§ 24. Інфляція, її сутність, види та наслідки

Ще одним проявом макроекономічної нестабільності є інфляція. Інфляція — це знецінення грошей, зниження їх купівельної спроможності. Відбувається вона в результаті дисба-

u

• •

лансу сукупного попиту и сукупної пропозиції, грошової та товар

ної маси. Інакше кажучи

це ситуація, коли грошей в обігу ви

пущено набагато більше, ніж товарів та послуг, які підтримують повноцінність сучасних грошей.

Основними проявами інфляційних процесів є підвищення середнього рівня цін на всі товари та послуги, товарний дефіцит та зниження курсу національної валюти щодо іноземних валют.

Основні причини виникнення інфляції: дефіцит державного бюджету, тобто перевищення видатків держави над її доходами; необхідність поповнення каналів обігу додатковими грошима задля інвестування галузей народного господарства; необхідність поповнення каналів обігу додатковими грошима у зв’язку з мілітаризацією економіки; монополістичний та олігополістичний характер ціноутворення, особливо на ресурси; інфляційні очікування населення; імпорт інфляційних процесів із країн-партнерів.

Проаналізувавши причини цього явища, можна зробити висновок про те, що позбутися інфляції не може жодне суспільство. А тому, перш за все, її потрібно вимірювати. Оскільки інфляція проявляється в зростанні цін, то її рівень визначається за допомогою індексу цін та темпів зростання цін.

Індекс цін показує, у скільки разів змінилися ціни на певний набір товарів та послуг, які входять у так званий споживчий

кошик:

ЦІН

Ціна ринкового кошика поточного періоду

Ціна ринкового кошика базового періоду

Якщо /Ц1Н >1, це означає, що ціни за поточний період зрос

ли на

ЦІН

1) 100 %. Якщо ж /цін < 1, то ціни за поточний період

знизилися на

До «сім’ї» індексів, що характеризують інфляцію, також можна зарахувати індекс споживчих цін (ІСЦ), індекси цін ви-

• •

• ••

• ••

• м

рооників промислової продукції, реалізації сільгосппродукції, цін інвестицій в основний капітал, цін на будівельно-монтажні роботи, індекс-дефлятор ВВП,

Досить важливими в аналізі інфляції є темпи зростання цін. Вони показують швидкість зростання цін за певний проміжок часу. Визначити їх можна за формулою:

Темпи інфляції =

Індекс

Індекс цін базового періоду

Інфляція — дуже багатогранне явище, яке можна аналізувати з різних боків.

За формою прояву розрізняють відкриту та придушену ін

фляцію. Відкрита інфляція

це інфляція, яка характерна для

країн із ринковою економікою, де їй ніхто й ніщо не забороняє проявлятися у своїй природній формі — зростанні цін. Придушена інфляція — інфляція, яка характерна для країн із командною економікою, де вона проявляється в товарному дефіциті.

За темпами зростання цін інфляцію поділяють на помірну, галопуючу та гіперінфляцію.

Помірна інфляція виникає тоді, коли ціни на товари та послуги зростають до 10 % за рік. Ціни зростають повільними темпами, але швидше, ніж заробітна плата. Це не має негативних наслідків і не є відчутним для економічних суб’єктів.

Галопуюча інфляція

інфляція, за якої темпи зростання

цін становлять до 200 % за рік. Гроші втрачають свою вартість дуже швидко, тому населення майже не заощаджує грошей у вигляді готівки та використовує для угод більш стійку валюту. Інфляція виходить із-під контролю держави.

Гіперінфляція

це інфляція, за якої темпи зростання цін

перевищують 200 % за рік. Гроші починають утрачати здатність виконувати свої функції. Відбувається натуралізація господарських зв’язків, посилюється бартерний обмін, порушуються фінансові та кредитні механізми, руйнується банківська система. Споживачі намагаються вкласти гроші в матеріальні цінності. В економіці прискорюється фінансовий крах, депресія й суспільно-політичне безладдя. Україна пережила період гіперінфляції в 1993 р., коли ціни на товари та послуги зростали більш ніж у 102 рази.

