Ремесла

У Городенківському районі (Івано-Франківська область) намітки («перемітай») вишивали шовковими або вовняними нитками. Вишивку виконували гладдю, крученим шовком і металевою блискучою ниткою. Намітки тут вишивали також «низом», «хрестом», «кучерями» з переважанням червоного кольору. У Тлумацькому районі (селі Оленів) їх вишивали гладдю, шовковою і металевою нитками, в Західному Поділлі (Заліщицький район) — шовком і металевою «золотою» ниткою. …

Continue reading Традиційні головні убори українців. Г.Г. Стельмащук (частина 54)

Неважко помітити, що в буденних головних уборах естетична функція підпорядковується практичній. Як неважко і зрозуміти, що особливості буденних головних уборів засвідчують історичну глибину традицій, коли людина свідомо зуміла задовольнити свої суспільно усвідомлені потреби. Тоді і виникло співвідношення, потреба (речі) задоволення потреби (річчю), яке ми назвали функцією практичною. Покликані нею до життя речі стали, між іншим, …

Continue reading Традиційні головні убори українців. Г.Г. Стельмащук (частина 53)

Функція виступає визначальною класифікаційною одиницею системного вивчення і речового матеріалу, що належить до головних уборів українців, і фактичного джерельного матеріалу, що стосується їх побутування. Не матеріал, не крій, не спосіб ношення послужили класифікації цього явища матеріальної культури, саме поняття «функція» лягло в основу розрізнення типів, видів, нризна чення головних уборів стосовно функцій даного дослідження, це …

Continue reading Традиційні головні убори українців. Г.Г. Стельмащук (частина 52)

У західному Поліссі намітку пов’язували померлій на голову, а намітку і три хустки клали на руки. Наміткою оббивали домовину ще у повоєнні роки 333. Намітку вивішу- 334 Там же.— 35. 335 Шухевич В. Г уцульщина. Т. 5.— С. 242. 336 Волынские Епархиальные ведомости. 1898.-№ ЗО. С. 1035. 337 Шухевич В. Гуцульщина. Т. 5.— С. 242. …

Continue reading Традиційні головні убори українців. Г.Г. Стельмащук (частина 51)

На Поділлі, коли молоді приходили повінчані до воріт батьківського дому, мати нареченого подавала їм один кінець білої хустки, вводила в хату і обводила тричі навколо стола. Можливо, тут наявні рудименти давніх язичницьких очищувальних обрядів, пов’язаних з вогнем. Головні убори хустка та очіпок — виступали в ряді випадків відповідними символічними знаками. Так, вдова, що бажала одружитись, …

Continue reading Традиційні головні убори українців. Г.Г. Стельмащук (частина 50)

Важливу роль відігравали головні убори в обряді єднання наречених. Так, шапку нареченого накладали на голову нареченій: «Сидить і ходить у шапці, аж поки її в понеділок не одягнуть «молодицею» 297. Накладання шапки молодого на молоду зафіксовано автором у Львівській і Рівненській областях 298. Вказаний обряд проводили з метою зміцнення шлюбного союзу. Обряд єднання своїм корінням …

Continue reading Традиційні головні убори українців. Г.Г. Стельмащук (частина 49)

Після того як пісня закінчилась, дві свахи скидали з голови молодої вельон і вінок, зав’язували їй на голову хустку 284. В деяких селах центральних областей України 283 Весілля.— Кн. 2,— С. 289. 284 Там же.— С. 408, 409. 411. 285 Там же.— Кн. 1.— С. 141. 286 Там же.—С. 432, 433. обряд покривання голови нареченій …

Continue reading Традиційні головні убори українців. Г.Г. Стельмащук (частина 48)

270 Весілля.— Кн. 2,- С. 69. 271 Архів ІН АН України.— Ф. І.— On. 2,— Од. зб. 259.— Зош. 2.— С. 88. 272 Там же.— С. 90. зав’язувала поверх очіпка хустку. Поверх хустки як начільну пов’язку прикріплювала червону стрічку, а до неї над чолом—кілька кульок-«китичок» з кольорової вовни. Молода рвала свої стрічки і роздавала музикантам, …

Continue reading Традиційні головні убори українців. Г.Г. Стельмащук (частина 47)

У Сваляві після того як у домі молодого зняли «білило», одягали молодій очіпок—«чепець» з барвінковим вінком, який приніс від молодого помічник дружби. Через деякий час молодий і дружба швидко виводили молоду з хати, не давали їй оглянутися, а дружка молодої знімала з голови 260 Весілля.— Кн. 2.— С. 244, 245. 261 Там же.— С. 246. …

Continue reading Традиційні головні убори українців. Г.Г. Стельмащук (частина 46)

Локальними особливостями відрізнялось покривання мо- 247 Там же. С. 115. лодої на Івано-Франківщині. У Снятинському районі цей об- ряд проходив таким чином: брат ішов у сад, рубав два прутики (вишневі, вербові), повертався до хати, ставав з протилежного кінця стола напроти нареченої-сестри, тримаючи в руках прутики, на які наречений клав рантух. Нахиливши тричі рантух над головою …

Continue reading Традиційні головні убори українців. Г.Г. Стельмащук (частина 45)