ТЕМА І. ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ЕКОНОМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ І ЯВИЩ

§ 1. Основна проблема економіки. Роль економій-

• •

ноі науки

Мета діяльності людей

створення умов і благ

для задоволення своїх потреб упродовж життя. Економіка, за визначенням давньогрецького філософа Ксенофонта, означає управ

ління домашнім господарством (oikos

будинок, господарство,

nomos

закон, правило).

Економіка вивчає економічні потреби

тобто ті потреби,

для задоволення яких необхідна свідома діяльність людей, спрямована на виробництво товарів і послуг.

Суспільство не здатне виробити та спожити весь обсяг товарів

і послуг, які воно бажає отримати, але саме бажання мати певні

блага обмежити неможливо, тому нераціонально проводити політику стримування потреб. Вони спонукають людину до діяльності.

Виробничі ресурси, необхідні для виробництва товарів та послуг, є рідкісними й обмеженими. Обмеженість ресурсів зумовлює неможливість задовольнити всі потреби суспільства.

Оскільки потреби безмежні у своєму розвитку, а блага, за допомогою яких вони можуть бути задоволені, обмежені, тому з давніх-давен у житті людей існує проблема вибору. Проблема вибору полягає в тому, що через обмеженість ресурсів щодо масштабів потреб людей завжди доводиться вибирати, на що витратити ці ресурси. Але раціональне використання ресурсів може змінити рівень обмеженості. Обмеженість ресурсів може бути відносною, тобто за певний час можна відтворити ресурси в певних обсягах або зменшити їх обмеженість за рахунок більшої продуктивності

• •

їх використання.

Отже, можна визначити основні економічні аксіоми: 1) потреби завжди безмежні та мають тенденцію до зростання; 2) виробничі ресурси завжди обмежені, тому виникає необхідність їх раціонального використання.

5

Якщо в суспільстві на кожному етапі його розвитку виникає протиріччя між безмежними потребами та обмеженими ресурсами, то наука повинна знайти методи розв’язання цієї проблеми. Економіка в широкому розумінні вивчає раціональні методи використання обмежених ресурсів із метою найповнішого задоволення потреб.

Дуже стисло поняття «економіка» можна визначити як науку про вибір. Проблему вибору розв’язують усі суб’єкти економічних відносин: домогосподарства, фірми, держава.

Економіка вивчає систему відносин між економічними суб’єктами в процесі виробництва, розподілу, обміну та споживання економічних благ. Виробництво —

— це процес створення економічних благ. Економіка визначає умови оптимізації обсягів виробництва, за яких фірма максимізує прибуток. Розподіл — це

визначення кількості благ, що надходить у розпорядження економічним суб’єктам. Визначення справедливого принципу розподілу — одна з головних проблем економіки.

Сучасна ринкова економіка базується на принципі розподілу: економічні блага розподіляються пропорційно володінню виробничими ресурсами. Ринкова економіка також передбачає систему перерозподілу доходів.

У ході обміну в сучасних умовах товари та інформація надходять до суб’єктів економічної діяльності через такі посередники, як гроші. Завданням економіки також є раціональне використання фінансових ресурсів держави. Кінцевою метою процесу виробництва є споживання, тобто задоволення потреб.

Уся система економічних відносин зумовлена відносинами власності. Відносини власності й економічні відносини між до-могосподарствами, фірмами та державою регулюються економічними законами. Економічні закони, як і закони природи, мають об’єктивний характер, тобто діють незалежно від волі й свідомості людей. Але, на відміну від законів природи, вони функціонують саме в процесі економічної діяльності людини. Економічні закони

• U

виражають постійні, причинно-наслідкові, взаємозалежні зв язки між економічними явищами.

