§ 29. Міжнародна валютна система. Формування валютного курсу

Міжнародні валютні відносини

це сукупність

економічних відносин між країнами, юридичними і фізичними особами, міжнародними економічними, фінансово-кредитними організаціями з приводу функціонування і розвитку валюти. Основними формами валютної системи є національна і світова. Виділяють також регіональну валютну систему.

Світова валютна система склалася ще в XIX ст. у вигляді золотого стандарту, за якого міжнародними грошима було золото. На Генуезькій конференції в 1922 р. було укладено міжнародну угоду, яка документально оформила світову валютну систему, увівши золотодевізний стандарт, який передбачав обмін провідних валют на золото за фіксованим співвідношенням.

У 1944 р. виникла Бреттон-Вудська валютна система (золотодоларовий стандарт). Основні положення цієї системи: світовими грошима вважалися золото і долар; казначейство СІЛА зобов’язувалося обмінювати долари центральним банкам та урядовим установам інших країн за встановленим офіційним курсом 1934 р. (35 доларів за тройську унцію — 31,1 г золота); всі валюти твердо прив’язувалися до долара.

У 1976 р. в Кінгстоні (Ямайка) члени МВФ оголосили перехід до якісно нової світової валютної системи, в основу якої було покладено такі основні принципи: 1) перехід до «плаваючих» курсів та перетворення СПЗ (спеціальних прав запозичень) на світовий грошовий еталон (базу паритетів і курсів), на головний резервний актив та міжнародний засіб розрахунків і платежів;

2) юридичне закріплення процесу демонетизації золота; 3) посилення міждержавного валютного регулювання, у тому числі через МВФ шляхом впливу на механізм «плаваючих» курсів.

Світова валютна система включає валютний механізм

тоб-

168

то правові норми та інститути, які ці норми виробляють і представляють, а також систему міжнародних валютних відносин, тобто зв’язки, які виникають між різними суб’єктами міжнародних економічних відносин на валютних ринках із метою здійснення міжнародних розрахунків, кредитних і валютних операцій.

До важливих характеристик валюти належить її здатність обмінюватися на інші валюти. Така здатність називається

конвертованістю валюти. Валюти бувають вільно конвертованими, частково конвертованими і неконвертованими.

Вільно конвертовані валюти — це валюти, які вільно й необмежено обмінюються на інші валюти. Це валюти країн, які повністю скасували валютні обмеження як для нерезидентів (іноземних фізичних і юридичних осіб), так і для резидентів (національних фізичних і юридичних осіб).

Частково конвертовані валюти

це валюти, які обміню

ються тільки на деякі інші валюти. Це валюти країн, які скасували валютні обмеження не за всіма валютними операціями або

тільки для нерезидентів.

Неконвертовані валюти

це валюти, які функціонують

тільки в межах однієї країни й не обмінюються на інші валюти. Це валюти країн, які повністю зберігають валютні обмеження за всіма валютними операціями як для резидентів, так і для нерезидентів.

У межах поняття конвертованості валют існує поняття ре

зервної валюти

Резервна валюта

це валюта, яка використовується для

обслуговування міжнародних розрахунків під час зовнішньотор-

• U

говельних операцій, іноземних інвестицій і при визначенні світових цін. Роль резервних валют виконують долар США, фунт стерлінгів, євро та японська ієна.

Євро є валютою, що базується на кошику національних валют країн — учасниць ЄС. Від 1 січня 1999 р. його запроваджено в обіг.

Країни ЄС висунули жорсткі вимоги щодо фінансово-економічних показників країн, які бажають користуватися євро, а саме: дефіцит державного бюджету має становити не більш ніж З % ВВП; сукупний державний борг — не більш ніж 60 % ВВП;

річна інфляція

не більша за середній рівень інфляції трьох

країн ЄС із найнижчим рівнем інфляції; середнє номінальне їх значення довгострокових відсоткових ставок не більш ніж 2 % середнього рівня у трьох країнах ЄС із найстабільнішими цінами (близько 9 %); межі коливань взаємних валютних курсів — ±15 %.

Ще однією формою міжнародних грошей є СДР (спеціальні права запозичення). Вони призначені для регулювання сальдо платіжних балансів, поновлення офіційних резервів, розрахунків із МВФ та вимірювання вартості національних валют. Наявність у країні ліміту СДР дає їй право на придбання в обмін на СДР

• •• •

конвертованої валюти для подальшого п використання на цілі, передбачені угодою про СДР.

