§ 6. Виробничі можливості. Раціональний виробник

Основна характеристика всіх виробничих ресур

сів

це їх обмеженість. Обмеженість

поняття відносне. В од

ному місці ресурс може бути обмеженим, тому що потреба в ньому значна, в іншому — така сама кількість ресурсу може бути безмежною, тому що на нього немає попиту (свинина в Україні та в мусульманських країнах).

Виробничі ресурси поділяються на відтворювані та невід-творювані. До відтворюваних ресурсів належать ті, що створюються й відновлюються природою (водні басейни, ґрунт, флора, фауна) та суспільством (засоби виробництва). До відтворюваних одночасно і природою, і суспільством належать трудові ресурси: люди з’являються на світ як біологічні істоти та набувають у суспільстві необхідних знань і навичок для виробничої діяльності. До не відтворюваних належать корисні копалини, що споживаються як сировина. Крім того, процес відтворення деяких ресурсів є таким тривалим, що їх можна віднести до невідтворюваних (чорноземи, вирубані ліси, забруднені водойми).

Абсолютна обмеженість виробничих ресурсів виявляється в неможливості збільшити кількість ресурсу при зростанні потреби в ньому. Абсолютно обмежена земля, кліматичні умови. Дуже близькими до абсолютної обмеженості є багато природних ресурсів.

Капітальні ресурси можна відтворити в процесі трудової діяльності. Обмеженість капіталу залежить від виробничого потенціалу країни. Таку обмеженість можна зменшити за рахунок будівництва нових заводів, створення нового обладнання. Але для цього потрібні час і фінансовий капітал. Відносна обмеженість трудових ресурсів оцінюється через міграційні процеси (переїзд робочої сили з однієї країни до іншої). Так само при обмеженості певних професій суспільство надає можливість перекваліфікуватися, тобто набути навичок в іншій професійній діяльності. Якщо ж можливість здобуття навичок обмежена природними чинниками, то такі професії завжди будуть обмеженими (співаки, художники).

Обмеженість підприємницьких здібностей виявляється в тому, що лише 5—10 % населення мають такі здібності від природи.

Проблема обмеженості потребує аналізу межі виробничих

U

можливостей.

35

Виробничі можливості — де можливості суспільства виробляти економічні блага за умови повного й ефективного викорис-

• ««

тання всіх наявних ресурсів та певного рівня розвитку технологи.

Коли суспільство приймає рішення стосовно використання своїх обмежених ресурсів, треба розв’язувати проблему: що виробляти — товари, які безпосередньо задовольняють потреби людей (споживчі товари), або товари, здатні задовольняти потреби виробництва (інвестиційні товари).

Наприклад, якщо суспільство використовує свої ресурси для виробництва лише споживчих товарів, воно виробить їх 5 млн одиниць: якщо ж тільки для виробництва інвестиційних товарів (верстатів, обладнання тощо), тоді воно здатне виробити їх 6 тис. одиниць. Проте суспільство прагне виробляти й те, й інше одночасно. Тому для реалізації цього слід зменшити виробництво й споживчих, й інвестиційних товарів до рівня, нижчого за максимальний. Значення цих альтернативних можливостей суспільства наведено в табл. 2.

Зафіксувавши числа таблиці на графіку та з’єднавши їх, отримаємо криву виробничих можливостей (мал. 7).

Табл. 2

s

ч

*

о

— S

Ч Я Я Я

— Е-Я

Ь- Е

« а

с

я

~

А

Б

В

Г

Д

Е

Є

я

=

о

S я

с*

5

сс

«

с

=-

5.0

4.8 4,5

3.9

3.0

1,8

0

Е-

U

Q

2

О

Т1

55

а

а.

я

я

0

1

2

3

4

5

6

5

1 2 3 4 5 6

Інвестиційні товари, тис. шт

Мил. 7. Крива виробничих можливостей

Крива виробничих можливостей (КВМ )

це геометричне

місце точок (варіантів) поєднання кількісних значень двох благ, які могли бути вироблені за повного використання всіх наявних ресурсів.

