ТЕМА VII. ЕКОНОМІЧНІ КОЛИВАННЯ, БЕЗРОБІТТЯ ТА ІНФЛЯЦІЯ

§ 22. Циклічні коливання та види циклів

Валовий внутрішній продукт

— це кінцеві товари та послуги, які задовольняють потреби членів суспільства. Чим більший його обсяг, тим повніше задовольняються потреби. Тому кожна країна намагається створювати більший ВВП і стабільно високими темпами. На жаль, жодній країні це не вдається, оскільки важливою особливістю ринкової економіки є її нестабільність, що проявляється в циклічному чергуванні піднесень і спадів в економіці.

Економічні цикли

постійні повторювані протягом певного

• •

проміжку часу коливання економічної активності.

Причини циклічного розвитку: відкриття родовищ природ

• і#

• • •

них ресурсів, міграція населення, вшни, революції, політичні по

• u

трясіння, стихійні лиха, економічна політика уряду, споживання, заощадження, науково-технічний прогрес, термін використання споруд і будівель тощо.

Для характеристики ділового циклу найчастіше використовується зміна трьох величин: обсягу зайнятості, обсягу продукції та рівня цін.

У класичному трактуванні еконо-

Л

Реальний ВВП

мічнии цикл включає такі фази: кризу, депресію, пожвавлення та піднесення

#

(мал. 25).

Починає цикл фаза кризи, спаду або рецесії. Криза —

Піднесення

це різке порушення 1C

Пожвавлення

• •

Депресія

Економічний цикл

Мал. 25. Економічні цикли

нуючої рівноваги внаслідок диспропорцій, що зростають. Усі класичні кризи характеризувалися перевиробництвом. Труднощі зі збутом призводять до скорочення виробництва та зростання безробіття. Зниження платоспроможності населення ще більше

ускладнює збут. Відбувається падіння рівня заробітної плати, прибутку, інвестицій, цін. Через «омертвіння» капіталу у вигляді нереалізованих товарів фірми відчувають брак коштів для поточних платежів, тому підвищується попит на гроші та швидко

— ставка позичкового відсотка. Курси

Роки

зростає плата за кредит

цінних паперів падають, настає хвиля банкрутств і масового закриття підприємств. Криза завершується з початком депресії.

Депресія, або застій

це фаза циклу, яка й проявляється

в застої виробництва, найнижчому рівні економічної активності. Проте, незважаючи на це, на цій фазі з’являється стабільність. Поступово реалізуються товарні запаси, які виникли під час кризи через різке зменшення платоспроможного попиту. Рівень безробіття залишається високим, але стабільним. За умов скороченого виробництва ставка позичкового відсотка падає до свого мінімаль

ного значення. І найголовніше

з являється попит на результати

науково-технічного прогресу, оскільки саме оновлення виробництва, основного капіталу є матеріальною основою виходу з кризи.

Пожвавлення розпочинається з незначного зростання обсягу виробництва (у відповідь на зростання попиту) і помітного скорочення безробіття. Підприємці намагаються відновити прибутковість виробництва, нарощують інвестиції в нову, продуктивнішу

— спочатку на капітальні блага,

техніку, що пожвавлює попит — а потім і на споживчі, адже зростає зайнятість. Обсяг виробни-

U

цтва поступово досягає попереднього найвищого рівня, и еконо міка вступає у фазу піднесення.

125

Піднесення (зростання)

це така фаза циклу, коли обсяг

виробництва перевищує обсяг попереднього циклу та зростає високими темпами. Будуються нові підприємства, зростає зайнятість, активізується попит на капітальні й споживчі блага, доходи та прибутки, зростають ціни й відсоткові ставки, пожвавлюється комерційна діяльність, прискорюється обіг капіталу. Таким чином, розпочинається справжній економічний бум, швидке економічне зростання, яке, проте, уже закладає основу для нової кризи.

Наступна фаза піднесення перевищує рівень розвитку попередньої, а ось фаза депресії може бути як нижчою, так і вищою за попередню.

