§ 32. Основні проблеми глобалізації. Україна у світовому глобалізованому середовищі * •

Глобальні проблеми

проблеми, пов’язані

з природно-антропогенними явищами, що виникли в процесі роз

• • •

витку сучасної цивілізації і мають загальнопланетарнии характер як за своїми масштабами та значенням, так і за способами розв’язання.

Велику небезпеку для людства становить стан довкілля, що катастрофічно погіршується, назріла необхідність спільного світового освоєння космосу, запасів Світового океану. Загальною турботою є паливно-енергетичне, а також сировинне забезпечення країн. Вимагає швидкого розв’язання і продовольче питання: воно злободенне ще для багатьох країн. У цьому ряду стоять проблеми голоду, бідності, боротьби з епідеміями, а також зі СНІДом.

Великі проблеми існують і на ринку праці: питання зайнятості, зростання масового безробіття хвилює більшість розвинених країн і країн, що розвиваються. У загальному колі проблем виокремлюється питання про охорону прав людини в сучасному

світі, про звільнення її від надмірного державного контролю.

181

Класифікація глобальних проблем:

1) Проблеми взаємодії природи й суспільства (забезпечення людства сировиною, енергією, продовольством, збереження навколишнього природного середовища, раціональне використання ресурсів Світового океану, мирне освоєння космічного простору тощо).

2) Проблеми суспільних взаємовідносин (відвернення світової термоядерної війни та забезпечення миру, подолання економіч-

•«

• •

ноі відсталості частини регіонів та країн світу; недопущення регіональних та міжнародних конфліктів; роззброєння і конверсія тощо).

3) Проблеми розвитку людини та забезпечення її майбутнього (пристосування людини до умов природного і соціального середовища, що змінюється під впливом НТП, подолання епідемій, тяжких захворювань (СНІДу, наркоманії тощо), боротьба з міжнародною злочинністю, наркобізнесом, тероризмом, проблеми демократизації та охорони прав людини тощо).

У сучасних умовах сформовані основні форми міжнародного співробітництва в розв’язанні глобальних проблем:

• ••

здійснення спільних проектів і програм із ліквідації зон економічного лиха;

встановлення уніфікованих норм та правил природокористування;

З роззброєння і конверсія;

виділення кредитів та допомога країнам, що розвиваються, у розв’язанні проблем бідності, голоду, хвороб, неграмотності;

загальнопланетарні та регіональні угоди під егідою ООН та інших міжнародних організацій тощо.

На сучасному етапі розвитку світового господарства класифікація 193 країн за рівнем доходу на одну особу дозволила отримати сім кластерів (від нульового до шостого). Розрахунки показали, що перші три кластери (нульовий—перший—другий) об’єднують 31 з найбільш розвинених країн, у яких формується 69 % світового ВВП і проживає 13,5 % населення світу. До них належать Норвегія, Ісландія, Ірландія, Данія, Швейцарія, Швеція, Об’єднані Арабські Емірати, Нідерланди, Велика Британія, США, Австралія, Канада, Бельгія, Франція, Німеччина, Кувейт, Італія, Сінгапур, Японія, Греція, Іспанія, Бруней, Нова Зеландія та ін. До третього та четвертого кластерів належать 25 країн, що динамічно розвиваються, а саме: Гонконг, Ізраїль, Словенія, Португалія, Республіка Корея, Словаччина та ін. П’ятий і шостий кластери об’єднують 137 країн, що розвиваються, та країни з трансформаційною економікою, зокрема Російська Федерація, Чилі, Мексика, Бразилія, Китай, Індія, Аргентина, Туреччина,

182

Уругвай, Казахстан, Україна та ін. Ці країни формують 24 % світового ВВП, і на їх частку припадає 81 % населення. Країни цих кластерів характеризуються суттєво нижчими показниками рівня ВВП на одну особу, експорту та імпорту порівняно з країнами перших п’яти кластерів.

У сучасному глобалізованому світі розвиток країн залежить від максимального використання інформаційних, інтелектуальних ресурсів та наявного науково-технічного потенціалу. Тому стратегія розвитку України та її експортного потенціалу має бути пов’язана з модернізацією виробництва, реалізацією інформаційно-інноваційної моделі розвитку.