136

Залежно від очікуваності розрізняють передбачувану (очікувану) та непередбачувану інфляцію.

Передбачувана інфляція очікується й може бути врахована заздалегідь. Очікуваний рівень інфляції закладається в розрахунки державного бюджету на кожний наступний фінансовий рік. Вона не впливає на загальний обсяг виробництва чи перерозподіл доходів. Непередбачувана інфляція є результатом непередбачених змін в економіці, наслідком виникнення незапланованих змін у сукупному попиті та сукупній пропозиції, інфляційних явищ у країнах, які постачають основні виробничі ресурси. Непередбачувана інфляція впливає на загальний обсяг виробництва й перерозподіляє багатство між різними групами людей. Від непе-редбачуваної інфляції найбільше програють люди, які отримують фіксовані номінальні доходи.

Залежно від причин і механізму зростання загального рівня цін розрізняють інфляцію попиту, інфляцію витрат та інфляцію грошей. Інфляція попиту простежується тоді, коли сукупний попит зростає швидше за виробничий потенціал економіки, а тому ціни підвищуються, щоб урівноважити попит і пропозицію (мал. 26). Отже, суть інфляції попиту полягає в тому, що «надто багато грошей полює на надто малу кількість товарів».

Інфляцію, що виникає внаслідок зростання витрат у періоди високого рівня безробіття й неповного використання виробничих ресурсів, називають інфляцією витрат, або інфляцією пропозиції (мал. 27). До інфляції витрат призводить підвищення номінальної заробітної плати (плати за трудові ресурси) і підвищення цін на сировину й енергоносії. Усе це викликає зменшення сукупної

• •• •

пропозиції і зростання цін

Рівень цін А

Рівень

р

р

о

Реальний

о

YЛ ВВП

Реальний

Уі У0 ВВП

Мал. 26. Інфляція попиту

Мал. 27. Інфляція пропозиції

Класичним прикладом інфляції витрат є спіраль «зарплата ціни». Якщо в економіці відбувається загальне підвищення цін, то це неминуче призводить до падіння реальних доходів населен-

137

ня. Для збереження їх ріння необхідно збільшувати зарплату, що спричинить зростання виробничих витрат. Унаслідок цього підвищується собівартість продукції, що, у свою чергу, викликає зростання цін на товари та послуги. Чергове подорожчання потребує чергового збільшення зарплати, і процес починається спочатку.

Наведений приклад інфляційної спіралі «зарплата—ціни» свідчить про взаємозв’язок чинників інфляції попиту й витрат. Якщо зростає номінальна заробітна плата, то, з одного боку, це викликає збільшення сукупного попиту, оскільки зростають споживчі видатки, а з іншого боку —

— зменшується сукупна пропозиція, оскільки зростає ціна одного з виробничих ресурсів.

Згідно з кількісною теорією грошей, їх вартість і рівень цін товарів та послуг визначаються змінами кількості грошей: чим більше їх в обігу, тим ціни вищі, а вартість грошей нижча, і навпаки. Тобто інфляція грошей — це невідповідність кількості грошей (її перевищення) в обігу обсягу ВВП, який забезпечує їх цінність.

Наслідки інфляції різноманітні й суперечливі. Помірна (до 5 ) і передбачувана інфляція позитивно впливає на економіку.

Стимулювання сукупних витрат приводить до підвищення доходів виробників готової продукції, до розширення виробництва та збільшення зайнятості населення, що в остаточному підсумку сприяє економічному зростанню.