КВМ свідчить, що економіка завжди альтернативна, тобто суспільство має вибирати між виробництвом різних товарів шля-

36

хом перерозподілу ресурсів. Із точок, розташованих на кривій, що показують різні можливі поєднання випуску альтернативних товарів, воно має вибрати найбажанішу для нього в певний час.

А якою мірою фактичний (реальний) обсяг виробництва благ відповідає можливостям суспільства?

Розглянемо ситуації:

1. Фактичний обсяг виробництва продукції дорівнює виробничим можливостям суспільства (тобто точки А, В, С, D, Е, що йому відповідають, розташовані на КВМ) (мал. 8).

Споживчі товари

Мал. 8. Крива виробничих можливостей

Це означає, що суспільство має економіку з повною зайнятістю й повним обсягом виробництва.

Під повною зайнятістю розуміємо використання всіх придатних із наявних для виробництва ресурсів: економіка має забезпечити роботою всіх, хто хоче та спроможний працювати; не повинні простоювати капітальне обладнання або не використовуватися землі.

Повний обсяг виробництва означає, що всі залучені ресурси необхідно використовувати так, щоб вони максимально можливо задовольняли всі потреби суспільства. Кожна точка на кривій виробничих можливостей показує ефективне виробництво.

2. Фактичний обсяг виробництва нижчий за можливості суспільства (тобто точка М, яка відповідає фактичному обсягу виробництва продукції, розташована всередині КВМ) (мал. 8).

Це означає, що суспільство неповною мірою використовує свої ресурси. Причини цього різні: недосконала технологія, неефективне управління, безконтрольне використання ресурсів, високий рівень безробіття тощо.

37

■ МЯШШШ . _____

3. Обмеженість ресурсів при незмінній технології робить недосяжною комбінацію виробництва в точці W, розташованій

• •

праворуч від кривої.

Зміщення кривої виробничих можливостей праворуч означає економічне зростання, яке можливе за умов збільшення виробничих ресурсів (екстенсивне зростання) або використання нових технологій (інтенсивне зростання). Тому конкретно це можуть бути такі ситуації: видобуток нових корисних копалин, збільшення кількості робітників за умов демографічного зростання або міграційних процесів — екстенсивне зростання, використання нових технологій, більш продуктивного обладнання, підвищення кваліфікації робітників — інтенсивне зростання.

Криву виробничих можливостей розглядають як криву

трансформації, оскільки вона дає можливість виразити (трансформувати) виробництво одного товару в розмірі втрат виробництва іншого товару, тобто через альтернативну вартість.

Із загального визначення альтернативної вартості як упущеної вигоди можна розрахувати альтернативну вартість виробництва однієї одиниці або певної кількості якогось товару. Альтернативна вартість виробництва однієї одиниці товару А — це та кількість товару В, яку «втратили», тобто не виробили при виробництві додаткової одиниці товару А. Зробимо розрахунки за даними КВМ на мал. 9.

Припустимо, що економіка в цей час виготовляє 12 одиниць товару В і 0 одиниць товару А та починає збільшувати виробництво товару А.

1) Альтернативною вартістю збільшення виробництва товару А від 0 одиниць до 1 одиниці є втрата 2 одиниць товару В.

[12-10 = 2]

2) Альтернативною вартістю збільшення виробництва товару А від 1 одиниці до 2 одиниць є втрата 4 одиниць товару В.

[10-6 = 4]

3) Альтернативною вартістю збільшення виробництва товару А від 2 одиниць до 3 одиниць є втрата 6 одиниць товару В.

[6-0 = 6]

Це приклад зростаючої альтернативної вартості одиниці товару А, яка виражена в кількості одиниць товару В, що втрача-

ються. Альтернативна вартість виробництва товару А зростає від 2 до 4 та до 6 одиниць.