Стратегія розвитку України на найближчі 15—20 років полягає в прискореному створенні інноваційної системи та сприятливого інноваційно-інвестиційного середовища.

Україна потребує значного фінансового забезпечення економічних реформ. Із цією метою країна співпрацює з міжнародними валютними і кредитно-фінансовими організаціями — Міжнародним валютним фондом (МВФ), Світовим банком (СБ), Європей-

ч

ським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР). Крім цього,

• О

вона отримує позики і кредити від центральних і комерщиних банків економічно розвинених країн — Німеччини, СІНА, Італії, Франції, Японії та ін. У результаті формується державний борг України зовнішнім кредиторам, тому важливим завданням уряду є вміле його обслуговування.

Україна має значні перспективи розвитку різних форм міжнародного науково-технічного співробітництва: від підготовки зарубіжних спеціалістів у вищих навчальних закладах до участі у спільній зі СІНА, Росією та Норвегією програмі «Морський старт».

Ставши учасником міжнародного поділу праці, Україна

• •

прагне посісти в ньому гідне місце, розвивати з іншими країнами взаємовигідні партнерські відносини, активніше інтегруватися у світове господарство. Одним з основних завдань зовнішньоекономічної діяльності країни є входження у глобальні та регіональні валютно-фінансові й торговельно-економічні організації. Україна вже є членом Міжнародного валютного фонду, Світового банку, Європейського банку реконструкції та розвитку, а також Світової організації торгівлі. Участь у ній дає можливість бути рівноправним партнером на світових ринках товарів і послуг.

Україна зацікавлена у зміцненні зв’язків із ЄС і навіть у вступі до нього, однак це віддалена в часі перспектива. Зараз Україна співпрацює з Європейським союзом на основі спеціальної угоди про партнерство.

183

Суперечливі процеси глобалізації розв’язують міжнародні організації. У попередніх темах ми розглянули діяльність МВФ, СОТ, ЄС, Світового банку.

Незважаючи на певну різницю у функціях, усі організації банку тісно пов’язані, перш за все, єдністю цілей: сприяння стабільному економічному зростанню країн-членів, допомога в рекон-

*

• •

струкци господарства країн, що розвиваються, заохочення розвит-

• u

ку приватного сектору, залучення іноземних інвестицій.

Видаючи кредити, здійснюючи консультації з питань економічної політики й надаючи технічну допомогу, Світовий банк

сприяє реалізації широкого кола програм, метою яких є скорочення бідності й підвищення рівня життя населення в країнах, що розвиваються. Так, у цих країнах середня тривалість життя зросла з 55 до 65 років, подвоїлася кількість письменних серед дорослого населення, збільшилась загальна кількість дітей, що навчаються в початковій школі (із 411 млн до 681 млн осіб), на 50 % знизилася дитяча смертність.

Але нерозв’язаними лишаються ще багато проблем.

Для країн Африки епідемія ВІЛ/СНІДу становить найбільшу небезпеку. Із вересня 2000 р. Банк розпочав реалізацію Багатократної програми боротьби з ВІЛ/СНІДом для Африки. Програма передбачає швидке й гнучке фінансування конкретних проектів боротьби із цим захворюванням на умовах Міжнародної асоціації розвитку — установи Банку, що надає кредити на пільгових умовах.

Банк підтримує програми скорочення бідності, надає допо

могу в галузі освіти, проводить

• ••

усьому світі консультації для

збору інформації, необхідної для розробки екологічної стратегії.

Ще одним напрямком діяльності Банку є надання допо-

м

• •

моги країнам у галузі вдосконалювання законодавства и судової системи, причому діяльність Банку крім реформування конкретних аспектів законодавства охоплює реалізацію програм боротьби з корупцією в судових органах.

Міжнародні організації використовують свої фінансові ресурси, висококваліфікований персонал і велику базу знань для надання допомоги кожній країні, що розвивається, у процесі забезпечення стабільного, сталого розвитку, що ґрунтуються на принципах соціальної справедливості. Основна увага приділяється наданню допомоги найбіднішим групам населення з найбідніших країн.