Непередбачувана ж інфляція спотворює економічні процеси та призводить до перерозподілу національного доходу й багатства між різними групами суспільства, економічними та соціальними інститутами. Знецінюються грошові заощадження населення, банківські вклади, облігації, страховки, готівкові гроші. Кошти спрямовуються в основному на поточне споживання. Це так звана втеча від «гарячих» грошей. Реальні доходи населення зменшуються. Поглиблюється майнова нерівність та поляризація суспільства на бідних і багатих. Зростають неплатежі й заборгованість покупців товарів або послуг, проданих у кредит, стає невигідним давати гроші в борг. Настає криза кредитної системи. Кредит стає досить дорогим і малодоступним. Інвестиції набувають короткострокового характеру. Отримати довгострокові кредити стає неможливим. А це означає відсутність капіталовкладень. Крім того, відбувається знецінення й амортизаційного фонду, що ускладнює процес відтворення. Виробники дезорієнтовані нестримним зростанням цін. Ніхто не бажає відкривати нове виробництво. У результаті підвищення цін знижується конкурентоспроможність національних товарів, унаслідок чого зростає імпорт і зменшується експорт, банкротують національні виробники. Виникає економічний, со

ціальний і політичний хаос.

138

Із метою стримування інфляції та зменшення її негативних наслідків уряд здійснює антиінфляційну політику. Анти-інфляційна політика — це сукупність інструментів державного регулювання, спрямованих на зниження рівня інфляції в країні.

У міжнародній практиці застосовуються два класичні напрямки антиінфляційної політики:

0 дефляціина політика (регулювання попиту);

0 політика доходів (регулювання витрат).

#

Дефляційна політика базується на методах обмеження грошового попиту через грошово-кредитний та податковий механізми

• •

шляхом зниження державних видатків, підвищення відсоткової ставки за кредит, посилення податкового тягаря, обмеження грошової маси, збільшення виробництва передусім у галузях, які випускають товари та надають послуги населенню, тощо.

Сутність політики доходів полягає в прямому обмеженні зростання цін і доходів та передусім заробітної плати.

Політика доходів справляє подвійний вплив на інфляцію. Обмежуючи розміри підвищення цін і заробітної плати, політика доходів зменшує зростання витрат на виробництво товарів, до ціни яких входять ці величини. Це гальмує саморозвиток інфляційних процесів. Водночас стримування зростання заробітної плати спричиняє обмеження платоспроможного попиту, що негативно впливає на економіку. Тому політика доходів часто використовується в поєднанні із заходами дефляційної політики.

Навчаємося разом

Визначте, виграли ми чи програли, якщо протягом року не вклали у справу 20 000 грн, а ціни на товари та послуги зросли спочатку на 9 %, а потім ще на 6 %.

Розв’язання. Виграш чи програш можна оцінити, визначивши реальну

вартість грошей наприкінці року. Використаємо для цього формулу:

_ . „ Номінальна вартість

Реальна вартість грошей = ———————— •

Індекс цін

Індекс цін розраховуємо за формулою:

І

100 % + 9 % 100 %

1,09 ? /, = 100 % + 6 % = 1,06, тобто=1,09 1,06 = 1,1554.

1007° 20 000

Отже, реальна вартість грошей становить: -= 17 310,022 грн

1,1554

Це означає, що ми втратили 20 000-17 310,022 = 2689,978 грн. Відповідь також можна отримати, використавши індексний метод

І

реальної вартості грошей

номінальної вартості

Індекс ЦІН

1

1,1554

= 0,8655< 1,

139

отже, реальна купівельна спроможність наших 20 000 грн зменшилася на (1-0,8655) 100 % = 13,45 %.

?

Запитання та завдання

1. Охарактеризуйте наслідки інфляції для різних верств населен ня. 2. Обґрунтуйте правильність або неправильність таких тверджень: 1) непередбачувана інфляція може привести до перерозподілу доходу між кредитором і боржником на користь останнього;

2) інфляція

завжди негативне явище; 3) підвищення цін на

12 % означає знецінення фіксованих доходів на 12 %. 3. Номінальні доходи населення за три роки зросли в 1,7 разу. Визначте, як змінилися реальні доходи, якщо рівень інфляції складав відповідно 128 %, 122 %, 118 %. Примітка. Індекси цін можуть показувати зміну цін як у кількості разів, так і у відсотках. Наприклад, індекс цін за січень — 101,8 %. Це означає, що рівень інфляції становить 101,8 %, або ціни за січень зросли в 1,018 разу, або на 1,8 %.