Зокрема, альтернативна вартість рішення суспільства збільшити виробництво інвестиційних товарів (повернемося до мал. 7)

від 3 до 4 тис. одиниць дорівнюватиме 0,9 млн одиниць (3,9-3,0)

споживчих товарів, а з 4 до 5 тис. одиниць

1,2 млн споживчих

товарів (3,0-1,8). Тобто ми визначаємо ту кількість споживчих товарів, яку припиняємо виробляти, збільшуючи виробництво ін

вестиційних товарів, наприклад із 4 до 5 тис. одиниць.

Закон збільшення альтернативної вартості: під час збільшення виробництва одного блага за умов повної зайнятості ресурсів альтернативна вартість кожної додаткової одиниці цього блага зростатиме, що виражається в збільшенні втрат іншого блага для суспільства.

Закон зростання альтернативної вартості діє за умов, що виробництво кожного товару вимагає певних професійних зусиль і продуктивність праці є неоднаковою. Реально закон збільшення альтернативної вартості діє в кожному випадку, що графічно

в опуклій формі КВМ. Постійна ж альтернативна

проявляється в вартість і пряма КВМ

це абстрактне наукове припущення.

Мал. 10. Зростаюча альтернативна вартість

Мал. 11. Постійна альтернативна вартість

Ми вже вивчили раціональну поведінку споживача, навчилися розраховувати оптимальний набір споживчих благ за умов обмеженості доходів. Раціональний виробник діє аналогічно. Він також обмежений первісним грошовим капіталом, на який повинен придбати виробничі ресурси. Аналіз поведінки раціонального виробника зводиться до прийняття рішення: які набори ресурсів субститутів необхідно придбати за умов обмеженості фінансових ресурсів, щоб оптимізувати можливий обсяг випуску продукції, за якого максимізується прибуток.

Раціональний виробник повинен ураховувати й дію закону

• •

спадної віддачі.

to о

Закон спадної віддачі (продуктивності) відображає зв’язок між випуском додаткової продукції й зміною одного фактора виробництва за незмінного обсягу інших факторів.

Додаткові витрати одного з факторів виробництва (наприклад праці) за незмінної кількості іншого фактора (наприклад капіталу) супроводжуватимуться дедалі меншим обсягом додаткової продукції. Отже, віддача від використання додаткового трудового ресурсу зменшується (спадає).

У міру заміни капіталу працею віддача останньої (продуктивність праці) знижується. Аналогічно: при заміні праці капіталом знижується віддача капітального ресурсу. При одна

ковому й одноразовому збільшенні всіх факторів виробництва відбувається збільшення випуску продукції в такій самій або навіть більшій мірі. В останньому випадку фіксується зростання прибутковості на основі збільшення масштабу виробництва.

Навчаємося разом

Використовуйте графік кривих виробничих можливостей для від-

Капітальні товари

повіді на кожне з питань. У кожному випадку первісної кривої виробничих можливостей країни є крива ВВ’ (позначайте вибрану вами криву двома буквами).

Відповідь. 1) Припустимо, що відбувся великий технологічний прорив в індустрії споживчих товарів і нова технологія набула широкого застосування. Яка з кривих буде відповідати новій кривій виробничих можливостей? (BD’)

2) Припустимо, що до влади прийшов новий уряд, який забороняє використання у виробництві сучасної техніки. Яка з кривих буде відповідати новій кривій виробничих можливостей? ІАА’)

3) Припустимо, що в країні розвідані нові величезні запаси нафти й вугілля та в обох секторах економіки впроваджено значні технологічні досягнення. Яка з кривих буде відповідати новій кривій виробничих можливостей? (ССО

4) Якщо ВВ’ являє собою сучасну межу виробничих можливостей країни, що ви можете сказати про точку X? (За наявних ресурсів і технології ця точка недосяжна.)

