§ 3. Зміст економічного кругообігу

Кругообіг економічної діяльності — це спрощена модель основних економічних взаємозв’язків у ринковій економіці. Ця модель дає загальне уявлення про те, як домогосподарства та фірми взаємодіють на різних ринках, обмінюючись товарами й послугами, виробничими ресурсами (також відомими як фактори виробництва) і грошима.

Економіка розвинених країн організована навколо системи індивідуальних ринків, де ціни на товари та послуги визначаються через взаємодію покупців і продавців. Роль покупців і продавців виконують ринкові суб’єкти: домогосподарства, фірми та держава.

Домашні господарства в ринковій економіці — це окремі особи або родини, які як власники ресурсів продають фірмам виробничі ресурси (природні, капітальні, трудові), а як споживачі — купують у фірм товари й послуги. Кінцевою метою домашніх господарств є найбільш повне задоволення всіх своїх потреб.

У ринковій економіці це можливо тільки за рахунок грошових доходів споживачів (заробітна плата, рента, підприємницький дохід, дивіденди тощо).

Фірма в ринковому кругообігу — це підприємство будь-якого виду діяльності (виробниче, торговельне, сфери послуг) і будь-якої форми власності (приватне підприємство, товариство з обмеженою відповідальністю, акціонерне товариство, державне, комунальне підприємство). Фірма повинна мати фінансові ресурси, на які вона придбає виробничі ресурси. Кінцевою метою діяльності фірми

18

є отримання прибутку. Це можливо тільки за умови ефективного виробництва.

Держава представлена у вигляді установ, діяльність яких забезпечується за рахунок фінансування з державного бюджету (податки). Держава в ринковій економіці виконує функцію регулювання соціально-економічних процесів: забезпечення внутрішньої й зовнішньої безпеки; розвиток соціальної інфраструктури, зокрема освіти, охорони здоров’я, науки, транспорту; забезпечення соціальних гарантій у галузі трудового права; розробка стимулів для охорони навколишнього середовища.

Спочатку фірми та домашні господарства зустрічаються на ринку виробничих ресурсів. Домашні господарства виходять на ринок виробничих ресурсів як продавці. На ринку є покупці (підприємці, що нагромадили достатню кількість грошей і згодні ризикнути, вклавши їх у виробництво). На ринку здійснюються такі потоки: домашнє господарство продає виробничі ресурси, отримуючи доходи (заробітну плату, ренту, дивіденди, підприємницький дохід). Фірма при цьому купує виробничі ресурси в певній пропорції, оплачуючи їх вартість (це її витрати).

Далі процес обміну переривається. Фірма здійснює виробничу діяльність: раціонально з’єднує куплені виробничі ресурси та виробляє товари й послуги. При цьому фірма повинна реалізувати конкурентні переваги, що виражається або в якісних характеристиках товарів і послуг, або в більш низьких цінах.

Наступна зустріч домашніх господарств і фірм відбувається на ринку споживчих товарів і послуг. Роль ділових фірм полягає в тому, щоб постачати товари й послуги, яких бажають домогосподарства, й отримати в процесі цього дохід (TR = Р Q , де Р —

ціна; Q

кількість проданих товарів чи наданих послуг).

Фірма прагне отримати прибуток

різницю між доходом

від продажу та витратами на придбання всіх виробничих ресурсів (к = TR — ТС).

Наприкінці другого акту обороту реалізовано цілі ринкових суб’єктів. Домашні господарства придбали товари й послуги для задоволення своїх потреб. Фірми отримали прибуток, що дасть змогу в наступному виробничому процесі виробити ще більше товарів і послуг та знову отримати прибуток.

Обмін між виробниками та споживачами певних товарів та послуг прискорюють гроші, які використовуються як специфічний товар-еквівалент.

На першому етапі аналізу ми абстрагувалися від ще одного суб’єкта ринку — держави. Але ви вже знаєте, що в сучасній ринковій економіці держава активно виконує регулюючу функцію.

Споживчі

витрати

РИНОК ТОВАРІВ ТА ПОСЛУГ

Дохід

фірми

Товари та послуги

Товари та послуги

Податки

Послуги

держави

у

Купівля товарів і послуг, субсидії

Товари і послуги

Домогосподарства

А

к

У

Держава

к

У

У

Фірми

Виробничі

послуги

І

І

І

І

4

Грошові доходи (трансферти)

А

Послуги

держави

і

і

і

і

4

Податки

А

Виробничі

ресурси

Виробничі

ресурси

Грошові дохо,

и:

(заробітна плата, рента, РИНОК РЕСУРСІВ відсотки, прибуток)

Витрати

фірми

У

Мал. 1. Кругообіг за участю держави

У ринковому кругообігу до державної скарбниці надходять податкові платежі від домогосподарств та фірм відповідно до чинного податкового законодавства. Держава надає з бюджету субсидії виробникам із метою підтримки певних напрямів виробництва споживчих товарів та послуг. Грошові потоки від держави до домогосподарств спрямовуються у вигляді трансфертних платежів.