Відповідно до умов надання кредиту МВФ та Світовим бан-

м

ком країни мають вжити таких заходів:

інвестування в розвиток людських ресурсів, зокрема шляхом удосконалювання систем охорони здоров’я й освіти;

1 184

концентрація зусиль на соціальному розвитку, чинниках зниження рівня бідності; зміцнення здатності урядів надавати якісні послуги, забезпечення ефективності й прозорості

• •

• •

їхньої діяльності;

охорона навколишнього середовища; підтримка й стимулювання розвитку приватного підприємництва;

0 підтримка реформ, спрямованих на макроекономічну стабілізацію, що забезпечує умови для інвестицій і довгострокового планування.

Саме ці заходи зменшують диференціацію між країнами, яка характеризує сучасний процес глобалізації.

Навчаємося разом

Дві фірми з виробництва синтетичних миючих засобів, які розташовані на протилежних берегах річки і належать різним країнам, скидають у річки шкідливі відходи (в умовних одиницях

забруднення

викидах). На даний період у воду потрапило

10 одиниць викидів, по 5 від кожної фірми. Міжнародний екологічний центр підрахував суспільні витрати на нейтралізацію цих викидів для кожної фірми і суспільні вигоди від цієї нейтралізації. Аналізи довели, що здоров’ю не загрожують лише 6 оди

ниць викидів. Яке рішення має прийняти кожна країна за умов глобалізації економіки? Наскільки раціональним є рішення про однакові заходи щодо обох фірм: кожна фірма повинна зменшити викиди на 3 одиниці. Проаналізуйте дані табл. 1 і для прийняття рішення складіть таблицю для порівняльного аналізу.

Табл. 1

Фірма 1. Країна А

Фірма 2. Країна В

tr .3 а В а а а а ч а

о а

а а а 2 >> а о о

а

hQ

ч

2

а а*

В з

а

Й а a cl

£ ^

о>

а

О

Еч

Гч

а

• іН

а

а

а

а

а

і

о

а

CU

а

S

О

а

ч

о

ч

а

а а

а

О)

а

а

о

а

гН

ч

а

а

Н £ (V

за а р

а Еч

а

*2 -п

З ч я-

•гН

а

а

а

о

а

а

a

>>

О

и

a

a

ч

гН

й

О

g Ч

g

a

1

160

350

160

2

370

650

320

3

630

900

480

4

940

1100

640

5

1300

1250

800

о

Еч

е-

Я

• гЧ

4

5

a

a

a

o

u

.m S a a

Я) .гН

£ a

S Я

>> 2 ч 3 a

o

CC

а

h

>5

G

a

a

pa Ь

• »H

350

650

900

1100

1250

Розв’язання. Наукові проекти, спрямовані на оздоровлення довкілля, застосовуються з позицій порівняльного аналізу граничних суспільних вигод і граничних суспільних витрат. В умовах глобалізації економіки при прийнятті рішень необхідно використовувати порівняльний аналіз за ринковими критеріями. При цьому слід дотримуватися правила: MR > або = МС.

За правилами розрахунків маржинальних витрат та маржинального доходу заповнюємо табл. 2.

(МС2 = ТС2 — ТС,; Мі?3 = TR3 — TR2)

Країна А має очищати 2 одиниці викидів, а країна В — 4 одиниці.

За однакового підходу щодо двох фірм суспільство зазнає збитків: на першій фірмі очищення 3-ї одиниці є нераціональним, витрати від цього рішення — 10; на другій фірмі неочищеною є 4-та одиниця, яка могла б принести вигоди в 40 одиниць, тобто витрати дорівнюють 40.

Табл. 2

‘З .2

S ес Я S

я я

Ч я

с =

Фірма 1. Країна А

Я S

s S о

я а

СЗ ь

я

и

ч

з*

Я

сз

о,

Рн

S

О

я

я

1 гуГ

5 5

со

Я 03

9* зя

я

я

О

А

Сн

я

я

я

я

я

Он

Он

Фірма 2. Країна В

я

З О

а ‘

я

м

0

0

0

0

0

0

0

1

160

350

+190

160

350

+190

2

210

300

+90

160

300

+140

З

260

250

10

160

250

+90

4

310

200

110

160

200

+40

5

360

150

210

160

150

-10

Таким чином, у цілому витрати суспільства того рішення становлять: 10 + 40 = 50 одиниць.

