§ 27. Грошово-кредитна політика

Величезний вплив на ефективність національної економіки здійснює грошово-кредитна політика.

Грошово-кредитна, або монетарна, політика —

взаємопов’язаних, скоординованих на досягнення заздалегідь визначених суспільних пілей, заходів щодо регулювання гро-ового обігу, які здійснює держава через центральний банк. Об’єктами монетарної політики є пропозиція (маса) грошей, ставка відсотка, валютний курс, швидкість обігу грошей тощо. Залежно від економічної ситуації в країні об’єктом монетарного регулювання може бути обрано один із них або навіть кілька одночасно. Успішне грошово-кредитне регулювання ринкової еко-

II

• • •

• U

м

номіки можливе за наявності в країні відповідної інституцшної основи. Її складовими є банківська система і грошовий ринок.

Головним суб’єктом грошово-кредитної політики є центральний банк, який в Україні має назву Національний банк. Саме Національний банк — орган державного управління, який відповідає за здійснення монетарної політики.

Для регулювання грошово-кредитної сфери Національний банк використовує інструменти прямого й опосередкованого впливу.

До інструментів прямого впливу належать; установлення прямих обмежень на здійснення емісійно-касових операцій; уведення прямих обмежень на кредитування центральним банком комерційних банків; установлення обмежень чи заборон на пряме кредитування центральним банком потреб бюджету; прямий розподіл кредитних ресурсів, що надаються комерційним банкам у порядку рефінансування між пріоритетними галузями, виробни-

154

цтвами, регіонами тощо. Вплив цих інструментів має переважно директивний характер.

До інструментів опосередкованого впливу відносять: операції на відкритому ринку, регулювання норми обов’язкових резервів, регулювання облікової ставки, рефінансування комерційних банків, регулювання курсу національної валюти. Вони належать до економічних методів державного управління, які формують поведінку економічних суб’єктів.

Найбільш поширеними в країнах із ринковою економікою є операції на відкритому ринку, тобто купівля та продаж державних цінних паперів. Обмежує застосування цього інструменту

недостатній розвиток ринку цінних паперів (відкритого ринку), недостатня ліквідність державних цінних паперів тощо.

У результаті цих операцій збільшується або зменшується пропозиція грошей на ринку, що в остаточному підсумку впливає на економічну кон’юнктуру. Купуючи цінні папери на відкритому ринку, центральний банк додатково спрямовує в обіг відповідну суму грошей і цим збільшує за інших незмінних умов спочатку банківські резерви, а потім і загальну масу грошей. Продаючи цінні папери, він вилучає на відповідну суму банківські резерви, а згодом зменшується й загальна маса грошей в обігу.

Одним із потужних інструментів впливу на пропозицію грошей є регулювання норми обов’язкових резервів. Обов’язкові

— це певна сума активів, які комерційний банк згідно

резерви —

з чинним законодавством зобов’язаний зберігати в центральному банку і не видавати як кредит. Обсяг обов’язкових резервів визначається нормами резервування, які встановлює центральний банк, та структурою й обсягом депозитних зобов’язань кожного банку. Обов’язкові резерви в повному обсязі можуть бути використані банком лише в разі припинення його діяльності. Формування обов’язкових резервів, таким чином, має на меті: 1) регулювання грошової маси в обігу; 2) забезпечення своєчасності здійснення платежів за вимогами клієнтів; 3) підтримання ліквідності комерційного банку (здатності банку своєчасно виконувати свої зобов’язання перед клієнтами).

Збільшуючи норму обов’язкового резервування, центральний банк скорочує обсяг надлишкових резервів банків, тобто коштів, які можна використати як кредит, а отже, і зменшує загальний обсяг пропозиції грошей. Якщо необхідно збільшити пропозицію грошей, то досить відповідно знизити норму обов’язкового резер

вування, і ситуація змінюватиметься на протилежну

більший

обсяг коштів комерційні банки зможуть використати для видачі кредитів, що збільшить кількість грошей в обігу.