Економічні цикли можуть виникати з різних причин та тривати різний проміжок часу. Розрізняють:

довгострокові цикли, або так звані «довгі хвилі» Кондра-тьєва, названі ім’ям російського економіста Миколи Кон-дратьєва. Матеріальною основою «довгих хвиль» уважають структурне оновлення технологічного способу виробництва внаслідок науково-технічного прогресу, що проявляється, зокрема, як оновлення основного капіталу. Тривалість цих циклів — 40—60 років;

будівельні цикли Кузнеця. Американський економіст Саймон Кузнець розкрив теорію будівельних циклів тривалістю 15—20 років, пов’язаних із періодом масового оновлення житла та виробничих споруд;

середньострокові 7—12-річні цикли Елемента Жуглара

(Джаглера). їх ще називають промисловими, класичними,

• •

інвестиційними циклами, або бізнес-циклами. їх матеріальною основою є дія різних грошово-кредитних чинників, коливання ставки відсотка;

короткострокові цикли Джозефа Кітчина, які ще називають циклами запасів. Спочатку їх причину вбачали в коливанні світових запасів золота. У сучасних умовах їх причиною вважають періодичні коливання вкладень у товарно-матеріальні цінності, товарні запаси. Тривалість цих циклів становить 3—5 років;

сезонні господарські цикли, які обумовлені коливаннями господарської інвестиційної активності протягом року (прикладом можуть бути сплески, пов’язані з весняно-польовими роботами, періодом збору врожаю, або буми в передсвяткові дні тощо).

Циклічність можна розглядати як один зі способів саморегулювання ринкової економіки. Криза має’ дві сторони: руйнівну

(означає руйнування пропорцій в економіці) й оздоровчу (приводить до оновлення основного капіталу, здешевлення продукції).

Економіка України зазнала значних утрат у кризові 90-ті рр. XX ст. Протягом цього періоду ВВП країни скоро-

на 48,9 %,

на 51,5 %. Реальна заробітна плата

— у 4 рази.

тився на 59,2 %, обсяги промислової продукції

сільського господарства —

зменшилася в 3,82 разу, а реальні виплати пенсій

Але криза в національній економіці є насамперед трансформаційною, яка обумовлює перехід, по-перше, від командно-

• •

• •

адміністративної економічної системи до ринкової, по-друге, від розвитку в умовах єдиного СРСР до розвитку суверенної само-

• О

• •

стінної держави, по-третє, від монополізму державної власності до розвитку різноманіття форм власності, по-четверте, від диктатури до демократії.

Навчаємося разом

Обґрунтуйте правильність або неправильність такого твердження: «Економічна теорія дала досконалу характеристику економічних циклів. А тому сучасні економічні цикли не мають жодної специфіки».

Відповідь. Економічна теорія

це наука, яка постійно розвивається,

оскільки розвиваються й удосконалюються економічні системи. Тому будь-яка досконала теорія має історичний характер, тобто стає застарілою, оскільки все рухається вперед, розвивається. Це стосується й характеристики економічних циклів. Сучасні цикли мають певну специфіку. У сучасних умовах економічні цикли стають більш синхронними. Тобто відбувається збіг циклічних коливань у різних країнах і регіонах, що обумовлено інтернаціоналізацією виробництва, розвитком економічних зв’язків між країнами, поглибленням співробітництва. Окрім цього, науково-технічна революція суттєво вплинула на цикли, породивши, з одного боку, структурні кризи (наприклад у вугільній або текстильній промисловості), а з іншого боку —

наукоємні галузі, що є менш чут

ливими до циклічності (наприклад мікроелектроніка, робототехніка). Прискорення зміни основного капіталу зменшило тривалість циклів, але й збільшило частоту криз. Від XX ст. на економічні цикли почало активно впливати й державне регулювання економіки, спрямоване

U

• • •

на активізацію економічних процесів у періоди спаду и депресії та на стримування ділової активності на стадії піднесення. Такі дії привели до зменшення амплітуди коливань сучасних циклів. Це означає, що країни не так глибоко «сягають дна» на стадії депресії, але й не так «високо злітають» на стадії піднесення, тобто наближаються до загальної тенденції економічного розвитку.

Вищезазначене дає змогу зробити висновок, що наведене твердження є неправильним.

127

?

Запитання та завдання

1. Охарактеризуйте стадії або фази економічного циклу. 2. Зміна якого компонента сукупного попиту є найбільш реальною причиною економічних коливань? 3. Проаналізуйте причини, які викликають різні види економічних циклів.