ГОРІННЯ В РОЗПЛАВІ

Нітрати в розплавленому стані проявляють сильні окислювальні властивості.

Насипте в пробірку приблизно на ‘/5 її місткості нітрату калію (калійної селітри). Закріпіть пробірку в штативі і нагрівайте, поки почнуть виділятися бульбашки газу (кисню), тобто до початку розкладання солі.

Рівняння розкладу нітрату калію:

2KN03 = 2KNOa + 02.

Нагрійте вуглинку в полум’ї пальника до розжарення і вкиньте в розплавлену селітру. Вуглинка займеться і швидко «бігатиме» по поверхні солі, бо кисень, який виділяється при розкладі нітрату калію, підштовхує її.

Якщо у розплавлену селітру вкинути невеликий кусочок сірки, то вона теж загориться. При цьому виділяється така велика кількість теплоти, що пробірка починає плавитись, змінюючи форму.

Горіння сірки супроводжується сліпучим світлом, тому пильно дивитися на нього не можна.

43

ВОГОНЬ МАЛЮЄ КАРТИНУ

Концентрованим розчином нітрату калію проведіть на фільтрувальному папері за допомогою пензлика хвилясту лі-нію. Початок лінії позначте олівцем. Коли папірець висохне, розпеченою дротинкою доторкніться до початку лінії. Жевріючий вогник випише накреслену вами лінію.

У чому справа?

При нагріванні нітрат калію розкладається, виділяючи кисень, за рівнянням:

2KN03 = 2KN02 + 02.

У місці розкладу солі папір звуглюється. За рахунок теплоти згоряння паперу відбувається розклад нових порцій нітрату калію, яким зроблено малюнок, і вогник поволі пересувається.

ФЕЙЄРВЕРК НА ПАПЕРІ

Цей дослід подібний до попередніх. Проведіть розчином нітрату калію на фільтрувальному папері з однієї точки кілька зигзагоподібних ліній. Позначте цю точку олівцем. На другому боці паперу приклейте по ходу ліній пістони від іграшкових пістолетів, а також клаптики паперу з бенгальськими вогнями. Висушивши папір, доторкніться розпеченою дротинкою до позначки. По лініях просуватиметься вогник, один за одним вибухатимуть пістони й займатимуться бенгальські вогні.

Склад бенгальських вогнів зеленого кольору: бертолетова сіль — 35, нітрат барію — 53, сірка—1, каніфоль—11%; червоного кольору: бертолетова сіль — 67, карбонат стронцію — 20, каніфоль — 13%.

Усі компоненти суміші треба старанно подрібнити і змішати. Бертолетова сіль має бути чистою, бо навіть невелика кількість органічних домішок може спричинити при розтиранні вибух.

Для досліду використовують невелику кількість речовини.

ЯЙЦЕ — ВОДЯНА ДЗИГА

В дитинстві багатьом з вас, напевне, доводилось гратися різноманітними дзигами. Дзиги приводилися в рух різними способами: від руки, за допомогою пружинки, їх підганяли батіжком тощо.

Користуючись хімічними реакціями, можна привести в рух дзигу за допомогою газу… Цікавий вигляд має «хімічна дзига», зроблена з яйця. Звичайно, користуючись наведеним способом, можна зробити хімічну дзигу і з інших матеріалів.

Проколіть яйце товстою голкою з гострих кінців і видуйте його вміст. Коли шкаралупа висохне, заповність її до половини добре перемішаною сумішшю з перетертої на порошок виннока-

44

м’яної кислоти (С«Н60б) та питної соди (ЫаНСОз), взятих у рівній по вазі кількості. Проколи і отвори, через які була внесена суміш, обережно закрийте воском. Опустіть яйце в воду і помітьте з обох боків впоперек яйця, трохи нижче поверхні води, дві симетричні точки. Витріть яйце і голкою проколіть у помічених точках невеликі отвори. Якщо тепер яйце опустити в воду, то воно почне обертатися. Вода, яка проникла в суміш через отвори шкаралупи, викликає реакцію:

Н2С4Н406 -f 2NaHC03 = Na2C4H406 + 2Н20 + 2С02.