Будь-яка наука вивчає предмет свого дослідження за допомогою методів (інструментів аналізу). Слово «метод» у перекладі з грецької мови означає «шлях пізнання». Усі науки мають як загальні шляхи пізнання, так і специфічні. До загальних методів належать: метод діалектики, метод аналізу й синтезу, метод індукції та дедукції. До специфічних економічних мето дів можна віднести: метод наукової абстракції, метод поєднання історичного та логічного, метод поєднання позитивного й норма-

6

тивного аналізу, метод економіко-математичного моделювання, статистичний аналіз.

Метод наукової абстракції — це виділення найбільш істотних властивостей досліджуваного предмета й абстрагування (відкидання) другорядного. Саме наукова абстракція лежить в основі економічних законів.

Метод поєднання позитивного та нормативного аналізу. Вивчаючи аналітичну економіку, треба розрізняти позитивні (або фактичні) дані та нормативні твердження (або оціночні судження). Позитивна економіка описує факти й залежності між економічними явищами такими, як вони є в даній економіці. Вона допомагає описати, пояснити та спрогнозувати економічну поведінку. (Наприклад, підвищення податків зумовило розвиток «тіньової» економіки.)

Нормативна економіка вивчає явища з позиції їх відповідності існуючим (виведеним наукою) нормативам. Нормативні економічні знання застосовуються в розробці політики, спрямованої на побудову кращого суспільства. (Наприклад, уряд підвищив податки, щоб розв’язати проблему бюджетного дефіциту.)

Метод економіко-математичного моделювання складається з кількох напрямів.

0 Розрахунковий метод дає можливість дослідити функціональну залежність між економічними показниками, визначити їх параметри.

0 Використання схем, графіків, діаграм, які ілюструють взаємозалежність економічних показників, належить до графічного методу.

0 Для аналізу зміни будь-якої категорії (показника) використовується індексний метод розрахунків. Індекс показує, як змінюється вимірювана величина. Якщо індекс дорівнює 1 (або 100 %), то ситуація не змінилася; якщо індекс більше 1 (або 100 %), то спостерігається зростання показника; якщо індекс менше 1 (або 100 %), то показник зменшився.

Індекс зростання розраховується за формулою: величину показника в поточному періоді поділити на величину показника в базовому періоді. За базовий період береться рік, із яким

ми порівнюємо поточний показник. Базова величина

це 1 (або

100 %). Якщо показник збільшився у 2 рази, то 1 = 2, а величина показника збільшилася на: (2-1) 100 = 100%. Якщо показник

зменшився у 2 рази, то І

1

2

тобто величина показника зменши

лася на: (1-0,5) 100 = 50%.

7

Якщо необхідно проаналізувати зміну показника за кілька

• U

періодів, то використовується загальне правило операцій над індексами: записані в частках, вони підлягають множенню та діленню. Наприклад, у перший рік обсяг виробництва зріс на 12 %, у другий — знизився на 5 %. Як змінився обсяг виробництва за два роки?

Індекс зростання першого року дорівнює:

100 + 12

100

1Д2;

індекс зростання другого року дорівнює:

100-5

100

0,95

Індекс зростання за два роки становить: 1,12 0,95 = 1,064 .

Отже, за два роки обсяг виробництва збільшився на:

(1,064-1)-100%= 6,4 %.

Якщо показник, що аналізується (наприклад інфляція), змінюється різними темпами в різні періоди, то щоб проаналізувати середню зміну, необхідно зробити розрахунки за формулою:

4/Т"

Л/1 рі

; наприклад Ікварт = vріч Метод статистичного аналізу. Принципи статистичного методу дозволяють економічному аналізу бути об’єктивним. Показники, що порівнюються, повинні бути в однакових одиницях виміру. Ми не можемо порівнювати рівень життя в Україні та Польщі, якщо основні показники (мінімальна заробітна плата, середня пенсія тощо) представлені в національних валютах. Ці дані необхідно виразити в євро.

Статистичний аналіз також потребує порівняння реальних величин, які розраховуються в поточних обсягах та базових цінах. Саме реальні показники враховують інфляційні зміни за період, що аналізується, і надають достовірну інформацію про економічне зростання.