від неправильно прииня-

Запитання та завдання

1. Підготуйте доповідь на тему «Боротьба зі страшними хворобами століття». 2. Розкрийте глобальну проблему порушення екологічного балансу Світового океану.

Практикум

Тестові завдання

1. Одним із важливих чинників економічного зростання держав в умовах глобалізації є:

А інтернаціоналізація досягнень НТП Б розвиток монополій В розвиток монетарної системи

Г розвиток фіскальної системи

2. Екологічний неоколоніалізм

це:

А політика держави, спрямована на заборону екологічно небезпечного виробництва

Б спроби розвинених країн розв’язати власні економічні проблеми

• •

за рахунок менш розвинених країн В глобальне порушення природної рівноваги і деградація природного

середовища

Г

контроль за забрудненням до тих пір, поки граничні вигоди пере

вищують граничні витрати

3. Конверсія

це:

А зростання мілітаризації економіки

Б перерозподіл фінансових ресурсів на користь цивільних галузей В переведення військового виробництва на випуск мирної продукції Г зменшення видатків бюджету на утримання військово-промислового комплексу

4. Негативним наслідком глобалізації вважають:

А жорстку диференціацію країн

Б поліпшення інвестиційного клімату

9

В міграцію робочої сили Г міграцію капіталу

5. Однією з передумов розв’язання глобальних проблем є:

А стримування науково-технічного прогресу та зростаючої відкритості національних економік

Б об’єднання зусиль та ресурсів людства і перебудова системи міжнародних відносин на засадах загальнолюдських цінностей В підпорядкування інтересів країн, що розвиваються, потребам соціально-економічного прогресу високорозвинених країн Г підпорядкування інтересів високорозвинених країн потребам соціально-економічного розвитку країн, що розвиваються

187

CATSBUSI NESS.INFO

6. Установіть відповідність між процесами глобалізації та їх харак

терними ознаками.

1 Посилення диспропорцій у світовій економіці

2 Удосконалення механізму розподілу ресурсів

3 Використання країнами переваг масштабності

4 Програми допомоги в галузі освіти, розробки екологічної стратегії

А Позитивні наслідки глобалізації Б Об’єктивна основа процесу глобалізації В Діяльність СОТ Г Діяльність Світового банку

Д Негативні наслідки глобалізації

?

Запитання та завдання

1. Яку роль відіграють міжнародні організації в розв’язанні глобальних проблем? 2. У чому полягає об’єктивна необхідність інтеграції України в світове господарство. 3. Чи згодні ви з аргументацією антиглобаїістів: «Беручи участь у процесі глобалізації економіки, країна набуває відкритого типу економічної системи і тим самим послаблює свій суверенітет»?

ПРЕДМЕТНИЙ ПОКАЖЧИК

Банк, 75 Безробіття, 128 Бюджетна лінія, 132

Валюта, 61 Валютний курс, 170 Витрати, 91 Власність, 20

Крива байдужості, 32 Крива виробничих можливостей, 36 Криза, 125

Менеджмент, 101

Олігополія, 46

Глобалізація, 179 Гроші, 57

Демпінг, 166

Державне підприємство, 87 Державний бюджет, 152 Домашнє господарство, 18 Доходи, 65

Платіжний баланс, 175 Податок, 149 Позичковий відсоток, 74 Попит, 48 Потреби, 24 Пропозиція, 50 Протекціонізм, 164 Приватне підприємство, 87

Економічне благо, 13 Економічні цикли, 124 Ефективність, 15

Зайнятість, 128 Закон Оукена, 132 Заробітна плата, 66 Зовнішні ефекти, 145

Рента, 70

Рентабельність, 100 Ресурси, 35 Ризик, 107 Ринкова економіка, 43

Світове господарство, 160 Субститути, 28

Інфляція, 135 Інформація, 77

Торговельний баланс, 164 Трансферти, 20

Капітал, 73

Конвертованість валюти, 169 Корисність, 28 Кредит, 105

Фірма, 18

Функції підприємця, 83 Чиста монополія, 47