ТЕМА X. ПЕРЕВАГИ ТА ЗАГРОЗИ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ


§ 31. Зміст глобалізації та її основні причини

На початку XXI ст. глобалізація стала, мабуть,

найголовнішою тенденцією в розвитку світової економіки. При цьому роль глобалізації в житті людства не обмежена тільки змі

ною структури економіки

її прояви ми випробовуємо на собі

і в соціальній, і в культурній сфері, їй присвячені десятки конференцій і симпозіумів, сотні книг, тисячі статей. Про неї говорять і сперечаються вчені, політики, бізнесмени, релігійні діячі, люди мистецтва, журналісти.

Термін «глобалізація* вперше був уведений у науковий обіг у 1983 р. як феномен злиття ринків окремих продуктів у процесі діяльності транснаціональних корпорацій (ТНК).

Глобалізація

це загальний термін, який означає складний

комплекс трансграничних взаємодій між фізичними особами, підприємствами, інститутами й ринками, який проявляється в розширенні потоків товарів, технологій і фінансових коштів, у неухильному зростанні й посиленні впливу міжнародних інститутів цивільного суспільства, у глобальній діяльності транснаціональних корпорацій, у значному розширенні масштабів трансграничних комунікаційних та інформаційних обмінів, перш за все через Інтернет, у трансграничному перенесенні захворювань та екологічних наслідків і в дедалі більшій інтернаціоналізації певних типів

• ф

злочинної діяльності.

Також під глобалізацією можна розуміти поступове перетворення світового простору на єдину зону, де безперешкодно переміщуються капітали, товари, послуги, де вільно поширюються ідеї і пересуваються їх носії. Глобалізація, таким чином, передбачає утворення міжнародного правового і культурно-інформаційного поля, своєрідної інфраструктури міжрегіональних, у тому числі

178

інформаційних, обмінів. Глобалізація торкається всіх областей

суспільного життя, включаючи економіку, політику, міжнародні

відносини, соціальну сферу, культуру, екологію, безпеку, та вно-

• • «

сить значні корективи до подальших перспектив розвитку всієї

• •

СВІТОВОЇ СПІЛЬНОТИ.

Об’єктивною основою процесу глобалізації є економічна ін

теграція. Які ж основні цілі та переваги економічної інтеграції?

По-перше, це використання країнами-учасницями переваг масш

табності, що полягають у збільшенні розмірів ринку, скороченні

витрат тощо.

По-друге, формування сприятливого зовнішньополітичного

середовища, оскільки мета більшості інтеграційних об’єднань

зміцнення співробітництва між державами-учасницями в політич

ній, військовій, соціальній, культурній та інших сферах суспіль

ного життя.

По-третє, інтеграційне економічне співробітництво відкри

ває національним виробникам широкий доступ до різного роду

обмежених ресурсів: природних, капітальних, трудових, фінан

сових і новітніх технологій у масштабах усього інтеграційного

об’єднання, що уможливлює значне збільшення випуску продукції.

По-четверте, інтеграційна взаємодія країн у регіональних

межах створює привілейовані умови для фірм і країн, що входять

до цього об’єднання, захищаючи їх певною мірою від конкуренції

з боку третіх суб’єктів господарювання.

По-п’яте, економічне зближення країн дає змогу їм спільно

розв’язувати гострі соціальні проблеми щодо стабілізації ситуації

• •»

на ринку праці та різних форм соціального забезпечення населення.

Значний досвід у здійсненні регіональної міжнародної еко

номічної інтеграції має Західна Європа. У 1958 р. шість західно

європейських держав (Франція, ФРН, Італія, Бельгія, Нідерланди

та Люксембург) відповідно до Римського договору 1957 р. створили

Європейське економічне співтовариство (ЄЕС). Із часом воно стало

першою найбільш розвиненою формою міжнародної інтеграції, пе

ретворилося на могутнє економічне об’єднання. У 1990-х рр. воно

було перейменоване на Європейський Союз (ЄЄ). Для управління

ЄЄ були створені міжнародні представницькі, виконавчі та судові

органи, наділені значним обсягом наддержавних повноважень для

прийняття рішень від імені цього союзу в цілому.

Європейський Союз перебуває в досить суперечливих від

носинах з іншими двома основними центрами світового госпо

дарства

США та Японією. Інтеграція допомагає західноєвро-

іі

••

пеиському капіталу на рівних протистояти своїм основним кон

курентам

179

Темпи глобалізації стрімко розвинулися в останні два-три

десятиліття серед яких:

науково-технічний прогрес, революція в інформаційних тех

нологіях;

розвиток міжнародної інфраструктури, нових поколінь транспорту і зв’язку;

поглиблення міжнародного поділу праці, подальший розвиток інтернаціоналізації виробництва;

послаблення ролі традицій, соціальних зв’язків і звичаїв, інтернаціоналізація освіти, культурного простору тощо. Головними проявами глобалізації є: лібералізація торгівлі, фінансових потоків, технічний прогрес, трансформація політичної системи, зростання мобільності населення.

Глобалізація справляє суперечливий вплив як на окремі держави, так і на світову економіку в цілому. З одного боку, вона відкриває нові можливості економічного зростання, а з іншого, породжує небачені загрози та ризики.

Позитивними наслідками глобалізації можна вважати такі:

• О

прискорення процесу поширення передових технологій, розвитку творчості та нововведень;

удосконалення механізму розподілу ресурсів, підвищення ефективності їх використання на основі розвитку глобаль-

• •

ноі конкуренції;

З підвищення якості життя, покращення добробуту сімей, розширення можливостей вибору та доступу до нових ідей,

знань;

• ••

посилення міжнародної координації, зменшення загрози міжнародних конфліктів, локальних воєн; поширення ідей гуманізму, демократії, захисту громадянських прав та основних свобод людини.

До негативних наслідків глобалізації можна віднести: поглиблення нерівності соціально-економічного розвитку країн у глобальних масштабах;

посилення диспропорцій у світовій економіці, зростання розриву між товарними та фінансовими ринками, загрози глобальних криз;

0 наростання конфліктів різного характеру та масштабу, створення глобальної мережі злочинного бізнесу, міжнародного тероризму;

втрата національної ідентичності, поширення єдиних стандартів на національні культури;

0 загострення глобальних проблем.

Отже, глобалізація

це реструктуризація і трансформація

світової економіки, що змінює правила гри для всіх учасників, для якої характерним є посилення нерівномірності економічного розвитку, економічна взаємозалежність держав і небувале збільшення можливостей економічного, технологічного та інформацій-

• ••

ного впливу на розвиток цивілізації.

До двадцятки найбільш глобалізованих країн світу належать: Сінгапур, Нідерланди, Швеція, Швейцарія, Фінляндія, Ірландія, Австрія, Велика Британія, Норвегія, Канада, Данія, СІЛА, Італія, Німеччина, Португалія, Франція, Угорщина, Іспанія, Ізраїль, Малайзія.

?

Запитання та завдання

1. Розкрийте зміст та сутність поняття «глобалізація». 2. У чому проявляються переваги економічної інтеграції? 3. Доведіть, що

глобалізація

це суперечливий процес.

JL (V4