О. I. Астахов

Цікаві роботи з хімії

ББК 24 54 AS1

Астахов А. И. Занимательные работы по химии. —

К.: Радянська школа, 1980 (I кв.). — 5 л. с ил. — (Серия «Когда сделаны уроки»), 15 к. 66 000 экз. 70803.

В книге даны занимательные практические работы и опыты, а также вопросы и задания из истории и теории химии, химии элементов, советы по технике безопасности. Предназначена для учащихся средней школы.

Рукопис рецензували: кандидат хімічних наук С. А. Неділько (Київський державний університет) і вчителька СШ № 96 м. Києва Н. В. Лисенко.

70803—164 А —

340-80

М2І0(04)—80

4802000000

@ Видавництво «Радянська шкала», 1980.

ДО ЮНИХ ХІМІКІВ

Радянський Союз — країна великої хімії. За роки Радянської влади обсяг хімічної продукції зріс більше ніж у 1000 раз. За темпами розвитку вітчизняна хімічна промисловість займає нині перше місце в світі.

У наш час хімія стала однією з найважливіших рушійних сил науково-технічного прогресу. Хімічна наука і хімічна промисловість завжди під неослабною увагою Комуністичної партії і Радянського уряду.

Для тих, хто цікавиться хімією, відкривається неосяжне поле діяльності. Але щоб стати хіміком, треба наполегливо і систематично працювати.

Різноманітні досліди з хімічними речовинами, синтезування речовин, дослідження природної сировини, розв’язування логічних і розрахункових задач, опрацювання літератури — усе це допоможе вам осягнути ази хімії, краще засвоїти шкільний курс, розвинути самостійне мислення.

Досліди слід проводити в шкільній лабораторії, на заняттях хімічного гуртка. Не обов’язково намагатися обладнати власну лабораторію вдома. Для цього часто немає тих умов, які є в школі, у будинку піонерів. До того ж самостійне проведення хімічних дослідів вдома не завжди безпечне. Саме під керівництвом викладачів ви здобудете і знання, і вміння експериментувати, і навички дослідника.

Автор

ПОРАДИ З ТЕХНІКИ ХІМІЧНОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ І ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ В ХІМІЧНІЙ ЛАБОРАТОРІЇ

Щоб підготувати та виконати хімічний дослід (навіть найпростіший), треба знати його зміст, основні особливості перебігу реакції, а також володіти необхідними вміннями і навичками з техніки хімічного експерименту.

Описані в книжці досліди цілком безпечні, якщо експериментатор має достатні хімічні знання та навички. Отже, перед роботою треба обов’язково проаналізувати опис досліду, розглянути зауваження до методики і техніки його виконання, в разі потреби звернутися за консультацією до вчителя або прочитати літературу з цього питання.

У книжці не розглядається детально технічний бік підготовки та виконання дослідів (наприклад, оброблення пробок, нагрівання, фільтрування рідин, збирання приладів). У разі потреби користуйтесь допоміжною літературою.

Цікаві досліди з хімії при демонструванні їх перед глядачами вимагають наочності та бездоганної техніки виконання. Для дослідів з рідинами використовуються хімічні стакани місткістю 500 мл (мал. 1) і зрідка пробірки місткістю 40 мл.

Спочатку стакан заповнюють дистильованою водою приблизно на 2/з його місткості. Потім добавляють невеликі кількості (2—3 мл) концентрованих розчинів реагентів. Такий спосіб демонстрування дає можливість зробити дослід наочним без зайвої витрати реактивів. У пробірках загальний об’єм рідини не повинен перевищувати третини їх місткості.

6

Мал. 1. Хімічний посуд для демонстрування дослідів.

Перед проведенням дослідів, що супроводжуються зміною кольору рідини, утворенням осадів або газів, стакан розміщують на аркуші білого паперу або перед екраном (мал. 2). Коли в результаті реакцій утворюються забарвлені речовини, то використовують білий екран, а коли безбарвні — то чорний. Особливо допомагає екран ввечері. При електричному освітленні утворення осадів і виділення газів буде більш помітним, якщо посудину, де відбувається реакція, підсвітити за допомогою софіта — електричної лампочки з рефлектором (мал. 3). Софіт можна виготовити в шкільній майстерні. Посудину, в якій відбувається процес, розміщують на підйомному демонстраційному столику (мал. 4). Пробірки, колби, циліндри та інший посуд у разі потреби закріплюють у штативах. Тверді реактиви обережно насипають у посудину за допомогою шпателя або фарфорової ложечки в невеликій кількості.

