Зденєк Плугарж

Мареш приголомшено витріщив очі на вихователя, не помітивши єхидного виразу його обличчя: «Ваша вихованка— гарна штучка, новоспечений пане директор!» На півдорозі до дівчачого корпусу Мареш зупинився, щоб перевести подих. «Можна було б викликати Карлу до себе»,— подумав він і згадав, що навіть не спитав у Пеші, що, власне, сталося з Вєркою. Карла не стала чекати, …

Continue reading Хай кинуть в мене каменем, Плугарж Зденек (42)

Крізь почорнілі шибки в цех проникало слабке сонячне проміння. В повітрі стояла курява, кислувато пахло залізом. Поруч була кузня, і звідти долинало стугоніння велетенського преса. Войтішек схилився над закріпленим у лещатах шматком кутового заліза. Поклав напилок, помацав пальцем ребро, але де там — воно все ще було кругле й криве. Хлопець зажурено оглянувся. Оддалік працював, …

Continue reading Хай кинуть в мене каменем, Плугарж Зденек (41)

— Це ж усе вигадки, адже він спить у Гонзи Кржі-стека! Йожка здригнувся, його залило гарячою хвилею, вуха в нього почервоніли. «Ну й дурень же я, дурень несосвітенний! Навіщо це я бовкнув, адже цей добродій- спіймав мене на гачок,— по морді б мені дати справа, зліва, кілька разів!» Хлопець нахилився, взяв повну жменю опалого листя …

Continue reading Хай кинуть в мене каменем, Плугарж Зденек (40)

— Облиште, все одно нагорі це вже вирішено остаточно. Просто ви здібніший за мене… — Послухайте, ви знаєте мене не з учорашнього дня. Мені шкода, що ви так часто міняєте свої наміри, але я в цьому не винен. Якби ви те, на що сьогодні натякаєте, сказали зразу, я б навіть не подумав претендувати на ваше …

Continue reading Хай кинуть в мене каменем, Плугарж Зденек (39)

Гамза кахикнув, машинально простяг Марешу руку, але долоні їхні двічі проминули одна одну, перш ніж обмінялися потиском. — Я знаю, про що ви хотіли б мене запитати,— мовив нарешті доктор Гамза.— Те ж саме запитання я міг би поставити й вам, хоч моя частка провини незмірно більша. На жаль, я і покараний незмірно більше,— додав …

Continue reading Хай кинуть в мене каменем, Плугарж Зденек (38)

Войтішек затулив руками обличчя і, зробивши два непевних кроки, притулизся чолом до камінного фундаменту будинку. Голова у Мареша раптом пішла обертом, у грудях він відчув нестерпний біль і схопився рукою за серце. Йому забракло повітря, він нічого не чує, на чолі йому виступив холодний рясний піт. Двічі беззвучно розтулив рота і, відчувши, що задихається, важко …

Continue reading Хай кинуть в мене каменем, Плугарж Зденек (37)

— Ти взагалі ще шмаркач,— зневажливо посміхнувся Станда і запалив. Потім налив собі у склянку вина і злегка посунув пляшку в бік хлопців; вони не зрозуміли; що означає цей жест, і не наважились налити собі теж. Усі троє мовчки спостерігали за дачею, що стояла поруч з Патериною. Сім’я Гералів уже збиралася їхати до міста. Войтішек …

Continue reading Хай кинуть в мене каменем, Плугарж Зденек (36)

— Прийшла Емілекова мати. Обличчя Мареша налилося кров’ю, вилиці випнулися. — Говоріть із нею самі,— хрипко мовив він Вострікей-шу,— я… я не володію собою, можу вдарити її… Двері зачиняються за Востржейшем, і за мить знизу долинає істеричне жіноче схлипування. — Дитино моя, Емі-ле-ку… навіщо ти це зробив, що ж мені тепер чи-ни-ти…— Принцова побачила Востржейша …

Continue reading Хай кинуть в мене каменем, Плугарж Зденек (35)

— І ти ще смієш називати себе матір’ю, ти?.. Все це була підла брехня, ти мені просто закрутила голову, якщо хочеш знати, сказала, що вагітна од мене, а народила хлопця через півтора року після весілля! — А ти взяв мене з любові, га? — істерично, зривистим голосом закричала жінка.— Тебе цікавила позичка, яку держава дає …

Continue reading Хай кинуть в мене каменем, Плугарж Зденек (34)

Раптом Емілекові спало на думку, чому це Вашекова й досі сидить у капелюшку, у старомодному капелюшку, який не так легко зараз десь побачити? Чому вона його не зняла? — Я… піду подивлюся внизу, чи не йде мама. — Нікуди не йди, Емілеку! — В голосі старенької несподівано озвалася рішучість, і хлопець усе зрозумів. — Дякую …

Continue reading Хай кинуть в мене каменем, Плугарж Зденек (33)