е51 Ї6:е5 (безнадійно

14.. .cd 15.e’d) ; ; ; ;15.®g3—g4 + !, захищаючи туру dl. 15…ФЇ7—d7

16.Cd6—e7!!—блискуче спростування комбінації чорних. (Діаграма 13.) 16.. .Фб 7: g4 17.Tdl:d8X.

Суетін—Жидков, чемпіонат СРСР, 1972 рік.

1.е2—е4 g7—g6 2,d2—d4 Cf8—g7 З.КЫ—c3 d7—d6 4.Ї2—f4 Kg8-f6 5.Kgl—ЇЗ 0-0 6.СП—d3 Kb8—c6 7.e4—e5 d6:e5 8.f4:e5 ;(інший шлях 8.de) 8…КЇ6—d5 9.Kc3:d5 Фd8:d5 10.c2—c3 Cc8—e6 ;П.ФбІ— e2 Ta8—d8. Білим вдалося створити пішаковий центр, ;який дуже обмежує діяльність слона g7. Та говорити про перевагу

\2

ДІАГРАМА 14

білих ще рано. Адже сили чорних чудово підготовлені й будь-якої хвилини можуть розпочати дії проти ворожого центру. Зараз білим ;треба було рокіруватися, і після 12..І6 виникала складна позиція. ;А необережний випад 12.KJ3—g5 зустрів рішуче спростування:

12…Kc6:d4! (Діаграма 14.)

13.c3:d4 <bd5:d4 14.Kg5:e6 f7:e6 15.СП—с4 Cg7:e5. Пожертвувавши фігуру, чорні зруйнували, здавалось би, міцний центр супротивника. їхні фігури зайняли зручні позиції для атаки на короля, який застряв у центрі. 16.g2—g3. Не врятовує Іб.СеЗ ФЬ4+ 17.СГ2 ;(або 17.g3 C:g3 + ) 17…T:f2 18.Ф:Ї2 Ф:с4).

16…Tf8—Ї2Н Чудовий удар! Тепер програє 17.С:е6+ Kph8 18.ФеЗ T:h2! 19.T:h2 Ф61+ 20.Kpf2 Tf8+ 21.Kpg2 Фї 1 X або 17.ФеЗ ;’Ф:с4 18.Ф:е5 TF5 19.Фе2 ФЬ4+ 20,Cd2 Ф:Ь2. У партії було: ;17.Фе2:ї2?? У безнадійному становищі білі пропустили мат за один ;хід. 17…Ф64—dl X.

Як бачите з цих прикладів, шахіст, котрий розпочав активні дії до закінчення розвитку фігур, приречений на невдачу.

3. Раннє виведення важких фігур

Розглянемо спочатку кілька партій.

Гусєв—Андросов, Барнаул, 1970 рік.

1.е2—е4 е7—е5 2.Kgl—ЇЗ Ф68—Ї6?—одне з найневдаліших продовжень. З.СИ—с4 СЇ8—с5 4.0—0 а7—аб? — а ця помилка нам ;уже знайома. 5.КЬ1—сЗ Ь7—Ь5? б.КсЗ—d5 ®f6—d6 7.d2—d4 65:64? ;Трохи краще було б 7…be. 8.Ccl—Ї4 Ф66—g6 9.Kd5:c7+ Кре8—f8

13

ДІАГРАМА 16

10. Kf3—е5 — у чорного ферзя занадто багато ворогів. 10…Фд6:е4

11. ТП—е 1 <I>e4:f4 12.Ке5—g6 + ! Чорні здалися. (Діаграма 15.)

Вересов—Дементей, Мінськ, 1966 рік.

I.d2—d4 d7—d5 2.КЫ—c3 Cc8—f5 З.СП—g5 c7—c6 4.e2—e3 Od8-b6 5.Tal—bl Kb8—d7 6.Kgl—f3 Kg8-f6 7.СП—d3 Cf5—g4. ;Тут можна було зробити й хід 7…Cg6. 8.h2—h3 Cg4— h5 9.0—0 ;e7—еб Ю.еЗ—е4! Щоб використати свою перевагу в розвитку, білі ;ціною пішака починають активну гру в центрі. 10…Ch5:f3 ll,Odl:f3 ;<t>b6:d4 12.e4:d5 Kf6:d5. Ha 12…cd буде дуже неприємна відповідь ;13.КЬ5!

13.ТЫ—dl Kd5:c3? — непростима помилка. Треба було обов’язково зберегти сильного коня на d5, який перекривав єдину відкриту лінію. Правильним продовженням тут було б 13…Ке5 з гострою грою. 14.Cd3—g6!! Несподіванка. Чорні розраховували тільки на ;відповідь 14.bc. Тепер погрожує мат за один хід, а крім того, під ;ударом ферзь. (Діаграма 16.)

14…КсЗ—е2 + . Відчайдушна спроба відвернути ферзя від f7.

15.ФГЗ:е2 ®d4—е5, бо 16.Ф:е6+ з матом. 16.Cg5:f7+l Комбінація, що нагадує борцівський прийом. Тепер на 16…Kp:f7 відповідь

17.T:d7 + , і чорний ферзь «на лопатках». Чорні здалися.

Мюллер—Родрігес, Галле, 1974 рік.

I.d2—d4 Kg8—f6 2.КЫ—сЗ c7—c5 3.d4:c5 (сильніше 3.d5)

З…Ф68—a5? Треба було забрати пішака слоном після З…е6, і чорні мали б хорошу гру. 4.Kgl—f3 е7—еб. Непослідовність. Адже не можна побити на с5 одночасно двома фігурами. Необхідно було ;продовжувати 4…Ф:с5. 5.Сс1—d2! —типовий прийом. Слон стає на ;одну діагональ із ворожим ферзем, після чого з боку білих буде

14

ДІАГРАМА 17

ДІАГРАМА 18

постійна загроза відкритого нападу конем. 5…Cf8:c5 ; ; ;6.е2—еЗ

Фа5—d8 — на а5 ферзю вже стало незатишно. 7.СИ—d3 d7—d5 8.0—0 Kb8—сб 9.е2—е4! Суперник, у якого перевага в розвитку, ;має прагнути до розкриття гри.

9.. .d5:e4 (і після 9…d4 10.Ка4 і 11.е5 у білих очевидна перевага). Ю.КсЗ:е4 Сс5—е7. Після Ю…К:е4 11.С:е4 королівський фланг ;чорних лишається зовсім без захисників. ll.Odl—е2 0—0

12.Та 1—dl Od8—Ь6? — у пошуках пригод чи знегод?! 13.ТП—еі! (Діаграма 17.)

Білим важко навіть придумати краще розміщення фігур. Усе готово до наступу, а в супротивника ще не розвинений ферзевий ;фланг. Ось ціна ранніх ферзевих прогулянок!