5) Якщо ВВ’ являє собою сучасну межу виробничих можливостей країни, що ви можете сказати про точку Y? (Економіка не повністю використовує наявні ресурси й технологію. Прикладом точки Y є стан економічної кризи.)

40

?

Запитання та завдання

1. Які ресурси мають більший ступінь обмеженості на етапі первіс

ного розвитку суспільства, а які

у сучасних умовах індустріаль

ного розвитку? 2. Покажіть графічно зміни положення КВМ (по осях споживчі та інвестиційні товари) за таких умов: а) почався виїзд населення країни за кордон на заробітки; б) у металургійній промисловості збільшилося запровадження нових технологій; в) урожай сільськогосподарської продукції перевищує заплановані норми. 3. Визначте альтернативну вартість виробництва товару А, якщо на фірмі виробляють два товари: А та В, причому витрати робочого часу на виготовлення товару А становлять 12 год, а то

вару В

36 год.

ПРАКТИКУМ

Тестові завдання

1. Ціна товару X дорівнює 1,5 грн, а товару У — 1 грн. Якщо споживач оцінює граничну корисність товару У у ЗО ютилів і прагне досягти найбільшого задоволення від купівлі товарів X та У, тоді він повинен взяти граничну корисність товару X:

А

за

45 ютилів

Б

ЗО

ютилів

В

20

ютилів

Г

15

ютилів

2. Яке з наведених тверджень є неправильним?

А кожна точка на кривій байдужості означає комбінацію бажаних двох товарів

Б усі точки на кривій байдужості означають однаковий рівень корисності

В усі точки на бюджетній лінії означають однаковий рівень корисності

Г кожна точка на бюджетній лінії означає комбінацію двох товарів, які спроможний купити споживач

3. Закон спадної граничної корисності полягає в тому, що:

А усі блага мають для споживача різну корисність, і тому їх можна

• • <

розташувати в порядку спадання цієї корисності Б необхідно споживати спочатку найкорисніші блага, а потім — решту В корисність від споживання наступної порції блага менша за ко-

• •

• • •

рисність попередньої порції

Г чим більше різноманітних благ буде споживати людина, тим меншою стає корисність кожного з цих благ

41

4. Ефективність графічно може бути зображена:

А тільки точкою на кривій виробничих можливостей, яка характеризує максимальний обсяг виробництва одного товару при нульовому виробництві іншого товару

Б тільки точкою на кривій виробничих можливостей, яка характеризує виробництво двох товарів в однакових обсягах В будь-якою точкою на кривій виробничих можливостей Г будь-якою точкою, яка показує комбінацію виробництва двох товарів та можливість збільшення їх обсягів за тих самих умов наявності ресурсів

5. Крива виробничих можливостей фермера має такий вигляд. Це означає, що альтернативна вартість рішення збільшити виробництво овочів із 600 до 800 тонн становить:

А 200 тонн зернових Б 500 тонн зернових В 600 тонн овочів Г 1700 тонн зернових

6. Установіть відповідність між вибором споживача та відображенням на графіку.

Товар А

?

1 Споживач витрачає весь свій дохід на придбання товару А

2 Споживач зробив оптимальний вибір

3 Споживач прийняв рішення про неможливий вибір при наявному доході

4 Споживач купив набір із двох товарів, але загальну корисність не максимізував

Запитання та завдання 1

А

Точка А

Б

Точка В

В

Точка С

Г

Точка D

Д

Точка Е

42

1. Запропонуйте заходи щодо раціонального використання природних ресурсів країни. 2. Чому КВМ називається кривою трансформації? 3. На фірмі працюють дві бригади, які мають такі виробничі можливості: перша бригада за місяць виготовляє 130 одиниць

товару А або 98 одиниць товару В, друга бригада

150 одиниці

товару А або 80 одиниць товару В. 1) Заповніть шкалу виробничих можливостей фірми. 2) Побудуйте КВМ фірми та визначте ефективні варіанти виробництва.