Суспільні блага мають такі риси:

корисні речі є неподільними, оскільки складаються з настільки великих одиниць, які неможливо продати окремим особам;

на ці блага не поширюється «принцип виключення» (тобто

неможливо відсторонити людей від використання вигод цих благ, якщо вони не бажають за них платити); за них споживачі не конкурують між собою — одночасно отримувати користь під час їхнього споживання може багато суб’єктів (скільки б не було перехожих на освітленій вулиці — користь від споживання для всіх суб’єктів однакова).

Виробництво суспільних товарів суперечить раціональності ринку, тому їх виробляє державний сектор.

14

Сюди можна віднести суспільну безпеку, національну обо-

• U

рону, національну систему комунікацій.

Виділяють також квазісуспільні, або квазідержавні (від латин. quasi — нібито), блага. До них може бути застосований «принцип виключення», але держава вважає за необхідне брати на себе оплату цих благ. До цього виду благ належать бібліотеки, музеї, профілактичне медичне обслуговування, безкоштовний проїзд у транспорті для певних соціальних верств населення.

Процес виробництва в умовах обмеженості ресурсів має бути раціональним, що характеризується поняттям «ефективність».

Ефективність — це співвідношення між результатами виробництва (вартість або кількість створюваних економічних благ) і витраченими на їх виробництво ресурсами.

Чим більше благ створюється з наявних у підприємств ресурсів, тим ефективніше (результативніше) вони працюють.

Отже, зростання ефективності виробництва можливе за умови отримання більшого обсягу продукту від певного обсягу ресурсів, або отримання такого самого результату від меншої кількості ресурсів, або за умови одночасного зростання результату та скорочення витрат ресурсів.

Виробнича ефективність досягається, коли бажані для суспільства товари й послуги виробляються з мінімальними витратами. Коли виробляють, наприклад, сметану з найнижчими мож-

• ••

ливими витратами на одиницю продукції, то це означає, що для її виробництва витрачають найменшу кількість ресурсів (молоко, трудові ресурси) і, отже, більша кількість ресурсів залишається для виробництва інших молочних товарів (кефір, йогурт, сир).

Розподільна ефективність означає, що ресурси спрямовуються на виробництво тих товарів та послуг і в такому їх співвідношенні, яке є найбажанішим для суспільства. Вона досягається

тоді, коли виробляється продукція, що має найкращу, тобто оптимальну для суспільства, структуру (усі види молочних продуктів відповідно до попиту споживачів).

Отже, розподільна ефективність означає розподіл ресурсів між галузями й фірмами таким чином, щоб отримати найбажані-шу для суспільства структуру продукції. Виробнича ефективність означає, що кожен товар або послуга в цій оптимальній структурі продукції виробляється з найменшими витратами.

Ефективність

це такий стан економіки, за якого збіль

шення виробництва одного товару можливе тільки за рахунок зменшення виробництва іншого товару. Ефективність вимірюється за допомогою таких показників, як фондовіддача, матеріаловід-дача, продуктивність праці.

Розглянемо показники, які характеризують ефективність використання трудових ресурсів: продуктивність праці та трудомісткість.

Продуктивність праці — це кількість виготовленої продукції одним суб’єктом (робітник, бригада, фірма, країна) за одиницю часу (година, місяць, квартал, рік).

Трудомісткість показує, скільки часу потрібно для випуску одного виробу (у натуральному вираженні) або для виробництва продукції на одну гривню (у вартісному вираженні). Показник трудомісткості обернено пропорційний продуктивності праці.

ПП

I.T._L

Т ’ ПП

розрахунку

вати певні методи.

1. Продуктивність праці вир вується в натуральних величинах Вона не залежить від зміни цін, і

умов індекс продуктивності праці розраховується за фор

мулою

2. Якщо виробництво вираженні, то для розраху:

чинник зростання

і =—

1ПП J

(1)

І

І

Q-P

ПП

h-ip

(2)

де Іт — індекс продуктивності праці; виробництва (у штуках, тоннах, літрах); І,

IQ — індекс обсягу — індекс кількості

робітників; Ір

(у поточних цінах);

Навчаємося разом

індекс цін; Iq.p — індекс обсягу виробництва

1. Дайте класифікацію благ: 1) лікарські рослини; 2) послуги авіа-перевезення; 3) детективи Е. С. Гарднера; 4) журнал «Бухгалтерський облік»; 5) феєрверк; 6) комп’ютер; 7) проїзд у метрополітені; 8) нафта; 9) послуги пожежної служби; 10) бетонозмішувач.

Алгоритм класифікації економічних благ

1. Усі названі блага необхідно поділити на неекономічні та економічні за трьома ознаками. Одні й ті самі блага належать і до економічних благ, і, за певних умов, до неекономічних. Неекономічні блага: лікарські рослини, зібрані в лісі людьми для власного споживання; нафта як неви-добуті корисні копалини. Економічними благами можуть бути всі перелічені блага, у тому числі лікарські рослини в аптеці або як сировина

для виробництва шампуню; нафта як сировина (природний виробничий ресурс) у хімічній промисловості.

2. Поділимо блага на споживчі (прямі) та інвестиційні (непрямі). Одні товари чи послуги можуть бути тільки споживчими (детективи, феєр

верк, проїзд у метрополітені), інші

тільки інвестиційними (нафта, бе

тонозмішувач). Існують такі товари й послуги, які споживають і домашні господарства, і фірми (лікарські рослини, послуги авіаперевезення, журнал «Бухгалтерський облік», комп’ютер, послуги пожежної служби).

