Ремесла

СКОРИКОВ АНДРІЙ АНДРІЙОВИЧ — у 1838 р. просив київську ремісничу управу перевести його з Крамарського в Срібний цех, бо, мовляв, «торгівлею не займаюсь, а маю золотарське ремесло». В 1856 р. був уже в списку майстрів Срібного цеху. ЦДІА, ф. 447. on. 1. сир. 770, 1838 р.. арк. 1. СК0РНІ1К АНДРІЙ ОНУФРІЙОВИЧ—жив у Кисті, належав до …

Continue reading Українське золотарство частина-16

м,іin г<‘/*. пі.nit позначав свої вироби цим тавром, жив і иртиовав V I,’пі III IIIчі П(» свідчить тавро міста, яке зустрічається на його інорах. .Асортимент виробів майстра дуже великий. Серед них особливо оагато птирів Ь/(ІЛІ. № 393; 398; 409 з написом: «Сей келехт, Д. 3. Л. К. гоо-руікічі кошто.мі. Костантіна пресвітера Нерубанского. 1743 года»; Аг …

Continue reading Українське золотарство частина-15

ЗАГОРОДИШ) ІВАН ФЕДОРОВИЧ — київський майстер-золотар, у 1825 р. зустрічається в списку цехових майстрів. ЦДІА, ф. 452, on. 1, спр. 12,1825 р., арк. 24. ЗАГУЛІН ВІЛЬГЕЛЬМ іноземний майстер, у 1855 р. належав до Київського срібного цеху. ЦДІА, ф. 452, on. 1, спр. 184, 1856 /?., арк. 1. ЗЕЛІНСЬКПЙ МАРКО — народився у 1757 р. в …

Continue reading Українське золотарство частина-14

АВД6ЄВ ІВАН — новгород-сіверсьішй майстер, відомий з написів на шатах двох ікон. На першій з них (КДІМ, № 6058) зазначено: «1754 года сентября ЗО дня осоружися сия ша га тщаниямт* сен церкви свящеішіка Василья Пригари і прихожая Марка Гусака, Йвана Лимака и Прокопі., делал сню /лату иконьї Авдесві Золотарь Пагорскнй, житель Новгород-скиіік На другій шаті, …

Continue reading Українське золотарство частина-13

„Полтавському художньому музеї (ПХМ, № 2361), майже нічого не відо-шк яа ньому відсутні будь-які позначення, але характер орнаменту такпії близькі гіг до народного мистецтва Переяславщини, що немає ніяких сумнівів щодо його походження. Споріднену з народним мистецтвом орнаментику має срібна оправа з дарчим написом останнього кошового отамана Запорізької Січі Петра Калнишевського, яка зберігається в Роменському краєзнавчому …

Continue reading Українське золотарство частина-12

Вміло використовуючи світлотіньову гру карбованого рельєфу, а також кольорові контрасти, майстер досяг в оправі великої художньої виразності. Але слід відзначити, що сюжети і композиція цієї оправи дуже подібні до оправи, яку «справнл пан Артемон Холявка — Ніколе Набережному* десь близько 1712 р. Роботу виконував іноземний майстер, про що свідчать тавра міста Бреславль — «W* і …

Continue reading Українське золотарство частина-11

На жаль, нам не пощастило встановити, в кого навчався золотарської справи І. Равич, але з написів на його виробах видно, що він до цього мистецтва прилучився з малих літ. Завдяки неабияким здібностям і сумлінній праці він за короткий час блискуче опанував складну професію золотаря. Вже на 23 році життя Равич став одним з наіїпонуляриішнх майстрів …

Continue reading Українське золотарство частина-10

Золотарські вироби кінця XVII—XVIII ст. часто наслідують архітектурні форми. Так, дарохраннльннці трактуються в формі трнбашиїх церков або дзвіниць з грушовидними банями, поширеними в той час на Україні. Цікавим зразком таких виробів є дарохраннльниця у формі трибашюї церкви, що зберігається в фондах Києво-Печерського історика-культурного заповідника (КПЛ, № 808). В плані вона хрестоподібна і мас начебто три …

Continue reading Українське золотарство частина-9

дошки часто мають форму арок з одним або трьома отворами, прикрашеними колонками. Наріжники трапляються різноманітних форм: чотирикутні, восьмикутні, круглі тощо. В деяких випадках клейма оздоблепі простими зубчатками, на зразок старих готичних орнаментів. Людські постаті, сюжетні композиції, як правило, литі, причому нерідко використовується така ж сама модель. Корінці оздоблюються накладним мережчатим ренесансним орнаментом. В такому ж …

Continue reading Українське золотарство частина-8

„іка теж мала середник, але заиіСТь Гаріи<"пкіп робилися пулі які захиц». ”, клейма від пошкоджень. Сріблом Пр„. кпашали також корінець, береги „бо* дошок, простір МІЖ головними клеймами Т0ІД Проте У першій половині XVII Ст. оправи оздоблюються ще дуже скромно, ПОРОГОДІННІ метали використовуються досить економно, для прикрас застосовуються лише невеликих розмірів ,Іа. ріяшики, середники та деякі …

Continue reading Українське золотарство частина-7