155

Зміна облікової (дисконтної) ставки — один із «м’яких» інструментів монетарної політики. Механізм його полягає в тому, що центральний банк надає комерційним банкам кредити під так звану облікову ставку, якою може маніпулювати залежно від економічної ситуації в країні. Підвищуючи плату за свої кредити іншим банкам, центральний банк гальмує і кредитування ними інших економічних суб’єктів, і зростання пропозиції грошей. Знижуючи облікову ставку — робить їх більш дешевими, доступними не лише для комерційних банків, а й для всіх бажаючих, оскільки спричинює зростання пропозиції грошей.

Рефінансування комерційних банків — інструмент, що застосовується в тісному поєднанні з відсотковою політикою. Крім зміни облікової ставки, центральний банк може регулювати попит на свої позички з боку комерційних банків зміною інших умов надання цих позичок — зміною їх асортименту, обмеженням цільового призначення, лімітуванням обсягів окремих позичок тощо. Такими заходами центральний банк може більш чітко й цілеспрямовано впливати на зміну банківських ресурсів, а отже, і на пропозицію грошей.

Регулювання курсу національної валюти

інструмент, який

опосередковано, але відчутно впливає на масу національних грошей в обігу. Якщо центральний банк планує зменшити масу грошей в обігу, то йому достатньо продати на ринку відповідну масу іноземних валютних цінностей, що приведе до скорочення банківських резервів і пропозиції грошей. І навпаки, за необхідності збільшити масу грошей в обігу центральному банку слід купити відповідну масу іноземної валюти. Ці операції дістали назву ва-

• • •

• • •

лютної інтервенції.

Залежно від економічної ситуації центральний банк може провадити стимулюючу або стримуючу монетарну політику. Політику, що спрямована на підвищення рівня зайнятості і, відповідно, на прискорення економічного зростання, називають стимулюючою монетарною політикою, або політикою «дешевих грошей». Така політика має на меті зробити кредит дешевим і легкодоступним, а тому для збільшення сукупних видатків, залучення незайнятих ресурсів центральний банк повинен збільшити пропозицію грошей. Цього він може досягти через купівлю цінних паперів на відкритому ринку, зниження облікової ставки або зменшення норми резервування.

Політикою «дорогих грошей» називають стримуючу монетарну політику, яка спрямована на обмеження зростання цін у національній економіці. Цю політику центральний банк може проводити, продаючи державні цінні папери на відкритому ринку,

156

збільшуючи норму резервування та підвищуючи облікову ставку. Ці заходи, як відомо, зменшують резерви комерційних банків або

розмір грошового мультиплікатора і, отже, пропозицію грошей,

#

а відтак, сукупні видатки, що й стримує темпи зростання цін.

#

Навчаємося разом

Економіка деякої країни характеризується 14%-м рівнем безробіття та 5% -м рівнем інфляції. Визначте характер монетарної політики, яку необхідно застосовувати в цих умовах. Охарактеризуйте

її інструменти та наслідки, до яких вони приведуть.

Відповідь. Оскільки економіка країни характеризується високим рівнем безробіття і помірним рівнем інфляції, то уряду необхідно застосовувати стимулюючу монетарну політику, спрямовану на підвищення

• •

ділової активності.

Для цього центральному банку необхідно: купувати цінні папери на відкритому ринку, віддаючи «живі» кошти на розвиток економіки; знизити норми обов’язкових банківських резервів, збільшуючи кредитну спроможність банків; зменшити облікову ставку відсотка, зробивши кредити більш дешевими, доступними для економічних суб’єктів, оскільки відсоткова ставка за кредити, які видають комерційні банки, зменшуватиметься. Ці заходи сприятимуть зростанню грошової маси, збільшенню сукупного попиту, підвищенню реального обсягу ВВП та збільшенню зайнятості. Однак ці дії спричинять зростання цін на товари й послуги.

?

Запитання та завдання

1. Обґрунтуйте правильність або неправильність тверджень: 1) грошово-кредитна політика здійснюється комерційними банками; 2) в умовах інфляції та безробіття центральний банк повинен купувати цінні папери; 3) політика «дорогих грошей» — це стримуюча політика, а отже, одним із її методів є купівля цінних паперів на відкритому ринку. 2. Уряд застосовує монетарну по-

літику, у результаті якої грошова маса в країні скорочується на 25 % з одночасним зниженням реального ВВП на 5 % за незмінної швидкості обігу грошей. Визначте, який результат щодо зміни загального рівня цін був отриманий урядом унаслідок реалізації цієї політики. Охарактеризуйте вид цієї політики. 3. У таблиці наведено головні інструменти монетарної політики, за допомогою яких держава може вплинути на найважливіші макроекономічні показники. Заповніть таблицю, поставивши Т, якщо досягається підвищення показника, і і, якщо досягається зниження показника. Визначте характер монетарної політики (політика «дорогих грошей», політика «дешевих грошей»). Охарактеризуйте умови, у яких уряд застосовує стимулюючу або стримуючу політику.