На демонстраційному столі повинні бути: штатив (бажано білого або світло-голубого кольору), пробірки, промивалка

Мал. 2. Переносний екран. Мал. 3. Прилад для підсвічування дослідів.

7

з водою, газовий пальник (або спиртівка), сірники, фільтрувальний папір, рушник; в шухлядках — ніж, ножиці, напилок, свердла, пробки, скляні трубки тощо.

Перед тим як показувати дослід, експериментатор проробляє його кілька разів, визначає найраціональніше розміщення посуду на столі, послідовність збирання приладів тощо. При цьому слід дбати про естетичний вигляд приладів.

Якщо дослід не вдався, його треба, звичайно, повторити. Це можна зробити відразу, якщо добре зрозумілі причини невдачі та є Мал. 4. Підйомний всі необхідні матеріали. Коли ж ці причини столик. невідомі або недостатньо зрозумілі, дослід

повторюють згодом, після попередньої перевірки.

Виконуючи досліди, необхідно дбати про власну безпеку та безпеку присутніх.

Які найбільш типові нещасні випадки бувають під час проведення хімічних дослідів? Як їм запобігти? Як швидко усунути наслідки «аварії», якщо вона вже трапилась?

Поранення та порізи. Причиною поранень і порізів у хімічній практиці є невміле або неакуратне поводження із скляним хімічним посудом та скляними трубками. Хімічне скло тонке і при сильному натисканні посуд ламається. Отже, при складанні приладів не слід міцно затискувати в лапках штативу скляні трубки, колби, пробірки. Скляний посуд завжди тримають якнайближче до місця прикладення зусиль (мал. 5).

При невеликих порізах краї рани змажте розчином йоду або промийте рану слабким розчином пероксиду водню і перев’яжіть. У складніших випадках звертаються до лікаря. Попередньо слід затиснути поранене місце або накласти вище нього джгут, щоб спинити кровотечу.

Опіки. Опіки бувають теплові й «хімічні» (їдкими речовинами). Якщо теплові опіки невеликі, ушкоджене місце посипають гідрокарбонатом натрію NaHC03. При сильніших опіках користуються концентрованим розчином перманганату калію, спеціальними мазями та ін.

Кислоту або луг ретельно змивають з тіла (одягу або взуття) великою кількістю води й нейтралізують відповідно 2%-ним розчином соди або 5%-ним розчином оцтової кислоти. Якщо кислота, луг або інший хімічний реактив потрапив в очі, треба негайно промити їх великою кількістю проточної води і розведеним розчином борної кислоти, а потім звернутися до лікаря. Міцну кислоту, розлиту на столі (підлозі), засипають піском. Потім, видаливши пісок, це місце промивають розчином соди.

Отруєння. Хімічні речовини у твердому, рідкому та га-

D

зоподібному станах, потрапивши до організму, можуть спричинити його отруєння. Тому не можна пробувати на смак і нюхати невідомі речовини. В деяких випадках де роблять за інструкцією. При отруєнні газами треба насамперед вивести чи винести потерпілого на свіже повітря. При сильному отруєнні газами та іншими речовинами слід негайно викликати лікаря.

Пожежа. Під час проведення експериментів при неправильному поводженні з хімічними реактивами може виникнути пожежа. Якщо вогонь невеликий, слід негайно його погасити, накривши ковдрою чи засипавши піском. Коли це не допомагає, використовують вогнегасник. В особливо небезпечних випадках викликають пожежну команду. Пам’ятайте, іцо гасити водою органічні речовини не можна, оскільки це сприяє поширенню вог

ню. Якщо зайнявся одяг, то потерпілого відразу загортають у ковдру або знімають з нього цей одяг. Ні в якому разі не можна дозволяти потерпілому бігати.

Вибух. Вибухи трапляються при необережному поводженні з воднем та в деяких інших випадках. Якщо речовини або продукти їх взаємодії вибухонебезпечні, треба відгородити посуд захисним екраном з плексигласу.

Виконуючи досліди, які можуть призвести до нещасних випадків, експериментатор повинен бути особливо обережним та уважним, одягати захисні окуляри та рукавички, ставити захисний екран тощо. Якщо порушився хід досліду, слід рішуче вжити заходів, щоб не допустити небезпечних наслідків.

Необхідно, щоб у кожній хімічній лабораторії завжди були невелика аптечка та протипожежні засоби.