169

Валютний курс

це ціна грошової одиниці однієї країни,

яка виражена в грошовій одиниці інших країн.

Розрахунки за міжнародними операціями між безпосередніми учасниками здійснюються через банки, які розглядають валютні операції як один зі способів отримання доходу. У зв’язку з цим при котируванні банки встановлюють два курси: курс по

купця

курс, за яким банк купує валюту; курс продавця

курс

за яким банк продає валюту. Для покриття витрат з обслуговування операцій та отримання прибутку між цими курсами існує різниця, яка називається маржею. Банки використовують пряме і непряме котирування валют.

Пряме котирування

• •

це вираження одиниці іноземної ва

люти в національній, тобто 1, або 10, або 100 одиниць іноземної валюти дорівнює х одиницям національної валюти. Наприклад, 100 дол. = 800 грн.

Непряме котирування

це вираження одиниці національної валюти в іноземній, тобто 1, або 10, або 100 одиниць національної валюти дорівнює х одиницям іноземної валюти. Наприклад, 100 грн =12,5 дол. (за умов попереднього прямого котирування).

При укладанні угод купівлі-продажу на валютному ринку

використовуються такі види курсів:

Крос-курс — це співвідношення між двома валютами, яке встановлюється з їх курсу щодо курсу третьої валюти. Часто виникають ситуації, коли невигідно або неможливо здійснювати пряму купівлю певної іноземної валюти. Тоді використовують

крос-курс.

Курс гривні (долар за

гривню)

Форвард (строковий курс) — ціна, за якою дана валюта продається або купується за умови передачі її на певну дату в майбутньому.

Міжнародні зв’язки (туристичні по-

• •

Кількість гривні

Мал. 29. Зміни курсу валют

їздки, навчання, стажування, спільні підприємства, спортивні змагання, експортно-імпортні операції) вимагають здійснення угод на ринку іноземних валют. В Україні кожний громадянин або організація можуть зробити обмін української гривні на валюту іншої країни в банку або пункті обміну. При системі гнучких (плаваючих) валютних курсів обмінний курс установлюється в результаті вільних коливань попиту

• м

і пропозиції як рівноважна ціна валюти на валютному ринку (мал. 29).

170

Знаючи теорію попиту-пропозиції, можна визначити, що збільшення попиту на гривню приведе до підвищення курсу,

а зниження попиту на національну валюту

до його зниження.

При цьому на курс гривні впливатиме попит-пропозиція на іноземну валюту.

Припустимо, сім’я вирішила поїхати на відпочинок до іншої країни. Члени сім’ї впродовж року збільшуватимуть попит на долари, щоб їх нагромадити. Якщо перевага багатьох українських сімей виявиться сталою, то попит на долар або євро збільшиться і курс цих валют підвищиться, а отже, курс гривні впаде.

На курс валют впливають рівень конкурентоспроможності національних товарів на зовнішніх ринках, темпи інфляції, відмінність відсоткових ставок у різних країнах, державна політика. Цікаво, що підприємці однієї країни по-різному зацікавлені в зміні курсу національної валюти: експортерові товару вигідне

• •

зниження курсу своєї національної валюти, імпортерові товару підвищення цього курсу.

Навчаємося разом

Які вигоди або збитки мають експортери при змінах курсу національної валюти?

Розв’язання. Припустимо, ми є виробниками цукрового буряку й експортуємо свою продукцію до Європи. На початку року ми уклали контракт про постачання продукції на 15 млн євро. За період дії контракту гривня подешевшала від 0,125 до 0,1 євро. Як це позначиться на наших прибутках?

При курсі 1грн =0,125 євро ми повинні поставити продукції на 15 млн: 0,125 = 120 млн грн.

Якщо 1 грн = 0,1 євро, то за постачання своєї продукції ми отримаємо 15 млн: 0,1 = 150 млн грн, що означатиме для нас вигоду.

Якщо гривня подорожчає, то наша продукція для європейців стане менш конкурентоспроможною, і доходу від продажу ми отримаємо менше, ніж раніше.

Відповідь. Якщо національна валюта дорожчає, то експортери вітчизняної продукції зазнають збитків, і, навпаки, отримують вигоди, якщо національна валюта дешевшає.

7

Запитання та завдання

1. Зниження доходів українців або послаблення їхньої зацікавленості в іноземних товарах приведуть до знецінювання чи подорожчання гривні? 2. Якими будуть наслідки знецінювання гривні для імпорту України? 3. Розрахуйте крос-курс російського рубля до долару через гривневу базу котирування.

171