3. Поділимо блага на індивідуальні, тобто ті, які домогосподарство або фірма купують за власні фінансові ресурси, та суспільні (за ознаками не-виключення та неконкурентності). Поділ може здійснюватися тільки за принципом «або-або». Індивідуальні: лікарські рослини, послуги авіаперевезення, детективи, журнал, комп’ютер, проїзд у метрополітені, нафта, бетонозмішувач. Суспільні блага: феєрверк (як дія), послуги пожежної служби. Ці блага оплачує держава з державного або міського бюджету. Якщо держава бере на себе оплату за благо замість певних верств населення (проїзд у метрополітені), то це квазісуспільне благо.

2. За перший рік після підвищення цін на 12 % випуск продукції в поточних цінах зріс на 35 %. Кількість робітників спочатку зменшилася на 12 %, а потім зросла на 1/8. Наступного року трудомісткість виробництва знизилася на 10 %. Визначте: 1) як змінилася продуктивність праці за два роки; 2) якими є середньорічні зміни продуктивності праці.

Розв’язання. Для виконання завдання використаємо індексний ме-

тод: 7ПП = 7

І,

І-го року ПП2

року

1) Лт,.

го року

визначимо за формулою: І

І

ПП

1 -го року

Q (у поточних цінах)

h-h

IQ.P= 10°„+35 = 1,35 ; ір = 1,12 ; IL=IL-ILi\ 7, = “^=0,88;

100

I, = 1+і = -=1,125; IL =0,88 1,125 = 0,99 ; L2 8 8

100

I

1,35

HII

1-ГО |м»ку

1,12-0,99

= 1,2175 ;

2) 7

ші

= 1:7

2-го |юку

трудомісткості

,; 7™.

трудомісткості

.=0,9; І

ПП

2-го року

= 1 : 0,9 = 1,11;

3) І

ІШ

1,2175 1,11 = 1,35.

ШІ

Оскільки індекс більший за 1, то за два роки продуктивність праці зросла на (1,35-1) 100 % = 35 % .

Середньорічна зміна продуктивності праці визначається як

І0Г =7і,35 =1,16, тобто в середі зростала на (1,16 — 1)100 % = 16 % .

17

?

Запитання та завдання

1. Назвіть товари та послуги, які за певних обставин можуть бути і споживчими, і інвестиційними. 2. Дайте класифікацію благ: 1) стіл; 2) мінеральна вода; 3) шоколад; 4) підйомний кран; 5) театральна вистава; 6) послуги перукаря; 7) консультація юриста.

3. Якщо за інших рівних умов збільшиться зайнятість населення у сфері матеріального виробництва, то як це вплине на такий показник, як трудомісткість? Чи зросте при цьому ефективність виробництва? 4. Як розрізняються поняття «ефективність виробництва» та «ефективність використання ресурсів»?

ПРАКТИКУМ

Тестові завдання

1. Чи належать гроші до виробничих ресурсів?

А Так, але за умов, коли оплачуються проміжні товари Б так, якщо на гроші купують капітальні ресурси В ні, бо вони не беруть безпосередньої участі у виробництві Г ні, якщо вони не розміщені на банківському рахунку

2. Економічна категорія «власність» — це:

А юридичний акт закріплення прав володіння Б відношення фізичної особи до об’єкта власності В відносини між суб’єктами стосовно володіння, розпорядження, використання благ Г сукупність прав власників

3. Якщо трудомісткість виробництва зменшити на 25 %, то продуктивність праці:

А зменшиться на 25 %

#

Б збільшиться на 25 %

В збільшиться більш ніж на ЗО %

Г зменшиться більш ніж на ЗО %

4. У схемі ринкового кругообігу плата за комунальні послуги фермерським господарством виражає спрямування (рух) грошових потоків: А від домогосподарств на ринок ресурсів

Б

ід фірм на ринок товарів і послуг

В від домогосподарств на ринок товарів і послуг Г від фірм на ринок ресурсів

5. У схемі ринкового кругообігу отримання заробітної плати виражає спрямування (рух) грошових потоків:

А від ринку ресурсів до домогосподарств Б від фірм на ринок ресурсів В від держави до домогосподарств Г від домогосподарств безпосередньо до держави

6. Установіть відповідність між змістом виробничих ресурсів та їхньою

класифікацією.

1 Сировина, яку фірма закуповує в іншої А Природні ресурси

фірми для подальшого виробництва

2 Людські ресурси, які здатні ризикувати та нести економічну відповідальність

3 Сировина, яку фірма використовує в первинному виробництві

4 Транспортні засоби, які фірма використовує для виробництва економічних благ

Б Капітальні ресурси

В Підприємницькі здібності

Г Трудові ресурси Д Проміжні товари

23

Запитання та завдання

?

1. Розв’яжіть задачі. 1) За рік вартість виготовленої продукції зросла на 20 %, кількість робітників спочатку зросла на 10 %, а потім знизилася на 10 %, інфляція склала 12 %. Як змінилася продуктивність праці за рік? 2) За перший рік трудомісткість виробництва знизилася на 15 %, а наступного року зросла на 5 %. Як змінилася продуктивність праці на даному підприємстві за два роки? Які зміни продуктивності зафіксовані в середньому за півроку? 2. Розкрийте специфіку об’єктів певних типів власності, а саме: 1) назвіть блага, які можуть бути й об’єктами приватної власності, що ґрунтується на власній праці власника, й об’єктами

• •

приватної власності, що заснована на використанні найманої праці, й об’єктами особистої власності; 2) назвіть об’єкти, які в Україні перебувають виключно в державній формі власності; 3) назвіть, у якій специфічній формі закріплюється право володіння об’єктами при корпоративній формі власності.

ТЕМА II. РАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІЧНА ПОВЕДІНКА СПОЖИВАЧА ТА ВИРОБНИКА