19.1. АДАПТАЦІЙНІ ЗМІНИ ПІД ЧАС ВАГІТНОСТІ З ПОГЛЯДУ АНЕСТЕЗЮЛОГА

Під час вагітності в жіночому організмі відбуваються різноманітні зміни адаптивного характеру. Це супроводжується зміною клініко-біохімічних показників і функціональних проб у вагітних, то потрібно лікарю-анестезіологу обов’язково враховувати при наданні їм допомоги.

Так, рівень естрогенів у вагітних підвищується в сотні разів, що стимулює кіркову речовину надниркових залоз і підвищує вміст вазопресину, а отже, затримку в організмі Na+ і води.

Рівень прогестерону також зростає, перевищуючи до 36-го тижня вагітності початковий рівень у 6—10 разів (під час пологів швидко знижується).

Такі значні зрушення гормонального балансу позначаються на стані інших органів і систем. Естрогени активують решн-ангіотензияову систему, що супроводжується збільшенням ОЦК, а також чинять пряму глікозидоподібну дію на міокард. Хоріонічний соматомамотропін, пролактин і прогестерон сприяють активації еритропоезу. Прогестерон знижує тонус гладкої мускулатури кишок, судин, бронхів, матки, сприяє підвищенню окисно-відновних процесів, знижує поріг чутливості дихального центру до С02.

Найбільші зміни під час вагітності розвиваються в кардіореспіраторній системі, що зумовлено впливом комплексу гормональних і механічних чинників (підвищення рівня естрогенів і прогестерону, стис

нення нижньої порожнистої вени і підвищення рівня діафрагми, формування матково-плацентарного кровотоку тощо). Це супроводжується розвитком гіперволеміч-ної аутогемодилюції, зменшенням в’язкості крові, підвищенням СОС і ЧСС.

Підвищення маси плода, а також роботи серця й дихання потребує додаткових енергетичних і пластичних витрат. Зростає споживання Oz і основний обмін, що забезпечується: а) гіпервентиляцією легень; б) гіпердинамічною реакцією серцево-судинної системи; в) активацією еритропоезу; г) зниженням сполучення гемоглобіну з 02.

Внаслідок підвищення ОЦК і розвитку гіперволемічної аутогемодилюції зменшується вміст фосфатів та інших електролітів, що супроводжується поступовим зниженням осмолярності плазми крові.

Підвищення рівня прогестерону та естрогенів, а також поступове збільшення внутрішньочеревного тиску призводять до зменшення швидкості проходження їжі травним каналом та її затримки у шлунку, що підвищує ризик виникнення аспірації під час наркозу.

У ЦНС змінюється співвідношення процесів гальмування і збудження. Плодове яйце порушує кірково-підкіркові зв’язки, що може супроводжуватися певними змінами психіки (приховані психо-тичні реакції, часті напади істерії тощо).

Підвищення рівня ендорфіну у третьому семестрі сприяє зменшенню відчуття болю під час пологів, що дає змогу анес-тезіологу проводити анестезію меншими дозами засобів для наркозу.

Анестезіологія та інтенсивна терапія. Чепкий Л.П., Новицька-Усенко Л.В., Ткаченко Р.О.