ПРАКТИКУМ

1

Тестові завдання

1. Яке з положень є правильним?

А Вища точка активності економічного циклу є періодом пожвавлення

140

Б спад виробництва

• ••

це період депресії

В початковою фазою циклу є депресія

Г оновлення основного капіталу є матеріальною основою виходу з кризи

2. Визначте помилкове твердження.

А Інфляція попиту не може бути спричинена монополізацією окре-

• •

мих галузей національної економіки Б циклічне безробіття приводить до відхилення фактичного ВВП від

потенційного

В рівень фрикційного безробіття збільшується в умовах рецесії та зменшується в умовах піднесення

Г інфляція попиту, яка відбувається в умовах економічної кризи (модель AD— AS), однозначно призводить до зменшення зайнятості та реального ВВП

3. Якщо протягом двох років інфляція становила 12 % щороку, а вам® вдалося вкласти свій капітал у справу, то це означає, що ви втратили1 А 10,7 % вартості свого капіталу Б 12 % вартості свого капіталу В 20,3 % вартості свого капіталу Г 24 % вартості свого капіталу

4. Якщо економічно активне населення країни становить 85 млн осіб, а рівень безробіття складає 8 %, то кількість зайнятих дорівнюватиме:

6

А 6,8 млн осіб В 74,375 млн осіб

Б 10,625 млн осіб Г 78,2 млн осіб

5. Яка з подій не є характерною для гіперінфляції?

А Ціни зростають на тисячі, десятки тисяч і навіть мільйони відсотків за рік

Б усі прагнуть запастися речами і позбутися грошей

В фірми посилено вкладають гроші в інвестиційні товари, унаслідок чого обсяг національного виробництва різко збільшується й виходить за межі потенційного

Г вартість життя зростає, тому наймані працівники вимагають вищої номінальної заробітної плати, що спричиняє нове підвищення цін

Установіть відповідність між видами безробіття та категоріями осіб.

т л. • о а т і •

1 Фрикційне безробіття

2 Сезонне безробіття

3 Структурне безробіття

4 Циклічне безробіття

А Інженер-технолог, якого звільнено внаслідок зниження ділової активності Б Склодув, якого звільнено внаслідок зміни технології виробництва скляного посуду В Інженер-технолог, який звільнився з підприємства й тепер працює таксистом Г Продавець морозива, якого звільнено з настанням осінньо-зимового періоду Д Викладач ВНЗ, якого звільнено у зв’язку із закінченням терміну дії контракту

?

Запитання та завдання

1. Яким був би рівень циклічного безробіття, якби потенційний ВВП дорівнював 3120 млрд грош. од., фактичний ВВП

2886 млрд грош. од., коефіцієнт Оукен

2,5? 2. Визначте,

який тип інфляції (інфляцію попиту чи інфляцію пропозиції) викликають такі події: 1) різке зниження продуктивності праці; 2) автоматичне зростання зарплати, пов’язане із законом про мінімальну заробітну плату; 3) значне зростання державних витрат, що спрямовуються на військові потреби; 4) різкий стрибок цін на нафту; 5) раптове та значне скорочення податків на особисті доходи населення. 3. Обґрунтуйте правильність або неправильність таких тверджень: 1) фактичний ВВП дорівнює потенційному ВВП за відсутності будь-якого виду безробіття; 2) діяльність служб зайнятості спрямована на законодавче регулювання умов найму та використання робочої сили; 3) безробіття можна розглядати як блага та як утрати для суспільства. 4. Визначте, який вид інфляції за темпами зростання цін спостерігається в країні, де номінальний ВВП за рік зріс із 5033 млрд грош. од. до 148 273 млрд грош. од., а реальний ВВП за цей період знизився на 3/4.