Вуглекислий газ, що виділяється під час реакції, виходить через отвір і викликає рух яйця.

СПАЛАХИ ВІД ГЛІЦЕРИНУ, ВОДИ

Й оцтової кислоти

1. Розітріть у ступці 1—2 г перманганату калію й покладіть його купкою на керамічну плитку або азбестовий лист. У зроблену на її поверхні ямку обережно влийте кілька краплин гліцерину. Відбудеться спалах — реакція окислення гліцерину до вуглекислого газу й відновлення перманганату.

2. Приготуйте 1—2 г суміші з рівних кількостей пероксиду натрію і алюмінієвого порошку. Капніть на суміш води з довгої скляної трубки. Відбудеться спалах — раптове окислення алюмінію.

Суміш пероксиду натрію з порошкоподібною сіркою від краплини води теж займається.

3. Покладіть на керамічну плитку гіркою трохи пероксиду натрію. Капніть льодяної оцтової кислоти. Кожна краплина кислоти спричиняє спалах з виділенням великої кількості теплоти. Це горить оцтова кислота.

Потім налийте 15—20 мл льодяної оцтової кислоти у фарфорову чашку, нагрійте на азбестованій сітці до кипіння й запаліть свічкою. Кислота горить, адже вона — органічна речовина.

«ФАРАОНОВІ ЗМІЇ»

Підпаліть на керамічній плитці спеціально виготовлену паличку. Спалахує ледве помітний вогник, з палички, здригаючись, виповзає пухнаста маса, яка нагадує змію. Довжина її чимала. Дослід цей відомий під назвою «фараонової змії». Основою маси, з якої зроблено паличку, є роданід ртуті (II) Hg(SCN)2.

45

Виготовити палички нескладно. Приготуйте 10%-ний розчин нітрату ртуті (II) і добавляйте до нього невеликими порціями при постійному помішуванні 10%-ний розчин роданіду калікс (або роданіду амонію). Реакція відбувається за рівнянням:

Hg(N03)2 + 2KSCN = Hg(SCN), + 2KN03.

Осад роданіду ртуті (II) відфільтруйте, промийте і підсушіть. Сформуйте з цієї маси (добавляючи до неї колодіума) палички завдовжки 25—35 мм і завтовшки близько 6 мм. Палички обгорніть алюмінієвою фольгою. З кожної такої палички може утворитися чимала «змія». Процес розкладу роданіду ртуті (II) досить складний. Умовно його можна записати так:

2Hg(SCN)2 = 2HgS + CS2 + C3N4.

Пухка речовина (попіл) — це нітрид вуглецю C3N4. Він, а також газоподібні речовини реакції отруйні. Тому цей дослід проводиться під тягою.

Палички речовини можна вміщувати в скляну трубку. ^ Для досліду іноді використовують й таку суміш: 10 г дихромату калію, 5 г нітрату калію та 10 г цукру. Суміш старанно розтирають у ступці, зволожують, добавляють колодію (або органічного клею). Потім формують палички.

«ДІЮЧИЙ ВУЛКАН»

Заповніть розтертим дихроматом амонію фарфоровий тигель на 15—20 мл. Поставте його на азбестовий лист. Нагрійте сіль з поверхні розпеченим у полум’ї газового пальника масивним металевим стержнем. Як тільки почнеться розклад солі, нагрівання припиніть. Далі реакція відбувається за рахунок теплоти цього

екзотермічного процесу. Розклад дихромату амонію нагадує виверження вулкана. Зелена маса оксиду хрому (III), що здіймається вгору, утворилася в результаті розкладу солі:

(NH4),Cr,0. = Сг203 + N, + 4НХ>.

Нагріти сіль можна й іншим способом. Зробіть у ній невеликий «кратер». Помістіть у кратер жмутик вати, змоченої спиртом, потім підпаліть вату. Від теплоти згоряння спирту починається розклад солі (мал. 15).

Мал.

15. Хімічний «вулкан».