157

X

ф

а ь*

о

и

а

а

А

S

Й

CQ

а ^ о >>

С CQ

Б З

н

о

з

А

Операції на відкритому ринку

Продаж цінних паперів

Купівля цінних паперів

Розмір облікової Збільшення ставки

Зменшення

Норми банківських резервів

Підвищення

Зниження

ПРАКТИКУМ

Тестові завдання

Провали ринку виникають унаслідок:

А існування зовнішніх ефектів Б недосконалої конкуренції

В незацікавленості приватного сектору у виробництві суспільних товарів

Г усі відповіді правильні

Що не є суспільним благом?

А Оборона країни

б боротьба з інфекційними захворюваннями В електроенергія Г світлофори

ф

Які заходи монетарної політики будуть мати найбільш стимулюючий вплив на економіку?

Операції на відкритому

Норми обов’яз

Облікова

ринку

кових резервів

ставка

А

Продаж цінних паперів

Знизити

Знизити

Б

Купівля цінних паперів

Знизити

Збільшити

В

Купівля цінних паперів

Збільшити

Знизити

Г

Купівля цінних паперів

Знизити

Знизити

158

4. Якою є ставка оподаткування, якщо податок із доходу в розмірі 100 грн становить 15 грн, а з доходу в розмірі 500 грн — 75 грн?

А Прогресивною В пропорційною

Б регресивною Г твердою

5. Які з поєднань монетарної та фіскальної політики приведуть до стримування інфляції?

А

Б

В

Г

:Д ,

ег з

cd

а м

ф

в

О

>>

о

Е-<

сС

В

В В

а а

в

Продаж цінних паперів

Продаж цінних паперів

Купівля цінних паперів

Купівля цінних паперів

В ю

s 5

& §

Я ‘В

и

Я І и ф О » В Ф

а

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Знизити

аз

CQ аЗ

§ g

ю *

Ю о

о

03

в

03

о

>>

В

ь

аз

О

а

и в S «

оЗ [н

£ S

a

ф

Знизити

Збільшити

Знизити

Збільшити

Збільшити

Знизити

Знизити

Знизити

Знизити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

6. Установіть відповідність між конкретними діями Національного бан

ку та його методами.

1 НБУ обмежив обсяги надання комерційними банками іпотечних кредитів

?

А Валютне регулювання Б Зміна норми обов’язкового резервування

2 НБУ підвищив плату за кредити В Рефінансування банків

комерційним банкам із 12 до 14 % Г Операції на відкритому

3 НБУ придбав облігації на суму 4 млн грн

4 НБУ придбав 1 млн євро

ринку

Д Зміна облікової ставки

Запитання та завдання

1. Обґрунтуйте правильність або неправильність тверджень: 1) до провалів ринку, що обґрунтовують необхідність державного регулювання, можна віднести вплив негативного зовнішнього ефекту; 2) споживання індивідуальних благ одними особами виключає можливість їхнього споживання іншими; 3) кейнсіанці виступають за невтручання держави в економіку; 4) неподільність — ознака суспільних благ; 5) продаж державних облігацій збільшує грошову пропозицію. 2. Наведіть конкретні приклади мішаних суспільних благ та охарактеризуйте їх. 3. Використовуючи свіжі газетні або журнальні матеріали, знайдіть приклади виконання урядом кожної з функцій регулювання економічних процесів. 4. Із метою придушення інфляції уряд проводить стримуючу монетарну

159

політику, у результаті якої грошова маса в країні скорочується на ЗО % з одночасним зниженням реального ВВП на 10 % за незмінної швидкості обігу грошей. Визначте, який результат щодо змін загального рівня цін отримав уряд, реалізуючи цю політику. 5. Обґрунтуйте необхідність використання стимулюючої фіскальної політики. Назвіть інструменти та наслідки цієї політики.