Ремесла

Іноді весільний знак-символ був однаковим і в молодої, і в молодого. Так, у селі Космач (Івано-Франківська область) нареченому спереду до шапки чіпляли щітку, таку саму як і в нареченої. Це трапецієвидний знак, виготовлений з дрібненьких різнокольорових блискучих квіточок і намистин. У центрі щітки — віночок. Його середина — невеликий зубочок часнику, загорнутий в червоне сукно …

Continue reading Традиційні головні убори українців. Г.Г. Стельмащук (частина 44)

Складним був головний убір нареченого у селі Святкова Велика (тепер Польща). Наречений одягав на голову фетровий капелюх із загнутими догори крисами. В заглибині, утвореній крисами, а також поверх наголовка клали багато різних квітів. Зверху наголовка до квітів прикріплювали червону стрічку—«басанунку», яка звисала з капелюха на плечі. Крім «басанунки» до капелюха чіпляли шовковисту траву — «трус». …

Continue reading Традиційні головні убори українців. Г.Г. Стельмащук (частина 43)

Вінки, в яких запрошували на весілля, віддавали маленьким дівчаткам, а ті, в яких вінчались, зберігали 200. На Полтавщині у випадках, коли віддавали заміж або женили останню дитину, вінок одягали на голову батькові, а як не було батька — матері. Надіваючи вінок, промовляли до молодих: «Щоб на вас діждали надівать так, як за вами надівають на …

Continue reading Традиційні головні убори українців. Г.Г. Стельмащук (частина 42)

На Київщині (село Трипілля) вінок такого типу робили з червоної барвистої хустки з рослинним орнаментом. Довкола верхнього краю хустки розміщували штучні квіти. По боках розміщували букети із волошок і колосків жита. Ззаду на спину, майже до рівня колін опускали різноколірні стрічки І80. Вінки з хустки побутували і в дівчат-українок Галичини |81, а також у полячок …

Continue reading Традиційні головні убори українців. Г.Г. Стельмащук (частина 41)

Крім вінків-обручів виготовляли й масивні барвінкові вінки. На Західному Поділлі (село Настасів Тернопільського району) техніка їх виготовлення була складною накладали листочок на листочок і золотили. До такого вінка зверху голови нареченій кріпили багато різнокольорових стрічок. На початку XX ст. в згаданому селі до барвінкового вінка вже чіпляли ззаду лише одну білу стрічку |б8. На Лемківщині, …

Continue reading Традиційні головні убори українців. Г.Г. Стельмащук (частина 40)

Весільні головні убори, як і дівочі, за способом їх носити розподіляються на начільні, потиличні, комбіновані. Начільні вінки-обручі в XIX — на початку XX ст. були поширені майже на всій території України. Регіональна специфіка їх виявлялась у висоті обруча, в матеріалі, з якого обруч виготовляли. Найчастіше для цього використовували картон 176, 177 154 ГМЭ.— Фонд одягу.— …

Continue reading Традиційні головні убори українців. Г.Г. Стельмащук (частина 39)

Отже, іще на початку XX ст. у весільних головних уборах побутували рудименти давньої складної системи символічних знаків, які у формі пережитків дійшли навіть до наших днів. Весільний вінок на голові дівчини з давніх часів і майже до нашого часу — це знак молодої, який відрізняє її від інших дівчат на весіллі, основний атрибут у складному …

Continue reading Традиційні головні убори українців. Г.Г. Стельмащук (частина 38)

Наречена запрошувала гостей на весілля, як правило, з дружкою або дружками. їх завжди розпізнавали по зачісці, певних видах головних уборів, но знаках на цих уборах, способах їх одягати. В Україні атрибути і символи головних уборів дружки і нареченої відрізнялись деякими регіональними особливостями. Так, на Волині (Рівненська область, село Вельбівно Острозького району) молода запрошувала гостей на …

Continue reading Традиційні головні убори українців. Г.Г. Стельмащук (частина 37)

Знакова система весільних головних уборів На Україні, як і в багатьох інших слов’янських народів, важливого значенім надавали знаковій атрибутиці головних уборів. Вікова різниця відзначалась в головних уборах з дитинства 15. Тим чи іншим знаком позначали голову дівчини, вказуючи на її стан: на виданні, засватана, наречена. Потрібну інформацію ніс колір вплетеного в косу кісника, стрічка, вінок, …

Continue reading Традиційні головні убори українців. Г.Г. Стельмащук (частина 36)

Дівочий головний убір, основу якого становить обруч, продовжує традиції головних уборів часів Київської Русі. Український вінок-обруч подібний до вінка-«кружка», який носили дівчата-росіянки в Архангельській губернії, та до кружка із стрічками-«флажками» посватаної дівчини з Каргопольського повіту Олонецької губернії 98. Вінок-обруч широко побутував у білорусок 99 і прибалтійок |0°. У середині XIX ст. на Волині та Волинському …

Continue reading Традиційні головні убори українців. Г.Г. Стельмащук (частина 35)