Трансферти — це потоки, які не мають зворотних потоків товарів та послуг, тобто стипендії, пенсії, виплати у випадку безробіття тощо. Трансферти можуть бути й приватними.

Умовно взаємозалежність між ринковими суб’єктами стосовно раціонального розподілу ресурсів, товарів та послуг можна представити певною моделлю (мал. 1).

Усі взаємозв’язки між ринковими суб’єктами регулюються відносинами власності.

Власність — це відносини між суб’єктами стосовно привласнення економічних благ, тобто володіння, розпорядження та користування ними.

Те, чим ви володієте, називається об’єктом власності. Об’єктом власності може бути майже все: засоби виробництва, нерухомість, природні ресурси, предмети особистого споживання, гроші, цінні папери, коштовні метали та вироби, інтелектуальна

власність, культурні и історичні ЦІННОСТІ.

Суб’єкт власності — це індивідууми, організації, підприємства, установи, об’єднання осіб усіх організаційно-правових форм, держава в особі органів державного управління, муніципалітети.

Право власності — це сукупність узаконених державою прав та норм економічних взаємовідносин. Теоретично виділяють два типи власності — приватну й суспільну. Приватна власність характеризується тим, що засоби виробництва, а отже, і вироблений продукт, належать приватним особам. Основні види приватної

— це приватна власність, яка базується на праці власника, і приватна власність, в основі якої лежить наймана праця.

власності

Крім того, існує ще одна форма приватної власності

ін

телектуальна власність, об’єктами якої є наукові та літературні

• ••

твори, патенти, ліцензії, знаки на товари и послуги, права на винаходи, права на інформацію щодо промислового, комерційного та наукового досвіду.

Існує також різновид приватної власності — особиста власність окремих осіб на споживчі блага, які здатні задовольнити потреби людини як споживача, але не здатні стати джерелом доходу.

Суспільна власність характеризується тим, що суб’єктом виступає все суспільство або колектив, який нею спільно володіє, використовує й розпоряджається. Суспільна власність, розрізняючись за рівнем усуспільнення, може мати такі види: власність народу в цілому та власність окремого колективу. В обох випадках установлюється рівність спільних власників. Реальними формами суспільної власності є загальнодержавна, державна, кооперативна, акціонерна (корпоративна), власність господарських товариств, громадських організацій, сімейна тощо.

Корпоративна власність — це власність групи осіб, однак умови її формування своєрідні. Корпорація — це насамперед акціонерне товариство. капітал якого створюється акціонерами. Ак-

капіталу

на дохід у вигляді дивідендів на акції.

Кооперативна власність

це форма колективної, су

спільної власності, що базується на пайових внесках членів кооперативу.

За

ними, тому держава створює рівні умови для розвитку всіх форм

власності

• •

Навчаємося разом

Позначте на схемі кругообігу такі об’єкти, суб’єкти та потоки: 1) акціонерне товариство «Прогрес»; 2) акціонерне товариство «Прогрес» виплатило заробітну плату своїм працівникам; 3) родина Петренків сплатила за електроенергію; 4) рекламне агентство заплатило за телефонні розмови; 5) колишній працівник приватного підприємства отримав пенсію; 6) пральня «Білосніжна» отримала прибуток; 7) мерія міста організувала святковий феєрверк; 8) школяр придбав новий підручник з економіки; 9) нафта; 10) взуття.

Розв язання

Схема ринкового кругообігу в мішаній економіці

?

Запитання та завдання

1. Охарактеризуйте товарно-грошові потоки між державою та фірмою в моделі кругообігу мішаної економіки. 2. На схемі кругообігу в мішаній економіці позначте такі об’єкти, суб’єктів та потоки: 1) фермерське господарство з вирощування кроли

ків; 2) виробники галузі народних промислів отримали дотації (субсидії); 3) студент заплатив за проживання в гуртожитку; 4) 100 гривень; 5) викладач економіки; 6) автомайстерня заплатила за оренду приміщення; 7) родина Петренків отримала дивіденди на акції кондитерської фабрики. 3. «Права власності — це права контролювати використання певних ресурсів і розподіляти витрати й вигоди, які виникають при цьому* (Пол Хейне). Прокоментуйте цей вислів.