История

Адміністративно-територіальна труктура, створена австрійською владою на теренах Галичини — Королівство Галичини і Лодомерії, — поділялась на дванадцять округів (дистриктів): Золочівський, Тернопільський, Чортківський, Жовківський, Львівський, Бережанський, Коломийський, Станіславський, Стрийський, Самбірський, Сяноцький і Перемишльський. Адміністративно-політичним центром був Львів. До 1849 р. окремим округом до цього «королівства» входила Буковина (також без етнічного поділу, хоча тоді вже Північна Буковина …

Continue reading Адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Австрійської імперії

На підвладні Росії українські території було поширено загальнодержавний адміністративний устрій, започаткований указом імператора Павла І від 12 грудня 1796 р. «Про новий поділ держави на губернії і намісництва» (табл. 12). Таблиця 12 Регіони Губернії Г енералгубернаторства Слобожанщина, Лівобережжя Харківська Малоросійське Чернігівська Полтавська Правобережжя Київська Київське Волинська Подільська Степова Україна, Північне Причорномор’я і Приазов’я, Крим Катеринославська …

Continue reading Адміністративнотериторіальний устрій українських земель у складі Росії

Від часу поділів Польщі до Першої світової війни політичне влаштування українських земель лишалося незмінним. Однак сильних змін зазнала сама територія розселення українців. Колонізація чорноземних степів і Кубані збільшила українські етнічні території з 450 тис. км2 наприкінці XVIII ст. до 700 тис. км2 у середині XIX ст. Підросійські землі становили близько 80 % української етнічної території …

Continue reading Історичний розвиток українських земель під владою Російської та Австрійської імперій

Входження українських земель до складу Російської та Австрійської імперій (кінець хуііі ст.) Унаслідок політичних перетворень кінця XVIII ст. припинили існувати держави, від яких протягом попередніх двох століть значною мірою залежав розвиток подій в Україні, — Річ Посполита та Кримське ханство. Низка воєнних конфліктів призвела до серйозних змін кордонів між державами, до яких належали українські землі. …

Continue reading Входження українських земель до складу Російської та Австрійської імперій (кінець хуііі ст.)

Історія України в Нові часи (друга половина 18 — початок XX ст.) Ліквідація Гетьманщини та Запорозької Січі. Гетьман К. Розумовський та кошовий отаман П. Калнишевський У другій половині XVIII ст. царизм проводив політику обмеження козацьких порядків в Україні, забороняв вибори гетьмана (після смерті Данила Апостола російський уряд шістнадцять років не дозволяв обирати гетьмана), втручався у …

Continue reading Історія України в Нові часи (друга половина 18 — початок XX ст.)

Гетьманування Д. Апостола Після смерті Петра І (1725 р.) російські імператори намагалися надалі обмежувати українське самоврядування. Але зі зміною імператорів і міжнародної ситуації політика «залізної руки» щодо України інколи дещо пом’якшувалася. Так, у 1727 р. царський уряд, враховуючи можливість війни із Туреччиною, вирішив відновити посаду гетьмана Ним став Данило Апостол (1727—1734 рр.). Протягом стислого терміну …

Continue reading Гетьманування Д. Апостола

Конституція П. Орлика Після поразки в Полтавській битві Мазепа разом зі своїми прибічниками знайшов політичний притулок у Молдавії. 21 вересня 1709 р. І. Мазепа помер. Новим гетьманом було обрано Пилипа Орлика, який так і залишився гетьманом у вигнанні. Він склав проект першої Конституції України, яка отримала назву «Пакти іКонституція законів івільностей Війська Запорозького». Основні положення …

Continue reading Конституція П. Орлика

Україна в першій половині хуііі ст. Північна війна і Україна Вирішальним етапом у стосунках між Україною і Росією стало гетьманування Івана Мазепи. Він народився 1639 р. на Київщині й належав до давнього роду української православної шляхти. Отримав високу освіту, навчаючись у Київській академії, в єзуїтській колегії у Варшаві, а потім ще й за кордоном. Був …

Continue reading Північна війна і Україна

Трагічний період, який розпочався для українського народу після смерті Б. Хмельницького (1657 р.) і позначився боротьбою між представниками козацької верхівки, увійшов в історію під назвою «Руїна». Основні причини виникнення Руїни • Загострення суперечок у середовищі української державної еліти. • Виникнення гострих соціальних конфліктів. • Охоплення значної частини народних мас, і насамперед козацтва, бунтівними настроями і …

Continue reading Період Руїни (друга половина хуіі ст.)

У першій половині XVII ст. Річ Посполита перетворилася на найбільшу європейську державу. На українських землях, що входили до її складу, панувало свавілля польських магнатів та шляхти. Причини Національно-визвольної війни Соціально-економічні • Перетворення Польщі на основного постачальника хліба в Європі призвело до зміцнення земельної власності феодалів та посилення кріпосницького гніту. Для українських селян панщина збільшилася до …

Continue reading Національно-визвольна війна українського народу проти Речі Посполитої (1648— 1657 рр.)